ВІД КРЕЙДИ ДО КЛІКІВ: РОЛЬ ЦИФРОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА В ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Людмила СІМОКОП

консультант

КЗ «Міський центр професійного розвитку педагогічних працівників КМР» 

Анотація: Стаття присвячена розгляду ролі та ключових аспектів цифрової майстерності у сучасній педагогічній практиці, визначає переваги та можливості використання власного цифрового контенту. Приділяється увага застосуванню цифрових інструментів та їхньому впливу на трансформацію освітнього середовища.

Ключові слова: цифрова майстерність, трансформація освітнього простору, цифровий контент, професійний розвиток.

Постановка проблеми. Характерна ознака сучасного світу - це технологічний прогрес, який невпинно рухається вперед. Одна із ключових галузей, що має адаптуватися до нових реалій - освіта. Якщо раніше увага приділялася переважно учням, то сьогодні важливість цифрової майстерності педагога стає не менш важливою темою. Адже зараз якість освітнього простору визначається не лише рівнем знань учнів, але й готовністю педагогів до використання прогресивних технологій. Високий рівень інформаційно-цифрової компетентності вчителя стає визначальним фактором успіху в сучасному освітньому середовищі, а відкритість до нововведень і готовність до навчання, стають важливими складовими успішної педагогічної діяльності, вимагають особливих зусиль у розвитку інноватики та цифрової майстерності. Замість традиційного підходу до навчання, заснованого на крейді та дошці, педагогічні працівники повинні активно впроваджувати електронні технології в навчальний процес. «Сучасну систему освіти необхідно адаптувати до вимог часу й очікувань молоді через масове й ефективне використання інноваційних освітніх технологій і дидактичних моделей, заснованих на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях» [1, с. 5]. Неабияка увага до необхідності цифрової трансформації пояснюється тим, що учні та молодь - сучасне покоління, вже готові до життя в інформаційному суспільстві і прагнуть використовувати ІК технології в усіх сферах життя: соціалізації, комунікації, трудовій діяльності та інших.

У центрі сучасних цифрових перетворень освіти стоять саме педагоги і однією з ключових проблем, у цьому контексті, є низький рівень їх цифрових навичок, що, в багатьох випадках, стає серйозною перешкодою для ефективного використання хмарних інструментів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему цифрової трансформації освітнього простору зараз розкривають багато науковців та фахівців сфери цифрової освіти. Зокрема, це питання висвітлено у працях: О.Литвиненко, О.Овчарук щодо викликів використання технологій дистанційного навчання, спричинених карантинними обмеженнями у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 та військової агресії на території України; Т.Потапчук, І.Пукас, Т.Серман - пріоритетів хмарних технологій для професійного саморозвитку педагога та їх використання у процесі викладання різноманітних навчальних дисциплін; Н.Білик, В.Пилипенка, С.Шості - теоретичних та прикладних питань цифрової компетентності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти.

Мета статті. Висвітлення важливих аспектів ролі цифрової майстерності педагога в контексті сучасного освітнього середовища; розкриття актуальності цифрових технологій у сучасній педагогічній практиці та впливу цифрової майстерності на трансформацію освітнього процесу; стимулювання педагогів до постійного самовдосконалення у цифровій сфері та підтримки взаємного обміну досвідом для ефективного розвитку цифрової майстерності в освітньому середовищі.

Виклад основного матеріалу. Наразі, сучасна освіта переживає значні зміни та перетворення, що вимагають від педагогів нових навичок і компетенцій для осучаснення процесу навчання, а отже - його якості. «Роль учителя в сучасних умовах трансформується, як і змінюється середовище його діяльності. Усе частіше в освітній спільноті обговорюються питання віртуальної сфери професійної діяльності вчителя, співвідношення професійного і приватного в контексті формування позитивного іміджу особистості педагога у Світовій мережі. На сьогоднішній день навіть соціальні мережі стали частиною професійної комунікації вчителя та його взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу» [2, с. 18].

Для успішного впровадження інноваційних методів, важливість цифрової майстерності вчителів знаходить відображення у потребі вдосконалення підходів до підвищення кваліфікації та самостійного професійного розвитку в галузі цифрових технологій. Вирішення цієї проблеми має критичне значення для підготовки педагогічних працівників до викликів сучасного освітнього простору.

Цифрова майстерність визначається не лише навичками користування сучасними гаджетами: комп’ютером, смартфоном чи ін., але й глибоким розумінням та вмінням ефективно використовувати ці технології на практиці, аналізувати великі обсяги інформації, створювати цікаві та ефективні навчання, легко комунікувати і співпрацювати в онлайн-середовищі.

Одна з головних сфер, де простежується вплив цифрової майстерності, - це професійний розвиток педагога. Ми спостерігаємо з якою швидкість традиційні семінари та лекції сьогодні змінюють онлайн-ресурси, віртуальні платформи та інші інструменти. Підвищення кваліфікації, як ключовий етап у розвитку кожного фахівця, тепер спирається на володіння навичками роботи з хмарними сервісами, використання відеоконференцій та спільну роботу над віддаленими проєктами. Швидка зміна технологій вимагає постійного самовдосконалення, тримання руки на пульсі нових можливостей, вивчати і впроваджувати їх у практику та при цьому вчасно адаптуватися до змін. Тут варто акцентувати увагу на важливості ключових аспектів особистісних якостей педагога, які дозволяють ефективно працювати в умовах постійних трансформацій - це гнучкість мислення, відкритість до нових ідей, вміння швидко навчатись.

Активний пошук нових інновацій та їх ефективне використання, дозволяють педагогам не тільки втримувати актуальний професійний рівень, а й створювати стимулююче середовище для учнів, інтегрувати технології в навчання. І тут цифрова майстерність відіграє визначальну роль у розкритті повного потенціалу вчителя, адже відображає здатність створювати та розробляти власний цифровий контент, який є не лише показником знань, але й спроможний зацікавити та надихнути учнів, підтримати індивідуалізацію навчання, виявити творчий підхід до розв’язання освітніх завдань.

Сьогодні цифрова майстерність вже не є відокремленою компетенцією, а є необхідністю, яка «вбудована» в сучасний педагогічний ландшафт. Вона об’єднує: технічні навички, розуміння потреб всіх учасників освітнього процесу, талант та всебічний особистісний потенціал. Тільки від вчителя залежить, наскільки ефективно він зможе інтегрувати технології в навчальний процес - використовувати інтерактивні дошки, онлайн-ресурси та інші віртуальні інструменти для збагачення уроків та підвищення інтересу учнів.

Ключем до розкриття повного потенціалу стає здатність вчителя створювати та розробляти власний цифровий контент, який є відбитком глибокого розуміння предмету (наприклад, відеоурок чи електронний конспект), виразом творчості (інтерактивна презентація, онлайн-курс), готовності до інновацій, розбудови дружнього освітнього середовища.

Неабияким бонусом використання цифрового контенту є можливість стимулювання зацікавленості учнів, залучення їх до активного навчання, враховуючи індивідуальні особливості та його стилі. «…Електронний контент має бути не просто оцифрованим підручником чи іншим документом. Студенти повинні взаємодіяти з цифровим вмістом, створювати нові ресурси та відправляти на перевірку або розміщувати у персональному цифровому середовищі, комунікувати з викладачем та іншими студентами» [3, с. 27]. Спільне створення цифрового вмісту, його обговорення та коментування сприяє успішній адаптації у сучасному світі.

