Освітня програма

на 2018/2019 навчальний рік

Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

імені генерал -полковника Геннадія Воробйова 

Білоцерківської міської ради

Київської області

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради школи

від 26.06.2018 протокол №12

Призначення Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

імені генерал-полковника Геннадія Воробйова та засіб реалізації

Метою Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7, яка дає повну загальну середню освіту,  є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Повна загальна середня освіта Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена  на 2018/2019 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

Освітня програма складена на 2018/2019 навчальний рік  і затверджена  рішенням педагогічної ради від 26.07.2018 (протокол №12).

Освітня програма визначає:

  1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;
  2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;
  3. Пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);
  4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.


Мета і завдання розвитку Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова .

Пріоритетні напрямки роботи школи. Основні механізми її досягнення.
Призначення школи

Будуємо школу рівних можливостей для всіх; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її становлення.

Розвиток-наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита. По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання.

Наша формула: "Допоможи мені це зробити самому". По-іншому працює і вчитель, який допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, який не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. І ми можемо надати нашим вихованцям якісної освіти.
            Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління нашою школою буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням нашої школи
.      

Структура організації навчально-виховного процесу на трьох ступенях навчання.

В процесі реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми будемо йти в першу чергу "від учня", тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми будемо це розуміти не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи на протязі всього життя.

Структура школи:

Початкова школа (1-4 класи).

Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цій ступені навчання метою є формування базових знань, умінь та навичок - проголошується ціль розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку комунікативних компетенцій учня, тобто навичок культури спілкування та самопізнання.

Призначення початкової школи полягає у становленні життєвих навичок особистості учня. Стратегічним напрямком розвитку початкової ступені освіти є створення таких умов, за якими у кожного учня створюється установка, яку можна сформулювати в словах: "Я люблю свою школу", і розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.

Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.

Система додаткової освіти буде складатися із роботи предметних гуртків, дослідницької діяльності (проекти ) та вивчення додаткових курсів .

Основна школа ( 5-7 класи).

Рання предметна орієнтація.

Метою етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Це обумовлено тим, що кожна людина в житті досягає значних вершин тільки в окремій сфері, пов'язаній з вивченням означеної кількості предметів. І дитина в цьому віці вже здатна визначитися з тим чи іншим переліком напрямів свого майбутнього професійного розвитку і в подальшому свого професійного становлення. Наше завдання - допомогти дитині визначитися в напрямках, дати змогу їй себе випробувати в різних сферах ( гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.)

Стратегічним напрямком середнього ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: "Я вмію та люблю вчитися" і розвивається відповідний комплекс навчальних умінь та навичок та розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.

Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти "технології успіху та досягнень", при цьому зберігши загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація даного стратегічного напрямку буде сприяти створенню у школярів комплексної освітньої мотивації, тобто мотивації з основою не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивів корисності (прагматичні) та мотивів задоволення (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності). В подальшому на старшому ступені навчання, отриманні учнями 5-7 класів навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволяють їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні та освітні орієнтири.

Основна школа ( допрофільне навчання).

Профільне самовизначення ( 8 - 9 класи ).

Метою етапу є рання спеціалізація за обраним напрямом навчання та створення класів до профільної підготовки (за гуманітарним або математичним напрямом), або продовження процесу самовизначення в різних предметних сферах в умовах навчання в загальноосвітніх класах.

Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8 - 9 класів учні на базі предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію.   На даному етапі організації НВП особливо важливе значення надається творчій роботі з предметів, бо досвід учнів, якій вони зможуть набути в проектній діяльності дозволяє вести навчання на високому рівні самостійності, використовуючи творчі завдання для включення учнів не тільки в процес пізнавальної діяльності, але й в процеси пошукової, дослідницької, проектної роботи з навчальним матеріалом, поєднуючи таким чином класно-урочну систему з творчою діяльністю.

Призначення основної школи - розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Старша школа ( 10-11 класи, профільне навчання).

До моменту закінчення школи старшокласник має підійти психологічно готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та здібностей, які допоможуть учням реалізуватися в житті.

Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формуванню та розвитку предметної (змістовної) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня через розвиток міжпредметних зв'язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Стратегічним напрямком розвитку старшого ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: "Я вибираю свій життєвий шлях і хочу вчитися далі".

Ідея усвідомленого і компетентного вибору учнем варіанту допрофільної підготовки та профільного навчання важлива з таких причин:

Тому призначення старшої школи - оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально - особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність. Саме старша школа відповідає за досягнення учнем рівня професійної компетентності, саме старша школа повинна підготувати учня до життєвого самовизначення.  У зв'язку з цим, головним стає питання не про кількість профілів навчання та не про їх формальне змістовне наповнення, а про те, яким чином той чи інший профіль забезпечує досягнення учнем необхідного рівня базової компетентності та сприяє здійсненню учнем успішного вибору подальшого освітнього та професійного шляху.

Таким чином, основним напрямком розвитку школи стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє учневі розв'язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.

З 2013/2014 н.р. навчальний заклад має класи, які працюють за Програмою всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України». 

Метою всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України» та колективу вчителів нашої школи є упровадження в національний освітній простір системи пошуку, навчання та виховання здібних та обдарованих дітей і учнівської молоді.

Навчально-виховний процес у проектних класах нашого навчального закладу здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі Типових навчальних планів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України», затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

У 2018/2019 н.р. в нашій школі налічується чотири проектних класи початкової школи (1-А, 2-А, 3-А, 4-А класи ) та два проектні класи середньої школи (5-А, 6-А класи).

Проектні класи працюють за авторськими навчально-методичними комплектами (навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, підручники, посібники, зошити на друкованій основі, педагогічні програмні засоби тощо), що реалізують навчально-виховні завдання науково-педагогічного проекту «Інтелект України» відповідно до вікових можливостей академічно здібних і обдарованих дітей та учнівської молоді, мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та видаються за позабюджетні кошти.

Вихідні положення Проекту ґрунтуються на основних засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Державного стандарту базової і повної середньої освіти» та інших нормативно-правових документів, що регламентують освітню діяльність в Україні.

Освітня програма початкової школи (далі — Програма) науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (далі — Проект) розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017‒2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» та від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів».

Компетентнісна початкова освіта в Проекті:

втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. У проектних класах нашого навчального закладу реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, яка дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей.

Формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒2-х проектних класів відбуватиметься під час ранкових зустрічей, роботи дитячих організацій, клубів тощо (виховна модель), на годинах спілкування, на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін Типового навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку);

Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 12-х проектних класів реалізуються:

інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («ажурна пилка», «алфавіт», «брейнстормінг», «броунівський рух», «виклик», «дерево припущень», «діалог», «карусель», «синтез думок», «тонкі та товсті запитання», «учитель», «шість капелюхів»); технології навчання в грі; дискусія («дебати у форматі Карла Поппера», «метод прес», «обери позицію», «парламентські слухання», «ток-шоу»); метод проектів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання), що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів успішної та щасливої життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;

технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, визначених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, вміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів:

  1. технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос, розширення обсягу сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування;
  2. здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»;
  3. спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обгрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»;
  4. уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;

В Проекті передбачено систему заходів, що спрямовані на формування в учнів дослідницької компетентності в єдності всіх її компонентів, створення умов для розвитку в учнів особистісних якостей (креативності, цілеспрямованості, наполегливості, відданості справі, впевненості у власних силах тощо), пізнавальних процесів та уваги, здатності до ефективної навчально-пізнавальної діяльності, опанування учнями на теоретичному й практичному рівнях теорії розв’язання винахідницьких задач.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів початкової школи 11 ключових компетентностей, що зазначені в Законі України «Про освіту» (стаття 12), здійснюється за такими освітніми галузями:

  1. Мовно-літературна освітня галузь.
  2. Математична освітня галузь.
  3. Природнича освітня галузь.
  4. Технологічна освітня галузь.
  5. Інформатична освітня галузь.
  6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.
  7. Громадянська та історична освітня галузь.
  8. Мистецька освітня галузь.
  9. Фізкультурна освітня галузь.

Очікувані результати навчання випускників 1-2-х проектних класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого циклу початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Вони презентовані в освітніх програмах відповідних освітніх галузей, а встановлення ступеня їх досягнення учнями 12-х проектних класів здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти за допомогою формувального оцінювання, що має на меті:

Очікувані результати навчання випускників 2, 3, 4-х проектних класів

В школі впроваджується курс «Культура добросусідства» вчителями з 1 вересня 2015 року.

Структура і зміст курсу відповідають вимогам "Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. № 24., Лист МОН України № 1/9-419 від 31.07.2018 р.

Навчальний курс "Культура добросусідства"складається з дванадцяти взаємопов'язаних і структурно одноманітних програм для 1-12-х класів (по 35 навчальних годин щорічно), кожна з яких має свою назву, що відображає провідну ідею змістової частини курсу у відповідному класі:

1 клас: "Я, моя сім'я і мої сусіди";

2 клас: "Місце, де ми живемо";

3 клас: "Працюємо, вчимося і відпочиваємо разом";

4 клас: "Пишаємося Київщиною";

5 клас: "Багатоголосся Київщини ";

6 клас: "Подорож у минуле Київщини";

7 клас: "Палітра культур і релігій";

8 клас: "Гостинний регіон";

9 клас: "Процвітання в єдності";

10 клас: "Дорогами тисячоліть";

11 клас: "Мозаїка Київщини: прекрасна різноманітність";

12 клас: "Я і наш регіон сьогодні і завтра".

Програма для кожного класу створено з урахуванням обов'язкових тематичних ліній, умовно названих як: "Географічне середовище", "Історія", "Традиційна і сучасна культура", "Мова сусіда", "Аксіологія", "Конфліктологія", "Пошуково-дослідна робота". У свою чергу, кожна з них має свої підрозділи.

Головна мета курсу - виховання соціально компетентних, критично мислячих і толерантних осіб, свідомих громадян і патріотів своєї батьківщини, добре обізнаних з рідним краєм, які прагнутимуть відповідально керувати його життєдіяльністю, зберігати і примножувати його природний, економічний і культурний потенціал.

Завдання курсу:

Соціальна та громадянська компетентності формуються на уроках історії України, всесвітньої історії, правознавства правознавства в межах наскрізної лінії «громадянська відповідальність». Учнів 5-6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, бути ініціативними, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7-9 класів орієнтують пізнавати й захищати свої права, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві, відповідальність за його стан. Учнів 10-11 класів орієнтують здійснювати історичний аналіз, реконструкцію історичних процесів та історичне прогнозування.

Навчальним закладом формуються наступні складові громадянської компетентності людини:

Проводяться виховні години «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Державні символи України», «Рід, родина, рідня», дискусії «Що значить бути патріотом?», «Патріотизм – нагальна потреба України», історичні виставки, заочна подорож «7 чудес України», складання історії свого роду, інтелектуальні вікторини «Пишаємося подвигами предків», «Знай свою історію», теоретичні конференції: «Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», «Суть громадянського суспільства»; екскурсії до історичних музеїв та визначних місць історії України, Білої Церкви, вивчення традицій українського народу, святкування Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Захисника Вітчизни, Дня Героїв Крут, Дня Перемоги;  участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»); зустрічі з ветеранами ІІ світової війни та учасниками АТО; випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності; уроки пам’яті, присвячені генерал-полковнику Геннадію Воробйову, уроки мужності: «Їх славні імена в літописі України», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься». 

 Соціальні компетентності формуються в учнів навчального закладу під час роботи в органах учнівського самоврядування, волонтерській діяльності, участі у благодійних акціях, екологічних проектах. 

 У школі діє правовий клуб «Феміда», систематично проводяться місячники правових знань, під час яких відбуваються зустрічі з працівниками правоохоронних органів, проводяться круглі столи: «Загроза тероризму. Як зберегти життя в сучасному світі?», «Проблема торгівлі людьми в сучасному світі»; усний журнал: «Освіта – право чи обов’язок. Як уникнути конфлікту в школі»; гра-подорож для 3-4 класів «Мандрівка до Країни Закону», виставка-консультація «Тобі про закон і закон про тебе»; година спілкування «Дитина і право», правовий лабіринт «Не помились у виборі шляху», юридична абетка: «Коли наступає кримінальна відповідальність неповнолітніх і яким може бути покарання?»; «Якими правами наділена дитина в сім’ї»; турнір правознавців «На терезах Феміди»; конкурс творчих робіт «Причини правопорушень та шляхи їх попередження», заняття з елементами тренінгу «Сучасні молодіжні субкультури», «Залежності. Причини та наслідки».

