МОВЛЕННЄВІ ВПРАВИ, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА
Наталія МАРТИНЮК
вчитель-логопед,
дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №73 "Червона квіточка" комбінованого типу
Анотація. У статті розкрито актуальність проблеми формування мовної особистості в дошкільному дитинстві. Визначено необхідність застосування мовної вправи як засобу мовленнєвого розвитку у дітей дошкільного віку. Доведено ефективність застосування вправ, які покращують та удосконалюють мовні процеси та формують мовленнєву компетентність.
Ключові слова: мовлення, мовленнєвий розвиток, мовленнєва компетенція, вправи, мовленнєві вправи, гра, дошкільний вік.
Постановка проблеми. Мовленнєва компетентність ― одна із актуальних проблем дошкільної педагогіки та лінгводидактики, оскільки в сучасному суспільстві і з появою нових технологій батьки мало звертають увагу на розвиток своїх дітей в плані спілкування. Практика засвідчує, поширення комп’ютеризації, телебачення та інших технічних засобів, які стали доступними й дітям дошкільного віку як у сім’ї, так і в дошкільних закладах, обмежує безпосереднє спілкування дітей з іншими мовцями, внаслідок чого збагачується їхня пізнавальна сфера і водночас гальмується мовленнєва. Мовленнєвий розвиток є одним із ключових факторів формування особистості дошкільника, відтак словниковий запас дитини і доречне його використання в процесі комунікації є визначальним аспектами мовленнєвого розвитку дошкільника.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У системі засобів, які активно розвивають мовлення дошкільників, одне з головних місць займають мовленнєві вправи та ігри. Їх вплив на освітній і виховний процес окреслено яку наукових працях педагогів (Л. С. Вигoтський, Д. Б. Eлькoнiн, С. Ф. Русoва, В. O. Сухoмлинський, O. П. Усoва, К. Д. Ушинський та багато інших). Дослідженням даного питання також займаються сучасні науковці: А.М. Богуш, С.В. Кондукова, Л.П. Лепеха, М.К. Шеремет, В. Мєдвєдєва, Л. Немикіна, Н. Гавриш, А. Гончаренко, І. Зарубінська.
Мета статті: розкрити і проаналізувати, як мовленнєві вправи впливають на формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.
Виклад основного матеріалу. Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог К. Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань.
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку є однією зі основних проблем. Її актуальність зумовлюється пріоритетними напрямами Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Комплексними заходами щодо всебічного розвитку і функціонування української мови", спрямованими на модернізацію дошкільної освіти, оновлення змісту, вдосконалення форм, методів і технології навчання дітей рідної мови, розвитку культури мовлення та мовленнєвого спілкування. [2, 4 ст.]
Мовленнєвий розвиток дошкільника – складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини й виявляється в соціальній та інтелектуальній активності в колі дорослих та однолітків. Мовлення – особлива форма діяльності дитини, особливий результат її зусиль в освоєнні життєвого простору. Належний рівень життєвої компетентності дитини неможливий без оволодіння мовленням. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки.
Рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей у дошкільному закладі. Оволодіння нею як засобом пізнання і способом спілкування є найбільш вагомим досягненням дошкільного дитинства. Адже психофізіологічними дослідженнями доведено, що саме дошкільний вік є найсприятливішим для оволодіння рідною мовою. До 5 – років дитина засвоює звукову систему рідної мови й усвідомлює звуковий склад слова (Д.Ельконін), до 4,5 року засвоює відмінкові закінчення та основні граматичні форми (О.Гвоздєв), а з 5 років оволодіває монологічним мовленням (С.Рубінштейн). Якщо дитина з якихось причин буде ізольована від повноцінного мовленнєвого спілкування в дошкільні роки, це негативно позначиться на її подальшому мовленнєвому і розумовому розвитку.[6, с 2]
Порушення мовлення певною мірою негативно впливає на весь психічний розвиток дитини, відбивається на її діяльності, поведінці. Порушення мовлення, обмеженість мовленнєвого спілкування можуть впливати на формування особистості дитини, спричинити специфічні особливості емоційно – вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором’язливість, невпевненість, замкнутість, почуття неповноцінності). Все це негативно впливає на опанування грамоти та успішності [7, с.11].
