Корекційно-розвиткова галузь
Розвиток мовлення
1-4 класи
Пояснювальна записка
Мовлення — це форма спілкування, опосередкована мовою, яка включає процеси побудови та розуміння висловлювання. Мовлення дитини розглядається як специфічна, ієрархічно організована діяльність. Як і будь-яка інша діяльність, мовлення характеризується вмотивованістю, цілеспрямованістю, певною структурою. До функцій мовлення, крім спілкування, належать також пізнавальна та регулювальна. Мовлення відіграє винятково важливу роль у формуванні вищих психічних функцій навчання.
Мовлення, як суспільно-історичне явище, супроводжує всі сторони буття людини, забезпечуючи успішність її адаптації, інтеграції та соціалізації. Тому увага до мовленнєвого розвитку кожної особи не випадкова, особливо, коли йдеться про дітей з інтелектуальними порушеннями.
У системі початкової загальної освіти відбувається формування чотирьох основних сфер здобувачів, оскільки домінування формальних дисциплін в освіті на цьому етапі не є випадковим. Саме молодший шкільний вік є сенситивним для опанування формальними дисциплінами, результатом якого є формування операцій логічного мислення, світогляду, мовленнєвої та комунікативної діяльності, естетичних уявлень та смаків. Здобувачі з інтелектуальними порушеннями, в котрих спостерігається автентична їхньому розвитку динаміка появи цих новоутворень, вимагають підсиленої кваліфікованої системи супроводу, допомоги та патронату, оскільки будь-яке новоутворення для цих здобувачів є достатньо складним навантаженням на їх розвиток загалом.
Відповідно й їх освіта носить корекційно-розвивальний характер, який у цьому контексті характеризується ознаками підсилення психолого-педагогічних зусиль в межах навчального процесу. Поряд з цим, особливого значення набуває не тільки забезпечення корекційної-розвивальної складової в межах реалізації навчальних дисциплін освітніх галузей, але й корекційно-розвивальна спрямованість усього навчального процесу.
У Державному стандарті початкової загальної освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями корекційно-розвиткова робота визначається як система заходів з надання своєчасної, ситуативної чи (або) довготривалої психолого-педагогічної допомоги (підтримки) дітям з інтелектуальними порушеннями у системі навчально-виховного процесу [Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»].
Корекційно-розвиткова робота забезпечує розвиток мовлення (формування вимови і мовлення), слухового, зорового, дотикового сприймання, пізнавальних процесів, комунікативної діяльності з метою корекції первинних і вторинних відхилень у розвитку здобувачів. Її призначення – удосконалення чи (або) подолання труднощів предметно-практичного навчання, зокрема ритміки, соціально-побутового, просторового орієнтування, створення сприятливих умов для здобуття повної загальної середньої освіти, професійно-трудової підготовки, подальшої соціалізації учнів.
Також у Державному стандарті початкової загальної освіти визначена мета корекційно-розвиткової роботи із здобувачами з інтелектуальними порушеннями – психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень здобувачів з інтелектуальними порушеннями. Окреслено основні завдання корекційно-розвиткових занять, серед яких:
- формування особистісних якостей дитини, розвиток і корекція всіх психічних процесів, сприяння психологічній адаптації та соціальній реабілітації дітей;
- розвиток та подолання порушень мовлення (усного та писемного), дихання та голосу у дітей, попередження можливих вторинних розладів;
- корекція та компенсація вад фізичного розвитку, загальної та дрібної моторики учнів;
- корекція рухових порушень та недоліків фізичного розвитку, формування вмінь диференціювати рухи за ступенем мускульних навантажень, темпу рухів, підпорядкування рухів музиці.
Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція вад мовлення (логопедичні заняття); лікувальна.
Таким чином корекційно-розвивальні освітні програми, що забезпечують реалізацію форми педагогічного впливу на дитину в системі освіти було розроблено відповідно до системного, діяльнісного, компетентнісного та особистісного підходів з домінантністю корекційно-розвивального характеру використання основних положень цих підходів. Можна з впевненістю сказати, що програми максимально зорієнтовані на засади міждисциплінарного підходу та міждисциплінарних зв‘язків як першооснов до реалізації освітніх програм розвитку компенсаторних зон здобувачів та корекцію порушених зон. Основними принципами розроблення змістової та технологічної складових програм є принцип мінімальних та максимальних досягнень розвитку; принцип індивідуалізації розвитку; принципи складності, первинної структури дефекту; збереження диференціації за принципом компетенцій; принципи доступності та достатності.
Порядок вивчення звуків і букв планується логопедом у відповідності з індивідуальними пізнавальними можливостями та можливостями вимови кожного учня. В програмі запропонована приблизна послідовність вивчення букв. Навчання мовлення здійснюється на міжпредметному рівні в системі, що передбачає виховання потреби у мовленнєвому спілкуванні, мовленнєвої активності; широке використання збереженого потенціалу та можливостей різних аналізаторів; постійне тренування у сприйманні та розумінні зверненого мовлення та продукуванні власного мовлення; набуття позитивного досвіду контактів з однолітками, вчителями, іншими людьми; усвідомлення норм і правил співжиття в колективі.
У освітній програмі з розвитку мови реалізовано такі основні змістові лінії: мовленнєва.
Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнього вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу; забезпечення цілеспрямованого формування й удосконалення навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності –читанні, говорінні, письмі; оволодіння базовими вміннями й навичками використання мови в життєво важливих для певного віку сферах й ситуаціях спілкування.
Розділ «Мовленнєвий розвиток» передбачає роботу з розвитку мовлення школярів. Для формування та розвитку навичок мовленнєвої діяльності надзвичайно важливим є уміння сприймати і розуміти усне мовлення. З огляду на це - змістом програми передбачено навчання учнів уважно слухати, розуміти усне мовлення, розуміти пояснення, завдання та інструкції вчителя. Значна увага приділяється розвитку вміння розрізняти інтонації та розуміти їхнє значення, правильно сприймати емоційне забарвлення зверненого мовлення, співвідносити слова з відповідними предметами та явищами довкілля.
Для розвитку мовлення вихідними є практичні мовленнєві навички, що формуються, та необхідні для цього знання про мову. Вони формуються на природничому матеріалі, близької, цікавої і доступної тематики здобувачам.Учитель самостійно вирішує, які саме навички відпрацьовувати на тому чи іншому матеріалі, як часто і в якому обсязі необхідно приділяти увагу їх формуванню, зважаючи на контингент учнів класу та їх індивідуальні особливості і потреби. Вчитель самостійно розподіляє та регулює кількість годин між темами з розвитку мовлення, враховуючи індивідуальні можливості здобувачів даного класу, труднощі у засвоєнні матеріалу, необхідність приділяти більше годин для сприймання та засвоєння певного матеріалу. Заняття з розвитку мовлення плануються з урахуванням необхідності багаторазового повторення матеріалу з поступовим включенням нових елементів до попередньо засвоєних вмінь. В залежності від індивідуальних можливостей здобувачів темп проходження матеріалу уповільнюється або прискорюється, що може бути передбачено стосовно конкретного здобувача або підгрупи здобувачів.Тематику мовленнєвого матеріалу для уроків логопед визначає сам, враховуючи сезонні зміни в природі, особливості здобувачів даного класу, та (головне) доступність та послідовність мовленнєвого матеріалу. На його основі здобувачам буде легше сприймати та засвоювати новий матеріал з розвитку мовлення. Запропоновані теми з природознавства можна корегувати, вносити зміни в тематику природознавчої теми, відповідно бажання вчителя та його методичної та наочної готовності. Визначені освітньою програмою теми є близькими до соціального і практичного досвіду дітей з інтелектуальними порушеннями, забезпечують їх соціалізацію й інтеграцію у природне.
Метою початкової освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.
Заняття з розвитку мови є частиною загальної корекційно-виховної роботи, що проводиться з дітьми з інтелектуальними порушеннями в спеціальній установі. Його проводитьучитель-логопед у формі підгрупового і індивідуального заняття. Індивідуальна робота планується логопедом з урахуванням встановленого порушення мови, а також загального розвитку конкретної дитини. Вона проводиться по окремому плану і розкладу.