Очікувані результати:

Початкова школа

Учень знає про

Учень вміє

Учень виявляє у поведінці та оцінках

  • про національні цінності українського суспільства та загальнолюдські цінності;
  • про державу Україна, існування законів і необхідність їх виконувати, права дитини, права і обов’язки людини і громадянина Україні;
  • про правила спілкування з однолітками та дорослими, норми поведінки у різних ситуаціях
  • спілкуватися з однолітками та дорослими, виявляючи повагу і толерантність;
  • брати участь у колективній діяльності сім’ї та класу та прийнятті колективних рішень;
  • діяти за правилами, виконувати обов’язки, залучатися до суспільно-корисної діяльності;
  • робити свідомий вибір у навчанні та типових ситуаціях повсякденного життя;
  • патріотизм, шанування національної історії, культури, мови, традицій.
  • прагнення до справедливості, чесність, відповідальне ставлення до прав і обов’язків;
  • повагу до встановлених правил спілкування і поведінки, прагнення до ненасильницького розв’язання конфліктів


Основна школа

Учень знає про

Учень вміє

Учень виявляє у поведінці та оцінках

  • про національні та загальнолюдські цінності;
  • про права людини і механізми їх захисту, права і обов’язки громадянина України, права дитини;
  • про роль законів у житті суспільства;
  • про демократію, демократичну державу і активну участь громадян в її житті;
  • про процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті громади і суспільства в цілому;
  • про основи співпраці та спілкування з іншими та розв'язання конфліктних ситуацій.
  • свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідально;
  • успішно взаємодіяти і співпрацювати з однолітками, батьками, вчителями, адміністрацією школи, дорослими членами місцевої громади;
  • реалізовувати та відстоювати свої права й інтереси в ситуаціях шкільного життя;
  • брати участь в діяльності органів учнівського самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;
  • критично сприймати інформацію, самостійно її досліджувати та застосовувати; формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію;
  • ефективно спілкуватись, розпізнавати стереотипи, ефективно поводитись у ситуації конфлікту
  • патріотизм, шанування національної історії, культури, мови, традицій;
  • відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості;
  • повагу до закону, свідоме ставлення до обов’язків і відповідальність за власні вчинки і поведінку;
  • прагнення до справедливості, демократії, рівноправності;
  • активну та відповідальну громадянську поведінку і позицію;
  • розуміння світу як багатоманітного, толерантність


Старша школа

Учень знає про

Учень вміє

Учень виявляє у поведінці та оцінках

  • національні, європейські та загальнолюдські цінності;
  • сутність демократії, демократичні цінності, права і свободи людини і громадянина, і механізми їх захисту, громадянські обов’язки, роль законів у демократичному суспільстві;
  • політичну систему і механізми її функціонування, ознаки парламентаризму, виборчої системи, державу і державні установи України;
  • громадянське суспільство, процеси прийняття суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному, європейському та світовому рівні, контроль громадян над владою;
  • роль ЗМІ у суспільному житті;
  • процеси європейської інтеграції та глобалізації, роль Ради Європи, ООН;
  • про суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства;
  • про основи ефективної комунікації, вибору конструктивних форм взаємодії з іншими та власної поведінки; стратегії розв’язання конфліктів
  • орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;
  • реалізовувати та послідовно обстоювати і захищати свої інтереси і права людини і громадянина;
  • робити свідомий вибір та діяти відповідально у навчанні та повсякденному житті;
  • брати свідому участь в діяльності органів класного і шкільного самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;
  • встановлювати контакти, взаємодіяти і співпрацювати з шкільною адміністрацією, органами державної влади, місцевого самоврядування;
  • вести переговори, брати на себе відповідальність, організовувати демократичне прийняття колективного рішення, враховуючи власні інтереси і потреби інших;
  • реалізовувати свої права як споживача і суб'єкта ринкових відносин, визначати професійну спрямованість, власні потреби і можливості у цьому напрямі, зокрема на ринку праці;
  • ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, розв’язувати конфлікті в школі та сім’ї;
  • знаходити та критично оцінювати інформацію з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет ресурси та ІСТ
  • усвідомлення цінності людини як вищої соціальної цінності, повагу до її прав і свобод, закону; прагнення до суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію і розуміння громадянського обов’язку;
  • плюралізм, міжкультурне взаєморозуміння і толерантність;
  • усвідомлення глобальної взаємозалежності і особистої відповідальності;
  • патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.

Наш навчальний заклад працює на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі максимально враховуються здібності, потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізується принцип дитиноцентризму. Широко застосовуються методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучаються до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним досвідом.

Школа здійснює роботу відповідно до плану з профорієнтаційної роботи у межах реалізації проекту «Модель єдиного освітньо – профорієнтаційного середовища». Впроваджуються у варіативній складовій курси профорієнтаційного спрямування для учнів 8–11 класів. Щорічно проводиться моніторинг вступу випускників школи до закладів вищої освіти за напрямами відповідно профілю класу.

Реалізація проекту «Модель єдиного освітньо-профорієнтаційного середовища» є одним з напрямків нашого закладу освіти.

Профорієнтаційна робота в нашій школі реалізується на таких етапах: початковому (1-4 класи), пізнавально – пошуковому (5-7 класи), базовому (8-11 класи).

Початковий етап (1–4 класи) сприяє  формуванню у молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиває інтерес до навчально-пізнавальної  діяльності,  заснованої  на  посильній  практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

Пізнавально – пошуковий (5–7 класи) розвиває в учнів особистісне ставлення до важливості набуття пізнавального  досвіду  й  інтересу  до  професійної  діяльності;  формує  уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); діти набувають первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому  сприяє  виконання  учнями  професійних  спроб,  які  дозволяють  їм співвіднести  свої  індивідуальні  можливості  з  вимогами,  що  висуває  професійна діяльність до людини;

На  базовому етапі (8–9 класи) відбувається уточнення освітнього запиту учнів під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю  навчання;  формується освітній запит,  що  відповідає  інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

В 10–11 класах здійснюється навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формуються професійні якості в обраному виді праці; коригуються професійні плани, оцінюється готовності до обраної діяльності.

Розв’язання завдань профорієнтації реалізується в різних видах діяльності  учнів  (пізнавальній,  суспільно  корисній,  комунікативній,  ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»).

Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводить психолог.

Відповідно до результатів діагностики, рівня навчальних досягнень учнів, з урахуванням побажань батьків та учнів формуються класи з поглибленим вивченням окремих предметів.На підставі цих відомостей проводиться подальша робота з батьками й учнями.

