Методичні рекомендації до написання та оформлення кваліфікаційних робіт ОС «бакалавр» та ОС «магістр»
(затверджені 16 лютого 2023 р. (протокол № 1) вченою радою Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького)
Виконання кваліфікаційних робіт здійснюється відповідно до графіка, затвердженого кафедрами та дирекцією ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.
Кваліфікаційна робота – це вид підсумкової атестації, що може бути передбачений на завершальному етапі здобуття освітнього ступеня бакалавра/магістра для встановлення відповідності набутих здобувачами результатів навчання (компетентностей) стандартам вищої освіти.
Керуємося Положенням про курсові й кваліфікаційні роботи і розробленими кафедрами методичними рекомендації для конкретної спеціальності (https://drive.google.com/file/d/18n_kXL7nszCDwiB-IzbpBCHidEiCbeoq/view)
Написання випускних кваліфікаційних робіт (ОС «Бакалавр», ОС «Магістр») передбачає систематизацію та узагальнення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування цих знань під час виконання наукових, практичних, методичних та інших завдань; набуття навичок організації та проведення самостійної дослідницької роботи, оволодіння методиками дослідження; з’ясування рівня підготовленості студентів до самостійної роботи у професійній сфері.
Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: підготовчий; написання роботи; завершальний (захист).
Підготовчий етап розпочинається з вибору теми кваліфікаційної роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та спеціальності, на якій навчається здобувач. За погодженням із науковим керівником та завідувачем кафедри студент може запропонувати власну тему наукового дослідження.
Перевага надається темі, у процесі дослідження якої студент може виявити максимум обізнаності та самостійності при виконанні поставлених завдань та досягненні окресленої мети. Разом із керівником кваліфікаційної роботи необхідно визначити актуальність, новизну і перспективність дослідження; об'єкт і предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі розкриття теми; наявність теоретичної та джерельної бази. Назва теми повинна відповідати обраній спеціальності та суті окреслених у роботі дослідницьких завдань, вказувати на мету наукового дослідження і його завершеність.
Обравши тему, студент має усвідомити сутність пропонованої ідеї, її новизну, актуальність, теоретичну важливість і практичну значущість. Обрана тема обов'язково погоджується з науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри.
Написання наукової роботи. Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи. Кваліфікаційна робота друкується за допомогою комп'ютерного набору з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою, переноси слів у тексті роботи не допускаються. Текст роботи повинен бути вичитаний і відредагований як студентом, так і науковим керівником. Не відредагований текст з граматичними, стилістичними, лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим і до захисту не допускається.
Об'єм кваліфікаційної роботи ОС «бакалавр» – 35–40 с.; кваліфікаційної роботи ОС «магістр» – 50–55 с.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 25 мм, праве –15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.
Основні вимоги до комп'ютерного набору тексту роботи:
– текстовий редактор – WORD;
– гарнітура шрифту – Times New Roman, вирівнювання – по ширині;
– кегель шрифту (розмір) – 14;
– кількість символів у рядку – не менше 60;
– абзац – 1,25 см;
– міжрядковий інтервал – полуторний;
– кількість рядків на сторінці – до 30;
– відстань між назвою розділу, підрозділу і текстом повинна дорівнювати полуторному інтервалу;
– назви структурних частин роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами (шрифт –14 напівжирний), вирівнюючи по центру;
– усі названі структурні частини роботи слід починати з нової сторінки; новий підрозділ друкується з тієї ж сторінки, на якій закінчився попередній, відступ між підрозділами – два полуторних інтервали; заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої – великої, з абзацного відступу, шрифт 14 – напівжирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу – два полуторних інтервали.
– використовувані в роботі лапки («») та апостроф повинні бути одного (друкованого) стилю;
– зазначаючи в тексті роботи прізвища та ініціали дослідників, необхідно дотримуватися одного стилю: В. А. Кравченко, О. П. Смаглій або В. Кравченко, О. Смаглій. Між прізвищем та ініціалами необхідно використовувати нерозривний пробіл (стандартне сполучення клавіш «Shift -Ctrl –Пробіл»)
Вимоги до нумерації. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому куті. Крапка після номера сторінки не ставиться. У нумерації враховуються всі аркуші. На титульній сторінці номер не ставиться, але вона рахується першою сторінкою. У змісті нумерація розділів подається арабськими цифрами після слова РОЗДІЛ без знака № і без крапки після цифри (РОЗДІЛ 1). У тексті роботи номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ (РОЗДІЛ 1), після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу (жирним шрифтом).
Вимоги до оформлення ілюстрацій. Ілюстрації (фотографії, схеми, карти) і таблиці, якщо вони займають менше половини аркуша необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації та таблиці більших розмірів рекомендується подавати у додатках (не рекомендується) перенасичувати роботу великою кількістю додатків!). При цьому у тексті у дужках подається надпис (Додаток А). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Вимоги до оформлення таблиць. Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують слово «Таблиця» із зазначенням її номера (який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах розділу) – наприклад, Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують по центру сторінки симетрично до тексту.
