Published using Google Docs
Природознавство 5-9 класи
Updated automatically every 5 minutes

ПРИРОДОЗНАВЧА ГАЛУЗЬ

ПРИРОДОЗНАВСТВО

5-9 КЛАСИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

         Вивчення природознавства у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з інтелектуальними порушеннями передбачає ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої природи, будовою і життям рослин і тварин, а також організмом людини.

         Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишнє середовище, про живу та неживу природу, про зв’язки і залежності в живій та неживій природі, уміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

         Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю, доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

         Провідна роль у вивченні курсу предмета «Природознавство» належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природо- охоронній та проектній діяльності школярів.

         Природознавство має багато спільного з географією, трудовим навчанням, зокрема сільськогосподарською справою, столярною справою, квітникарством, декоративним садівництвом, рідною мовою, соціально-побутовим орієнтуванням, малюванням що дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки.

         Для учнів з помірною розумовою відсталістю зміст навчання добирається індивідуально, навчальні досягнення виокремлено під спеціальним позначенням - *.

         Метою навчального предмета «Природознавство» у спеціальній школі є:

-         формування природознавчої компетентності здобувачів освіти шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу;

-         усвідомлення здобувачами своєї приналежності до природи і суспільства, різноманітності способів навчально-пізнавальної діяльності, необхідності розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики;

-         розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи,

         утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і

         природоохоронної поведінки в довкіллі.

          Головними завданнями навчального предмета «Природознавство» є:

● формувати на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань,  відображаючи закони і закономірності природи та місце в ній людини;

● розвивати зацікавленість до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями;

●   забезпечувати  єдність   інтелектуального та  емоційного   сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

● формувати екологічно й етично обґрунтовану поведінку в природі, залучати до участі в природоохоронних акціях;

● прищеплювати здобувачам навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я й попередження захворювань;

●  засвоювати традиції українського народу через ставлення людини до природи;

● сприяти усвідомленню необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів, забезпеченню єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю.

         Вирішення цих завдань забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так освітня мета у 5 класі реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

-  Земля – планета сонячної системи;

              -  людина – частина природи;

- Україна на планеті Земля.  Рідний край.

         Освітня мета у 6-9 класі реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

              -  нежива природа;

              -  жива природа (рослини, тварини);

              -  людина як особистість.

         Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал будується за такими змістовими лініями:

-   розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

-  формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколиш-нього середовища;

-   виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- формування усвідомленості учбової діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

         Форми організації навчання здобувачів знань з природознавства мають динамічний характер. Заняття можна проводити не тільки в класі, а й на вулиці, у лісі, у парку, біля водойм, у полі, у саду, на фермі, у музеї, в аптеці тощо. Це сприятиме формуванню в дітей уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати та узагальнювати явища й предмети, виділяти головні ознаки, розуміти та пояснювати сезонні зміни та явища в природі, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові відношення та залежності.

         За допомогою різних методів (спостереження, досліди, демонстрування натуральних об'єктів, колекцій, муляжів) досягається  ефективне засвоєння здобувачами природничого матеріалу. Особлива роль відводиться спостереженню, завдяки йому діти навчаються самостійно здобувати знання, робити узагальнення, а також практичним роботам, коли діти залучаються до пошуку знань, використовуючи для цього завдання на порівняння, класифікацію, виділення головного та встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Для вивчення природничого матеріалу важливе значення мають й екскурсії, під час яких здійснюється різноманітна виховна робота, звертається увага здобувачів на красу рідного краю, на раціональне використання природних багатств, прищеплюється бережливе ставлення до природи.

         Провідними для всього курсу предмета «Природознавство» є питання охорони природи, збереження та зміцнення здоров'я людини на всіх рівнях: духовному, психічному, фізичному та соціальному. Здобувачі повинні усвідомити, що життя людини тісно пов’язане з природою, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства. 

         Наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека» проходять через усі змістові лінії в кожному класі і мають на меті формувати в здобувачів міцні переконання у набутті екологічних знань, громадянської відповідальності і турботи про своє життя та здоров'я та необхідності  практичного втілення їх у життя, щоб не порушити біологічну рівновагу в природі і не погіршити ситуацію на планеті.