Класний    керівник,  спираючись    на  концепцію,   навчальну   програму й план виховної роботи школи:

 

    

Учителі-предметники:

Практичний психолог:

 

Соціальний педагог:

У 5 – 7 класах нашої школи проводяться виховні години («Є така професія – захищати Батьківщину», «Професії моїх батьків», «Що важливіше: улюблена справа чи гарні гроші?» тощо).Учні школи активно приймають участь у міському конкурсі малюнків «Твоє майбутнє – у твоїх руках». З метою патріотичного виховання та популяризації професії військових дітей щорічно залучають до дитячо-юнацької військово- патріотичної гри «Сокіл»(«Джура»).

Для учнів 9 – 11 класів проводиться місячник «Світ професій». Також організовуються тематичні екскурсії на білоцерківське підприємство «Трібо», Музей швидкої медичної допомоги, Білоцерківську книжкову фабрику.У межах реалізації програми «Абітурієнт» учні 11 класу мають змогу поїхати на ознайомлювальну екскурсію у Київський Національний університет культури і мистецтва. Також дев`ятикласникам надається можливість відвідати Білоцерківський коледж сервісу та дизайну, Білоцерківський коледж фінансів, обліку та аудиту, Білоцерківський медичний коледж, Білоцерківський гуманітарно – педагогічний коледж, Технолого – економічний коледж БНАУ, Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу.

З випускниками школи проводяться тренінгове заняття «Карта життя: свідомий вибір майбутньої професії» і профорієнтаційний захід «Крок у професійне майбутнє». Школярів залучають до участі у всеукраїнському конкурсі есе «Моя майбутня професія: планування та розвиток».Щороку учні школи приймають участь у профорієнтаційному змагально – мотиваційному заході «Обери майбутнє».

Учні 9 – 10 класів щовесни мають можливість відвідати Ярмарок професій за участю професійно – технічних і вищих навчальних закладів м. Біла Церква та м. Києва.

Учасниками профорієнтаційної роботи є й батьки. Однією з форм роботи з батьками у нашому навчальному закладі є проведення тематичних батьківських зборів «Готовність до профільного навчання» (для батьків учнів 9 –х класів), для батьків учнів 11 –х класів упроваджується лекторій «Допоможіть дитині зробити правильний вибір».

Очікувані результати:

Школа є унікальною, бо в десяти російськомовних класах навчаються діти різних національностей. Серед них - українці, чеченці, білоруси, грузини, росіяни, азербайджанці, вірмени, молдавани, цигани.

Педагоги школи уже не перший рік працюють над однією з проблем - «Створення безпечного середовища для навчання та адаптації дітей різних національностей». Не менш важливе питання – виховання особистості, здатної ідентифікувати себе у світовому культурному просторі і бути гідним репрезентантом української культури.

 Актуальною проблемою навчального закладу є полікультурне виховання учнів, яке здійснюється як під час навчального процесу, так і в позакласній роботі.В школі створені умови для виховання ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, до себе і людей. Формування соціальної компетентності учнів базується на таких особистісних утвореннях: мотивація досягнення, довільність, позитивне ставлення до себе, висока самооцінка, здатність до конструктивної поведінки у складних ситуаціях. Учні вчаться поважати етнічну, мовну, культурну та релігійну самобутність кожної особи. В роботі педагоги враховують етнічну первинність, ментальність, національні інтереси, традиції, віросповідання дітей та членів їх сімей.

Приклад вчителя покликаний відігравати важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Вчителі-предметники на уроках вчать відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших. Уроки української та російської мов в 5-7 класах проводяться у формі діалогу: урок-гра, урок-практикум, урок-залік, урок-свято, інсценування з творів світової класики, усний журнал-звіт про роботу «Творчих майстерень»: «Письменники», «Художники», «Витівники», «Інструктори». Учні проявляють інтелектуальні та творчі особливості, вміння презентувати свою роботу, вступати в контакт з групою і класом в рамках правил толерантного спілкування. 

В старших класах уроки проводяться у формі дискусій, диспутів, дебати, ток-шоу, презентацій, засідань правового клубу. Під час обговорення проблемних ситуацій замість висловлювань на зразок «ми», «усі» педагоги вчать учнів використовувати словосполучення «я так учиняю», «я так думаю», «я за це відповідаю». 

Школа вирішує важливе питання соціальної адаптації та інтеграції дітей національних меншин в колективі. Створено авторську програму виховної роботи з класом. Класні керівники 8-9 класів виховну роботу планують за авторською програмою «Джерела толерантності» ( автор Шкредова Оксана Леонідівна).

Програма складається з розділів:

  1. Сприйняття себе й оточуючих.
  2. Таємниці спілкування.
  3. Декларація принципів толерантності.
  4. Полікультурність сучасного світу.

I – II розділи розраховані для учнів 8 класу, III-IV – для учнів 9 класу.

Кожний розділ виховної діяльності включає традиційні й інтерактивні форми роботи.

Під час занять учні 8 класів виконують вправи: «Історії про себе», «Зустрічні питання», «Не хочу хвалитися, але я...», «Перетвори мінуси на плюси», «Дзеркало», «Рольова маска», «Перлина у мушлі», «Пошук толерантної позиції», складають «Намисто унікальності», обговорюють життєві ситуації, презентують самохарактеристики. Класні керівники проводять різноманітні заходи: «Шлях до себе», «Якщо поруч людина з обмеженими можливостями», «Пізнаєш себе – пізнаєш світ», «Любов виникає з любові», «Кулак – доказ? Крик – аргумент?», «Чи легко бути білою вороною?», «Формула спілкування», «Розмаїття національних кухонь», «Традиції моєї родини» та інші.

         Класні керівники 9 класів разом з учнями проводять прес-конференції («Дружнє коло народів»), прес-діалоги («Палітра культур і релігій» ), дискусії «Як наше слово відгукнеться?», «Доброта, як сонце, завжди гріє», відкрита кафедра «Вчимося бути толерантними», шкільний проект «Україна – наш спільний дім», усні журнали, родинне свято, тренінги.

        Актуальною є проблема збереження та примноження родинних традицій. Вчителі школи тісно співпрацюють з батьками. Проводяться диспути, круглі столи, тренінги, конкурсні програми, відверта розмова, «відкритий мікрофон».

