АСПЕКТИ ПЕРЕХОДУ

НОВОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

НА НОВИЙ РІВЕНЬ

Лена ВОЛЬВАЧ

вчитель біології

Комунального закладу

«Преображенська гімназія Кропивницької міської ради»

Анотація. В роботі розглянуто аспекти переходу Нової української школи від початкового до базового рівня, визначено основні виклики та перспективи її розвитку. Акцентовано увагу на організації освітнього процесу в сучасних умовах, виявляє особливості переходу до базового рівня навчання.

Ключові слова: Нова українська школа, адаптація, перспективи, освіта, навчання, наступність, реформа, загальна середня освіта.

Постановка проблеми. Політика держави у сфері реформування загальної середньої освіти визначає орієнтири розвитку Нової української школи, головною метою якої є створити школу, в якій буде комфортно вчитись і яка дасть учням не зайві знання, а практичні навички застосування знань у повсякденному житті. Нову школу, де навчать мислити критично, проводити власні експерименти та вільно висловлювати власну думку. Тому перед педагогами постала низка складних завдань, які пов’язані з впровадженням нових інтерактивних методів навчання, використання цифрових технологій, технологій дистанційного навчання, ігрових та діяльнісних методів. Системна реформа загальної середньої освіти у 2022-2023 навчальному році починає працювати в новій фазі свого розвитку за новим освітнім стандартом на компетентністній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту»). Тому вчителі визначили головні напрямки своєї діяльності на основі пріоритетних компетентностей і продовжують формувати знання і навички.

Мета статті проаналізувати особливості переходу з початкової школи до базової середньої освіти НУШ та розглянути основні аспекти розвитку випускника молодшої школи та п’ятикласника.

Перед педагогами кожного закладу освіти стоїть завдання пов’язані з низкою змін у Новій українській школі. Зокрема педагогічні колективи закладів освіти мають визначити на які цінності необхідно спрямувати увагу, розробити план заходів і цілей, обрати нові стратегії роботи, виокремити унікальну складову школи. Особливу увагу в сучасних умовах приділяється вивченню української мови та самовизначенню учня як особистості і громадянина своєї держави. А перед вчителями різних галузей стоїть завдання зацікавити дитину до тих напрямків, які передбачені шкільною програмою

Виклад основного матеріалу. В умовах глобальних змін, надзвичайно актуальною є проблема адаптації учасників освітнього процесу. Педагоги мають стати провідником і підтримкою для здобувачів освіти. Тому навчальні заклади залучають родини своїх учнів до співпраці, як рівноцінних партнерів виховання дітей для запровадження нового підходу в системі: учень – учитель – батьки.

Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

- адаптаційний цикл – 5-6 класи;

- цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний період надає чудову можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу. Навчання у 5 класі передбачає впровадження інноваційних підходів до структури та змісту навчання. Нормативними документами встановлено чіткі орієнтири, за якими учні розбудовують власні компетентності: здобувають знання, розвивають вміння та формують ставлення. До того ж типовий навчальний план стає варіативним – учителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси з урахуванням побажань учнів. Самі ж педагоги отримують повну академічну свободу. [1]

Застосування нових методів навчання має бути системним процесом, який охоплює всі галузі і види діяльності. Тому наступність є необхідною ланкою для успішної реалізації навчання в Новій українській школі. Проблема наступності потребує детального спостереження, дослідження та вирішення. З першого вересня 2022 року необхідно реалізувати весь план дій відповідно до нового базового закону «Про освіту». Але ця робота буде результативною, якщо в навчальному закладі узгоджено працюють класні керівники, вчителі-предметники та психолог.

Отже, наступність розглядається як врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Вона забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання та навчання, започаткованих у дошкільному віці, створює умови для успішного переходу молодшого школяра в основну школу. [2, с.10]

У Концепції Нової української школи наголошується на важливості формування наскрізного виховання учнів, яке має стати базою для успішної взаємодії з суспільством. Важливо зазначити, що освічена людина – це гуманна людина, вихована на цінностях. Однак найосвіченіша людина може стати найгірш им злочинцем. якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдських цінностей.[3,с101] Тому у вихованні нового покоління беруть участь всі вчителі, батьки, заклади позашкільної освіти, громадські організації. А виховання чеснот і сильних рис характеру має здійснюватись через наскрізний досвід.

Перехід на новий рівень освіти потребує відповідної матеріально – технічної бази,яке дозволить зацікавити учня навчальним процесом. Але реалії сьогодення показують, що існує багато складнощів у роботі, зокрема наповнюваність класів і відсутність поділу на групи при вивченні деяких предметів, матеріальна база не дозволяє повноцінно втілювати в життя всі реформи.

Висновки та перспективи. Головним завданням переходу на новий рівень навчання є побудова партнерських, комфортних відносин між всіма учасниками освітнього процесу. В перспективі ми отримуємо не просто здобувача освіти, ми отримуємо особистість, яка заохочена до навчання і самовдосконалення впродовж всього життя. Учня, який опанував вміння та компетентності, вільно володіє державною мовою, екологічно мислить, підприємливий, грамотний, інформаційно – комунікаційний, математично компетентний, культурний. Але хочу зауважити, що не тільки зміни в програмі роблять реформи в освіті, а одним з головних факторів є вмотивований вчитель. Вчитель НУШ – людина, яка готова до змін; людина яка володіє новими інструментами; людина яка готова постійно вчитись; людина яка надихає.

Список використаних джерел

  1.  Калмикова  Л.  Сучасні  проблеми  наступності  й  перспективності  та шляхи їх вирішення // Наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Матеріали конференції. Переяслав Хмельницький, 2000. –С. 10–15.
  2. Нова українська школа: путівник для вчителя 5-6 класів: навчально-методичний посібник/за ред. А.Л.Черній; відп. В.М.Салтишевський. Рівне: РОІППО, 2022. 168с.

3. Нова українська школа: реалії та перспективи / Л. А. Онищук // Український педагогічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 47-53.

4. Нова українська школа.  Концептуальні засади реформування середньої школи. –К.: Міністерство освіти і науки України, 2016. –40 с.

5. Освітній проект для вчителів «На урок». https://naurok.com.ua/post/zustrichaemo-reformu-nush-u-5-klasi-innovaci-ta-osoblivosti