Аналітична довідка                                                                                                           результатів якості освіти дошкільників за освітніми лініями Базового компоненту дошкільного навчального закладу № 280 «Родзинка» за 2016-2017 н.р.

        На кінець навчального 2016-2017 н.р. в травні місяці (15 робочих днів) в дошкільному навчальному закладі № 280 вивчався рівень життєвої компетенції дошкільників за освітніми лініями Базового компоненту та згідно вимог програми «Дитина в дошкільні роки».

Мета:

Методи:

В дошкільному навчальному закладі вихователями дошкільних груп було обстежено 95% дошкільників.

Аналіз моніторингу якості освіти дошкільників свідчить про задовільний рівень навченості дітей згідно вимог програми та БКДОУ.

Діагностичне обстеження проводилися в групах раннього та дошкільного віку за освітніми лінями:

освітня лінія  «Особистість дитини»;

освітня лінія «Дитина у соціумі»;

освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»;

освітня лінія «Дитина у світі культури»;

освітня лінія «Гра дитини»;

освітня лінія «Дитина у сенсорно – пізнавальному просторі»;

освітня лінія «Мовлення дитини»

Дошкільний вік (зведені результати – молодший, середній, старший дошкільний вік).

   Освітня лінія «Особистість дитини». Педагоги на задовільному рівні здійснюють роботу з фізичної культури, використовуючи здоров’язбережувальні, здоров’яформуючі технології. Приділяється увага організації Днів здоров’я, спортивним святам і розвагам, рухливим іграм, які проводяться згідно вимог програми, вікових особливостей дітей. Велика увага приділяється виконанню корегуючи вправ. 

Діти мають задовільні вміння та навички  з фізичної культури, елементарні уявлення про здоровий спосіб життя; розуміють поняття «хвороба», «здоров’я»; виокремлюють основні ознаки  покращення здоров’я, вплив лікувальних процедур,  правильного харчування, стан природного довкілля на здоров’я людини. Діти старшої групи диференціюють поняття «безпечне», «небезпечне, усвідомлюють важливість безпеки життєдіяльності, розуміють про необхідність виконання правил безпечного перебування вдома, у закладі, на вулиці, на воді, на ігровому майданчику; можуть скористатися номерами телефонів спеціальних служб. В порівнянні з початком року рівень знань, вмінь і навичок в дітей позитивно змінився: високий та достатній рівні зросли на 9%, низький знизився на 9%, середній зменшився на 15%. Низького рівня на початок і кінець року не має.                         Рекомендації.                                                                                                                                Фізичне виховання: продовжувати роботу щодо розвитку у дітей виразності рухів, пластики, рухової творчої уяви, фізичних якостей.                                                          Валеологічне виховання: продовжувати роботу щодо виховання ціннісного відношення до свого життя і здоров’я та до життя і здоров’я інших людей, формування навичок безпечної поведінки.

Освітня лінія «Дитина в соціумі». Створені сприятливі соціально-психологічні умови в навчальному закладі. В роботі з дітьми активно використовувались сучасні психозберігаючі технології. Особлива увага приділялась роботі з дітьми, які мають ознаки соціально - дезадаптованої поведінки. Зусилля спрямовувались на підтримку, розвиток і закріплення позитивних якостей особистості.

Діти засвоїли програмний матеріал з даного розділу, використовують знання в повсякденному житті. На високому та достатньому рівні засвоїли теми: «Рідна домівка», «Предмети домашнього вжитку», «Дитячий садок», «Вулиця», «Місто», «Засоби пересування». Володіють змістом понять «сім’я», «сімейні традиції». Можуть пояснити чим відрізняється знайомі та чужі люди, вміють бути виразними, винахідливими, авторитетними; за зовнішніми ознаками розпізнають наміри дітей, вживають доступну, зрозумілу, грамотну лексику з використанням різної тональності, гнучкості; надають перевагу сюжетно-рольовим іграм «Сім’я», «Дитячий садок», «Школа», «Лікарня», «Магазин», які сприяють становленню соціальних ролей людини. Аналіз показав, що дошкільники знають правила поведінки в групі, деякі свої права (право на тишу і спокій, які дають змогу зосередитись, щось обміркувати, помріяти, відпочити; право на активні ігри, право на любов та підтримку дорослого). Поступово набуваючи досвіду соціального життя, діти диференціюють в людському оточенні рідних, знайомих та чужих людей; приємних і неприємних людей (за емоційним станом); дорослих, однолітків (розпізнають за віковою ознакою); чоловіків і жінок (статевою приналежністю).