        Соціальній адаптації та інтеграції дітей національних меншин сприяють спільні заходи з Всеукраїнською громадською організацією «Розрада». У рамках реалізації проекту «Створимо безпечне середовище для дітей – біженців» за підтримки Датської ради в справах біженців, учні школи й вчителі брали участь у майстер-класі на тему: «Залучення дітей-біженців до культурологічного простору України». В процесі роботи майстер-класу було представлено методологічні підходи, особливості полікультурного навчання, розробки інтерактивних занять. Відбувся тренінг, на якому використовувалися методики «занурення в національну культуру», години етнонаціонального спілкування.

З навчальним закладом тісно співпрацює та допомагає вирішити питання адаптації дітей примусових переселенців благодійна організація «Благодійний фонд РОКАДА». Школа та благодійна організація підписали договір про співпрацю. На базі школи ця організація створила постійно діючий навчальний семінар вивчення української мови для батьків дітей – біженців.

Життя в школі організовано за моделлю поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.

Діяльність соціального педагога спрямована на забезпечення, захист прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захисту честі і гідності учнів. Сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї, служб у справах дітей, соціального захисту, центрів соціальних служб для молоді, ювенальної превенції та інших підрозділів державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових та громадських організацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку.

Виконує функції:

Соціальний педагог дотримується затвердженого графіку та плану роботи, який відповідає прийнятому плану роботи школи на рік. З метою виконання програми по охороні дитинства і виявлення дітей, які потребують соціального захисту, протягом вересня проводиться місячник громадського огляду сімей. В ході проведення місячника виявляється кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, напівсиріт, дітей, які виховуються матерями одиначками або одним батьком, дітей, які виховуються в малозабезпечених сім’ях, дітей-переселенців, дітей з багатодітних .Із дітьми цих категорій цілеспрямовано проводиться робота згідно з чинним законодавством та планом роботи школи.

Щороку проводяться обстеження житлово-побутових умов проживання дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують підвищеної педагогічної уваги. За результатами обстеження оформляються акти обстеження, з опікунами чи батьками проводяться бесіди на теми: «Відповідальність за виховання дитини», «Як проявити свою любов до дітей» і т.п..

На виконання  Закону «Про освіту» та Конвенції про права дитини

в нашому навчальному закладі  оформляються соціальні паспорти по класах та на підставі їх - соціальний паспорт школи, який дає змогу відобразити специфіку учнівського складу та побачити специфіку роботи соціально-психологічної служби з «особливими дітьми».

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства, створення безпечного середовища в навчальному закладі проходить акція «16 днів проти насильства», в рамках якої відбуваються заходи, направлені на попередження насильства в класних колективах, сім’ях, ознайомлення з практичними порадами «Як не стати жертвами насилля». 

Кожного навчального року проводиться Тиждень правових знань, який спрямований на формування правової культури, профілактику правопорушень серед учнівської молоді. В рамках тижня проводяться лекції «Підліток і закон» , «Права та обов’язки школяра», організована зустріч з інспектором ювенальної превенції, а також місячник «За здоровий спосіб життя», в ході якого проводяться профілактичні бесіди щодо шкідливих звичок, а також пропаганда здорового способу життя.

Спільно з працівниками центру «Медінстат» організовуються зустрічі з лікарями (наркологом, гінекологом, венерологом, снідологом, фтізіатром).

У школі постійно проводяться тренінги з питань здорового способу життя та прав дітей, запобігання конфліктів у сім’ї,  школі, профілактики правопорушень. Проводяться тематичні тренінги, годин спілкування та інформаційних годин: «Захистимо себе від насилля», «Безпека в мережі Інтернет», «Захисти себе», «Факти і міфи про ВіЛ/СНІД»..

 Важливою складовою частиною шкільної системи правового виховання є робота по попередженню правопорушень. Вона здійснюється через організацію діяльності Ради профілактики правопорушень, роботу батьківських комітетів.Рада профілактики правопорушень у своїй роботі спирається на положення Закону України «Про середню загальну освіту», Національну програму «Діти України», Комплексні програми профілактики злочинності, запобігання дитячої бездоглядності та інші правові документи, які регламентують роботу з цих питань.

Мета роботи Ради профілактики правопорушень: проводити роботу по створенню умов, що сприяють соціальному зростанню молоді, утвердженню в її свідомості високогуманних принципів, підвищенню її соціальної активності в діяльності, спрямованій на попередження правопорушень.

Системною є профілактична робота з учнями, які стоять на внутрішкільному обліку. На кожного учня заведена індивідуальна картка, проводиться індивідуальна та корекційно-відновлювальна робота. Дана категорія учнів знаходиться під постійним контролем.

В школі здійснюється контроль за відвідуванням школи всіма учнями, дозвіллям та оздоровленням дітей, позбавлених батьківського піклування. Була проведена робота по залученню дітей соціально-незахищених категорій та дітей, схильних до правопорушень до гуртків та секцій.

 Соціальний педагог постійно співпрацює із міською службою у справах дітей, БМЦСССДМ, ювенальною превенцією. 


ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

1-і класи

2-4-і класи

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин по 1-х класах  451 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

 для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

 для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

 для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.


Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні англійської мови відповідно до чинних норма вів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Перелік освітніх галузей для 1-Б, В, Г класів,

які працюватимуть за НУШ-1

  • Мовно-літературна, у тому числі:
  • Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ)
  • Іншомовна освіта (ІНО)
  • Математична (МАО)
  • Природнича (ПРО)
  • Технологічна (ТЕО)
  • Інформатична (ІФО)
  • Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
  • Громадянська та історична (ГІО)
  • Мистецька (МИО)
  • Фізкультурна (ФІО)

Перелік освітніх програм і їх завдань для 1-А класу,

який працюватиме за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та  література) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова» (6 год/тижд., ) і «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.).

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (3 год/тижд.).

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1 год/тижд.) і «Я пізнаю світ»; фізкультурної — через навчальний предмет «Фізична культура» (2 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.).

                                  Перелік освітніх галузей для 2-4-х класів

Освітня галузь "Мови і літератури" через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі" у 3-4-х класах.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується інтегрованим курсом "Мистецтво".

 Для навчання дітей правилам і законам мислення, формування вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити умовиводи, розвивати творчі здібності учнів, для надання можливостей учням школи підготувати себе до сприймання основ наук у основній та старшій школі в 2,3,4-х класах відводиться  1 година курсу за вибором«Логіка».

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та  література) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова» (6 год/тижд., ) і «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.).

