Громадська спілка “Пермакультура в Україні”

Міжнародний відкритий університет розвитку людини “Україна”

"МІСЬКА ПЕРМАКУЛЬТУРА"

Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції 26 січня 2019 р. м.Київ, Україна

Київ 2019

NGO “Permaculture in Ukraine”

Open International University of Human Development

 “Ukraine”

"URBAN PERMACULTURE"

Proceedings international research and practice conference

 26 of January 2019,  Kyiv, Ukraine

Kyiv 2019

Друкується згідно з рішенням оргкомітету за дорученням Міжнародного відкритого університету розвитку людини “Україна” від 00.01.2019 № 6 

Published in accordance with the decision of the organizing committee on behalf of the International Open International University of Human Development "Ukraine" dated January 3, 2019 No. 6

М Міська пермакультура: зб. тез доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., 26 січня. 2019 р., м. Київ, Україна / ГС “Пермакультура в Україні”, Міжнародний відкритий університет розвитку людини “Україна”. – Київ, 2019. – 32 с.

Urban Permaculture: proceedings of research and practice conference “Urban Permaculture”. - Kyiv 2019. - 32 p.

Збірник містить аналітичний огляд та узагальнення досвіду з основних напрямків міської пермакультури, агроекології тоoо, що здійснювалися зарубіжними та українськими дослідниками та активістами.  Матеріали конференції сприятимуть поширенню знань з пермакультури, у т.ч. міської, вдосконаленню та підвищенню ефективності зелених рішень в урбан-середовищі. Відеозаписи презентацій та матеріали до них доступні за посиланнями.

Conference proceedings contain an analytical review and summary of Ukrainian and international research and applied expertise in urban permaculture and agroecology. Conference materials should aid in knowledge dissemination regarding efficient greening of urban infrastructure. Links to recorded conference presentations and supplementary materials.

УДК 351.74:341.62

ББК 67.9(0)163

Електронна копія збірника безоплатно розміщується у відкритому доступі на сайті Міжнародного відкритого університету розвитку людини “Україна” (http://www.univd.edu.ua) у розділі «Видавнича діяльність Матеріали науково-практичних конференцій, семінарів тощо» та на сайті ГС “Пермакультура в Україні” (http://www.permaculture.in.ua/) у розділі «Навчання та матеріали».

Electronic copy of the conference proceedings is freely accessible on the web-sites of the International Open International University of Human Development "Ukraine" under section "Publishing activities of materials of scientific and practical conferences, seminars, etc." and on the web-site of the NGO “Permaculture in Ukraine” (http://www.permaculture.in.ua/) under section “Education and Materials”.

© Міжнародний відкритий університет розвитку людини “Україна, 2019

© International Open International University of Human Development "Ukraine", 2019

URBAN AGRICULTURE IN BULGARIA. Donka Slavova Radeva.        5

THE SOCIAL AND ENVIRONMENTAL VALUE OF PUBLIC URBAN FOOD FORESTS: THE CASE STUDY OF THE PICASSO FOOD FOREST IN PARMA, ITALY. Francesca Riolo.        14

НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОЇ ПЕРМАКУЛЬТУРИ. Валентина Мовчан.        16

ЛЕНД-АРТ ЯК СКЛАДОВА ПЕРМАКУЛЬТУРИ. Надія Йоркіна, Євгенія Черняк.        19

ФІТОРИЗОРЕМЕДІАЦІЯ ДЕВАСТОВАНИХ ГРУНТІВ В УМОВАХ УРБОЕКОСИСТЕМИ МІСТА ЛЬВОВА. Марія Руда.        21

ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЙ ТА РЕСУРСІВ В ПЕРМАКУЛЬТУРНОМУ ДИЗАЙНІ ГРОМАДСЬКОГО САДУ. Лілія Моруга.        25

ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ ШВИДКОГО ПРИГОТУВАННЯ. Жанна Петрова.        28

РЕЗОЛЮЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ ЩОДО ЗМІНИ У ПОВОДЖЕННІ З ОПАЛИМ ЛИСТЯМ ТА ІНШОЮ ПОБІЧНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ РОСЛИННИЦТВА  У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ        30

URBAN AGRICULTURE IN BULGARIA

Donka Slavova Radeva1,

1 Ph.D., independent researcher Ecological Economics, Organic Gardens Oreshak, Varna, Bulgaria

(donka.radeva@unwe.bg, orggarden.oreshak@gmail.com)

Abstract:

There are new processes to be found in Bulgarian agriculture during the last decade. A new generation of people appeared and influenced the food sector. This is an entire process of forming of so called new alternative agriculture. Permaculture is one small part from emerging of essential different process world widely. Urban agriculture is other part from this. The current study discusses the scope of the Bulgarian urban agriculture, the main factors for its emerging and respective obstacles in the development of this alternative form of farming.  

This study is based on empirical research. Four case-studies of urban agriculture from Sofia, Bulgaria were realized in the form of in-depth interviews. Furthermore, public information about urban farming forms was extracted, analyzed and synthesized. The collected data was processed and discussed in the spirit of continuation of the results drawn from a national economic research of the new alternative agriculture and permaculture farming in Bulgaria.

Conclusions point out that despite the institutional and cultural obstacles, all members of studied urban farming projects find a great potential for further development of many varieties of urban agricultural projects in Bulgaria.

This is a long but stable path towards increasing the social capital in the Bulgarian community, whereas cooperation, personal motivation, tolerance, respect, volunteering and all kind of intangible assets prevail the “pure” financial results. And the beginning is pretty well set especially with sowing the seeds of curiosity and happiness in a great number of Bulgarian children from kinder gardens and schools.

