ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ, МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Ірина ЖИГАН

вчитель образотворчого мистецтва та керівник гуртків образотворчого і

декоративно-прикладного мистецтва

комунального закладу «Фортечна гімназія Кропивницької міської ради»

анотація. В роботі розглянуті інноваційні підходи, методики та технології освітнього процесу під час проведення уроків образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у формі дистанційного навчання, які я використовую у своїй педагогічній діяльності. Детально розкриті питання методики гібридного навчання з власного досвіду. Висвітлена та запропонована форма проведення проектної діяльність на прикладі патріотичного проєкту. Сформовані засоби розкриття критичного мислення учнів.

ключові слова: Нова українська школа, освітній процес, дитиноцентризм, інноваційні технології, дистанційне навчання, методика гібридного навчання: синхронне та асинхронне,, проєкт, інтерактивне навчання.

Одним із провідних принципів реформи «Нова українська школа» визначено – дитиноцентризм – орієнтація на потреби учня та розкриття потенціалу кожного.

У цьому контексті освітній процес дітей у п’ятому класі необхідно планувати з максимальним упровадженням принципу наступності у навчанні. Адже наступність у роботі початкової та базової школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах навчання, це, щонайменше, - бачення та реалізація наступності в основних аспектах розвитку особистості випускника молодшої школи та п’ятикласника [4].

Умови сьогодення продиктували свої правила у навчанні. Серед форм організації освітнього процесу рекомендованими Міністерством освіти і науки України дистанційна форма найактуальніша. Для вчителів постало завдання пошуку нових підходів та методик у навчанні. Хоча сучасна освіта вже збагатилась кількістю освітніх технологій завдяки дослідженням вчених і практиків педагогічної галузі, але Олена Пєхота зазначає, що «педагогічна інноваційна технологія – це вибір вчителем стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи учителя з учнем» [5, 217]. Тобто, кожен вчитель знаходить свої інноваційні методики для успішної комунікації з дітьми.

У світі цифрових технологій зацікавити учнів досить складно, тому потрібно підлаштовуватись під запити дітей та знаходити такі підходи, за допомогою яких дитина буде не лише на уроці зацікавлена, а й з нетерпінням чекатиме наступного.

В дистанційному навчанні дитина має пройти шлях від сприйняття інформації до її розуміння, запам’ятовування та відтворення. Найкращого результату можна досягти саме за допомогою гібридного навчання – при поєднанні синхронного та асинхронного навчання дитина працює як самостійно, так із вчителем. Синхронне дає можливість контакту у «прямому ефірі» через відео-, аудіозв’язок чи спілкування в чаті; отримуючи похвалу чи підтримку від вчителя і однокласників під час «живого уроку», дитина розуміє, що вона долучена до спільного процесу. Асинхронне в свою чергу вимагає від учня самостійного опрацювання, у цьому випадку діти планують свою роботу, та розраховують час для виконання завдання [1]. Такий підхід розвиває логіку, творчість та креативне мислення, адже у кожної дитини своя швидкість виконання практичного завдання. Наприклад, створюючи малюнок, дитина може детальніше обдумати свою композицію, і не прив’язуючись до часових рамок уроку виконати на протязі певного часу.

Під час асинхронного навчання, для активізації самостійної роботи учнів, на своїх уроках з образотворчого мистецтва я використовую інформаційно-комунікативні технології. Презентації в Power Point, інтерактивні книги в Bookcreator, комікси в Storyboard – дають можливість повноцінно розкрити теми для розуміння учнем. Виклад матеріалу у вигляді презентації вже давно використовується в освітньому процесі, це найпростіший інструмент для реалізації даного завдання, але комп’ютерні технології не стоять на місці, і на зміну звичайного скролінгу слайдів пришла інтерактивна книга, яку можна перегортати як реальну. Редактор інтерактивної книги Bookcreator дає нам можливість не лише підготувати одну тему, а й зробити як повноцінну книгу з розділами та підрозділами. Таким чином, дитина матиме змогу переглянути попередні матеріали, проаналізувати їх, зрозуміти послідовність ускладнення практичних завдань. На даному етапі підключається проблемне навчання, де учень має вирішити проблемну ситуацію, у нашому випадку створити малюнок, але не виконавши попередній, не можна виконати наступний, тоді учень повертається до попередньої теми, вивчаючи її. Прикладом може слугувати розділ «Архітектура», де з кожним завданням ускладнюється робота.

Розуміння перспективи для дітей досить складне. Тому перші уроки цього розділу краще продемонструвати в синхронному навчанні. Для таких уроків я використовую два пристрої – комп’ютер та телефон. Комп’ютер слугує комунікацією з учнями, я бачу роботу дітей, і можу прокоментувати її, натомість телефон слугує засобом відображення моїх дій, де учні слідкують за моїми рухами. За допомогою такого методу можна показати будь-який вид творчої діяльності, чи це буде послідовність виконання малюнка, чи виріб з пластиліну, чи виготовлення виробу декоративно-прикладного мистецтва.

Використання проектної технології такого ж формату є не менш дієвою. Можна розробити проєкти майстер-класів приурочивши до свят. Як приклад, можна розглянути мій авторський патріотичний проєкт «Україна в серці»:

І етап – організаційний. За допомогою вправи «Мозковий штурм» учні обговорюють тему, визначають тип проєкту, ключове питання, загальну мету та завдання. Під час обговорення практичних завдань діти об’єднуються у відповідні групи, де вже більш детальніше обговорили мету та завдання для кожного виду діяльності.

