КАЗКА ОЛЕКСАНДРА МИХЕДА «КОТИК, ПІВНИК, ШАФКА» У ПРОГРАМІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НУШ:
МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ ТВОРУ
Марія ЛАВРУСЕНКО
вчитель української мови і літератури, КЗ «Ліцей «Науковий» КМР»
Анотація. У дослідженні актуалізовано доречність застосування постколоніального підходу для аналізу казки сучасного українського письменника Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» задля розвитку ключових і предметних компетентностей на уроках української літератури. Розвідка пропонує модель аналізу казки Олександра Михеда в 9 класі Нової української школи. Стаття коментує форми і методи роботи на кожному етапі вивчення твору. Актуалізовано систему завдань з вивчення постколоніального підходу в літературознавстві. Запропоновано варіант презентації біографії автора. Розроблено систему запитань щодо інтерпретації назви твору, завдань для дослідження його жанрової природи, характеристики образної системи, визначення ідеї. Сформульовано теми для підсумкової письмової роботи за казкою. Вказано на апробацію запропонованого підходу до аналізу твору.
Ключові слова: постколоніальний аналіз, проза для дітей та підлітків, Олександ Мехед, казка, війна, компетентісно орієнтоване навчання.
Annotation. The research is devoted to the post-colonial interpretation tale "Kotyk, Pivnyk, Shafka" by the modern Ukrainian writer Oleksandr Myhed for developing key and subject competencies in Ukrainian literature lessons. The study offers a model for analyzing the fairy tale by Oleksandr Myhed at 9th grade at the New Ukrainian School. In the article comments on forms and methods which are used at all stages of the lesson. The suggested task for studying the postcolonial approach in literary studies. A variant of presenting the author's biography is proposed. A system of questions regarding the interpretation of the work's title, tasks for studying its genre nature, characteristics of the symbolic system, and definition of the idea is developed. Topics for the final creative work on the fairy tale are formulated. The approbation of the proposed approach to analyzing the tale is indicated.
Key words: postcolonial analysis, prose for children and teenagers, Oleksand Mykhed, fairy tale, war, competency-based learning.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Цілісний громадянин-патріот формується тоді, коли він знає свою історію, культуру, мову, літературу. Місія художньої літератури – сприяти всебічному розвитку особистості, не тільки нести знання, а розвивати критичне мислення, виробляти компетентності, які допоможуть людині реалізуватися і в особистісному плані, і в житті своєї держави. В умовах війни за збереження своєї держави роль художнього слова неоціненна, тому важливо, щоб у програмі вивчення української літератури були твори, які б давали можливість здобувачеві освіти відчути себе сильною особистістю, здатною і на саморозвиток, і на розбудову держави.
Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А., Тригуб І. А.) [5] пропонує для вивчення у 9 класі казку сучасного українського письменника О. Михеда «Котик, Півник, Шафка». Цей твір є реакцією на події повномасштабного вторгнення росії на територію України 2022 року, зокрема окупації Київщини. Казка, на наш погляд, обрана для вивчення у школі цілком слушно, як і контекст розмови про художні принади цього твору, а саме: «Показ у повісті жаху війни та героїзму нашого народу в боротьбі з російськими загарбниками. Реальне і казкове у творі. Прийоми індивідуалізації, розкриття характерів головних героїв. Ідея збереження «сімейного всесвіту», традицій, пам’яті роду, надії на переможне і щасливе майбутнє України» [5].
У цьому зв’язку актуальним видається дослідити постколоніальний контекст казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» [2], оскільки він дасть змогу забезпечити компетентісно орієнтований підхід до навчання, зокрема сприятиме використанню учнями особистісного досвіду для оцінки тексту, формуватиме навички отримувати, осмислювати і застосовувати інформацію з різних джерел, формуватиме моральні цінності особистості, соціальні та комунікативні здібності учнів, сприятиме створенню ситуації успіху, бо фінал твору оптимістичний.
Мета нашої розвідки – дослідити постколоніальний контекст казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка», запропонувати модель аналізу твору на уроках української літератури в контексті компетентісно орієнтованого навчання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зауважимо, що аналіз цього твору запропонований у статті І. Романової «Мотив війни в повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі Володимира Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est» [6], дисертації О. Ю. Сидоренко «Мілітарний дискурс української прози початку ХХІ сторіччя» [8]. Висновки дослідників ми врахуємо в нашому дослідженні.