Introduction:

There are new processes to be found in Bulgarian agriculture during the last decade. Some of them are connected with recovering the old – local products cultivation, traditional technologies resumption etc. Others are completely new for Bulgaria - Permaculture, Biodynamics, Regenerative agriculture, Urban agriculture. All of them came on the stage following the new set of preferences. A new generation of people appeared and influenced the food sector and also the entire agriculture. Permaculture^[1] is only one small part from emerging of essential different process world widely. Urban agriculture is other part from this. This is an entire process of forming of so called new alternative agriculture^[2]. Its existence is caused by social processes and due to mass spirits. It is growing from bottom-up, not only without administrative support, but often in hostile administrative conditions. It arose due to willingness of many grass-roots people. This is a very small part of overall agriculture – having in mind number of occupied people, scale of production and land. But it is very influential (Terziev & Radeva, 2016).

        Urban agriculture in Bulgaria in its early forms originates from 2011. It is developing till now and observations are that its manifestation is in different ways. Urban agriculture is mainly concentrated in the capital. As of 2016 it appears slowly also in other main cities like Plovdiv, Varna and Rousse, also Bourgas, Vidin and Sliven.  

Materials and methods:

This study is based on empirical research. Four case-studies of urban agriculture from Sofia, Bulgaria were realized in the form of in-depth interviews. Furthermore, public information about urban farming forms was extracted, analyzed and synthesized. The collected data was processed and discussed in the spirit of continuation of the results drawn from a national economic research of the new alternative agriculture and permaculture farming in Bulgaria2.

Discussion:

The first form of urban agriculture is realized from All Together Foundation in 2011. They begin with a three-years-long project for building of small permaculture educational gardens in state kinder gardens and after that in private gardens. First ten gardens are realized in Sofia and being very successful, in 2013-2014 they expand to other five kinder gardens in Plovdiv, Varna, Bourgas, Vidin and Sliven. The foundation has been granted with funds from different sponsors and it respectively has financed building of bio-gardens in chosen via competition kinder gardens. The organizers of All Together Foundation have been also educators for directors, teachers in kinder gardens and parents. The goal of building bio-gardens hasn’t been primary obtaining a yield, but mainly for educational goals and demonstration for the children. With this project have been achieved simultaneously gardening skills and community spirit for teachers, children and parents. Later on in 2014 the project of the foundation is extended to schools. An information campaign is developed to acquaintance society with permaculture ethics and principles, which are the core for practicing permaculture in the built bio-gardens. About 100 schools from all the country have been reached within the campaign, developed in the form of a competition. As all the information about this type of gardens has been with public online-access, many schools and kinder gardens used it by themselves and elaborated own projects for building bio-gardens with financial help from municipalities funds. So, the wave of building educational bio-gardens spread much more widely from the initial funding, granted to first participators in All Together Foundation’s project.

        A typical community urban garden has been created in 2013 from informal organization “Free Center with Horizontal Structure for Urban Farming – Sofia” in district Nadezhda. Two community gardens have been created in this district, but the local municipality expresses wish to build an own garden on the same place. Currently, on the same place there are no gardens available. In 2015 the Center for Urban Farming – Sofia found new land with area of 10 decares (1 decare is equal to 0,247 acres), ownership of a municipality company “Markets - South” in Drouzhba district. The conditions are granting of free land for usage, free water and security. This is possible as the land is within the limits of a parcel with an old greenhouse of collapsed planting company. Currently, about 2 decares area are cultivated. Beekeeping is also available. In 2015-2016 the garden has worked on communal principle and all participators have completed all gardening tasks altogether. As of 2017 the concept for usage of land is different and land is terraced for every participator according to personal needs. About 23 small gardens are built on this principle and participators increased to 30-40 in 2017. Half of participators in the community garden are from local district and the other part consists of people from all districts in Sofia. An advantage is that half of people have some kind of gardening experience and much enthusiasm – predominant members are young people between 25-35 years old. One of the parcels land is cultivated from a school class with children. The idea of this community project is creating a garden “from people to people”. As the main philosophy is building a pure grass-root organization, members of Center for Urban Farming - Sofia have a horizontal structure. There is nobody on the “top of organization”, but members take decisions on General Meetings on the principle of a direct democracy. Idea is the garden to be self-sustainable – all costs for materials, tools or technique are covered from members. They definitely refuse accepting funds in the form of grants, public funds etc. and reckon that besides being more slowly in reaching their goals, current financial freedom or independence makes the project sustainable in time. The organization still doesn’t have a written contract with the municipality company, but they work in this direction as future goals include extension of activity like sales of production, becoming an educational center for urban agriculture, spreading gardening to kinder gardens and schools and working with children from isolated groups.    

        Other interesting urban projects are “Bio Garden – Vitosha” and “Museum of bees”, elaborated from volunteers and under organization of NGOs “Shtastlivetsa” and “Bio-city Sofia”. Bio Garden – Vitosha is found in 2014 as a community garden in disctrict Vitosha and started with an intro-training in the concept of permaculture for involved volunteers. Planted crops are with high level of diversification – vegetables, fruits and herbs. Spiral, circular and high raised plant beds are built. Hotel for insects is additionally created in order to attract useful insects and increase animal biodiversity. A river nearby solves problems with water, a pump of water is used for watering. Information boards are set everywhere in the garden and this makes garden appropriate for education of children. Access to the garden is completely free and currently it is mainly functioning for educational goals for children in the form of organized green schools. Trainings for refugees have been also organized in the garden. Museum of bees started in 2017 and is a small house built as a beehive from clay with roof, planted with grass and flowers for the bees. Access to museum is free and goal is increasing culture in cities about beekeeping. Both described projects were funded from different sponsors with small grants. Land for both projects is from Sofia community and is granted free with usage rights.  

        Another type of urban gardening is the private project “Micro Salads” of an urban gardener from Sofia. He started his urban project on 1 decare in 2016. In the previous years he has invested in agricultural rural land in order to develop a larger farming project and with the idea to participate in various public programs, supporting agriculture. After facing bureaucracy in public funding on different levels, he realizes that financial independence and “working on the free market and out of the administrative system” is the core for sustainable development and chooses to work small scale in the city, where being constantly close to garden proves to be a serious advantage. After transforming, cultivating and terracing the new plot in Sofia and building a greenhouse, the urban farmer chooses the set of crops suitable for small scale. No mechanization is used in the production process and no chemicals. Specific for this urban project is that cultivated plants are predominantly rich variety of micro greens and baby vegetables. Seedlings and micro greens are grown in adapted premises in the owner’s home. For the micro greens cultivation there are no legal requirements for sanitary conditions. They are usually used in the culinary for decoration. Micro Salads project is market oriented and its end consumers are restaurants.  

        There are also other urban farming projects in Sofia with similar goals as the discussed case-studies above. Some examples are the educational “Bio-Garden” of NGO “Agrolink” in a school for disabled children, the educational experimental field of the University of Forestry in Sofia, “Versa Natura” family market garden in Trebich disctrict, and etc. There is one more specific of the urban agriculture in Bulgaria. In many urban districts people dispose of own small yards, where they usually grow food for own needs. This is also a considerable share of practiced urban farming in the country.

        Factors for emerging and development of urban agriculture in Bulgaria

        It was mentioned already, that urban agriculture is a part of the new alternative agriculture in Bulgaria. As in the case of permaculture farms in Bulgaria (Radeva, 2017)^[3], behind arising of urban agriculture stand the same world widely spread social processes. These are processes connected with new attitude to nature and biodiversity, healthy food, social and ethical motives, new attitude to business and its results, emerging of The Commons^[4] movement and the European Commons Assembly, influence of social media.

As personal characteristics of all of the interviewed practitioners and organizers of different types of urban agriculture can be concluded that they tend to be very optimistic people, who feel satisfied from gardening and being close to land, love working with children and devoting to development of communities and ready to continue despite of the challenges in their work. Most of these people are with a higher degree and with great desire to constantly gain new knowledge and experience and wish to spread further this knowledge to society.

Favorable conditions for development of urban agriculture are that in case of need, municipality funds, micro-funds towards sustainable development and private sponsors are accessible for this type of farming. This is a serious advantage in contrast to the development of permaculture farming (not urban), where access to funds is either excluded or very unfavorable.

Despite some problems in negotiations with municipality authorities exist, most of case-studies declare that good attitude and support from local municipalities towards urban gardening is available (i.e. free granting of municipality land for usage).      

        Obstacles in the development of urban agriculture in Bulgaria

Perhaps main obstacle for faster development of urban farming is the “old” mentality of many urban people, who still consider farming as something “dirty” or “unworthy” and “not prestigious” occupation or even feel fear from such ideas.

Other obstacle is that practitioners of urban farming often lack of enough experience and knowledge in gardening and after first enthusiasm of the new ideas passes over and challenges face the projects, many tend to give up. This is especially valid for members involved in external funded or subsided projects. After attracted funds to a project finish, often is the case of abandoning gardens. Subsidies in agriculture and uncontrolled import of cheap agricultural products with low quality are also a barrier in front of urban (and not only) farming to develop as real entrepreneurship with worthy earnings and in the absence of disloyal competition.  

In order these projects to be sustainable, security is needed about usage of land. Besides municipalities appear to support practitioners of urban farming, they tend to refuse agreements with written contracts. Terminating an agreement for land usage is a high transactional risk for these projects, which appears to cost a lot.

Infrastructure problems are also an issue like watering for community projects as an example. Public investments are needed to solve problems like watering of urban farming from available water resources near cities. Even more investments are needed if rainwater and greywater systems in cities are to be used for farming.      

Other specific for urban farming in Bulgaria to be still very small scale is that majority of Bulgarians haven’t lost their connection with villages and many own rural land plots, where traditionally their families grow food for own needs mainly.

Conclusions:

Finally, despite the institutional and cultural obstacles, all members of studied urban farming projects find a great potential for further development of many varieties of urban agricultural projects in Bulgaria.

This is a long but stable path towards increasing the social capital in the Bulgarian community, whereas cooperation, personal motivation, tolerance, respect, volunteering and all kind of intangible assets prevail the “pure” financial results. And the beginning is pretty well set especially with sowing the seeds of curiosity and happiness in a great number of Bulgarian children from kinder gardens and schools.

Reference list:

All Together Foundation. (2018) Permaculture – ethics and principles for sustainable life. Available from:  http://etika.zaedno.net/ [Accessed 15th December 2018].      

 All Together Foundation. (2018) The Organic Gardens of Learning - first steps in Bulgaria 2012-2013.  Available from: http://gradinka.zaedno.net/taxonomy/term/29. [Accessed 10th November 2018].    

