ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ
ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ПЕРШОГО ЦИКЛУ
БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Альбіна СЄМІДЄТНА
В.о. директора комунального закладу
«Завадівська гімназія Міської ради міста Кропивницького»
Анотація. У статті розглянуто особливості створення освітньої програми першого циклу базової середньої освіти - адаптаційного (5-6 роки навчання). Деталізовано та проаналізовано компоненти освітньої програми.
Ключові слова: автономія закладу освіти, державний стандарт, модельна програма, навчальна програма, навчальний план, освітня програма, освітній процес, типова освітня програма, якість освітньої діяльності.
Усебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, з прагненням до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готової до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності є метою повної загальної середньої освіти [1].
Для реалізації цієї мети, належної організації освітнього процесу кожен заклад освіти розробляє та використовує у своїй діяльності освітню програму. Вона може бути розроблена окремо для кожного рівня (циклу) повної загальної середньої освіти або ж бути наскрізною, розробленою для декількох рівнів освіти. Відповідне рішення приймає педагогічна рада закладу освіти.
Підкреслимо, що освітні програми розробляються закладами освіти та затверджуються відповідно до чинного законодавства (ст 1, ст. 33 «Закону про освіту» [1] та ст. 11 «Закону про повну загальну середню освіту» [2]).
Питання створення власної освітньої програми є актуальним для кожного закладу освіти. Шукаючи відповіді, варто звертатися до практичних порад щодо створення власної освітньої програми сайту Державної служби якості освіти України [6].
Зазначимо, що освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання [1].
Разом з тим – один із чинників, що визначає якість освітньої діяльності, та є джерелом інформації під час проведення інституційного аудиту зовнішнього оцінювання діяльності закладу та самооцінювання – внутрішнього комплексного вивчення роботи закладу освіти.
Окрім того, освітня програма дає змогу реалізувати автономію, зафіксувати спільно вироблені цінності закладу, запропонувати власне бачення навчального плану, розподілу навчальних годин [6].
Дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність учасників освітнього процесу саме у процесі навчальної діяльності.
Зауважимо, що кожен заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти [2].
Разом з тим - освітня програма може бути розроблена на основі відповідної типової освітньої програми або освітньої програми суб’єктів освітньої діяльності, наукових установ, фізичних чи юридичних осіб і затвердженої центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти [2].
Тому з’ясуємо особливості освітньої програми першого циклу базової середньої освіти, адаптаційного (5-6 роки навчання), розробленої на основі типової освітньої програми.
1. Пояснювальна записка має містити інформацію про тип закладу, реквізити установчих документів; нормативні документи, відповідно до яких розробляється програма.
Статтею 33 «Закону про освіту» передбачено, що основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня [1].
Ведучи мову про освітню програму першого циклу базової середньої освіти, адаптаційного (5-6 роки навчання), варто звернутися до наступних нормативно-правових актів:
- Закону України від 05 вересня 2017 №2145-VIIІ «Про освіту»;
- Закону України від 16 січня 2020 № 463-ІХ«Про повну загальну середню освіту»;
- Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року;
- Наказу МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
- Наказу МОН України № 289 від 01 квітня 2022 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».
2. Відповідність структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти даного рівня [1].
Розробляючи власну освітню програму першого циклу базової середньої освіти, адаптаційного (5-6 роки навчання), заклад освіти, зазвичай, використовує вказані у типовій освітній програмі вимоги до осіб, за потреби вносячи власні уточнення. Проте може сформувати і власний опис таких вимог, розробляючи програму на основі Державного стандарту повної загальної середньої освіти.
3. Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) та розподіл між освітніми галузями за роками навчання даного циклу навчання має бути не меншим, ніж встановлено типовою освітньою програмою [1].
Розподіл навчальних годин для кожного класу варто подавати у додатках окремими таблицями для кожного класу.
На адаптаційному циклі навчання базової середньої освіти навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначає заклад освіти в межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.
Наявність навчального плану, що відповідає одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами.
У разі перерозподілу навчальних годин потижневого навчального навантаження, освітня програма має містити обґрунтування такого перерозподілу.
Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.
Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти розподіляє самостійно, ураховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу загальної середньої освіти не повинна перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів [4].
4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.
Цей компонент доцільний, якщо освітня програма розробляється на основі Державного стандарту та містить очікувані результати, відмінні від тих, що вказані у типовій освітній програмі.
Не може бути затвердженою та використовуватися освітня програма, що не передбачає досягнення учнями результатів навчання, визначених державним стандартом [2].
5. Перелік варіантів навчальних планів та модельних навчальних програм.
Освітня програма наповнюється також переліком навчальних програм із зазначенням їх авторів. Утім самі навчальні програми не є частиною програми та не додаються до програми, а зберігаються у закладі як окремі документи. Натомість навчальні плани розміщуються у додатках [6].
Зауважимо, що перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами для адаптаційного циклу (5-6 класи) навчання.
Нагадаємо, що модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством [2].
Натомість навчальна програма - документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти [2].
6. Опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти [3].
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану.
Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності, наскрізні вміння та вимоги до обов'язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Зауважимо, що встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.
7. Ураховуючи специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти, освітня програма може містити інші складники.
Наприклад, власну систему оцінювання, що складається з переліку видів та форм оцінювання, які застосовується у закладі освіти, критеріїв, шкал оцінювання, відповідних процедур та правил тощо.
Якщо у закладі освіти наявні адаптовані для учнів, доповнені та конкретизовані вчителями критерії, або ж якщо учні залучаються до розроблення критеріїв само- та взаємооцінювання, можна подати у додатку до освітньої програми.
Проте критерії, що розробляються для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем, додавати до освітньої програми не потрібно – достатньо зазначити про їх наявність і вказати, де вони розміщені.
Опис інструментарію оцінювання має містити також інформацію про те, яку шкалу оцінювання використовує заклад освіти. Якщо ж це власна шкала, то освітня програма має містити її короткий опис і способи переведення у національну шкалу.
Підкреслимо, що освітня програма, розроблена на основі типової освітньої програми, схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план, в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).
Таким чином освітня програма дає можливість реалізувати автономію закладу та право на освіту через практичну діяльність учасників освітнього процесу саме у процесі навчання, ураховуючи потреби та інтереси здобувачів освіти та спроможність закладу освіти.
Список використаних джерел