Зміст

І. Вступ………………………………………………………………………………3

ІІ. Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня

для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти)

та 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти)………………………………………………………………………………4

Вступ

Освітня програма гімназії для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти) розроблена відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 та наказу МОН від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

У цій програмі визначено структуру відповідно до Типової освітньої програми, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти; загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання; навчальний план; перелік модельних навчальних програм; форми організації освітнього процесу та інструментарій оцінювання.

Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних                   для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Зміст програми спрямовано на  формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• екологічна грамотність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність,;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти)

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочати учні, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

2. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів ((додаток 23 Державного стандарту).

3. Навчальний план.

Навчальний план містить:

-        орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

- рекомендований розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Навчальні плани для 5-6-х класів складені відповідно до додатку 3 Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОНУ 19.02.2021 №235 (додатки 1,2,3).

4. Перелік модельних навчальних програм

Модельні навчальні програми впроваджуються в освітній процес поетапно, починаючи з 2022/2023 навчального року відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 серпня 2021 року № 898, наказу Міністерства освіти і науки України від 29 вересня 2021 року №1031, наказу Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2021 року №1358, наказу Міністерства освіти і науки України від 02 лютого 2022 року №96, наказу  Міністерства освіти і науки України від 09 лютого 2022 року № 143, наказу  Міністерства освіти і науки України від 11 квітня 2022 року № 324 ) надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Перелік модельних навчальних програм є базовим i може бути доповнений іншими модельними навчальними програмами, які – отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти i науки України», шляхом внесення змін до цієї освітньої програми в установленому порядку.

Відповідно до рішення педагогічної ради, протокол від 31.08.2023 №1, затверджено перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі (додаток 4).

5. Форми організації освітнього процесу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти у гімназії є інституційна (очна, дистанційна):

1. очна (денна) форма / очна (денна) форма навчання з елементами дистанційного навчання здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі;

2. індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж):

- екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства;

- сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства;

- педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

      Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можуть проводитись на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

     З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності.

Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

      Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

З метою належної організації освітнього процесу в закладі освіти формуються класи та/або групи, зокрема інклюзивні, у яких здобуття освіти організовується з елементами дистанційного навчання.

6. Інструментарій оцінювання.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

До навчальних досягнень належать такі результати освітнього процесу:

•  знання - інформація, яку учень / учениця застосовує;
• уміння - здатність застосувати алгоритм дій для реалізації засвоєних та вироблення суб’єктивно нових знань;
• ставлення - суб’єктивна цінність інформації або діяльності, відображена у висловлених учнем / ученицею судженнях.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Під формувальним розуміють інтерактивне оцінювання учнівського прогресу. Формувальне оцінювання допоможе кожному учневі/учениці бачити власний освітній поступ, рівень сформованості загальних та предметних компетентностей, а вчителеві/учительці - аналізувати, корегувати навчально- пізнавальну діяльність учнів, визначати мету та шляхи реалізації освітніх завдань.

Поточне оцінювання - оцінювання результатів виконання учнями  конкретних завдань відповідно до вимог модельних навчальних програм: відповідей на запитання під час індивідуального, групового та фронтального опитування, письмових завдань (зокрема, через виконання самостійних робіт, тестування, організацію роботи з текстами тощо).

Підсумкове оцінювання — оцінювання результатів навчання за певний період: за час вивчення розділу програми (тематичне), семестр (семестрове) та навчальний рік (річне). Мета підсумкового оцінювання — встановити відповідність/невідповідність реальних результатів навчально-пізнавальної діяльності запланованим (очікуваним). Підсумкове оцінювання спрямоване на результат й оцінюється за 12-бальною шкалою.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються в документі, визначеному законодавством (свідоцтві досягнень тощо), що видається учневі щороку.

У межах академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Заступник директора з

навчально-виховної роботи                                         П.О. Борікова

Додаток 1
складений відповідно до  Типової освітньої програми  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОНУ 19.02.2021 №235 (додаток 3)

Навчальний план для 5-х класів з навчанням українською мовою

(2023/2024 навчальний рік)

Додаток 2
складений відповідно до  Типової освітньої програми  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти , затвердженої наказом МОНУ  19.02.2021 №235 (додаток 3)

Навчальний план для 6-А,Б класів з навчанням українською мовою

(2023/2024 навчальний рік)

Додаток 3
складений відповідно до  Типової освітньої програми  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти , затвердженої наказом МОНУ  19.02.2021 №235 (додаток 3)

Навчальний план для 6-В класів з навчанням українською мовою

(2023/2024 навчальний рік)

Додаток 4

Перелік модельних програм 5 класи

на 2023/2024 навчальні роки

Перелік модельних програм 6 класи

на 2023/2024 навчальні роки