Зміст

І. Паспорт        3

ІІ. Вступ        7

ІІІ. План розвитку школи на 2018-2022 рр.        8

1. Загальні положення        8

2. Мета та завдання        12

3. Зміст діяльності        13

4. Основні шляхи реалізації перспективного плану        14

на період 2018-2022 рр.        14

4.1. Розвиток матеріально-технічної бази школи        14

4.2. Мережа класів та контингент учнів        16

4.3. Розвиток кадрового потенціалу        17

4.4. Перспективний план проходження курсової перепідготовки та атестації педагогічних працівників        18

4.5. Основні напрямки методичної роботи        19

4.6. Перспективний план внутрішньошкільного контролю        21

4.7. Основні напрямки виховної роботи  школи        22

І. Паспорт

ІІ. Вступ

Освіта — найважливіше із земних благ,

якщо вона найвищої якості.

Інакше вона абсолютно даремна.

Дж. Р. Кіплінг

Освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості. З огляду на визначені пріоритети найважливішим є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.

Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає запровадження освітніх інновацій як один із пріоритетних напрямів державної політики в освітній сфері.

План розвитку школи спрямований у площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість навчально-виховного процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, системи контролю й оцінювання, управлінських рішень, взаємовідповідальності всіх учасників навчально-виховного процесу.

Перспективний план  розвитку навчального закладу є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ньому максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів школи.

У розділах, з яких складається план, сплановані наступні завдання:

• поліпшення розвитку матеріально-технічної бази школи;
• удосконалення мережі класів та збільшення контингенту учнів;
• забезпечення розвитку кадрового потенціалу, плану проходження курсової перепідготовки та атестації педагогічних працівників;
• забезпечення реалізації основних напрямків методичної, виховної роботи школи;
• забезпечення внутрішньошкільного контролю.

Основними результатами перспективного плану розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти.

ІІІ. План розвитку школи на 2018-2022 рр.

1. Загальні положення  

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків у освітній галузі.

В умовах інформаційного суспільства традиційне навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, вже неможливо вмістити до шкільної програми. Втрачає сенс необхідність перенавантажувати пам’ять дитини додатковими знаннями, необхідно навчати дитину знаходити їх і користуватися ними. Тому дієвим інструментом поліпшення якості освіти визначають застосування компетентнісного підходу до освіти, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань розв’язувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях. Щоб навчити цього дітей, потрібно змінити технологію навчального процесу.

Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей  (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.  Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Варто відзначити, що протягом останніх років у школі триває інтенсивне переосмислення підходів до організації процесу учіння, колектив долає стереотипи педагогічного мислення, здійснює глибинні системні перетворення. Педагогічні працівники школи експериментують, апробують та успішно впроваджують нові ідеї, технології, методики. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, метою якого є пробудження й підтримання прагнення дітей до пізнання, спонукає вчителів школи шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми шляхом використання інновацій. Проте питання впровадження інноваційних технологій вимагає системності та серйозного науково-методичного підходу.

 Педагогічний колектив школи працює над науково-методичною проблемною темою «Забезпечення якості освіти шляхом використання новітніх освітніх технологій». Обираючи проблемну тему, було враховано такі чинники, як:

•        відповідна фахова підготовка педагогічних працівників;

•        створення умов для творчості в індивідуальній і колективній діяльності;

•        використання нетрадиційних форм і методів навчання та виховання;

•        використання навчального матеріалу різного змісту, виду і форм;

•        надання учневі свободи вибору способів виконання навчальних завдань;

•        матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу;

•        видавнича діяльність, творчі роботи вчителів із питань упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

У практику діяльності педагогічного колективу школи активно ввійшли:

•        проектні технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань і вмінь із різних предметів і видів діяльності;

•        ігрові технології, які формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

•        технології особистісно орієнтованого, диференційованого навчання;

•        інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «мозковий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові та ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», групова дискусія, взаємне навчання тощо);

•        технології проблемного навчання.

