ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАННІ УЧНІВ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Наталія ІЩЕНКО
вчитель англійської мови
комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 32
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,
позашкільний центр «Школа мистецтв»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Анотація. У статті схарактеризовано положення спрямовані на вдосконалення цифрової компетентності вчителя початкової школи шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній простір. Розкрито сутність поняття: цифрового освітнього середовища, цифрової компетентності, інформаційно-комунікаційних технологій. Сформульовано основні дидактичні функції, що виконують інформаційно-комунікаційні технології й умови використання ІКТ в освітньому середовищі початкової школі. Узагальнено переваги й важливість використання цифрових технологій у начальному процесі молодших школярів та професійній діяльності учителів й управління ними. Описано, як інформаційна підтримка навчального процесу комп’ютерними технологіями в початковій школі допомагає розв’язати певні дидактичні проблеми. Охарактеризовано шляхи вдосконалення цифрової компетентності вчителя початкової школи шляхом упровадження ІКТ в освітній простір.
Ключові слова. Цифрове освітнє середовище, інформаційно-комунікаційні технології, цифрова компетентність, Нова українська школа, молодші школярі, навчання.
На сучасному етапі розвитку освіти й інформатизації суспільства науковці і практики розглядають використання цифрових технологій (інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)) в освітньому середовищі як інструмент забезпечення успіху Нової української школи. Формування світового інформаційного простору й бурхливий розвиток засобів цифрових технологій, вимагають нових підходів в організації навчання молодших школярів в умовах реалізації Концепції НУШ.
Активне використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі зумовлює зростання ролі цифрової компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога. Цифрова компетентність передбачає впевнене і водночас критичне застосування ІКТ у професійній діяльності вчителя, надає йому широких можливостей: активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки у професійній діяльності.
Цифрове освітнє середовище – це реальність, у якій живе сучасне суспільство. В умовах цифрового середовища навчання в учнів формується багато найважливіших якостей та вмінь, що затребувані суспільством XXI століття та визначають особистісний та соціальний статус сучасної людини: інформаційна активність та медіаграмотність, уміння мислити глобально, здатність до безперервної освіти та вирішення творчих завдань, готовність працювати у командах, комунікативність та професійна мобільність, виховуються громадянська свідомість та правова етика.
Дослідженням цифрових технологій у навчально-виховному процесі в Україні та її впливу на розвиток освіти займалися відомі світові науковці: В. Биков, А. Гуржій, Ю. Жук, Жалдак, Л. Карташова, С. Литвинова, О. Спірін, Н. Морзе, М. Шишкіна, М. Шут, T. Anderson, B. VedrenneCloquet, Dron J., D. Newman. Науковці. О.П.Пінчук, Т.А. Вакалюк, Н.В.Сороко, І.В.Іванюк та ін. вивчали та розкривали поняття з точки зору інформатизації середовищ навчального закладу [9].
Відповідно до Концепції «Нова українська школа» одним із основних напрямів реформування освіти є «наскрізне застосування інформаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти», який «має стати інструментом забезпечення успіху Нової школи». Формування цифрових компетентностей передбачає «впевнене, а водночас, критичне застосування ІКТ для створення, пошуку, опрацьовування, обміну інформацією» [4].
В. Биков визначає термін цифрової компетентності наступним чином: «цифрова компетентність це – знання, вміння та навички в галузі інформаційних технологій та здатність їх застосування в професійній діяльності» [2].
Часто зарубіжні освітяни та науковці використовують терміни digital competence (цифрова компетентність), digital literacy (цифрова грамотність), technology literacy (технологічна грамотність). Також можна зустріти узагальнююче поняття information and technology literacy (інформаційна та технологічна грамотність) [7].
А саме, цифрова компетентність згідно з документом «The Digital Competence Framework» визначається у п’яти площинах: 1. Інформаційна грамотність. 2. Комунікація і співпраця. 3. Створення цифрового контенту. 4. Безпека. 5. Вирішення проблеми.
Дослідження С. Гунька [2] стосуються проблеми формування системи знань про інформаційні технології в учителів початкових класів. Основна ідея спрямована на професійну підготовку вчителя в умовах вищого закладу освіти, розробку методики формування системи знань про інформаційні технології в майбутніх учителів початкових класів.
Впровадження дистанційного навчання в умовах карантину спричинило зростання вимог до «віртуального» вчителя, який, окрім звичайних фахових знань, має вміти користуватися засобами інформаційних і комунікаційних технологій. Сучасні вимоги актуалізували потребу педагогів у підвищенні рівня їх цифрової компетентності в короткий термін у процесі самоосвіти. Новий освітній простір у середовищі електронної культури змінює роль учителя, надає можливість бути партнером у відкритті нових знань і координатором інформаційних потоків. Для того щоб спілкуватися з дитиною однією мовою, потрібно бути готовими до застосування цифрових технологій як інструмента ефективного управління освітнім процесом, забезпечення успіху Нової української школи, володіти сучасними методиками на засадах трисуб’єктної дидактики. Традиційна схема «учитель – учень – підручник» змінюється на схему «учитель – учень – підручник – електронний підручник –ІКТ» [1]
Під поняттям «інформаційно-комунікаційні технології» у початковій школі розуміємо сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовують для забезпечення процесу комунікації та створення, розповсюдження, збереження та керування інформацією, що забезпечує ефективний процес навчання учнів початкової школи [8].
У забезпеченні успіху Нової української школи значну увагу зосереджено на застосування ІКТ, яке має перейти від одноразових проєктів у системний процес, охопити всі види діяльності, сприяти розвитку пізнавального інтересу молодших школярів [5].
Організація навчально-виховного процесу в Новій українській школі з метою всебічного розвитку, виховання і соціалізації особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в інформаційному суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, актуалізувала проблему ефективного використання потужного потенціалу ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи без шкоди для здоров’я [5, 6]. Одним із шляхів її розв’язання є залучення здоров’язбережувальних технологій і суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм роботи дитини з ІКТ.
Нова українська школа передбачає формування у школярів ключових компетентностей, зокрема інформаційно-комунікаційної компетентності, для реалізації творчого потенціалу й соціалізації в умовах інформаційного суспільства.
У процесі використання ІКТ з метою розвитку у молодших школярів ключових компетентностей значно зростають вимоги до професійної діяльності вчителя. Окрім базових знань, потрібних для здійснення педагогічної діяльності в умовах НУШ, учителю потрібно стати агентом змін, оволодіти основами роботи із сучасними цифровими пристроями, уміти застосовувати ІКТ та можливості мережі Інтернет для реалізації мети Нової української школи.
Цифрова компетентність учителя початкових класів – це сукупність знань про цифрові технології та уміння їх застосовувати на засадах цінностей цифрового суспільства у професійній діяльності з урахуванням особливостей початкової школи. Специфіка цифрової компетентності вчителів початкових класів виявляється в її спрямованості на вирішення пріоритетних завдань Нової української школи для забезпечення сучасного рівня освіти молодших школярів.
Сучасні учні виросли в оточенні комп’ютерів, мобільних телефонів й інших пристроїв. Більшість часу вони грають в ігри, спілкуються у соціальних мережах, обмінюються повідомленнями у месенджерах, скачують музику та фільми, причому роблять це одночасно. Взагалі, сучасні школярі знаходяться серед шалених потоків різноманітної інформації, що є для них звичною справою.
ІКТ виконують такі основні дидактичні функції:
За дослідженнями А. Гуржія, Ю. Дорошенка, Г. Івшина, М. Жалдака, Ю. Рамського, В. Сєрікова та ін., що стосуються використання ІКТ у навчальному процесі, можна виокремити два основних підходи: педагогічний та інформаційний. Педагогічний підхід засновано на необхідності реалізації в навчальному процесі різноманітних дидактичних цілей. Інформаційний підхід спрямований на створення своєрідного навчального середовища, у якому відбувається процес пізнання та інтелектуального розвитку.
Під час використання ІКТ в освітньому середовищі початкової школі потрібно враховувати такі умови:
Інформаційна підтримка навчального процесу комп’ютерними технологіями в початковій школі допомагає розв’язати такі дидактичні проблеми:
Методи навчання з використанням ІКТ включають: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю і самоконтролю навчання.
Сучасні новітні технології варто використовувати під час підготовки і проведення уроків. У мережі багато готових презентацій, відео, але зазвичай усі вони потребують переосмислення і додаткових авторських доробок. Ці матеріали можна використовувати для пояснення нового навчального матеріалу, закріплення пройденого, на підсумкових уроках для перевірки знань учнів з тієї чи іншої теми тощо. ІКТ широко застосовується в позакласній роботі, під час проведення різних конкурсів, інтелектуальних змагань тощо. За запитом «фізкультхвилинки на уроках у початкових класах» у мережі Інтернет можна знайти різні відео для проведення фізкультхвилинок.
Використання цифрових технологій допомагає педагогу в його роботі: проводити уроки на високому естетичному та емоційному рівні; підбір додаткового текстового та ілюстративного матеріалу; створення карток з індивідуальними завданнями та додатковими пізнавальними текстами; забезпечує наочність, залучення великої кількості дидактичного матеріалу; збільшує обсяг виконуваної роботи на уроці; забезпечує високий ступінь диференціації навчання; розширює можливість самостійної діяльності; забезпечує доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів. Усе це дає змогу за більш низьких часових витрат отримати більш високий результат у навчанні дітей.
Інформаційно-комунікаційні технології забезпечили вчителю нові можливості під час проведення уроків, дали змогу зробити їх різноманітнішими за формою, уникнути шаблонності, підвищити зацікавленість учнів до навчання. Якщо вчителі початкових класів активно використовують ІКТ під час проведення уроків, то це активізує увагу учнів, урок стає яскравим і більш динамічним.
Висновки. Цифрові технології в освітньому середовищі можна розглядати як засіб доступу до навчальної інформації, забезпечення пошуку, отримання й опрацювання інформації, у тому числі з мережі Інтернет. При цьому потрібно навчити дитину працювати з різними джерелами інформації, ознайомити з можливостями отримання та збереження інформації на електронних носіях. Вчитель, застосовуючи роботу з цифровими освітніми технологіями, формує у учнів інформаційну грамотність, знайомить їх з корисними сервісами, мотивує учнів до роботи на уроках. Одна з переваг використання цифрових технологій в навчанні обумовлено їх потенціалом для активного залучення учнів в навчальний процес і управління ним. Цифровими технологіями можна користуватися для того, щоб адаптувати навчальну діяльність під рівень компетенцій кожного окремо взятого учня, його інтересів та потреби. В той же самий час потрібно стежити за тим, щоб не загострювати існуючі нерівні умови (наприклад, не всі учні мають рівний доступ до цифрових технологій і навички роботи з ними) і забезпечувати доступність технологій для всіх учнів.
Головна мета будь-якої дії вчителя з використання ІКТ – допомогти, а не зашкодити дитині навчатися, спілкуватися та відпочивати.
Отже, використання цифрових технологій у початковій школі – це потреба і пошук нового сенсу навчання, тобто застосування принципів НУШ: наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі має стати інструментом забезпечення успіху Нової української школи. Запровадження ІКТ суттєво розширює можливості педагога, таким чином формуючи в учня важливі цифрові компетентності.
Список використаної літератури