Індивідуальні мультимедійні матеріали - це не лише інструмент покращення навчального процесу, але й засіб для особистого розвитку вчителя, збагачення його досвіду. Оскільки, він вимагає розуміння сучасних трендів, стає індикатором інформаційно-цифрової компетентності та відкриває шлях до нового рівня професійного вдосконалення. Врешті решт, педагогічні працівники, які активно використовують цифрові технології в роботі та мають великий обсяг власного контенту, досягають суттєво вищого рівня задоволення від своєї професійної діяльності. Власний цифровий контент також слугує інструментом оцінювання прогресу вчителя. Адже успішний вчитель повинен бути готовим до постійної саморефлексії, що допоможе визначити сильні і слабкі сторони професійної стратегії та адаптації до змін, які несе інформаційна епоха. Це, у свою чергу, відкриває можливість для подальшого удосконалення та самовдосконалення.

Однак, важливо враховувати, що цифрова майстерність - це ще й уміння виявляти та виправляти можливі технічні труднощі, що можуть виникнути під час навчання. Це вимагає від педагога постійного прагнення до оптимізації своєї практики. Тут варто приділити увагу ефективній комунікації та співпраці в онлайн-середовищі, які є досить важливим елементом, адже дозволяють обмінюватися розробками, досвідом і кращими практиками, створювати колективні проєкти, співпрацювати з досвідченим фахівцями, лідерами у сфері цифрової освіти, створюючи таким чином віртуальні спільноти, де інновації швидко поширюються та впроваджуються.

Педагог повинен володіти навичками взаємодії у віртуальних колах, адже, тільки через відкритий обмін ідеями та ресурсами можливе максимальне використання потенціалу навчання. Активна участь в інноваційних проєктах, відкритість до новаторських ідей і готовність до експериментів, розширює можливості вчителя та збагачує освітній процес.

Аналіз цифрової майстерності відкриває ще одну її складову - розвиток критичного мислення та аналітичних навичок. Вчитель повинен вміти не лише використовувати інструменти, передавати інформацію, але і навчати критично мислити, оцінювати факти з різних джерел, працювати з медіа та розуміти етичні аспекти використання цифрових технологій, формувати навички самостійного вибору, обгрунтування поглядів та самоорганізації. Таким чином, роль цифрової майстерності педагога у трансформації освітнього простору надзвичайно важлива. Вона визначає готовність сучасної освіти до викликів сьогодення, сприяє розвитку інтелекту та креативності у цифрову епоху.

Висновки. У світі, насиченому технологічними інноваціями, роль педагога стає ключовою у формуванні ефективної та відкритої до змін освітньої системи. Для успішної трансформації освітнього простору цифрова епоха вимагає від педагогічних працівників відповідного рівня майстерності, яка не лише актуалізує навчальний процес, але і визначає подальші шляхи розвитку освіти загалом. Те, як вчителі оволодівають цифровими технологіями, використовуючи їх для створення стимулюючого навчального середовища, прямо впливає на формування технологічно підготовлених фахівців, компетентних спеціалістів та свідомих громадян. Отже, сучасний педагог - це не лише посередник у передачі знань, але й каталізатор позитивних змін, лідер, який визначає та формує еволюцію педагогіки: від крейди до кліків, від традиційного навчання до інноваційних методів, спрямованих на розвиток критичного мислення, творчості та цифрової культури.

Список використаних джерел:

1. Литвиненко О.В. Нова українська школа: використання цифрових інструментів для організації сучасного освітнього процесу та розвитку ключових компетентностей : оглядовий посібник / уклад. О.В. Литвиненко. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023. 69 с. Режим доступу: http://surl.li/ovvcr

2. Білик Н.І., Пилипенко В.В., Шостя С.П. Розвиток цифрової компетентності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. // Імідж сучасного педагога. 2020. Вип. 6 (195), 15–20 с. Режим доступу: http://surl.li/ovvzt

3. Гуржій А.М., Глазунова О.Г., Волошина Т.В. Цифровий навчальний контент для системи відкритої освіти. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2021. Вип. 55, 22-30 с. doi: 10.31652/2412-1142-2020-55-22-30.