Діти, що приходять до школи, знаходяться на різних рівнях мовленнєвого розвитку:
1) безмовленеві діти, які користуються тільки окремими звуконаслідуваннями та інтонованими криками;
2) діти, що мають певний словниковий запас та користуються окремими словами або однослівною фразою;
3) діти, що мають фразову мову та користуються двохскладовою фразою, у більшості випадків з фонетичними і граматичними спотвореннями.
Тому навчання на занятті проводиться відповідно до індивідуальних особливостей дітей, при поступовому і послідовному ускладненні змісту.
У підгрупу підбираються діти з приблизно однаковим рівнем інтелектуального розвитку. Такий розподіл обумовлюється тим, що при одному і тому ж змісті методи навчання в підгрупах будуть різними.
Враховуючи швидку стомлюваність дітей і погану концентрацію їхньої уваги, потрібна зміна видів діяльності, тому кожне заняття включає в собі різні види роботи.
Заняття з розвитку мови проводяться в ігровій формі. При цьому необхідно використовувати специфічні ігрові прийоми, спрямовані на мобілізацію уваги і мовної активності дітей, а не орієнтуватися на ті ігри, які використовуються для формування ігрової діяльності.
В освітній програмі надається орієнтовна тематика змісту матеріалу.Запропоновані теми можна корегувати.
Розвиток мовлення
1 клас
(Адаптовано)
Предметно-орієнтовані Компетентності | Орієнтовний зміст навчального матеріалу | ||
Змістова лінія « Мовленнєва» | |||
Здобувач/ здобувачка (з допомогою педагога): -орієнтується в режимі навчального процесу, правилах поведінки на уроці та перерві; -сидить правильно за партою; -організовує своє робоче місце; -елементарні правила самообслуговування та особистої гігієни; -словесні форми спілкування;
| Пропедевтичний період Закріплювати навички навчальної діяльності. Бесіди на теми: «Наша школа», «Наш класс», «Шкільне подвір‘я», «Культура поведінки учнів в школі, на подвір‘ї, на вулиці». Словесні форми спілкування з дітьми та дорослими. (Ознайомлення з навколишнім Людина. Власні ім’я та прізвище. Зовнішній вигляд людини: правила охайності. Розпорядок дня школяра, корисне харчування. Предмети побуту, які нас оточують. Користування ними. Екскурсія: приміщення школи.) | ||
Здобувач / здобувачка(з допомогою педагога): -правильно користується органами артикуляції; -звертаються один до одного за допомогою слів, жестів, дій; -виконує доручення вчителя; -вміє пояснити вербально або жестово- мімічними засобами; -розрізняє звуки на слух; -повторює за вчителем звуків, звукосполучень, простих слів і фраз; -відповідає на запитання; -розрізняє звуки і нескладні звукосполучення, схожі за звуковим складом; -сприймає на слух та розуміє окремі слова; -відповідає на прості запитання до прослуханого; -відповідно індивідуальним можливостям, нові слова, необхідні для спілкування;
| Розвивати комунікативні здібності. Ігри і вправи для органів артикуляції і формування мовленнєвого дихання. (Органи мовлення та чуттів людини.) Звернення один до одного, до вчителя за допомогою слів, жестів, дій. (Поняття про добу: день, ніч.) Розширення практичного використання жестів в спілкуванні, під час розв‘язання задач побутового або навчального характеру. (Предмети побуту, які нас оточують.Користування ними.) Виконання словесних доручень вчителя, дітей. Оформлення прохання, бажання вербально або жестово- мімічними засобами. Повторення за вчителем окремих звуків, звукосполучень, простих слів і фраз. Відповіді на запитання вчителя (однозначні, показування). (Поняття про живу та неживу природу.Що належить до природи?) Розрізнення звуків і нескладних звукосполучень, схожих за звуковим складом (ау-уа, ам-ма, ох-ух). (Голоси та звуки природи.Шум дерев, струмка, моря…) Сприймання на слух та розуміння окремих слів. Слухання казок, оповідань з усного переказу вчителя, відповіді на запитання за змістом прослуханого. Ігри-драматизації з використанням сюжетів та лексики вивчених казок, оповідань, віршів. Розповіді за мотивами казок, оповідань, інсценізація (з допомогою вчителя, з використанням наочності). Участь в бесіді (відповіді на запитання, побудова реплік за зразком). | ||
Здобувач / здобувачка (з допомогою педагога): -розрізняє основні кольори (червоний, зелений, синій, жовтий); -розрізняє предмети за кольором та формою, величиною, смаком; -на основі натуральних овочів та фруктів розрізняє предмети за кольором, формою, величиною; знаходить заданий предмет, підбирає парний предмет; знаходить предмет за даними ознаками; співвідносить предмет з його зображенням-відтворює комбінації з ліній та фігур; -виділяє частину від цілого, розпізнає предмети за їх частиною; складає предмет із частин; -проспівує звуковий та складовий ланцюжок ; -слухає, запам‘ятовує та частково відтворює склади та слова подібні за звучанням; -співвідносить предмети та їх дії з опорою на малюнки, за уявою; -класифікує предмети, їх зображення за поданою характеристикою; -виділяє зайвий предмет із картин тієї, яка відповідає прослуханій розповіді.
| Активізувати мовленнєву і пізнавальну діяльність. Розрізнення основних кольорів (червоний, синій, зелений, жовтий). (Овочі. Фрукти.Ягоди.) Розрізнення предметів за кольором, формою, величиною на основі дотикових відчуттів. Знаходження предмета за даними ознаками. Відтворення комбінацій з ліній та фігур (за зразком, по пам‘яті, за інструкцією). Виділення частин цілого, розпізнавання предметів за його частиною. Складання предмета із частин. Слухання, запам‘ятовування та часткове відтворення складових комплексів і слів (не більше трьох), подібних за звучанням: (я-я-я-ось моя сім‘я, ко-ко-ко-я п‘ю молоко, ох-ох-ох-баба сіяла горох). Приспівування звукового та складового ланцюжка на знайомі мотиви дитячих пісень. Співвідношення предметів та їх дій з опорою на малюнки, за уявою (хто? що? – що робить?). (Осінь.Сезонні зміни в природі.) Класифікація предметів, їх зображень за поданою характеристикою. (Осінь. Сезонні зміни у природі. Овочі, фрукти. Похолодання, випадання дощів.ю зміна забарвлення листя, листопад.) Виділення зайвого предмета із запропонованих. Підбір узагальнюючих слів до групи предметів, об‘єднаних за родовими (видовими) ознаками. (Овочі. Фрукти.Ягоди.) Виділення із двох близьких за змістом запропонованих; -підбирає узагальнюючі слова до груп предметів; | ||
Здобувач/здобувачка (з допомогою педагога): -розрізняє, добирає та нанизує дрібні предмети, різні за кольором, розміром і формою; -складає розбірні іграшки; | Удосконалювати розвиток дрібної і загальної моторики. Розрізнення, добір та нанизування дрібних предметів, різних за кольором, розміром, формою. Робота з розбірними моделями іграшок (пірамідка, матрьошка, формочки для піску, грибок та ін.) за зразком. | ||
| Підготовка до читання. Переказування тексту у зв’язку з тим, що у багатьох дітей відсутнє мовлення. Ігри та вправи із звуками оточуючого середовища: розрізнення немовних звуків, імітація, співвідношення звука з його джерелом, характеристика звука за силою звучання (голосно, тихо). (Тварини свійські: кіт, собака,корова. Зовнішній вигляд.) Наслідування звуків природи (голосів тварин, птахів). (Птахи: голуб, ворона.Зовнішній вигляд.) Практичне знайомство із словом, як одиницею мовлення: виділення слова в ряду інших слів (хлопки,відстукування). | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -правильно сидить під час письма; -правильно тримає в руці олівець, ручку та пензлик; -малює на нелінованому папері вертикальні, горизонтальні, прямі похилі лінії; -креслить фігури за допомогою трафаретів; -домальовує предмет знайомими лініями; | Розвиток графічних умінь. Правильна постава під час письма. Ігрові вправи на активізацію рухівкистей руки, пальців («пальчикова гімнастика»). Малювання вертикальних ліній різної довжини. Малювання вертикальних ліній за завданням вчителя («Намалюй стільки ж ліній», «Намалюй лінії такого ж кольору», «Намалюй лінії іншого кольору» та ін..) Малювання комбінації з вертикальних ліній («Намалюй стільки ж ліній», «Намалюй лінії такого ж кольору», «Намалюй лінії в тому ж порядку»). Малювання вертикальних ліній від початкової крапки. Малювання горизонтальних ліній однакової довжини («Гребінь», «Паркан», «Драбинка»). Малювання прямих похилих ліній в різних напрямках («Сонечко», «Гілки дерева»). Домальовування предметів знайомими лініями. Креслення на нелінованому папері фігур і композицій за допомогою трафаретів.Використання різноманітних матеріалів для графічних дій: крейда, олівці, акварельна фарба, фломастери. (Зима. Сезонні зміни у природі. Холодне повітря, мороз, снігопад, лід, сніжинка. Весна. Сезонні зміни у природі. Потепління, танення снігу, цвітіння, приліт птахів.) | ||
Змістова лінія « Взаємодіємо усно » | |||
Здобувач/здобувачка (з допомогою педагога) - - розуміє і пояснює значення заданого слова, виходячи із змісту прочитаного тексту; - - добирає до заданого слова зі схожим та протилежним значенням.