        На уроках природознавства доцільно використовувати інформаційно-комунікаційні технології, інтерактивні методи навчання, мультимедійні засоби, комп’ютерні навчальні програми, діафільми, кінофільми, що підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Природознавство

 

5 клас

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

 

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст

навчального матеріалу

Змістова лінія «Земля - планета  Сонячної системи»

Здобувач/здобувачка:

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- Всесвіт і Сонячну систему;

-  материки та океани на карті та глобусі;

- людські раси;

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- взаємозв’язки між організмами і навколишнім середовищем;

- взаємозв’язки між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини;

- взаємозв’язки природних угрупу- вань;

наводить приклади

- рослинного і тваринного світу материків і океанів;

знає

- якою є форма землі;

розуміє

- що складає рельєф земної поверхні;

 за запитаннями вчителя та малюнком пояснює

- що таке гори;

- що таке рівнини;

називає

- гори нашої країни;

- характерні рослини та тварини гір Криму та Карпат;

за малюнками виділяє

- підніжжя, схил, вершину гори;

- виокремлює гори і рівнини;

* ознайомлений з поняттями Всесвіт і Сонячна система;

* має уявлення про різні людські раси;

* має уявлення про материки і океани;

* має уявлення про тварини і рослини материків та океанів світу;

* ознайомлений з поняттям рельєф поверхні землі;

* за запитаннями вчителя та малюн- ком виокремлює гори і рівнини.

 

Земля - планета  Сонячної системи

Поняття про Всесвіт.

Земля - планета  Сонячної системи.

Глобус і фізичні карти півкуль.

 

Населення землі.

Зовнішні ознаки людей різних рас.

 

 

Взаємозв’язки у природі

Сезонні і добові зміни у природі, їх причини.

Взаємозв’язки у живій та неживій природі.

Природні угрупування.

 

Особливості природи материків та океанів.

 

Рельєф.

 

 

 

 

Гори.

Рівнини.

 

Змістова лінія «Людина – частина природи»

Здобувач/здобувачка:

за запитаннями вчителя пояснює

- чому людина є частиною природи;

- яка діяльність людини впливає на природу;

- яких правил дотримуватись, щоб бути здоровим;

- чому погано бути хворим та добре – здоровим;

за малюнками називає/показує

- основи правильної постави;

- ознайомлений з правилами здорового способу життя;

*має уявлення про зміцнення м’язів спини для правильної постави.

*ознайомлений з правилами здорового способу життя.

 

Людина – частина природи

Зовнішня та внутрішня будова тіла людини.

Вплив діяльності (негативний, позитивний) людини на природу.

Дотримання режиму прийому їжі, відпочинку та роботи.

Значення занять спортом для зміцнення м’язів.

Змістова лінія «Україна на планеті Земля. Рідний край»

Здобувач/здобувачка:

з допомогою вчителя

- знаходить Україну на глобусі,

політичній карті півкуль;

називає:

- столицю України;

- головну вулицю міста;

- основні культурні та промислові осередки столиці;

за допомогою малюнків та  запитань  вчителя розповідає про

- культурно історичні традиції України;

- господарську діяльність міст України;

- видатних діячів України;

за допомогою вчителя визначає

положення своєї місцевості на політичній карті України;

називає основні промислові підприємства та галузі сільського господарства;

наводить приклади транспортних сполучень.

* називає столицю України.

*ознайомлений з розташуванням рідного краю на політичній карті України;

*називає основні промислові підприємства та галузі сільського господарства;

наводить приклади транспортних сполучень;

 розуміє значення промисловості та сільського господарства для держави.