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Іноземна мова» (3 год/тижд.).

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Мистецтво» (1 год/тижд.) і «Я пізнаю світ»; фізкультурної — через навчальний предмет «Фізична культура» (2 год/тижд.) і «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.).

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

ІІ ТА ІІІ СТУПІНЬ

БАЗОВА ТА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на:

        Так як школа має давні традиції та напрацювання філологічного, математичного та художньо-естетичного напряму, тому і навчальні плани побудовані на поглибленому вивченні української мови, математики та художньої культури організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів , зазначених у Типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогів математичних, філологічних та художньо-естетичних предметів ;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності згідно Положення про кабінети забезпечення здійснено лише філологічних кабінетів;

якість проведення навчальних занять - 35,1% педагогів вищої кваліфікаційної категорії, 14% учителів-методистів та 14% старших учителів;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторинг посеместрового бала.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічної ради та психолого-педагогічних семінарів;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти заплановані у планах роботи психолога та соціального педагога;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

  1. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛИ

 Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Очікувані результати

1

Спілкування державною мовою

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

  1. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА

        Випускник Нової української школи і Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені генерал -полковника Геннадія Воробйова зокрема – це особистість, патріот та інноватор:

        Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною мовою (для класів з російською мовою навчання) та англійською мовою, що передбачає активне використання мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (художня культура,образотворче, музичне мистецтво) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

  1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Загальноосвітній навчальний заклад – Білоцерківська загальноосвітня школа школа І-ІІІ ступенів № 7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова – налічує  42 класи. У школі навчається 1035  учнів. Тип закладу: загальноосвітня школа.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 2-4-х класах на 2018-2019 навчальний рік.

  1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

 для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

 для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

 для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках 1- 5. 

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

  1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток  6,7,8,9

Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

  1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня ( додаток 10-11).

У 5-Б,В, 6-Б,В, класах за рахунок варіативної складової вивчатиметься курс за  вибором учнів російська мова (1 год.), в 7-А,Б,В класах  -  0,5 год.

У 6-Г класі за рахунок варіативної складової вивчатиметься курс «У колі літературних героїв »( 1 год.).

        Освітня галузь „ Мистецтво ”  в  5-А, 6-А  класах , який працює за науково- методичним проектом «Інтелект України»,  реалізується навчальним предметом  «Мистецтво» (1 год.).

 У 5-х класах вивчається інтегрований курс «Історія України.(Вступ до історії), 6  -х класах вивчається інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія».

Години навчальних предметів інваріантної та  варіативної складової  робочих навчальних  планів, що позначаються дробовим  числом (0,5; 1,5; 2,5;,3,5)  викладатимуться   упродовж навчального року таким  чином :  ціла  частина -  щотижнево, дробова  частина   ( 0,5 год.)  по 1 годині  через  тиждень.

 Інваріантна складова навчального плану школи ІІ ступеню доповнена предметами з урахуванням інтересів та потреб учнів:

українська мова - 5-Б, В  (0,5 год.), 6- Б,В (0,5 год.),7-А, Б, В  (0,5год.);

 математика - 5- Б,В (1 год.), 6-Б,В (1 год.);

 англійська мова - 8-А, 9- Б, (1 год.).

За рахунок варіативного складника

- вивчається курс «Київщинознавство» в 5-Б,В, 6-Б,В, Г , 7-А,Б,В ,Г, 8-А, Б, 9-Б, В, Г   класах  -1 год.;

- російська мова в 5-Б,В, 6-Б,В, 7-А,Б,В класах – 1 год.,

-курс «У колі літературних героїв» 6-Г клас -1 год.

Галузь «Здоров’я і фізична культура» в 5-7 класах представлено навчальними  предметами «Фізична культура» (3 год.) та «Основи здоров’я» (1год.)  

   З метою  забезпечення  міцного та свідомого  оволодіння учнями системою знань з окремих предметів та допрофільної підготовки учнів в школі створено класи з поглибленим вивченням предметів:

           8-Б  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням  математики;

    8-В  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням української мови ;

    8-Г  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням української мови ;                

           9-А  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням  математики;

            9-В  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням української мови ;

          9 -Г  (українська мова навчання)  з поглибленим вивченням української мови .                 

 Якість  організації допрофільного,  профільного навчання забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частини навчального плану.

Варіативна частина навчального плану доповнена предметами та курсами за вибором з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально -  методичного та кадрового забезпечення.

У  8-9  класах   інваріантну  частину доповнено предметами:

8- В,Г клас         - англійська мова (1 год.),

                               - українська мова  (2 год.);

                          -  російська мова (0,5год.)

8-А,9-Б                  - англійська мова (1 год.),

8-Б  клас                -  алгебра (3год.),

                               -  геометрія  (1 год.);

9-В,Г клас              -  українська мова (2 год.),

 9-А клас            -  алгебра (3год),

                               - геометрія  (1 год).

Ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі є профільне навчання, яке має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. З цією метою використано спеціальні навчальні плани, які дають можливість залежно від потреб учнів комплектувати класи за напрямами диференціації:

    10-А        (українська мова навчання)  -профільний рівень українська мова і література;

    10-Б         (українська мова навчання)  -профільний рівень алгебра і геометрія;

    10-В   ( російська  мова навчання) - профільний рівень українська мова і література;

    11-А   (українська мова навчання) – української  філології профіль;

        11-Б   ( російська  мова навчання) - художньо-естетичний профіль.

У  школі  ІІІ  ступеня   в 10-х класах з метою уникнення однотижневого вивчення зарубіжної літератури викладання предмету концентровано в 10 класі ( 2  год.), а всесвітньої історії  - в 11 класі ( 2  год.).

В  11 класах   астрономія        буде  викладатися  в І  семестрі ( 1 год. на  тиждень),  екологія   та  «Людина  і  світ»   – в  ІІ  семестрі ( 1 год. на  тиждень).У 11-А класах художня культура  буде викладатися    по 1 годині  через  тиждень.

  У  11-Б  класах (художньо- естетичний профіль) українська мова буде  викладатися на академічному рівні.

У 10, 11  класах (української філології профіль)  історія України  буде  викладатися на академічному рівні.

  Варіативну частину доповнено предметами та курсами за вибором учнів:

  курс   «Київщинознавство»  (1год.) в  11-А,Б класах.                                         

  Виділено години на  факультативи:

  «Консультації з української мови»  (1  год.) в 10-А,В  класах;

                                                                 (0,5год.) в 11-А класі;

«Література модернізму першої половини ХХ століття» (1 год.) в 11-А, Б класах;

«Література української діаспори» (1год.) в 11-А класах;

«Консультації з  біології» (1 год.)  в   11-А, Б класах;

«Консультації з географії»        ( 1год.)  в 11-А ,Б класах;

«Консультації з англійської мови » (1 год.) в 10-А,В класах;

« Консультації з математики ( 1 год.) –  в 10-А,Б класах;

«Консультації з фізики « ( 1год.)  -  в 10-Б класі .

   Вивчення предмету «Захист Вітчизни» здійснюватиметься на  базі БНВО «Звитяга», куди передаватимуться години , виділені на  цей предмет у робочому навчальному плані 10-11 класів. Заняття відбуватимуться раз на два тижні (по 3 год.).

  1. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності вчителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Втілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

шкільне самоврядування

  1. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

        Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

        • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

                                                    Основними умовами успішного досягнення

базової компетентності учнями школи Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 імені генерал-полковника  Геннадія Воробйова

ми вважаємо:

♦ підвищення ефективності уроку шляхом встановлення  діалогу учня та вчителя;

♦ розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти;

♦ реалізація комплексу форм позашкільної діяльності, які дозволяють забезпечити процес активної соціалізації школярів протягом всього освітнього маршруту профільної школи;

♦ орієнтація педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії;

♦ забезпечення принципів відкритості і комфортності освіти в усіх її аспектах;

♦ комплексний супровід педагогами,  практичним психологом та іншими спеціалістами освітнього та професійного вибору школярів.

Аспекти діяльності

Науково-методична та організаційно-методична робота:

Відповідає заступник  директора   з навчально-виховної роботи Боженко   Т.В.

Батьківський колектив:

Відповідає заступник директора  з навчально-виховної роботи Коржова Л.О.

Учнівський колектив:

Відповідає заступник директора  з навчально-виховної роботи Коржова Л.О.

Соціально-психологічна служба:

 Відповідає практичний психолог  школи Кравченко О.В.

 

додаток 1

Навчальний план

початкової школи

для класів, які працюють

за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

 

 

Назва

освітньої галузі

Назва

предмета

Кількість годин на тиждень

1 - А

Мовно-літературна                 (українська мова)

Українська мова

6+1

Математична

Математика

3

Мовно-літературна

(література)

 

 

 

Я пізнаю світ

 

 

 

8

Математична

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська тa історична

Технологічна

Фізкультурна

Мистецька

Іншомовна освіта

Англійська мова

2

Інформатична

-

-

Мистецька

Мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

2

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

-

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня

20

Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 Додаток 2

 

 

 

Навчальний план

  початкової школи

з українською мовою навчання

(НУШ 1)

 

 

Освітні галузі

Назва

предмета

Кількість годин на тиждень у класах

1-Б

1-В

1-Г

Мовно-літературна

(іншомовна освіта)

Українська мова (Навчання грамоти)

7+1

7+1

7+1

Англійська мова

2

2

2

Математична

Математика

4

4

4

Природнича, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична

Я досліджую світ

3

3

3

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Технологічна

Дизайн і технології

1

1

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

3

Разом

20+3

20+3

20+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

-

-

-

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

20

20

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

23

23

 

 

                                             

 

 

 

 

 

 Додаток   3

 

 

 

 

 

Навчальний план

початкової школи

для класів, які працюють

за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-А

3-А

4-А

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська мова

3,5

3,5

3,5

Читання

3,5

3,5

3,5

Англійська мова

3

3

4

Математика

Математика

4

4

4

Еврика

1

1

1

Природознавство,

Суспільствознавство

Людина і світ

2

3

2,5

Навчаємося разом

2

2

1,5

Мистецтво

Мистецтво

1

1

1

Технології

Трудове навчання

0,5

0,5

0,5

Інформатика

1

1

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

0,5

0,5

0,5

Фізична культура

3

3

3

Разом

22+3

23+3

23+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

22

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

26

26

 

 

                                             

 

 

 

 

Додаток 4

Навчальний план класів початкової школи

з українською мовою навчання

Освітні галузі

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-Б, В, Г

3-Б, В

4-Б, Г

4-В

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

4/3

4/3

4/3

4/3

Літературне читання

3/4

3/4

3/4

3/4

Англійська мова

2

2

2

2

Математика

Математика

4

4

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

 

1

1

1

Мистецтво

 

 

Музичне мистецтво

1

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

Технології

 

 

Трудове навчання

1

1

1

1

Інформатика

1

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

 

Основи здоров’я

1

1

1

1

Фізична культура

 

3

3

3

3

Усього

20+3*

21+3*

21+3*

21+3*

Варіативна складова

 

 

 

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

2

Культура добросусідства

 

 

 

1

Індивідуальні та групові заняття

1

1

1

1

Логіка

1

1

1

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

22

23

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

26

26

26

                                             

 

 

                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

 

Навчальний план класів початкової школи

з навчанням російською мовою

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-Д

3-Г

4-Д

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Російська мова

6

3/2

3/2

Українська мова

3

4

4

Англійська мова

2

2

2

Математика

Математика

4

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

-

1

1

Мистецтво

 

 

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Технології

 

 

Трудове навчання

1

1

1

 

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

 

 

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

 

3

3

3

Усього

22+3*

 

23+3*

23+3*

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

26

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

 

 

Навчальний план

для класів, які працюють

за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5-А

6-А

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

Українська література

2

2

Англійська мова

5

5

Зарубіжна література

2

2

Суспільство

знавство

Історія України

1

1

Всесвітня історія

1

Навчаємося разом

2

2

Мистецтво

Мистецтво

1

1

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство. Моя планета Земля.

2

-

Природознавство. Твої фізичні відкриття.

