РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ МНЕМОТЕХНІКИ
Наталія РУЖИН
Тетяна ДАНІЛОВА
вихователі дошкільного відділення КЗ «Козацька гімназія КМР»
Анотація. У роботі висвітлено особливості розвитку мовленнєвої активності дітей дошкільного віку засобами мнемотехніки. Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури для з’ясування стану розробленості досліджуваної проблеми; систематизація теоретичних та експериментальних даних, що дало змогу розробити методичні рекомендації щодо розвитку мовленнєвої активності дітей дошкільного віку засобами мнемотехніки.
Ключові слова: мнемотехніка, мовленнєва активність, освітня мнемотехніка, мнемічні процеси, навчання звуковимови, мнемотаблиці, запам’ятовування, ейдетизм, ейдотехніка, асоціативні ланцюжки, чисельно-літерний метод, мнемоквадрат, мнемодоріжка.
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку досліджували багато педагогів класиків, такими як Й. Песталоцці, Я. Коменський, К. Ушинський, М. Монтесорі, Є. Тихеєва, Є. Фльоріна. Дослідження мовленнєвого розвитку здійснюють також сучасні педагоги: А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Поніманська,
Н. Горбунова та ін.
В працях багатьох сучасних науковців висвітлено питання мовленнєвої активності дітей дошкільного віку: Л. Зданевич, Н. Базима, М. Єлагіна, К. Крутій, К. Печора та ін. Згідно з тлумаченням багатьох авторів мовленнєва активність стійка властивість дитини, яка проявляється у її здатності як сприймати так і розуміти мовлення оточуючих; в активному володінні мовленням, у різноманітному, самостійному, ініціативному використанні мовлення в процесі спілкування. Мовленнєва активність є важливим елементом формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку.
Результати та обговорення. Задоволення інтересів дітей дошкільного віку відбувається в процесі діяльності, яку діти самостійно обирають, особливо коли така діяльність нова та цікава для них. Вихователі мають дбати про організацію освітнього середовища закладу дошкільної освіти, яке обов’язково має містити певний рівень інформації, яка має бути різнобічною, тематичною, комплексною й близькою до життєдіяльності дошкільників та задовольняє дитячу потребу в пізнанні нового. В закладі дошкільної освіти мають бути створені ігрові осередки для активної діяльності дітей. Педагог має підібрати необхідні предмети та різноманітні атрибути за допомогою яких дошкільники будуть вчитися активно пізнавати навколишній світ. Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку потребує постійного творчого керівництва педагога.
Багато науковців наголошують на тому, що атмосфера, яка панує під час діяльності дошкільників є одним з найважливіших психолого-педагогічних моментів, який визначає пізнавальну активність дітей у відношенні до того, який вид діяльності вони будуть виконувати. Якщо вихователь буде відкрито допомагати дітям, а стиль керівництва буде наближений до авторитарного, то дошкільники не будуть мати високий рівень пізнавальної активності, а також не будуть мати стійкого інтересу до будь якого виду діяльності (ігор, занять, трудової діяльності). При неправильному керівництві діяльністю дітей, дошкільники будуть лише повторювати дії за педагогом, а також будуть постійно відмовлятися від самостійної діяльності. Вихователь має спонукати дошкільників давати відповіді на запитання, роблячи це так, ніби дошкільники самостійно знайшли правильну відповідь на поставлені їм запитання. При роботі з дітьми педагогу слід завжди пам’ятати, що співпраця – це не завжди допомога, а також створення для дітей необхідних умов для того, щоб вони могли виявити самостійність, активність та незалежність [1].
Одним з ефективних засобів розвитку мовленнєвої активності дітей дошкільного віку є мнемотехніка З грецької мови поняття мнемотехніка перекладається як мистецтво запам’ятовувати. Даний термін використовується для позначення технології яка покращує засвоєння людиною нової інформації за допомогою свідомого утворення асоціативних зв’язків шляхом використання певних методів та прийомів.
