УДК 373.5.016:62/64.004

Використання інформаційно-комунікаційних технологій

на уроках трудового навчання

Наталія Говорова, вчитель трудового навчання комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий  ліцей-спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

Анотація. У статті систематизовано та узагальнено ефективність впровадження ІКТ в систему роботи учителя трудового навчання.

Розглянуто теоретичні і практичні здобутки з проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано публікації, що стосуються використання інформаційно-комунікаційних технологій, актуальність впровадження та використання комп’ютера в освітньому процесі та в практичному навчанні.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, трудове навчання, віртуальні екскурсії.

Актуальність проблеми. Ми живемо в період бурхливого розвитку інформаційних технологій. І навіть якщо не бажаємо, цей нестримний потік втягує нас у вир подій. Неможливо викладати сучасним дітям і залишатися у викладацький майстерні минулого століття, якщо зміни відбуваються в усіх сферах діяльності людини.

Використання комп’ютерної техніки дозволяє ефективніше побудувати процес трудового навчання учнів як під час вивчення нового матеріалу чи контролю теоретичних знань, так і при виконанні проектів, тобто при набутті практичних навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Активну працю в напрямку дослідження використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ведуть такі науковці, як В.Ю.Биков, М.І.Жалдак,       Н.В.Морзе, С.А.Раков, О.В.Співаковський та ін. Аналіз періодичних питань показав інтерес до низки аспектів, безпосередньо пов’язаних із трудовим навчанням і використанням ІКТ, зокрема, таких як створення проектів на заняттях з трудового навчання з використанням інформаційно-пошукових технологій (О.А.Герасименко, М.С.Янцур), використання Інтернет-технологій в процесі практичних занять з трудового навчання (П. М. Бісіркін, Р.М.Лещук, В.І.Месюра, Д.П.Ночевнов та інші.).

Метою статті є аналіз можливостей інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення рівня знань і вмінь на уроках трудового навчання з використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Сучасне суспільство вимагає від освіти підготовлених учнів, які повинні вміти самостійно знаходити інформацію, аналізувати, узагальнювати і передавати її іншим, освоювати нові технології. Жити в сучасному світі, зможе той, хто сам уміє використовувати інформаційні технології, володіє сучасними ІКТ так як постійно виникає потреба в нових професіях, в безперервному підвищенні кваліфікації. Ключову роль у вирішенні цих завдань відіграє володіння сучасною людиною інформаційними та комунікаційними технологіями.

Використання ІКТ на уроках трудового навчання дозволяє вчителю забезпечити широку варіативність навчання та перейти на новий, більш високий рівень навчання. Дає можливість розвитку творчих здібностей кожної дитини, сприяє підвищенню інтересу та якості знань учнів, розвиває творче мислення, фантазію, практичні вміння та навички, а також дозволяє більш оптимально витрачати кошти і час педагогів і дітей для досягнення стійких позитивних результатів навчання, виховання і розвитку. Це дозволяє робити урок сучасним, більш захоплюючим і цікавим для учнів.

Уроки праці повинні бути яскравими, емоційними, із залученням великої кількості ілюстративного матеріалу, з використанням звукових і відео записів. Все це може забезпечувати комп’ютерна техніка з її мультимедійними можливостям [7].

Зміст навчальної програми передбачає ознайомлення учнів із сучасними технологіями обробки конструкційних матеріалів. Графічні зображення та фотоматеріали дають можливість якісно продемонструвати інструменти, основні моменти сучасних технологій, технологічне обладнання. Недоліком таких наочних посібників є статичність інформації. Тому графіка частково вирішує вказану раніше проблему[5].

Відеоматеріали дають можливість зробити заняття більш наочним і цікавим, показати різноманітні технологічні та виробничі процеси в динаміці. Навчальні відеоролики органічно доповнюють презентації та розповіді учителя.

Звичайно, відеоматеріали в навчальному процесі використовувалися і раніше та демонструвалися за допомогою кіноустановок. Однак використання сучасної комп’ютерної техніки дозволяє створювати та використовувати їх значно ефективніше, пристосовуючи до конкретних потреб.

Інтерактивність сучасних мультимедійних технологій дозволяє в потрібний момент зупинити відеоролик та більш детально прокоментувати той чи інший момент, який є важливим у даній темі заняття. За спостереженнями, які проводилися у різних групах, тривалість відеоролика має бути в межах 3-7 хв. Більша тривалість розсіює увагу, учні втрачають основну лінію спостереження та запам’ятовують меншу кількість інформації.

Навчальний відеоролик має містити інформацію, яка в повній мірі відображає та доповнює текстову, графічну, звукову. За допомогою навчального відео можна виконати наступні дидактичні функції:

- показ прийомів роботи та навчальних технологічних процесів;

- показ промислових технологічних процесів;

- показ технологічного обладнання в роботі та робота машин;

- узагальнення знань;

- проведення віртуальних екскурсій.

Частково допомагає вирішувати проблему відео сервіс YouTube. Для освітнього процесу використані матеріали про виготовлення тканин та нетканих матеріалів, виготовлення бісеру тощо.

Так, інформаційно-комунікаційні технології ефективно використовувати під час роботи учнів на творчими проєктами. Ступінь використання ІКТ на різних етапах проектної діяльності різний. На пошуково-дослідницькому етапі технології допомагають учням знайти і опрацювати додаткову інформації про об'єкт проекту, вивчити історію виникнення й розвитку певної технології, проаналізувати особливості різних підходів до технології обробки матеріалів. Крім пошуку й обробки інформації учні використовують ІКТ для створення банку ідей (у графічному редакторі Paint, Photoshop створюються різноманітні фасони або обробляються фото, у текстовому редакторі WordPad, Word пишеться характеристика, резюме, в електронних таблицях Excel проводяться попередні розрахунки собівартості виробу). В ході технологічного етапу роботи над проектом учні можуть використовувати комп'ютер, щоб із відповідних відеороликах і майстер-класах продивитися особливості обробки різних матеріалів, аналогів обраних учнями об’єктів. Для захисту проєкту учні використовують інформаційні технології для підготовки презентацій результатів своєї діяльності, підготовки буклеті у середовищі Microsoft Publisher або Word.

