ПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ

 МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я

Олександра РЕЗЧИКОВА

вчитель історії КЗ «Ліцей «Науковий» КМР»

Анотація. Дана стаття  присвячена важливості психологічної компетентності педагогів у сучасних умовах ведення повномасштабної війни за  свободу та незалежність України, коли стрес і професійні виклики особливо загострені. У ній розглядаються поняття психологічної та конфліктологічної компетентності педагогів, їхній вплив на ментальне здоров’я вчителів і учнів, а також на загальну якість освітнього процесу. Підкреслюється, що недостатній рівень психологічної підготовки може призводити до емоційного вигорання та погіршення професійної діяльності. Особливу увагу  приділено ролі педагога у створенні безпечного і підтримуючого середовища для учнів, розвитку їхньої емоційної грамотності, також акцентувала увагу  та техніки для підтримки ментального здоров’я учнів.

Ключові слова:  соціальні виклики, психологічна компетентність, ментальне здоров’я, стресостійкість, емоційна саморегуляція, емоційна грамотність, психологічна підтримка.

У сучасних умовах, коли весь український народ веде кровопролитну війну проти загарбників, захищаючи свою свободу та незалежність. Кожного дня  під прицілом ворожих ракет та  під супроводом  сигналів «Повітряна тривога», ми живемо в умовах зростаючого стресу,  екстремальних професійних вимог і соціальних викликів роль педагога виходить за рамки навчання та виховання. Психологічна компетентність педагога набуває критичного значення для підтримання як власного ментального здоров'я, так і благополуччя учнів. Проте недостатній рівень психологічної підготовки та знань у педагогів може призводити до професійного вигорання, емоційного виснаження і, як наслідок, до погіршення якості освіти. Виникає необхідність дослідити, яким чином розвиток психологічної компетентності педагогів може стати інструментом збереження ментального здоров'я в освітньому середовищі.

З  цією метою необхідно проаналізувати поняття «психологічної компетентності педагога» та її складових, визначити  зв’язки між рівнем психологічної компетентності та станом ментального здоров’я. Та вивчення впливу професійних стресових факторів на емоційний стан педагогів і способів їх подолання.

Останні дослідження і публікації з теми психологічної компетентності педагогів підкреслюють її ключову роль у збереженні ментального здоров'я як самих освітян, так і учнів. Основні аспекти, які висвітлюються в сучасних наукових роботах:

З психологічної літератури відомо, що тривале переживання тривоги, емоційного дискомфорту, невміння поводити себе в стресових ситуаціях, контролювати та регулювати себе призводить до виникнення невротичності особистості, як властивості, що негативно впливає на розвиток особистості, особливо в підлітковому та юнацькому віці, призводить до негативних наслідків в поведінці: невміння оволодіти собою, своєю поведінкою.

Часте переживання даних емоцій  невротизують особистість, розвивають у неї агресивність як особистісну властивість, почуття провини, невпевненість, призводять до ізоляції й егоцентризму, озлобленості.

Екстремальні ситуації на багатьох людей мають переважно негативний вплив, значно ускладюючи життя, породжуючи невдачі та нещастя. Негативні зміни в психічній діяльності, поведінці та діях можуть бути небезпечними.

Як відомо, людина у конфлікті втрачає здатність мислити і бачити себе у конфлікті зі сторони. Спеціаліст, а особливо педагог не повинен втрачати таку здатність, тим більш, що конфлікт – це предмет застосування його професійних здібностей і галузь дослідження.

Бути конфліктологічно грамотним ще не означає бути компетентним. Конфліктологічна компетентність представляє собою важливий аспект професійної підготовки майбутніх педагогів.

Поняття конфліктологічної компетентності було предметом дослідження низки вчених. Зміст конфліктологічної компетентності розглядав (А.Я. Анцупов, У. Мастенбрук, Л.В. Петровська, Н.В. Самсонова, І.А. Шипілов), конфлікти у педагогічній діяльності (С.В. Баникіна, В.І.Журавльов).

Науковці звертають увагу на емоційну саморегуляція, здатність ефективного спілкування, мотиваційної стійкісті та навички вирішення конфліктів. Ці навички допомагають педагогам справлятися з емоційними викликами і підтримувати позитивне середовище в освітньому процесі.

Серед проблем  науковці відзначають недостатню інтеграцію психологічної освіти в педагогічні програми, низький рівень самоусвідомлення педагогів щодо власних емоційних потреб і нерозвинену ауто психологічну компетентність (здатність рефлексувати та працювати зі своїми психологічними станами).

Для   реалізації даної проблеми  бажано практикувати семінари та тренінги для педагогів , які допомагають розвивати навички стресостійкості та управління емоціями. Співпрацювати  зі шкільними психологами, впроваджувати навчання психологічної грамотності і підвищення рівня культури взаємодії у педагогічному колективі .

Ці дослідження підтверджують, що формування психологічної компетентності є не лише інструментом підтримки ментального здоров’я, але й важливою умовою успішної професійної діяльності освітян.

Уявіть собі педагога, який має не лише ґрунтовні знання у своєму предметі, але й розвинуті навички емоційної саморегуляції, здатність підтримувати гармонію в колективі та створювати комфортну атмосферу для учнів. Саме такі вчителі здатні не лише виховувати й навчати, але й надихати, при цьому зберігаючи своє ментальне здоров'я.

У сучасних реаліях, коли рівень стресу і вимог до педагогів постійно зростає, психологічна компетентність стає не просто бажаною, а необхідною складовою їхньої професійної майстерності. За даними досліджень, до 40% педагогів стикаються з емоційним вигоранням протягом перших 10 років роботи. Причини – хронічний стрес, надмірне навантаження та недостатня підтримка з боку колег та адміністрації. Наприклад, деякі молоді вчителі  зізнаються, що часто плачуть після робочого дня через напружені конфлікти з батьками учнів.

Психологічний стан педагога напряму впливає на атмосферу в класі. Якщо педагог дратівливий або емоційно виснажений, це передається дітям, погіршуючи їхню успішність і поведінку. Навпаки, впевнений та врівноважений педагог здатен створити позитивну атмосферу, яка мотивує учнів.  Використання в своїй діяльності   елементів творчості й успіху - сприяє формуванню позитивної „Я" - концепції вихованця, стимулює процеси самовдосконалення, самовиховання і самореалізації; само актуалізації - вказує на необхідність пробудити та підтримати прагнення особистості проявляти і розвивати природні здібності та набуті можливості, реалізовувати їх у своїй практичній діяльності.

Для того щоб конструктивно вирішувати конфлікти, недостатньо мати тільки знання та вміння. Щоб вірно вибудувати свою позицію, і поведінку у конфліктній ситуації, педагогу необхідно вміти об’єктивно оцінювати ситуацію, що склалася, і інших суб’єктів взаємодії. І саме тут величезну роль відіграють особистісні якості викладача, тому як ні знання, ні вміння конфліктологічної компетентності не будуть мати сенс без включення власне особистості викладача, його особистісних якостей.

Дбати про ментальне здоров’я учнів — це не лише про вирішення проблем, але й про профілактику та створення середовища, де учні почуваються цінними, підтриманими та здатними досягти своїх потенціалів.

  Ментальне здоров'я є важливою складовою загального благополуччя учнів, яка впливає на їхнє навчання, соціальні стосунки та емоційний розвиток. Вчитель відіграє ключову роль у створенні безпечного й підтримуючого середовища для розвитку ментального здоров'я школярів.

Я вважаю, що для створення  підтримуючого середовища необхідно виявляти розуміння до емоцій і переживань учнів. Бути уважними до їхніх змін настрою чи поведінки.  Заохочувати доброзичливість, повагу та взаємодопомогу у класі. Важливо  забезпечити таке місце в класній кімнаті, де  учні можуть висловлювати свої думки та почуття без страху бути осудженими.

І головне на мою думку навчити  школярів емоційній  грамотності:

• Навчити учнів розпізнавати та виражати свої емоції словами.
• Познайомити  їх з техніками управління стресом, наприклад, глибокого дихання чи медитації.
• Заохочувати школярів до розвитку навичок вирішення конфліктів.