*ознайомлений з прикладами промислового та сільського господарства рідного краю;

знає якою є форма землі;

розуміє що складає рельєф земної поверхні;

 за запитаннями вчителя та малюнком пояснює

- що таке гори;

- що таке рівнини;

називає

- гори нашої країни;

- характерні рослини та тварини гір Криму та Карпат;

за малюнками виділяє підніжжя, схил, вершину гори;

називає ґрунти своєї місцевості;

за допомогою запитань вчителя пояснює

використання ґрунту у сільському господарстві рідного краю;

за малюнками наводить приклади заходів з охорони ґрунтів;

називає корисні копалини своєї місцевості;

розподіляє корисні копалини на горючі та негорючі;

за малюнками наводить приклади

- використання корисних копалин;

- охорони земних надр і поверхні суші;

- за запитаннями вчителя та малюнком наводить приклади використання корисних копалин;

називає водні ресурси своєї місцевості;

за допомогою вчителя пояснює

промислове значення води;

за малюнками наводить приклади охорони водних ресурсів;

називає погодні явища характерні для своєї місцевості;

за малюнками наводить приклади

- стихійних явищ;

- правила поведінки при стихійних явищах погоди;

розуміє для чого складається прогноз погоди;

називає характерні рослини і тварини рідного краю;

за малюнками наводить приклади використання рослин у своїй місцевості;

за малюнками наводить приклади тваринництва рідного краю;

розуміє значення охорони рослинного і тваринного світу;

називає

- основний національний склад своєї місцевості;

наводить приклади освітньо-культурних закладів міста.

* ознайомлений з поняттям рельєф поверхні землі;

* за запитаннями вчителя та малюнком виокремлює гори і рівнини;

* ознайомлений з поняттям ґрунт;

* за малюнками пояснює/визначає значення ґрунту у сільському господарстві.

* ознайомлений з поняттям корисні копалини;

* за запитаннями вчителя та малюнком наводить приклади використання корисних копалин. * ознайомлений із значенням понять джерело, колодязь, струмок, річка;

* за малюнками пояснює/визначає значення води для людей, рослин, тварин.

 

 

 

 

Наша Батьківщина.

Визначення України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи.

Київ - столиця України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рідний край.

 

Рідний край на території України.

 

Господарство твого краю.

 

 

Транспорт і шляхи сполучення міста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рельєф.

 

 

 

Поверхня нашої місцевості (гори, рівнини).

 

Гори. Кримські гори (рослини, тварини). Карпати (рослини, тварини).

Рівнини. Плоскі, горбисті, височини (горби), низини.

 

Ґрунти. Ґрунти рідного краю. Їх використання і охорона.

 

 

 

 

Корисні копалини.

 

 

 

Корисні копалини рідного краю, їх визначення, склад, походження і використання. Охорона земних надр і поверхні суші.

 

 

 

 

 

Вода. Води рідного краю. Вода в найближчому оточені. Промислове значення. Охорона води від забруднення.

 

 

Повітря.

 

Погода. Метеорологічні служби і прогноз погоди.

Стихійні явища. Погодні явища характерні для своєї місцевості.

Рослинний і тваринний світ рідного краю.

Назви і використання найхарактер- ніших рослин і тварин рідного краю,  охорона їх.

 

 

 

Населення рідного краю. Національний склад.

 

Основні пам’ятні місця і освітньо-культурні заклади міста.

 

Основні вимоги до навчальних досягнень та життєвих компетенцій здобувачів освіти на кінець року

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про правила здорового способу життя, про зміцнення м’язів

  спини для правильної постави;

- називає населений пункт у якому проживає;

- має уявлення про господарчу діяльність України;

- має уявлення про материки і океани;

- має уявлення про різні людські раси;

- має уявлення про залежність рослин, тварин, погоди від Сонця;

- знає пори року;

- використовує знання про особливості погоди у повсякденному житті;

- має уявлення про значення ґрунту для життя рослин і тварин;

- має уявлення про значення корисних копалин у повсякденному житті;

- має уявлення про значення повітря для живої природи;

- знає рослини і тварини рідного краю;

- має уявлення про різні групи тварин;

- дотримується правил охорони тварин та рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 клас

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

 

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст

навчального матеріалу

Змістова лінія «Нежива природа»

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про взаємозв’язок живої та неживої природи;

- знає основні ознаки живої та неживої природи;

за запитанням вчителя називає / показує на малюнку

- об’єкти живої та неживої природи;

- розуміє значення води у природі;

- знає відмінні ознаки рідини;

- знає деякі властивості рідких тіл;

- знає про заходи щодо охорони води;

- за малюнком наводить приклади:

- охорони водних ресурсів;

- промислового значення води.

 

Вступ. Вода

Основні ознаки живої та неживої природи.