Важливим інструментом для сучасної освіти є віртуальні інтерактивні екскурсії, які приходять на зміну застарілим методам. Технології віртуальних турів дозволяють по-новому поглянути на процес навчання. Протягом одного уроку можна відвідати славнозвісні музеї світу. Входячи у віртуальний простір музею, школярі можуть не тільки прогулятися по залах за допомогою карти або, використовуючи навігатор, а й переглянути експонати з близької відстані, оцінити грандіозність експозицій, повною мірою насолодитися шедеврами мистецтва. Віртуальні екскурсії, звісно, є досить цікавими і ефективними. Але для їх проведення комп’ютер чи комп’ютери у класі повинні бути під’єднані до мережі Інтернет. Якщо ж цього немає, то тоді на допомогу учителю можуть прийти інтерактивні, мультимедійні екскурсії, розроблені самим учителем. Такі мультимедійні екскурсії теж відносяться до розряду віртуальних, але для їх проведення Інтернет не потрібен. Достатньо мультимедійного проектора та комп’ютера у класі. Переваги такої екскурсії у тому, що вчитель сам обирає необхідний матеріал, складає маршрут, міняє зміст відповідно до поставленої мети. Складовими даної екскурсії можуть бути відео, звукові файли, анімація, а також репродукції картин, зображення природи, портрети, фотографії. У матеріали такої екскурсії можна включити терміни і визначення, історичні карти, тези з теорії трудового навчання тощо, можливість повторного перегляду, наочність і багато іншого.

Трудове навчання не буде мати перспективи, якщо не буде тим чи іншим чином пов’язане з сучасними інформаційними технологіями. Адже інформаційні технології застосовуються у технічному проектуванні та конструюванні, дизайні, моделюванні та деяких технологічних процесах тощо.

Використання ІКТ в освіті є не лише вимогою часу, а й логічним проникненням інформаційних технологій в педагогічний процес. Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в педагогічній діяльності відкриває унікальні можливості активізації процесів пізнання, індивідуальної і колективної діяльності студентів, широкі перспективи у вивченні професійно-практичних дисциплін.

Використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, учитель може оперативно відреагувати на нові навчальні програми, підручники та почати їх ефективно використовувати для підготовки до уроків. Він може порівнювати різні підручники (навіть, якщо у школі є тільки один варіант підручника) та обирати більш вдалий варіант теоретичного або практичного матеріалу під час підготовки до уроків. Так, ресурси мережі Інтернет стали основою для опанування вчителем технологій інкрустації, ізонитки, квілінгу тощо.

Використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі дає можливість застосовувати в педагогічній практиці педагогічні розробки, які дозволяють інтенсифікувати освітній процес, реалізувати ідеї розвиваючого навчання. Постійне зростання можливостей комп’ютерних технологій як інструменту людської діяльності і принципово нового засобу навчання привело до появи нових методів і організаційних форм навчання і швидшого їх впровадження в навчальний процес.

Висновки

Необхідність використання ІКТ на уроках трудового навчання пов’язана з розв’язанням цілого комплексу дидактичних завдань, котрі спрямовані на глибоке засвоєння школярами змісту програмного матеріалу (методичні особливості наочних посібників, поданих за допомогою ІКТ; отримання школярами додаткової інформації з мережевих джерел; перегляд майстер-класів; організація творчої діяльності учнів; проведення об’єктивного контролю знань тощо).

Отже, використання ІКТ у процесі трудового навчання учнів надає можливість впливати не лише на мотивацію школярів, але й викликати додаткову зацікавленість за рахунок застосування на уроці сучасної комп’ютерної техніки і мережевих ресурсів, з можливостями яких вони вже частково ознайомлені [2].

Головним в роботі педагога є результат – хороші знання учня, які можуть бути отримані в тому числі і шляхом правильного підбору форм і методів навчання. Не варто проводити уроки із застосуванням ІКТ постійно. Також варто пам’ятати про те, що техніка є техніка і, на жаль, буває так, що в найвідповідальніший момент комп’ютер «зависає», електрику відключають, мишка не працює і т.д. Тому в голові у вчителя на такий випадок завжди повинен бути «план Б» дошка, крейда, і до болю знайома і рідна старенька книжка, яка, як кращий друг, ніколи не підведе.

Список використаних джерел

  1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця : Планер, 2005. – 366 с.
  2. Дятленко С. М. Трудове навчання 5-9 класи: практичний посібник для вчителів / С. М. Дятленко, Р. М. Лещук, О. Ю. Медвідь; за заг. ред. А. І. Терещука. – Х. : Ранок, 2017. – 128 с.
  3. Лещук, Р. М. Використання відеоматеріалів для ефективності вивчення теоретичного матеріалу // Трудове навчання в школі. – № 11(35). – 2011. – С. 7–10.
  4. Лещук Р. М. Психолого-дидактичні умови створення та використання мультимедійних презентацій / Р. М. Лещук // Трудове навчання в школі.
  5. Освітні інновації у вищих навчальних закладах: проблеми використання інформаційнокомунікаційних технологій // Збірник наукових праць за матеріалами ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2017. – 106 с
  6. Пометун, О. І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65–69.
  7. Стешенко В. В. Новій українській школі нове трудове навчання / В. В. Стешенко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – 2017. – Вип. 1. – С. 350-358