Вимоги до посилань. При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, наукові праці, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, на які дано посилання в роботі. В тексті кваліфікаційної роботи посилання на використані цитат з джерел та літератури подаються у квадратних дужках за формою: [3, с. 15] (3 – нумерація позиції у списку використаних джерел і літератури; 15 – номер сторінки ); [7, ст. 5] (ст. – стаття нормативного акту); [5, арк. 3] (арк. – аркуш архівної справи). Крапка в реченні ставиться після квадратних дужок. Якщо треба переказати думку деяких авторів без цитування, то після кожного порядкового номера їхніх праць ставлять крапку з комою. Наприклад, запис [2; 7; 14; 20] означає посилання на літературу під номерами 2, 7, 14, 20 списку використаних джерел і літератури.
Вимоги до оформлення списку використаних джерел і літератури
Відомості про джерела, літературу та інтернет-ресурси, які включені до списку, необхідно давати згідно вимог державного стандарту ДСТУ 8302:2015.
Вимоги до оформлення додатків у кваліфікаційній роботі.
Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках і розміщують у порядку появи в тексті роботи. Додатки слід позначати послідовно великими літерами латинської абетки, наприклад, «Додаток А», «Додаток В», «Додаток С» і т.д. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично по центру відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.
Незалежно від обраної теми, структура кваліфікаційної роботи має бути такою:
– титульний аркуш;
– зміст;
– перелік умовних позначень (за необхідності);
– вступ;
– декілька розділів (за потреби, поділених на підрозділи);
– висновки;
– список використаних джерел та літератури;
– додатки (за необхідності).
На титулці вказується:
– найменування вищого навчального закладу; назва інституту та кафедри, на якій виконується кваліфікаційна робота; напрям підготовки (спеціальність) та освітній програма (угорі, посередині, жирним шрифтом); у правому куті підпис завідувача кафедри про допуск роботи до захисту;
– нижче – « КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА», через інтервал – освітній ступінь.
– тема наукового проєкту;
– курс і група, в якій навчається дослідник; прізвище, ім'я, по батькові студента (повністю);
– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника (повністю);
– місто і рік написання кваліфікаційної роботи.
Зміст подається на початку роботи, відразу ж за титульною сторінкою. Він повинен містити усі (за винятком титульної сторінки) складові частини структури наукової роботи: перелік умовних позначень (за наявності), вступ, найменування усіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки), висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті.
Перелік умовних позначень використовують для подачі специфічної термінології, маловідомих скорочень, нових символів, позначень тощо. В такому випадку їх перелік може бути поданий в науковій роботі у вигляді окремого списку перед вступом. Перелік друкується двома колонками, в яких ліворуч за алфавітом наводяться умовні скорочення, а праворуч – їх детальна розшифровка.
Вступ до кваліфікаційної роботи (ОС «Бакалавр»), як правило, займає 5-6 сторінок і має таку структуру:
– обґрунтування наукової та суспільно-політичної актуальності теми;
– об’єкт та предмет дослідження;
– хронологічні межі дослідження;
– територіальні межі дослідження;
– мета й завдання дослідження;
– історіографічний огляд літератури;
– характеристика джерельної бази;
– методологія та методи дослідження;
– наукова новизна;
– короткі відомості про апробацію результатів дослідження (наявність наукових
публікацій, участь у наукових конференціях тощо).
– характеристика структури роботи.
Вступ до кваліфікаційної роботи (ОС «Магістр»), як правило, займає 3-4 сторінки і має таку структуру:
– обґрунтування наукової та суспільно-політичної актуальності теми;
– об’єкт та предмет дослідження;
– хронологічні межі дослідження;
– територіальні межі дослідження;
– мета й завдання дослідження;
– наукова новизна;
– короткі відомості про апробацію результатів дослідження (наявність наукових
публікацій, участь у наукових конференціях тощо).
– характеристика структури роботи.
На відміну від бакалаврської роботи, кваліфікаційна робота ОС «Магістр» містить окремий «РОЗДІЛ 1. Стан наукової розробки теми» та два підрозділи «1.1 Джерельна база», «1.2 Історіографія теми та методологія дослідження», у яких подається: характеристика джерельної бази; історіографічний огляд літератури; методи та принципи дослідження.
Кваліфікаційна робота ОС «Магістр» спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) повинна містити підрозділ або розділ з методики викладання історії в школі, де буде висвітлено практичне застосування досліджуваної теми в школі. Пропонуються такі варіанти назв підрозділів або розділів (студент узгоджує з керівником): «Використання матеріалів дослідження у навчально-виховному процесі», «Особливості використання матеріалів кваліфікаційної роботи в навчально-виховному процесі закладів загальної середньої освіти», «Використання матеріалів кваліфікаційної роботи на уроках історії в закладах загальної середньої та фахової передвищої освіти».
Мета, завдання та характер дослідження визначають структуру основної частини кваліфікаційної роботи, яка складається з розділів, кількість яких оптимально має складатися з 2-4-х. Рекомендується розділи роботи структурно поділити на 2-4 підрозділи. Формулювання назв розділів і підрозділів мають бути лаконічними, короткими і точними, щоб повністю розкрити головні ідеї змісту теми роботи (розділу, підрозділу). Кожний розділ має починатися з нової сторінки, виклад матеріалу кожного розділу повинен завершуватися умотивованими та логічними висновками до представленого у ньому матеріалу. В кінці роботи подаються висновки із викладенням наукових і практичних результатів.
При оцінюванні випускної роботи враховуються не тільки якість самої роботи, характер викладення при захисті, але й її оформлення. Оформленню роботи повинна бути приділена належна увага, оскільки виконання студентом всіх вимог щодо оформлення виховує в нього певний стиль, високу відповідальність і вимогливість до себе, виробляє певні навички наукової роботи. У мовностилістичному оформленні тексту роботи необхідно враховувати особливості наукового стилю мови та її об'єктивність, що випливає із специфіки наукового пізнання. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Підготувавши чорновий варіант наукової роботи, студент зобов'язаний подати його на розгляд науковому керівникові. Врахувавши зауваження і поради керівника, автор готує чистовий варіант наукової роботи. За місяць до захисту в екзаменаційній комісії з питань атестації здобувачів кафедра організує передзахист випускних робіт. Передзахист проводиться на засіданні кафедри у присутності всіх зацікавлених осіб.
Особливу увагу варто звернути на дотримання принципів академічної доброчесності під час виконання студентами письмових робіт. Категорично забороняється написання роботи на підставі чужих досліджень без цитувань і посилань на праці авторів, без самостійного опрацювання джерел і літератури; забороняється навмисне повне або часткове присвоєння авторства на чужу наукову працю, копіювання чужої роботи та оприлюднення її під своїм іменем; перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця.
Заключний етап передбачає підготовку роботи до захисту та захист кваліфікаційної роботи перед екзаменаційною комісією з питань атестації здобувачів освіти. Подана на кафедру кваліфікаційна робота направляється на антиплагіатну перевірку та рецензування не пізніше як за два тижні до захисту.
Випусковою кафедрою здійснюється перевірка на наявність текстових запозичень у кваліфікаційних роботах здобувачів, яка проводиться в онлайн-сервісі виявлення збігів/ідентичності/схожості UniCheck UA відповідальним за перевірку. Кінцевий термін перевірки встановлює кафедра, але не пізніше ніж за два тижні до дати захисту. Перевіряють повну версію письмової роботи (включно з титульною сторінкою і списком використаних джерел), крім додатків. Висновок про відсутність плагіату в роботі на основі звіту UniCheck готує кафедра, за якою закріплено керівництво кваліфікаційними роботами. Кваліфікаційні роботи, в яких виявлено плагіат, до захисту не допускають. Не пізніше ніж за день до кінцевого терміну перевірки здобувач зберігає і надсилає на перевірку відповідальному від кафедри роботу без додатків у двох форматах pdf і doc. До паперового примірника роботи здобувач додає заяву про згоду на перевірку тексту роботи на наявність текстових запозичень і про згоду на збереження роботи в репозитарії університету; про відсутність у роботі запозичень із праць інших авторів без відповідних посилань (детальніше див. «Про порядок перевірки кваліфікаційних робіт на наявність текстових запозичень https://docs.google.com/document/d/1wkJvxF4xGmERnac9MGbp47ioF8Bf5x0Ag5lgBwPlsbU/edit
Склад рецензентів затверджується завідувачем кафедри, на якій виконувалася робота на початковому етапі виконання кваліфікаційної роботи. Основу змісту рецензії мають складати результати всебічного аналізу та оцінки випускної роботи з висвітленням таких аспектів, як: науковий рівень роботи, ступінь самостійності дослідження, характеристика джерельної бази, повнота використання наукової літератури та вміння її критичного аналізу; обґрунтування актуальності теми, визначення об’єкта та предмета дослідження, формулювання мети та завдань дослідження, якісний рівень висновків, оформлення списку використаних джерел і літератури, загальне оформлення роботи. Наприкінці рецензії вказується, чи відповідає робота вимогам відповідного рівня кваліфікації для даної спеціальності і чи рекомендована вона до захисту. Рецензент підписує рецензію, зазначивши посаду за місцем роботи та науковий ступінь і вчене звання і не пізніше 3-х днів до захисту передає її на кафедру. Після цього робота із супроводжуючими документами та рецензією направляється до екзаменаційної комісії з питань атестації здобувачів освіти.