| Лексична сторона мовлення. Узагальнювальна функція слова. Контекстуально зумовлене значення слова | ||
- уміє порівнювати слова за значенням, виділяє й узагальнює в них загальний зміст, що полегшує дитині перехід до засвоєння їх переносного значення; - уміє встановлювати логічні зв’язки між словами. | Узагальнене лексичне значення | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - уміє виділяти загальну семантичну ознаку ряду слів; - уміє правильно групувати предмети на основі спільності; - їх функцій, загального і подібного використання речей; - поєднує предмети за узагальненими ознаками (матеріал, дії предметів, їх функціональне використання, внутрішні якості тварини або людини, фізичні властивості, способи руху, явища природи тощо). | Понятійна співвіднесеність слова | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уміє співвідносити запитання (хто? що? що робить? який? яка?) з відповідними словами речення або словосполучення (яке слово відповідає на запитання...). | Абстрактно-узагальнене лексичне значення слова
| ||
- Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє, в живає і співвідносить прикметники, дієслова, іменники, прислівники з протилежним значенням; - добирає антоніми до заданого слова (високий – низький, весело – сумно) з опорою на наочність та без неї; - знаходить і називає уконтексті слова з протилежним значенням (без наочної опори). | Лексична семантика. Лексико-семантичні явища. Антонімія
| ||
- Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): розуміє, вживає і співвідносить прикметники, дієслова, іменники, які мають однакове значення; - добирає слова, синонімічні до заданого слова (біда – горе, нещастя, хоробрий – сміливий) з опорою на наочність та без неї; - знаходить і називає уконтексті, слова близькі за значенням (без наочної опори); - розташовує слова в міру зростання чи зменшення ознаки (маленький-дуже маленький-малесенький-крихітний) | Синонімія
| ||
- - Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - -розуміє та вживає доступні багатозначні слова, деякі переносні значення; - - уміє скласти просте речення зі словосполученням, які містять однакові слова, але несуть різну семантичну завантаженість; - - знаходить у контексті слова, які вимовляються однаково, але мають різне значення. | Багатозначність (іде людина, іде дощ, сніг, потяг, розмова; золоті прикраси, руки, люди, листя; летить птах, летить літак, летить сніг, листок; біжить людина, річка, зерно з мішка; грає людина, інструмент, сонце у воді; свіжий хліб, свіжі квіти; шапочка у дитини, шапочка у гриба; носик у дитини, носик у чайника; вуса у дідуся, у кота, вуса у колоса; ніжка дитини, ніжка у стола). Омонімія (залізний ключ – журавлиний ключ; коса у дівчинки – залізна коса; смачні лисички – руді лисички). | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - уміє виділяти слова з ряду слів; - - уміє аналізувати словесний склад речення, яке не містить прийменників (на початковому етапі); - - співвідносить слова, що позначають предмети, їх дії і якості з відповідними синтаксичними питаннями (яке слово відповідає на запитання що робить? який? яка? яке?); - - орієнтується на слово і елементарний рівень усвідомлення його як складової одиниці мови.
| Слово як складова одиниця мови.
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - уміє утворювати слова різними способами (приєднання префіксів, суфіксів, складання слів); - - розуміє узагальнене значення слова (скляні, дерев’яні предмети; маленькі предмети, умістилища тощо); - - уміє використовувати утворені слова у різних відмінкових формах при складанні речень (У шафу повісили хутряну шубку) | Словотвір.
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - порівнює слова за звучанням та значенням (які предмети позначають слова - великі чи маленькі (з опорою на наочність та без неї), помідор – помідорчик, ялинка – ялиночка); - - визначає загальне звучання в ряді однотипних заморфологічним складом слів (гілочка, тарілочка, коробочка); - співвідносить визначену морфему зі значенням; - - розуміє диференційоване значення засвоєних морфем. | Практичний морфологічний аналіз слова
| ||
-Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє, утворює та використовує словотворчі морфеми іменників. | Словотвір іменників зі значенням морфем: -зменшувально-пестливе значення; - із суфіксами –ик-, -чик-: - без зміни звукової структури кореня похідного слова (м’яч – м’ячик; хліб – хлібчик; барабан – барабанчик, помідор – помідорчик); - зі зміною звуків у корені слова (ніс – носик; хвіст – хвостик; стіл – столик); - -із суфіксом -к- (хмара – хмарка; корова – корівка; голова – голівка; шуба – шубка); - -із суфіксами -очк-, -ечк- в іменах (Оля – Олечка; Вова – Вовочка), у неживих предметах (голка – голочка; чашка – чашечка; сонце – сонечко; шапка – шапочка); - -із суфіксом -ичк- (лисиця – лисичка; вода – водичка; сестра – сестричка; трава – травичка); - із суфіксами –оньк, -еньк- (Машенька, донечка, бабусенька, калинонька, ніженька, рученька, голівонька); - значення умістилища: - -із суфіксами -ниц-, –иц- при збереженні звукової структури кореня слова (супниця, салатниця, цукорниця); - -у випадках чергування, пом’якшення, оглушення приголосних звуків кореневої частини слова (хлібниця, сухарниця, мильниця); - значення недорослості: - -із суфіксом –ен- без зміни структури кореня слова (слон – слоненя, тигр – тигреня, лев – левеня); - із чергуванням звуків у корені слова (ведмідь – ведмежа, білка – білченя, вовк – вовченя, заєць – зайченя, індик – індиченя); - із заміною кореня похідного слова (собака – цуценя, курка – курча, свиня– порося); – суфікси -ат- (-ят-), -к- (лисиця – лисенятко, гуска – гусенятко, жаба – жабенятко, вовк – вовченятко, кіт – кошенятко, ведмідь – ведмежатко, свиня – поросятко, корова – телятко, собака – цуценятко); - зі значенням осіб за їх діяльністю, професією із суфіксами –іст-(-ист-), -ар-, -н- , -ель-, -к- (садівник, футболіст, кухар, двірник, учитель, вихователька). | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - розуміє та використовує значення морфем прикметників. | Словотвір прикметників зі значенням морфем: - значення зовнішніх та внутрішніх якостей предмета із суфіксами -ив-, -лив-, -н- (бруд – брудний, сила – сильний, розум – розумний, боягуз – боязливий); - присвійні прикметники з використанням суфіксів: - -ів- (-ов-), -ин- (-ін), -ач- (-яч-), -ч- (Сашин, Галин, мамин, батькова, котикова, лисячий, собачий, вовчий); - із суфіксами -ач-, -яч-, -и- з чергуванням у корені слова (вовчий, заячий, собачий, ведмежий, поросячий, мишачий, лисячий); - відносні прикметники у значенні матеріалу та його властивостей (гумовий, паперовий, хутряний, солом’яний, дерев’яний, кам’яний, залізний), продуктів харчування(шоколадний, молочний, сметанний; сливовий, вишневий, грушевий), рослин (дубовий, сосновий, каштановий) із суфіксами –н-, -ан- (-ян-), -ов-, -ев- (-єв-); - прикметники зі зменшено-пестливим значенням з використанням суфіксів: –оньк- (-еньк-) (зелененький, височенький); розрізняє родову приналежність предмета за допомогою запитань (Про що можна сказати дерев’яний, дерев’яна, дерев’яне?). | ||
- розуміє, утворює та використовує значення морфем дієслів.
| Словотвір дієслів зі значенням морфем: - префікси зі значенням руху (протилежних дій): - за-, ви-, при-, від-, на-, під- (залітає – вилітає, заходить – виходить, закриває – відкриває); - префікси зі значенням завершеності дії: по- з-, на- (помив, збудував, намалював); префікси за значенням різних відтінків дій: (наливає, поливає-переливає, виливає; приїхав, заїхав, під’їхав, поїхав, переїхав). | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уміє добирати і називати споріднені слова.
| Споріднені слова (сніг, сніжинка, сніговий, сніговик, сніжний, снігопад, снігуронька; ліс, лісник, лісовий, лісок, лісовик; сад, садок, садочок, садівник, садові; гриб, грибок, грибний). | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - порівнює та узагальнює предмети за сенсорними ознаками (визначає їх подібність та відмінність) (покажи (або відбери) і назви, що тут кругле, квадратне, овальне); - - групує предмети за загальними функціональними ознаками (з уточненням і розширенням уявлень про кожен із них і про групу в цілому) (назвати узагальнююче поняття, вибір картинок за узагальненою ознакою); - - уміє вилучати уряді слів зайве слово; - - уміє групувати семантично далекі та близькі слова (іменники, прикметники, дієслова); - - уміє порівнювати слова за значенням; - - добирає слова з означеної педагогом теми (спрямовані асоціації); - добирає слова шляхом вільних асоціацій. | Лексична системність. Синтагматичні зв’язки слів
Парадигматичні зв’язки слів
Лексико-семантичні поля | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - уміє вслуховуватись та сприймати звернене мовлення; - - уміє помічати зміну граматичної форми одного і того самого слова; - - уміє співставляти слова за звучанням і значенням у зв’язку із зміною граматичної форми. | Граматична сторона мовлення. Спрямованість уваги на граматичне оформлення мовлення.
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - розуміє та вживає іменники, дієслова, прикметники у однині та множині; - - уміє помічати зміну закінчень одного і того самого слова у іменників, прикметниківта дієслів однини та множини | Предметне значення граматичних морфем.
Предметне значення часових форм
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - утворює і правильно вживає відмінкові значення граматичних форм іменника у знахідному (білочку, зайчика; кашу, хліб; у дупло), у родовому (у ведмедя; із яблук; з автобуса; букет квітів;багато яблук, дерев), у давальному (по дорозі; корові), у орудному (лапками; з котиком; з дівчинкою;снігом; під кущиком), у місцевому (в лісі; про ялинку), у кличному відмінках; - - відповідає на запитання до заданого слова у відповідній відмінковій формі; - - уміє складати речення з одним і тим словом у різних відмінках; - - вилучає із тексту одне і те саме слово у різних відмінках на основі запитань; - правильно використовує форми слова у прямих і непрямих відмінках у власному мовленні; - - добирає і використовує форми прийменників «від – до - на – в – з (із) – під», що означають просторове розміщення предметів у поєднанні із відповідними відмінковими формами іменників.
| Предметне значення відмінкових форм
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - визначає граматичну форму головного слова за граматичною формою узгодженого слова на практичному рівні, - добирає необхідне слово, у тому числі при відповіді на запитання який?, яка?, яке?, які?; що зробила?, що зробив?; - - розуміє і вживає предметне значення: - прикметників з узгодженим іменником (висока ялина-високий тато-високе дерево-високі будинки).
| Предметне значення родових форм
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє і вживає предметне значення: - дієслова (жіночого та чоловічого роду минулого часу (малював-малювала); - порівнює і співставляє дієслова у теперішньому, минулому та майбутньому часі; | Предметне значення часових форм | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - добирає і використовує форми доконаного і недоконаного виду дієслів | Предметне значення видових форм | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - - добирає і використовує форми дієслів, прийменників.
| Предметне значення особових закінчень
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє смислові зв’язки міжсловами у словосполученні, реченні; - правильно розуміє і визначає синтаксичну роль іменника, дієслова; - виділяє слова із складу речення шляхом відповіді на запитання до членів речення; - володіє навичками складання речень із опорних слів, у яких частково чи повністю змінена початкова форма (варити, мама, суп); - уміє складати речення різної складності з опорою на наочність та без неї (за картинкою, демонстрацією дій, опорними словами); - доповнює речення пропущеними словами; - розуміє причинно-наслідкові зв’язки у складному реченні; - доповнює у реченні пропущені прийменники, орієнтуючись на граматичну форму іменника (Ялинка росте…будинком).
| Синтаксична сторона мовлення.
Словосполучення. Речення. Складання речень за схемами: - іменник у називному відмінку + узгоджене дієслово (Кішка сидить. Тато читає); - іменник у називному відмінку + узгоджене дієслово + прямий додаток (Мама п’є молоко. Дідусь дивиться телевізор); - іменник у називному відмінку + узгоджене дієслово + прямий додаток (форма знахідного відмінка із закінченням –у (Таня їсть цукерку. Тато читає газету); - іменник у називному відмінку + узгоджене дієслово + 2 залежних від дієслова іменника у знахідному відмінку однини + давальний відмінок однини (Мама дає цукерку сестрі. Хлопчик кидає палку собаці); - іменник у називному відмінку + узгоджене дієслово + 2 залежних від дієслова іменника у знахідному відмінку однини + орудний відмінок однини (Тато рубає дрова сокирою). Розширення простого речення шляхом введення однорідних членів речення. Побудова речень з однорідними підметами (помідор – круглий, червоний, соковитий, м’який, великий). Побудова речень з однорідними присудками (Мама прийшла, взяла віник, підмела кімнату). Побудова речень з однорідними доповненнями (На столі лежали яблука, груші, сливи) Побудова складних речень: -складносурядного речення з протиставним сполучником “а” (Спочатку треба помити руки, а потім витерти), -з розділовим сполучником «або»(Діти будуть читати книжку або підуть гуляти); -складнопідрядного речення з підрядним причини із прийменником “тому що” (Ми не підемо гуляти, тому що іде дощ); -з підрядним бажання з прийменником «щоб» (Я хочу, щоб приїхала мама); -з підрядними умови з прийменником “якщо” (Я буду малювати, якщо мама дасть мені олівці). | ||
- - Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє речення, виражені складними граматичними формами слів; - володіє умінням перетворювати синтаксичну структуру власного речення за запитаннями та на наочному матеріалі; - - розуміє і передає смисловий зв’язок слів у конструкціях; - - уміє перетворити деформоване речення у граматично правильну конструкцію.
| Синтаксичні трансформації.
| ||
- - Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - розуміє і передає зміст простих, інвертованих, пасивних, порівняльних синтаксичних конструкцій; - - розуміє і утворює часові конструкції (з 6 років), речення з парадоксальним смислом, складні конструкції.
| Логіко-граматичні конструкції. - прості конструкцій (Бабуся спекла на свято смачний пиріг); - інвертовані синтаксичні конструкції (Автобус наздоганяє машина.Машину наздоганяє автобус); - пасивні синтаксичні конструкції (Земля вкрита білим снігом); - розуміє і утворює часові конструкції (з 6 років) (Після їди треба помити руки. За літом наступає осінь); - порівняльні конструкції (Дерево вище, ніж кущ); - речення з парадоксальним смислом (Дівчинка катає у візочку ляльку.Лялька катає у візочку дівчинку); - складні конструкції (Тато одягнув плащ, тому що ішов дощ).
| ||
- Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): уміє уважно слухати і сприймати звернене мовлення у формі діалогу; - розуміє звернене мовлення: запитання, прохання; - уміє відповідати на запитання різного змісту; - уміє продовжувати, доповнювати відповіді інших дітей; - уміє самостійно звертатись із запитанням, проханням до дорослих та однолітків з дотриманням мовленнєвого етикету та правил норм поведінки; - володіє навичкою складання простих та складних речень за питаннями, демонстрацією дій, за сюжетною картинкою, серією сюжетних картинок; - контролює власні висловлювання та інших; - володіє навичкою вести діалог описового або сюжетного характеру; - уміє використовувати невербальні засоби спілкування: міміка, жести. | Зв’язне мовлення.
Діалогічне мовлення.
| ||
- - Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уміє зосереджено, уважно слухати текст; - - розуміє і усвідомлює зміст сприйнятого зв’язного тексту; - дає повну відповідь на запитання до тексту перед переказом; - володіє навичкою складання граматично правильних простих та складних синтаксичних конструкцій; - - уміє будувати висловлювання різних типів: опис, розповідь, роздум, переказ з опорою на наочність та без неї; - - уміє самостійно складати розповідь та переказувати текст з опорою на наочність; - - володіє навичкою складання розповіді за сюжетною картиною, за серією картинок; - - уміє складати колективну розповідь; - - володіє навичкою творчого розповідання за наочністю та без неї; - - уміє відрізняти вірш, казку, оповідання, опис; - - уміє зрозуміти і визначити настрій тексту; - - уміє правильно користуватися інтонацією; - - заучує і розповідає напам’ять прості вірші, невеликі тексти. | Монологічне мовлення.
Порівняння предметів з виділенням у них однакових і різних ознак. Побудова короткого оповідання за картиною, серії картин, розповіді-опису, простих переказів. Заучування простих віршів, скоромовок. | ||
- - Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - правильно вимовляє звуки, які є у власній вимові або були раніше скориговані; - - правильно вимовляє поставлені, автоматизовані звуки та диференціює їх на слух та у вимові; - - уміє вимовляти слова доступної звуко-складової складності; - - висловлюється чітко, зрозуміло, у середньому темпі, помірно голосно з відповідною інтонацією, з правильним наголосом у словах; - - володіє набутими навичками в самостійному мовленні.
| Фонетико-фонематична сторона мовлення. Звуковимова. Чітке сприймання та розрізнення на слух голосних, приголосних на матеріалі звуків, що правильно вимовляються: у, а, і, е, о, и, п, пʹ, м, мʹ, б, бʹ, н, нʹ, т, тʹ, в, вʹ, ф, фʹ, к, кʹ, х, хʹ, г, гʹ (в залежності від індивідуального прояву дефекту). Формування правильної звуковимови звуків, які підлягають корекції: ґ, й, ц, дз, ч, дж, джʹ, й,, с, сʹ, з, зʹ, ш, ж, л, лʹ, р, рʹ, (у відповідності до індивідуального плану корекції). Засвоєння складних за структурою слів на матеріалі звуків, що правильно вимовляються. Розвиток інтонаційної виразності, сили голосу, дикції, відповідного темпу, висоти голосу, чіткості висловлювань. | ||
- Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - відтворює ритмічний малюнок слухових образів (.--, ..-), ритмічну структуру слова (--,-,---); - запам’ятовує та відтворює ряд із 4-6 голосних звуків; - запам’ятовує та відтворює ряди із звуків, складів, слів на основі звуків, що правильно вимовляються; - спрямовує увагу на звукове оформлення власного мовлення та сприйнятого мовлення оточуючих; - розуміє сприйняте на слух мовлення оточуючих; - помічає зміну значення слова у зв’язку з його звуковим та морфологічним оформленням; - розрізняє звуки близькі та далекі за артикуляцією на практичному рівні; - розрізняє слова-пароніми;- розрізняє слова-омоніми; - розуміє і встановлює схожість та розбіжність смислу речення з однаковим лексичним складом; - встановлює загальне звучання у закінченнях слів (мавпа, білка, зебра; мавпу, білку, зебру (Що ти чуєш наприкінці цих слів?), показує відповідну букву. - утворює за аналогією слова з різними префіксами, з однотипними суфіксами, виділяє їх, розуміє схожість і відмінність у значенні слова; - порівнює звучання власного та чужого мовлення; - визначає правильність вимови звуків, слів у вимові оточуючих та у власному мовленні. | Слухові процеси: сприймання, уваги, пам’яті, контролю. Привертання уваги до звукового, складового звучання мовлення. Розуміння сприйнятого мовлення. Розрізнення звуків, які відрізняються артикуляційними укладами (п-д, с-ж). Диференціація звуків, близьких за акустико-артикуляційними ознаками (п-б, с-з, с-ш і т.д.). Розрізнення звуків за дзвінкістю-глухістю (т-д, г-х, к-ґ, с-з, ш-ж) твердістю-м’якістю (т-т', д-д', б-б', п-п', в-в', к-к', м-м', н-н', ц-ц', с-с', з-з', л-л'-й, р-р'). - Зіставлення за значенням слів-паронімів (слова, що містять звуки, не змішувані у вимові гора-нора, котик-ротик, слова, що містять корелюючі фонеми коса-коза, мишка-миска, лак-рак); Зіставлення за значенням слів-омонімів у реченнях або зв’язних текстах (лисички, коса, ключ). Зіставлення нульової і непрямої форми слова (іменників) і виділення загального звучання (закінчення) у словах у відповідності до його буквеного позначення. Порівняння та контроль за правильністю мовлення. | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - впізнає звук на фоні слова (визначає наявність або відсутність звука у слові); - виділяє заданий звук серед інших звуків. | Фонематичний аналіз.
| ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уміє виділяти перший наголошений голосний звук у слові; - виділяє перший і останній приголосний звук у слові; - уміє визначати і називати голосні фонеми в складі, слові; - уміє визначати послідовність та кількість фонем у звукосполученнях; - розрізняє голосні та приголосні фонеми; - розрізняє приголосні фонеми на матеріалі звуків, що правильно вимовляються; - розуміє складоутворювальну роль голосного; - виділяє у слові заданий звук; - добирає з ряду слів слова, що містять певний звук; - добирає картинки назаданий звук (спочатку за допомоги педагога, потім самостійно); - добирає слова із заданим звуком; - визначає наявність та місце звука в словах у різних позиціях; - уміє робити звуко-складовий аналіз прямого складу (та, ми) та слів різної звукової та складової структури (односкладові, двоскладові типу сок, коса, булка); - виділяє заданий звук у ряді інших звуків; - виділяє склад із заданим звуком у ряді інших складів; - визначає наявність звука в слові; - уміє поєднувати звуки (букви) у склади, слова (с+о=со, с+о+к=сок, с+о+м=сом); - встановлює зв’язок між звучанням та значенням слова (коса-коза); - уміє ділити слово на склади, встановлювати кількість складів у слові; - складає схему односкладових та двоскладових слів; - вживає терміни: звук, склад, голосний, приголосний, твердий, м’який, дзвінкий, глухий звук, слово, речення; - знає букви української абетки, читає прямі та обернені склади, прості слова, розуміє прочитане.
| Навчання грамоти. Звуковий та складовий аналіз і синтез. Розрізнення на слух довгого та короткого слова (сом-електричка). Виділення першого наголошеного голосного звука в слові (Аня, Оля, Ігор). Аналіз звукосполучень: визначення кількості та послідовності звуків (уа, аи, ео, ауи). Аналіз і синтез прямого та оберненого складу (ас-са); Виділення першого і останнього приголосного звука вслові (мак, кіт). Визначення голосного в прямому складі (після приголосного) та в односкладових словах. Відбір картинок із заданим звуком. Називання (пригадування) слів із заданим звуком. Аналіз односкладових слів (суп, мак). Визначення послідовності звуків у ряді з 2-3 звуків (голосних), встановлення їх кількості. Визначення місця звука у слові (початок, середина, кінець). Відтворення ритмічної структури слова. Відтворення ряду: - із 3-4 складів: однаковий приголосний – різні голосні (ма-мо-му-ми); - із 3-4 складів різні приголосні – однаковий голосний (ма-та-ка-на); - із легких звуків, що правильно вимовляються, змінюючи наголос, інтонацію (тáтата, тататá); - із слів з однаковим звучанням (зуб-суп, коза-коса, рис-лис). Сприймання та виділення заданого складу з ряду інших складів.
Терміни звук, буква, склад, приголосний звук, голосний звук, слово, речення.
Знайомство з буквами української абетки. Читання простих відкритих, закритих складів, односкладових слів.
| ||
| Повторення вивченого матеріалу. | ||
Розвиток мовлення
(адаптовано)
2 клас
Предметно-орієнтовані компетентності | Орієнтовний зміст навчального матеріалу |
Змістова лінія «Мовленнєва» | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -орієнтується режимі навчального процесу, правилах поведінки на уроці та перерві; - сидить правильно за партою; -організовує своє робоче місце; -правила поведінки у | Закріплення навичок навчальної діяльності. Бесіди на теми: «Наша школа», «Наш клас», «Шкільне подвір‘я», «Обов‘язки учня», «Культура поведінки учнів школі, на подвір‘ї, на вулиці». Словесні форми спілкування дітьми та дорослими. (Ознайомлення з навколишнімЛюдина. Власні ім’я та прізвище. Зовнішній вигляд людини: правила охайності. Розпорядок дня школяра, корисне харчування. Предмети побуту, які нас оточують. Користування ними. Екскурсія: приміщення школи.) |
| Розвиток комунікативних здібностей |
Здобувач/здобувачка (з допомогою педагога): -слухає-розуміє мовлення вчителя; -наслідує мовлення вчителя; -відповідає на однозначні запитання; -називає (показує) різні предмети за їх зображеннями на малюнках;
| Розвиток слухання-розуміння мовлення вчителя. Накопичення словникового запасу. Слухання-розуміння мовлення вчителя. Наслідування мовлення вчителя. (Пори року. Уявлення про погоду. Вітер, хмари, опади. Погода взимку, влітку.) Відповіді на запитання вчителя (однозначні). Називання (показування) різних предметів за зображенням на малюнках. (Осінь. Сезонні зміни у природі. Овочі, фрукти. Похолодання, випадання дощів, зміна забарвлення листя, листопад.) |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -розрізняє основні кольори (чорний, білий, червоний, зелений, синій, жовтий); -сприймає і відтворює найпростіші комбінації з прямих ліній та фігур; -конструює предмети з допомогою вчителя; -складає розрізні малюнки; -повторює за вчителем окремих звуків, звукосполучень, простих слів і фраз; -відповідає на запитання вчителя; -сприймає на слух та розуміє окремі слова; -засвоює слова-назви предметів певних тематичних груп; -позначає словом дію предмета; підбирає узагальнюючі слова до груп предметів;
| Активізація мовленнєвої і пізнавальної діяльності.Розрізнення основних кольорів (чорний, білий, червоний, синій, зелений, жовтий). (Овочі. Фрукти. Ягоди.) Сприймання і відтворення найпростіших комбінацій з прямих ліній та фігур зліва направо в горизонтальному положенні. Конструювання з допомогою вчителя простих, добре відомих дітям предметів (драбинка, паркан, ялинка, вікно та ін.). Складання розрізних малюнків зображення одного-двох предметів (яблуко, груша, котик, півник, чашка з блюдцем, будиночок тощо). Ознайомлення з органами мовлення, їх роль у звуковимові. (Органи мовлення та чуттів людини.) Повторення за вчителем окремих звуків, звукосполучень, простих слів і фраз. Відповіді на запитання вчителя (однозначні, показування). Сприймання на слух та розуміння окремих слів. Засвоєння слів-назв предметів певних тематичних груп: класні меблі, навчальне приладдя, іграшки, овочі, фрукти, харчові продукти, посуд, свійські тварини, звірі, одяг та взуття, предмети особистої гігієни. Позначення словом дій предметів (за запитанням: Хто що робить?). (Зима. Зимова праця людини. Зимові дитячі ігри.) |
Здобувач/здобувачка (з допомогою педагога): -розрізняє немовні звуки, імітувати,співвідносить звук з його джерелом; -наслідує звуки природи; -виділяє слово в ряду інших слів (з допомогою хлопків, відстукуванням); називає слова за завданням вчителя; -поскладово промовляє слова в супроводі ритмічних рухів; -повторює речення за вчителем з правильною інтонацією; -складає речення за спостереженнями дії, за сюжетними і предметними малюнками, з опорою на власний досвід; -ділить короткі речення на слова; -розрізняє заданий звук в словах; виділяє звук, який часто повторюється; виділяє слово, яке починається з заданого звука; -визначає перший звук у слові;
| Підготовка до читання. Переказування тексту у зв’язку з тим, що у багатьох дітей відсутнє мовлення. Ігри та вправи із звуками оточуючого середовища: розрізнення немовних звуків, імітація, співвідношення звука зйого джерелом, характеристика звука за силою звучання (голосно, тихо). (Голоси та звуки природи. Шум дерев, струмка, моря…) Наслідування звуків природи (тварин, птахів). (Тварини свійські: кіт, собака, корова. Зовнішній вигляд.) Практичне знайомство із словом, як одиницею мовлення: виділення слова в ряду інших слів (хлопки, відстукування), називання слів за завданням вчителя (з допомогою предметних та сюжетних малюнків, особистий досвід дітей). Вправи з поскладовим промовлянням слів в супроводі ритмічних рухів (хлопки, кроки, помахи руками та ін..). Поняття «часть слова». Практичне знайомство з реченням: повторення речень за вчителем з правильною інтонацією. (Зима. Сезонні зміни у природі. Холодне повітря, мороз, снігопад, лід, сніжинка.) Складання речень за спостережуваною дією, за предметними та сюжетними малюнками, з опорою на власний досвід. Ділення коротких речень (2-3 слова) на слова («Про кого це речення?», «Що робить…?») (Тварини дикі: вовк, заєць. Зовнішній вигляд.) Розрізнення заданого звука в словах: виділення звука, який часто повторюється; виділення слова, яке починається з заданого звука. |
| Розвиток графічних умінь. Правильна постава під час письма. (Здоров’я людини.) Ігрові вправи на активізацію рухів кистей руки, пальців («пальчикова гімнастика»). Малювання вертикальних ліній різної довжини. Малювання вертикальних ліній від початкової крапки. Малювання горизонтальних ліній однакової довжини («Гребінь», «Паркан», «Драбинка»). Малювання прямих похилих ліній в різних напрямках («Сонечко», «Гілки дерева»). Домальовування предметів знайомими лініями. | ||||
|
| ||||
| Удосконалення та подальший розвиток дрібної та загальної моторики | ||||
|
| ||||
| Повторення та закріплення вивченого матеріалу |
Розвиток мовлення
(адаптовано)
3 клас
Предметно-орієнтовані компетентності | Орієнтовний зміст навчального матеріалу | |
Змістова лінія «Мовленнєва» | ||
Здобувач/ здобувачка (з допомогою педагога): -слухає-розуміє мовлення вчителя, однокласників; -повторює речення за вчителем; -закінчує розпочате речення (з допомогою); -складає за запитаннями вчителя речень з 2-4 слів до розглянутого малюнка, прослуханої казки; -виділяє на слух з живого мовлення окремих слів, в словах-окремих звуків; -ділить речення – 2-4 слів на слова;
|
| |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - вміє робити елементарний фонематичний аналіз слів (визначати в слові голосні звуки А,У,О,І); - вміє виділяти заданий звук (голосний) в запропонованому слові; - вміє визначати кількість слів в реченні, позначаючи їх фішками (2 – 3); - розрізняє звуки живої та неживої природи з опорою тільки на слуховий аналізатор (аудіозапис).
| Розвиток фонематичного слуху та слухового сприймання | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - описує окремі предмети за допомогою питань, схеми; - складає речення з однорідними членами; - впізнає та називає в зображеннях предмети та їх ознаки; - складає розповіді-описи з опорою на сюжетний малюнок за зразком, запитаннями педагога; - розповідає за серією малюнків за зразком та допомогою педагога; - складає загадки-описи про зображений предмет за зразком та запитаннями педагоги. - переказує короткий текст з опорою на серію сюжетних малюнків, з використанням фланелеграфу; - складає коротку описову розповідь за допомогою схеми; - складає просту розповідь з особистого досвіду (за зразком, за питаннями);
| Формування зв’язного мовлення. Навчання вмінню описувати окремі предмети за зовнішніми ознаками (за допомогою схеми, за допомогою питань). Вправи на складання речень за виконаною дією. Вправи на складання речень з однорідними членами. Розглядання малюнків з доступним дітям змістом Вправи на складання розповідей за сюжетною картиною, за серією малюнків, за планом – схемою. Переказ коротких текстів з опорою на предметні малюнки, на серію сюжетних малюнків. Переказ тексту за запитаннями без опори на наочність. Навчання вмінню переказувати знайомі тексти, домагаючись вірної послідовності відтворення подій, передаючи інтонації. Вправи на складання простої розповіді з особистого досвіду (за зразком, за питаннями).
