СТРАТЕГІЯ

діяльності та розвитку

Росоховатської загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів

Іллінецької районної ради

Вінницької області

на період 2019 – 2026 років

У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка про те,

що вони ні на що не здібні.

Успіх у навчанні – єдине джерело

внутрішніх сил дитини,

які породжують енергію

для переборення труднощів,

бажання вчитися.

В.О. Сухомлинський

Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного ікультурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку закладу на 2019 – 2026 роки є:

• Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитоку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.
• Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому  середньому рівнях освіти.
• Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.
• Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.
• Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства.
• Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.
• Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.
• Розвиток у здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.
• Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.
• Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.
• Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).
• Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.
• Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.
• Підвищення професійного рівня кадрового потенціалу згідно Положення про
• атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.
• Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

Нова українська школа – це інвестиція в людину і шлях до процвітання для всієї України.

Щоб змінити українську школу, має змінитись свідомість та підходи до навчання – маємо перейти від принципу трансляції знань до компетентісного підходу передати віру в свої сили та можливість змін.

Л. Гриневич

1. Вступ

Підготовка Стратегії розвитку Росоховатської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іллінецької районної ради Вінницької області на 2019-2026 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України про освіту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя, в основі якого закладена повна академічна свобода.

Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання,внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проекти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

- організація методичної роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України про освіту;

- створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

- професійний розвиток педагогічних кадрів;

- забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

- забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

2. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- володіння іноземною мовою;

- наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

- високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

- вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

- готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Стратегії розвитку закладу.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностейздобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях,  ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань закладу освіти є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у освітньому закладі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах:

· інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

· прогнозування;

· гнучкість управління;

· оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

· відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті - виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості- громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими - фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього - будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації , на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі осіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

3. Загальна стратегія розвитку закладу

Освіта сьогодні - це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що налання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характеристики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат - модель компетентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку життєвої компетентності.

Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров'я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив :

1. Фізичний та духовний розвиток здобувача освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти - педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним девізом своїм вважаємо висловлювання:

«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»

Прагнемо знайти відповіді на запитання:

· Який заклад освіти потрібно дитині в сільській місцевості, де поряд немає позашкільних центрів розвитку?

· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?

· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується нова українська школа, в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.Здоров’я дітей– одне з основних джерел

щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» - ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми створюємо:

· Сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);

· Оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

· Тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю .

4. Філософські засади успіху

1. Ідея розвитку та самовдосконалення

Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої людини?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання — це розвиток, а розвиток — це самоствердження особистості. Без самовиховання нема виховання. Не тільки знання, а й виховання характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї самовдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб'єктних відносин

Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особистості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософських трактатах С. Полоцького, Ф. Прокоповича, просвітників О. Духновича, С. Русової, педагогічній спадщині видатних українських педагогів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, публікаціях учених-науковців О. Киричука, І. Беха, М. Красовицького та багатьох інших. Саме суб'єктні виховні відносини, як стверджує педагогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступають першоосновою та найважливішими умовами повноцінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досвіду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особистості й розвитку суспільства

Суть соціального замовлення суспільства закладу освіти полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові

Людина починається з любові. Є любов — є людина, є життя. Любов — ліки від деградації людства, тому треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку —науку любові.

5. Стратегія здоров'я

Здоров'я людини — це якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров'я — показник суспільного прогресу, здоров'я — характеристика добробуту народу. Здоров'я визначає потенціал працездатності людини та є способом вияву її сутності. Бути здоровою — це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства

Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що виховний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, традиціях, особливостях його ментальності. Усе це охоплює етнопедагогіка як система поглядів на виховання молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педагогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рідної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педагогіки.

Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, народу, любов до порядку, шанування старших, творчість слова, знання роду, збереження його честі, демократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюєтьсячерез

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

5. Управлінський аспект

Мета:координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• учнівське самоуправління;

• наглядова рада.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування.. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

6. Методичний аспект

Мета:створення комфортних умовдля професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторингрівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи  педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

7. Виховний аспект

Мета:сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії;розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвитокприродних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; вихованняестетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров'я.

