ГЕЙМІЗАЦІЯ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Світлана ФЛОРІНСЬКА
вчитель української мови та літератури,
комунального закладу
«Ліцей «Науковий» Міської ради міста Кропивницького»
Анотація: У статті розглядається геймізація навчання української мови та літератури як елемент упровадження цифрового середовища в сучасний освітній процес. Подано переваги та методичні рекомендації уведення геймізації на уроках. Наведено приклади використання елементів геймізації уроку української мови та літератури у 5 (адаптаційному) класі Нової української школи.
Ключові слова: Нова українська школа, геймізація, навчальна гра, цифровізація освітнього середовища, гейміфікація в освіті, ігрофікація.
У 2016 році в закладах освіти почали впроваджувати Концепцію «Нової української школи». Однією з ключових передумов змін в навчальних закладах стало не вміння установ середньої освіти готувати конкурентоспроможних майбутніх фахівців різних галузей. На думку авторів концептуальних засад, нинішня українська школа не готує здобувачів освіти до того, що вони мають уміти «навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та под…» [4, с.4]. Тому важливою складовою сучасної школи має стати впровадження інноваційних методів навчання, що є необхідними для нинішніх учнів, які кардинально відрізняються своїм світобаченням від попередніх поколінь.
Також серед засад Нової української школи виокремлюють необхідність цифровізації освітнього середовища. Під цифровізацією розуміємо впровадження поєднання активних форм навчання та віддалених: проведення вебінарів, віртуальних дискусій у чатах, рольових і ділових ігор в різних форматах, зокрема веб квестів, круглих столів на форумах чи блогах, проектної діяльності на основі вікі технологій тощо.
У цій статті ми хочемо зупинитися саме на впровадженні ігрових технологій як елементу цифровізації Нової української школи.
Високо оцінював гру у процесі навчання та виховання відомий метр педагогічної науки, наш земляк В. Сухомлинський. У своїх працях він зазначав: «Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості. То що ж страшного в тому, що дитина вчиться писати граючись, що на якомусь етапі інтелектуального розвитку гра поєднується з працею, і вчитель не так уже часто говорить дітям: «Ну, пограли, а тепер будемо трудитися!» [5, с. 95].
Сучасні педагоги також звертають увагу у своїх дослідженнях на метод гри як один із сучасних та конкурентоспроможних у процесі навчання нинішнього покоління учнів. Так у статті «Гейміфікація як засіб підвищення мотивації учнів до навчання» В. Гавриліна зазначає, що «впровадження гейміфікації в освітньому процесі підвищує зацікавленість учнів та їх мотивацію, сприяє емоційній залученості та соціальній взаємодії між однолітками. Учні беруть активну участь в роботі, що активізує їх пізнавальну діяльність на відміну від традиційних форм навчання» [2]. Інша ж дослідниця зазначає, що «гейміфікація спрямовує ігрові патерни на розв’язання життєвих ситуацій»[3]. Тобто навички, які отримує здобувач освіти за допомогою ігрофікації навчального процесу, відповідають усім вимогам Нової української школи – це і дитиноцентризм, і набуття учнем умінь вирішувати різноманітні життєві ситуації та працювати в команді. Однак, незважаючи на те, що існує низка наукових праць і статей, присвячених ігрофікації в навчанні, до сьогодні не стало предметом окремого аналізу геймізація на уроках української мови та літератури Нової української школи, тому тема нашого дослідження є актуальною.
Варто розрізняти поняття гейміфікації (ігрофікації) та геймізації освіти. Їх доволі часто плутають, однак ці поняття не є ідентичними. Ю. Блудова та О. Ільїна зазначають: «На відміну від гейміфікації, навчання на основі ігор (геймізації) говорить про те, що навчальні процеси самі по собі повинні бути поінформовані досвідом ігрового процесу – принципом, подібним принципам сучасних активних підходів до навчання, такі як конструктивізм і проблемне навчання. Тоді як ігри мають визначені правила та завдання, гейміфікація може бути просто низкою завдань із нагородами, такими як бали» [1]. Тобто термін «геймізація» є, по суті, загальною назвою для використання ігор в освітньому процесі. У своїй праці ми будемо послуговуватися саме цим поняттям.
Упроваджуючи геймізацію на уроках української мови та літератури, зокрема для адаптаційного 5-го класу Нової української школи, маємо охопити різні її сфери, які дозволяють розглядати гру як метод навчання, як форму виховної роботи, як розвиток уміння учнями досягати поставлених цілей, керувати своїми емоціями та раціонально, правильно використовувати власний час, отримуючи мотиватори та досягаючи результатів. Варто зазначити й те, що наразі також учителі застосовують елементи геймізації в навчальному процесі (бали, рейтинги, досягнення, мотиватори, квести) як важливу складову розвитку особистості. Далі подаємо основні переваги впровадження геймізації на уроках мови та літератури:
Варто зазначити й те, що педагогу потрібно розуміти, що геймізація на уроках – це не тільки занурення у тривимірний віртуальний світ, ігри під час освітнього процесу, а насамперед – навчання, тобто просвітницька складова має бути домінантною, з цього тезису й випливають конкретні правила застосування елементів геймізації на уроках:
1. Перед початком гри здобувачі освіти мають отримати детальну та чітку інструкцію, які їхні основні функції та задачі, оскільки не всі учні будуть розуміти, що їм робити.
2. Варто не перевантажувати учнів грою, оскільки – це одна з методик на уроці, і не завжди – основна.
3. Обирайте шаблони і конструктори, орієнтуючись на кінцеву мету навчання. Для перевірки знань правил або літературних термінів досить простої гри на запам’ятовування, глибші ж знання потребують залучення ігор зі складними сценаріями, різними рівнями складності тощо.
4. Основний стимул у грі – це нагороди і заохочення (бали, артефакти, рейтинги, перехід на новий рівень), тому вчителеві теж варто подумати, яка буде винагорода за проходження завдання першим чи перемогу в грі.
5. Потрібно також враховувати вікові особливості здобувачів освіти, однак це не означає, що учням старших класів не будуть подобатися прості ігри, а пʼятикласникам не сподобаються ігри-стратегії тощо. Тому вибір гри має базуватися у першу чергу на навчальних цілях уроку, а також на зручній та цікавій ігровій механіці.
Далі розглянемо цифрові ресурси, що можна використати для впровадження геймізації на уроках мови та літератури Нової української школи:
ClassTools.net – це сервіс, що дозволяє на основі шаблонів створювати дидактичні ігри чи навчальні діаграми. Так, за допомогою цього сайту учитель може розробити різноманітні ігри як для уроків української мови, так і літератури. До прикладу, на уроці, присвяченому вивченню казки Фарбований лис І. Франка (Модельна навчальна програма для 5-6 класів, автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В та ін.), можуть бути використані такі ігрові елементи, доступні на цьому сервісі:«Що зображено на частині світлини?» (різні епізоди з казки), «Стрічка часу» (послідовність подій у творі), «Аркадні ігри» (учні відповідають на створені вчителем запитання у цікавий спосіб, обираючи одну з літаючих тарілок, стрибаючого Маріо тощо), створення умовної фейсбук-сторінки літературного персонажа чи автора твору (школярі можуть додавати друзів, створювати дописи тощо).
StudyStack – сервіс, який трансформує завдання в ігри. За допомогою нього педагог зможе підготовлений тестовий матеріал одразу перетворити в різноманітні завдання: флеш картки, ігри на відповідність, філворди тощо.
Перевагою цього сервісу є те, що дублювати питання для кожного виду гри не потрібно, тобто учитель може вільно змінювати типи ігор для різних класів, не уводячи кожного разу одні й ті ж питання. На уроках з теми «Лексикологія» (Модельна навчальна програма для 5-6 класів, автори: Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.) у 5-му класі можемо застосувати різні типи доступних ігор на сервісі: «Знайти відповідність» (дібрати до слова синоніми, антоніми, знайти різні значення омонімічних слів тощо).
Wordwall – сервіс різноманітних аркадних ігор для дітей. Особливість цього ресурсу полягає в тому, що він російськомовний, на відміну від двох попередніх – англомовних платформ, він також має простий інтерфейс, можливості миттєво змінювати формат гри відповідно до запитань, урізноманітнити одну й ту саму гру завдяки різним оформленням тощо. Можливостями цього сервісу можемо користуватися на уроках і мови, і літератури: «Перегорнути плитки» (пошук цитати персонажа, автора за назвою твору і под.), вікторина «Ігрове шоу» (будь-яка тема з української мови чи літератури).
Таким чином, використовуючи гейміфікацію в освітньому середовищі учні навчаються досягати результатів, самовиражатись, взаємодіяти, розв’язувати різноманітні життєві ситуації, отримувати стимул до прояву наполегливості. Усі вищезазначені навички здобувача освіти відповідають тим вимогам, що перед нами ставить сучасний світ, а також Концепція Нової української школи. Використання різних цифрових ресурсів для геймізації освіти сприятиме й впровадженню цифрового середовища в освітній процес.
На перспективу вважаємо необхідним подальшу розробку цієї проблеми, зокрема впровадження геймізації уроку української мови та літератури у 6-х класах.
Список використаної літератури