УДК 372
Реалізація профільного та допрофільного навчання в закладах освіти педагогами української мови та літератури
Мусянович Тетяна
учитель української мови та літератури
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання №25 «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
У статті розглядаються питання щодо реалізації профільного та допрофільного навчання в закладах освіти, пов’язані з формуванням нового підходу до іпостасі учня. Пропонуються шляхи реалізації допрофільного та профільного навчання з української мови та літератури. Тут наголошується на тому, що саме профільне навчання готує випускника, який чітко розуміється на певній професії та показує високий результат знань, бо займається спорідненою працею.
Ключові слова: профільне та до профільне навчання, блогер, рерайтер, копірайтер, нормативно-правова база профільного навчання.
The article deals with the issues of the implementation of profile and pre-professional education in educational institutions related to the formation of a new approach to student hypostasis. The ways of realization of pre-profile and profile education in the Ukrainian language and literature are offered. Here it is emphasized that it is the profile education that is being prepared by a graduate who clearly understands a particular profession and shows a high result of knowledge because he is engaged in related work.
Key words: profile and to profile training, blogger, re-writeer, copywriter, normative-legal base of profile training.
Реформування освіти в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й еволюцію усіх сфер суспільного життя. Одночасно в соціумі зростає усвідомлення того, що школа повинна підготувати дитину до «входження» у доросле життя. При чому не лише психологічно, тобто дбати про рівень соціалізації особистості, але й сформувати фахівця-початківця певної галузі, здатного ефективно працювати та навчатися упродовж усього життя. Враховуючи всі ці особливості на перший план виходить реалізація профільного та допрофільного навчання в закладах освіти. Маємо нині наказ Міністерства освіти і науки України №1456 від 21 жовтня 2013 року «Концепція профільного навчання в старшій школі». Ця Концепція визначає методологію, організаційно-педагогічні умови та окреслює механізми реалізації профільного навчання у старшій школі.
Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації [8, с.2].
Профільне навчання запроваджується та унормовується наступними документами: закон України «Про освіту», закон України «Про загальну середню освіту", Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затверджена Указом Президента України від 25.06.2013 № 344, указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» від 30.09.2010 № 926, указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями» від 19.05.2011 № 588. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття»; методичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, затверджені розпорядження КМУ від 5.09.2012 №675.
Така розгалужена нормативно-правова база дає нам можливість стверджувати, що цей напрям є актуальним та чітко визначеним для роботи педагога.
Як наслідок, за останнє десятиліття в освітньому просторі системи загальної середньої освіти активно почали функціонувати ліцеї, гімназії, колегіуми, де профільність старшої школи утілюється на практиці. Проте відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі, починаючи з 2003 року, профільне навчання запроваджується в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, які надають повну загальну середню освіту. Поряд із практичним становленням та реалізацією профільного навчання вітчизняними та зарубіжними дидактами, психологами, педагогами активно розроблялися теоретичні основи організації та функціонування профільного навчання. Учені розглядають концептуальні положення профілізації в різних її аспектах: концептуальні засади особистісно орієнтованого профільного навчання в загальноосвітній школі (А. Алексюк, Н. Бібік, А. Бойко, С. Гончаренко, І. Лернер, Ю. Мальований, О. Савченко, Б. Федоришин та ін); сутність і особливості організації профільного навчання (С. Вольянська, Т. Захарова, П. Лернер, Л. Липова, І. Лікарчук, В. Огнев’юк, Ю. Пархомець, М. Піщалковська, Л. Покроєва, П. Сікорський, Н. Шиян та ін.); науково-методичний супровід (Н. Бібік, М. Бурда, Р. Вдовиченко, Т. Козлова та ін.); зміст навчання та організація навчально- виховного процесу в умовах профільного навчання (А. Баранников, Г. Вороніна, C. Вольянська, М. Гузик, О. Лазарєв, Ж. Лістарова, А. Пентін, Г. Пічугіна, С. Рягін, А. Сологуб, С. Трубачева, Н. Чайченко та ін.); організація допрофільної підготовки в основній школі (Е. Аршанський, О. Алесьєва, А. Пінський, Г. Тахтамишева та ін.); психологічні аспекти профільного навчання (Г. Балл, І. Кон, П. Перепелиця, В. Рибалка, С. Максименко та ін.); організація профільного навчання в сільській школі (І. Осадчий, А. Самодрин, Н. Шиян, В. Люлька та ін.); організація профільного навчання в зарубіжній школі (М. Авраменко, А. Джуринський, Н. Кравець, К. Корсак, О. Локшина, О. Савченко та ін.); історія становлення профільно зорієнтованого навчання (С. Максименко, К. Корсак, І. Лікарчук, Н. Бібік та ін.), компаративний аналіз організації профільного навчання в різних країнах, (Н. Воскресенська, О. Лисова, О. Локшина, О. Овчарук, А. Сбруєва) тощо[1,с. 50].
