ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН - РЕСУРСІВ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Інна НІКІТІНА

учитель історії

комунального закладу НВО ЛШ ДНЗ «Вікторія-П»

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

    Анотація.        У статті розглядається необхідність використання мережевих технологій на уроках історії, упровадження на їх основі новітніх методів, що ґрунтуються на застосуванні сучасних комп’ютерних засобів, забезпечення вибіркового авторизованого доступу педагогів, учнів до конкретних мережевих ресурсів. Визначено переваги хмарних технологій як способу задоволення освітніх потреб у здобутті нових знань. Обґрунтовано ефективність використання Інтернет-ресурсів для неперервного освітнього процесу. Вони сприяють забезпеченню оперативного поточного та підсумкового контролю, обліку результатів діяльності учасників освітнього процесу; дають можливість здійснити аналіз та результативність отриманих знань. Базові сервіси Google дають можливість використовувати в освітньому процесі Web-додатки, онлайн-сервіси для навчання, систему дистанційного навчання, проведення відеоконференції тощо. Зосереджено увагу на практичній діяльності учнів як дієвому способі засвоєння значного обсягу інформації. Визначено необхідні умови технічного забезпечення використання хмарних технологій: Інтернет, комп`ютер, браузер.

Актуальність статті. В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, мережі Інтернет проблема добору й використання ресурсів стає надзвичайно актуальною. Оскільки медіакультура утвердилась практично в усіх галузях людського життя, зокрема й в освітньому просторі, учителю надається можливість підвищити якість уроку історії, використовуючи багатогранний світ Інтернету й медійності. Але не слід забувати, що заняття з історії – це не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Учитель повинен навчити учнів, використовуючи Інтернет-мережу, зосереджуватися на основних цілях. Іншою проблемою може стати неякісний продукт, яким заповнено Інтернет-простір, тому вчитель повинен переглядати сайти, до яких він радить звертатись учням. Метою даної статті є розкриття основних аспектів використання Інтернет-ресурсів на уроках історії, систематизація теоретичних знання, окреслення їх використання.

Ключові слова: Інтернет, мережеві технології, історія, комп’ютер, ІКТ, цифрова грамотність.

Сучасний етап розвитку людства, зокрема, освітня галузь, все більше стають залежними від інформаційних технологій. Дані технології змінюють життя кожної людини, кожного сучасного здобувача освіти, адже вони все частіше використовують їх в усіх сферах суспільного життя.

І виходячи із нових потреб суспільства, людина повинна вчитись упродовж усього свого життя, активно, творчо діяти, швидко здійснювати пошук нової інформації, швидко приймати рішення та природньо сприймати зміни. Інформаційні технології сприяють підвищенню ефективності самостійної роботи учнів, доступу до нетрадиційних джерел інформації, розвитку навчально-пізнавальної діяльності та формування в учнів життєвих компетентностей, а саме інформаційно-цифрової[1].

Сприяння формуванню інформаційно-цифрової компетентності всебічно розвиненої людини ґрунтується на сучасному законодавстві, зокрема, на Законі України «Про Національну програму інформатизації», Законі України «Про Освіту», Концепції «Нова українська школа». У пріоритеті першочергових сфер і ініціатив цифровізації України – поширення цифрової освіти. У документах широко вживані поняття «цифрової грамотності», «цифрової компетентності», «цифрового інтелекту», зокрема, вказано на актуальність формування цифрової компетентності, коли вивчення предмета відбувається через використання цифрових технологій[6].

Використання комп’ютера в освітньому процесі глибоко і повно розглядали М. Аппарович, С. Думин, М. Заволока, В. Попов , Д. Полторак та ін. Вони детально розробили дидактичні та методичні підходи до застосування технічних засобів навчання в різних навчальних предметах, у тому числі на уроках історії[5].

Серед українських науковців помітно зросла кількість тих, хто досліджує використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі (О. Бондаренко, В. Биков, Я. Булахова, О. Мокрогуз, О. Пінчук, О. Пометун та ін.). Деякі дослідники і вчителі – практики В. Дрібниця, О. Мокрогуз, А. Фоменко, В. Недзельська розкривають окремі аспекти теми. Питанню використання ІКТ присвячено останнім часом значну кількість досліджень. Використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі розглядають Ю. Арський, Б. Гершунський, В. Мадзігон, Е. Машбіц та ін., які характеризують можливість цих технологій у педагогічній практиціp[4].

