БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК

«КНИГИ В.СУХОМЛИНСЬКОГО  ДЛЯ ДІТЕЙ»

Мета. Викликати в учнів інтерес до читання казок В.О.Сухомлинського; виховувати кращі людські риси: доброту, милосердя, повага до старших, прагнення допомогти ближньому у скрутну хвилину, чуйність.

Обладнання. Книги В.О.Сухомлинського, епіграф, картки.

Епіграф. «Казка – дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим» В.О.Сухомлинський.

Бібліотекар. Жила на світі Людина. Навчалася , працювала, землю любила…І вирішила Людина красу навколишнього світу дітям подарувати, їх навчати.  Добру навчати.

 Так Людина стала Учителем. У добрі та радості Учитель виховував добрих, красивих людей, здатних нести у світ мир, добро, красу.

Такою Людиною і таким Учителем був В.О.Сухомлинський.

Василь Олександрович Сухомлинський — один із найвідоміших педагогів і дитячих письменників. Його ім’я широко відоме не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Ідеї видатного педагога ввійшли до скарбниці світової педагогічної майстерності, його досвід втілюється і сьогодні в  європейських країнах, Америці та Японії, Китаї.

«Я ніколи в житті не належав собі», — казав педагог. Упродовж 32 років він вів педагогічний щоденник, який став основою для його художніх і наукових творів. В. Сухомлинський — автор 41 монографії, понад 600 статей і майже 1200 оповідань, притч і мініатюр–казок для дітей. Його твори перевидавалися величезними тиражами, а книга «Серце віддаю дітям» вийшла друком 30-ма мовами народів світу.

Учень. Душі його дітей були зранені війною, сирітством, злиднями. Він лікував їх казкою, яку вони зустрічали ось тут, недалеко від домівки, на березі річки, в лісі чи в таємничій печері, де разом із ними складав оповідки про справедливість і перемогу добра над злом. Діти ставали спокійнішими, впевненішими, в них засвічувалася віра в те, що не все втрачено, і попереду їх чекає, сповнене цікавих відкриттів, життя. Діти хотіли вчитися. Це була «школа радості» Сухомлинського. Діти милувалися красою природи серед грон стиглого винограду, а вчитель розповідав їм казку про сонце і одночасно малював її. На білому аркуші народжувалися фантастичні образи двох ковалів–велетів. Діти слухали казку, а потім ставили педагогу різноманітні запитання. Василь Олександрович пригощав дітей виноградом, радячи їм одне гроно з’їсти, а одне понести мамі, щоб і вона скуштувала ягід.

Учень. В.О.Сухомлинський був не тільки видатним українським педагогом, але й талановитим дитячим письменником, про що свідчать близько півтори тисяч казок, притч, новел, легенд, оповідань, які він записав для дітей. Про те, що казкою можна лікувати зранені душі дітей, Сухомлинський вперше замислився, працюючи над творами Януша Корчака. Він зрозумів: «Казка — благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона — творіння народу, створені народом казкові образи, що живуть тисячоліттями, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух народу». І тоді вперше у Павлиській школі було обладнано дитячу кімнату казки. У меморіально-педагогічному музеї В.О. Сухомлинського нині зберігається 70 томів таких дитячих казок.

У спогадах Ганна Іванівна Сухомлинська повідомляє, що перші казки Василь Олександрович почав складати для своїх дітей у 1949 році. Першою з них була казка «Горобець», яка і поклала початок «Хрестоматії з етики».

А потім були казки, оповідання притчі, легенди для павлиських школярів. Це були розповіді про природу і тварин, про вчинки дітей і дорослих, про минуле і сучасне. Вони і лягли в основу «Хрестоматії з етики».

Учень. Що ж спонукало В.О.Сухомлинського взятися за написання творів для дітей? Адже Павлиська середня школа мала величезну бібліотеку, крім того, Василь Олександрович дозволяв користуватися учням і власною бібліотекою, в якій нараховувалося близько двадцяти тисяч книг. Відповідь одна: у педагога була велика внутрішня потреба в цьому. Його не влаштовували читанки, в яких відчувався брак художніх творів на морально-етичні теми. Тому і з’являється «Хрестоматія з етики для читання учням Павлиської середньої школи». Це був п’ятитомний машинописний збірник оповідань та казок Василя Олександровича Сухомлинського (українською та російською мовами) призначений для виховних бесід зі школярами різного віку. Лише через два десятиліття після смерті Василя Олександровича «Хрестоматія з етики» вийшла окремою книгою у видавництві «Педагогіка», у Москві (1990). Її упорядкувала дочка великого педагога Ольга Василівна Сухомлинська.

Учень. В.О.Сухомлинський підтримував дружні зв’язки з багатьма видатними педагогами, психологами, письменниками не тільки України, а й інших держав. У своїх листах він часто писав про велику виховну силу казки у становленні особистості.

У листі до вірменського педагога Р.А.Атаяна Василь Олександрович писав: «У книгах для читання в початкових класах повинно бути якнайбільше казок. Насамперед – ваших вірменських, потім казки інших народів. Чим більше я працюю, тим більше переконуюсь, яку велику роль відіграє казка в духовному розвитку дитини. Не дивлячись на перевантаження, я сам написав тисячі казок для дітей і коли-небудь видам їх (написані вони з вузько практичною метою – для наших дітей, тобто для школярів нашої школи)».

Василь Олександрович підготував чудову збірку казок і оповідань українською мовою і надіслав їх у видавництво «Веселка». Проте звідти він одержав негативний редакційний висновок, незважаючи на те, що мав позитивну рецензію Станіслава Тельнюка. 8 квітня 1970 року в листі до відповідального редактора журналу «Радянська школа» Д.Маргуліса Василь Олександрович написав: «З видавництва «Веселка» чомусь нічого не чути… Хотілося б мені, щоб казки й оповідання були опубліковані українською мовою. Адже буде дуже недобре, якщо доведеться перекладати їх з української на російську, а потім з російської перекладати на українську – щоб видати на Україні!».

Отже, перлини дитячої літератури, які були написані для українських дітей рідною мовою, не могли пробити стіни заздрощів і байдужості. Лише в російському перекладі з’являються його оповідання в журналі «Дошкольное воспитание», «Мурзилка». Тільки частина дитячих творів була опублікована українською мовою в журналах «Малятко» та «Барвінок».

Учень. В останні роки свого життя Василь Олександрович підтримував дружбу з відомим білоруським письменником, редактором дитячого журналу «Вяселка» Васілем Віткою. Коли в цьому журналі почали друкуватись перші оповідання українського педагога, білоруський читач дізнався ще про одного талановитого дитячого письменника з України – Василя Сухомлинського.

Через деякий час український педагог з Павлиша надіслав до редакції білоруського журналу рукописи своїх оповідань для дитячої збірки. На превеликий жаль, В.О.Сухомлинський так і не побачив свою першу збірочку «Голубые журавли», яка вийшла друком у 1971 році у видавництві «Народная асвета». До цієї збірки ввійшло 110 оповідань педагога-письменника. Весь тираж, 22 тисячі примірників, був розкуплений у Білорусії за кілька днів.  Герої цих оповідань – звичайні дівчатка й хлопчики, які в різних життєвих ситуаціях виявляють ті чи інші риси характеру.

Учень. У 1974 році у московському видавництві  була надрукована книга «Поющее пёрышко», а 1977 р. «Пусть будет Соловей и Жук», а в 1978 році українські малюки отримали чудову збірочку «Гаряча квітка», яку впорядкувала Ганна Іванівна Сухомлинська. У 1981 році у видавництві «Веселка» побачила світ ще одна збірка для дошкільнят «Куди поспішали мурашки»,  1985 році - книжечка «Пшеничний колосок». У 1991 році дитяча література поповнилась ще однією чудовою збіркою казок та оповідань В.О.Сухомлинського – «Казки Школи під Голубим Небом», її впорядкувала Ольга Василівна Сухомлинська, а прекрасні ілюстрації підготувала художник М.В.Перевальська.

Видання книги В.О.Сухомлинського « Чиста криниця», що вийшла друком у видавництві «Веселка» в 1993 році, стало можливим завдяки сучасним дослідникам творчості видатного педагога Ольги Сухомлинської та письменника Дмитра Чередниченка. До цієї збірки ввійшли 461 мініатюра педагога.

Учень. У 2003 році побачила світ книга Василя Олександровича «Вічна тополя».