Bio Garden. (2018) Mission. Available from: http://www.biogradinka.agrolink.org/ [Accessed 28th December 2018].

Radeva, D. (2017) Economics of the New Alternative Agriculture in Bulgaria. Permaculture. Ph.D. thesis, University of National and World Economy, Bulgaria.

Radeva, D. (2017) In-depth interviews with four urban farming projects from Sofia, used as case-studies in the publication, carried out from the author in November 2017.

Terziev, D., D. Radeva. (2017) Studying the New Agriculture. In: Book of proceedings of the 2nd International Conference in Development and Economic I.CO.D.ECON. (Ed. Petropoulos D. & G. Kyriazopoulos), TEI of Peloponnese, Kalamata, Greece, 175-179.

The Commons Network. (2019) On the rise: European Commons Assembly. Available from: http://commonsnetwork.eu/on-the-rise-european-commons-assembly/. [Accessed 20th January 2019].

University of Forestry, Sofia. (2018) Vrazhdebna Training and Experimental Field Centre. Available from: https://ltu.bg/en/university/training-and-sport-centres/training-centres/vrazhdebna-training-and-experimental-field-centre. [Accessed 25th November 2018].

THE SOCIAL AND ENVIRONMENTAL VALUE OF PUBLIC URBAN FOOD FORESTS: THE CASE STUDY OF THE PICASSO FOOD FOREST IN PARMA, ITALY

Francesca Riolo

Fruttorti di Parma

www.fruttortiparma.it, info@fruttortiparma.it

The history of urban food forestry is very recent and early projects represent highly valuableoperational case studies to obtain precious information on challenges, best practices and results. The Picasso Food Forest represents the earliest documented case study of urban community food forest in Italy. By hosting several perennial woody plants, it provides ecosystem services typical of a tree system including making biodiverse fresh edible fruits, vegetables and herbaceous plant easily accessible to adults and children reconnecting them to healthy eating habits, food growing and the special experience of foraging and harvesting food directly from the plant in a nature-like setting. It has contributed to develop a neighborhood community, place attachment and meaning among the citizens that participate to its implementation or that simply attend the area. Compared to more traditional community gardens, the food forest provides a deeper interaction with the natural world and related benefits. This is achieved by exposing people to a greater understanding of ecological processes that are at the base of the food forest design and functioning, and to a more complex physical structure and biodiversity, more similar to wilderness, stimulating sense of wonder, exploration, curiosity and observation. The Picasso Food Forest represents a hotspot of biodiversity providing a plant and wildlife nursery and shelter, and a genetic bank by including several heritage and local varieties. The setting of a case study that provides inspiration for new analogous projects in Italy and Europe is one of the main achievements. The Picasso Food Forest successfully challenges issues such as biodiversity loss, community segregation, food insecurity, climate breakdown, unsustainable consumption and production systems and it provides a model to rethink not only how cities should be designed but also how we, as a species, shall provide for our needs and live on this planet.

НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОЇ ПЕРМАКУЛЬТУРИ

Валентина Мовчан

к.б.н., декан факультету біомедичних технологій Університету «Україна» (greendragoness16@ukr.net)

Пермакультура в кожному регіоні планети має свої особливості, обумовлені природними умовами та національним характером населення. Узагальнення світового досвіду, інтеграція його з українськими напрацюваннями можуть стати могутнім поштовхом у дальшому розвитку пермакультурного руху - при активному випробуванні на практиці і пропаганді найбільш вдалих для даної місцевості технологій.

Як характер людини визначає її долю, так національний характер визначає долю народу.  Національний характер - це сукупність рис, які склалися історично у представників тієї чи іншої нації, що визначають звичну манеру їх поведінки, типовий спосіб дій, які виявляються у побутовій сфері, оточуючому світові, праці, ставленні до своєї та інших спільнот. Національний характер українців сформувався під впливом багатьох факторів, найголовнішими з яких були два: сприятливі природні умови  і прикордонний статус. М’який клімат, родюча земля, багаті надра, водні та лісові ресурси заклали фундамент волелюбності, спонтанності, емоційності та індивідуалізму – і розм’якшили характер українців: адже якщо несприятливі природно-географічні умови стимулюють розвиток активності, згуртованості соціальної спільності, то сприятливі умови розхолоджують і викликають соціальну пасивність.  Крім того, своє місце в світі український народ завжди усвідомлював як життя на перехресті різних етнічних, релігійних, політичних, культурних традицій.

Ці два фактори визначили типи поведінки українців: один - авантюрно-козацький, орієнтований на боротьбу з ворогами, лицарські чесноти, захист віри і кордонів, розваги (екстраверт) та другий - "прихованого існування", що характеризується відмежуванням від суспільства та відходом у себе (інтроверт), для якої характерне вироблення власних поглядів: мої предки завжди так господарювали на землі - і я так буду, і нічиї поради мені не потрібні (хуторянство). Наслідок – «де три українці, там п’ять політичних партій». Де б не були українці, вони завжди діляться і розмежовуються – замість згуртовуватись і об’єднуватись ( в одному лише Лондоні – три національні українські організації).

Метод подолання цього ключового недоліку національного характеру – міська пермакультура: ці проекти у різних кінцях світу згуртовують людей надзвичайно різноманітних етнічних, соціальних, релігійних та інших станів. Цей метод є особливо перспективним ще й тому, що наше міське населення (та й сільське теж) все більше страждає від втрати ключового архетину - образу Матері-Землі, хоча найчастіше не усвідомлює цього. Архетипи - це архаїчні культурні початкові образи (праобрази), уявлення-символи про людину, її місце в світі і суспільстві; певні ціннісні орієнтації, які проростають через пласти історії та зберігають своє значення і сенс у сучасній культурі. І, крім відновлення спілкування з Матір’ю-Землею, містка пермакультура забезпечить українцям, які зберегли генетичну пам’ять про Голодомори, «продовольчу безпеку своїми руками».