Завдання розвідки – розробити модель вивчення казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка», зокрема запропонувати методи і форми вивчення постколоніального підходу в літературознавстві, окреслити зміст і форму презентації біографії автора, подати орієнтовну систему запитань щодо інтерпретації назви твору, завдань для дослідження його жанрової природи, характеристики образної системи, визначення ідеї, сформулювати теми для підсумкової творчої роботи за казкою.
Виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Заявлена у статті модель аналізу казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» передбачатиме підготовчу роботу, у процесі якої через лекцію вчителя і повідомлення учнів має бути актуалізоване питання про історію і суть постколоніального аналізу в літературознавстві. На цьому етапі учні продемонструють свої вміння синтезувати текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту.
Діалог учителя й учнів передбачатиме висновок, що постколоніальний підхід, який зародився у світовому літературознавстві в останні десятиліття ХХ століття, є актуальним для оцінки художньої літератури як світової, так й української. Національна література, зокрема, зазнала колоніальних впливів, оскільки довгий час наша земля була залежною від російської, Австро-Угорської імперій, СРСР. Постколоніальне прочитання художньої літератури передбачає дослідження в тексті впливів колоніальної ідеології, вивчення антиколоніальних мотивів творів, зокрема утвердження самобутності культурних надбань колись колонізованого народу [7; 9].
Наступний крок в осмислені казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» – розмова про автора твору. Інформацію про письменника можуть підготувати учні у вигляді повідомлення, презентації чи інфографіки і т.ін. На уроці має бути повідомлено, що Олександр Михед – український письменник, культурознавець, журналіст, перекладач, вчений-філолог, названі твори автора («АмнезіЯ», «Понтиїзм», «Астра», «Мороки», «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід», «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» та інші). «На основі першої книги Олександра Михеда «Амнезія» було створено мистецький інтерактивний проєкт «Амнезія project: відкрита платформа». Його було представлено на фестивалі «SOUNDOUT! New Ways of Presenting Literature» у Берліні у 2014 році та визнано одним із семи найкращих у світі» [3]. Наразі О. Михед – воїн ЗСУ.
Завдання вчителя/вчительки – розповісти про історію написання казки «Котик, Півник, Шафка» О. Михеда і пояснити учням доцільність постколоніального прочитання твору. Він/вона має рекламувати казку, наголошуючи на відповідності її змісту з історичним і соціокультурним контекстом, світоглядною позицією автора. З лекції дев’ятикласники повинні дізнатися, що казка «Котик, Півник, Шафка» побачила світ 2022 року після початку повномасштабної війни в Україні. На долю автора, як багатьох українців, випало побачити жахливі наслідки вторгнення військ російської федерації в Україну. Його будинок у Гостомелі був знищений російським снарядом у перші дні війни. Реакцією на побачені картини руйнувань рідного дому, а також містечок навколо Києва, зокрема Бородянки, став аналізований твір. Автор зауважив, що книжка «Котик, Півник, Шафка» – для читача, вона має допомогти конкретній людині почати читати й відчути полегшення» [4]. Митець наголосив: «Я хотів написати книжку, від якої було би боляче і добре, яка б не давала забувати злочини росіян, але давала надію, що все буде добре. Бо немає іншої реальності й майбутнього, ніж перемога України» [4]. Артикульоване О. Михедом завдання казки «Котик, Півник, Шафка» має постколоніальний контекст. Автор заявляє, що через пережитий біль кожен українець повинен прийти до усвідомлення потреби власної держави, позбавленої імперських впливів».
Елементи проєктної діяльності доречно застосувати при аналізі жанрової природи казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка». Учням можна запропонувати провести міні-дослідження про жанр літературної казки в українській літературі. Вони можуть розповісти про казки С. Дерманського, Г. Малик, М. Савки та інших.
Висновки учнів дадуть змогу вчителю поставити проблемне завдання: «У чому специфіка казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка»? Чи відповідає твір жанру казки? Що реальне, а що фантастичне у творі?» Ці запитання стануть поштовхом до дискусії за змістом твору.
Орієнтовні питання:
Підсумок цій розмові має зробити вчитель, зазначивши, що назва твору має антиколоніальне звучання, вона акумулює в собі, з одного боку, налаштованість на розмову про прадавність українців на своїй землі, що створюється через асоціацію назви твору з народною казкою «Котик і Півник», з другого боку, образи Котика, Півника, Шафки символізують національний спротив колоніальним зазіханням росії. Жанр казки дав можливість О. Михеді показати всеохопність болю землі, на яку зайшли вороги, адже жах від смерті й руйнувань рідного дому переживають не тільки люди, але й тварини й речі, якими ці люди дорожать. Відомо, що казка має щасливий кінець. Зло обов’язково покаране. Таку настанову має й кінцівка «Котика, Півника, Шафки».
Цілісність аналізу казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» забезпечить бесіда про образи твору:
1. Як можна згрупувати героїв казки? ( Їх можна поділи на дві групи – образи людей (Ліза, її діти Катя й Андрій, онука Соня) й персоніфіковані образи речей, домашньої улюблениці (Шафка, Півник, Котик). Між цими світами існує повна гармонія. Герої твору – цеглинки, на яких тримається український рід. Герої-люди в цьому творі – це українці й окупанти).
2. Якою О. Михед змальовує найстаршу героїню казки? (У творі письменник знайомить читача з долею бабусі Лізи, яка пережила голод і репресії, Другу світову війну, пізнала на собі «щастя» життя в радянському союзі. Біль минулого цієї жінки захований у речах, які вона зберігає в шафі, змайстрованій колись її чоловіком Петрусем).
3. Що читач дізнається про дітей Лізи і Петруся? Доведіть думку цитатами. (Через образи Каті й Андрія О. Михед зображує типові долі радянських людей 90-х років ХХ століття).
4. Якою змальована онука Лізи Соня? Простежте долю героїні за твором. (Образ Соні в казці О. Михеда втілює шлях покоління українців, які виросли в добу Незалежності, до усвідомлення себе як вільних від імперських впливів людей).
5. Який принцип використовує автор у змалюванні образів завойовників у казці «Котик, Півник, Шафка»? (Антитезою до образів українців у казці О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» постають образи завойовників. Окупанти грабують людей, вбивають тільки тому, що їм хочеться показати свою силу)
6. Що символізують у творі персоніфіковані образи Шафки, Котика, Півника? Аргументуйте. (Шафка символізує собою світ домашнього затишку, незламність українців, готовність бути на своїй землі завжди. Місія Півника, як і в народній казці, застерегти від небезпеки родину. Якщо Шафка – обійми, Півник – очі, то Котик – вуха родини. Через відчуття Котика автор передає той внутрішній біль, який переживає кожен українець з початком війни).
Пуантом розмови про казку О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» має стати визначення ідеї твору. Учні повинні поміркувати над такими питаннями:
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що казка «Котик, Півник, Шафка» О. Михеда покликана побороти колоніальне мислення в українців? (Так. Вона переконує, що українці – сильна та стійка нація, яка заслуговує на вільне державне майбутнє.
2. Збереження «сімейного всесвіту» є запорукою збереження держави? Відповідь обґрунтуйте.
Фінальний акорд уроків за твором О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» може бути написання есе на теми: «Символіка казки О. Мехеда «Котик, Півник, Шафка», «У єдності роду – єдність нації», «Образ Соні у казці О. Мехеда «Котик, Півник, Шафка» як символ майбутнього українців» та ін.
Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Пропонована у статті модель вивчення казки О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» спрямована на розвиток ключових та предметних компетентностей учнів 9 класу. Робота над текстом під заявленим кутом зору удосконалить уміння читати і розуміти прочитане, критично мислити, приймати рішення, керувати емоціями, працювати в команді і т.ін. Запропонована модель аналізу твору була апробована на уроках позакласного читання у 9 класі (профільний рівень) 2023-2024 н.р. Аналіз твору презентований у статті М. Лаврусенко, О. Романюка «Ідея збереження «сімейного всесвіту» в казці Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» (постколоніальна інтерпретація)» (журнал «Педагогічний вісник», № 1 (61), 2024) [1], у дослідженні учня 9-В класу ліцею «Науковий» Кропивницької міської ради» О. Романюка, який посів друге місце в обласному конкурсі-захисті науково-дослідних робіт МАН (2023-2024 н.р.).
Список використаних джерел