ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
Ганна БУТЕРУС-ГАВРИЛОВА
вчитель англійської мови
комунального закладу
«Інноваційна гімназія Кропивницької міської ради»
Анотація. У роботі розглянуто доцільність використання різноформатного медіаконтенту для формування навичок критичного сприймання, аналітичного опрацювання, оцінювання достовірності та об’єктивності інформації; підвищення якості комунікативної компетентності; зміцнення національної ідентичності, формування свідомої патріотичної особистості на засадах компетентнісного підходу. Представлено метод «перевернутого навчання» як один з найбільш інноваційних та ефективних у навчальному процесі, а також доведено необхідність конструктивних змін у традиційній системі навчання у закладах середньої освіти.
Ключові слова: Медіаграмотність, медіапродукти, компетентнісне навчання,аналіз інформації,перевернутий клас, інноваційні зміни, ефективне впровадження, викладання іноземної мови.
Здатність оцінювати та ефективно фільтрувати контент визнана однією з ключових навичок 21 століття. А в умовах «інформаційної війни», коли щодня ми піддаємось справжнім «бомбардуванням» фейкової та неправдивої інформації, ця навичка стала критично важливою.
Роль школи сьогодні – підготувати дітей до життя, навчити їх критично мислити, аналізувати, опрацьовувати ті обсяги інформації, які вони отримують звідусіль, та вибирати необхідне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. За новим освітнім законом, Україна переходить від школи накопичення знань до школи здобуття компетентностей. [4]
Медіаграмотність – рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції [2]. Чинниками медіаграмотності є сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм, а також розуміти й аналізувати процеси функціонування та впливу медіа в суспільстві [4]. Американські дослідники медіа Патрисія Ауфдергайд та Чарльз Файрстоун визначали медіаграмотність як рух, мета якого – допомогти як розуміти, так і створювати та оцінювати значущість аудіовізуальних і друкованих текстів[10].
Викладання нової теми за компетентнісного навчання ґрунтується на проблемному та діяльнісному підходах. На своїх уроках я застосовую деякі завдання та прийоми для розвитку медіаграмотності учнів, що також підходять для позакласної роботи та проєктної діяльності.
1. Розпізнавання фейкових новин. Учні мають навчитися читати не тільки заголовок, але й перевіряти дату та відомості про автора, оцінювати тон та мову повідомлень, щоб уникати інформаційної брехні. І для навчання є багато простих, але ефективних способів. Наприклад, я пропоную учням як домашнє завдання створити декілька справжніх і фейкових новин та їхніх комбінацій, а на наступному уроці ідентифікувати кожен тип.
2. Деконструкція повідомлень. Рекомендуйте учням аналізувати частини комунікативної ситуації за такими складовими: відправник, зміст повідомлення, форма, отримувач та цільова аудиторія, контекст та наслідки.
3. «Бокове» читання. Це потужна стратегія та звичка, яку слід розвивати для оцінки онлайн-інформації. Її сенс полягає у перевірці конкретного сайту або повідомлення під час читання шляхом відкриття інших онлайн-ресурсів, які можуть підтвердити або спростувати надійність джерела. «Бокове» читання є корисним ще й тому, що знайомить учнів із ресурсами, до яких вони можуть звертатися для перевірки фактів.
4. Різні пошукові системи. Для багатьох школярів пошук в Інтернеті починається з Google і закінчується першим посиланням. Однак таке обмеження пошукових запитів є помилковим. Запропонуйте їм виконати пошук інформації з використанням декількох пошукових систем, а потім порівняти результати.
5. Розгорнутий аналіз медіаресурсів. Аби навчити свідомо користуватись медіа ресурсами, є дуже цікавий спосіб. Знайдіть на YouTube або на інших платформах декілька відеоканалів різних типів. Протягом тижня школярі мають досліджувати кожний медіа ресурс. Щоб систематизувати інформацію, запропонуйте їм використовувати графічний органайзер відстеження медіа у вигляді таблиці з такими стовпцями: джерело, мета, цільова аудиторія, методи для досягнення мети, витрачений на взаємодію з цим медіаджерелом час. Потім визначте вплив медіаресурсу.
6. Створення медіапродуктів. Багато вправ із медіаграмотності дозволяють учням навчатися на практиці, вивчати та створювати медіапродукти. Наприклад, на уроці фізкультури повідомте школярам гіпотетичну новину про відкриття спортивного стадіону та запропонуйте їм протягом тижня створити інформаційні матеріали різних форматів. Після презентації школярами продуктів, проведіть обговорення та проаналізуйте, який формат подачі матеріалу найбільше впливає на його зміст.
7. Медіавидавництво. Уроки медіаграмотності можуть стати каталізатором міжпредметного навчання, підкреслюючи актуальність різних предметів. Оберіть певний епізод твору чи історичну подію, що вивчається, та запропонуйте учням створити та представити певний медійний продукт. Наприклад, один учень може написати екстрену новину для першої шпальти газети, інший може написати репортаж тощо. Коли учні підготують свої медіапродукти, об’єднайте їх та створіть імпровізовану газету чи журнал.
8. Розробка логотипів. Залучення учнів до уважного вивчення логотипів може бути цікавим способом розвинути навички медіаграмотності та логічного мислення. Запропонуйте їм дослідити приклади популярних логотипів та їх підробок, а потім створити власний за вигаданим сценарієм. Командна робота над виробництвом та рекламою продукту стане чудовим способом розвитку навичок вирішення проблем та прийняття рішень.
9. Пошук «правди» в рекламі. Ця вправа допоможе школярам зрозуміти, як рекламодавці впливають на рішення споживачів за допомогою вибору слів і техніки написання. Повідомте школярам найпопулярніші типи маркетингових тверджень, які зазвичай підкреслюють перевагу продукту над конкурентами та мають незавершене твердження. Об’єднайте школярів у групи та запропонуйте їм знайти по 2-4 рекламні оголошення такого типу для дослідження та обговорення. Ця стратегія допоможе учням навчитись визначати, яка реклама хоче продати «обіцянки» замість якісного продукту.
Сьогодні виникає потреба формувати і розвивати життєво необхідні компетентності, так звані навички 4К: креативність, критичне мислення, кооперація та комунікація. Саме тому, інтегруючи медіаграмотність в уроки англійської мови, я ставлю за мету донести до своїх учнів 5 меседжів.
1. Діти повинні зрозуміли, що кожне медіа – це не об’єктивна інформація. Це вони усвідомлюють самі, наприклад, під час переказу твору від імені різних героїв. Спочатку учень робить це від імені позитивного персонажа, а потім – від негативного. Таким чином діти створюють власний медіапродукт. Вони намагаються впливати на почуття та емоції слухачів, вчаться емпатії. Школярі починають розуміти, як можна через почуття людини впливати на її дії. Так ми формуємо критичну дистанцію до медіа.
2. Учні повинні усвідомлювати: щоб докопатися до істини, потрібно обов’язково перевіряти інформацію в різних джерелах. Отже, вчимося робити фактчекінг. Учні вчаться не тільки розпізнавати фейки, а й самостійно створювати їх під час виконання вправи “True – False”. Під час виконання подібних вправ діти усвідомлюють, що фейки можуть ховатися всюди. Таким чином ми розвиваємо креативний потенціал школярів.
3. Під час аналізу медіа учні розуміють, що журналісти яскравими заголовками прагнуть привернути увагу читачів. Усвідомлення цього дає можливість уникати таких серйозних проблем, як клікбейт і скіммінг. Ми переконуємо учнів у тому, що шерити й лайкати абищо без перевірки може бути небезпечним для них та для людей, які їм довіряють. Так ми вчимо дітей аналізувати інформацію.
4. Звертаємо увагу здобувачів освіти на те, що одним із пріоритетних завдань усіх онлайн-платформ є робота над тим, щоб якомога довше утримувати увагу користувачів. Так ми вчимо дітей концентруватися і вивчати інформацію не по верхах.
5. Ми прагнемо переконати своїх учнів у тому, що «зависання» у соцмережах краде їхнє реальне життя і заважає їхньому становленню як особистості. Копирсаючись у чужому житті, вони втрачають безліч своїх можливостей. Так ми переконуємо учнів у тому, що їх особисте життя варте уваги більше, ніж будь-які соцмережі.
Не менш важливим є розвиток комунікативних навичок. Комунікація може відбуватися у будь-якій формі: написання власного висловлювання, читання матеріалів з метою підготовки до виступу, підготовка презентацій, участь у пресконференціях, інтерв’ю тощо. Комунікація міцно переплітається з кооперацією. Працюючи в групах, учні функціонують у тих колективах, які їм не завжди здаються комфортними.
Широко застосовувати засоби медіа здобувачам освіти також спонукає модель навчання «Перевернутий урок», що є одним із видів гібридного навчання – підходу, який поєднує навчання онлайн та навчання в класі. Навчання відбувається таким чином, що учні самостійно готуються до заняття онлайн, а в класі на основі отриманих знань вже мають змогу відпрацьовувати навички. Перевернуті уроки спрямовані на те, щоб поставити учня чи ученицю у центр навчального процесу. Таким чином, частина презентації та практики, яка в традиційному підході відбувається у класі, виноситься на самопідготовку.
Перевернуті уроки змінюють роль викладача таким чином, що він перестає бути джерелом знань, а стає ментором. Так, вчитель має змогу витрачати час в класі не на те, щоб ретранслювати певну інформацію, а на те, щоб разом з учнями залучатися до процесу створення спільних проектів і давати якісний та професійний фідбек. Такі уроки сприяють якісному споживанню контенту, оскільки мають справу саме з навчальним контентом. Також ці уроки сприяють вихованню в учнях проактивності та лідерства, бо учень розуміє, що самопідготовка є важливою частиною навчання і виконання її забезпечує активну участь в роботі.
Щоб учні могли навчитися самостійності, я вводила «перевернуті уроки» поступово та частково. Діти вчилися опановувати невеличкі порції матеріалу самотужки, вникали у деталі, вчилися запитувати, уточнювати, придумували приклади, що було неабиякою практикою для них.
Висновки. Використання компетентнісного підходу є безумовною вимогою нашого сьогодення і тим більше майбутнього. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє інтеграція медіаграмотності в освітній процес. Медіазасоби – це ті інструменти, що викликають неабияку зацікавленість учнів. Саме тому школярі із задоволенням опановують нові навички. А використання моделі «Перевернутий урок» робить навчальний процес більш ефективним та інноваційним, оскільки підвищує мотивацію і самостійність учнів, формує відповідальність та впевненість у собі, а також відповідає вимогам сучасності. Подальше вивчення зазначеної проблеми – простір для ґрунтовного аналізу форм і методів роботи для застосування у навчальному процесі.
Список використаних джерел