Сучасний вчитель повинен прагнути до впровадження інтерактивного способу використання ІКТ та розуміти, що ІКТ – це не тільки флешка з презентацією, а сучасні освітні онлайн-сервіси, навчальні платформи, хмарні мультимедійні технології, дистанційне індивідуальне навчання, навчально-розвиваючі проєкти в соцмережах. Потреба людини зайняти своє місце в соціумі призводить до необхідності застосування сучасних інформаційних технологій на практиці. Освітні ресурси нового покоління дозволяють на якісно новому рівні викладати історію, використовуючи найрізноманітніші методи і технології.

Значну допомогу ІКТ дають як наочність під час вивчення питань, що стосуються культури певного періоду історії, організації віртуального ознайомлення з тією чи іншою особистістю, картиною або спорудою. В учнів з`являється можливість не тільки  побачити портрет того чи іншого діяча, але й отримати коротку бібліографічну довідку, що так само сприяє розширенню кругозору[2].

Для повторення, систематизації та узагальнення знань можна спланувати урок-гру, який перетворює на змагання заняття зі звичайного шкільного матеріалу. Для успішного проведення такого уроку необхідно використовувати разом з учнями освітні ресурси Інтернету (Learning Apps, використання QR-кодів онлайнових вправ).

Наприклад.

Історичні джерела.

Революція Гідності.

Одним із сервісів Google, який активно використовують і учні, і вчителі, є електронна пошта – це швидкий спосіб обміну інформацією. Перевагою цього сервісу є те, що навіть у вихідні чи канікулярний час можна обмінюватися важливою й терміновою інформацією.

Google Форми – це зручний інструмент, за допомогою якого можна легко і швидко планувати заходи, складати опитувальники та анкети, а також збирати іншу інформацію. Такий вид роботи використовують для організації засобів діагностики і моніторингу виконання домашнього завдання та самостійної роботи на уроці. Учитель може без зайвих проблем провести опитування з теми та з`ясувати, наскільки добре учні її засвоїли, проаналізувати власну роботу.

Google Форми є одним із альтернативних та потужних засобів хмарних технологій для формування системи тестів для контролю навчальної діяльності учнів. Застосування форм надає нові можливості створення динамічних і актуальних додатків на основі інформаційно-цифрових технологій для застосування в дистанційному навчанні. Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс сервісу дозволяє швидко створити тестові завдання й надіслати їх адресату. У тестах можна використовувати малюнки, графічні зображення, фото, відеоматеріали.

Технологія тестового контролю включає такі етапи:

Для перевірки уміння правильно відтворювати отримані знання доцільно використовувати неоднорідні тестові завдання закритої форми з множинним вибором, які передбачають мінімум три можливі відповіді (але не більше п`яти), серед яких правильною є лише одна.

Інтерактивні онлайн-дошки або стіни з`явилися у 2006-2007рр. і на сьогодні продовжують набувати популярності серед педагогів.

Дошка Padlet надає можливість візуалізувати навчальний матеріал і репрезентувати його більш привабливо та зрозуміло, що допомагає цікаво провести урок. Дошка Padlet дозволяє розміщувати на одній сторінці різноманітний контент: фотографії, малюнки, аудіофайли, відеоролики, нотатки та корисні сайти мережі Інтернет.

Дошку Padlet можна застосовувати для таких видів роботи:

  Корисним на уроці історії може бути онлайн-ресурс https://www.easel.ly для створення інфографіки, що зацікавлює учнів будь-якого класу та віку. Інфографіка дозволяє представити різноманітну інформацію у візуальному вигляді і дає можливість учням за якомога короткий період часу засвоїти максимальну кількість інформації. Учні схильні сприймати інформацію візуальним способом, який ідеально підходить для зведення різних даних у єдине ціле з метою спрощення їхнього сприйняття, дозволяє зосередити увагу здобувачів освіти на найважливіших моментах історії.

Активне навчання передбачає, що учень активно втручається в процес навчання не як пасивний слухач, який сприймає інформацію, а як суб’єкт, здатний взяти активну участь у процесі навчання. З метою залучення учнів до активної діяльності на уроках доцільно використовувати віртуальну онлайн-дошку спільного використання Jamboard, яка дозволяє розміщувати стікери з необхідними записами, картинками, відео.

На сьогоднішній день є безліч цікавих та корисних онлайн-ресурсів, за допомогою яких вчитель може зробити свій урок цікавим і результативним, адже покоління сьогоднішніх людей досить швидко та із зацікавленістю опановують сучасні інформаційні технології. Як зазначив один із авторів концепції «Інформаційні цивілізації», американський письменник, соціолог та футуролог О. Тоффлер, - «Технології завтрашнього дня потребують не мільйони поверхнево начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах…, а людей, які можуть прийняти критичне рішення, які можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється, і це можливо завдяки сучасним інформаційним технологіям»[8].

Приклад уроку з використанням інформаційних технологій в 7 класі.

Тема. Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)

Мета:

Тип уроку: комбінований урок.

Навчально-методичне забезпечення:

Основні терміни: соціальні верстви, бояри, централізована монархія, вотчина, помістя.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Тести (використання програми https://www.triventy.com ).

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Оголошення теми уроку « Політичний устрій, суспільне та господарське життя Русі-України за доби розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.)».

План.

  1. Політичний устрій.
  2. Соціальний устрій.
  3. Повсякденне життя. Господарство.

Робота з термінами і поняттями. Учні формують визначення термінів князь, бояри, централізована монархія, вотчина, політичний устрій.

Хмара слів (використання програми https://wordart.com ).

IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. З уроку всесвітньої історії ви вже знаєте, що Раннє Середньовіччя – це період зародження в Європі феодального суспільства, який характеризувався виникненням нових станів.

Завдання. Створити інфографіку «Політичний устрій Русі-України» (використання програми https://genial.ly ).

Учитель. Наприкінці Х – першій половині ХІ ст. за формою державного правління Русь-Україна була централізованою монархією. Князь був головним носієм державної влади і найбільшим феодалом – власником земель, сіл, містечок.

Звичайно, після утворення держави і приєднання нових земель князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому став жалувати їх  за службу «луччім людям» - дружинникам або своїм родичам. Так з’явився клас дрібних феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.

Таким чином, суспільство Русі-України Х – першої пол. ХІ ст. поділялось на дві основні групи людей:

  1. «луччі мужі» або «кращі люди» - князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі, якраз із цієї групи і починає формуватися клас феодалів.
  2. «залежні люди».

Робота з термінами і поняттями. Учні формулюють визначення терміну: соціальна верства. Хмара слів (використання програми https://wordart.com ).

Завдання. Створити інфографіку «Суспільний устрій Русі-України» (використання програми https://genial.ly).

Учитель. Найчисельнішою соціальною верствою Київської Русі були вільні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони платили власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом, а потім – грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.

Із феодально залежних людей починають виділятися такі:

Завдання. У чому ви вбачаєте особливості суспільного устрою Русі-України? Чи можна назвати її феодальною державою?

Робота з підручником.

Учні об’єднуються в чотири групи. Кожній групі роздані ілюстрації, де зображені представники певного стану населення.

Рольова гра.

  1. Представник якого стану населення зображений на ілюстрації?
  2. Уявіть, що ви належите до цього стану населення і розкажіть про своє господарське і повсякденне життя.

V. Закріплення нового матеріалу. https://www.youtube.com/watch?v=D58tr-Y230U 

VI. Узагальнення та систематизація знань.

VII. Домашне завдання.

Опрацювати параграф 11.

VIII. Підсумки уроку.

Рефлексія.

Самооцінювання.

ВИСНОВКИ

Основним завданням сучасної освіти є всебічний розвиток особистості учня, а не тільки передача інформації, знань. Сучасний здобувач освіти повинен бути мобільним, щоб приймати і швидко опрацьовувати значний потік інформації, а це можливо завдяки використанню інформаційних технологій. Тому на сучасному етапі розвитку суспільства є актуальним питання формування в учнів життєвих компетентностей, а саме інформаційно-ифрової компетентності. Інформаційні технології є необхідним компонентом сучасного уроку, а сучасний учитель повинен використовувати їх у своїй роботі.

Завдяки використанню онлайн-ресурсів на уроках історії підвищується якість навчання за рахунок:

Шкільна освіта має орієнтуватися на діяльнісні, розвиваючі технології, які формують в учнів уміння вчитися, оперувати і управляти інформацією, пристосовуватися до потреб ринку праці (формувати основні життєві компетенції).

Використання інформаційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати технологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення предмету, розвивати логічне мислення учнів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів.

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Державний стандарт базової і повної середньої освти. Освітня галузь «Суспільствознавство», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/.
  2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984.
  3. Лист Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2020 року № 1/9-420 «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/hfwNEip.
  4. Бахматюк Я. Деякі аспекти впровадження ІКТ в українську шкільну освіту: погляд учителя-практика. /  Я.Бахматюк  // Історія в школах України – 2011. - №11-12. – с.14-20.
  5. Бирка М.Ф. Інноваційні засоби навчання. / М.Б. Бирка // Освіта Буковини. - №19(91).
  6. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп`ютера на уроках історії та правознавства / В.М. Недзельська  // Комп`ютер у школі та сім`ї. – 2000. - №3.
  7. Огнев`юк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огнев`юк  - К.: Знання України. – 2003. – с.284.
  8. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман – К., 2005, - с.828.