6.Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації

1.Організації і проведення засіданьМО класних керівників відповідної тематики

2.Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої .

3.Організація роботи шкільного самоврядування

4.Проведення класних годин, впровадження на практиці соціо-культурної змістової лінії на уроках.

5.Проведення уроків мужності

6.Проведення тижнів, декад, місячників тощо…

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета:формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

- ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

- умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

- умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури;

• моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських зборів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

9. Модель випускника:

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

- має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

- є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення заємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

- уміє критично мислити;

- здатний до самоосвіти і саморозвитку;

- відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

- уміє опрацювати різноманітну інформацію.

10. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного бюджету , що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпечення умов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом;

• заміна вікон на енергозберігаючі;

• окультурення території закладу;

• капітальний ремонт даху;

• капітальний ремонт їдальні;

• заміна комп’ютерної техніки;

• поповнення  необхідними меблями;

• поповнення бібліотечного фонду.

11. Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі

умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання в школі створені сприятливі умови:

• освітній процес здійснюється відповідно до навчального плану;

• удосконалюється мотиваційне середовище дитини;

• особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

• підвищується професійна майстерність педагогів шляхом проходження атестації;

• накопичується особистий педагогічний досвід;

• здійснюється комп'ютеризація освітнього процесу;

• діють  гуртки ;

• здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

• посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

• упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;

• проводиться діагностика та моніторингові дослідження якості освітніх послуг

12. Принципи діяльності

Принцип гуманізації полягає в послідовному поєднанні інтересів учасників освітнього процесу і виявляється у довірі та диференційованому підході до школярів, заснованому на врахуванні й розумінні їхніх індивідуальних особливостей і здібностей, запитів та інтересів, поваги до їх честі і гідності

Майстерність педагога - це не тільки глибоке знання предмета, а й уміння зрозуміти дитину, повага до її особистості, бажання бачити її кращою. Байдужість і пасивність не сумісні з гуманізмом.

Завдання педагога - виявляти та реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості, добирати зміст навчального матеріалу, принципи, методи, форми й способи навчання, які б максимально впливали на емоційну сферу учня, розвиваючи в ньому добрі почуття та прагнення.

ПАСПОРТ

«Стратегія розвитку

Росоховатської загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів

Іллінецької районної ради

Вінницької обласні

на 2019-2026 роки»

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2019-2026 роки

«Єдиний інформаційний простір»

Мета проекту: створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання і обробку даних системи освіти. Єдиний інформаційно-освітній простір здійснює підтримку освітнього процесу і автоматизацію управлінської діяльності, забезпечує підвищення якості освіти і будується на основі розвитку ІКТ компетенцій адміністрації, педагогів та здобувачів освіти.

Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути: педагоги, здобувачі освіти, адміністрація школи, батьки.

Етапи реалізації програми проекту

Етапи реалізації проекту

Очікувані результати:

· створення визначених інформаційних і телекомунікаційних систем для розвитку інформаційної культури педагогів, здобувачів освіти та батьків;

· об’єднання вчителів для реалізації Стратегії розвиту школи;

· створення матеріально-технічної та науково-методичної бази даних;

· оновлення наповнюваності шкільного сайту;

· практичне засвоєння, а в подальшому застосування педагогами та здобувачами освіти ІКТ в освітньому процесі

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2019-2026 роки

«Обдарована дитина»

Мета проекту: створення оптимальних умов для виявлення, розвитку і реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямках: інтелектуального, творчого, спортивного,естетичного.

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

· формування банку даних із різноманітних напрямків роботи з обдарованими дітьми;

· створення системи виявлення та розвитку обдарованих і талановитих дітей;

· створення умов для їх самореалізації через надання якісних освітніх послуг, особистісно-орієнтований освітній процес, доступ до сучасних і традиційних інформаційних ресурсів.