1

1

Біологія

2

Географія

2

Технології

Трудове навчання. Технічна творчість

1

1

Інформатика

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

0,5

Фізична культура*

3

3

Разом

26+3

29+3

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2

2

Еврика

2

2

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

31

34

 

                                          

 

 

 

Додаток 7

 

Навчальний план для класів

 з навчанням українською мовою

 

Основні галузі

­­­ Предмети

Кількість годин на тиждень

Мови і літератури

Інваріативна складова

777                                                                   5-Б,В

6-Б,В

7-А,Б,В

Українська мова

3,5+0,5

3,5+0,5

2,5+0,5

Українська література

2

2

2

Англійська мова

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

 

Всесвітня історія

 

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Математика

Математика

4+1

4+1

 

 

Алгебра

 

 

2

 

Геометрія

 

 

2

Природознавство

Природознавство

2

 

 

 

Біологія

 

2

2

 

Географія

 

2

2

 

Фізика

 

 

2

 

Хімія

 

 

1,5

Технології

Трудове навчання

2

2

1

Інформатика

1

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом                                                             

25+3

28+3

28,5+3

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

2

2

2

Курси за вибором

 

Київщинознавство

1

1

1

Російська мова

1

1

1

Гранично допустимі навантаження на одного учня

28

31

32

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27+3

30+3

30,5+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8

 

Навчальний план для класів з навчанням

російською мовою

 

 

Основні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Інваріативна складова

6-Г

7-Г

8-А

9-Б

Мови і літератури

Українська мова

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

Англійська мова

2

2

2+1

2+1

Російська мова

3,5

2,5

2

2

Інтегрований курс «Література»

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

-

-

Мистецтво

 

-

1

1

Математика

Математика

4

-

-

-

Алгебра

-

2

2

2

Геометрія

--

2

2

2

Природознавство

Біологія

2

2

2

2

Географія

2

2

2

1,5

Фізика

-

2

2

3

Хімія

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

1

1

1

Інформатика

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

Разом

29+3

29,5+3

30,5+3

32+3

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

1

1

1

1

Курси за вибором

Київщинознавство

1

1

1

1

У колі літературних героїв

1

-

-

-

Гранично допустимі навантаження на одного учня

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

30+3

30,5+3

31,5+3

33+3

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9

Робочий навчальний план для класів

 з поглибленим вивченням окремих предметів

 з навчанням українською мовою

 

Основні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

 

Інваріативна

складова

8-Б

з поглибленим вивченням математики

8-В,Г

з поглибленим вивченням української мови

Мови і літератури

Українська мова

2

2+2

Українська література

2

2

Англійська мова

2

2+1

Російська мова

 

1+0,5

Зарубіжна література

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Мистецтво

 Мистецтво

1

1

Математика

Алгебра

2+3

2

Геометрія

2+1

2

Природознавство

Біологія, людина і природа

2

2

Географія

2

2

 

Фізика

2

2

 

хімія

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

3

3

Разом

32+3

32+3

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

1

1

Курси за вибором

 

Київщинознавство

1

1

Російська  мова

0,5

 

Гранично допустимі навантаження на одного учня

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

33+3

33+3

 

 

 

Додаток 10

Навчальний план для класів

 з поглибленим вивченням окремих предметів

 з навчанням українською мовою

 

Основні галузі

­­Предмети

Кількість годин на тиждень

Мови і літератури

Інваріативна складова

9-В, Г

 

з поглибленим вивченням української мови

 

9-А

 

з поглибленим вивченням математики

 

Українська мова

2+2

2

Українська література

2

2

Англійська мова

2

2

Російська мова

1

-

Зарубіжна література

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Основи правознавства

1

1

Мистецтво

Мистецтво

1

1

Математика

Алгебра

2

2+3

Геометрія

2

2+1

Природознавство

Біологія

2

2

Географія

1,5

1,5

Фізика

3

3

Хімія

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

3

3

Разом

32+3

33+3

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

 

Курси за вибором

 

Київщинознавство

1

 

Гранично допустимі навантаження на одного учня

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

36

36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11

Навчальний план для 10-11 класів

Предмети

Кількість годин на тиждень за ступенями навчання

 

10

11

10

11

10

11

Базові предмети

 

 

 

 

 

 

Українська мова

2+2

2+2

2

2

2+2

2+2

Українська література

2+2

2+2

2

2

2+2

2+2

Російська мова і  література

 

 

 

 

2

2

Зарубіжна література

1+1

 

1+1

 

1+1

 

Англійська мова

2+1

2+1

2

2+1

2

2

Історія України

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

Всесвітня історія

 

1+1

 

1+1

 

1+1

Громадська освіта

2

 

2

-

2

-

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3+1

 

 

3

3

Алгебра і початки аналізу

-

-

6

6

-

-

Геометрія

-

-

3

3

-

-

Біологія і екологія

2

2

2

2

2

2

Географія

1,5

1

1,5

1

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

3

4

3

4

Хімія

1,5

2

1,5

2

1,5

2

Фізична культура

3

3

3

3

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

Базові предмети

32

32

33

33

33

33

Вибірково обов’язкові предмети

3

3

3

3

3

3

Інформатика

1.5

1.5

1.5

1.5

1.5

1.5

Мистецтво

1.5

1.5

1.5

1.5

1.5

1.5

Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

3

3

2

2

2

2

Консультації з української мови

1

1

-

-

1

1

Консультації з англійської мови

1

1

-

-

1

1

Консультації з математики

1

1

1

1

-

-

Консультації з фізики

-

-

1

1

-

-

Гранично допустимі навантаження на одного учня

33

33

33

33

33

33

Всього фіксується (без урахування поділу класів на групи)

38

38

38

38

38

38

 

 

 

Додаток 12

Навчальних план для класів з навчанням українською мовою

Предмети

Кількість годин на тиждень за ступенями навчання

Інваріативна складова

11-А

(українська мова навчання)

Української філології профіль

11-Б

 (російська мова навчання)

Художньо-естетичний

профіль

Українська мова

4

2

Українська література

4

2

Російська мова

-

1

Англійська мова

3

3

Зарубіжна література

3

-

Інтегрований курс «Література»

-

2

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадська освіта:

Економіка

Людина і світ

 

1

0,5

 

1

0,5

Художня культура

0,5

4

Естетика

-

1

Алгебра

1,5

1,5

Геометрія

1,5

1,5

Астрономія

0,5

0,5

Біологія

1,5

1,5

Екологія

0,5

0,5

Фізика

2

2

Хімія

1

1

Технології

1

1

Інформатика

1

2

Фізична культура

2

2

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

32,5

34

Додаткові години на  предмети ,факультативи, індивідуальні заняття та консультації

5,5

4

Курси за вибором

1

1

Київщинознавство

1

1

Факультативи, індивідуальні заняття

4,5

3

Література української діаспори

1

 

Література модернізму першої половини ХХ століття

1

1

Консультації з біології

1

1

Консультації з української мови

0.5

 

Консультації з географії

1

1

Гранично допустимі навантаження на одного учня

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

38

38

 

.