Отже, напрацьований досвід організації профільного навчання разом з роботами вітчизняних науковців дає змогу визначити позитивні надбання та проблеми в практичному застосуванні профільного навчання. Тому актуальним є осмислення його сутності, місця та ролі на нинішньому етапі розвитку сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Необхідними умовами, що забезпечать перехід до профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, є допрофільна підготовка учнів (зокрема, 8- та 9-класників) задля психолого-педагогічної підготовки до старшої школи:
– факультативи;
– гуртки за інтересами;
– олімпіади;
– курси ;
– шкільні наукові товариства ( На базі нашого навчального закладу діє
наукове товариство «Умка» );
– тестування;
– співбесіди зі школярами, анкетування, інформування батьків про наявні та потенційні профілі навчання у школі;
Отже, щоб реалізовувати профільне навчання для старшої школи, необхідно розпочати для учнів 8-9 класів допрофільне навчання, яке допоможе виявити здібності, нахили до певного профілю. Тільки за умови, що дитина обрала напрям за інтересом, можемо розраховувати на високий показник успішності знань. Адже Епікур щодо спорідненої праці зазначав: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила не важким, а важке непотрібним»
Незалежно від національної специфіки, в усіх країнах профільне навчання базується на визначенні переліку навчальних предметів чи освітніх галузей, змісту, вмінь і навичок/ компетентностей, необхідних для підготовки молоді до дорослого життя.
Незважаючи на напрям (профіль), кожен учень повинен опонувати базові предмети (інваріантна складова). Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.
Визначається 6 базових предметів (українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура), на вивчення яких виділяється по три години на тиждень у 10 та 11 класах. При профільному вивченні української філології – вісім годин розподіляються на вивчення української мови та літератури [8, с.3].
Якщо предмет українська мова та література розглядати як базовий, то завдання педагога зводиться до підготовки учня до випускних іспитів. Тобто сформувати в школярів такі компетентності: комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету; ознайомити з мовною системою й сформувати на цій основі базові лексичні, граматичні, стилістичні, орфоепічні й правописні уміння і навички, здатність учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів; сформувати вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.
Коли ми розглядаємо українську мову та літературу як профільні предмети, необхідно зважати на мету профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливий розвиток системи Інтернет породжує новий тип професій, що характеризуються потенційними можливостями участі кожного громадянина у творені масової інформації. Профільне навчання визначає зміст й організацію освітнього процесу на основі врахування освітніх і професійних інтересів і намірів щодо соціального і професійного самовизначення учня. «NewWest Media» розповідає про нові професії, які не входять до єдиного класифікатора професій України, але ледь не щодня розвиваються та покращуються. Це такі професії як: блогери та відеоблогери, SEO-оптимізатори: рерайтери та копірайтери, тренд-вотчер, віртуальний асистент. Неможливо уявити будь-кого із цих фахівців без знань з української мови та літератури.
Прпонуємо спеціальні курси/профілюючі предмети – це навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання і забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів. Вибір спеціальних курсів здійснюється учнями з урахуванням планів на подальшу професійну освіту та можливостей навчального закладу. На вивчення спеціальних курсів/предметів може відводитися від 2 до 7 годин на тиждень у кожному класі (в залежності від кількості вибраних профільних предметів). Кількість годин на вивчення спеціальних курсів/предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин навчального плану.