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2019-2026 роки

«Формування ключових і предметних компетенцій здобувачів

 початкової освіти засобами ІКТ»

Актуальність

Сьогодні, коли знання стають основним стратегічним ресурсом, особливого значення набуває здатність людини функціонувати в глобалізованому, інформаційно насиченому суспільстві, учитися впродовж усього життя. Завдання освіти – формування компетентнісно розвиненої учнівської особистості з критичним мисленням, здатної до самоосвіти, самооцінювання та орієнтації в сучасному інформаційно-комунікативному середовищі.

Формування здійснюється засобами технологічного інструментарію (Інтернет-ресурсів, он-лайнових освітніх середовищ, інформаційно-комунікативних технологій, програмних педагогічних засобів освітнього призначення), що сприяють розвитку універсальних компетенцій (прогностичних, візуалізаційних, риторичних, мотиваційних, когнітивних, проектувальних).

Урок супроводжується мультимедійною презентацією з демонстрацією фотографій, репродукцій картин, текстів, схем, завдань, фрагментів кінофільмів тощо.

За допомогою педагогічних програмних засобів (ППЗ) забезпечується миттєвий зворотній зв’язок під час освітньої діяльності. Тому необхідно педагогу  навчати дітей, використовуючи інформаційно- комунікаційні технології, самому орієнтуватися у мультимедійному просторі.

Мета

Набуття та розвиток педагогом певних компетентностей, які повинні забезпечити йому можливість навчати інших в умовах динамічного розвитку сучасного світу.

Об’єкт дослідження

Вчителі початкових класів, вчителі іноземної мови,  які викладають у початковій школі.

Предмет дослідження

Вміння вчителів формувати ключові і предметні компетентності здобувачів початкової освіти засобами ІКТ.

Гіпотеза

Формування ключових і предметних компетентностей здобувачів початкової освіти засобами ІКТ можливе завдяки таким чинникам:

- володіння вчителями методиками використанням ІКТ на уроці;

- вміння педагогів технічно користуватися ІКТ і допомагати в цьому дітям;

- застосування на практиці отриманих знань, навичок, умінь.

Завдання

- опанування вчителями методикосвітньої діяльності, використовуючи ІКТ;

- вироблення навичок орієнтування педагогів в мультимедійному просторі;

- вміння технічно користуватися засобами ІКТ

Методи

Теоретичний – вивчення педагогічної та технічної літератури про проведення уроків з ІКТ; ознайомлення з досвідом роботи вчителів району з даного питання; систематизація та класифікація отриманих знань.

Практичний

Анкетування, тестування, спостереження, застосування на практиці.

Статистичний

Отримання певних даних

Дата реалізації – 5 років

І етап – діагностико- організаційний ( 1 рік)

- вивчення нормативно-правової бази;

- ознайомлення з методиками використання інноваційних технологій при проведенні уроків в початковій школі;

- підготовка вчителів до проведення уроків із застосуванням ІКТ;

- ознайомлення з досвідом вчителів  з даного питання.

ІІ етап – організаційно- практичний (5 років)

- впровадження нових програм початкової школи;

- застосування інноваційних інформаційних технологій при проведенні уроків у початковій школі;

- методична допомога в реалізації нових навчальних програм, обмін досвідом, вдосконалення майстерності вчителя;

- відстежування результативності уроків з використанням інноваційних технологій їх порівняльний аналіз, корекція;

- психологічна, соціальна, педагогічна підтримка вчителів.

ІІІ етап –рефлексійно- узагальнюючий (1 рік)

- аналіз та узагальнення результатів;

- моніторингові дослідження;

- аналіз діяльності вчителів;

- визначення проблем, що виникли при реалізації проекту, шляхи їх вирішення, корекція.

Модель роботи для реалізації проекту

Направлення

1. Координаційне.

2. Діагностичне.

3. Кадрове

4. Розвивальне

5. Інформаційне

Алгоритм реалізації проекту

Координаційне направлення

- організація роботи колективу;

- забезпечення нормативно-правової бази;

- ресурсне забезпечення;

- контроль та аналіз діяльності.

