Відділ освіти, молоді та спорту Братської райдержадміністрації
КУ «Братський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти»
Гімназія селища Братське Братської районної ради
ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧИТЕЛІВ
Братське – 2018
Категорія учасників: учителі фізики та математики
Форма проведення: міждисциплінарний методичний семінар
Мета: ознайомити педагогів із сучасними інноваційними технологіями, які можна використовувати у своїй професійній діяльності.
Завдання: сприяти розширенню методичних можливостей учителів математики та фізики, підвищенню педагогічної майстерності, урізноманітненню форм проведення уроків з метою стимулювання навчальної діяльності учнів.
План проведення:
- Методична лабораторія «Інноватор».
Галімська Ж.О., завідувач РМК,
Федончук Н.В., методист РМК
2. Показовий урок у 8 класі з теми
Галєба В.А., Галєба О.Ю., учителі гімназії
3. Використання навчальної віртуальної платформи Миксике.
Врещ І.В.,
учитель Петропавлівської ЗОШ І-ІІ ступенів
4. Про участь у програмі міжнародного оцінювання учнів – PISA.
Галімська Ж.О., завідувач РМК
Методична лабораторія «Інноватор»
ВСТУП
Східна мудрість стверджує: «Коли дме вітер змін, став не стіни, а вітрила». Сучасне життя змінюється дуже швидко. Напевно, одна з професій, фахівці якої мають змінюватись одночасно з нею, це професія учителя.
Модель сучасного учителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Широке й ефективне впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і учителів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації.
Професія педагога – щоденна кропітка робота з дітьми, їх батьками, колегами, адміністрацією, робота над самим собою. Для справжнього учителя миттєве вирішення проблем вже стало звичною справою. Тож давайте на хвилинку пірнемо у рутинне життя учителя і побачимо, які перешкоди лежать на його шляху до класної кімнати і як найкраще вийти із запропонованої ситуації…
ВПРАВА «КОЛЬОРИ»
Мета: підготувати учасників до успішної діяльності; створити комфортну атмосферу, гарний настрій; сприяти згуртованості групи.
Обладнання: геометричні фігури різного кольору (червоний, жовтий, синій).
Учасники обирають фігуру певного кольору.
Коли ви заходили до аудиторії, то обрали певну геометричну фігуру певного кольору.
Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий колір – пізнання істини; синій колір – душевний підйом. Геометричні фігури також мають своє психологічне значення: квадрат – символізує працьовитість, трикутник – лідерство, а коло – гармонію. Найбільш успішною буде робота в тому випадку, коли група складатиметься із різних типів.
Сьогодні фігури допоможуть нам об'єднатися у групи для подальшої роботи. Проте у групі повинно бути 2 квадрата, 2 трикутника, 2 кола одного кольору.
Об'єднання учасників у групи.
ВПРАВА «РОЗПОДІЛ ОБОВ'ЯЗКІВ»
Мета: активізувати, «розігріти» членів групи, створити у них певний емоційний настрій, зняти напруженість, яка може виникнути на початкових етапах роботи групи.
«Якщо хочеш щось зробити, то зробити це сам» - це прислів'я з одного боку, є все-таки колективним, ніж індивідуальним, а з іншого боку, не вміє (або не хоче) довіряти іншим членам колективу. І тоді ми отримуємо парадоксальну ситуацію, коли робота формально робиться в команді, але кожен член або робить її самостійно або абсолютно по-своєму, або перестає працювати взагалі.
Для того, щоб робота була колективною і продуктивною, сьогодні ми застосуємо «Модель 4-х гравців» за Кантором. Згідно цієї моделі у кожній команді мають бути люди, які виконують наступні обов'язки:
Mover (ініціатор) – ініціює роботу команди та приймає рішення про напрямок;
Follower (виконавець) – підтримує ідею ініціатора і є хорошим виконавцем;
Opposer (опозиціонер) – ставить під сумнів та критично розглядає напрямок, обраний ініціатором;
Bystander (спостерігач) – спостерігає та аналізує досвід інших, є відносно об'єктивним щодо решти.
Розподіліть, будь ласка, ролі у своїй групі. Нагадую Вам, що будь-який член команди – ініціатор чи спостерігач – абсолютно однаково цінні для команди та потрібні їй.
ВПРАВА «НАЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ»
Мета: стимулювати працездатність і згуртованість групи.
Обладнання: картки із ребусами на кожну групу.
Перед Вами картки із ребусами. Ваше завдання: розгадати зашифровані слова і озвучити тему, використовуючи дані слова і математичні знаки.
Працюючи на семінарі, ми будемо дотримуватися такої формули: теорія + практика + презентація = професіоналізм.
Придумати ребус самостійно, звичайно, можна, але це довго і складно! А Генератор ребусів моментально створить картинку із заданого слова або фрази.
До відома!
