ОСОБЛИВОСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Яна КОПАНЬ
вчитель-логопед комунального закладу «Ліцей « Науковий» КМР»
Анотація. У статті розглянуто перспективи використання цифрових технологій в інклюзивній освіті. Проаналізовано переваги та недоліки проведення корекційно-розвивальних занять з дітьми з ООП онлайн та у дистанційному форматі в сучасних умовах. Запропоновано цифрові ресурси для організації занять з учнями, що мають порушення мовлення.
Ключові слова: інклюзивна освіта, діти з ООП, цифровізація освіти, дистанційне навчання, безпечність, доступність, корекційно-розвиткова робота.
Сьогодні освіта в Україні характеризується надважкими умовами її існування та розвитку. Головним пріоритетом є безпека усіх: дітей, педагогічних працівників, батьків дітей, асистентів вчителів. Тому навчання дітей та надання їм психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг нині може здійснюватися виключно із урахуванням безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці країни [7].
Призупинення освітнього процесу, епізодичність корекційно-розвиткової допомоги, на тлі потрясінь війни могло посилити прояви вже наявних труднощів розвитку у дітей, що навчаються в інклюзивних класах, або навіть призвести до загального регресу у психічному розвитку дитини [4].
З огляду на це важливо залучити всі можливі засоби навчання, використати його різноманітні форми й методи, аби освітній процес у закладах освіти продовжувався на належному рівні, забезпечуючи якісну освіту її здобувачам. Для розв’язання окресленої проблеми в пригоді стає широке впровадження цифрових технологій, що зараз є об’єктивною вимогою сьогодення.
Цифровізація виступає одним із пріоритетів розвитку сучасного дистанційного навчання. Цифрові технологій в освіті – це не лише інструмент, а й середовище існування, що відкриває нові можливості, як: навчання в зручний час, можливість проектування індивідуальних освітніх маршрутів, безперервна освіта тощо.
Вітчизняний досвід упровадження дистанційного та змішаного навчання в загальноосвітні навчальні заклади України, критерії добору цифрових технологій для реалізації змішаного навчання у ЗЗСО досліджено в роботі В. Коваленко, М. Мар’єнко і А. Сухіх (2021).
О. Локшина, О. Глушко, А. Джурило, Н. Нікольська, М. Тименко, О. Шпарик (Локшина та ін., 2020) проаналізували закордонний досвід та дослідили організацію навчального процесу засобами цифрових інструментів в умовах пандемії COVID-19. У роботі М. Мар’єнко та А. Сухих (2022) розглянуто планування та організацію навчального процесу ЗЗСО засобами цифрових технологій під час воєнного стану [1].
Констатуючи ефективність інформаційно-комунікаційних технологій як інноваційного засобу, сучасні дослідники (Т. Архіпова, О. Гончарова, О. Качуровська, Т. Королевська, О. Кукушкіна, О. Легкий, Н. Малофеєв, С. Миронова, Б. Мороз, М. Шеремет та ін.) підтверджують, що для осіб із порушеннями мовлення ІКТ-засоби забезпечують [2, 3, 4]:
- цікавий зворотний зв’язок;
- швидкий емоційний контакт логопеда з дитиною з ООП;
- вибір, дозованість і контроль інформації;
- можливість проведення порівняльної діагностики дистанційно;
- зручне перенесення частини корекційної роботи в домашні умови;
- дистанційна корекційна робота через всесвітню мережу Інтернет;
- виготовлення різноманітного якісного дидактичного матеріалу.
На думку А. Обухівської і Т. Ілляшенко існують такі «недоліки» дистанційного режиму проведення корекційно-розвиткових занять:
- незнайома досі ситуація, в якій опинилась дитина, заважає сфокусуватись на навчанні;
- відсутність безпосереднього контакту між фахівцем та дитиною;
- необхідність батьківського супроводу дистанційного навчання;
- неоднаковість або відсутність умов та можливостей для проведення дистанційного навчання (відсутність технічного оснащення, необхідність ділити техніку між членами сім’ї, відсутність мережі Інтернет тощо);
- відсутність фахової підготовки і потрібних професійних навичок у батьків;
- неприйняття дитиною рідних у ролі педагога [5].
У своїй роботі дистанційні корекційно-розвиткові заняття з дітьми на інклюзивній формі навчання я проводжу за допомогою таких електронних платформ і додатків: Zoom, Google Meet, Classroom, Wordwall, LearningApps, Quizizz, Rebus1 із використанням презентацій PowerPoint, переглядами відео на YouTube та залученням навчальних ресурсів із різноманітних освітніх вебсайтів. На мою думку, дистанційне навчання має низку якостей, які роблять його ефективним під час роботи з дітьми з ООП. Головним чином, ефективність досягається за рахунок індивідуалізації навчання: дитина займається за зручним для неї розкладом і в звичному для неї темпі; з опорою на її сильні сторони та можливістю збільшення часу на виконання завдань.
