УДК 811.161.2'373
Микола КІСІЛЬ
канд. філос. наук, доцент
Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу
Тетяна БОЙЧУК
студентка спеціальності 035 “Філологія”
Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу
АНГЛІЦИЗМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: КРИТЕРІЇ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАПОЗИЧЕНЬ ТА ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Сучасна українська мова перебуває у стані активної трансформації під впливом глобалізаційних процесів, науково-технічного прогресу та інтенсифікації міжкультурних контактів. Одним із найпомітніших виявів цих змін є масове проникнення англійських лексичних одиниць у різні сфери мовлення. Якщо раніше запозичення були природним способом збагачення словникового складу, то нині спостерігається тенденція до надмірного вживання англіцизмів, що актуалізує питання про межу між мовним розвитком і втратою лексичної самобутності. Мета статті — визначити критерії доцільності англійських запозичень та окреслити стратегії збалансованої мовної політики, яка забезпечить інтеграцію української мови у глобальний простір без шкоди для її ідентичності.
Англіцизм — це слово або словосполучення, запозичене з англійської мови чи утворене за її структурною моделлю [1, с. 72]. Розрізняють прямі запозичення (блог, стартап, дрон) та структурні кальки (мозковий штурм від brainstorm). Перші англійські лексеми проникли в українську мову здебільшого через посередництво російської або польської мов. Активізація запозичень відбулася у зв'язку з розвитком торгівлі та науки в XVI–XVII ст. Подальші хвилі пов'язані з індустріалізацією ХІХ ст. (трамвай, тунель) та культурною експансією ХХ ст. (джаз, футбол). На межі ХХ–ХХІ століть запозичення охопили сферу інформаційних технологій, бізнесу та медіа, що зумовлено домінуванням англійської мови у глобальному інформаційному просторі [5, с. 121].
Основними причинами інтенсифікації англіцизмів є: поява нових технологічних і культурних реалій (смартфон, блокчейн, подкаст); потреба у короткому позначенні складних понять (брендинг, маркетинг); соціальний престиж англійської як символу модернізації. Сфери найактивнішого проникнення: інформаційні технології (інтернет, софт, апдейт, хештег), бізнес-комунікація (дедлайн, мітинг), медіа та реклама (контент, промо), побутове мовлення (селфі, лайк, стрім). Проте значна частина запозичень не має номінативної необхідності, витісняючи усталені слова: івент замість подія, фідбек замість відгук, челендж замість виклик, воркшоп замість практикум [3, с. 58; 6, с. 45].
Для визначення доцільності запозичень застосовуємо три критерії. По-перше, номінативна необхідність: чи позначає слово нову реалію без усталеного українського еквівалента? Запозичення комп'ютер, інтернет, дрон, чатбот виправдані, бо номінують явища англомовного технологічного середовища. Натомість креативно (творчо), спіч (промова), мерч (сувенірна продукція) мають точні відповідники. По-друге, системність адаптації: чи підпорядковується англіцизм морфологічним нормам української мови? Дієслова апдейтити, лайкнути демонструють граматичну інтеграцію. По-третє, комунікативна функція: чи використовується слово для реальної потреби, чи лише для демонстрації престижності? Фрази на кшталт департамент проводить апгрейд системи брендингу для отримання фідбеку можуть знижувати прозорість повідомлення для широкої аудиторії, тоді як відділ оновлює систему просування бренду, щоб отримати відгуки є доступнішим.
Попередній мікроаналіз 50 заголовків українських онлайн-медіа (2024–2025) засвідчує перевагу питомих форм у новинних жанрах (подія 78% vs івент 22%) і англіцизмів у маркетингових текстах (промо 65% vs реклама 35%). Детальніший корпусний аналіз заплановано в подальших дослідженнях.
Надмірне вживання англіцизмів має не лише лінгвістичний, а й соціокультурний вимір. Молодь часто використовує іншомовну лексику з прагнення відповідати уявленням про "сучасність". Це формує хибне сприйняття української як менш престижної. Проте, як зауважує Л. Масенко, мова, що втрачає здатність самостійно номінувати нові реалії, ризикує перетворитися на периферійну систему [2, с. 145]. Дослідниця наголошує на необхідності "культивування мовного смаку" — не заборон, а свідомого вибору мовних засобів. Важливо розрізняти комунікативні домени: в науковій статті пріоритет має термінологічна точність, у публічній адміністрації — прозорість для громадян, у мас-медіа — баланс між актуальністю й доступністю.
Збереження мовної рівноваги можливе за умови системної політики. По-перше, освітні програми мають включати модулі з мовної культури, де студенти аналізуватимуть реальні тексти та критично оцінюватимуть доцільність англіцизмів. По-друге, медіа несуть відповідальність за формування мовних стандартів через масову трансляцію зразків. По-третє, корисний європейський досвід: у Франції Commission d'enrichissement de la langue française офіційно рекомендує французькі відповідники (courriel замість email, logiciel замість software) для урядової комунікації, хоча в повсякденні конкуренція триває [7]. Ісландія створила комісії з неологізації (tölva — комп'ютер), Польща культивує власну IT-термінологію. Такий підхід стимулює творення ресурсів там, де це доцільне, підтримуючи баланс між глобалізацією та ідентичністю.
Отже, англійська залишається потужним чинником розвитку української лексики, однак її вплив має бути виваженим. Запозичення є природним процесом, проте потребує усвідомленого підходу. Пропонуємо правило вибору: якщо існує усталений український термін без втрати точності — пріоритет за ним у загальнопублічному дискурсі; якщо йдеться про фахову новацію з міжнародною інтеграцією — пріоритет за інтернаціоналізмом, адаптованим до норм української; у навчальних матеріалах бажана дублетність при першій згадці: відгук (фідбек), просування бренду (брендинг). Формування мовної компетентності через освіту, відповідальність медіа та звернення до європейського досвіду створюють підґрунтя для збереження лексичної ідентичності в умовах глобалізації. Перспективи полягають у корпусному аналізі частотності англіцизмів у різних функціональних стилях та розробці методичних рекомендацій для освітньої практики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації: автореф. дис. … канд. філол. наук. Харків, 2005. 20 с.
2.Масенко Л. Т. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. Київ: Кліо, 2020. 199 с.
3.Мартинова Т. І., Кукушкін В. В. Англіцизми у сучасній українській мові. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 28(1). С. 56–61. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2023.28.1.10
4.Опир М. Б., Добровольська С. Р. Англіцизми в інтернет-комунікації українців. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 21(1). С. 253–258.
5.Павелків К. Вплив англіцизмів на сучасну українську мову: сфери проникнення. Актуальні проблеми гуманітарних наук. 2023. № 63(2). С. 120–124.
6.Саприкіна О., Заводна Л., Мазурок М. Лексичні англіцизми як показник сучасних модних тенденцій в українській мові. Нова педагогічна думка. 2024. № 119(3). С. 44–48.
7.Thody P. Le Franglais: Forbidden English, Forbidden American: Law, Politics and Language in Contemporary France. Contemporary French Civilization. 1996. Vol. 20(2). P. 223–244.