І ось, нещодавно, полички бібліотек поповнились ще однією книгою «Квітка сонця», яка побачила світ у 2009 році. До збірки увійшла низка найцікавіших оповідань для дітей з літературного надбання В.О.Сухомлинського: казки, етюди, новели, та головним чином – притчі.

Творчий доробок В.О.Сухомлинського справді вражаючий - близько 50 книг, 500 статей, майже 1500 оповідань і казок для дітей.

Бібліотекар. У мене в руках  книга: “Квітка сонця” В.О.Сухомлинського, яка адресована вам, діти. В ній зібрані самобутні казки, оповідання, притчі. За цим розмаїттям творів стоїть, усміхаючись, В.О.Сухомлинський і ніби говорить: “З малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робити добре для людей, і неприємно, коли зробив щось погане негідне.” Читайте, діти , твори Василя Олександровича. Будьте добрими, чуйними, чесними.

Книга В.О.Сухомлинського «Квітка сонця» - це збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Олександрович. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми. Вам відомо, що в цьому році побачила світ книга В.О.Сухомлинського «Квітка сонця». З цією книгою ви вже познайомленні. Ось сьогодні ми проведемо конкурс на кращого читача книги В.О.Сухомлинського «Квітка сонця».

Кожний клас вибере собі команду, яка складається з 6 чоловік. Команда обере собі капітана команди.

Командам я роздам карточки. На них написані назви розділів книги, які ви повинні скласти по черзі. Яка команда швидше складе та й отримає 5 балів.

(Після того, як  команди склали)

Бібліотекар. Тепер ті карточки, які ви склали, переверніть, якщо ви вірно склали розділи, то отримаєте ілюстрацію до книги.

1 сторона картки

2 сторона картки

Бібліотекар. Наступний конкурс має назву «SMS - повідомлення».

Зараз ми з вами зіграємо в одну цікаву гру. Ви повинні, користуючись наведеним цифробуквеним кодом, прочитати назви казок і вписати їх в табличку. Кожен із вас, напевне, вміє відправляти повідомлення мобільним телефоном. Отже, зараз команди отримають із чарівної скриньки секретний конверт, в якому зашифрована одна з казок, що входить до книги. Користуючись кнопками нашого уявного телефону, вам треба встановити, які слова зашифровано.

(вивісити табло телефону)

Допоможе вам книга.

1. Чорнобривці

2. Золотокоса

3. Наталочка

4. Гвинтик

Бібліотекар. Гра «Ланцюжок». По черзі кожна команда називатиме назви казок, оповідань які входять до книги «Квітка сонця», і та команда, яка більше назве, та й переможе. За перемогу команда отримає 5 балів.

Бібліотекар. Наступний конкурс «Реклама книги». Вам було завдання: придумати рекламу книги «Квітка сонця» В.О.Сухомлинського. Ось зараз ми і подивимося, як ви впораєтесь із завданням.

(команди по черзі рекламують книгу)

Бібліотекар. Команди повинні відновити вислови Василя Олександровича Сухомлинського з книги «Квітка сонця». Вам роздаються розсипані вислови, і протягом 1 хвилини повинні їх скласти.

1 команді.

2 команді.

Бібліотекар. Останній конкурс. «Інсценізація однієї з казок» - це домашнє завдання. Глядачі подивляться, як ви з ним впорались.

(інсценізація казок)

Бібліотекар.  В.О.Сухомлинський учив своїх учнів: кожна людина безсмертна, якщо вона залишає свій слід на землі.

Не загубиться слід Учителя на землі. Не згасне той вогник у серцях людей, запалений його любов’ю  до дітей.

Твоїх очей безмежний океан,

Де в глибині притишена стихія.

Уже з небес  свій оглядаєш лан,

Який колись зерном добра засіяв.

Вдивляєшся, чи колос не достиг,

Чи не прийшла пора його збирати.

Стискає болем серце, що не встиг

Ти стільки ще порад землянам дати.

В твоїх очах задума і тепло,

Надія й віра, що прийде та днина,

Коли то стане дійсністю – не сном,

Що в школі буде бог один – дитина.

                                             Юрій Мальований

(Підведення підсумків нагородження переможців)

Бородіна Н.В., бібліотекар НВК “Павлиська загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцей імені В.О.Сухомлинського”