Діагностичне направлення

- проведення діагностики;

- анкетування.

Кадрове направлення

- підвищення кваліфікації педагогів (курси, участь у семінарах, роботі творчих груп);

- мотивація педпрацівників (допомога методична );

- науково-методична діяльність.

Розвивальне направлення

- створення середовища для навчання вчителів;

- використання системи інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційне направлення

- висвітлення досягнень вчителів на сайті школи...

Програма основних заходів

І етап – діагностико- організаційний ( 1 рік)

ІІ етап – організаційно- практичний (5 років)

ІІІ етап –рефлексійно- узагальнюючий (1 рік)

Форми роботи:

- використання елементів диференційованого підходу в освітній роботі;

- використання вчителями елементів ІКТ на уроках та позаурочній діяльності;

- формування в здобувачів початкової освіти вмінь та навичок орієнтування у інформаційному просторі;

- конкурси, інтелектуальні ігри, вікторини;

- проектна діяльність здобувачів початкової освіти;

- створення дитячих портфоліо.

Очікуванні результати:

- реалізація творчого потенціалу вчителя;

- застосування інноваційних інформаційних технологій при проведенні уроків у початковій школі;

- розроблення системи вправ для здобувачів початкової освіти, використовуючи ІКТ;

- систематизація уроків вчителів, їх методичних розробок для використання у освітній діяльності.

Ризики та методи їх корекції

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2019-2026 роки

«Інновації в Новій Українській Школі»

Мета проекту: підвищення рівня майстерності вчителів, спрямування їхньої роботи на реалізацію творчого потенціалу, пошук ефективних шляхів застосування результатів досліджень.

Завдання проекту:

· оновлення змісту навчання та побудова його на концептуальній основі новаторських освітніх технологій;

· розвиток системи забезпечення якості освітніх послуг;

· підвищення ефективності управління якістю освіти в школі;

· підвищення конкурентоздатності школи в соціумі громади;

· пошук та розробка ефективних методів освітнього процесу, управління освітнім процесом та професійним розвитком педагогів;

· упровадження нових та модернізованих форм і методів управлінської діяльності.

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

· узагальнення основних шляхів, форм, засобів та умов, які забезпечують якісну організацію освітнього процесу;

· відкритість школи до нововведень в умовах динамічного розвитку освіти:

· ефективна організація науково – методичних структур колегіального управління (науково – методичні ради, малі педагогічні ради, творчі групи, тощо);

· запровадження інноваційної діяльності в роботі педагогів, адміністраці школи;

· удосконалення рівня освітніх послуг;

· створити у педагогічному колективі о закладу освіти власну модель інноваційного розвитку;

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2018-2025 роки

«Заклад освіти –

толерантне середовище»

Мета проекту:

· сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формуванню особистості патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної

Європейської цивілізації;

· скоординувати зусилля педагогічної, батьківської громадськості для

попередження протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;

· організувати профілактичну роботу на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;

· забезпечити організацію змістовного дозвілля й відпочинку;

· поліпшити роботу із, захисту прав та інтересів неповнолітніх;

· налагодити правову пропаганду й освіту через наочну агітацію та шкільну газету;

· сприяти розвитку інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетентностей учасників освітнього процесу

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

· створення системи виховної та профілактичної роботи в закладі;

· усвідомлення дітьми негативного впливу на організм шкідливих речовин;

· організація змістовного дозвілля та відпочинку здобувачів освіти;

· допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;

· навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства;

· профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;

· набуття досвіду інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетенцій учасників навчально-виховного процесу;

· створення безпечного толерантного середовища;

· виховання соціально активної та комунікативної особистості з високим рівнем духовності і моралі.

Проект

стратегії розвитку закладу освіти

на 2019-2026 роки

«Кадрове забезпечення освітнього процесу»

Мета: забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в громаді.

Завдання проекту:

· сприяти оптимізації кадрового забезпечення школи;

· забезпечити сприятливі та комфортні умови організаційно-педагогічної, методичної роботи;

· створити атмосферу спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;

· сприяти формуванню систем психологічної та правової освіти, підвищенню компетентності педагогічних працівників.