Корекційно-розвиткові заняття, що проходять в онлайн режимі зацікавлюють дитину і мотивують її до включення у навчальний процес. Проте, така робота розрахована на використання лише зорового і слухового залучення учня і без дотримання певних вимог не може гарантувати ефективної реалізації корекційно-розвиткових заходів. Це те що має бути враховано про прийнятті рішення про дистанційну логопедичну роботу з дітьми на інклюзивній формі навчання. При підготовці до корекційно-розвиткових занять я, насамперед, обираю найбільш функціональні платформи для взаємодії та обговорюю з батьками можливість їх використання.
При цьому враховую вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання (ТЗН). Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН протягом навчального заняття для учнів:
1-х класів становить не більше 10 хв.;
2-4-х класів — не більше 15 хв. [6].
Після занять із застосуванням ТЗН проводжу пальчикову гімнастику, елементи гімнастики для очей, руханки.
При плануванні занять, доборі навчального матеріалу я враховую особливості поточного психологічного стану дитини. Завдання, вправи мають бути доступними, адаптованими до актуальних можливостей і потреб дитини. Також потрібна можливість повторення і закріплення раніше вивченого. Доцільно дозувати подачу нового матеріалу з урахуванням працездатності дитини. Особливо важливим є стимулююче оцінювання навчальних досягнень та успіхів, заохочення.
З власного досвіду найбільш вдалими та зручними для підготовки та проведення онлайн занять з дітьми з порушенням мовлення вважаю такі ресурси:
Wordwall — цей застосунок можна використовувати для створення інтерактивних вправ і матеріалів для друку. Інтерактивні вправи можна відтворювати на будь-якому веб-пристрої, наприклад, комп'ютері, планшеті, телефоні чи інтерактивній дошці.
Рис.1
LearningApps — безкоштовне веб-авторське програмне забезпечення та платформа для підтримки освітнього процесу за допомогою невеликих інтерактивних мультимедійних навчальних модулів. Можна використовувати під час заняття на ноутбуці, планшеті, інтерактивні дошці.
Рис.2
Baamboozle — платформа для створення різних ігр, тестів і подальшого вивчення матеріалу і гри онлайн. Діти можуть використовувати її вдома для вивчення нових слів чи проходження тестів, але головна її перевага - використання гри на уроці.
Рис.3
Quizizz — це інструмент гри-орієнтованого навчання, який ви можете використовувати, щоб залучити учнів до глибокого і значущого навчального процесу. Робить процес перевірки знань учнів більш цікавим та інтерактивним.
Рис. 4
Україномовний генератор ребусів. Можна генерувати ребуси з орієнтацією на дитячу аудиторію, можливість працювати із загадками, прислів’ями, логічними завданнями. Використання ребуса під час заняття допомагає розвивати зорову пам'ять, логічне мислення та інтуїцію, збагачувати словниковий запас.
Рис. 5
Висновки
Отже, цифровізація виступає одним із пріоритетів розвитку сучасного стану освіти Україні. В умовах війни реалізація корекційно-розвиткової спрямованості є важливим елементом для відновлення і збереження психологічного здоров’я дітей з ООП. Використання ІКТ та цифрових ресурсів під час дистанційної або змішаної форми навчання збільшує шанси на доступність, безперервність та рівний доступ до навчання дітей з ООП.
Список використаних джерел
- Використання цифрових технологій у процесі змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти: метод. рекоменд. / Коваленко В. В., Мар’єнко М. В., Сухіх А. С. / За ред. М. В. Мар’єнко, А. С. Сухіх. Київ : ІІТЗН НАПН України, 2021. 87 с.
- Качуровська О. Корекція мовленнєвого розвитку молодших школярів із тяжкими вадами мовлення засобами комп’ютерних технологій : автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.03 /О. Качуровська . – К., 2006 . – 20 с.
- Ласточкіна О. Використання комп’ютерних технологій у професійній діяльності логопеда [Електронний ресурс] / О. Ласточкіна // Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки) : зб. наук. праць, вип. 12 / за ред. В. Синьова, О. Гаврилова. – Кам’янець-Подільський : ПП Медобори-2006, 2019.
- Миронова С. Використання комп’ютера у корекційному навчанні дітей / С. Миронова // Дефектологія. – 2003. – №3. – С. 41–45.
- Організаційно-функціональні моделі інклюзивно-ресурсних центрів в умовах децентралізації (з досвіду роботи) / авт. кол. : Т. В. Жук, Т. Д. Ілляшенко, Т. Д. Каменщук, А. Г. Обухівська, Г. В. Якимчук; за ред. А. Г. Обухівської, Т. Д. Ілляшенко. Київ : Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, 2022. 102 с.
- Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#n237
- Цифрова трансформація середньої освіти: спільні стратегічні вектори США та країн ЄС [Електронний ресурс] / О. Шпарик // Український педагогічний журнал. - 2022. - № 3. - С. 33-43.