Завершена робота, надрукована в одному примірнику і в твердому переплетенні після остаточного схвалення науковим керівником та проходження попереднього захисту подається на кафедру, із дотриманням встановлених строків. Разом із роботою подаються також супровідні документи: завдання на виконання кваліфікаційної роботи із календарним планом її виконання, підписані студентом, науковим керівником та завідувачем кафедри; відгук наукового керівника; рецензія, підписана рецензентом; звіт Unicheck (перша сторінка); заява студента про згоду на антиплагіатну перевірку. У відгуку наукового керівника повинні бути відображені такі основні положення, як: новизна роботи та рівень її складності, теоретичний і практичний рівень підготовленості студента, його вміння працювати з літературою, самостійність роботи автора і характеристика вмінь дослідника користуватися сучасними методами і засобами досліджень, ставлення студента до роботи, його грамотність і наукова дисциплінованість. Текст відгуку має завершуватися висновком про підготовленість студента до самостійної наукової роботи і педагогічної діяльності, можливість подання кваліфікаційної роботи до захисту на засіданні Екзаменаційної комісії. Після антиплагіатної перевірки та схвалення роботи, її попереднього захисту на засіданні кафедри, робота подається завідувачу кафедри на затвердження. Наукові роботи, які будуть подані на кафедру поза встановленими строками до захисту не допускаються.
Захист випускних кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні екзаменаційної комісії з питань атестації здобувачів освіти у складі найдосвідченіших науково-педагогічних працівників із залученням провідних фахівців галузі у складі голови, секретаря і трьох-п’яти членів, якщо присутні не менше половини членів її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Графік захисту таких робіт затверджується ректором вищого навчального закладу.
Форма захисту включає доповідь студента, на яку відводиться 7-12 хвилин і яка повинна містити: актуальність теми дослідження, його мету, завдання, предмет і об'єкт, короткий – історіографічно-джерелознавчий аналіз та висновки, що містять основні результати дослідження. Після виступу студент дає відповіді на поставлені запитання. Оголошується відгук наукового керівника та зміст рецензії; надається заключне слово автору роботи.
Результати написання та захисту випускної кваліфікаційної роботи визначаються на закритому засіданні екзаменаційної комісії, оцінюються за 100-бальною шкалою, що відображається у виставленні відповідних оцінок: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Оцінки оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання екзаменаційної комісії. Кваліфікаційні роботи оцінюються за такими критеріями: 90-100 «А» («Відмінно») – якщо до роботи немає зауважень, вона містить ґрунтовний аналіз джерел та наукової літератури, елементи наукової новизни; має теоретичне та практичне значення; доповідь на захисті є логічною, змістовною, проголошена вільно, зі знанням справи; відзиви і рецензії позитивні; відповіді на запитання членів ЕК правильні та логічні; робота повністю відповідає встановленим вимогам. 75-89 «В», «С» («Дуже добре», «Добре») – якщо тема роботи розкрита належно, але наявні певні недоліки, які не мають істотного значення; в теоретичній частині деякі літературні джерела проаналізовані дещо поверхово або враховані не всі існуючі в науці течії, концепції і т. ін.; елементи новизни та практичного значення представлені не зовсім чітко; недостатньо використані інформаційні матеріали; є окремі зауваження в рецензії та відзиві наукового керівника, які не одержали аргументованого пояснення студентом; доповідь студента на захисті побудована логічно, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ЕК, переважно, правильні; робота оформлена в межах встановлених вимог. 60-74 «D», «Е» («Задовільно», «Достатньо») – тема роботи в основному розкрита, але мають місце певні недоліки змістовного характеру; нечітко сформульовані мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження; відсутній або суттєво обмежений аналіз наукової літератури та джерел; аналітична частина характеризується надмірною описовістю; добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтований; висновки і пропозиції, що містяться в роботі не обґрунтовані; рецензія й відзиви містять окремі зауваження, які не отримали: пояснення; доповідь, прочитана за текстом, або підготовлена невдало; не всі відповіді на запитання членів ЕК є коректними або вони не одержали належної аргументації; є зауваження щодо оформлення роботи. 1-59 «FX», «F» («Незадовільно», «Неприйнятно») – порушена логіка викладення матеріалу в роботі; зміст розділів не узгоджені між собою; відсутній огляд сучасних літературних джерел та наявної історіографії теми; аналіз проблеми є поверховим; висновки до роботи не відображають вирішення поставлених завдань; мають місце істотні недоліки в оформленні роботи; виступ на захисті свідчить про слабку орієнтацію в предметі дослідження, відсутність системних знань зі спеціальності.