ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
Оксана БАРАНЧУК
учителька української мови та літератури
комунального закладу
«Ліцей «Центральний» Кропивницької міської ради»
Анотація. У статті розглянуто теоретичні й практичні питання проблеми інтегрування інфомедійної грамотності в шкільний курс мовно-літературної галузі з огляду на актуальність ідей медіаосвіти. Зокрема, зосереджено увагу на сучасних принципах медіаосвіти та висвітленні основних питань щодо їх впровадження на уроках української мови та літератури. Подано педагогічні прийоми, які активно застосовуються на різних етапах уроку, наведено вправи з формування в учнів медіакомпетентності під час вивчення програмного матеріалу з предметів філологічного циклу.
Ключові слова: Нова українська школа, Державний стандарт, медіаосвіта, медіаграмотність, інтеграція, компетентність, медіавправи, засоби масової інформації.
В інформаційному українському суспільстві реалізація життєвих цілей залежить від рівня включення кожної людини саме в інформаційний простір, тому перед системою освіти постають все нові проблеми, пов’язані з розвитком компетентностей, що сприяють пристосуванню суспільства до сучасних умов життєдіяльності. Медіаграмотність є однією з таких компетенцій, яку можемо сприймати саме як спроможність відповідно взаємодіяти з інформаційними потоками: виконувати пошук, критично оцінювати, аналізувати і створювати медіатексти, які поширюються різними ЗМІ та комунікаціями, тому проблемою дослідження є створення педагогічних умов для формування навичок медіаграмотності здобувачів освіти на засадах компетентнісного підходу.
Аналіз наукових робіт, присвячених розв’язанню окресленої проблеми, свідчить, що українські лінгводидакти досліджують окремі аспекти навчання української мови на основі медіаосвітнього підходу. Зокрема, суть і зміст терміну «медіаграмотність» та понять, що входять з ним в одне семантичне гніздо (медіакультура, медіакомпетентність, інформаційна культура тощо), значення медіаграмотності та медіаосвіти описано в публікаціях О. Волошенюк, В. Іванова, Г. Онкович, О. Тараненко, О. Федорова,
Н. Череповської та ін.; визначення й обґрунтування структурних компонентів медіаграмотності як компетентності, рівнів та критеріїв сформованості медіаграмотності (Ю. Казаков, О. Федоров та ін.); формування готовності майбутніх учителів-філологів до використання медіа в професійній діяльності (О.Георгіаді, О.Семеног, Т.Хижня, М.Ячменик та ін.), формування медіаграмотності на уроках української мови (О. Глазова, О. Шуневич та ін.); використання засобів ІКТ для створення розвивального освітнього середовища в навчанні предметів мовно-літературної галузі (М. Греб,
Н. Грона, Г. Корицька, Г. Шиліна та ін.). Незважаючи на інтерес учених до проблеми організації мовної освіти на засадах медіаосвітнього підходу, лінгвометодична теорія її розроблена недостатньо і не досить поширена серед учителів-практиків.
Мета статті – розглянути сучасні принципи медіаосвіти й окреслити навчально-методичний інструментарій реалізації їх у процесі інтегрування інфомедійної грамотності в шкільний курс української мови та літератури.
Для реалізації поставленої мети були сформовані такі завдання: з’ясувати особливості впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури, представити основні вправи, які допомагають сформувати у здобувачів освіти медаграмотність і медіакультуру на основі компетентнісного підходу.
В Україні, яка швидкими темпами наближається до єдиного світового простору, упровадження інформаційних технологій набуває все більш масштабного і комплексного характеру. Сучасних учнів вже мало цікавлять традиційні уроки - сьогодні вони надають перевагу інтерактивним технологіям. Стара парадигма освіти, в якій школа існувала для накопичення знань та інформації, вже не працює.
Основна ідея нової української школи полягає в тому, щоб перейти від школи знань до школи компетентностей, які включають знання, уміння та ставлення, засновані на ціннісній платформі. Відповідно до цього, оновлено державні стандарти, сформовано новий зміст освіти, запроваджені нові методики викладання, а також змінена структура школи.
Розглянемо, що таке компетентність. Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентнісний підхід - є одним із дієвих чинників виховання самостійної, рішучої, відповідальної, ініціативної, компетентної особистості, здатної повноцінно виконувати соціальну та громадянську роль.
Компетентнісні завдання – це прямий шлях до формування компетентної людини, а згодом – компетентного спеціаліста. Компетентнісно орієнтовані завдання включені до тестів міжнародного порівняльного дослідження PISA; такі завдання пропонуються на олімпіадах і конкурсах; нові підручники НУШ написані на компетентнісній основі.
Однією з освітніх галузей Державного стандарту базової середньої освіти є «мовно-літературна». У вимогах до обов’язкових результатів навчання учнів із мовно-літературної освітньої галузі (додатки 1–3) вагоме місце посідають характеристики медіакомпетенцій, які формуються і поступово розвиваються під час навчального процесу у здобувачів освіти. З огляду на це, медіаграмотність стає однією з ключових компетентностей. Так у тексті Державного стандарту 2020 року, за підрахунками експертів АУП, вжито 530 разів слово «медіа», на відміну від Стандарту 2011 р., де слово «медіа» не вжите жодного разу. Новий стандарт розроблений з урахуванням компетентнісного потенціалу кожної освітньої галузі загалом і мовно-літературної зокрема. Наскрізними вміннями в усіх ключових компетентностях є такі: «розуміти інформацію, записану (передану) різним способом або відтворену технічними пристроями», «вміння виявляти припущення та інформацію, надану в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами з твору та неявними доказами, висловлювати ідеї, пов’язані з новим розумінням тексту після аналізу та добору контраргументів», що свідчитиме про формування в учнів критичного мислення.
Медіаграмотність сьогодні є необхідною складовою загальної культури особистості, а медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною інформаційною системою. Саме тому одним із пріоритетних напрямів розвитку в Україні медіаосвіти є поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у вивчення навчальних дисциплін. І саме предмети мовно-літературної галузі за своїм змістовним наповненням є суттєвим підґрунтям для інтеграції медіаграмотності до окремих розділів навчальних програм з української мови та літератури. Учителі-філологи можуть долучати елементи медіаосвіти до вивчення кожної нової теми, активізуючи учнів до пошуку джерел інформації, озброюючи їх інструментарієм з метою формування медіаосвітніх компетентностей, необхідних для життя в сучасному світі.
Медіавправи, представлені в даній статті, покликані навчити здобувачів освіти працювати з медіатекстами, декодувати їх; критично мислити, створювати та презентувати власний медіапродукт.
Медіаосвіта намагається змінити стосунки вчителя та учнів, ставить їх у позицію співдослідників, надає додаткові можливості для співпраці й діалогу.
На думку одного з найбільш авторитетних у світі вчених у галузі медіаосвіти, професора Ліверпульського університету Лена Мастермана, медіаосвіта орієнтується на навчання у колективі, переважно у групах, що також є дуже важливим у сучасному навчальному процесі.
Більшість дітей, за статистикою, проводять час за комп’ютером або
мобільним телефоном, за прослуховуванням музики, спілкуванням у соціальних мережах та розвагами в комп’ютерні ігри. І не завжди той контент, до якого має доступ юна особа, є правильним і доцільним. Завдання педагога полягає в тому, щоб мінуси цього перетворити на плюси. Тобто, "граючи" на захопленні учня новітніми технологіями, продемонструвати усі їхні можливості, а не тільки розважальні.
Зупинимось на конкретніших прикладах творчих завдань, які можуть бути використані під час проведення уроків української мови та літератури і сприятимуть формуванню медіаграмотності здобувачів освіти.
Однією з найпоширеніших форм роботи є перегляд мультфільму, кіноверсії або театральної постановки твору, що вивчається за програмою, і його порівняння з художнім текстом. Аналіз медіатексту дозволить у подальшому критично ставитися до прочитаного, формувати власне бачення і ставлення до явищ дійсності, розвивати вміння розуміти прихований зміст того чи іншого повідомлення, протистояти маніпулюванню свідомістю з боку ЗМІ тощо.
Цікавою для учнів є вправа «Створення сторінки в соціальних мережах». Спочатку дітям здається, що це просто захоплююча гра, але насправді для того, щоб виконати це завдання, потрібно опрацювати та проаналізувати великий обсяг інформації, бажано з різних джерел, виокремити необхідний матеріал. Ця вправа може бути використана як під час проведення уроків з української літератури, так і мови. Учні можуть або підготувати деякий матеріал заздалегідь, або створювати сторінку відразу на уроці, працюючи, наприклад, в парах.
Подобається учням і уявне інтерв’ю з письменником, літературним героєм. Ця вправа потребує змістовної обізнаності з певного питання, тобто опрацювання декількох джерел, що можуть подавати суперечливі відомості, критичне сприймання їхнього змісту, підготовка запитань, презентація власної думки, якщо потрібно, то і її обґрунтування, аргументація.
Створення ескізу власної обкладинки до твору, афіш літературних подій, малюнків, ілюстрацій, фотоколажів на теми творів медіакультури, що дозволяє учням не тільки виявити власні творчі здібності, художника або фотографа, але й знаходити важливі, значущі тези під час прочитання тексту або ознайомлення з творчістю й біографією письменника.
Вправа «Реклама». Створюючи рекламу, діти застосовують не тільки знання, отримані з різних джерел, а й творчі здібності для адаптації цієї інформації. По закінченню - обов’язкове обговорення символів, цитат, обраних здобувачами освіти, їхня доречність.
Медіавправа «Створюємо лепбук» сприяє розвитку в учнів уяви та дає можливість проявити їм творчу ініціативу, фантазію і пізнавальні здібності, а також допомагає систематизувати і краще зрозуміти навчальний матеріал. Це відмінний спосіб урізноманітнити освітній процес.
Вправа «Створення коміксу». Комікси є прикладом мистецтва на межі різних медіа - вони поєднують прозу, живопис, графіку та кінотехніку, а значить мають перспективу до залучення більшої кількості прихильників. Створити власний комікс в такому віці ще важко, тому є сенс спочатку дати завдання закінчити роботу над певною заготовкою. Варто запропонувати п’ятикласникам об’єднатися в групи, кожна з яких отримує роздрукований варіант коміксу (сюжетних малюнків). Учні складають за малюнками історію, додають в «словесних бульбашках» відповідні репліки, вигуки.
Створені комікси кожна група презентує однокласникам.
Медіавправа «Створення фанфіку до твору» передбачає роботу вдома, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі ознайомлення з домашнім завданням. Переваги використання фанфіку на уроках філологічного циклу: вимагає від учня прочитання тексту художнього твору; творча інтерпретація сюжету; створення власного медіапродукту та його розповсюдження; розвиток творчих здібностей учнів.
Такого роду вправи формують не тільки медіаграмотність здобувачів освіти, а й сприяють розвитку предметних і ключових компетентностей, які передбачені в Державному стандарті.
Висновки
Узагальнюючи основні положення статті, можна сказати, що впровадження медіаосвіти в навчальний процес є актуальним і своєчасним, що сприяє модифікації методів і прийомів навчання, що існують сьогодні, посиленню творчого характеру діяльності здобувачів освіти. За допомогою медіапродукції здійснюється краще опанування законів рідної мови, глибше вивчення творів української літератури, адже мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в соціумі, самоформування і самовираження особистості.
Отже, медіаграмотна особистість гідно самореалізується в суспільстві: буде аналізувати й критично мислити заради безпечного й повноцінного життя.
Список використаних джерел
www.mediaosvita.com.ua/material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaos…
–196 с.
Волошенюк О. В., Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А,
Іванова І. Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ : ЦВП, АУП, 2018. — 234 с.
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
https://medialiteracy.org.ua/vprovadzhennya-mediaosvity-na-urokah-ukrayinskoyi-movy-ta-literatury/
https://medialiteracy.org.ua/mediagramotnist-yak-osnovna-kompetentsiya-suchasnogo-pedagoga