Генератор ребусів (http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator) - унікальна розробка. Задайте будь-яке слово або фразу, і програма миттєво згенерує по вашому запиту ребус! Зверніть увагу, що використовуючи відповідний перемикач, можна створювати спеціальні ребуси для дітей, в яких використані зображення дитячих героїв з казок та мультфільмів.
ВПРАВА «ПЛЮСИ ТА МІНУСИ»
Мета: ознайомити з інформаційним матеріалом щодо особливостей інноваційних технологій, оцінити рівень поінформованості щодо даних технологій, сприяти формуванню особистісної позиції до даних технологій.
Обладнання: інформаційні матеріали, аркуші.
Завдання: кожна група повинна опрацювати іонфрмаційні матеріфали з особливостями таких інноваційних технологій як критичне мислення, інформаційно-комунікаційні технології, інтеграція, фіксуючи можливості застосування їх на уроках.
Для більш детального опрацювання матеріалів семінару пропоную перейти до роботи в групах. На кожному столі розміщені навчані матеріали нашого семінару, які знадобляться нам у подальшій роботі. Проаналізуйте ці матеріали та у стислій формі викладіть на аркушах паперу та представте своє бачення.
Інформаційні матеріали
Критичне мислення – це процес аналізу, синтезування й обгрунтування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.
Його не варто плутати з:
- простим запам'ятовуванням (пам'ять комп'ютера набагато ширше, ніж наша, але це не значит, що комп'ютер може мислити);
- розумінням складних ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне – ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший);
- творчим/інтуїтивним мисленням (мозок творця працює несвідомо – у цьому й головна відмінність).
Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення:
- свободу та самостійність (здаиність висловити ідею незалежно від інших);
- інформація для нього – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щолб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів);
- починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань наколо);
- використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішенні і підкріплює його розумними доказами);
- є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію).
Можна щодня розвивати в учнів базові навички, необхідні для критичного мислення: спостережливість, схильність до інтерпретації, аналізу, виведення висновків; властивість давати оцінки (ідеям, предметам, явищам тощо). Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви мислення в учнях.
Інструментів/завдань для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в інтернеті, або ж придумати самостійно. Важливо при цьому пам'ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандарті рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання. Одне китайське прислів'я говорить: «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам'ятаю, дозволь мені діяти самому – і я навчуся». Навчити дитину мислити самостійно, зважувати, приймати та брати відповідальність за свої думки й рішення – чи ж не це є одним з найважливіших завдань вчителя?!
Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, засобів та прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання та передавання графічних, текстових, цифрових, аудіо та відеоданих на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж та засобів зв'язку.
До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).
Інтернет – це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Учитель може використовувати інформаційні ресурси Інтернет за наступними напрямками:
- самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країнах;
- підготовка конспектів, дидактичних та атестаційних матеріалів;
- позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завдань;
- використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо (за умови наявності підключення класу до Інтернету);
- тестування знань учнів з окремих предметів або розділів курсів;
- участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.
Мультимедійні програмні засоби дозволяють поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
- самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
- отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
- мати доступ до методичної бази розробок;
- спілкуватися з колегами на різних форумах;
- публікувати свої матеріали та брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
- брати участь в професійних конкурсах;
- обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів країни.
Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:
- використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;
- удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;
- інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.
Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
- забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
- забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);
- підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіо-інфромації;
- здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.
Проте, існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:
- відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
- у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
- недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
- у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
- існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.
Сучасна система освіти спрямована на формування високо освіченої, інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням картини світу, з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів. Предметна роз'єднаність стає однією з причин фрагментарності світогляду випускника школи, в той час як у сучасному світі перважають тенденції до економічної, політичної, культурної, інформаційної інтеграції. Таким чином, саомстійність предметів, їх слабкий зв'язок один з одним породжують серйозні труднощі у формуванні в учнів цілісної картини світу, перешкоджають органічному сприйняття культури.
Інтеграція – загальний і багатогранний процес встановлення зв'язків між інформацією, знаннями, науками, а також забезпечення їх цілісності та єдиної структури.
Для інтеграції в начанні і вихованні існують як сприятливі, так і несприятливі фактори. До позитиних факторів слід віднести наявність великих потенційних можливостей у розвитку інтелекту дитини, які в традиційному навчанні використовуються недостатньо.
Перший негативний фактор – обмежена кількість навчальних передметів – можна компенсувати тим, що змісчт невеликого обсягу засвоюваних знаньмає відображати дійсну картину світу, взаємозв'язок її частин. Другий негативний чинник – труднощі викладу інтегрованого курсу. Необхідно підвести матеріал так, щоб дітям було зрозуміло й цікаво.
Як же народжується інтегрований урок? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності учителя. По-третє, і найголовніше – з відсутності штампів у педагогічній технології.
Інтегрований урок може будуватися у межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інгтеграція) або з інтегрованого змісту кількох дисциплін (міжпредметна інтеграція). Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія – географія, географія – основи економіки, історія – література, історія – іноземна мова, математика – фізика.
Потреба у виникненні інтегрованих уроків пояснюється цілим рядом причин. По-перше, навколишній світ дітьми пізнається у своєму різноманітті і єдності, а найчастіше предмети шкільного циклу не дають уявлення про ціле явище, дроблячи його на розрізнені фрагменти. По-друге, інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей. По-третє, форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, цікава. Використання різних видів роботи протягом уроку підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про достатню ефективність уроків. По-четверте, інтеграція в сучасному суспільстві пояснює необхідність інтеграції в освіті. По-п'яте, за рахунок посилення міжпредметних звязків вивільняються навчальні години, які можна використовувати для вивчення іноземної мови, для поглибленого вивчення образотворчого мистецтва, музики, для розвиваючої діяльності учнів, а також додаткових уроків практичної спрямованості. По-шосте, інтеграція дає можливість для самореалізації, самовираження, творчості вчителя, сприяє розкриттю здібностей.
Коли можлива інтеграція предметів? Вона пердбачає виконання трьох умов:
- об'єкти дослідження повинні збігатися або бути достатньо близькими;
- в інтегрованих навчальних предметах використовуються однакові, близькі методи дослідження;
- інтегровані навчальні предмети будуються на загальних закономірностях і теоретичних концепціях.
ВПРАВА «ВИКЛАДАЦЬКА ЕНЕРГІЯ»
Мета: розробити елементи уроків з використанням заданих прийомів зазначених інноваційних технологій.
Завдання: кожна група, використовуючи обладнання (підручники, навчальні програми) розробляє елементи уроків.
Шановні колеги, ми опрацювали теоретичний матеріал, на часі буде принагідним перейти до практики. Тому коднв команда, використовуючи прийоми та методи відповідної технології розробляє елемети інтегрованого уроку.
І група – КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ – прийоми «Телеграма тексту» («Метод опорних слів»), «Ромашка Блума».
«Ромашка Блума» Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в конітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналі – синтез – оцінка.
Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання:
Прості/фактичні (на перевірку пам'яті): Що…? Де…? Коли…?
Уточнюючі: Ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так…?
Пояснюючі: Чому…? Що мається на увазі…? Яка головна ідея…?
Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: А що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативну…
Оцінювальні: Чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…?
Практичні, що мають висвітлити зв'язок теорії з життям: Де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?
Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати опрацювати в командах.
«Телеграма тексту» («Метод опорних слів») Щоб навчитися критичного мислення, учні мають розуміти, що будь-який текст (окрім художнього) містить суттєву інформацію (близько 30 – 40%) ф текстову (близько 60 – 70%). Істотна, неважлива інформація – це ключові слова і словосполучення, що відображають основне смислове значення тесту. Спираючись на них, ми скорочуємо текст, полегшуючи засвоєння прочитаного. Несуттєва інформація допомагає нам відокремлювати істотну інформацію від несуттєвої. Вибір опорних слів є першим етапом смислового скорочення тексту для його засвоєння і формується в процесі практичних вправ.
Час від часу потрібно ставити перед учнями завдання типу: «Читаючи текст, застосовуйте метод опорних слів. Випишіть ті слова (словосполучення), які ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту. Працюючи в парах, перекажіть одне одному зміст тексту, спираючись на виписані слова. Оцініть, наскільки точно ваш партнер переказав текст».
Щоб відокремити суттєву інформацію від несуттєвої, учням потрібно послідовно поставити перед собою запитання: «Про що текст?», «Хто що робить?», «Важливо це чи неважливо?». Перші два питання дозволяють виявити в тексті ключові (найголовніші) слова і словосполучення. Третє питання дозволяє залишити тільки важливі з них. У результаті «просіювання» інформації залишається тільки істотне у вигляді «телеграми-тексту», що показує рух думки від відомого до невідомого.
Деякі слова або фрази є в тексті головними, що розкривають смисл тексту, тобто опорними. Опорними словами є, як правило, іменники, дієслова, прислівники. Опорними словосполученнями є стійкі словосполучення, складні терміни, назви розділів, методів і т.п.
