ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ, МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Світлана БЛОШЕНКО
вчитель української мови та літератури
комунального закладу «Навчально – виховне об’єднання № 32
«Спеціалізована загальноосвітня школа І- ІІІ ст.
позашкільний центр «Школа мистецтв»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Анотація. Життя не стоїть на місці, змінюється все: люди, підходи до роботи, навички. Людина завжди прагнула вдосконалення, вивчення нового. Успіх в усьому новому залежить від удосконалення знань та успішної організації роботи. Для досягнення мети та побудови надійного містка між вчителем та учнем під час дистанційного навчання треба бути цілеспрямованим, креативним, високопрофесійним, володіти інтерактивними методами і формами навчання та інноваційними технологіями.
Українці, як дорослі, так і маленькі, переживають складну соціально-економічну ситуацію під час повномасштабної війни. При цьому в світі та нашій країні не вщухають хвороби, спричинені коронавірусом COVID-19.
Всі ці обставини вимагають нового підходу до освіти, опанування нових технологій, щоб процес «перезавантаження» освіти України тривав, з метою забезпечення конституційного права дитини на отримання освіти та нових знань, не дивлячись на те, в якому б куточку світу вона не опинилася під час воєнного часу.
Ключові слова: цифрова компетентність, дистанційне навчання, освітній процес, інтерактивне навчання ,онлайн-сервіс, інноваційний підхід.
Не навчайте дітей так, як навчали вас – вони народилися в інші часи.
(Конфуцій)
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. [3]
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. [3]
Для України, де відбувається освітня реформа, особливо важливим є використання інформаційних та комунікаційних технологій у закладах освіти, зокрема в процесі розвитку цифрової компетентності вчителів в умовах використання засобів ІКТ та створення умов для їх інтегрування у навчальний процес. [8, с.52-55]
Щодо визначення поняття цифрової компетентності в Україні та світі досі триває дискусія. Серед дослідників до набору однакових характеристик застосовують різні назви – інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, цифрова компетентність. [8, с.52-55]
У Законі України «Про освіту» наведено значення «освітній процес» це система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.
Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 “Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти”, визначає інформаційно-комунікаційну компетентність такою, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності. [2]
В умовах сьогодення цифрова грамотність стала однією з актуальних проблем сучасного суспільства в цілому. Під час воєнного стану та карантину освітній процес триває майже в усіх регіонах завдяки дистанційному навчанню.
Дистанційне навчання — сукупність інформаційних технологій та методик викладання, які передбачають здобуття освіти без фізичної присутності здобувачів у навчальному закладі. [4]
Залежно від засобів зв’язку, можна організовувати різне дистанційне навчання. Найперше дистанційне навчання відбулося ще 1840 року – листування вчителя і учениці. Це перші листи, коли вчитель надсилав завдання, потім отримував відповіді, перевіряв роботу і оцінював, надавав зворотний зв’язок. Радіоуроки були популярними на початку ХХ століття. Телевізійні уроки від відомих педагогів-новаторів в кінці 90-х років. Зараз ми бачимо уроки Всеукраїнської школи онлайн. Сучасні технології, інтернет призвели до появи нових способів дистанційного навчання. На цей час Viber – дистанційний герой української освітньої системи. Виявилося, що це один із найпоширеніших засобів зв’язку, який можна використовувати і для дистанційного навчання. Це не означає, що не потрібно рухатися далі, але коли ми у стані «не потонути», то будь-який засіб зв’язку, який може з’єднати учня і вчителя, є ефективним. [5]
Дистанційне навчання забезпечується через системи Moodle і Zoom, сервіс Google Meet. При дистанційному навчанні використовуються матеріали, створені завдяки програмі Microsoft PowerPoint, є й інші програми, завдяки яким підвищується інтерес дітей до вивчення матеріалу та його засвоєння: Learningapps, Google сервіси. Великий обʼєм інформації та цікавих фактів, завдань можливо розмістити на дошці Padlet (це мультимедійний ресурс для зберігання інформації та забезпечення зворотного звʼязку).
Zoom — програма для організації відеоконференцій, розроблена компанією Zoom Video Communications. Вона надає сервіс відеотелефонії, який дозволяє підключати одночасно до 100 пристроїв безкоштовно, з 40-хвилинним обмеженням для безкоштовних акаунтів. Користувачі мають змогу підвищити рівень обслуговування, використовуючи один з тарифних планів, з максимальною кількістю підключень до 500 осіб одночасно, без обмежень по часу. [4]
Moodle (акронім від Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment — модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище) — навчальна платформа, призначена для об'єднання педагогів, адміністраторів і учнів, студентів в одну надійну, безпечну та інтегровану систему для створення персоналізованого навчального середовища. [4]
Google Meet – це сервіс, за допомогою, якого можна здійснювати відеодзвінки.
Проведення уроків за допомогою перерахованих вище систем вимагає від вчителя інноваційного підходу використання різних методик.