ІІ етап – підготовчий. Кожна група вибирає для себе практичне завдання, для повноцінного розкриття даної теми. Працює 4 групи учнів: І група – «Оригінали»; ІІ група – «Креативники», ІІІ група – «Дизайнери»; ІV група – «Музикознавці».

Група І «Оригінали». Ця група вибрала для себе практичне завдання «Браслет – оберіг». Метою завдання є навчитися самому та навчити однолітків плетінню браслету-оберегу в національних кольорах. Виріб нестиме в собі оберегову символіку, його можна виготовляти як для себе, так і для друзів, знайомих.

Група ІІ «Креативи». Вона підібрала для себе завдання «Серце України». Мета практичного завдання - навчитися створювати сувенір «Серце України» та навчити це робити інші групи. Виготовлений виріб може слугувати як власним оберегом та сувеніром, так і для близьких чи в подарунок для захисників України.

Група ІІІ «Дизайнери» вирішила створити підставку під олівці у власному дизайнерському оформленні. Продумуючи дизайн виробу, учні також використовували національні синьо-жовті кольори, при цьому намагалися створити виріб простий у виконанні, для проведення майстер - класу іншим дітям.

Група ІV «Музикознавці» займалася пошуком музичних творів, метою яких є підняття патріотичного духу.

ІІІ етап – основний (практичний). Дослідивши та опрацювавши всі відповідні матеріали, кожна група готує презентацію по своїй темі та відповідний майстер-клас за обраною практичною роботою. Потім вибирається один день тижня (наприклад, п’ятниця), коли одна з груп у позаурочний час проводить майстер-клас для всіх інших, і так по черзі, з періодичністю в тиждень.

ІV етап – заключний. По закінченні проєкту діти поповнюють свої знання про державну символіку України та мають цікаві вироби, виготовлені на майстер-класах. Висновки: дізнавшись про витоки та значення державної символіки України, діти починають більш осмислювати, шанувати та цінувати свою Батьківщину [3, 70-75]. На власному досвіді можу сказати, що проєкти діти полюбляють і чекають з нетерпінням.

Розвиток критичного мислення учнів можна досягти технологією інтерактивного навчання. Так, як освітній процес Нової української школи передбачає міжпредметні зв’язки, то за допомогою інтеграції образотворчого мистецтва з елементами інформатики, зокрема використання графічних програм, можна створити цікаві роботи. Для досягнення поставленої цілі потрібно враховувати можливості дітей, і підбирати такі програми, які зможуть вільно працювати на комп’ютері та телефоні. У своїй роботі я використовую графічні редактори Paint та Canva.

Крокуючи з 1-го до середньої школи, діти поступово опановують легку для використання графічну програму Paint, але в залежності від поставленої задачі, з кожним роком зображення створеного малюнку в Paint має дійти від простого відображення предметів, за допомогою геометричних фігур, до майстерного виконання натюрморту з тінню та світлом. В цьому випадку більше розкриється саме критичне мислення, так як робота кожної дитини буде індивідуальною. На відмінно від Paint, графічний редактор Canva дає змогу працювати не тільки індивідуально, а й у групах, чи навіть всім класом над однією роботою. Хочу зауважити, що даний вид діяльності може бути лише у синхронному навчанні. Вчитель надає доступ до спільного документу, далі діти одночасно працюють над практичною роботою [2].

Отже, впровадження вищезазначених технологій та методик під час дистанційного навчання на уроках образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва дає можливість розвивати усесторонню творчу та креативну особистість. Згадуючи слова Олени Пєхоти, хочу зазначити, що кожен вчитель має вибудувати свою стратегію та тактику використання інноваційних технологій для взаємодії зі своїми учнями, адже лише ви зможете знайти індивідуальний підхід до кожного свого учня.

Список використаних джерел

  1. Большакова І. Практики та підходи до дистанційного навчання – рекомендації для вчителів [Електронний ресурс] / І. Большакова.

https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-do-dystantsijnogo-navchannya-rekomendatsiyi-dlya-vchyteliv/ 

  1. Жиган І.М. Специфіка викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у форматі дистанційного навчання, як один із шляхів здійснення якісного освітнього процесу закладів початкової освіти [Електронний ресурс] / І.М. Жиган // Яка вона якісна освіта? - 2022.

https://youtu.be/lrVbX-yH_DU ; http://koippo.in.ua/edu/

  1. Кондратова В.В., Жиган І.М. Патріотичне виховання учнів 5 класів засобами образотворчого мистецтва у контексті реалізації мистецької освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти [Електронний ресурс] / В.В. Кондратова, І.М. Жиган // Педагогічний вісник. - 2022. - № 1-2 (57-58).

https://drive.google.com/file/d/1UCXyi08QXqR8hh2rAqSobVsJMC1y6Vtx/view?usp=sharing 

  1. Методичні рекомендації щодо викладання освітньої галузі «Мистецтво» у 2022/2023 навчальному році (Додаток 12 до Листа Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. №1/9530-22 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/01/Dodatok.12.mystetska.osvitnya.haluz.20.08.2022.pdf
  2. Пєхота О., Старева А. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя: монографія. 2-ге вид., доп. та перероб. Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2006. 272 с.