Як відомо мовленнєва компетентність — це здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. [1, ст.19]
Основними змістовими компонентами мовленнєвої компетентності є наступні:
– лексична (наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, їx доречне застосування, вживання засобів мовної виразності: приказки, прислів’я, фразеологізми, епітети, порівняння);
– фонетична (правильна звуковимова, розвинений фонематичний слух, оволодіння інтонаційними засобами виразності);
– граматична (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) ;
– діамонологічна (розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні види розповідей, переказувати) [4].
Більшість сучасних науковців розвиток мовлення у дошкільному віці вважають засобом формування мовленнєвої компетентності і виокремлюють наступні складники мовлення дитини:
– Звукова культура мовлення;
– Словникова робота;
– Граматична правильність мовлення;
– Діалогічне мовлення;
– Монологічне мовлення.
У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти розвиток мовлення виокремлено в самостійну обов’язкову освітню лінію «Мовлення дитини», яка передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного [1, с.4].
Варто зазначити, що розвиток мовлення дитини проходить поступово, має певні етапи. Все починається з того моменту, коли в дитини дозріває мовленнєвий апарат і вибудовується мовленнєвий ланцюжок. В ньому, крім мовленнєвого апарату задіяні кора головного мозку та органи, що забезпечують слух та артикуляцію. Далі надходить черга розуміння мовлення, дитина починає усвідомлювати слова та наповнює свій словниковий запас. І завершальний етап: до лексичного запасу додається вміння користуватися монологічним мовленням з правильною граматикою й виразною вимовою слів [4, с.7].
Чіткість та чистота мовлення залежать від багатьох факторів:
Задля створення належних умов формування мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам необхідно застосовувати в практичній освітній діяльності різноманітні форми роботи, зокрема, мовленнєві ігри і вправи.
Вправи — багаторазове повторення дітьми мовленнєвих дій. За характером вони можуть бути: імітаційні (просте повторення складного слова для запам’ятовування чи звука для оволодіння вимовою), конструктивні (вправляння в оволодінні розумовою дією — добір узагальнюючих слів до групи прикметників або іменників, добір протилежного за значенням слова тощо), творчі (використання засвоєних способів у нових умовах, наприклад, самостійне формулювання запитань у бесіді, ігрові (наприклад, для вправляння дітей у зв’язному мовленні створюється уявна ігрова ситуація — крамниця з виставкою іграшок) [5, ст 33].
Під мовленнєвими вправами вчені розуміють «вправи у природній комунікації у різних видах мовленнєвої діяльності» [3, с. 93]. Важливою особливістю мовленнєвих вправ є їх спрямованість на наближення навчальної діяльності до реального спілкування.
Мовні вправи та ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей. Вони сприяють формуванню звукової культури мовлення, збагаченню словникового запасу, уточненню граматичної сторони мовлення, розвитку зв’язного мовлення, прищеплюють допитливість і любов до рідної мови.
У дошкільній педагогічній літературі описані ігрові мовленнєві вправи, спрямовані на розвиток мовлення. Зокрема;
- звукової культури: тренувальні, імітаційні, артикуляційні. Наприклад: «Знайди місце звука в слові», «Хто як кричить?», «Гарячий чай», «Котику, спи»;
- збагачення словника: словесні та словниково-логічні. Наприклад: «Хто що робить?», «Коли це буває?», «Назви одним словом», «Скажи навпаки»;
- граматично правильного мовлення: (композиційні, трансформаційні), вправи на складання речень з важким словом, ігрові вправи з лялькою, словесні вправи на словоутворення. Наприклад: «Знайди пару», «Відгадай за описом», «Чиї дитинчата?», «Який, яка, яке, які?»;
- діалогічного мовлення: репліковані вправи, питально-відповідні, умовна бесіда. Наприклад: «Як можна дізнатися?», «Розпитай у товариша»;
- монологічного мовлення: описові, репродуктивні (переказові), ситуативні, дискутивні, композиційні (розповідь). Наприклад: «Склади речення», «Відгадай де це було», «Що буває взимку?»;
- комунікативної спрямованості: комунікативні. Наприклад: «А що якщо б …», «Вгадай, що я роблю?», «Як ти розумієш це слово?» [2, с. 80-81].