ІІ група – ІКТ – «Печа-Куча», «Ментальна карта» («Карта розуму»)
«Печа-куча» Презентація у цьому форматі відрізняється тим, що покликана здолати основні недоліки традиційної презентації при цьому зберігши її переваги. Форма презентації має часові обмеження: презентатор для супроводу своєї доповіді використовує 20 слайдів у форматі Power Point, кожен з яких висвітлюється на екрані протягом 20 секунд, що сприяє максимальній концентрації уваги аудиторії. Таким чином, уся презентація триває лише 6 хвилин 40 секунд. Такий формат проведення презентацій дає змогу зробити їх динамічними і максимально насиченими, не перевантаженими зайвою інформацією, а саму промову конкретизованою і позбавленою фраз на зразок «наступний слайд, будь ласка» чи «можна назад?», а також будь-яких відхилень від теми. Крім того, обмежена кількість часу для презентації змушує презентатора дуже добре підготовитися до неї, багаторазово повторити свою промову до виступу перед публікою. Існує потреба у ретельному доборі візуального матеріалу, адже необхідно відібрати лише 20 слайдів, що найглибше розкривають суть презентації. При цьому рекомендується акцентувати емоційний аспект, адже відомо, що людина краще запам’ятовує те що викликає у неї певні емоції, бажано позитивні. У цілому використання презентації у форматі печа-куча з використанням мультимедійної технологій презентації Power Point окрім засвоєння навчального матеріалу, розвитку навичок публічних виступів, сприя\ емоційному сприйняттю змісту навчання, розвитку творчого потенціалу особистості, сприяє її життєвому самовизначенню.
«Ментальна карта» Карта розуму, або карти пам'яті, думок (анг. Mind map, нім. Mind Мap, рос. Карты памяти) – діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв’язання проблем, прийняття рішень, та написання документів.
Ця діаграма зосереджена навколо представлення, і відображає семантичні або інші зв’язки між фрагментами інформації. Завдяки відображенню цих зв’язків в радіальній, нелінійній формі, вона сприяє підходу в стилі мозкового штурму до будь-якого організаційного завдання, усуваючи необхідність створення детальної концептуальної системи перед початком роботи.
Карти розуму подібні до семантичних мереж, або когнітивних карт, але без формальних обмежень на типи можливих зв’язків. Елементи розташовуються в інтуїтивному порядку, відповідно до їхньої важливості, і організовуються в групи, гілки, або окремі площини. Узагальнене графічне представлення може допомогти пригадувати вже отримані знання.
ІІІ група – ІНТЕГРАЦІЯ – «Збери етапи», «Знайди спільне»
«Збери етапи уроку» Зберіть етапи інтегрованого уроку, використовуючи ментальну карту.
І. Актуалізація опорних знань.
1. Підготовка до спийняття. Мета – сфокусувати увагу учнів, викликати бажання до активної пізнавальної діяльності.
2. Опора на особистісний досвід школяра. Мета – перевірити рівень самостійного опрацювання учнями попереднього навчаного матеріалу.
3. Розкриття пізнавального інтересу. Мета – стимулювати пізнавальний інтерес школярів шляхом включення завдань міжпредметного характеру.
ІІ. Цілепокладання.
1. Формування пізнавальних мотивів навчання. Мета – зацікавити учнів, сформувати позитивну мотивацію до теми, що вивчатиметься на уроці.
2. Повідомлення теми, мети уроку.
3. Узгодження особистісного досвіду школяра з навчальними завданнями міжпредметного характеру. Мета – чітко визначити тему, мету уроку, показати місце нового матеріалу в системі навчального курсу, у взаємозв'язках з іншими шкільними дисциплінами.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Виклад нового матеріалу учителями – предметниками. Мета – забезпечити усвідомлення, сприйняття нового матеріалу учнями, спрямувати сомоорганізацію школярів на застосування набутих знань у практиці.
2. Розкриття основних доміант уроку учителями-предметниками. Мета – на основі міжпредметної взаємодії розкрити базові змістові блоки навчального матеріалу.
3. Конструювання (моделювання). Мета – практичне засвоєння матеріалу, досягнення посталених цілей уроку через конструювання (модеоювання) інтегрованих сцен, епізодів, текстів, тощо.
ІV. Закріплення.
1. Закраплення нових знань і способів дій. Мета – забезпечити зворотній зв'язок, контроль результатів вивчення матеріалу, закріпити рівень сформованості знань і умінь.
2. Цілереалізація. Мета – підбити підсумок вивчення теми, здійснити аналіз отриманих результатів, праналізувати ступінь досягнення навчально-виховних завдань.
3. Контрольно-оцінювальна діяльність. Мета – визначити особистий внесок учнів у колективну пізнавальну діяльність на уроці.
4. Залучення учнів до проектування наступного уроку. Мета – на основі теми, мети наступного уроку визначити його основні змістові та структурні компоненти, роль школярів у їх реалізації.
ВПРАВА «РЕКЛАМНА КАРУСЕЛЬ»
Мета: надати можливість учасникам узагальнити опорні знання з теми.
Пропонуємо учасникам узагальнити свої напрацювання та презентувати результати роботи своєї групи.
PISA - 2018
2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.
Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.
Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.
Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.
Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.
Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.
Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо.
Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.
Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема, отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.
В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень і аналітики Українського центру.
Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників, а також підготовки національного звіту за результатами дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.