Отже, місія  міської пермакультури – не просто нагодувати, а «дати вудку», тобто навчити усіх міських  мешканців методом візуалізації, як має бути організоване пермакультурне середовище проживання і як кожен може без зусиль виростити для себе повноцінну рослинну їжу у себе дома (в кімнаті, на балконі, на даху, у дворі і т.д.). У міській ПК має бути все те ж саме, що і у сільській, тільки більш концентроване, мінімізоване і наглядне, щоб донести до кожного, хто у межах досяжності, основні ідеї ПК. І якщо наразі Україні загрожують екологічна катастрофа, деградація, розпад і загибель, то повсюдний розвиток пермакультури забезпечить сталий розвиток і розквіт української нації і держави.

ЛЕНД-АРТ ЯК СКЛАДОВА ПЕРМАКУЛЬТУРИ

Надія Йоркіна1, Євгенія Черняк2

1к.б.н., старший викладач кафедри екологічної безпеки та раціонального природокористування МДПУ імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, Україна (nadyayork777@gmail.com)

2 доктор філософії, доцент кафедри інструментального виконавства та музичного мистецтва естради МДПУ імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, Україна (evgenya1551@gmail.com)

На сучасному етапі пермакультура виступає важливою складовою компонентів урбосистеми, різноманітних за призначенням. Доцільність пермакультурного дизайну обумовлюється властивостями та особливостями розташування кожного з елементів (екопарків, зелених огорож, ставків та ін.), їх багатофункціональністю та естетичністю. Найбільш відомими представниками пермакультури в світі були австралійський дослідник Білл Моллісон, австрійський фермер Зепп Хольцер та японський філософ Масанобу Фукуока.

Розвиваючи ідеї М. Фукуоки, японські аграрії розробили проект, за яким рисові поля префектури Аоморі перетворилися на величезні 3D-рисунки, створені за допомогою дев’яти різнокольорових сортів рису. В основі незвичайного візуального видовища – герої манги і аніме Осаму Тедзукі.

Ленд-артом займається і американський фермер Стен Херд. Агрохудожник створює на полях «полотна» відомих майстрів, портрети видатних особистостей нашого часу, пейзажи. Свою сільськогосподарську творчість він називає «Earthworks». Створення об’єкту ленд-арту починається з проекту: Стен викладає контур рисунка цеглою. Потім фермер проводить агротехнічні роботи, в кінці яких додає на «імпровізоване полотно» ґрунт та солому різних відтінків. Одна з найвідоміших робіт Стена Херда – портрет Вінсента Ван Гога «Оливкові дерева» – була зроблена на замовлення інституту мистецтв Міннеаполіса з місцевих рослин, гарбузів, вівса та інших різних природних матеріалів на площі в 1,2 акр.

Шедеври ленд-арту існують впродовж сезону, а щоб їх побачити, необхідно піднятися вгору на літаку або зафіксувати їх за допомогою гелікоптерів.

Українські вчені-селекціонери разом із аграріями «виростили» портрет Шевченка на рисовому полі, який можна побачити з космосу. Під керівництвом директора інституту рису НААН України Володимира Дудченко та старшого наукового співробітника Тетяни Шпак, у Херсонській області з’явився портрет Кобзаря, вирощений із чорного рису на зеленому полі.  Площа зображення – понад 1360 квадратних метрів.

Таким чином, раціональне управління, спостереження за природними взаємозв’язками в рамках пермакультурного ленд-арту дозволяє не тільки отримувати продукцію високої якості, а також створювати естетично привабливі ландшафти.

ФІТОРИЗОРЕМЕДІАЦІЯ ДЕВАСТОВАНИХ ГРУНТІВ В УМОВАХ УРБОЕКОСИСТЕМИ МІСТА ЛЬВОВА

Марія Руда

1к.т.н., викладач кафедри екології безпеки та природоохоронної діяльності Національного університету «Львівська політехніка», Львів, Україна (marichkarmv@gmail.com)

Урбоекосистеми міста, як природно-технічні системи техногенних ландшафтів не врівноважені. Підтримка гомеостазу потребує постійного постачання зовнішньої енергії. Припинення підводу енергії викликає розвиток процесів, в результаті яких система наближається до природної рівноваги, або іншими словами – самовідновлення посттехногенного ландшафту. В цей період природно-технічна система змінюється під впливом постмайнінгу і шляхом самовідновлення. З часом постмайнінг припиняється, а процеси самовідновлення продовжуються і затухають по мірі досягнення рівноваги. З цією специфікою пов’язані особливості властивостей мікоризи. Формування в ґрунті міцелію не лише забезпечує високу ризосферну ремедіацію ґрунту, відновлення рослинного покриву, формування високопродуктивних насаджень, флористичне та ценотичне різноманіття, але й усуває проблему стокорегулювання та додаткового очищення ґрунту від трксикантів.

Властивості мікоризи проявляються у збільшенні поверхні всмоктування кореневої системи, також з’єднання мінеральних речовин, що надходять до рослин в легкозасвоюваній формі. Мікоризовані рослини, у свою чергу, поглинають та трансформують токсикантів ґрунту.

Метою дослідження є розроблення нового ефективного, універсального, доступного, екологічного та економічно обґрунтованого спосібу ремедіації спрямованого на культивування комплексу ремедіатів: мікоризних грибів та асоційованих з ними рослинних мікроорганізмів, що володіють потенціалом до високої ризосферної біоремедіації ґрунту in situ.

Поставлене завдання вирішується формуванням стійкої асоціації мікоризних грибів – тих, які найчастіше трапляються на територіях девастованих ґрунтів урбоекосистеми міста Львова та прилеглих до них ділянок і здатних до трансформації широкого спектру органічних та неорганічних речовин-забруднювачів, які разом з Suillus luteus і Tuber melanosporum утворюють мікоризу з рослинами, що сприяє підвищенню стійкості висаджених саджанців листяних та хвойних рослин, забезпечує відповідно виконання ними ролі фіторемедіатів, що здійснюють фітостабілізацію та фітоекстракцію забруднювачів.

Технічний результат заявленого способу досягається обробітком саджанців і сіянців листяних і хвойних порід препаратом в якому розводять суміш спор симбіотних грибів – Suillus luteus, Tuber melanosporum та виділеної чистої культури ендофітів рослин з площі урбоекосистеми міста Львова, що підлягають фіторизоремедіації, змішаних у рівних співвідношеннях і розведених у воді.

Реалізація запропонованого способу здійснюється наступним чином: готують препарат спор симбіотичних грибів і виділеної чистої культури ендофітів змішаних у рівних кількостях, однак, для досягнення максимального ефекту необхідно обрати мікоризні гриби що домінують у забрудненому ґрунті.

Для мікоризації лісопосадкового матеріалу необхідно обробити тонке коріння рослин протягом 2-3 хвилин препаратом концентрацією 75 000: 1 і не порушуючи життєздатність ендофітів.

Наприклад для фіторемедіації території урбоекосистеми міста Львова протягом 2008-2018 рр. після детального обстеження маршрутним методом рослин та здійснивши забору проб ґрунту методом «конверта» на визначення вмісту забруднювачів, в т.ч. органічних, неорганічних, ксенобіотиків та радіонуклідів, також досліджували структуру міцелію на техноземах – наявність темно- та світло забарвленого міцелію.

Дослідження ґрунтів у межах урбоекосистеми міста Львова охоплювало морфологічний опис ґрунтових профілів, встановлення таксономічної приналежності ґрунтів з використанням класифікації ґрунтів техногенних ландшафтів і визначення фізичних, фізико-хімічних та агрохімічних властивостей ґрунтів. Для мікологічного аналізу території було закладено 42 стаціонарів, з яких відбирали ґрунтові зразки. Зразки відбирали буром Некрасова в 3-5 точках з кількох горизонтів, в намічених точках викопували шурф і відбирали проби у п’ятикратній повторюваності на глибині 12 см від поверхні.

Для штучної мікоризації рослин використовуються штами мікроміцетів, які домінують у культурі та формують стійкі комплекси, а також гриб, який відповідає за утворення мікоризи у хвойних – Suillus luteus та листяних – Tuber melanosporum. Спорові суспензії цих видів змішували перед використанням у рівних кількостях та рівних співвідношеннях і розводять у воді з розрахунку 75 тис. спор на 1 л води. Види грибів «місцевої» мікоризи, вирощують на рідкому середовищі Чапека за температури + 25°С. Спорові суспензії отримують шляхом розведення 1 гр. відібраного зразка у 9 мл дистильованого розчину води у п'ятикратній повторюваності. Контроль кількості в обох випадках проводять під мікроскопом.

Оброблені сіянці та саджанці листяних та хвойних порід, таких як Quercus robur L. та Pinus sylvestris L. у кількості 250 штук висаджували в парковій зоні міста Львова  у березні. Порівняння з контролем, а це сіянці і саджанці тих ж видів, що були политі водою, показало, що у мікоризованих рослин помітно збільшилась висота, на 1,73 м для Quercus robur та 1,58 м для Pinus sylvestris, також після застосування препарату на 80-85 % знизився відсоток темно і світло забарвленого міцелію ґрунту, значно знизився відсоток темнозабарвлених видів, натомість у ґрунті збільшилося видове різноманіття мікроміцетів та суттєво активізує процеси відновлення ґрунтової мікрофлори та фітостабілізацію ґрунтотворних процесів що в ньому відбуваються. Як показали дослідження у мікоризованих рослин відбувається іммобілізація токсикантів ґрунту сполуками, які виділяє гриб, адсорбція на клітинних стінках гриба і хелатування токсикантів усередині гриба. Зокрема, досліджувані важкі метали зв’язуються у ґрунті з гломаліном – нерозчинним глікопротеїном, який синтезується і виділяється грибом. Гломалін можна екстрагувати з ґрунту разом зі значною кількістю зв’язаних важких металів. Згідно з результатами досліджень до 4,3 мг міді, 0,08 мг кадмію, 1,12 мг свинцю на 1 г гломаліну може бути екстраговано із забруднених ґрунтів після інокуляції мікоризними грибами. В іншому експерименті цими встановлено, що гломалін, виділений з гіфа АМ гриба Gigaspora rosea Nicol. & Schenck, міг зв’язувати до 28 мг міді на 1 г даного глікопротеїну в умовах in vitro, тобто в лабораторних умовах. Саме тому з метою фітостабілізації ми використовували мікоризні гриби, асоційовані з рослинними організмами що виділяють більше гломаліну.