Доцільно буде запровадити такі курси:
Сьогодні блогери є лідерами думок – їх долучають до обговорень, запрошують на ток-шоу, просять коментарі для ЗМІ, як у справжніх експертів певної галузі. Так «YouTube» – простір, який фактично замінив телебачення. Тут також почали з’являтися свої шоу і телепередачі з упізнаваними, смішними ведучими, щоразу новою темою для випуску та дотепними жартами. Щоб стати успішним блогером, необхідні навички комунікації, дотримуватися культури мовлення. Адже зразкове мовлення – запорука великої кількості глядачів каналу. Щоб унаочнити певну проблему для респондента, необхідно використовувати компаративний аналіз явища з класичним літературним твором, відомим для широкого кола людей. А також у друкованій продукції медіа натрапляємо на використання алюзій та ремінісценцій, що підвищує рейтинг тексту. Шевченко Л. І.стверджує, що «..найбільше у мас-медійних текстах алюзій та ремінісценцій на художні тексти (41%), на тексти відомих пісень – 15%, на кінофільми та античну історію та міфи – по 10%, на народні прислів’я, біблійну та історичну тематику – по 7%, слогани реклами – 3%.» [11, с.86].
Рерайтинг (від англійської rewriting – переписувати) – один із способів створення унікального текстового контенту сайту. Рерайтинг використовується поряд з копірайтингом і розмноженням текстів. У пошуковій оптимізації використовується для індексації ресурсів однієї і тієї ж тематики, коли на просування сайту виділяється невеликий бюджет. Як відомо в індекс пошукової машини може потрапити тільки унікальна сторінка сайту, визначається неповторністю текстового контенту. Адже програмними засобами на унікальність найлегше перевіряється саме текст. Рерайтер переписує текст таким чином, щоб при збереженні сенсі текст визначався пошуковими системами як унікальний. Неунікальні сторінки можуть не індексуватися пошуковими системами або потрапляти під фільтри при ранжуванні. Рерайтинг тексту проводиться, як правило, підбором синонімів до слів, або заміною фраз і цілих пропозицій на смислові аналоги. Зовні рерайтинг нагадує написання шкільного переказу – передача суті розповіді своїми словами. З тією тільки різницею, що це переказ майже завжди оптимізується під наявність будь-яких пошукових фраз. На таких заняттях ми поглиблюємо знання не лише із синонімії, а й доречно буде послугуватися лінгвістичним аналізом тексту та виконати вправи із стилістики. Можна запропонувати таке завдання:
Прочитайте діалог.
– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.
– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.
Точно передає зміст діалогу речення
А Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це.
Б Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка.
В Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка.
Г Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.
Д Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка.
За назвою не важко здогадатися, що тренд-вотчер полює за трендами. Це людина, яка має гарні комунікативні навички, успішно інтегрується в будь-яку компанію або тусовку і, водночас, знається на маркетингу, рекламі та стратегічному плануванні, здатна аналізувати великі обсяги інформації.
Тренд-вотчер працює і «в полі», і в Інтернеті: відвідує заходи та презентації, читає тематичні ресурси, аналізує соцмережі, щоб зрозуміти актуальні смаки та вподобання своєї аудиторії. Загалом це може бути що завгодно: туризм, ресторанний бізнес, музика, кіно та телебачення, літературна тусовка або ж коло споживачів певної продукції. На основі зібраної інформації складається звіт, від якого відштовхуватиметься компанія у своїй подальшій роботі. Основне смислове й організаційне навантаження в рекламному повідомленні несе мовний код. Укладачі рекламних слоганів уживають слова не зовсім правильно. Зовсім не рідкість побачити на рекламному плакаті таку фразу типу «хороші ціни». Цю фразу оформлено стилістично неграмотно, такого поєднання в українській мові немає. Якщо ж автор хотів створити індивідуально-авторське поєднання, то воно вийшло невдалим, оскільки не має конкретного сенсу. І такі випадки не є поодинокими. Що означає фраза «гарний смак»? Навряд чи можна пояснити конкретно, що це таке. А от якщо вживати визначення, що характеризують конкретні особливості об’єкта, то у читача виникнуть цілком відчутні асоціації (терпкий, терпкий, солоний, пряний (смак), жасминовий, смолистий, хвойний (запах)). Ці епітети підсилюють виразність рекламного образу, роблять його предметним. Вони збагачують зміст висловлювання, підкреслюють індивідуальний ознака об’єкта. Таким чином, учні усвідомлюють, що без знань створити продуктивний рекламний салоган або текст неможливо.
