СХВАЛЕНО | ЗАТВЕРДЖЕНО Луцької міської ради» Директор школи О.П.Мах |
Положення
про моніторинг якості освітнього процесу
КЗ «Луцька загальноосвітня школа I-III ступенів №17 Луцької міської ради»
1. Загальні положення.
1.1. Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення
контролю за якістю освітнього процесу у вигляді моніторингових досліджень.
1.2. Нормативною базою моніторингу якості освітнього процесу в закладі є:
∙ Конституція України;
∙ Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII;
∙ Закон України «Про загальну середню освіту»;
∙ Інші закони;
∙ Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021
року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року
№344/2013;
∙ накази МОН,
∙ Статут школи
1.3. Провідним напрямком удосконалення системи освіти є формування
системи управління якістю освіти засобами моніторингу розвитку та
контролю якості освіти із залученням усіх зацікавлених учасників
освітнього процесу.
1.4. Дане Положення спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію та
удосконалення діяльності закладу.
1.5. Внутрішкільний моніторинг передбачає збирання (первинні дані), аналіз
та оцінку якості освіти, зберігання (створення і ведення бази даних), прогнозування та розробку рекомендацій щодо корекційної роботи.
1.6. Моніторингові дослідження проводяться спеціальною групою
аналітиків – моніторинговою групою, яка входить до складу науково-
методичної ради школи.
1.7. Положення узгоджується науково-методичною радою школи та
затверджується на засіданні педагогічної ради.
1.8. ЗЗСО № 17 у своїй діяльності керується чинним законодавством,
нормативно-правовими документами з питань організації освітнього
процесу та даним Положенням.
1.9. Дане Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.
1.10. У цьому положенні використовуються такі терміни:
Моніторинг – це спеціально організований, постійний, цільовий
контроль і діагностика стану освіти на базі систематизації існуючих
джерел інформації, а також спеціально організованих досліджень і
вимірювань з метою зіставлення реального стану з очікуваними
результатами, відстеження ходу будь-яких процесів за чітко
визначеним показником.
Моніторинг в освіті – це система збирання, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її
компоненти, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління,
що дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент часу
і дає прогноз її розвитку.
Призначення моніторингу – забезпечити всіх учасників освітнього
процесу зворотним зв'язком, що дозволяє вносити послідовні зміни в
хід реалізації освітньої програми з метою підвищення якості її
результатів.
Якість освіти – інтегральна характеристика системи освіти, яка
відображає ступінь відповідності досягнутих реальних освітніх
результатів та умов освітнього процесу нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням.
2. Мета моніторингу.
2.1. Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності
освітнього процесу у школі.
2.2. Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій
основі коригувати програму розвитку школи, прогнозування
тенденцій розвитку системи навчання в школі.
2.3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх
підготовленість до вирішення інноваційних завдань.
2.4. Відстеження динаміки освітніх послуг, ефективність управління освітнім процесом.
3. Завдання моніторингу.
3.1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом.
3.2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і
педагогічної діяльності.
3.3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур
школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.
3.4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів
діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.
4. Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в школі.
5. Об’єкти моніторингу.
Об'єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі.
5.1. Освітнє середовище:
• контингент тих, хто навчається;
• кадрове (педагогічне) забезпечення освітнього процесу.
5.2. Ті, хто навчаються:
• ступінь адаптації до навчання учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;
• рівень навченості (з усіх предметів);
• рівень вихованості учнів;
• рівень роботи з обдарованими дітьми;
• модель випускника, рівень її досягнення учнями школи (за
ступенями навчання).
5.3. Педагогічні працівники (і класні керівники):
• рівень професійної компетентності;
• якість і результативність педагогічної роботи;
• рівень інноваційної діяльності;
• аналіз педагогічних труднощів (через анкетування);
• самоосвітня діяльність.
5.4. Освітній процес:
• відомості про виконання всеобучу;
• аналіз стартового, проміжного та підсумкового контролю за рівнем
навчальних досягнень учнів.
5.5. Соціально-психологічне супроводження освітнього процесу:
• соціальний паспорт класу;
• психологічна діагностика;
• профілактична робота.
5.6. Здоров'язберігаючий аспект, безпека життєдіяльності, охорона праці.
6. Суб’єкти моніторингу.
Суб’єктами моніторингу виступають:
∙ моніторингова група;
∙ адміністрація школи;
∙ органи управління освітою (різних рівнів).
7. Форми та методи моніторингу.
7.1. Основними формами моніторингу є:
∙ самооцінювання власної діяльності педагогами, учнями, адміністрацією;
∙ внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками спільнот,
груп тощо;
∙ зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.
7.2. Методи моніторингу:
∙ метод спостереження;
∙ метод анкетування;
∙ метод ранжування;
∙ метод бесіди;
∙ метод соціометричного вибору.
8. Критерії моніторингу:
∙ об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього
процесу);
∙ систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній
послідовності);
∙ валідність (відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу,
чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів);
∙ надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
∙ гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості);
∙ результативність (має тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності)
9. Основні напрямки моніторингу.
9.1. Моніторинг здійснюється за різними напрямками залежно від його
цілей, рівня здійснення й обстежуваного об'єкта.
До основних напрямків моніторингу належать:
∙ дотримання законодавства у сфері освіти;
∙ оснащеність освітнього процесу;
∙ рівень навчальних досягнень;
∙ організація превентивної освіти дітей та молоді;
∙ професіоналізм педагогічних працівників;
∙ організація управлінської діяльності;
∙ ефективність виховних систем;
∙ виконання соціального замовлення;
∙ забезпечення доступності дошкільної і середньої загальної
освіти.
9.2. Моніторинг якості системи освіти, організований згідно з обраними напрямками, використовує різні види вимірювань: педагогічні,
дидактичні, соціологічні, психологічні, медичні, санітарно-гігієнічні,
демографічні, статистичні та ін.
9.3. На підставі моніторингу фіксується стан якості системи освіти,
прогнозується її розвиток.
10. Функціональні обов'язки учасників моніторингу.
10.1. Керівництво школи:
∙ розробляє і втілює внутрішньошкільну систему моніторингу якості
освіти і виховання;
∙ установлює і затверджує порядок, періодичність проведення
моніторингових досліджень;
∙ визначає шляхи подальшого розвитку школи.
10.2. Моніторингова група:
∙ проводить моніторингові дослідження;
∙ аналізує результати моніторингу;
∙ веде облік результатів моніторингу;
∙ розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків.
10.3. Класний керівник:
∙ проводить контроль за всеобучем кожного учня;
∙ своєчасно доводить підсумки до відома батьків;
∙ своєчасно подає інформацію для моніторингу.
10.4. Учитель:
∙ визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів
за результатами тестування, контрольних зрізів, підсумків за семестри, навчальний рік;
∙ визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;
∙ своєчасно подає інформацію для моніторингу.
11. Інформаційний фонд моніторингу.
11.1. Реалізація моніторингу передбачає організацію постійного відстеження
й накопичення даних на основі:
11.1.1. Документів і матеріалів, отриманих у ході:
∙ опитування, анкетування учасників освітнього процесу;
∙ державної підсумкової атестації випускників;
∙ підвищення кваліфікації та атестації педагогічних і керівних кадрів.
11.1.2. Результатів ЗНО;
11.1.3. Результатів планових спеціально організованих моніторингових досліджень.
11.2. Отримана в процесі моніторингу інформація має відповідати таким
вимогам:
∙ об'єктивність (відображення реального стану справ);
∙ точність (мінімальність у похибках вимірювань);
∙ повнота (оптимальність джерел інформації);
∙ достатність (прийняття обґрунтованих рішень);
∙ систематичність (приведення різноджерельної інформації до спільного знаменника);
∙ оперативність (своєчасність інформації)
∙ доступність (реальність вирішуваних проблем).
12. Порядок проведення моніторингу.
12.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу
покладається на голову методичної ради школи.
12.2. Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється
методичною радою школи.
12.3. Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу
покладається на адміністрацію школи.
12.4. Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів
моніторингу.
12.5. Моніторингові дослідження вчитель координує та узгоджує з
керівником спільноти, головою методичної ради, адміністрацією
школи.
12.6. Для проведення моніторингових досліджень використовуються тільки
апробовані технології (інструментарії).
12.7. Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання
критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні протягом всієї своєї діяльності.
12.8. Керівник спільноти несе відповідальність за дотримання критеріїв
здійснення моніторингу на рівні своєї спільноти.
12.9. Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за
формою, затвердженою методичною радою та погодженою спільнотою
вчителів.
12.10. Узагальнення моніторингових досліджень на рівні школи проводить
методична рада.
12.11. Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень
проводиться щороку на засіданнях шкільних творчих лабораторій вчителів- предметників, методичної та педагогічної рад школи.
12.12. Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а
підсумкові – протягом навчання учнів, з якими проводився моніторинг.
12.13. Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними працівниками школи, з батьками та громадськістю.
12.14. Моніторинг може проводитись як під час освітнього процесу, так і в
позаурочний час.
12.15. Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:
І етап – підготовчий, передбачає постановку мети, визначення
об’єкта спостереження, встановлення термінів проведення
педагогічними працівниками школи, з батьками та громадськістю.
моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.
ІІ етап – практичний: збір інформації через проведення співбесід,
тестувань, анкетувань, відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів.
ІІІ етап – аналітичний: аналіз і систематизація інформації, розробка рекомендацій та пропозицій, формування висновків.
13. Відповідальність щодо здійснення внутрішнього моніторингу.
13.1. Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення
внутрішнього моніторингу покладається на методичну раду школи.
13.2. Методична рада школи:
∙ забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення
внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України “Про
освіту”, “Про загальну середню освіту“, нормативно-правових актів
щодо організації навчально-виховного процесу, проводить
внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо
забезпечення об’єктивності, валідності, надійності, врахування
психолого-педагогічних особливостей, систематичності,
гуманістичної спрямованості;
∙ проводить єдину науково-методичнуполітику з питань здійснення
внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій
діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів
спостереження, замірювання, отримання на цій основі знань про
стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та
прийняттям відповідного управлінського рішення;
∙ розробляє систему здійснення внутрішнього моніторингу, яка
безпосередньо підпорядковується педагогічній раді;
∙ забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування
попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу,
здійснює контроль за їх виконанням;
∙ забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в
школі;
∙ веде облік моніторингових досліджень;
∙ організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних
працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;
∙ організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з
питань моніторингу;
∙ здійснює постійний зв’язок з ВІППО, управлінням освіти Луцької міської ради ;
∙ бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингових досліджень.
14. Очікувані результати:
14.1. Отримання результатів стану освітнього процесу в школі.
14.2. Покращення функцій управління освітнім процесом,
накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних
рішень.
15. Підсумки моніторингу.
15.1. Підсумки моніторингу підводяться двічі на рік (за результатами
I семестру, навчального року).
15.2. Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах,
висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
15.3. Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на
засіданнях предметних спільнот, нарадах при директору,
засіданнях методичної ради школи, педрадах.
15.4. За результатами моніторингу розробляються рекомендації,
приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції
роботи.
16. Контроль за проведенням моніторингу здійснює
адміністрація школи.
16.1. Періодичність проведення моніторингових досліджень визначається
адміністрацією закладу.
16.1.1. Особи, що здійснюють моніторинг, несуть персональну відповідальність за достовірність і об'єктивність наданої інформації.
16.1.2. Особи, які організовують моніторинг, несуть персональну
відповідальність за обробку даних моніторингу, їх аналіз та
використання, поширення результатів.
16.1.3. З урахуванням змін, що відбуваються в освіті, можливий
перегляд системи показників моніторингу та вдосконалення методів і напрямків досліджень.
16.2. За результатами моніторингу готуються аналітичні матеріали.
Зазначені матеріали включають аналітичну інформацію та пропозиції з питань, вирішення яких знаходиться в компетенції органів управління освітою.
16.3. Моніторинг передбачає широке використання сучасних інформаційних технологій на всіх етапах: збирання, обробка, зберігання, використання інформації. Зберігання та оперативне використання інформації здійснюється за
допомогою електронного зв'язку й регулярного поповнення електронних баз даних.
Напрями моніторингових досліджень
А. Загальношкільний рівень
Б. Локальний рівень
В. Індивідуальний рівень
Обов’язкові для ЗЗСО компоненти бази даних моніторингових досліджень
забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення
комп’ютерною технікою).
педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком,
склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними категоріями, аналіз
руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).
вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання, працевлаштування
учнів 11 кл., рух учнів).
розрізі класів та предметів, результати ДПА в 4-х, 9-х, 11-х класах,
динаміка нагородження випускників 9-х та 11 класів, результати участі учнів
в олімпіадах, турнірах, конкурсах, спортивних змаганнях).
час освітнього процесу та в позаурочний час, стан травмування серед педагогів).
готовності першокласників до навчання в школі; адаптація учнів 5 класу
до навчання в основній школі).
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:
навчально-інтелектуальні, навчально -інформаційні, навчально-комунікативні) і предметних умінь та навичок;
синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
формулювати гіпотези);
Вказані компоненти покладені в основу чотирьох рівнів навчальних
досягнень: початкового, середнього, достатнього і високого.
Відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в системі
загальної середньої освіти в загальнодидактичному плані ці рівні
визначаються за такими характеристиками :
І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідь учня фрагментарна,
характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Вміння несформовані, рівеньсамостійності навчальної діяльності низький.
ІІ рівень – середній ( 4–6 балів). Знання неповні, поверхові. Учень
відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено,
не вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв′язувати завдання
за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
ІІІ рівень – достатній ( 7–9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ,
зв′язки між ними, а також самостійно застосовує знання в
стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями
(аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити
висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна,
логічна, обгрунтована, проте без елементів власних суджень.
Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.
ІV рівень - високий ( 10–12 балів). Знання учня є глибокими, міцними,
системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань.
Його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати
навчальні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати власну
позицію.
Застосування цих критеріїв дозволяє оцінити навчальні досягнення учнів у
вигляді кількісного показника – кількості балів за 12-бальною шкалою
оцінювання.
КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.
1. Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється
відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку
розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із чинних нормативно-
правових актів в освіті на даний період.
2. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки
України №1009 від 19 серпня 2016 року; - Критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.
3. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок,
які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок,
які оцінюються, та показником оцінки в балах.
4. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
5. Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).
6. Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019).
Формувальне оцінювання має на меті:
підтримати навчальний розвиток дітей;
вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
7. Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та
підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
8. Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно
до вищезазначених нормативних документів.
9. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної
загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації,
яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема
у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
10. Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності
учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета.
На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою
та критеріями її оцінювання.
11. Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи
оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування
учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня
задоволення здобувачів освіти. Результати оцінювання здобувачів
освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради освітнього закладу.
12. Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до
обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням
компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено
ключові компетентності.
ДО КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НАЛЕЖАТЬ:
- ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, що передбачає уміння
усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та
аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття
краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та
культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну
в різних життєвих ситуаціях;
- ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ (у разі відмінності від державної)
ТА ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ, що передбачає активне використання рідної
мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому
процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості
висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних
ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
- МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання
процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
- КОМПЕТЕНТНОСТІ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК,
ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, що передбачають формування допитливості,
прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати
та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі
проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження
та дослідження;
- ІННОВАЦІЙНІСТЬ, що передбачає відкритість до нових
ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного
підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,
провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати
участь у справах громади;
- ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає усвідомлення
основи екологічного природокористування,
дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного
використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи
для сталого розвитку суспільства;
- ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що
передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і
спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів
інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших
життєвих ситуаціях;
- НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів
їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
- ГРОМАДЯНСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ, пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей,
що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної
мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти
в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,
цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як
громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і
збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
- КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає залучення до різних
видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого
вираження особистості;
- ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, що
передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні
рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей,
усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до
втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО – КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ.
1. Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі спрямоване на реалізацію наступних завдань:
створення електронних освітніх ресурсів;
інтенсифікація роботи з документами;
комунікація з учнями та батьками;
створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;
використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);
розроблення моніторингових робіт;
створення електронних каталогів і баз даних;
використання хмарних сховищ документів;
використання електронних підручників в освітньому процесі;
підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;
отримання актуальної освітньої інформації.
2. Вивчення й оцінювання рівня використання учителями ІКТ може
здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за
кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями
ІКТ враховувати у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального
та морального заохочення.
БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ.
1. Основними складовими безпечного освітнього середовища вважати:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства; – створення інклюзивного
і мотивувального простору.
2.Створення безпеки закладу освіти спрямоване на виконання таких завдань:
– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної
соціалізації особистості;
– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і
формування демократичних цінностей;
– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та
учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
– формування у дітей і підлітків життєвих навичок
(психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній
злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких
життєвих навичок,
– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до
спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх
позитивної самореалізації, соціалізації;
– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на
засадах педагогіки партнерства.
Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:
разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як
результатів власного дослідження (творчості) та/або
відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
результатів;
в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під
час оцінювання результатів навчання;
освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат,
фабрикація, фальсифікація та списування;
чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг,
пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального
характеру
з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу
освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
звання, кваліфікаційної категорії;
чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до
такої академічної відповідальності:
освітньої програми.
Звітність про результати внутрішкільного моніторингу
та періодичність його проведення у ЗЗСО
у І, ІІ семестрі та за рік для учнів початкової, основної та старшої школи.
(січень, червень)
Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у
І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів. (січень, червень)
вчителя (січень-лютий)
щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення ЗНО випускників
ЗЗСО (серпень)
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Дане Положення може підлягати доповненню або змінам за рішенням
Педагогічної ради ЗЗСО № 17 з профільним вивченням біології та інформаційних технологій .
Дія Положення поширюється на педагогічних працівників,
здобувачів освіти, інших учасників освітнього процесу.