В процесі фіторизоремедіації девастованих грунтів в умовах урбоекосистеми міста Львова за допомогою мікоризації садивного матералу має місце тенденція до відновлення і зростання фіторізноманіття на флористичному і ценотичному рівнях. При цьому помічено, що частка синантропних видів у процесі вища, ніж в умовах залуження вільних і антропогенних територій, а очищення трав'яних фітоценозів відбувається швидше, ніж лісових і чагарникових, які через свою довговічність та нівелюючу властивість мають тривалий період ремедіації і формування типових лісових фітоценозів та їх фіторізноманіття.

ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЙ ТА РЕСУРСІВ В ПЕРМАКУЛЬТУРНОМУ ДИЗАЙНІ ГРОМАДСЬКОГО САДУ

Лілія Моруга

Пермакультурний дизайнер, член ГС « Пермакультура в Україні»,

Дніпро Україна (liliamoruga@gmail.com)

Системи, які ми створюємо, мають існувати якомога довше та потребувати мінімального догляду. Система повинна отримувати енергію, повинна бути стійкою, підтримувати себе, і людину. Білл Моллісон «Пермакультура –посібник для дизайнера».

Такий  первинний елемент природи, як дощова вода ,взаємодіятиме з нами, з позиції ефективності уловлювання цієї енергії. Уловлюючи її поверхнею даху, за допомогою, встановленої найпростішої  системи збору дощової води - ринви. Перенаправляємо її  в цистерну, бочки.

Вимірявши висоти різних точок земної поверхні , використовуємо рельєф, силу тяжіння . За рахунок обмеження швидкості ,по канавам та таємним дренам зволожуємо гільдію  та рослини-компаньйони.

Спостерігаючи за кліматичними змінами , коли водночас випадає максимальна кількість опадів , розуміємо, що утворюється надлишок енергії, Для нього  ми і створили міні-водойму.

Надлишок шкідливий для екосистеми в дизайні, тому створили стосунки між елементами, де один елемент виробляє надлишок, а інший розвиває.

Збережена дощова вода , роса  (волога) обмежена в швидкості, зволожує рослини, а надлишок ( під час злив) зберігається в міні- водоймі, що самоочищається механічно ( проходячи по канавам з камінцями) доочищається  рослинами.

Полив рослин це майстерність . Одне фруктове дерево споживає до 5 літрів води, глибина поливу від 30 до 60 см. Вивчивши всі методи поливу, встановили що, зрошувати треба з мінімальною втратою вологи .

Якість поливної води залежить від джерела. Дощова вважається найкращою. Використовуємо  ще  й скваженний полив . Та  жорсткість  води доставляє найбільше клопоту.  Це визвано наявністю в ній солей . В нашій  - найбільше солей заліза. Про це свідчать ушкодження рослин  захворюваннями. Знизити жорсткість можливо : розведенням дощовою водою , відстоюванням в бочках.

 І використанням рослин біофільтрів, стійких до закисання солями заліза. Наприклад очерету звичайного  , рогозу. Тому висадили їх не тільки у водойму, а й маємо надію що рогіз розростеться на нашим канавам. Крім цього вони мають лікарські, фіто меліоративні та кулінарні властивості. А листя вказує напрям вітру,  чим не пермакультурний флюгер.

Розмістили нашу зволожуючу систему навколо пермакультурного   міксбордера . Де головною рослиною виступає плодове дерево, а в при ствольному  крузі висаджені декоративні і плодові кущі, сидерати та лікарські трави.

 Маючи на ділянці деградований грунт ( раніше будівельно-сміттєве звалище),

Запровадили використання куриного трактору з метою підняття родючості грунту. В основі ротаційний випас міні курочок, що сприяло відновленню екосистеми : колообіггу мінеральних речовин, врівноваженню бур’яну Одночасно з розведенням декоративних курей, отриманню продукції в вигляді яєць, та виробів з пір’я ( жіночих прикрас)

Висновок : для відновлення ландшафту  використали  природну енергію дощової води зберігши і розмістивши її по системі водопостачання для зрошення .

 «Наша робота , як пермакультурних дизайнерів,- запобігати виходу енергії з системи, допоки базові потреби усіх її елементів не будуть задоволені, щоб живі елементи продовжували рости , розмножуватися та самопідтримуватися », про яку говорив Білл Моллісон була втілена в нашому експерименті.

ІННОВАЦІЙНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ ШВИДКОГО ПРИГОТУВАННЯ

Жанна Петрова

д.т.н.,головний науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України, Київ, Україна (bergelzhanna@ukr.net)

Сьогодні харчові продукти значать більше, ніж просто засіб для виживання. Вони стали важливим чинником культури, спортивних змагань, політики, роботи. Оброблені харчові продукти є частиною людини, питання цінності харчових продуктів виникає часто у сучасному світі.

Сучасне харчування потребує нових високоякісних продуктів. Майже всі продукти харчування, які є на сучасному ринку містять у своєму складі сухі продукти. Сушіння консервує вихідні продукти, які мають малий термін придатності, зменшує вагу продукта, концентрує у 6-8 разів біологічні речовини, робить можливим транспортування, легке вживання і збільшує термін їх використання. Тим не менше, під час традиційного сушіння нативна харчова сировина отримує тепловий стрес, втрачаючи при цьому велику кількість активних речовин та натуральний колір.

Розроблений енергоефективний метод підготовки сировини до сушіння  та сушіння конвективним методом за визначеними режимами дозволяє інактивувати окислювальні ферменти, зменшити витрати енергоносіїв під час підготовки сировини на 75 %, а під час сушіння на 40-50 %. Заплановані способи сушіння сировини дозволяють зберегти функціональні інгредієнти на 93-95 %. Однією з основних характеристик висушеної сировини – є її здатність до відновлення. Висушена сировина, за розробленими режимами підготовки більше поглинає води, ніж запропоновані традиційні способи.

На ринку України продукти оздоровчого харчування представлені в основному у вигляді дієтичних харчових добавок. Різниця між дієтичними харчовими добавками і функціональними продуктами полягає в тому, що до складу біологічно-активних добавок в переважній кількості входять компоненти, які не несуть харчової цінності. В основі створення функціональних харчових продуктів лежить модифікація традиційних продуктів, яка забезпечує підвищений вміст в них корисних інгредієнтів до рівня, який відповідає фізіологічним нормам вживання та їх тривале зберігання.

Якісний та кількісний склад функціональних продуктів швидкого приготування забезпечує організм речовинами з яких в його клітинах та тканинах можуть синтезувати власні структури, які необхідні для процесів життєдіяльності, пристосувальних та захисних функцій.

Інноваційні теплотехнології з енергоефективними режимами конвективного сушіння дають можливість отримати високоякісні сухі продукти для виробництва нових функціональних продуктів харчування з заданими властивостями. На основі різноманітних свіжих овочів, фруктів, зернових, м’яса та риби, за допомогою розробленої теплотехнології, одержуємо сухі концентрати для гарячого харчування -  сніданку, обіду та вечері.    

РЕЗОЛЮЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ ЩОДО ЗМІНИ У ПОВОДЖЕННІ З ОПАЛИМ ЛИСТЯМ ТА ІНШОЮ ПОБІЧНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ РОСЛИННИЦТВА  У НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ

Ми, учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Міська пермакультура» висловлюємо стурбованість щодо незадовільного екологічного стану міст та інших населених пунктівселищ нашої країни. Найбільше занепокоєння викликає той факт, що діючі в країні регуляторні акти стосовно благоустрою та правил утримання територій часто не виконуються та не сприяють, а іноді заважають природному середовищу згладжувати негативні фактори техногенного навантаження. Мова йде, зокрема, про існуючу практику поводження з опалим листям дерев.

У природі листовий опад виконує низку важливих функцій. Зокрема, він захищає ґрунт від надмірного промерзання, при розкладанні підживлює рослини, також є середовищем для розвитку корисної мікрофлори. Остання здатна переробляти та нейтралізувати небезпечні речовини, в тому числі солі важких металів, які накопичились у ґрунті, а також на листі впродовж періоду вегетації.

Разом з тим, прийняті на рівні центральних органів влади нормативи щодо благоустрою населених пунктів, а також практика застосування цих типових положень на місцях передбачає прибирання і вивезення опалого листя. Прийнятий 27 листопада 2017 року наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту» фактично прирівнює опале листя до бруду і сміття та передбачає поводження з ним, як з відходами. Орієнтуючись на цей документ, місцеві органи влади прийняли та реалізують правила благоустрою та схеми санітарного очищення територій, які передбачають збір і вивезення опалого листя з дворових територій, парків і скверів, територій підприємств установ та організацій, територій загального користування.

Всупереч вимогам Закону України через бездіяльність місцевих властей та недостатньої поінформованість населення продовжується практика спалювання опалого листя, соломи, сухих стебел кукурудзи та соняшника, іншої побічної продукції рослинництва, яу можна і слід використовувати як цінне органічне добриво.

Висловлюємо свою категоричну незгоду з таким варварським ставленням до опалого листя та іншої побічної продукції рослинництва, яка є цінним природним ресурсом, здатним, при правильному поводженні, підвищити біорізноманіття населених пунктів і частково згладити негативні техногенні фактори.

Виходячи з вищевикладеного, закликаємо припинити шкідливу неекологічну практику прибирання опалого листя та іншої побічної продукції рослинництва,. Його місце в ґрунті під деревами та кущами. Так задумано природою, вона знає краще! Природа не творить відходів, вона творить відходить, вона творить доходи у вигляді унікальниї, повповторної продукції, яку людям слід навчитись із вдячністю використовувати, а не нищити!

Пропонуємо:

Міністерству охорони здоров’я України внести зміни до «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», які трактують опале листя як відходи та застосовують щодо нього  термінологію «санітарного очищення».

Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України привести «Типові правила благоустрою населених пунктів» у відповідність до  «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», які чітко визначають необхідність залишення листового опаду під об’єктами озеленення.

Місцевим органам влади внести зміни до правил благоустрою та схем санітарного очищення населених пунктів, виключивши прибирання опалого листя з переліку обов’язкових санітарних процедур (за виключенням прибирання партерних зон, газонів вздовж автошляхів, територій з твердим покриттям, інших об’єктів з особливим режимом технічного обслуговування). Це, зокрема, призведе до економії коштів місцевих бюджетів та розвантажить від зайвої роботи працівників комунальних підприємств.

Зобов’язати Кабінет Міністрів України вимагати від місцевих органів влади суворого дотримання вимог Закону України “Про відходи”.

Впевнені, що такі зміни призведуть до швидкого та суттєвого покращення екологічної обстановки у населених пунктах України, стимулюють запуск механізму природного очищення від шкідливих речовин у повітрі і ґрунтах.

Учасники науково-практичної конференції “Міська пермакультура” (26-27.01.2019, Київ)