Віртуальний ассистент. Ми добре розуміємо, що таке секретар або персональний асистент. Іноді ці посади поєднують в одну заради економії. Здебільшого така людина займається паперовою роботою, веде документацію, відповідає на дзвінки, планує відрядження для свого боса, складає графік зустрічей тощо. Людина такого фаху багато працює з документообігом, тому необхідно знати як правильно заповнити та оформити будь-який документ.
Отже, реалізація профільного навчання з української мови та літератури повинна починатися з допрофільної підготовки, а саме: надання допомоги учневі в раціональному виборі майбутнього навчального профілю: ознайомити з усіма професіями, які можна здобути на основі певного напрямку, запросити фахівців з галузі для форумного спілкування з учнями. Коли дитина визначилася з профілем, педагог пропонує конкретні курси чи спецкурс, який учень обирає самостійно. Профілізація покликана згрупувати учнів за інтересами, що дає можливість для продуктивної співпраці учителя та учня. Де в командній роботі народжуються цікаві ідеї. Це дає змогу учневі не лише накопичувати знання з української мови на рівні граматичних, орфографічний та пунктуаційних норм, а реалізовувати свої знання в певній професії. Де мотивація при вивчені будь-якого розділу мовознавства відходить на другий план. Так, коли ми вивчаємо розділові знаки у складнопідрядних реченнях і приклади розглядаємо з творів українських письменників або текстів сучасних пісень – нам необхідна мотивація. А ось на курсі «Мовні засоби увиразнення рекламних текстів» учні самі розуміють з якою метою необхідно вивчити розділові знаки та й приклади використовуємо з рекламних текстів. Таким чином, учень після профільної школи не буде відчувати себе білою вороною у ВНЗ, адже він вступає підготовленим та розуміє специфіку факультету. Оскільки абітурієнт уявляє майбутню професію по-своєму, а на першому курсі університету його мрії не відповідають дійсності, і він змушений відмовитися від подальшого навчання. Саме профільна школа допоможе зробити правильний вибір майбутньої професії, бо її основи зможе опонувати ще будучи учнем.
Список літератури
1.Арефьев И. П. Подготовка учителя к профильному обучению старшекласников / Арефьев И.П. // Педагогіка. – 2003. – № 5. – С. 49-55.
2. Бєлова Л. Етапи переходу на профільне навчання / Бєлова Л. // Організація профільного навчання в старшій школі/ Упоряд. Н. Мурашко. – К. : Шк. світ, 2007. – 120 с.
3.Бєссонов Р.В. Інтенсифікація і оптимізація процесу навчання учнів профільних класів / Бєссонов Р.В. // Педагогіка. – 2007. – № 1. – С. 28-33.
4.Боброва С. Профільне навчання – шлях до професійної кар’єри / Боброва С. // Завуч. – 2008. – № 7. – С. 5-8.
5.Бугайов О. І. Диференціація навчання у загальноосвітній школі: методичні рекомендації / Бугайов О.І. – К. : Освіта, 1992. – 32 с.
6.Вольянська С.Є. Організація профільного навчання в загальноосвітній школі в умовах регіону: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди / Вольянська С.Є. – Харків, 2006. – 26 с.
7.Даниленко Ю. В.Модернізація освітнього процесу в ліцеї економічного профілю: Наук.-метод. посібник / За ред. Л. І. Даниленко, Ю. В. Шукевича. – К. : Логос, 2004. – 130 с.
8.Єресько О.В. Концепція профільного навчання в старшій школі ⁄ О.В. Єресько. – Наказ МОН № 1456 від 21.10.13 року. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/37784/
9.Побірченко Н.А. Формула успіху. Профільне навчання: теорія і практика / Побірченко Н.А. – К. : Вид. дім "Шкільний світ", 2005. – 96 с.
10. Покроєва Л. Структура, моделі профільного навчання. Організація профільного навчання в старшій школі / Покроєва Л. – К. : Шк. світ, 2007. – 120 с.
11.Шевченко Л. І. Інтертекстуальність у медіа: дослідницький ресурс категорії / Л. І. Шевченко // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2014. – Вип. 29. – С. 79-86. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2014_29_8
12. Якою вбачають профільну школу за десять років. – Режим доступу: https://www.pedrada.com.ua/article/1186-qqq-17-m1-24-01-2017-yakoyu-vbachayut-proflnu-shkolu-za-desyat-rokv?from=PW_Auth&ustp=W