| |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - сприймає на слух та розуміє художні твори різних жанрів, визначає їх настрій; - відповідає на питання за змістом тексту; - переказує знайомі тексти; - знає напам’ять 2-3 вірша, лічилки; - вміє розгадувати загадки; - бере участь в іграх-драматизаціях за змістом художніх творів, казок. | Читання художніх творів. Бесіди за прочитаним художнім твором. Навчання вмінню запам’ятовувати вірші, лічилки. Відгадування загадок. Навчання вмінню брати участь в іграх-драматизаціях за змістом художніх творів, казок.
| |
| Розвиток комунікативних здібностей | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -правильно чує та вимовляє звуки; -розрізняє різні звуки , звукосполучень; -співвідносить звук і букву; визначає місце звука і букви у слові; визначає перший звук у словах; -знаходить задану букву серед інших букв чи знаків; впізнає букви, накладені одна на одну; виділяє з ряду правильно написаної букви з опорою на зразок; складає букви з паличок; доповнює відсутній елемент букви; називає та порівнює графічно схожі букви; -запам‘ятовує цілісний образ слів, які складаються з вивчених букв; співвідносить слова з предметами, які вони називають; -друкує вивчені букви та слова; -пише своє ім‘я та прізвище; | Навчання грамоти. Вивчення звуків і букв І етапу: А, У, О, М, Х, С, Н, И, Л, Ш, П, К, Р. Читання і розвиток усного мовлення. Розширення словникового запасу. Повторення та закріплення знань і навичок, засвоєних у попередніх класах. Розвиток фонематичного слуху і правильної вимови звуків. (Органи слуху, мовлення, чуттів людини.) Розрізнення різних звуків – шумів (стук, дзвін, дзенькіт, гудіння, плескання) та мовних звуків, звукосполучень під час спостережень оточуючої дійсності та ігри. (Голоси та звуки природи. Шум дерев, струмка, моря…) Співвідношення звука і букви, визначення місця звука і букви у слові; фіксація буквою початкового звука у словах. (Поняття про добу: день, ніч.) Формування зорових еталонів букв: знаходження заданої букви серед інших букв чи знаків; впізнавання букв, накладених одна на одну; виділення з ряду правильно написаної букви з опорою на зразок; складання букв з паличок, паперових смужок, проволоки за зразком; доповнення відсутнього елемента букви; називання та порівняння графічно схожих букв. (Тварини свійські: кіт, собака, корова. Зовнішній вигляд.) Запам‘ятовування цілісних образів слів, які складаються з вивчених букв (мама, сон, сом, папа, липа, молоко…), співвідношення слів з предметами, які вони називають. (Осінь. Сезонні зміни у природіОвочі, фрукти. Похолодання, випадання дощів.ю зміна забарвлення листя, листопад.) Складання індивідуальних альбомів вивчених слів, використання їх для вирішення задач навчального та практичного характеру. Друкування вивчених букв та слів: за зразком, під диктовку, дописування відсутніх елементів. Записування свого імені, прізвища.
| |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -утворює та читає закриті трьохбуквені склади, які є словом; -утворює та читає закриті та відкриті двохбуквені склади; читає таблиці складів; -утворює та читає слова з вивчених складових структур; співвідносить слова з предметами, малюнками; вибірково читає слова; -доповнює склад до слова; підставляє в слово пропущену букву; -читає речення з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно; -доповнює речення словами, які відсутні, з ряду попередньо прочитаних (з опорою на малюнок); -друкує слова з вивчених складових структур або букв (за зразком, під диктовку, підписує | Продовжити вивчення звуків і букв І етапу: А, У, О, М, Х, С, Н, И, Л, Ш, П, К, Р. Утворення та читання закритих трьохбуквених складів, які є словом (сом). (Зима. Сезонні зміни у природі. Холодне повітря, мороз, снігопад, лід, сніжинка.) Утворення та читання закритих та відкритих двохбуквених складів; читання таблиці складів. Утворення та читання слів з вивчених складових структур. Співвідношення слів з предметами, малюнками. Вибіркове читання слів. (Тварини дикі: вовк, заєць. Зовнішній вигляд.) Доповнення складу до слова, підстановка в слово пропущеної букви. Читання речень з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно. (Птахи: голуб, ворона. Зовнішній вигляд.) Доповнення в реченні відсутнього слова з ряду попередньо прочитаних (з | |
| Удосконалення та подальший розвиток дрібної і загальної моторики. | |
Здобувач/ здобувачка (з допомогою педагога): -орієнтується на сторінці зошита; користується письмовим приладдям; -співвідносить букви писемні з друкованими; -пише вивчені писемні букви; з‘єднує їх правильно; списує; -пише вивчені букви, слова з цими буквами та короткі речення; -складає короткі слова з розрізної азбуки (з допомогою вчителя); | Написання вивчених букв. Знайомство з правилами роботи в зошиті: письмо зліва направо, робочий рядок, поля. Удосконалення вмінь орієнтуватися в зошиті, користуватися письмовим приладдям. (Предмети побуту, які нас оточують. Користування ними.) Знайомство з писемним варіантом букв на основі співвідношення їх з друкованими буквами. Написання вивчених писемних букв. Правила з‘єднання при писемному написанні. Списування. (Весна. Сезонні зміни у природі. Потепління, танення снігу, цвітіння, приліт птахів.) Написання вивчених букв, слів з цими буквами та коротких речень. Складання коротких слів з розрізної азбуки (з допомогою вчителя). Практичне ознайомлення з правилом вживання крапки вкінці речення. (Літо. Сезонні зміни у природі. Ягоди, фрукти, овочі. Відпочинок влітку.) | |
| Повторення та закріплення вивченого матеріалу. | |
Розвиток мовлення
(адаптовано)
4 клас
Предметно-орієнтовані компетентності | Орієнтовний зміст навчального матеріалу | |
Змістова лінія «Моленнєва» | ||
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): -слухає-розуміє мовлення вчителя, однокласників; -повторює речення за вчителем; -закінчує розпочате речення (з допомогою); -складає за запитаннями вчителя речень з 2-4 слів до розглянутого малюнка, прослуханої казки; -виділяє на слух з живого мовлення окремих слів, в словах-окремих звуків; -ділить речення – 2-4 слів на слова;
|
| |
Здобувач/ здобувачка (з допомогою педагога) -читає букви, слова, словосполучення; -знає вивчені букви; | Навчання грамоти. (Повторення) Звуки і букви І етапу: А, У, О, М, Х, С, Н, И, Л, Ш, П, К, Р. Читання і розвиток усногомовлення. Розширення словникового запасу. Повторення та закріплення знань і навичок, засвоєних у попередніх класах. (Ознайомлення з навколишнім Людина. Власні ім’я а прізвище. Органи чуттів людини. Частини тіла. Призначення рук, ніг людини. Предмети побуту, які нас оточують. Користування ними.)
| |
Здобувач / здобувачка (з допомогою педагога)-правильно чує та вимовляє звуки; -співвідносить звук і букву; визначає місце звука і букви у слові; визначає перший звук у словах; -знаходить задану букву серед інших букв чи знаків; впізнає букви, накладені одна на одну; виділяє з ряду правильно написаної букви з опорою на зразок; складає букви з паличок; доповнює відсутній елемент букви; називає та порівнює графічно схожі букви; -запам‘ятовує цілісний образ слів, які складаються з вивчених букв; співвідносить слова з предметами, які вони називають; -друкує вивчені букви та слова; -утворює та читає закриті трьохбуквені склади, які є словом; -утворює та читає закриті та відкриті двохбуквені склади; читає таблиці складів; -утворює та читає слова з вивчених складових структур; співвідносить слова з предметами, малюнками; вибірково читає слова; -доповнює склад до слова; підставляє в слово пропущену букву; -читає речення з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно; -доповнює речення словами, які відсутні, з ряду попередньо прочитаних (з опорою на малюнок); -друкує слова з вивчених складових структур або букв (за зразком, під диктовку, підписує малюнки вивченими словами); -пише вивчені букви, склади та слова з ними; | Звуки і букви ІІ етапу: В, І, Т, З, Й, Ж, Б, Г, Д, Е. Читання і розвиток усного мовлення. Розширення словникового запасу. Повторення та закріплення знань і навичок, засвоєних у попередніх класах. Розвиток фонематичного слуху і правильної вимови звуків. Співвідношення звука і букви, визначення місця звука і букви у слові; фіксація буквою початкового звука у словах. Формування зорових еталонів букв: знаходження заданої букви серед інших букв чи знаків; впізнавання букв, накладених одна на одну; виділення з ряду правильно написаної букви з опорою на зразок; складання букв з паличок, паперових смужок, проволоки за зразком; доповнення відсутнього елемента букви; називання та порівняння графічно схожих букв. Запам‘ятовування цілісних образів слів, які складаються з вивчених букв (мама, сон, сом, папа, липа, молоко…), співвідношення слів з предметами, які вони називають. Складання індивідуальних альбомів вивчених слів, використання їх для вирішення задач навчального та практичного характеру. Друкування вивчених букв та слів: за зразком, під диктовку, дописування відсутніх елементів. Утворення та читання закритих трьохбуквених складів, які є словом (сом). Утворення та читання закритих та відкритих двохбуквених складів; читання таблиці складів. Утворення та читання слів з вивчених складових структур. Співвідношення слів з предметами, малюнками. Вибіркове читання слів. Доповнення складу до слова, підстановка в слово пропущеної букви. Читання речень з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно. Доповнення в реченні відсутнього слова з ряду попередньо прочитаних (з опорою на малюнок). Друкування слів з вивчених складових структур або букв: за зразком, під диктовку, підписання малюнків вивченими словами. Написання вивчених букв, слів з ними. (Поняття про живу та неживу природу. Що належить до природи? Овочі. Фрукти. Ягоди. Охорона природи. Пори року. Уявлення про погоду. Вітер, хмари, опади. Погода взимку, влітку. Осінь. Сезонні зміни у природі Овочі, фрукти. Похолодання, випадання дощів.ю зміна забарвлення листя, листопад. Зима. Сезонні зміни у природі. Холодне повітря, мороз, снігопад, лід, сніжинка. Тварини свійські: кіт, собака, корова. Зовнішній вигляд. Тварини дикі: вовк, заєць. Зовнішній вигляд.) | |
-утворює та читає слова з вивчених складових структур; співвідносить слова з предметами, малюнками; вибірково читає слова; -доповнює склад до слова; підставляє в слово пропущену букву; -читає речення з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно; -доповнює речення словами, які відсутні, з ряду попередньо прочитаних (з опорою на малюнок); -друкує слова з вивчених складових структур або букв (за зразком, під диктовку, підписує малюнки вивченими словами); -пише вивчені букви; | Звуки і букви ІІІ етапу: Я, Ю, Є, ї, Ч, Ф, Ц, Щ. Читання і розвиток усного мовлення. Розширення словникового запасу. Повторення та закріплення знань і навичок, засвоєних у попередніх класах. Розвиток фонематичного слуху і правильної вимови звуків. Співвідношення звука і букви, визначення місця звука і букви у слові; фіксація буквою початкового звука у словах. Формування зорових еталонів букв: знаходження заданої букви серед інших букв чи знаків; впізнавання букв, накладених одна на одну; виділення з ряду правильно написаної букви з опорою на зразок; складання букв з паличок, паперових смужок, проволоки за зразком; доповнення відсутнього елемента букви; називання та порівняння графічно схожих букв. Запам‘ятовування цілісних образів слів, які складаються з вивчених букв (мама, сон, сом, папа, липа, молоко…), співвідношення слів з предметами, які вони називають. Складання індивідуальних альбомів вивчених слів, використання їх для вирішеннязадач навчального та практичного характеру. Друкування вивчених букв та слів: за зразком, під диктовку, дописування відсутніх елементів. Утворення та читання закритих трьохбуквених складів, які є словом (сом). Утворення та читання закритих та відкритих двохбуквених складів; читання таблиці складів. Утворення та читання слів з вивчених складових структур. Співвідношення слів з предметами, малюнками. Вибіркове читання слів. Доповнення складу до слова, підстановка в слово пропущеної букви. Читання речень з 2-3 слів разом з вчителем, хором, самостійно. Доповнення в реченні відсутнього слова з ряду попередньо прочитаних (з опорою на малюнок). Друкування слів з вивчених складових структур або букв: за зразком, під диктовку, підписання малюнків вивченими словами. Написання вивчених букв та слів з ними. (Весна. Сезонні зміни у природі. Потепління, танення снігу, цвітіння, приліт птахів. Літо. Сезонні зміни у природі. Ягоди, фрукти, овочі. Відпочинок влітку. Екскурсія: у природу, до саду, до городу, в парк. Спостереження за змінами. Птахи: голуб, ворона. Зовнішній вигляд. Охорона тварин.) | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уважно слухає і сприймає звернене мовлення; - розуміє мовлення в різних ситуаціях спілкування для задоволення різноманітних потреб; Р -відповідає на запитання і ставить їх перед однокласниками, учителем; правильно, емоційно сприймати мовлення дорослих і однолітків; - використовує в мовленні виразні засоби: жести, міміку, інтонації запитання, відповіді, захоплення, подиву, прохання, суму, страху чи задоволення; - визначає тему, мету діалогічного або монологічного мовлення; - встановлює, підтримує контакт зі співрозмовниками; - запам’ятовує ряд прослуханих слів, словосполучень, речень, доступних за обсягом; - сприймає на слух; - відповідає на питання до тексту; - правильне ставлення до ситуації, - дотримується текстологічних вимог під час побудови власних висловлювань; − розуміє та передає головну думку тексту; | Зв’язне мовлення. Імпресивне та експресивне мовлення | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - уміє слухати і розуміти співрозмовника, привертати його увагу до себе і своєї діяльності, цікавитися співрозмовником і бути цікавим йому; - привертає увагу співрозмовника; - підтримує розмову, в разі необхідності змінити тему; - виявляє розуміння запитати, відповісти, порадити, побажати, погодитись чи не погодитись, завершити розмову; - дає повні відповіді на запитання педагога, чітко і логічно, послідовно формулює власні запитання; - висловлює власні думки, міркування, пояснення; − дає правильні, чіткі, повні відповіді на поставлені запитання; − самостійно задає запитання співрозмовнику; − дотримується основної змістової лінії заданої у діалозі;
| Діалогічне мовлення | |
Здобувач /здобувачка (з допомогою педагога): - складає різні форми мовленнєвих висловлювань; − складає речення за окремими ситуативними малюнками; − складає речення за трьома малюнками, пов’язаними за змістом; − переказує текст знайомої казки чи короткої розповіді; − складає розповіді за малюнком чи за серією сюжетних малюнків; − складає розповіді із власного досвіду; − складає розповіді-опису; − завершує розповіді за поданим початком; − придумує розповіді на задану тему; - аналізує події, ситуації, про які йдеться у вислові, визначає у них головне та другорядне; - планує вислів; - виражає зміст ситуацій чи подій за допомогою мовних засобів; -дотримується послідовності у викладенні думки; - завершує зв’язний вислів невеличким висновком чи міркуванням; - вправляє в писемних формах монологічне мовлення: письмовий лист, лист-запрошення, лист-подяка; - уміє передавати за допомогою інтонації: настрій, стан, характер персонажів; - чітко та виразно декламує вивчені напам’ять твори (вірші, скоромовки, загадки, пісні. |
Монологічне мовлення | |
| Удосконалення та подальший розвиток дрібної і загальної моторики | |
| Повторення та закріплення вивченого матеріалу. | |