Використання інноваційних методів у процесі викладання розпочалося у ХХ ст. та набуло популярності в останньому десятиріччі у зв'язку зі стрімким розвитком ІКТ. До того ж інноваційні технології дають можливість перейти від вивчення абстрактного предмета до сприйняття його як засобу спілкування і мислення, а навчально-пізнавальну діяльність перевести на сучасний, творчий рівень. Як зазначають О. Волкова, О. Романенко В. Щербина, упровадження інноваційних методів значно покращує якість подачі навчального матеріалу й результативність його засвоєння учнями, збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію до вивчення української мови та літератури, створює умови для більш тісного партнерства між вчителями та учнями. [7]
В Україні розроблено науково-методичні матеріали щодо впровадження інноваційних технологій навчання української мови й літератури. Все більшого визнання й поширення набуває проектна діяльність. Проектна технологія дає можливість учителеві застосувати інтерактивні вправи і змінити роль авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального і творчого потенціалу учня. [6]
«Іnnovation» перекладають з англійської як нововведення. Що стосується педагогічної сфери, то це насамперед – зміни в навчально-виховному процесі з метою його покращення, вдосконалення. Сьогодні назву «інноваційний» надають тим навчальним закладам, які починають запроваджувати нововведення або їх елементи. [1]
Автором поняття «інновації» вважають австрійського вченого І.А. Шумпетера. Від 1930-х років це поняття входить в активний обіг. [1]
У нашому навчальному закладі триває змішане навчання. Для його забезпечення необхідно використовувати відоконференції, щоб діти, які перебувають на дистанційному навчанні, могли бути присутніми на уроках. Це дає можливість однакового підходу до дітей, та отримання кінцевого результату щодо засвоєння матеріалу, поданого на уроці, дітьми, які знаходяться на навчанні офлайн та тих, які навчаються онлайн. Такі уроки дають змогу комунікації дітей, які навчаються за різними формами навчання.
Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури забезпечує засвоєння матеріалу, який подається вчителем на уроці. Вчителю необхідно під час уроку, зацікавити учня, для цього необхідно використовувати прийом незакінчених речень, інтерв’ю («Мікрофон»), створення асоціативних рядів, інформаційного грона, формування запитань до автора, рефлексійні запитання, мозковий штурм.
Важливим складником таких прийомів є інтерактивні технології, під час використання яких учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними субʼєктами освітнього процесу.
Інтерактивні технології створюють атмосферу співробітництва і сприяють усебічному розвитку учителя і учня.
Інноваційні методи налаштовані на роль учня в навчальному процесі, завдяки їм, учитель може надати допомогу в засвоєнні нового матеріалу, отримати зворотний зв’язок вчителя з учнем під час використання цифрових новітніх технологій.
Питання використання інноваційних методів навчання на уроках української мови не раз аналізували в науково-педагогічній та методичній літературі.
Дослідження інноваційних методів навчання здійснювали І. Дичківська, М. Пентилюк, Л. Пироженко, А. Піхота, О. Пометун, Г. Самохіна, Т. Симоненко, М. Скрипник, Н. Суворова, І. Хом’як, А. Ярошенко, О. Когут.
Олена Пометун зазначала, що інновація означає перетворення, новизну, трансформацію; нововведення передбачає залучення чогось справді нового. Це передбачає залучення нового в мету й зміст уроку, використання сучасних методів і форм навчання й виховання, створення колективної роботи педагога й учня, поширення нових поглядів на навчання й на весь освітній процес у цілому. Інновації самі не народжуються, вони виникають як результат наукових пошуків, спроб, досліджень, передового педагогічного досвіду та експериментів. [9]
Тобто, дослідження та застосування всього нового, пошук того справжнього, надійного містка, який забезпечує передавання та засвоєння нових знань від учителя до учня.
Вчителю цифрове освітнє середовище дозволяє викладати предмети на сучасному рівні та проводити паралелі між минулим і сьогоденням.
Для зацікавлення учнів у вивченні предмету при дистанційному навчанні вчитель має використовувати всі можливі сучасні технології, інноваційні підходи.
Висновок. Дистанційне навчання з використанням інноваційних підходів має забезпечувати успішне майбутнє молодого покоління, метою якого є отримання знань учнями. Головна мета навчання в реаліях сьогодення, в сучасному світі, - створити такі умови, в яких буде комфортно навчатись і навчати. Здобуті знання мають стати передумовою успіху учня в подальшому житті. Навчання має нести не тільки знання, а й навички, вміння застосовувати їх у повсякденному сучасному житті. Шлях упровадження дистанційного навчання є тернистим, але отриманий результат по створенню комунікації учень - вчитель за рахунок створення інформаційно-освітньої мережі для забезпечення освітнього процесу та підготовки учнів того вартий.
Список використаних джерел
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#n16
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://naurok.com.ua/uploads/files/68806/208463.pdf