Автор проєкту «Освітня мнемотехніка», відомий педагог та психолог Г. Чепурний, зазначає що мнемотехніка уможливлює вільний вибір способів засвоєння людиною нової інформації. Вихователі можуть враховувати особливості сприймання, обробки та відтворення інформації кожною окремою дитиною, пропонуючи їй різноманітні методи та прийоми мнемотехніки, що забезпечує реалізацію індивідуального підходу до розвитку мнемічних процесів» [3, с. 23]. Використання методів та прийомів мнемотехніки для розвитку зв’язного мовлення з дошкільниками дає вихователям можливість ефективно вирішувати наступні завдання, а саме:
1. Розвиток у дітей дошкільного віку зв’язного та діалогічного мовлення.
2. Розвиток у дошкільників уміння за допомогою графічної аналогії та використовуючи замісники розуміти та переказувати казки, вчити вірші, використовуючи мнемотаблиці та колажі.
3. Навчання звуковимови та знайомство з літерами.
4. Розвиток у дошкільників спостережливості, активності та вміння виокремлювати та порівнювати суттєві ознаки.
5. Розвиток у дітей таких психічних процесів як уваги, мислення, уяви та різноманітних видів пам’яті.
Г. Чепурний у своїх дослідженнях пропонує класифікацію методів та прийомів мнемотехніки.
Першим в класифікації є метод «крокування» (в перекладі з французької мові слово croquis означає креслення або начерк) метод символізації чи метод рисункового письма. Дошкільники самостійно малюють схеми (кроки) явищ, предметів, людей, тварин чи понять. Згодом діти досить легко можуть відтворити в пам’яті власні замальовки. Робота по такому методу включає водночас декілька досить складних розумових процесів.
Наступним є прийом символізації, що є одним з найпоширеніших прийомів мнемотехніки, який широко застосовується педагогами в закладах освіти. Даний прийом відносять до першого етапу запам’ятовування (етап кодування інформації в певні зорові образи). При використанні цього методу виділяють чотири етапи запам’ятовування:
- підготовка до запам’ятовування (кодування інформації в певні образи);
- запам’ятовування (поєднання певних образів в уяві дитини);
- запам’ятовування дошкільником послідовності інформації;
- закріплення інформації в мозку дитини.
Кодування (або символізація) - це підготовка певної інформації до запам’ятовування.
Ейдетизм або ейдотехніка (метод, який використовує образне мислення дитини) є різновидом образної пам’яті, який полягає в тому що дитина може відтворити яскраві наочні образи предмета вже після того як закінчився вплив предмету на органи чуття. Ейдетизм є досить поширеним явищем особливо в дошкільному віці. Його можна назвати основою формування інтелекту дитини. Для початку слід уявити певний образ (наприклад, ведмідь). Спочатку виникає тільки певне умовне позначення. Далі дитині слід повторно представити той самий об’єкт (ведмідь) та детально придивимося до нього. Зараз дитина бачить колір та розміри тварини, а також інші характерні ознаки. При відновленні в пам’яті дитини будь-якого образу думка проходить кілька ступенів розвитку:
- позначення (ведмідь);
- розцві́чування (дитина пригадує конкретного ведмедя, його колір);
- «пожвавлення» ( дитина має побачити чим займається тварина);
- збагачення певними деталями (де знаходиться ведмідь і що він робить);
- входження дитини в певний образ (тепер ми - це ведмідь);
- управління дитиною образом.
Наступним є метод асоціативних ланцюжків (або ж його ще називають методом «нісенітниці»), який полягає у тому що дошкільники зв’язують слова в новелу за обсягом смішну розповідь чи казку. В результаті діти швидко запам’ятовують ланцюжок слів.
За допомогою методу трансформації (або перетворення) відбувається розвиток не лише пам’яті, а й логічного мислення дитини. Такий метод основано на вмінні встановити причинно-наслідкові зв’язки. Між словами, які випливають одне з іншого, мають між собою дещо спільне, що пов’язує їх між собою.