Шляхи реалізації проекту

Очікувані результати:

· створення системи професійно-педагогічної адаптації молодих спеціалістів;

· стабілізація кадрового складу закладу освіти;

· підвищення професійного рівня педагогічних працівників;

· моральне і матеріальне стимулювання професійної діяльності педагогів;

· підвищення престижу педагогічної професії в громаді та утвердження соціального статусу вчителя.

Перспективний план

 роботи педагогічного колективу

на 2019 - 2026 роки

Етапи реалізації

І етап. Концептуально-організаційний (2019-2020 роки)

Мета: ознайомлення педагогічного колективу з ключовими поняттями методичної проблеми школи «Формування інформаційно – комунікаційної та комунікативної компетентностей здобувачів освіти на засадах особистісно – орієнтованого та діяльнісного підходів», визначення тенденцій розвитку педагогічного процесу в рамках реалізації проблеми.

Завдання:

- Діагностування та анкетування педагогів з метою виявлення труднощів і шляхів реалізації проблеми з метою визначення рівня готовності до реалізації інноваційної діяльності педагогів.

- Аналіз рівня інформатизації закладу до початку реалізації проблеми.

- Визначення рівня комунікаційної компетентності педагогічних працівників.

- Створення умов для методичного вдосконалення педагогічних працівників.

- Створення системи інформаційних ресурсів (розробки уроків, методична література тощо).

- Висвітлення тематичної інформації серед учасників освітнього процесу.

- Створення умов для забезпечення охорони здоров'я здобувачів освіти, їхнього повноцінного фізичного розвитку й формування здорового способу життя.

Шляхи реалізації:

Очікувані результати:

· сформувати позитивне ставлення учасників освітнього процесу до реалізації загальношкільної проблеми;

· мотивувати членів педагогічного колективу до вироблення власного бачення та шляхів реалізації методичної проблеми.

ІІ етап. Реалізація проблеми (2019-2026 роки)

Мета:

створення ефективного механізму реалізації проблеми, формування інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетентностей шляхом упровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання та виховання здобувачів освіти.

Завдання:

- Розвиток інформаційної культури і комп’ютерної грамотності педагогів.

- Розвиток комунікативних компетентностей учасників освітнього процесу.

- Впровадження в навчальний процес методів і форм роботи у практичній діяльності учасників освітнього процесу.

- Вивчення, узагальнення та запозичення педагогічного досвіду з упровадження технологій, розробка та апробація методів, аналіз проміжних результатів.

- Практичне застосування інформаційних технологій в освітньому процесі та управлінській діяльності закладу.

- Формування толерантного шкільного середовища.

Шляхи реалізації:

Очікувані результати:

особистісне сприяння та засвоєння учасниками освітнього процесу сутності та науково-теоретичних засад проблеми освітнього закладу, практичне використання педагогами досягнень науки, передового педагогічного досвіду, підвищення ефективності самоосвітньої діяльності педагогів.

ІІІ етап. Набуття досвіду (2023-2024 н.р.)

Мета:

апробація напрацьованого в особистій практиці, рефлексія особистої діяльності.

Завдання:

- Розробка, апробація та впровадження комплексу методичного забезпечення в освітній процес

- Діагностування, аналіз проміжних результатів.

Очікувані результати: 

підвищення професійної майстерності, творчого потенціалу педагогів, використання набутого досвіду, реалізація програми в практиці роботи всіх ланок закладу освіти.

ІV етап. Узагальнення результатів (2024-2026 н.р.)

Мета: вивчення результативності реалізації науково-методичної проблеми, проектування.

Завдання:

- Моніторинг результатів, комплексний аналіз результатів дослідження.

- Узагальнення та оформлення матеріалів.

- Впровадження результатів дослідження.

Очікуванні результати:

підвищення педагогічної майстерності вчителів, підвищення якості освітнього процесу, поширення досвіду роботи школи.