Вода в природі та побуті.

Властивості води.

Розчинні та нерозчинні речовини.

Три стани води. Кругообіг води.

Водойми України.

Значення води для людини, тварини, рослини.

Охорона та бережливе ставлення до води в природі та побуті.

 

 

Здобувач /здобувачка:

- має уявлення про значення кисню для дихання рослин, тварин, людини;

- має уявлення про властивості повітря;

- знає склад повітря;

- знає про заходи щодо охорони повітря;

- уміє користуватися термометром;

- називає (показує на малюнку) погодні явища характерні для своєї місцевості.

 

Повітря

Властивості повітря.

Склад повітря.

Чисте та забруднене повітря. Боротьба за чистоту повітря.

Погода.  Метеорологічні служби і прогноз погоди.

Температура повітря та її вимірювання.

Стихійні лиха та правила поведінки під час їх.

 

Здобувач /здобувачка:

- знає властивості твердих тіл;

- знає відмінні ознаки основних корисних копалин, корисні копалини своєї місцевості;

- знає про заходи щодо охорони корисних копалин;

- уміє користуватися найпростішим лабораторним обладнанням;

- називає/ показує на малюнку корисні копалини своєї місцевості;

за малюнками наводить приклади

- використання корисних копалин;

- походження оточуючих предметів з мінералів та гірських порід.

 

Корисні копалини

Корисні копалини, що використову- ються як будівельний матеріал.

Горючі корисні копалини.

Корисні копалини, з яких виробляють мінеральні добрива.

Металеві руди.

Кам’яна сіль.

Охорона корисних копалин в Україні.

 

Здобувач /здобувачка:

- знає про склад ґрунту та його частини;

- знає властивості ґрунтів;

- знає відмінні ознаки піщаного, глинистого, чорноземного ґрунту;

- знає місцеві типи ґрунтів, значення ґрунту;

- має уявлення про заходи щодо охорони ґрунту своєї місцевості;

- вміє проводити нескладний обробіток ґрунту на шкільній ділянці;

за малюнками наводить приклади

- використання ґрунту у сільському господарстві рідного краю;

- має уявлення про значення неживої природи для життя на Землі;

- знає правила поведінки у природі і з об’єктами неживої природи

 

 

Ґрунт. Узагальнення курсу

Склад грунту.

Мінеральна й органічна частини ґрунту.

Відмінність ґрунтів за їх складом. Властивості ґрунтів.

Місцеві типи ґрунтів.

Обробіток ґрунту.

Значення ґрунту.

Охорона ґрунтів в Україні.

 

 

 Основні вимоги до навчальних досягнень та життєвих компетенцій здобувачів освіти на кінець року

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про значення неживої природи для життя на Землі;

- знає правила поведінки у природі і з об’єктами неживої природи;

- має позитивне і бережливе ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

- розуміє і пояснює сезонні зміни та явища в природі, встановлює найпростіші причинно-наслідкові відношення та залежності;

- уміє користуватися найпростішим лабораторним обладнанням;

- уміє користуватися термометром;

- має розвинуте почуття працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- знає про заходи щодо охорони води, повітря, корисних копалин, грунту.

 

 

 

7 клас

 

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

 

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст

навчального матеріалу

Змістова лінія «Жива природа. Рослини»

Здобувач/здобувачка:

-має уявлення про цілісність природи;

- знає (виділяє, називає) назви органів квіткової рослини;

- знає зовнішню будову та особливості вирощування найбільш поширених місцевих сільскогоспо- дарських рослин;

 за запитаннями вчителя пояснює

- залежність рослин від кількості тепла, світла, води у різні пори року;

- має уявлення про органи квіткової рослини;

- має уявлення про умови життя рослин;

-* має уявлення про органи квіткової рослини;

- *має уявлення про умови життя рослин: світло, повітря, вода, мінеральні солі.

 

Вступ

Загальні відомості про квіткові рослини

Органи квіткової рослини.

Корінь. Будова і значення кореня в житті рослин.

Стебло. Будова і значення стебла в житті рослини.

Листок. Будова і значення листя в житті рослини.

Квітка. Будова квітки. Запилення квітки. Утворення плодів і насіння.

 Насіння. Будова насінини. Розмноження насінням. Умови, необхідні для проростання насіння. Правила висівання насіння в ґрунт. Умови життя рослин.

 

 

Здобувач/здобувачка:

за наочною опорою і запитаннями вчителя характеризує:

- дерева, кущі, трави, їхні ознаки;

- уміє розрізняти культурні та дикорослі рослини;

- має уявлення про різноманітність рослинного світу;

за наочною опорою розрізняє

- хвойні, листяні дерева;

- знає назви рослин, що ростуть у лісі;

- має уявлення про рослини лісу;

- знає зовнішню будову та особливості вирощування найбільш поширених місцевих сільськогоспо-

дарських рослин;

- має уявлення про практичне значення рослин у природі та житті людини;

- має уявлення про рослини саду;

-* має уявлення про різноманітність рослинного світу;

-* має уявлення про рослини лісу;

-*має уявлення про рослини саду.

 

Дерева, кущі, трави. Рослини лісу. Рослини саду

Зовнішній вигляд дерев, кущів, трав.

Культурні та дикорослі рослини.

Рослини лісу

Хвойні дерева – ялина, сосна.

Листяні дерева – дуб, береза, липа.

Кущі – бузина, ліщина, шипшина. Ягідні кущі – чорниця, брусниця.

Трави – конвалія, дика герань, квасениця.

Екологічне значення лісу. Охорона лісів на Україні.

Рослини саду

Плодові дерева – яблуня, груша, слива, вишня.

Ягідні кущі – малина, смородина, агрус, виноград.

Здобувач/здобувачка:

- знає зовнішню будову та особ- ливості вирощування найбільш поширених овочевих рослин;

- уміє вирощувати  деякі овочеві рослини;

- уміє доглядати за рослинами на шкільній ділянці;

 за допомогою вчителя

- розрізнює, визначає/називає овочі та фрукти за зовнішнім виглядом, за тактильним відчуттям, смаком та запахом;

- має уявлення про види культурних рослин та їх значення;

- має уявлення про засоби підви- щення врожаю;

- має уявлення про рослини поля;

-*має уявлення про овочеві рослини;

* за допомогою вчителя розрізнює, визначає/називає овочі та фрукти за зовнішнім виглядом, за тактильним відчуттям, смаком та запахом.

- *має уявлення про вирощування та використання овочевих культур людиною.

 

Овочеві культури. Рослини поля

Овочеві культури

Однорічні, дворічні, багаторічні овочеві рослини.

Умови та ознаки дозрівання овочів. Вирощування та використання людиною.

Рослини поля

Види культурних рослин, що людина вирощує на полях.

Зернові культури.

Технічні культури.

Вирощування та використання людиною.

Бур’яни городу і поля.

Праця людей в полі з використанням сільськогосподарських машин.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає зовнішню будову та особливості висаджування і догляду за кімнатними рослинами;

- уміє доглядати за рослинами в класі;

- має уявлення про різноманітність квітково-декоративних рослин;

- уміє розпізнавати рослини саду, городу, поля, лісу;

- знає про практичне значення рослин у природі та житті людини;

-*має уявлення про різноманітність кімнатних рослин;

*за допомогою дорослого доглядає за кімнатними рослинами (поливає, протирає листочки).

 

 

Кімнатні рослини. Квітково-декоративні рослини.

Узагальнення курсу

Кімнатні рослини

Різноманітність кімнатних рослин. Значення для людини. Догляд за кімнатними рослинами.

Квітково-декоративні рослини

Однорічні рослини.

Дворічні рослини.

Багаторічні рослини.

Узагальнення курсу

Охорона рослин. Рослини, що занесені до Червоної книги України. Заповідники, національні парки природи в Україні.