Варто зауважити що, ігрові мовленнєві вправи на заняттях з розвитку мовлення у дошкільному закладі є складовою частиною кожного заняття, вони стимулюють мовленнєву активність дітей, сприяють удосконаленню дитячого мовлення.
Мовленнєві дидактичні вправи застосовують задля уточнення й активізації словника дітей. Педагогічними вимогами до таких вправ є:
Під час проведення мовленнєвих вправ у дітей формується вміння висловлювати власну думку, робити висновки, застосовувати нові знання в різноманітних життєвих ситуаціях. Мовленнєві ігри використовують вже у старшому дошкільному віці. У них здебільшого відсутня наочність, основним матеріалом ігор є слово. Мовленнєві ігри вимагають від дитини розумових зусиль, гнучкого і логічного мислення, розвинутого мовлення.
При організації мовленнєвих вправ та ігор потрібно дотримуватись таких вимог:
– вправи не повинні займати багато часу (5-10 хв);
– проводити ігри чи вправи необхідно в повільному темпі, не поспішаючи, щоб дитина мала змогу зрозуміти завдання, усвідомити свою помилку і виправити її;
– вправа повинна бути цікавою, захоплюючою для дитини, в ній повинні бути присутні елементи змагання, нагороди;
– у грі необхідно досягати активної мовної участі всіх дітей;
– у грі слід розвивати в дітей навички контролю за чужою і своєю мовою.
Мовленнєву вправу варто підбирати відповідно до розумових здібностей та мовленнєвих можливостей дітей, визначати оптимальний час її проведення, готувати необхідний дидактичний матеріал, продумувати методи і прийоми керівництва нею, збагачувати дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв’язання ігрового завдання.
Існує низка спеціальних методичних мовленнєвих вправ, спрямованих на збагачення, уточнення та активізацію словника старших дошкільнят. Мета таких вправ полягає в розширенні різноманітними лексемами мовленнєвих навичок дітей. Такі вправи корисно проводити з дітьми старшого дошкільного віку за умови, що проведення їх буде активним і невимушеним, з урахуванням вікових інтересів та можливостей дошкільнят. Класифікація мовленнєвих вправ дає змогу простежити їх сутнісні особливості, використання яких забезпечує відповідний навчально-виховний ефект. За допомогою вправ відбувається активне сприймання запропонованого матеріалу. Вони вимагають зосередженості уваги, кмітливості, влучності та
швидкості пригадування, активності й адекватного використання мовлення. При цьому виробляються та розвиваються такі розумові операції як: аналіз, синтез, порівняння, класифікація та узагальнення.
Висновки. Отже, мовленнєвий розвиток дитини є одним із основних чинників її повноцінного розвитку в дошкільному дитинстві. Рівень розвитку цієї психічної сфери визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних мотивів, потреб та інтересів, знань, умінь і навичок дошкільника, що є фундаментом його особистісної культури.
Мовленнєві ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення дошкільників. Використання під час навчальних занять мовленнєвих ігор і вправ сприяє активізації розумових здібностей дитини, її уяви, мислення, пам’яті, уваги; формує адекватне ставлення до явищ суспільного життя, природи, предметів довкілля; розвиває мислення, здатність застосовувати набуті знання в різноманітних умовах відповідно до поставлених завдань; покращує фонематичний слух; розвиває зв’язне мовлення дошкільників, активізує і збагачує словник дітей, сприяє виправленню мовленнєвих помилок, вправлянню дітей у вживанні раніше набутих слів та виразів; виховує дружні стосунки, почуття справедливості, уміння підпорядковувати свої дії правилам гри; прищеплює інтерес і любов до рідної мови.
Список використаної літератури