КЗ  «Знам’янська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради»

 Екологічне виховання  

здобувачів освіти,

 формування природовідповідної поведінки  та екологічної свідомості

 у контексті вимог сьогодення.

Доповідь з проблемного питання.

Із досвіду роботи.

 Підготував

 Бажан С. В.

  Знам'янка

2020

  У контексті вимог сьогодення важливе значення має формування в здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

          Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.  

          Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формування критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

  Людина та природа - поняття взаємопов'язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище. Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю,  до життя викликає спілкування з природою.

Слайд 2.

Природа – це Батьківщина. Наш дім. Ми маємо навчитися жити у цьому домі так, щоб у ньому завжди вистачало місця всім: і пташці в небі, і звірям у лісі, і черв'ячку в землі, травинці і квітці, високому дереву і маленькій стеблинці, і, звичайно ж людині.

Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі.

Слайд 3.

В. Сухомлинський писав із цього приводу: «Поняття «природа» - єдине ціле, джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи - пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї - ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...».

Ось чому однією з наскрізних ліній,  які допомагають формуванню  у дітей з особливими освітніми потребами уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях є  «Екологічна безпека й сталий розвиток».

        Хочу поділитися досвідом роботи з питання  «Екологічне виховання  

здобувачів освіти, формування природовідповідної поведінки  та екологічної свідомості  у контексті вимог сьогодення.»

Слайд 4.

Мета екологічного виховання :

• формування екологічної культури здобувачів освіти, природовідповідної поведінки  та екологічної свідомості у контексті вимог сьогодення;
•  усвідомлення загальних закономірностей природи і суспільства (людина – цар природи?);
• закріплення знань про взаємозв'язки в природі, про цінність для людини об'єктів природи;
• визначення  екологічних проблем та посильна участь у їх вирішенні;
•  виховання любові до природи  та гуманного ставлення до неї.

Слайд 5.

Важливі завдання у сфері екологічного виховання:

•  формувати  у дітей розуміння необхідності піклуватися  про природу,  готовності жити у злагоді з природою й у відповідності до її законів, почуття відповідальності за стан природного середовища;
•  формувати активну життєву позицію, усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище;
•  спонукати до посильної практичної діяльності, спрямованої на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища;
•  навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного.

Слайд 6.

Форми та методи екологічного виховання, які застосовую в своїй педагогічній практиці:

• години спілкування з природою;
• екскурсії в природу;
• зустрічі з охоронцями природного середовища;
• святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня);
• участь у конкурсах «Пізнай свій рідний край», «Екологічними стежинами», «Подих осені» (виставки робіт із неживого природного матеріалу, конкурси усних міні-творів про природу та її збереження,),  осінніх ярмарках;
• участь в акції «Чиcте подвір'я», «Школа – наш дім, ми – господарі в нім»;
• агітаційно-роз'яснювальна робота (про шкідливість спалювання опалого листя, неприпустимість винищування первоцвітів тощо);
• анкетування з питань покращення екологічного стану довкілля;
• бесіди з елементами самооцінки;
• вивчення правил поведінки на природі;
• колективне складання пам'яток «Перепустка в природу»;
• участь у роботі гуртка «Шкільне лісництво»

Щоб екологічне виховання дало належний результат, намагаюся,  щоб усі заходи були організовані належним чином, відповідали певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою.

Виховання до природи починається з елементарного: догляду за кімнатними рослинами в спальні та класі, робота на шкільнім подвір'ї, прибирання шкільної території, участь в акції «Чисте подвір'я». Саме під час таких заходів діти практично можуть проявити свою турботу про природу рідного краю, про екологію, які залежать і від їхньої участі.

Навчити милуватися природою – завдання нелегке. Споглядати красу природи – це значить духовно єднатися з нею. 

Екологічне виховання розпочинається з буденного.

Щоденну прогулянку можна перетворити на захоплюючу гру-змагання «Хто більше помітить живих об'єктів» або «Хто більше помітить красивого в природі». А допоможе в цьому спостереження.

Слайд 7.

Спостереження – це цілеспрямоване, планомірне сприймання природи, яке заставляє дитину глибше мислити. Воно підпорядковане конкретно визначеним цілям і вимагає вольових зусиль, полегшує засвоєння знань та умінь, розвиває пізнавальні інтереси, викликає позитивні емоції, позитивно впливає на поведінку.

Під час прогулянок важливо розвивати і вдосконалювати  у дітей уміння бачити, спостерігати, слухати, тобто уміння сприймати навколишній світ.

І допоможуть у цьому запропонувати ігрові завдання, які стимулюватимуть обмін знаннями, враженнями, думками, судженнями, оцінками.

Слайд 8.

Особливо дієвими є ігрові форми роботи, які дозволяють ефективно виробляти практичні навички  здобувачів освіти у взаємодії з природним середовищем.

 Ігровий момент екологічної освіти не так давно з'явився в педагогіці, але зарекомендував себе як один із найефективніших. Специфічною особливістю гри є можливість створення емоційного настрою, що підвищує інтерес до вивчення проблеми, ситуації, явища, активізує творчу ініціативу. Це  ігри  та ігрові:

•  прийоми,
•  вправи,
•  завдання.

Існують різноманітні ігри еколого-естетичної спрямованості, які можна проводити під час прогулянок. Їх умовно можна розподілити на три групи.

Слайд 9.

Перша група – ігри, спрямовані на розвиток здатності здобувачів освіти розрізняти різноманіття зовнішніх виразних властивостей природних об'єктів і явищ. Це такі ігри:

• "Яких кольорів більше?"
• "Відмінки"
• "Асоціації"
• "Впізнай по голосу"
• "Що ти чуєш за вікном?"
• "Хто як рухається"
• "Чарівне листя"
• "Що змінилось?"
• "Зайвий колір"
• "Зайвий звук".

        Майже всі запропоновані ігри передбачають виявлення школярами однієї зовнішньої виразної властивості природи. Наприклад, під час гри "Впізнай по голосу" діти після ознайомлення із імітацією "голосів" природи мають визначити, який природний об'єкт може створювати подібні звуки (група звуків відповідає співу птаха, голосу тварин, шелесту трави і листя, шуму води і вітру).    

Слайд  10.

Друга група – ігри, пов'язані із вдосконаленням уміння ставити себе на місце іншого, виявляти співчуття.

До другої групи входили ігри:

• "Визнач настрій"
• "Дикі та домашні тварини"
•  "Незавершене оповідання"
• "Незвичайна ситуація"
• "Озвучення картини" тощо.

           Вони орієнтовані на формування уміння розрізняти і розуміти емоційні стани звірів, птахів, рослин; створювати образи, передавати їх за допомогою різних засобів художньої виразності.

Слайд 11.

Третя група  – ігри, які сприяють розвитку у школярів сприйнятливості до зовнішньої виразності в природі і здатності виявляти співчутливі реакції стосовно до природних об'єктів. Це ігри:

• "Дивна подорож до саду",
• "Гра в лісових мешканців",
• "Подорож до країни Див"

Слайд 12.

  До цієї  групи можна віднести також інші ігрові прийоми: вікторини, розгадування загадок, цікавих задач, вправ, конкурси ерудитів. Усі вони   спрямовані на формування природознавчої компетентності здобувачів освіти, дозволяють їм виявляти свою чутливість до природи, створення образів, естетичної оцінки природних об'єктів і явищ з погляду їх виразності.

Слайд 13.

Хочу зупинитися ще на такому питання, як «Розвиток  «чутливого вуха» здобувачів освіти». 

       Вухо дитини має бути чутливим до звуків природи. Для розвитку такої чутливості необхідно привчати школярів насамперед прислухатися й розрізняти найхарактерніші звуки природи. Скажімо, під час осінньої прогулянки пропонуємо послухати, як «співає» на вітрі тоненька берізка, тріпочуть листочки тополі, якимось металевим шерхотом озивається дуб...

        Розвиткові «чутливого вуха» сприяють ігрові вправи та завдання на сприймання та відтворення звуків природи. 

Позитивно впливають на підростаюче покоління і такі види виховних заходів як:

• екологічне асорті (інтелектуальне міні – шоу);
• екологічна година «Пам’ятки природи Кіровоградщини» (матеріали цього заходу додаються);
• гра-подорож («Перли Чорного лісу»)
• екологічний бумеранг;
• хвилинки доброти і радості «Йдіть добрими у світ природи»;
• знайомство з легендами про рослинний та тваринний світ;
• колективне складання пам'яток, як, наприклад, «Перепустка в природу»;

• конкурс на краще сімейне фото на лоні природи.

Виховні можливості участі здобувачів освіти у різноманітних заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:

•  працюючи поруч із наставниками, діти долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;
•  власноруч допомагаючи природі, відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;
• усвідомлення позитивного результату роботи переконує їх у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;
• привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю, виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;
• ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля;
•  формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція.

     Таким чином, екологічне виховання має надзвичайно важливе значення, є необхідним для гармонійного розвитку підростаючого покоління. Адже від того, якими господарями своєї планети ми виховаємо наших дітей, залежатиме і їхнє майбутнє.

Висновки.

     Таким чином, екологічне виховання має надзвичайно важливе значення, є необхідним для гармонійного розвитку підростаючого покоління. Адже від того, якими господарями своєї планети ми виховаємо наших дітей, залежатиме і їхнє майбутнє. 

Природа завжди залишає глибокий слід у душі дитини, впливає на її почуття своєю яскравістю, багатогранністю, динамічністю. Діти тягнуться до природи, вона збуджує їх цікавість. Вони дивляться зацікавлено на навколишній світ, але не бачать усього, іноді не помічають головного. Тому нам, вихователям,  потрібно учити  їх не лише дивитися, але й бачити прекрасне поряд. Любов та інтерес дітей до природи вихователь має використовувати для їх усебічного гармонійного розвитку.  Необхідно вміти не лише ознайомлювати дитину з таємницями природи, але й разом із нею радіти їй, шукати цікаве в житті рослин і тварин, насолоджуватися природою, берегти її.

Слайд 14.

• Здобувачі освіти  неодмінно мусять добре засвоїти елементарні правила поведінки на природі.
• Вихователь   пояснює дітям, що вони прийшли до природи в гості, а для рослин, комах, птахів і тварин  природа – як рідний дім.
• Гостям не годиться заважати господарям, слід поводитись уважно.
• Треба боротися навіть із поодинокими спробами зірвати

квітку, роздавити комаху. 

Правильне сприйняття природи допомагає розвивати такі моральні якості дитини, як життєрадісність, чутливість, співчуття,  шанобливу повагу до всього живого.

Вихователі  мають постійно поповнювати власні методичні скарбнички дидактичними  іграми, які варто використовувати на прогулянках з метою формування природознавчої компетентності школярів.

Пропоную вашій увазі буклет, який містить підбірку природознавчих ігор для прогулянок.