Рекомендації:  продовжувати розширяти уявлення дітей про суспільні явища, про взаємодію людей під час праці, виховувати бережливе ставлення до вироблених предметів; розвивати чуттєве сприймання оточуючого світу, розуміти і визначати якісні характеристики предметів, явищ, їх призначення, користь або шкідливість для людини.

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі». Використання методу екологічних проектів забезпечило позитивні результати у вихованні екологічної культури дошкільнят, а саме сформованості в них знань про природне довкілля та навичок екологічно-доцільної поведінки. Діти мають знання щодо догляду за рослинами та тваринами, виявляють бажання піклуватись за ними, у них сформовані добрі навички  праці в природі (посадка насіння, клубнів, живців, розсади і подальший догляд за ними). Діти усвідомлюють необхідність збереження природи, засуджують негативні вчинки поводження в природі. Дошкільники можуть на практиці використовувати отримані знання, мають елементарні уявлення, поняття про  природне довкілля як середовище життєдіяльності та вплив різноманітних чинників на здоров’я; беруть посильну участь в природоохоронній діяльності, піклуються про найближче природне довкілля (в груповій кімнаті, на майданчику дитсадка, вдома,  в районі, місті); стали більше помічати і розуміти, емоційно відчувати, любити і берегти світ природи.

Рекомендації.  Подальшої уваги потребує  формування в дітей елементів соціальної екології, а саме її гуманістичного, чуттєвого компоненту, вміння самостійно пояснити мотив свого відношення до миру природи, аргументувати свій вибір, встановлювати причинно - наслідкові зв’язки в природі. Продовжувати розширювати знання дітей щодо  відмінностей природи різних регіонів України, лікарських рослин,  та рослин і тварин, занесених до Червоної книги.

Освітня лінія «Дитина у світі культури». Діти старшого дошкільного віку можуть передавати словами свої враження, пов’язані з предметним світом, знають і називають сільське житло, інтер’єр міської квартири, називають побутові речі, різні види транспорту, улюблені іграшки, називають улюблені ігри і заняття, знають відтінки кольорів використаних в картинах, складніше  дітям дається визначення жанрів образотворчого мистецтва: пейзаж, натюрморт, побутовий жанр. Всі діти старшого дошкільного віку знають своє ім’я та прізвище, ім’я та по-батькові та прізвища своїх рідних, вживають слова на позначення родичання, описують стосунки членів сім’ї.  Знають домашню адресу, усвідомлюють про те, що в світі багато країн, в них живуть різні національності. Називають статеві  відмінності хлопчиків та дівчат.                                                                      

З метою естетичного розвитку, формування психологічної підготовки до школи, в системі проводилися заняття з образотворчого мистецтва, самостійно художньої діяльності. Вивчення рівня компетенції дошкільників з художньо-естетичного розвитку: малювання, ліплення, аплікація засвідчило, що у дітей розвинена дрібна моторика руки, діти володіють технічними  вміннями малювання, вирізання, ліплення. Діти оволоділи технікою декоративного та сюжетного малювання. Під час малювання вихователі використовують нетрадиційні техніки малювання: кляксографію, ниткографію, малювання ластиком, набриск, малювання пальчиком, лодонею, рукою. Володіють елементарними знаннями про різні види мистецтва: живопис, скульптуру, графіку, декоративно-прикладне мистецтво.

Рекомендації. Продовжувати роботу щодо комплексного підходу до художньо - естетичного виховання дошкільнят в єдності з екологічним та валеологічним вихованням, через організацію музичної, образотворчої, художньо-мовленнєвої діяльності (музично-ігрової, театралізованої, музично-мовленнєвої,  образотворчо – мовленнєвої) з використанням психолінгвістичних технологій, елементів арт-терапії в освітньому процесі.

Освітня лінія «Гра дитини». В ДНЗ створені умови для організації та проведення різних видів ігрової діяльності. Діти оволоділи  ігровими знаннями та навичками і реалізовують їх в сюжетно-рольових іграх: «Сім’я», «Дитячий садок», «Магазин», «Аптека», «Водії». Вони відтворюють  взяту на себе роль, вміють самостійно організовувати змістовні сюжетно-рольові ігри. 100% дітей можуть вільно використовувати різні засоби ігрового заміщення (з реалістичними та умовними іграшками), усвідомлюють доцільність виконання правил. Дошкільники самостійно організовують ігри, об’єднуючись в невеликі групи, вміють контролювати як свої, так і чужі дії в грі відповідно до правил. Свідомо використовують правила черговості, знають різни види жеребкування під час організації гри у виборі ведучого.