 

 

 

 

Основні вимоги до навчальних досягнень та життєвих компетенцій здобувачів освіти на кінець року

Здобувач/здобувачка:

-         має уявлення, що рослина - це частина живої природи;

-         має уявлення про різноманітність рослинного світу;

-         знає особливості зовнішньої будови рослин та  функції органів рослини в її житті;

-         бере участь у закладанні дослідів і проведенні спостережень за їх результатами;

-         уміє доглядати за рослинами в класі;

-         має уявлення про вирощування та використання  культурних рослин людиною;

-         розрізнює групи рослин, об’єднаних місцем зростання;

-         проводить фенологічні спостереження;

-         уміє користуватися на уроках роздатковим матеріалом;

-         має уявлення про рослин, які занесені до Червоної книги;

         -   знає про практичне значення рослин у природі та житті людини;

     -        знає про необхідність охорони рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 клас

 

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

 

- знає загальні ознаки птахів;

- знає особливості

зовнішньої та внутрішньої будови птахів;

- має уявлення про значення тварин у житті, природі, господарській діяльності людини.

* має уявлення про різноманітність пташиного світу.

 

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст

навчального матеріалу

Змістова лінія «Жива природа. Тварини»

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про різноманітність тваринного світу.

- знає загальні ознаки безхребетних тварин;

- знає особливості зовнішньої будови та способу життя найтиповіших представників безхребетних тварин;

-*має уявлення про безхребетних тварин.

Вступ. Безхребетні тварини

Вступ

Тварина – частина живої природи. Різноманітність тваринного світу.

Безхребетні тварини

Загальні ознаки безхребетних тварин.

Дощовий черв’як.

Черви – паразити.

Молюски.

Ракоподібні (морські та прісноводні).

Павукоподібні.

Кліщі, їх різноманітність.

Комахи.

Засоби боротьби зі шкідливими комахами. Роль комах у природі та практичне значення для людей.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає загальні ознаки хребетних тварин;

- знає особливості зовнішньої будови та спосіб життя риб;

*має уявлення про різноманітність риб.

Хребетні тварини. Риби

Хребетні тварини

Загальні ознаки хребетних тварин.

Риби

Загальні ознаки риб. Середовище існування. Різноманітність риб.

Річкові риби.

Морські риби. Значення та охорона риб.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає загальні ознаки земноводних;

- знає про значення та охорону земноводних.

*має уявлення про земноводних тварин.

- знає загальні ознаки плазунів;

- уміє працювати з колекціями, муляжами;

*має уявлення про плазунів.

Земноводні. Плазуни

Земноводні

Загальні ознаки земноводних.

Спосіб життя, значення та охорона земноводних.

Плазуни

Загальні ознаки плазунів. Різноманітність, зовнішній вигляд, спосіб існування плазунів. Охорона плазунів.

 

Здобувач/здобувачка:

Птахи

Загальна характеристика птахів: середовище існування, особливості зовнішньої та внутрішньої будови у зв’язку зі здатністю до польоту.

Птахи лісу.

Хижі птахи.

Водоплавні птахи.

Птахи культурних.

Свійські птахи.

Утримання, годування та розведення птахів на птахофермах. Значення та охорона птахів.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає загальні ознаки ссавців;

- знає їх особливості та спосіб існування;

- має уявлення

про тварин, які занесені до Червоної книги;

- знає про умови утримання, догляду та годівлі деяких сільськогосподарських тварин;

- про необхідність охорони тварин;

- * має уявлення про ссавців,

- * уміє здійснювати нескладний догляд (за допомогою дорослого) за деякими сільськогосподарськими тваринами.

 

 

Ссавці

Загальні ознаки ссавців.

Гризуни.

Зайцеподібні.

Хижі звірі.

Ластоногі та китоподібні.

Хоботні.

Мавпи.

Парнокопитні.

Непарнокопитні.

Тваринництво. Корова. Коза. Вівця. Свиня. Кінь. Кріль.

Господарське значення сільськогос-

подарських тварин.

Ветеринарія.

Охорона тварин в Україні. Тварини, які занесені до Червоної книги.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає особливості зовнішньої і внутрішньої будови, способу життя найтиповіших представників безхребетних та хребетних тварин;

- має уявлення про значення тварин у природі, в житті і господарській діяльності людини;

- * має уявлення про різноманітність тваринного світу.

 

Повторення

1. Загальні ознаки безхребетних тварин.

2. Загальні ознаки хребетних тварин.

 

 

Основні вимоги до навчальних досягнень та життєвих компетенцій здобувачів освіти на кінець року

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про різноманітність тваринного світу;

- знає особливості зовнішньої і внутрішньої будови, способу життя найтиповіших представників безхребетних та хребетних тварин;

- має уявлення про значення тварин у природі, в житті і господарській діяльності людини;

- має уявлення про тварин, які занесені до Червоної книги;

- знає про умови утримання, догляду та годівлі деяких сільськогосподарських тварин;

- уміє здійснювати нескладний догляд за деякими сільськогосподарськими тваринами;

- знає про необхідність охорони тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас

 

Результати навчання й орієнтовний зміст навчання

 

Предметно-орієнтовані компетентності

Орієнтовний зміст

навчального матеріалу

Змістова лінія «Людина як особистість»

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про єдність людини та навколишнього середовища.

- має уявлення про організм як єдине ціле;

- має уявлення про основи здорового способу життя;

- знає основні органи опори та руху;

- знає про вплив фізичного навантаження на організм;

- уміє надавати першу медичну допомогу при ушкодженнях опорно – рухової системи;

- * має уявлення про значення фізкультури, спорту та ранкової гімнастики для розвитку опорно-рухової системи.

 

Вступ. Загальне ознайомлення з організмом людини

Вступ

Людина – частина живої природи. Збереження та зміцнення здоров’я.

Загальне ознайомлення з організмом людини

Органи людини та система органів: опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травлення, видільна, нервова.

Організм як єдине ціле.

Значення опорно-рухової системи. М’язи. Робота м’язів. Попередження викривлення хребта і розвитку плоскостопості.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає органи кровоносної системи;

- має уявлення про основи здорового способу життя;

- знає про шкідливий вплив куріння та алкоголю на організм людини;

- вміє надавати першу медичну

допомогу під час кровотеч;

- * має уявлення про органи кровоносної системи;

- * має уявлення про здоровий спосіб життя.

 

Кров і кровообіг

Кров та її значення. Органи кровоносної системи: серце та судини.

Пульс та його значення. Попередження серцево-судинних захворювань.

Шкідливий вплив куріння та спиртових напоїв на серце та кровоносні судини.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає органи дихання та їх функції;

- має уявлення про хвороби та профілактичні заходи їх запобігання;

- уміє накладати гірчичники та компреси;

- *має уявлення про органи дихання;

- *має уявлення про норми дотримання та необхідності чистоти повітря.

 

Дихання

Значення дихання. Органи дихання. Хвороби органів дихання та їх попередження. Необхідність чистого повітря для дихання. Підтримування чистоти повітря у приміщеннях. Значення зелених насаджень для здоров’я людини.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає органи травлення;

- знає про правильне та раціональне харчування;

- знає санітарно-гігієнічні правила;

- уміє надавати першу медичну допомогу при харчових отруєннях;

- * має уявлення про органи травлення, харчування та його вплив на здоров’я людини.

 

Харчування і травлення

Значення харчування. Харчові продукти та поживні речовини. Вітаміни.

Органи травлення.

Гігієна харчування. Глистяні захворювання та їх попередження. Вплив алкоголю та куріння на процес травлення.

 

Здобувач/здобувачка:

- знає органи сечовидільної системи;

- уміє дотримуватись правил особистої гігієни;

- уміє надавати першу медичну допомогу при тепловому та сонячному ударах, опіках, обмороженнях;

- * має уявлення про правила особистої гігієни;

- знає функції статевих органів;

- уміє дотримуватись правил особистої гігієни.

 

Нирки. Шкіра. Статева система

Нирки

Органи сечовидільної системи та їх значення.

Шкіра

Шкіра людини та її значення.

Загартування організму.

Статева система

Гігієна статевих органів, запобігання інфекційним захворюванням.

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про значення нервової системи;

- знає про фактори, що зберігають здоров’я, і такі, що порушують його;

- * має уявлення про режим та розпорядок дня.

- має уявлення про значення органів чуттів;

- уміє надавати першу медичну допомогу при травмах органів чуттів;

- уміє застосовувати набуті знання про будову та функції людського організму у повсякденному житті;

- * має уявлення про будову та функції людського організму.

 

 

 

Основні вимоги до навчальних досягнень та життєвих компетенцій здобувачів освіти на кінець року

Здобувач/здобувачка:

- має уявлення про організм як єдине ціле;

- має уявлення про основи здорового способу життя;

- має уявлення та намагається дотримуватись правил особистої гігієни.

