ТЕМА: И ТА І В КІНЦІ ПРИСЛІВНИКІВ
Мета: пояснити правила написання И та І в кінці прислівників, сформувати вміння й навички написання слів з цією орфограмою, формувати мовленнєві вміння й навички; розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, пам’ять; розвивати мовне чуття, фонематичний слух; виховувати ціннісне ставлення до праці, до народних традицій.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку.
Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.
Морфолого-синтаксичний розбір речення (два учні біля дошки).
Степова далеч..нь знемагала в надвеч..рньому сонці опов..вшись бляклою жовтизною спеки (О. Гончар).
Крізь кам..нь крем..нь — р..к у р..к прорубує тропи роб..тник (М. Рильський).
Бліцопитування.
Відновлення прислів’їв (колективно).
- Послухайте прислів’я, у яких пропущено слово. Серед записаних на дошці прислівників виберіть той, що відповідає змісту прислів’я. Запишіть прислів’я в зошит, поясніть правопис прислівників.
1. Одне «…» краще двох «завтра». 2. Як у травні дощ …, то восени хліб у коморі. 3. Краще … зранку, ніж нічого до вечора.
Слова для довідок (записані на дошці): надворі, трохи, сьогодні.
Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.
Проблемне запитання.
Спостереження над мовним матеріалом з проблемним запитанням.
Прислівники | Правила (формулюють учні усно) |
І. Навкруги; навпаки, навіки, заввишки; трохи, верхи | И, тому що основа закінчується на г, к, х |
ІІ. По-дівочи, по заячи, по-ведмежи, нехотячи, стоячи (хоча частіше: по-дівочому, по-заячому, по-ведмежому, нехотя) | И пишеться після ч, ж у прислівниках з префіксом по- (по-вовчи) та у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами —ачи (-ячи) |
ІІІ. Звідси, всюди, до вподоби | И пишеться після твердого приголосного основи прислівника. |
ІV. Нарівні, щодалі, вгорі, досі | І пишеться після м’якого приго-лосного основи прислівника |
V. Двічі, позаочі, опівночі, насторожі, вночі | І пишеться в усіх інших випадках |
Увага! У різних частинах мови: у кінці слова після ш, ч, ж, дж, буква и пишеться:
1) тільки в наказовому способі дієслів (пиши, лежи, мовчи);
2) у дієприслівниках і похідних від них словах (пишучи, написавши, незважаючи на);
3) у прислівниках типу по-вовчи та у від дієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи).
у кінці слова після г, к, х буква і пишеться:
1) тільки у прикметниках і словах, що змінюються як прикметники (глухі, довгі, глибокі, всякі…);
2) у незмінюваних іншомовних словах: хакі, Гельсінкі..;
3) в усіх інших словах (груші, радощі, межі, дужі, найвищі…).
Робота з підручником
- Прочитайте правила написання букв И та І в кінці прислівників. Перекажіть ці правила.
Орфографічний практикум.
- Прочитайте речення. Випишіть прислівники, вставивши замість крапок букви, у дві колонки: 1) з буквою И на кінці; 2) з буквою І на кінці.
1. Опівноч.. айстри в саду розцвіли (О. Олесь). 2. Кожен колос зове його, неначе батька, по імені, по-синівськ.. довірливо пипада до плеча (Б. Олійник). 3. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруг (В. Сосюра). 4. Щодал.. рідше побачиш у небі орла, що пливе розкинувши крила (О. Гончар). 5. Неосяжне зоряне небо розкрило вгор.. своє іскристе склепіння (З. Тулуб). 6. Просто з кам’яної стіни, обліпленої липучим завжд.. росяним, липучим мохом, виривались сріблясто-блакитні струмочки, бились у кам’яному лігві, з якого безперервно виливалась в ущелину холодна, прозора вода (Ю. Збанацький). 7. Згор.. довол.. швидко котилось сонце, лагідно торкаючись променями листя дерев, ніби бажаючи їм на добраніч.
- Поясніть правопис орфограми.
- З’ясуйте, від яких частин мови походять прислівники.
- Поясніть, чому різні закінчення мають прислівники у реченнях 5 і 7.
Робота з текстом (взаємоперевірка).
Бе..людний бер..г здавався таким, як і колис.. у дитинств.., як часом бачив він у снах, у кучерявих верболозах, що подекуди.. пр..падали до води, купаюч.. в Пслі свої з..лен.. чуб… А дал.. вигрівались піщан.. висип.., немов вибілен.. сонцем полотна, на яких подекуди.. виднілися підбіл і зелена рута.
Зелений острів. Так здавна люд.. звали мальовн..че уроч..ще в меж..річ.. Псла і Хорлиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні.. вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, у якому купалися дерева, неначе з..лен.. вітр..ла шаланд. Усі довколишн.. луки залиті водою, і тільк.. в середин.. травня ріки входили у свої берег... Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було пер..плисти на човн.. або перейти вбр..д кілька рукавів і старих річ..щ.
Тихе чарівне місце. Трох.. дал.. від Псла над ро..плесканими озерцям.. й затокам.. росл.. топол.., осич..на, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймались зарості вільшини, а на ній плівся білястий хм..ль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощ… (За І. Цюпою)
Підсумок уроку.
Бесіда.
Домашнє завдання.