Метод Цицерона (тобто ув’язка інформації в просторі) полягає в уявному розміщенні певних образів в конкретному місці чи то кімнаті. Дитині треба подумки розкласти в кімнаті ті предмети, які відносять до словникових слів (наприклад перець, баклажан, комод, крісло і т. д). Так дошкільники можуть заучувати вірші або ж навіть цілі тексти. Дитині слід потрібно подумки «розкладати» частини текстів в тій послідовності, в якій наприклад розставлено меблі у вашій кімнаті. Потім дошкільник може легко відновити текст в пам’яті.
Ще одним метод опор (або чисельно-літерний метод). При застосування цього методу дошкільники можуть запам’ятовувати певну інформацію за допомогою зв’язування певних звуків, слів, цифр і т. д за змістом. Цей метод є одним з найпростіших для запам’ятовування чисел, дат чи номерів телефонів. Треба закріпити за кожною з цифр певну букву та запам’ятати їх. При запам’ятовуванні слід придумати слова, які б починалися з потрібних букв.
У роботі з мнемотехнікою з дітьми дошкільного віку можна виділити низку вимог:
1. Модель яка представляється дітям має відтворювати узагальнений образ предмета.
2. Підібрана модель має розкривати дітям дещо суттєве що є у предметі.
3. Задум по створенню певної моделі обов’язково варто обговорювати з дошкільників, що зробить її зрозумілою їм.
Мнемотехніки слід вибудовувати на принципі від простого до складного. Вихователю треба починати давати завдання від простих мнемоквадратів. Наступним етапом є перехід до мнемодоріжок, і вже аж потім до мнемотаблиць.
Після проведення занять з використанням мнемотаблиць дошкільники легко створюють розповіді та казки на будь-яку тему (наприклад добро, хитрість, дружба, жадібність тощо), використовуючи різноманітну лексику, дотримуючись загальних принципів побудови сюжету. Суттєвою перевагою роботи з мнемотаблицями є те що уможливлюється робота одночасно у декількох сферах знань, тож заняття будуть направлені не лише тільки на розвиток комунікативних навичок, а й на пізнання дошкільниками оточуючого світу. Великою перевагою для вихователів є те, що всі методичні матеріали, що використовуються під час занять, не потребують великих матеріальних вкладень та створюються за необхідністю. Створені матеріали є абсолютно універсальними та можуть бути використаними іншими педагогами закладу дошкільної освіти. Важливим є той факт що під час занять дитина є партнер і не відчуває тиску з боку педагога. Використання мнемотехніки – це, насамперед, початкова «пускова» найбільш значуща і ефективна робота, але не можна обмежитися тільки нею при розвитку мовлення дітей.
Висновки. Таким чином, мнемотехнічні прийоми застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, яка може з погляду людини, яка її запам’ятовує не мати встановлених логічних зв’язків між її елементами та потребує тривалого зберігання та відтворення в майбутньому. Використання різних прийомів мнемотехніки уможливлює впорядкування складної інформації про навколишнє середовище, розташовувати її в певній послідовності. Діти таким чином можуть засвоїти потрібну їм інформацію значно краще та пам’ятати її довгий період часу, а пригадування інформацій не потребує значних зусиль дитини. Дошкільники за допомогою мнемотехніки швидше та краще опановують правильну звуковимову та зв’язне мовлення. Це впливає не тільки на успішність навчання дошкільників, а й формує в них бажання активно здобувати знання в майбутньому, що є запорукою успішного навчання в школі. Високий рівень розвитку мовлення допомагає спілкуванню та полегшує процес соціалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Буре Р.С. (1987) Готуємо дітей до школи. М.: Просвіта. С. 96.
2. Зиганов М., Козаренко В. (2001) Мнемотехніка. Запам’ятовування на основі візуального мислення. Київ: Школа раціонального читання, 2001. 304 с
3. Чепурний Г. А. (2017) «Мнемотехніка: технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти»: навчально-методичний посібник. Тернопіль : Мандрівець, 208 с.