НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ МАЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Світлана КЛІМАНСЬКА
Вихователь
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 17
«Орлятко» комбінованого типу
Анотація. У статті окреслено проблематику розвитку дитини засобами нетрадиційних технік малювання. Охарактеризовано основні нетрадиційні техніки малювання, які сприяють духовному розвитку дитини. Розкрито поняття духовного розвитку дитини, його основні складові та компоненти та особливості формування. Висвітлено поняття формування духовного розвитку дитини нетрадиційними техніками малювання в практичній діяльності.
Ключові слова: малювання, нетрадиційні техніки малювання, розвиток, духовний розвиток, засіб духовного розвитку, дошкільний вік.
Вступ. Дошкільне дитинство – дуже важливий період у житті дітей. Саме в цьому віці кожна дитина уявляє себе маленьким дослідником, з радістю і здивуванням відкриває для себе незнайомий і такий вражаючий навколишній світ. Що різноманітніша дитяча діяльність, то гармонійніше відбувається всебічний розвиток дитини, реалізуються її потенційні можливості й перші прояви творчості. Ось чому одним з найближчих і найдоступніших видів роботи з дітьми в дитячому садку є зображувальна, художньо-практична діяльність, що сприяє залученню дитини до творчості, дає їй змогу створювати щось красиве, незвичайне.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблеми духовного виховання займалися такі зарубіжні учені як Д. Бенкс, С. Нієто, П. Фрере.
Серед вітчизняних дослідників окремі аспекти духовного виховання вивчали О. Гукаленко, І. Лощенова, О. Сухомлинська, Н. Терентьєва, Г. Філіпчук та інші.
Філософські та культурологічні аспекти з позицій духовності, ідеалів і норм загальнолюдських цінностей висвітлювались такими вченими, як Г. Ващенком, В. Винниченком, Б. Грінченком, К. Ушинським.
Проблема формування духовності здавна є важливою, оскільки духовність дає можливість дитині розуміти культуру свого народу, правила моральності та поведінки у соціумі. Дослідження відомих психологів, зокрема Л. Виготського, О. Леонтьєва та С. Рубінштейна показали, що залучення особистості до культури вже в дошкільному віці відбувається через привласнення суспільно-історичного досвіду, втіленого в матеріальних і духовних цінностях, засвоюється в активній творчій діяльності.
Метою статті є обґрунтування та розкриття поняття «нетрадиційні техніки малювання», дослідження використання нетрадиційних технік малювання як засобу духовного розвитку дитини в дошкільному закладі.
Виклад основного матеріалу. Духовний розвиток дитини в дошкільному віці є одним з найважливіших, оскільки саме цей період є сенситивним, тобто найсприятливішим, найдоречнішим для формування будь-яких якостей, понять, норм правил чи психічних процесів особистості.
А. Богуш досліджує духовний розвиток особистості як «ієрархію мети, мотивів та потреб, виходячи з яких особистість оцінює себе, інших, довкілля, і найсуттєвішими для духовного розвитку є такі потреби: самоповага, пізнання світу, себе, сенс життя, сприймання та створення краси, здійснення добра та справедливості, досягнення психологічної досконалості» [1].
Узагальнюючи дані наукових досліджень під духовністю ми розуміємо прагнення до найвищих гуманістичних ідеалів (правдивість, справедливість, доброзичливість); пізнання світу, себе, сенсу та призначення свого життя; готовність поступитися власними інтересами; бажання безкорисливо робити добро і триматися якомога далі від зла.
Процес формування духовного розвитку необхідно починати з дошкільного дитинства. Успішність цього процесу залежить від єдності духовних цінностей і поведінки. Визначальну роль у цьому процесі відіграє дорослий як «соціальний провідник», зразок для наслідування, організатора соціального досвіду [3].
В межах дослідження, бачимо, що духовний розвиток дошкільників є основою полікультурного виховання. Одним із засобів духовного розвитку, можна вважати нетрадиційні техніки малювання.
Опанування нетрадиційними техніками малювання дає змогу маленькому художнику відійти від предметного зображення, виразити в малюнку свої почуття й емоції, дарує свободу діяльності, додає впевненості дітей у власних силах. Володіючи різними техніками зображення предмета, діти отримують можливість вибору, що сприяє розвитку творчих здібностей, обдарувань дошкільників.
Спостерігаючи за дітьми на заняттях із зображувальної діяльності та під час вільної творчості, бачимо, що багато дітей бояться малювати звичайними способами, оскільки їм здається, ніби вони не вміють малювати, що в них нічого не вийде. Особливо це помітно в середній та старшій групах, де навички зображувальної діяльності у дітей розвинені ще слабко, формотворчі рухи сформовані недостатньо [4].
