ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МЕДІАОСВІТИ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ НУШ

Оксана Стародубцова

учитель української мови і літератури

КЗ «Великобалківська гімназія

Кропивницької міської ради»

Анотація. У статті розглянуто теоретичні і практичні питання проблеми інтегрування інфомедійної грамотності в шкільний курс української мови і літератури з огляду на актуальність ідей медіа освіти. Зокрема, зосереджено увагу на сучасних принципах медіаосвіти, окреслено тренувальний навчально -методичний інструментарії реалізації їх у процесі інтегрування інфомедійної грамотності в мовно – літературну галузь НУШ.

Ключові слова: інфомедійна грамотність, медіаосвітній підхід, принципи медіаосвіти, вправи, медіазасоби, критичне мислення.

Мета статті – розкрити можливості впровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови та літератури в 5 –х класах НУШ. Для реалізації поставленої мети були сформовані такі завдання: з’ясувати особливості впровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови та літератури, представити та проаналізувати вправи, які ефективно впливають на реалізацію компетентнісного підходу в освітньому процесі, показати ефективність використання медіаосвітніх технологій на уроках української мови та літератури.

Виклад основного матеріалу

Інформаційна революція та глобалізація світу зробили наше сприйняття дійсності взначній мірі залежними від того, як його подають медіа, тому в епоху становлення цифрових та інтерактивних технологій комунікації актуальним для розвитку підростаючого покоління є набуття системи знань і практичних умінь для орієнтації в надмірних інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації, зокрема, медіаінформації; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібних впливів, творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції. Більшість дітей, за статистикою, проводять час за комп’ютером або мобільним телефоном за прослуховуванням музики, спілкуванням у соціальних мережах та розвагами в комп’ютерні ігри. І не завжди той контент, до якого має доступ юна особа, є правильним і доцільним. Основною метою медіаосвіти на своїх уроках ми виокремлюємо виховання дітей стійкості до негативного впливу медіа на індивідуальність дитини і вважаємо, що повинні навчити їх не тільки вміння ознайомлюватися з інформацією, а й вміння критично сприймати, аналізувати, адаптувати, вирізняти правдиву від маніпулятивної, протистояти дезінформації.

Метою медіаосвіти є формування медіакультури особистості в середовищі значущих для неї спільнот. Головним завданням —сприяти формуванню медіаінформативної грамотності, медіаімунітету, рефлексії і критичного мислення, здатності до медіатворчості, спеціальних аспектів медіакультури.[1].

Проблемою впровадження медіаосвіти займалися такі вчені, як Маршалл Маклюен (Канада), Роберт К’юбі (США), Катлін Тайнер (США), Сесілія фон Файлітзен (Швеція). В Україні це питання висвітлено в роботах таких учених, як В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Найдьонова, О. Баришполець, Г. Онкович, А. Литвин, Г. Почепцов.

Відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти основне завдання навчання української мови та літератури полягає у формуванні у школярів компетентностей комунікативно, доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.

За Концепцією Нової української школи однією з 10 компетентностей є інформаційно-цифрова, яка передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. [2].

Медіаосвітній підхід до навчання української мови і літератури – це методологічний орієнтир в організації мовної освіти на основі медіаосвітніх принципів і технологій, що передбачають у процесі формування мовної особистості учня пошук, отримання, засвоєння, аналіз, оцінювання, інтерпретацію інформації, створення учнями власних текстів із використанням медіа, формування здатності критично сприймати медіатекст.

Варто підкреслити, що медіаосвіта не вводиться в українських навчальних закладах як обов'язковий навчальний предмет, а може інтегруватися в зміст різних навчальних дисциплін, зокрема й у шкільний курс української мови. За таких умов учитель-словесник має змогу формувати в учнів на уроках мови не лише предметну компетентність, а й інформаційну грамотність і медіакультуру як компоненти ключових компетентностей, які є основою для успішного життя в інформаційному суспільстві[5].

Упровадження засад медіаграмотності, медіаосвіти базується на засадах критичного мислення.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

• бачити проблеми, ставити запитання;

• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [3].

Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, оскільки є результатом досвіду спілкування між людьми, та опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно, з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх вирішень.

Перше, що повинен зробити вчитель,–створити атмосферу співробітництва, партнерства, взаємодопомоги. Актуальним є впровадження медіаосвіти під час уроків, особливо української мови та літератури, де важливим є вміння працювати з інформацією. Беззаперечно, кожен урок, кожна тема, кожний етап вимагають різних педагогічних прийомів, адаптованих до конкретних ситуацій. Наведу приклади використання елементів медіаосвіти в 5- х класах зі свого педагогічного досвіду.

Роль віртуальних екскурсій у вивченні української мови та літератури.

Сучасні діти мало цікавляться історичними пам’ятками українського народу (якщо ще можуть вказати назву, то як виглядає не знають), архітектурою міст, обмежені з різних причин в екскурсіях по країні, музеях тощо.

У своїй практиці використовую ще одну медіаосвітню технологію–віртуальну екскурсію, особливо на уроках літератури. Такий урок стає цікавим для учнів, а тому й ефективним для засвоєння знань, покращує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Віртуальна екскурсія – це організована підбірка фото-та відеозображень про видатні місця, іноді з текстовим або аудіосупроводом та засобами навігаціями; також – перегляд такої підбірки [4].

Даний вид екскурсії відрізняється від реальної тим, що відображає віртуально реально існуючі об’єкти. Це має великі переваги: доступність, можливість відвідати музей у будь-який момент. Значну роль відіграє пошуковий метод. Учні займаються дослідженням, аналізом, вивченням інформації, зіставленням.

Наприклад, вивчаючи казку І.Франка «Фарбований Лис» у 5 класі, з учнями відвідали віртуальний музей Івана Франка у Києві. Діти познайомилися з умовами, в яких жив Каменяр, світлинами дитячих років, студентського життя, із зовнішнім та внутрішнім видом садиби батьків.

Проведення віртуальної екскурсії розпочинаю зі вступної бесіди з учнями, у якій визначаю мету і завдання екскурсії. Учні не просто знайомляться з матеріалами експозиції, а ще й займаються активним пошуком літературознавчої інформації: запис тез у зошити, робити всілякі помітки визначення життєвого кредо письменника тощо. Закінчуємо віртуальну екскурсію підсумковою бесідою, під час якої учасники освітнього процесу узагальнюють, систематизують побачене і почуте, виділять важливе, намічають творчі завдання.

Одним із видів залучення новітніх засобів є вправа Робота з QR-кодами. Використовування QR-кодів спонукає учнів до роботи з різними джерелами інформації. Можна закодувати Інтернет-джерела, текстові повідомлення, посилання, тестові завдання, ігри та багато іншого. Наприклад, для вивчення українських народних казок на уроках позакласного читання корисним та швидким джерелом інформації для пятикласників буде текст та аудіокнига:

«Золотий черевичок» «Про бідного парубка та царівну»

$C:\Users\Ксена\Desktop\photo_2022-11-20_11-44-03.jpg$ $C:\Users\Ксена\Desktop\photo_2022-11-20_11-44-14.jpg$

Щоб зацікавити учнів до читання літературних казок, можна використати буктрейлер за збіркою І Франка “Коли ще звірі говорили” та казкою «Фарбований Лис»:

$C:\Users\Ксена\Desktop\Screenshot_2.png$ $C:\Users\Ксена\Desktop\Screenshot_3.png$

Ознайомлення з казкою «Фарбований Лис» І. Я. Франка. Спочатку учням пропонується прослухати аудіозапис казки, потім самостійно познайомитись зі змістом казки. Далі заняття проходить у вигляді прес-конференції. Частині учнів пропонується виступити в ролі героїв цієї казки (Лиса-Микита, Вовчика-Братчика, Ведмедя),решта учнів виступають в ролі журналістів. Кожен герой казки презентує себе, журналісти задають питання. До кінця уроку діти міняються ролями.

Вправа «Знайди помилку»

Учні повинні прочитати текст. Подивитись мультфільм за QR-кодом і підкреслити в тексті речення, яке не відповідає змісту мультфільму. Записати кілька речень про свої враження від проєктної роботи учнів 5 класу НВК – ліцею № 100 м. Дніпра

$C:\Users\Ксена\Desktop\Screenshot_4.png$

Знайдіть відмінність. Критичний аналіз.

Сьогодні ми потрапимо у чарівний світ двох подібних казок. Це індійська народна казка «Фарбований шакал» та казка І. Я. Франка «Фарбований Лис». Проаналізуйте, яка відмінність цих казок, порівняйте вдачу Лиса Микити і Чандарави.

Героями цих казок є тварини. У казках вони одні, а які ж вони у дикій природі? (Учні досліджують на основі Інтернет - джерел поведінку та особливості звірів)

Гра «Вірю-не вірю?»

Ця гра призначена для розвитку уваги та вміння відрізняти хибну інформацію від правдивої. Учасникам гри пропонують декілька речень, прочитаних вчителем в голос або написаних на аркуші паперу. Учень повинен сказати, які з цих висловлювань хибні, а які правдиві. Гру можна ускладнити, запропонувавши дітям придумати правдиві та хибні висловлювання для інших учнів.

1. У лісі жив хитрий Лис Микита.

2. Від голоду він подався до лісу.

3. Сутичка з собаками сталася по дорозі до міста.

4. Рятуючись, скочив у казан із синьою фарбою.

5.Лис каже, що виліплений Святим Миколаєм із небесної глини і помазаний ним на царство.

6.Лис Микита – добрий та справедливий цар.

7. Микита почув завивання молодих лисичок, сам завив і виказав себе.

8. Микиту роздерли на дрібні шматки за ошуканство.

9. Звірі в лісі почали підозрювати в обмані всіх лисиць.

Робота зі світлинами під час роботи над створенням тексту – опису

- Діти, звідки ми беремо інформацію? (Інтернет, фільми, енциклопедії, новини тощо).Сьогодні кожен із вас приніс свою улюблену світлину непросто так. Я хочу вам довести, що звичайна картинка із зображенням може також нести інформацію, а іноді навіть приховану, на яку ми не звертаємо увагу. А в кінці уроку кожен спробує описати свою світлину, звертаючи увагу на всі деталі.

Зараз у нас є можливість часто фотографуватися. Навіщо ми фотографуємо? Які бувають світлини?

Розгляньте цю світлину

Що ви бачите на знімку? До якого жанру її можна віднести? Зараз ми проаналізуємо цю світлину і спробуємо побачити, що вона в собі приховує, окрім очевидних фактів.

Вправа «Що? Де?Коли?»

Учні діляться на групи, одержують завдання на картці, де вписують короткі відповіді та захищають свої версії.

Хто? Що?
Де? Куди? Як?
Звідки? Навіщо?
Я назву це:

Вправа «Дослідники» (робота в групах)

Кожна група досліджує фото за допомогою плану

Помер пес Крим, господарі якого загинули під час ракетного удару по Дніпру 29 вересня

1) Які предмети (кого) ви бачите на фотографії?

2) Що відбувається на знімку?

3) Коли і де відбувалася подія, зображена на світлині? Власну думку обґрунтуйте.

4) Це був випадковий знімок чи герої позували для світлини?

5) Якщо вам не відома дата створення фото, спробуйте дізнатися в Інтернет – джерелах. Дайте назву світлині. Аргументуйте.

6) Чи відома вам доля цього пса?

Як бачимо, кожна світлина містить набагато більше інформації, ніж здається на перший погляд. Сьогодні ви будете описувати світлини, які принесли з собою. Основним завданням для вас буде знайти те, чого ви не помічали до цього.

Вправа «Мовний патруль»

Прозвітуйте про результат роботи мовного патруля «Афіші та реклами мого міста». Переконайте, чи дотримуються власники закладів у місті Кропивницькому мовного закону – використання державної мови? Продемонструйте свою відповідь вашими світлинами.

$C:\Users\Ксена\Downloads\Telegram Desktop\photo_2022-11-08_20-20-22.jpg$

$C:\Users\Ксена\Downloads\Telegram Desktop\photo_2022-11-08_20-19-54.jpg$

А зараз хочу показати, як на уроці української мови можна пояснити одну з тем розділу «Фонетика», використовуючи елементи медіаграмотності.

Тема. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ.

Мета: поглиблювати знання з теми «Фонетика», вчити учнів визначати звукове значення букв я, ю, є, ї залежно від їхньої позиції у слові, формувати практичні навички розмежування звуків і букв; формувати мовну та мовленнєву компетентності учнів: вміння аналізувати, зіставляти, порівнювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу формувати життєві компетентності школярів, виховувати патріотичні почуття, прищеплювати інтерес до вивчення рідної мови; формувати групи ключових компетентностей: інформаційно - цифрову, уміння вчитися впродовж життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення, лексикологія, орфоепія

Міжпредметні зв’язки: література, журналістика.

Обладнання уроку: підручник, дидактичний матеріал, відеоматеріали, презентація

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Встаньте, діти, всі рівненько

Посміхніться всі дружненько,

Поверніться до гостей,

Привітайтесь: «Добрий день!»

А тепер до роботи братись пора!

Щоб здобувати нові знання!

1.Слово вчителя.

Епіграфом до уроку пропоную обрати вислів Олеся Гончара, який є в кабінеті. Відшукайте його. "Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта."

Як ви думаєте, чому? Так як у школі проходить місячник української писемності та мови, тому ми глибше поговоримо про красу та багатство рідної мови.

Сьогодні я запрошую вас скористатися вашим життєвим досвідом і уявити себе в ролі працівників телебачення. Як сумлінні журналісти, давайте візьмемо ручки і запишемо дату та тему нашого уроку.

Співвідношення букв і звуків. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ

II.Оголошення теми та мети уроку.

Телекомпанія «Фонетика» працює в прямому ефірі.

Сьогодні на уроці ви поглибите й закріпите вивчені знання з мовної теми:, про співвідношення букв і звуків та звукове значення букв я, ю, є, ї, щ.

Крім цього, повторимо мовні теми, які вивчали раніше, тому будьте уважними.

Сподіваюся, що кожен виявить глибокі знання, "потроху та помалу зробить користі чимало".

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ознайомлення з розкладом телепередач. (слайд )

1. «Актуальне інтерв’ю»

2. «Новини»

3. «Хто швидше?»

4. «Мальовнича Україна»

5. «Будьмо здорові»

6. «Реклама»

7. «Від А до Я»

8. «Програма телепередач на завтра»

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Рольова гра «Актуальне інтерв’ю».

Один учень виконує роль кореспондента, інші відповідають на запитання.

В ефірі програма «Актуальне інтерв’ю». На прямому зв'язку наш кореспондент Кожухарь Маргарита. Вона з’ясує, як школярі вивчили теоретичний матеріал.

Орієнтовні запитання:

Як називається розділ науки про мову, що вивчає звуки? (Фонетика)
У чому відмінність між звуком та буквою? (Звук ми чуємо та вимовляємо, а букви – пишемо та бачимо)
Скільки букв в українському алфавіті? (33)
Скільки звуків в українській мові? (38)
Яку кількість становлять приголосні та голосні звуки? (32, 6)
Назвіть голосні звуки.(а,о, е, и, і, у)
Яку кількість становлять голосні букви ? (10)

Висновок. Респонденти показали, що теоретичний матеріал засвоїли добре.

V. Сприйняття нового матеріалу.

Отож, ми підібралися до сприйняття нового матеріалу.

В ефірі «Новини»

Познайомитися з новим матеріалом нам допоможе підручник, розгорніть його на с. 87

Встановлення причинно – наслідкових зв’язків: заповнення опори – матриці:

Я, Ю, Є

[йа] [йу] [йе] [а] [у] [е]

на початку слова після приголосного
після апострофа
після м’якого знака
після голосного

1.На початку слова: яр, юрта, єхидна.

2.Після букви, що позначає голосний соя, надія, мріє

3.Після апострофа: м’ята, в’юн, б’є.

4. Після м’якого знака: більярд, Ньютон, ательє

Букви ї, щ завжди передають два звуки

IV. Рефлексія навчальної діяльності.

Інтерактивна програма «Хто швидше?»

Вибіркова робота Вправа 211, с. 88 Завдання. Виписати слова у дві колонки: а) ті, в яких букви я, ю, є, ї позначають два звуки,

б) ті, в яких ці букви позначають один звук та м’якість попереднього приголосного.

Два звуки Один звук

М’ята рілля

ясен цілющий

єдність синє

дбаєш

мільярд

об’єкт

кулінарія

комп’ютер

Вправа – руханка

Завдання: ви повинні піднятися, якщо букви я, ю,є позначають два звуки, а сісти – коли один звук. Пригадайте, в якій позиції вони позначають 2 звуки? Зачитайте їх.

Традиція, людина, єдиний, вбрання, Україна, любов, пісня, святкують, радіють.

Розподільна робота (вправа з ключем)

Випишіть у І колонку слова, у яких звука [й] немає, а в ІІ – де є звук [й]. Якщо правильно виконаєте завдання, то з перших букв прочитаєте назву поезії Т. Г. Шевченка

Теля, зв'язок, етюд, чарівниця, пам'ять, екземпляр, історія, дев’ять, відняти, одяг, ячмінь, в’яне, догляд, олія, рояль, алюміній, армія.

(«Тече вода з – під явора»)

Бесіда про твори Т. Шевченка для дітей, рекламування книг.

Завдання. Пошуково – аналітична робота

Прочитайте виразно вірш «Тече вода з – під явора» Т. Шевченка та виконайте завдання по варіантах:

І варіант – підкресліть слова, у яких букви я, ю, є, передають два звуки,

ІІ варіант – у яких передають один звук та пом’якшують попередній приголосний. Обгрунтуйте свою відповідь.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Телепрограма «Мальовнича Україна»

Відеоролик «Це моя Україна». А ми з вами переходимо до спостереження над мовним матеріалом, і я пропоную вам таке завдання: переглядаючи відеоролик, скласти гроно (слова з літерами я, ю, є, ї).

5. «Будьмо здорові» (Фізкультхвилинка)

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі рідній поклоніться

І до сонця потягніться,

І навколо покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте.

І за парти тихо сядьте.

7. Рубрика «Від А до Я». Ми вже вивчили матеріал, тому настав час взяти участь у телепрограмі «Від А до Я».

Завдання LearningApps. ( Скласти пазли на основі знань з теми «Співвідношення букв я, ю, є, ї та щ»)

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання відповідей учнів.

Кодовий контроль

Позначають один звук - цифра 1; позначають два звуки – 2
А	піцерія
Б	сяйво
В	щітка
Г	кулінарія
Д	п’ятірка
Е	місяць
Є	мільярд
Ж	насіння
З	пір’їна
И	сонячний
І	диня
Ї	юнак
ПІ учня / учениці		Оцінка

Узагальнююча бесіда.

1.Яку тему ми вивчали на уроці?

2.Яка буква завжди позначає два звуки?

3.Скільки звуків можуть позначати букви я, ю, є?

4. Коли букви я, ю, є позначають два звуки?

5. Коли букви я, ю, є позначають один звук?

Молодці!

Дійшов до завершення наш урок. Він показав, як кожен із вас засвоїв теоретичний матеріал, навчився використовувати здобуті знання у практичних вправах.

Нехай завжди для вас у навчанні будуть настановою слова Д.Білоуса:

Просим учнів, до зубріння звичних:

Ви не бійтесь правил граматичних.

Є у кожного до мови хист, -

Не зубріть, а розумійте зміст.

VIІ. Домашнє завдання.

8. «Програма передач на завтра»

Отже, закінчив свою роботу телеканал «Фонетика». Для з’ясування емоційного стану я прошу вас описати, одним словом, яким був урок?

Домашнє завдання:

опрацювати теоретичний матеріал підручника с. 87 та зробити записи у ваших довідниках;
завдання для середнього рівня: виконати вправу 212;
для достатнього рівня: скласти тести за темою «Третє зайве»;
для високого рівня:написати лінгвістичну казку про букви я, ю, є, ї, щ.

Висновки. Потрібно звернути увагу на те, що уроки української мови та літератури з використанням елементів медіаосвіти формують не тільки медіаграмотність учнів, а й сприяють розвитку предметних і ключових компетентностей, які передбачені в Державному стандарті. Основні методи та вправи роботи з учнями, описані у статті, сприяють формуванню особистості, здатної критично сприймати інформацію, аналізувати її, адаптувати, а також допомагають відчувати себе активним творцем медіатекстів.

Насамкінець варто зауважити, що уроки української мови та літератури можуть стати сучасною платформою для формування медіаграмотної особистості, водночас використання елементів медіаосвіти сприятиме вихованню національно-мовної особистості, надаватиме можливість більш ефективно формувати мовну, комунікативну, мовленнєву та соціокультурну компетенцію в різних сферах і жанрах мовлення, повноцінно застосовувати диференційований особистісно орієнтований та розвивальний підходи, враховуючи психологічні особливості кожного учня.

Головна функція вчителя – навчити вчитися, створити умови для кращого засвоєння матеріалу, тому медіаурок є продуктивною формою навчання.

Список використаних джерел:

Електронний словник соціокультурних термінів [Електроний ресурс]/ – Режим доступу:http://dl.sumdu.edu.ua/docs/doc/bookdate_local/no8011.pdf]
Кучерук Оксана. Навчання української мови на засадах медіаосвіти в загальноосвітній школі: соціокультурний аспект // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Випуск 51. – Кам’янець-Подільський: Видавець Панькова А. С., 2020. – С.76-80.– 152с.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти.

[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти.

[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку). [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/