Вихователі творчо впроваджують в практику роботи ігротренінги, казкотерапію, психогімнастику, що сприяє розвитку креативності у дошкільнят.

Рекомендації. Продовжувати формувати ігрові вміння і навички у дітей, згідно їх вікових

особливостей через створення навчально-ігрових ситуацій, поповнення предметно - ігрового середовища.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі». Діти на достатньому рівні в межах програми та вікових особливостей володіють вмінням кількісної та зворотної лічби, оперують знаками «більше», «менше», «додавання», «віднімання» , «дорівнює». Вміють аргументувати і вирішувати елементарні арифметичні дії. Володіють засобами відтворення геометричних фігур, орієнтування в просторі, вміють міркувати і робити умовиводи згідно з правилами логіки. На достатньому рівні розв’язують приклади на додавання та віднімання.

Рекомендації: потребує уваги робота щодо формування в дітей вмінь вимірювати за допомогою умовної міри величини протяжних тіл, розрізняти структурні елементи геометричних фігур,  орієнтуватись у просторі.

Освітня лінія «Мовлення дитини». Навчання елементів грамоти:(діагностика проходила в групах старшого дошкільного віку). Дошкільники на задовільному рівні оволоділи елементами грамоти, готові до навчання в школі. Рекомендації:  приділяти увагу вмінню дітей поясняти якісні характеристики звуків.

Розвиток рідного мовлення. Аналізуючи  данні діагностичного обстеження можна  зробити висновок, що  вихованцями ДНЗ засвоєно діалогічне, монологічне мовлення. Вони мають задовільний лексичний запас слів з різних тем. В основному діти володіють фонетичною культурою та граматичною правильністю мовлення. Це результат діяльності  педагогічного колективу щодо удосконалення роботи з формування мовної та мовленнєвої  компетенції. Середній та низький рівень мають діти з вадами мови, які потребують спеціальних занять з логопедом.

Рекомендації: продовжувати роботу з формування у дітей фонематичної культури мовлення, шляхом впровадження ігор і вправ з орфоепічної правильності мовлення, усвідомлення звукового складу мовлення, артикуляційної гімнастики, консультування логопеда. Потребує уваги робота щодо формування у дітей   вміння  складати описові та творчі розповіді.

Розвиток другого мовлення (українська мова). Аналізуючи  данні  з даного розділу програми можна  зробити висновок, що  вихованцями ДНЗ  на задовільному рівні  засвоєно діалогічне та монологічне мовлення, в порівнянні з початком року. Низький рівень на кінець року складає  - 7 %, це знов прибулі діти та діти, які мають вади в розвитку мовлення.

Вихователі  досконало володіють українською мовою, навчання та виховання дітей ведеться українською мовою,  дошкільники залучені до вивчення рідної мови під час  занять, свят, розваг та в повсякденному  житті, проте в повсякденному житті діти спілкуються російською мовою.                  

Рекомендації: продовжувати роботу щодо вдосконалення вимови звуків, формування інтонаційної виразності мовлення, граматично правильного мовлення. Знов прибулим вихователям та молодим спеціалістам необхідно систематично працювати над своїм мовним вдосконаленням; приділяти увагу фонетиці, граматиці, активізації мовлення дітей на заняттях та в повсякденному житті; індивідуальній роботі з дітьми з даного розділу програми.

Моніторинг стану готовності до шкільного навчання дітей-випускників показав, що вони підготовлені до навчання у школі. Діти мають на достатньому рівні розвинуті психічні процеси, добрі потенційні  можливості в галузі розвитку пізнавальних здібностей, сформовані навички довільної діяльності. Ефективність системи підготовки дітей до школи - 81% (високий та достатній  рівень). Рівень розвитку основних компонентів шкільної готовності у дітей старшого дошкільного віку, дозволяє скласти позитивний прогноз успішності подальшого навчання та адаптації до нового колективу у школі.      

Висновки: Результати моніторингу свідчать, що внаслідок систематичної, планомірної роботи з дошкільниками у дітей на кінець року сформовані основні життєві компетенції до вимог Базового компоненту дошкільної освіти та вимог програми.

Педагогічний колектив вважає, що проведений моніторинг освітньої роботи з дітьми є результативним і відповідає програмним вимогам. Він  виявив також резерви щодо подальшого вдосконалення професійної майстерності педагогів щодо підвищення якості освітньої роботи з дітьми.

Резервом у роботі є розробка, або придбання  сучасних  комп’ютерних технологій  моніторингу освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Довідку підготувала

вихователь-методист ДНЗ № 280                                                 О.П.Білецька.