  Навчально-виховний процес навчального закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:

• орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;
• здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;
• вільне володіння двома іноземними мовами;
• наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою;
• високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, професійного розвитку, застосування комунікативних компетенцій,упровадження у своїй діяльності ІКТ;
• вільне володіння комп’ютером,  високий рівень культури користування ІКТ;
•  готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;
• сформовані трудова та моральна життєва мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

Перед сучасною школою дедалі гостріше постає завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві шляхом формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише володіти базовими комп’ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Необхідно підвищувати мотивацію до навчання учнів і залучати їх до самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької роботи на базі комплексного використання інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з метою підвищення якості навчання учнів. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні й викладанні, урізноманітнюють навчальний процес, дозволяють учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал і бути активними учасниками процесу навчання. Учитель перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, фасилітатором. Саме тому одним із пріоритетних напрямів діяльності нашого навчального закладу є інформатизація навчально-виховного процесу й упровадження ІКТ у навчально-виховний процес та управлінську діяльність. Інформаційно-освітній простір у школі ми практично створили власноруч. Головна мета діяльності — створення в школі електронного інформаційно-освітнього простору навчання, який би забезпечував ефективну мережеву взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу — учнями, батьками та учителями. Тому найважливішим завданням інформатизації освітнього простору в школі є підготовка вчителів та учнів із метою формування в них інформаційно-комунікаційних компетенцій, практичних навичок використання педагогічних програмних засобів нового покоління, можливостей швидкісної мережі Інтернет, у результаті чого учні не тільки здобувають комп’ютерні навички, а також відбувається цілеспрямований розвиток навичок, пов’язаних з успішною адаптацією в суспільстві.

   Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах як:

• інформаційна й аналітична відкритість, доступність;
• прогнозування;
• гнучкість управління;
• оптимальність функціонування закладу в системі освіти;
• відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

-  використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі навчання школярів та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

- мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

-  наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається,  в навчальному закладі.

2. Мета та завдання

Мета: створення цілісної системи розвитку комунікативної та комунікаційної культури учасників навчально-виховного процесу.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності:

• апробація та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій у навчально-виховному процесі та в управлінській діяльності школи;
• забезпечення застосування інформаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності закладу освіти;
• створення єдиного інформаційного простору закладу освіти з подальшою інтеграцією його в систему відкритої освіти;
• впровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційних технологій навчання;
• упровадження заходів  у навчальній та виховній діяльності, спрямованих на розвиток писемної та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва  учнів;
• запровадження в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;
• створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

• формування культури спілкування та інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;
• автоматизація типових операцій;
• упорядкування інформаційного обміну баз даних;
• автоматизація збору даних і статистичних звітів, що періодично формуються за визначеними формами;
• мотиваційний аспект набуття знань учнями;
• розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;
• формування в  учнів навичок ефективного спілкування;  
• формування у учнів культури збереження і зміцнення свого здоров’я;
• створення безпечного толерантного шкільного середовища;
• формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти;
• надати доступ педагогічним працівникам та учням до світових інформаційних ресурсів та технологій;
• оснастити заклад сучасними навчальними та управлінськими комп’ютерними комплексами;
• сформувати інформаційну культуру учасників навчально-виховного процесу;
• підняти навчально-виховний процес на новий якісний рівень.

  ---

3. Зміст діяльності  

Загальними засадами визначення нового змісту освіти є гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки партнерства.

В основу змісту діяльності школи покладено заняття, які дозволяють формувати у учнів цілісне сприйняття світу, визначення сфери діяльності відповідно до своїх здібностей і можливостей.

Напрям діяльності з розвитку комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу передбачає запровадження виховних заходів та використання у навчальній діяльності інноваційних технологій з метою розвитку наступних складових комунікативної компетентності:

• орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда;
• спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при ситуативній видозміні психічних станів, міжособистісних відносин і умов соціального середовища;
• адекватна орієнтація в собі – власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації;
• готовність будувати контакт з людьми;
• внутрішні засоби регуляції комунікативних дій;
•  знання, уміння і навички конструктивного спілкування;
• внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії.

Навчальний заклад працює відповідно до плану роботи, основним документом, що регулює навчальний процес є робочі навчальні плани, які складаються на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

4. Основні шляхи реалізації перспективного плану

на період 2018-2022 рр.

4.1. Розвиток матеріально-технічної бази школи

Комунальний заклад Великоглибочецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ярослава Стецька Тернопільської районної ради Тернопільської області розміщений за адресою: 47703,  Тернопільська область, Тернопільський район, село Великий Глибочок, вул. Грушевського, 5. Телефон (0352) 29-54-70; vglybschool@gmail.com; сайт школи: http:// vel-glybochok.edukit.te.ua

Забезпеченість навчальними кабінетами:

• кабінет фізики;        
• кабінет хімії;        
• кабінет української мови й літератури;        
• кабінет англійської мови;        
• кабінет історії;        
• кабінет зарубіжної літератури;        
• кабінет географії;        
• кабінет математики;
• кабінет образотворчого мистецтва;
• кабінет біології;
• кабінет музичного мистецтва;
• кабінет хореографії;
• кабінет предмету «Захист Вітчизни»;    
• кабінет автосправи (основ безпеки дорожнього руху, будови та експлуатації автомобіля);    
• два комп’ютерних класи із підключенням до мережі Інтернет;        
• дві майстерні (слюсарна, столярна);        
• спортивна зала;        
• спортивний майданчик;        
• майданчик зі штучним покриттям;
• кімната-музей Ярослава Стецька;       
• бібліотека.

Актуальними проблемами залишаються питання поліпшення матеріально-технічної бази школи, а саме: заміна технологічного та холодильного обладнання в їдальні, 40 вікон на металопластикові; придбання комп’ютерної та розмножувальної техніки.  

Перспективний план поліпшення матеріально-технічної бази навчального закладу

4.2. Мережа класів та контингент учнів

Станом на 01 січня 2017 року у школі функціонує 20 класів, у яких навчається 377 учнів, середня наповнюваність становить 19.

4.3. Розвиток кадрового потенціалу

Станом на 1 січня 2017 року в навчальному закладі працює 51 педагогічних працівники, з них 4 вихователі ГПД, 1 педагог-організатор, 1 практичний психолог, 1 соціальний педагог, 1 учитель знаходяться у відпустці по догляду за дитиною.

Із загальної кількості педагогічних працівників 28 - «спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», 7 - «спеціаліст першої кваліфікаційної категорії», 5 - «спеціаліст другої кваліфікаційної категорії», 8 – «спеціаліст»; 2 мають педагогічне звання «учитель-методист», 18 – «старший вчитель».

Стаж педагогічної роботи:

У навчальному закладі працюють 4 учителів пенсійного віку (2 учителі математики, учитель хімії та основ християнської етики).

Потреба в кадровому забезпеченні на наступні 5 років:

4.4. Перспективний план проходження курсової перепідготовки та атестації педагогічних працівників (додаток 1)

4.5. Основні напрямки методичної роботи

Система заходів методичного характеру мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення та поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технології навчання та виховання в сучасних умовах.

Основні завдання методичної роботи:

• створення цілісної системи методичної роботи, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду, спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи;
• вивчення нормативно-правових та інструктивно-методичних документів про школу;
• підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури педагогічного колективу;
• дослідження рівня ефективності застосування індивідуальної, групової та колективної форми організації методичної роботи;
• систематичне вивчення й аналіз навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін;
• вивчення, узагальнення, упровадження, популяризація передового педагогічного досвіду;
• здійснення психолого-діагностичного супроводу методичної роботи з педагогічними кадрами;
• керівництво роботою методичних підрозділів та координація їхньої діяльності;
• активне впровадження й використання досягнень, рекомендацій психолого-педагогічної науки;
• створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників;
• залучення педагогів до науково-методичної та дослідницької роботи;
• удосконалення навчально-виховного процесу шляхом диференціації, індивідуалізації навчання, упровадження нових педагогічних технологій;
• проведення системи методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів;
• зміцнення матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення навчальних кабінетів;
• аналіз стану викладання предметів та  курсів за вибором;
• удосконалення роботи зі здібними та обдарованими учнями;
• координація змісту й організаційних форм методичної роботи навчального закладу;
• надання методичної допомоги молодим учителям, учителям-стажистам;
• підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу.

        Головні напрямки методичної роботи:

• опрацювання педагогічними працівниками нормативно-правових документів щодо організації навчально-виховного процесу, актуальних проблем методики викладання шкільних дисциплін;      
• організація підвищення кваліфікації вчителів;
• підтримка інноваційної діяльності вчителів;
• надання допомоги педагогам у підготовці до атестації;
• діагностична діяльність щодо якості навчання учнів.

Структура методичної роботи школи поєднує:

• розгляд основних методичних проблем педагогічною радою;
• керівну координаційну роботу Методичної ради;
• експериментально-дослідницьку роботу;
• роботу методичних об’єднань, творчих груп, постійнодіючих семінарів-практикумів із упровадження інноваційних освітніх технологій;
• видавничу діяльність;
• співпрацю з ТОКІППО;
• залучення обдарованих дітей до дослідницької діяльності в МАН.

4.6. Перспективний план внутрішньошкільного контролю (додаток 2)

4.7. Основні напрямки виховної роботи  школи

Найважливішою складовою національної системи освіти завжди було і залишається виховання підростаючого покоління. Виховна робота школи здійснюється з урахуванням основних положень Конституції України, згідно з Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови в Україні», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї». методичними рекомендаціями Міністерства освіти та науки України щодо організації виховної роботи.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають національно-патріотичне (в т.ч. військово-патріотичне), громадянське виховання, що відповідають нагальним вимогам і викликам у сучасному українському суспільстві. Виховний процес у класних колективах спрямований на реалізацію Стратегії національно-патріотичного виховання (Указ Президента України від 13 жовтня 2015 року №580/2015), Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641) та Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  України 31.10.2011№1243).

Реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді забезпечують усі педагогічні працівники школи, адже важливо, щоб навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Надзвичайно важливою є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки  військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході АТО, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. Зібрані матеріали використовуються на уроках мужності, позакласних заходах з метою ознайомлення та вшанування пам’яті Героїв, які загинули, захищаючи територіальну цілісність держави. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну. Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозиції Зали Слави Героям, зокрема щодо інформації про учасників АТО.

При підготовці до відзначення національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України педагоги керуються методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті (організація конференцій, семінарів, круглих столів; проведення військово-спортивних змагань, фестивалів-конкурсів патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва; відвідування краєзнавчих музеїв бойової слави; вшанування сучасних героїв-захисників України та пам'яті загиблих за свободу, єдність та незалежність українського народу).

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка через конкретну, практичну діяльність сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою повинно є пріоритетним у виховній роботі з дітьми, адже мовне середовище впливає на формування учня-громадянина, патріота України.

Провідним документом  виховної роботи класних керівників є Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, метою яких є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Зазначена програма визначає метою виховання, формування морально-духовної, життєво-компетентної особистості, яка успішно самореалізується у соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. У процесі виховання у дітей має бути сформоване:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

- ціннісне ставлення до людей;

- ціннісне ставлення до себе;

- ціннісне ставлення до природи;

- ціннісне ставлення до мистецтва;

- ціннісне ставлення до праці.

Зважаючи на реалії сьогодення особливої уваги потребує правоосвітня діяльність та правове виховання учнів.

 Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує   необхідність   вчити   дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку  комунікативних  навичок спілкування. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку. З даного питання  класним керівникам слід тісно співпрацювати з соціально-психологічною службою.  

Формування навиків здорового способу життя передбачає систематичний комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу, що сприятиме гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів.

Вирішувати зазначені завдання покликана школа у тісній взаємодії з сім'єю і громадськістю. Завданням педагогів школи є залучення батьків учнів до активної участі в освітньому процесі, організації та проведенні позакласних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами успіхів їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та прикладом. Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості.

Важливим напрямком для педагогів також є робота зі шкільним активом. Учнівське самоврядування забезпечує входження особистості до соціального середовища, її адаптацію, освоєння існуючих соціальних обов'язків, подолання громадянської інфантильності молоді. 

Уцілому виховна діяльність у навчальному закладі спрямована на створення необхідних умов для соціалізації школярів шляхом включення їх в практичну соціально-значущу діяльність, на всебічний розвиток соціальної активності учнів, що перш за все передбачає виконання кожним із них конкретного суспільного доручення, навчання учнів навичками та умінням організаторської роботи з постійним і послідовним удосконаленням та розвитком їх досвіду, забезпечення поєднання педагогічного управління і дитячого самоврядування. Створена у школі система виховної роботи дозволяє учням отримати досвід соціальної активності, сприяє формуванню життєвих компетенцій школярів.

Розвиткові активної суспільної позиції учнів сприяє виховний потенціал уроків, виховні та класні години, організовані масові виховні заходи.

Основні завдання виховної роботи:

• забезпечити реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;
• виокремити, як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання (в т.ч. військово-патріотичному) – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням.;
• приділяти особливу увагу духовно-моральному, правовому вихованню, волонтерській діяльності, формуванню зорового способу життя;
• формувати культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.
• проводити виховну роботу із залученням представників учнівського самоврядування та у тісній співпраці із батьківською громадськістю;
• забезпечити системну роботу для реалізації зазначених завдань, яка передбачає гармонійне співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Структура виховної роботи школи