Та підтримувати учнів  у стресових ситуаціях

• Будьте відкритими до розмов з учнями, які переживають труднощі.
• Діліться інформацією про те, де вони можуть отримати додаткову допомогу (наприклад, гарячі лінії підтримки, психологічні служби).

Дуже важливо інтегрувати ментальне здоров’я в освітній процес

• Проводити бесіди чи уроки про важливість ментального здоров’я.
• Використовувати інтерактивні методи навчання (групові обговорення, рольові ігри) для розвитку соціальних і емоційних навичок.

Ну і головне   власним прикладом   формувати ментальне здоров’я учнів

• Будьте прикладом здорового ставлення до стресу та конфліктів.
• Підтримуйте власне ментальне здоров’я, щоб залишатися стійким і позитивним для учнів.

• Розумійте, що кожен учень унікальний. Поважайте їхній темп навчання та способи реагування на стрес.
• Не навішуйте ярлики та уникайте стереотипів щодо учнів, які стикаються з труднощами.

Дуже  важливою є  взаємодія з батьками, щоб допомагати їм підтримувати своїх дітей, та  залучення батьків до шкільного життя, що створює відчуття спільноти.

З метою організації роботи з ментальним здоров’ям учнів, педагоги нашого закладу використовують цікаві заходи та методики: 

• Вчитель ставить запитання: «Як ти себе сьогодні почуваєш?» або «Що зробило тебе щасливим учора?»
• Учасники діляться короткими відповідями в колі або через анонімні записки.
• «Емоційний куточок» у класі.
• Облаштувати місце м’якими подушками, кольоровими олівцями, книжками або картками з порадами.
• Запропонувати техніки дихання або медитації для заспокоєння.
• Тематичні дні психічного здоров’я.
• Організувати лекції психолога або тренінги для учнів.
• Проводити майстер-класи з йоги, арт-терапії чи управління стресом.
• Влаштувати виставки робіт на тему «Що длямене ментальне здоров’я».
• «Банка вдячності» або «Скринька добра».
• Наприкінці тижня учні разом читають записки (за бажанням) або обговорюють, як це вплинуло на їхній настрій.
• Години емоційної грамотності.
• Використовувати картки з емоціями або короткі історії для обговорення.
• Навчати учнів технік релаксації, таких як дихальні вправи чи візуалізації.
• Робота зі шкільним психологом.
• Організувати психологічні тести або обговорення на теми, які турбують учнів.
• Вести тренінги з побудови самооцінки чи подолання тривожності.
• Творчі активності для самовираження
• Створення арт-проєктів на тему емоцій.
• Постановка міні-вистав, де учні грають ролі, які допомагають їм пропрацювати свої почуття.                

Сьогодні, в надзвичайно складні часи, в які ми живемо та працюємо, психологічна компетентність педагога – це не лише шлях до збереження власного ментального здоров’я, але й ключ до створення гармонійного навчального середовища. Навчання і постійний розвиток у цій сфері дозволяють педагогам краще зрозуміти себе. Та допомогти   учневі здобути не тільки глибокі знання  а стресостійкість та зберегти своє ментальне здоров’я

          Пам’ятаймо: щасливий педагог – це щасливий учень!

Список використаних джерел

 1. Анікеєнко М.І. Аналітичний погляд на проблему діагностики рівня емоційної стійкості / М.І. Анікеєнко / Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – Психологія. – Харків : ХНПУ, 2007. – Вип. 25. – 204 с. – С.5-11.

2. Андрєєв Ю.С. Агресивна поведінка підлітків: сутність, причини та види ⁄⁄Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2011. ̶  № 20. – С. 34-42.

3. Журавльова Л. П. Емпатійні ставлення та їх класифікація / Л.П. Журавльова // Соціальна психологія. – 2008. – № 5(31). – С. 39.

4. Басюк О.Б. Підходи до розуміння невротичних розладів / серія. філос. – 2009. –  Вип.12. – С. 252 — 259

     5. Долинська Л.В., Матяш-Заяц Л. П. Психологія конфлікту. Навчальний посібник / Л.В. Долинська, Л. П. Матяш-Заяц – К.: Каравела, 2010. – 304 с.