- має уявлення про хвороби та профілактичні заходи їх запобігання;

- має знання про органи людини та систему органів;

- має уявлення про значення фізкультури, спорту та ранкової гімнастики;

- має уявлення про правильне харчування та його вплив на здоров’я людини;

- має уявлення про режим та розпорядок дня;

- уміє надавати першу медичну допомогу при ушкодженнях опорно-рухової системи, під час кровотеч, при тепловому та сонячному ударах, опіках, обмороженнях, уміє накладати гірчичники та компреси (самостійно/за допомогою дорослого);

- знає про фактори, що зберігають здоров’я, і такі, що порушують його.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

         Вивчення природознавства у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з інтелектуальними порушеннями передбачає ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої природи, будовою і життям рослин і тварин, а також організмом людини.

         Основними структурними компонентами змісту природознавства є знання (уявлення і поняття) про навколишнє середовище, про живу та неживу природу, про зв’язки і залежності в живій та неживій природі, уміння виявляти причинно-наслідкові залежності та робити висновки.

         Добір навчального матеріалу з природознавства здійснено на основі врахування загальнодидактичних принципів навчання і передусім принципів достатності (необхідності) навчального матеріалу для формування в учнів уявлення про світ навколо людини, усвідомлення своєї належності до природи, розуміння суті об’єктів неживої та живої природи, зв’язку між природою та трудовою діяльністю, доступності матеріалу для сприймання та засвоєння учнями допоміжної школи.

         Провідна роль у вивченні курсу предмета «Природознавство» належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

         Природознавство має багато спільного з географією, трудовим навчанням, зокрема сільськогосподарською справою, столярною справою, квітникарством, декоративним садівництвом, рідною мовою, соціально-побутовим орієнтуванням, малюванням що дає змогу здійснювати міжпредметні зв’язки.

         Для учнів з помірною розумовою відсталістю зміст навчання добирається індивідуально, навчальні досягнення виокремлено під спеціальним позначенням - *.

         Метою навчального предмета «Природознавство» у спеціальній школі є:

-         формування природознавчої компетентності здобувачів освіти шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу;

-         усвідомлення здобувачами своєї приналежності до природи і суспільства, різноманітності способів навчально-пізнавальної діяльності, необхідності розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики;

-         розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи,

         утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і

         природоохоронної поведінки в довкіллі.

          Головними завданнями навчального предмета «Природознавство» є:

● формувати на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань,  відображаючи закони і закономірності природи та місце в ній людини;

● розвивати зацікавленість до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями;

●   забезпечувати  єдність   інтелектуального та  емоційного   сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

● формувати екологічно й етично обґрунтовану поведінку в природі, залучати до участі в природоохоронних акціях;

● прищеплювати здобувачам навички, необхідні для збереження та зміцнення особистого здоров’я й попередження захворювань;

●  засвоювати традиції українського народу через ставлення людини до природи;

● сприяти усвідомленню необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів, забезпеченню єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю.

         Вирішення цих завдань забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так освітня мета у 5 класі реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

- Земля – планета сонячної системи;

- Україна на планеті Земля;

              - людина – частина природи

- рідний край.

         Освітня мета у 6-9 класі реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

-         нежива природа;

-         жива природа (рослини, тварини);

-         людина як особистість.

         Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал будується за такими змістовими лініями:

- розвиток позитивного ставлення до природи і праці людей;

- формування бережливого ставлення до об’єктів та предметів навколишнього середовища;

- виховання працелюбності, любові та поваги до природи і людей праці;

- формування усвідомленості учбової діяльності та корекція складових психічного розвитку дитини.

         Провідним для всього курсу предмета «Природознавство» є питання охорони природи. Учні повинні усвідомити, що життя людини тісно пов’язане з природою, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства.

         Наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека» проходять через усі змістові лінії в кожному класі і мають на меті сформувати в учнів міцні переконання у необхідності екологічних знань, громадянської відповідальності і турботи про своє життя та здоров'я та необхідності його практичного втілення в життя, щоб не порушити біологічну рівновагу в природі і не погіршити ситуацію на планеті.