Тож варто замислились над тим, яким чином можна підвищити інтерес дошкільників до малювання. Як відійти від звичних пензликів і олівців та спробувати використовувати інші зображувальні матеріали та способи малювання. Ми застосували на заняттях і в повсякденній діяльності дошкільників нетрадиційні техніки малювання й дійшли висновку, що така діяльність надзвичайно захоплює й дивує дітей. Діти охоче опановують нові художні матеріали, готові по декілька разів повторювати ту чи іншу дію. І що ліпше вдається дія, то з більшим задоволенням діти її повторюють, демонструючи свій успіх, радіють, привертаючи увагу дорослого, друзів до своїх досягнень.
Особлива цінність цих технік полягає в тому, що вони дають дітям змогу швидко досягти бажаного результату діяльності, реалізувати власний творчий задум, створюють ситуацію успіху.
У своїй педагогічній діяльності ми застосовуємо багато різноманітних технік нетрадиційного малювання, які сприяють духовному розвитку дитини. Серед них доцільно використовувати такі техніки: відбиття листям, малювання гілочкою, жорстким напівсухим пензлем, восковою крейдою чи свічкою, малювання з використанням шаблонів та трафаретів, чорно-білий граттаж, фроттаж, набризк звичайний, монотипію предметну, пейзажну, живопис із розлитих фарб та ще багато інших технік.
У творчому процесі дитина досліджує властивості різних матеріалів та наслідки їх використання. Для нетипових технік створення зображень використовуються найрізноманітніші підручні засоби: клей, мильний розчин, заварений крохмаль, штампи із овочів, заготовки з картону, монетки, гербарій з квітів і листя, кухонна сіль, манна та інші крупи, ватні палички, спонжі, зубочистки, шпажки, зубні щітки, харчові барвники, харчова та бульбашкова плівка, пластилін тощо [5].
Малювання нетрадиційними техніками допомагає прищепити любов до зображувального мистецтва та викликає цікавість до малювання, бажання малювати ще більше. Нетрадиційні техніки малювання викликають у дітей безліч позитивних емоцій, відкривають можливості використовувати добре знайомі їм предмети в якості художніх матеріалів. Незвичні техніки малювання зацікавлюють дітей, сприяють розвитку творчості у всіх, без винятку.
Під час малювання нетрадиційними техніками дошкільники отримують знання про зображувально-виразні можливості матеріалів, оволодівають технічними прийомами роботи з ними та послідовністю виконання процесу образотворення. У дітей активізуються сенсомоторні рецептори. Вони вчаться створювати гарні зображення, радіють успіху, вірять в свої можливості, координують дії ока, руки, кисті. Завдяки нетрадиційним технікам дитячі малюнки стають змістовні, привабливі, виразні, емоційні, різні й не схожі один на один.
Навчившись виражати свої почуття на папері (і не тільки), дошкільники краще розуміють почуття інших, вчаться долати сором’язливість, страх перед малюванням, проявляють свої нахили, здібності, обдарування, уяву, фантазії. Важливо, що кожна дитина вчиться працювати на своєму рівні здібностей.
Дитячі роботи, під час творчого процесу такого малювання, незалежні від зразка, як зазвичай – вони не схожі одна на одну і дивують інших. Нетрадиційні техніки малювання і художня творчість допомагають дітям розкрити свою особистість, індивідуальність та неповторність [2].
Методика проведення нетрадиційних технік малювання різна. Наведемо декілька прикладів.
«Набивання жорсткою щіткою»
Техніка виконання: опустити в гуаш щітку і, тримаючи вертикально, стукати по аркушу, малюючи по контуру і заповнюючи весь малюнок; щітку у воду не опускати.
«Відтиск корковою пробкою, гумкою, пінопластом»
Техніка виконання: в мисочку покласти поролон, просочений фарбою; на пробці (гумці, пінопласті) вирізати необхідний малюнок; намалювати контур малюнка простим олівцем; пробку (гумку, пінопласт) притиснути до поролону з фарбою і поставити відтиски на папір, поступово заповнюючи весь малюнок.
Нетрадиційна техніка «Піктографія» (зворотна сторона олівця, патичок, соска, ватні палички): простим олівцем нанести на аркуш паперу контур малюнка; обраним приладдям вмокнути у гуашеву фарбу та примокуючими рухами заповнити малюнок. Вище зазначені техніки – це лише маленька частинка, а взагалі їх дуже багато, вони різноманітні, цікаві та корисні, оскільки спрямовані на творчий та духовний розвиток особистості дитини.
Отже, ми дійшли висновку, що нетрадиційні техніки малювання – це поштовх до розвитку уяви, творчості, прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, діти вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку обрати, щоб надати художньому образу найбільшої виразності Використання нетрадиційних розвивальних технік образотворення має велике значення для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування загальнокультурної компетентності. Застосування нетрадиційних технік допоможе: – налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності; – більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси; – діагностувати емоційний та психічний стан дитини; – сприяти успішній соціалізації особистості. Отже, творчість – важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини – чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий та соціальний.
Список використаних джерел: