ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ ВЧИТЕЛЕМ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Алла ВАР’ЯН
вчитель початкових класів КЗ « Інноваційна гімназія КМР»
«Виживає не сильніший і не розумніший, а той,
хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються»
Гордон Драйден
Анотація. У статті обґрунтовано сутність поняття «діджиталізація» як процесу, який передбачає перехід галузевої інформації та комунікації у цифровий формат; проаналізовано досвід щодо впровадження цифрової трансформації у сферу освіти (застосування освітніх інформаційних діджитал-платформ, призначення яких – забезпечити ефективну взаємодію учнів, їхніх батьків, педагогів та адміністрації школи; активне використання засобів цифрових технологій в освітньому процесі); досліджено особливості діджиталізації освітнього процесу початкової школи. Окреслено проблеми форсованої цифрової трансформації освіти: відсутність якісного україномовного та необхідність створення власного контенту для уроків; значні затрати часу та особистого ресурсу педагога; слабке врахування вікових особливостей молодших школярів; відсутність системності нормативно-правової бази та навчально-методичних матеріалів щодо діджиталізації освіти, зокрема початкової; недостатність умов для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи з інформаційно-цифрової компетентності; недостатнє забезпечення учасників освітнього процесу електронними освітніми ресурсами; значні матеріальні затрати; відсутність системного підходу в забезпеченні діджиталізації освіти; необхідність формування загальнонавчальних умінь роботи з цифровою інформацією в учнів початкової школи. Визначено перспективи системного вирішення проблем діджиталізації освітнього процесу початкової школи: зменшення кількості паперової роботи для педагога; забезпечення мобільності взаємодії всіх учасників освітнього процесу; підвищення рівня мотивованості учнів до навчання.
Ключові слова: цифрова компетентність, інтерактивне спілкування, засоби ІКТ, рамка цифрової компетентності, програмне забезпечення загального і спеціального призначення, сервіси інтернету; мережеві засоби зв'язку.
Інформаційні технології є невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Звідси можна сказати, що актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може
здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет.
Цифрова трансформація – це неминучий процес, що відбувається в усьому світі. Під цифровою трансформацією розуміємо процес діджиталізації, що спрощує доступ до інформації. Це поняття науковці тлумачать як способи приведення будь-якого різновиду інформації в цифрову форму з використанням цифрових технологій .[1. С. 73-82.]
Діджиталізація стає головним трендом сучасності та радикальним чином перетворює сутнісні характеристики процесів усіх сфер суспільного життя. Сьогодні вже неможливо закладу освіти залишатися осторонь цифрової трансформації. Новітні технології стали невід’ємною частиною нашого повсякденного буття. Таким чином, головним завданням навчання є перехід на якісно новий рівень побудови міжособистісної взаємодії між учасниками освітнього процесу, зокрема, з використанням можливостей цифрових технологій.
Цифрова компетентність педагога є однією із найважливіших характеристик для вчителя у наші часи. [2, с. 158–162.] Сучасний вчитель повинен володіти певним рівнем інформаційної та цифрової компетентності, щоб ефективно використовувати цифрові технології у своєму навчанні та орієнтуватися в цифровому ландшафті освіти, що постійно розвивається. Це включає в себе здатність використовувати інструменти освітніх технологій, такі як онлайн-ресурси, онлайн платформа, інтерактивні дошки та системи управління навчанням, а також здатність ефективно інтегрувати цифрові технології в методи навчання та плани уроків.
Що таке цифрова компетентність педагога? Цифрова компетентність педагога означає його здатність ефективно використовувати технології та цифрові компетентності на уроках для покращення практики викладання та підтримки навчання учнів. Це включає знання та навички в таких сферах, як створення цифрового контенту, використання такої речі як онлайн платформа, спілкування та співпраця, створення контенту, цифрова безпека та етичне використання технологій. [1, с. 73-82.]
Діджиталізація в освіті- це не просто нове віяння часу, а необхідність і пошук нового сенсу уроку. Навчання дітей має бути цікавим, сучасним, враховувати особливості мислення сучасних дітей і сприйняття ними інформації. Гаджети роблять процес навчання більш динамічним, яскравішим, дозволяють привносити в урок елементи аудіо-, відеоінформації, наукових експериментів, гри .
Гра є одним з видів діяльності, значення якої полягає не в результатах, а в самому процесі. Ігрова діяльність приваблює тим, що забезпечує добровільність, можливість вибору, задоволення потреб, самореалізацію.
[ 6,с. 53–69.] Під час гри на уроці учні вчаться зосереджуватися, мислити творчо та самостійно, у них розвивається увага та зростає прагнення до знань. Сучасна школа акцентує увагу на активізації освітнього процесу з впровадженням ігрової діяльності, яка використовується як:
1) самостійна технологія для опанування поняття, теми й навіть розділу навчального предмета;
2) елемент (іноді досить істотний) більшої технології;
3) урок (заняття) або його частина (введення, пояснення, закріплення, вправи, контроль);
4) технологія позакласної роботи.
На сьогоднішній день питання використання елементів Gamification вчителем є досить актуальним. Gamification – це проєктний підхід використання ігрового дизайну в різних контекстах для індукування досвіду, знайомого з іграми для підтримки різних дій і поведінки. Вона полягає у створенні елементів розваги, котрі знаходять у іграх, і перенесенні їх у реальне життя при формуванні знань та навичок, необхідних у навчальній діяльності.
Проаналізувавши наукову літературу, можна виділити наступні функції гри:
- комунікативна: освоєння діалектики спілкування;
- розважальна: пробудження інтересу до навчання ;
- терапевтична: подолання труднощів, що виникають й у інших видах діяльності;
- корекційна: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;
- діагностична: виявлення відхилень, рівня знань.
Застосування творчих ігрових технологій під час проведення уроків є дуже ефективним методом, адже завдяки елементам змагання та інтересу гра дає змогу забезпечити ефективну взаємодію вчителя з учнями; найкращим способом сприяє зацікавленню учнями навчального предмета; гра не тільки створює цікавий характер навчання, але і забезпечує учням позитивний робочий настрій, допомагає творчо боротися із труднощами. Під поняттям «gamification» розуміється застосування ігрових методів в неігрових ситуаціях. З появою комп’ютерів, навчання за допомогою комп’ютерних ігор стало набирати обертів. Комп’ютеризація надала урокам новий вид, тим самим, навчання за допомогою ігор підвищує ефективність навчання. Існує велика кількість сайтів, де можна знайти ту чи іншу гру, яка стане цікава учням і, безсумнівно, допоможе їм зафіксувати ті чи інші знання. Таким чином, гейміфікація сприяє збільшенню рівня мотивації учнів і розвитку їх пізнавального інтересу. Застосування електронних ігор на уроках - це можливість підвищити ефективність освітнього процесу, взаємодії і взаєморозуміння між учителем і учнями початкової школи. Якщо гра, більше ніж яка-небудь інша діяльність, правильно організована вчителем на уроці, вона дозволяє всебічно та з більшою повнотою розвивати самостійність і самодіяльність учнів на уроках.
Таким чином, використання ігор на уроках стає важливим засобом розвитку інтересу до вивчення любого предмету. Впровадження елементів Gamification допомагає вчителю мотивувати дітей і залучати їх до освітнього
процесу, удосконалюючи різні інтелектуальні навички; дозволяє дітям вчитися в інтерактивному світі, в якому вони можуть тренуватися, робити помилки і виправляти їх.
Ми живемо в епоху швидких цифрових змін: ще кілька десятків років тому ми дивилися фільми у звичайних кінотеатрах, а уже сьогодні вдягаємо окуляри віртуальної реальності та поринаємо у вигаданий простір. Світ змінюється, тож учителі мають крокувати в ногу з часом. Примхливих школярів зацікавити не так уже й легко, але у цьому можуть допомогти сучасні технології. Саме вони допомагають педагогам проводити заняття більш динамічно, ефективно, емоційно та насичено. Нові технології можуть «оживити» заняття відео- та аудіо інформацією.
Переваги використання цифрових технологій на уроках:
1. Виховання національної свідомості у школярів. Як приклад, існує цикл науково-розважальних передач «Україна: забута історія», який оповідає про видатних діячів та історичні події. Такий формат зацікавить дітей набагато швидше, ніж підручник.
2. Технології допомагають швидко систематизувати знання, наприклад, за допомогою спеціальних програм можна створювати інтелект-карти, діаграми Fishbone, а також проводити мозкові штурми. Є безліч різноманітних додатків цього типу.
3. Використання месенджерів для нестандартного виконання домашніх завдань, або ж проведення дискусій. Наприклад, вчитель може запропонувати учням у месенджері за допомогою смайликів переказати вірш/текст. Це не просто розвага, а більш глибока робота над завданням: аналіз сюжетної лінії, візуалізація абстрактних слів, якщо такі зустрічаються в тексті тощо.
4. Можливість проводити віртуальні екскурсії. Наприклад, діти можуть дистанційно «прогулятись» у Версальському палаці або побачити шедеври Мікеланджело, Рафаеля та інших митців у галереї Уффіці (Італія). Та взагалі – моживості необмежені!
5. Підвищення рівня грамотності учнів. Є багато програм, що допомагають перевірити граматику та пунктуацію текстів.
6. Деякі проєкти допомагають дітям розвивати логіку. Існує чимало ресурсів цього типу, застосування яких дозволяє успішно розвивати логічне мислення за допомогою загадок, ребусів та головоломок.
7. Підвищення статусу вчителя в очах дітей та покращення комунікації між ними. Учні будуть бігти на уроки із задоволенням, де викладач застосовує «трендові» цифрові технології.
Використання сучасних технологій у світі стало не просто трендом, а необхідністю. Наприклад, європейські вчителі мають вже сформовані вимоги щодо компетентності у цифрових технологіях:
Українські педагоги теж можуть обмінюватися досвідом зі своїми колегами з різних куточків світу, щоб навчати молоде покоління, використовуючи при цьому прогресивні цифрові технології. Адже цифрова компетентність – це не просто можливість зацікавити дітей навчанням, а ще й чудовий шанс значно полегшити собі роботу. І зробити її ще цікавішою!
