ОСОБЛИВОСТІ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Лариса ПИСЬМЕННА
вчитель початкових класів гімназії «Сучасник»
Анотація. В статті досліджено вплив діджиталізації на розвиток освітнього процесу у початковій школі. Подано визначення діджиталізації. Розкрите поняття та охарактеризовано критерії цифрової грамотності та цифрової компетентності. Описані ключові особливості молодшого шкільного віку, які слід враховувати при впровадженні діджиталізації у початковій школі. Вказано її переваги та можливі труднощі цифрової трансформації та подані рекомендації щодо їх подолання.
Ключові слова: діджиталізація, цифрова грамотність педагога, медіаграмотність педагога.
Нині діджиталізація у початковій школі як адаптація текстової, звукової та графічної інформації у формат, доступний для розпізнавання сучасними гаджетами, є вкрай актуальною, адже вона забезпечує доступ молодших школярів всієї країни до знань. Саме тому в умовах гострої потреби створюються електронні підручники та посібники, класи обладнують інтерактивними дошками, впроваджується електронний документообіг, а від стабільного доступу до мережі Інтернет залежить не лише успішність учня у здобуванні знань дистанційно чи під час змішаного навчання, а й освітній процес в цілому.
Виходячи з цього цифрова компетентність як вміння знаходити та грамотно використовувати необхідну для професійної діяльності та особистих потреб інформацію є надважливою навичкою сучасного педагога і саме тому вказана у Концепції Нової української школи як ключова риса сучасного громадянина.
У деяких джерелах під диджиталізацією розуміють цифрову трансформацію освітнього процесу, що спрощує доступ до інформації. [5,38-47]
Поняття трансформації означає, що цифрові інструменти впроваджуються в освітній процес для забезпечення інновацій та творчого пошуку в навчально-виховному процесі початкової школи, а не як вдосконалення та підтримка традиційних методів навчання.
Діджиталізація за сприяння творчого педагога може бути гарним інструментом для навчально-виховного процесу, що стимулюватиме учнів до дослідження навколишнього світу, аналізу інформації, створення свого цифрового контенту тощо. [4,1]
Актуальне питання діджиталізації освітнього процесу досліджували у своїх працях Л.Корсунська та А.Твердохліб, О. Воронкін, А.Губанова, В.Чайка, А.Шишак. Формування цифрової грамотності вивчали Д.Белшоу, О.Овчарук, Г.Кузан, та інші. При підготовці цієї статті ми спиралися на матеріали досліджень вище зазначених науковців.
Основними цілями статті є дослідження особливостей ефективного впровадження діджиталізації у початковій школі.
У початкових класах домінуючою діяльністю учнів є навчальна, хоча ігрова все ще залишається вкрай важливою для розвитку особистості дитини.
Молодші школярі, потрапляючи у сприятливе навчальне середовище, активно розвиваються та здобувають нові вміння та навички. Цей віковий етап характеризується підвищеною чутливістю, йому характерна схильність до наслідувальності дій, довіра до авторитетної фігури, якою тепер, окрім батьків, стає вчитель. Чим менші учні, тим яскравіше у них виражені процеси збудження, що домінують над гальмуванням, а це означає, що діти все ще мають високу реактивність дій та швидко втомлюються. Школярам у молодших класах важко бути зосередженим протягом тривалого часу, вони можуть часто відволікатися та звертати увагу на дрібні яскраві деталі, пропускаючи при цьому головне. Саме тому педагог має керувати увагою учнів та враховувати вищевказані вікові особливості при доборі цифрових методів навчання.
Важливо вміти порівнювати та добирати цифрові технології, які найкраще підходять для досягнення навчальних цілей. Педагог має володіти цифровою грамотністю, компонентами якої науковець Дуг Белшоу називає:
- розуміння культурного контексту інтернет-середовища;
- вміння комунікувати в онлайн спільнотах, знати та дотримуватися правил цифрового етикету;
- вміння створювати й поширювати інформацію;
- прагнення до саморозвитку. [1,1]
Якщо узагальнити, то цифрова грамотність педагога знання, уміння та навички, важливі для безпечного та результативного використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі.
Оксана Овчарук акцентує на тому, що застосування новітніх цифрових засобів у навчальному процесі вимагає від учителя не лише вміння створювати сприятливе середовище для розвитку учнів, а й правил та засобів безпечної поведінки в інтернеті та вміння вміти захищати особисту інформацію у цифровому просторі. Також педагог має володіти критичним мисленням та медіаграмотністю як умінням аналізувати, оцінювати і створювати різноманітні інформаційні матеріали. [2,52-55]
Інформація, яку здобувають учні з цифрових джерел, не завжди є науковою і правдивою, адже перед публікацією у всесвітній мережі від авторів матеріалу не вимагається експертна оцінка. Тому важливо пояснити дітям необхідність перевіряти отриману інформацію, наприклад, зіставленням інформації з мережі та матеріалів із наукових платформ чи отриманою від компетентних дорослих.
Також важливо сприяти усвідомленню учнями цінності часу. Молодшим школярам важливо навчитися диференціювати час для навчальної діяльності та для відпочинку, особливо під час роботи з цифровою інформацією, що зумовлюється можливим негативним впливом тривалої роботи з гаджетами на здоров'я та загальне самопочуття учня чи учениці. Окрім цього важливо донести до учнів важливість часу педагога, щоб підвищити ефективність навчальної взаємодії в системі вчитель-учень під час занять [5, 38-47]
В.Чайка зазначає, що при використанні діджиталізації як інструмента навчання педагоги можуть зіткнутися з наступними проблемами: малу кількість якісного україномовного контенту, що породжує потребу педагогів у створенні власних цифрових матеріалів при підготовці до уроків. Окрім цього цифровізація навчального матеріалу вимагає значних затрат часу та власного ресурсу вчителя. Серед недоліків є суттєвим те, що у матеріалах взятих із мережі Інтернет рідко враховані індивідуальні та вікові особливості молодших школярів. Часом, педагогам не вистачає навичок роботи у цифровому середовищі та електронних засобів, щоб ефективно їх застосовувати в освітньому процесі. [5,38-47]
Попри це, діджиталізація — ефективний інструмент, що допомагає педагогам використовувати у професійній діяльності нетрадиційні джерела інформації, розширює можливості та підіймає результативність самостійної роботи учнів, сприяє розвитку творчого мислення та стимулює пошук нестандартних способів розв'язання навчальних задач, а також підвищує залученість та зацікавленість учнів навчальним матеріалом, створює можливості для співпраці та готує учнів до майбутнього.[2,1]
Висновки
Нами було розглянуте поняття диджиталізації освіти як актуального інструменту, що забезпечує доступ всіх учнів до якісних знань в умовах воєнного стану та дистанційного навчання. Педагогам важливо володіти цифровою грамотністю, критичним мисленням та вміти порівнювати й добирати цифрові технології, які найкраще підходять для досягнення навчальних цілей і при цьому враховувати вікові та індивідуальні особливості молодших школярів. Цифровізація навчального матеріалу вимагає значних затрат часу та власного ресурсу вчителя та разом із цим підвищує ефективність самостійної роботи учнів, сприяє розвитку творчого мислення та стимулює пошук нестандартних способів розв'язання навчальних задач.
Список використаних джерел
https://dougbelshaw.com/thesis/
https://naurok.com.ua/post/cifrova-gramotnist-ta-chomu-vazhlivo-rozvivati