Початкова школа - фундамент, від якості якого залежить подальше навчання дитини, і це накладає особливу відповідальність на вчителя початкової школи. Довгий час початкова школа в системі освіти була «школою досвіду», тобто розглядалася як ступінь освіти, де учень повинен освоїти основні навички. Сьогодні ж представляється інакше: вона повинна стати першим досвідом дитини в освітній системі - місцем проби своїх освітніх сил. На цьому етапі важливо розвинути активність, самостійність, зберегти пізнавальну активність і створити умови для гармонійного входження дитини в освітній світ, підтримати його здоров'я та емоційне благополуччя. Саме ці якості наших учнів і розвиваються в нашій школі з впровадженням цифрових технологій в освітній процес. Їх використання відкриває доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, надає абсолютно нові можливості для творчості, дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання. Це дає змогу здійснювати вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.
У роботі вчителі використовують готові мультимедійні презентації , створюють власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проєкти, використовують засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.
[ 6, с. 101–105.]
Діджиталізація являє собою усвідомлений підхід докорінного перетворення будь-яких процесів на основі використання цифрових технологій. Ефективність реалізації розвитку сучасної особистості передбачає оновлення способів взаємодії з використанням можливостей цифрових технологій. Необхідно розуміти, що цифрова трансформація – не модне тимчасове явище. Це глобальна тенденція і максимальну вигоду від якої отримають освітні заклади, що повною мірою стануть лідерами в області перетворення освітнього процесу на основі використання цифрових тенденцій, зокрема, й в процесі освітньої партнерської взаємодії, яка на сьогодні не має нормативно-виконавчого інструментарію. Її ідеї визначено в Концепції «Нова українська школа». Тому педагогіку співробітництва розглядаємо теж, як особливу технологію, яка є втіленням нового педагогічного мислення, джерелом інноваційних ідей, тою чи іншою мірою.[2, с. 34–41.]
Таким чином, головним завданням навчання вважаємо перехід на якісно новий рівень побудови міжособистісної взаємодії між учасниками освітнього процесу, зокрема, з використанням можливостей цифрових технологій. Ці завдання реалізуються у спільній діяльності учителя й учнів, учителя і батьків, що передбачає взаєморозуміння, спільні інтереси та прагнення з метою особистісного розвитку школярів.
Зауважимо, що в силу своєї зайнятості більшість батьків не мають можливості бути активними учасниками процесу, брати участь в управлінні і впливати на роботу освітнього закладу. Тому потрібні механізми, які дозволять здійснювати оперативну взаємодію з ними, забезпечити рівноправність партнерства між закладом освіти та сім’єю.
Використання можливостей цифрових технологій для мережевої взаємодії з батьками є життєво необхідним. Це дозволить здійснювати оперативний обмін інформацією, проводити консультації з різних питань, бути рівноправними партнерами. Щоб налагодити контакт з батьками, зробити взаємодію конструктивною, надати реальну допомогу необхідні активні форми взаємодії, при яких батьки зможуть спостерігати за дитиною, відстежувати її досягнення, радіти спілкуванню незамінними теж є вище згадані вдосконалення.
Загальновідомо, що нас очікує повна діджиталізація освіти, яка станом на зараз є цифровою тільки на 2% у світовому масштабі. Навчання відбуватиметься через додатки та платформи, а штучний інтелект і віртуальна реальність відкриють нові можливості для освіти та розвивають ключові компетентності.
В Україні вже розвивають цей напрямок компанії Prometheus, EdEra, Preply, а також усесвітньо відома Grammarly, заснована групою українців. Такі стартапи роблять прямий внесок у майбутнє, адже якісна освіта дає поштовх усім іншим галузям.
Основними векторами розвитку цифрової освіти є:
Швидкість - навчання йде в ногу з часом, адже звичайне накопичення знань давно втратило свою актуальність.
Ентузіазм і мотивація - основоположні принципи в освіті, де викладачі стають координаторами, направляючи учнів в онлайн- і офлайн-режимі.
Доступність матеріалів у режимі реального часу, що спрощує процес отримання нових знань.
Міждисциплінарний контент - напрямок, стирає жорсткі межі між виробництвом, бізнесом та іншими сферами, тому вимагає об’єднувати знання з різних сфер життя.
Висновок.
Швидкий розвиток суспільства та зростання інформаційно-технологічної бази сприяли вдосконаленню комп’ютерної техніки, технологій програмування та, наслідок, застосуванню нових інформаційно-комунікаційних технологій та засобів навчання в освітньому процесі.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.
До школи приходить нове покоління дітей, які живуть у інформаційному, динамічному, емоційно-напруженому середовищі. Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури. ІКТ - це не мета, а засіб навчання. Комп'ютеризація повинна стосуватися лише тієї частини навчального процесу, де вона справді необхідна.
Таким чином, цифрова трансформація (діджиталізація) в початковій школі - це не просто нове віяння часу, а необхідність і пошук нового сенсу уроку.
Список використаних джерел: