Ґендерні аспекти світогляду сучасної людини
Питання ґендерної рівності в сучасному суспільства є надзвичайно важливими. Це стосується як економічно розвинених країн, так і тих, де тривають процеси соціального, політичного та економічного зростання. Тож розглянемо вплив ґендерних аспектів на світогляд сучасної людини та їх вияв у різних сферах життя.
Насамперед, з’ясуємо саме поняття «ґендер». Ґендер визначається соціально-культурними ролями, які приписуються особі в залежності від її біологічної статі. Ге́ндер, е́ндер (англ. gender — стать, рід, сорт, від давньофр. genre, gendre — рід, вид, характер, стать, лат. genus — рід, плем'я, народ, стать) - соціальні ознаки, які приписують жінкам і чоловікґам; пов'язані з фемінністю та маскулінністю соціальні ролі, яких у певному суспільстві очікують від жінок і чоловіків [2]. Ґендерний світогляд формується через взаємодію індивідуума з оточуючим суспільством, культурою, традиціями та іншими факторами. Він включає в себе переконання, цінності, норми та очікування, які визначаються в контексті гендерних ролей, та має значний вплив на різні аспекти життя сучасної людини, зокрема на кар’єру, сім’ю, соціальні взаємини та самовизначення.
У сфері праці ґендерний світогляд може призводити до стереотипів та дискримінації на робочому місці. Жінкам часто приписують ролі домогосподарки та матері, обмежуючи їх можливості кар'єрного зростання. Чоловіків, з іншого боку, може тягнути до певних сфер діяльності, які вважаються «чоловічими», у таких ситуаціях часто виникає тиск стосовно забезпечення сім'ї та матеріального успіху. Наприклад, раніше жінки не мали права працювати на підприємствах важкої промисловості. Тому вони постійно боролися за право реалізуватися там, де їм подобається, а не тільки бути хорошими домогосподарками.
Раніше в багатьох культурах світу син вважався більш бажаним, аніж дочка. Існує твердження: «Син - продовжувач роду». Наприклад, у Китаї діяла політика «однієї дитини». Багато сімей обирали народження сина, щоб мати спадкоємця. Проте і сьогодні існують країни, які дотримуються даних стандартів.
Навіть у народних казках чітко відображаються певні ґендерні ролі. Переважають чоловічі образи героїв, а жінки, в основному, зображуються добрими, чутливими господинями, матерями. Лише в окремих випадках вони можуть виходити з даного стандарту, та якщо вже таке й робиться, то в образах відьом, русалок тощо. Ці образи не вписуються в коло загальноприйнятих уявлень. Вони ніби не хочуть входити в стандарти, символізуючи незалежність та свободу, припускаючи існування різноманітних ґендерних типів поведінки.
Якщо заглянути в історію, то, наприклад, середньовічні жінки не мали тих самих прав та можливостей, що і чоловіки. Вони підпорядковувалися чоловікам у всіх аспектах життя: від сімейного господарства до політичних справ. Чоловіки контролювали майно, приймали рішення та виконували різноманітні соціальні функції, тоді як жінки зазвичай обмежувалися домашніми справами та доглядом за дітьми. Жінки часто сприймалися як слабкі істоти, недостойні довіри та занадто емоційні для прийняття важливих рішень. Вони асоціювалися з поняттям «гріховності» та «спокуси», що відображалося у впливі християнської релігії на суспільство, тому були підпорядковані чоловікам у культурних та релігійних справах. Їм не дозволялося займати важливі релігійні посади чи виконувати священицькі обов'язки. Ґендерна нерівність у середньовічному суспільстві була невід’ємною частиною історичного контексту часу. Це відображалося у соціальних, економічних та релігійних практиках. Однак, не можна ігнорувати прояви опору та змін у стереотипах, які відбувалися протягом середньовіччя і були передвісниками подальших змін у ґендерних відносинах. Наприклад, у романі Вальтера Скотта «Айвенго» зображено двох героїнь різного походження. Чоловіки не вважають їх рівними собі. Але у складних життєвих ситуаціях жінки поводяться сміливо та достойно. Тобто головне не їхня стать, а внутрішні якості, які можуть бути кращі, аніж у чоловіків.
У більшості випадків жінкам було важко отримати доступ до освіти чи професійного навчання. Вони не мали права на спадщину, і їхні можливості займати високі посади в суспільстві або уряді були обмеженими. У драмі Генріка Ібсена «Ляльковий дім» піднімається тема становища жінки у суспільстві. Автор демонструє застарілі закони і норми в занедбаному світі, в якому жінці дісталася роль домогосподарки. Головна героїня не може самостійно приймати рішення, навіть такі важливі, як оформлення позики. Їй потрібен дозвіл чоловіка, адже за законом того часу жінка не мала відповідних прав. Автор не просто констатує факт гендерної нерівності, він глибоко критикує цю систему.
У творі Джейн Остін «Гордість і упередження» зображується стурбованість батьків, що у них немає сина. Письменниця майстерно відтворює соціальні норми і переконання, які існували в англійському суспільстві кінця 18-го - початку 19-го століття, розкриває їхні впливи на поведінку та взаємодію чоловіків і жінок. Чоловіки часто мали більшу свободу у виборі своєї кар’єри та розваг, тоді як жінки, зазвичай, підлягали суворішим соціальним обмеженням. У цьому романі мати і батько виховують п’ять дочок. Проблема полягає в тому, що згідно з англійським законодавством того часу, маєток переходить до найближчого родича по чоловічій лінії. Тож мати вимушена шукати наречених для дочок. Остін вдало використовує комедійні ситуації та діалоги, щоб підкреслити безглуздість цих стереотипів та показати, як вони можуть обмежувати свободу вибору та особистий розвиток. Письменниця у цьому романі стверджує, що жінки можуть самостійно стати щасливими та успішними.
За сучасними дослідженнями Новозеландських вчених, жінки стали розумніші за чоловіків. І це не повинно пригнічувати представників протилежної статі. Адже саме вони вважали, що жінки не мають права навчатися, працювати та мати справу з важкою промисловістю. Втім, і сьогодні чоловіки частіше претендують на більш престижну роботу [7].
Важливо зрозуміти, що ґендерні стереотипи заважають як жінкам, так і чоловікам. Адже з самого дитинства оточення нав’язує нам думку про те, чоловік повинен бути сильним, ніколи не плакати, забезпечувати сім’ю, захищати, воювати тощо. Жінка ж має займатися вихованням дітей та доглядати за домашнім господарством.
У сімейному житті гендерний світогляд визначає ролі чоловіка та жінки, а також очікування щодо їхньої поведінки та обов'язків. Традиційно чоловік вважається головним годувальником сім'ї, тоді як жінка бере на себе обов'язки догляду за дітьми та домогосподарством. Однак у сучасному світі ці ролі стають все менш жорсткими, а багато сімей переходять до більш рівноправних моделей спільного виховання дітей та домогосподарства.
Молодим людям потрібно вчитися правильно вибудовувати стосунки ще у віці 15-16 років. Адже дуже важливо розуміти питання ґендерної рівності. Можливо, саме вони в майбутньому зруйнують певні усталені норми та сприятимуть рівноправ’ю. Це потрібно усвідомлювати вже на початковому рівні відносин. Тоді дівчина зможе заробляти, а чоловік - займатися домашніми справами. І це абсолютно припустимо. Головне, щоб вони розуміли та підтримували один одного, мали спільні погляди на певні речі.
Підлітки повинні бути обізнані щодо того, як ґендерні стереотипи впливають на мислення та поведінку людей [8]. Жінки часто стикаються з перешкодами у вищій освіті, кар’єрному зростанні та політичному житті через нерівність. Також ґендерний світогляд може впливати на сприйняття людиною свого тіла, ставлення до сексуальності та особистої ідентичності. Наприклад, дівчина відчуває, що вона повинна бути ніжна, чутлива, тоді як чоловік - сильний, незалежний. Це в певний час призведе до внутрішнього конфлікту, може вплинути на обмеження власного розвитку, вибору професії, хобі, інтересів. Наприклад, деякі люди вважають, що жінка не повинна працювати у технічній галузі, а чоловік не повинен працювати у перукарні.
У сучасному світі питання ролі жінки в політиці часто залишається відкритим. Жінки набувають все більшого впливу і відіграють важливу роль у політичному житті. Збільшилася кількість жінок у парламентах, уряді, місцевих радах та інших політичних органах. Наприклад:
Ангела Меркель обіймала посаду канцлера Федеративної Республіки Німеччини;
Ерна Сульберг очолює уряд Норвегії;
Катрін Якобсдоуттір обіймає посаду прем'єр-міністерки Ісландії;
Хіларі Клінтон - відома американська політик та державний діяч, яка була першою жінкою, котра отримала номінацію від однієї з двох основних партій США для президентських виборів (2016);
Маргарет Тетчер - британська політик, яка була першою жінкою-прем'єр-міністром Великої Британії, отримала прізвисько «Залізна леді» через свою сильну волю та рішучість;
Діана - принцеса Уельська, відома своєю гуманітарною діяльністю та роботою з питань ментального здоров'я, боротьби зі СНІДом і політики демінінгу;
Ділма Русефф - разильська політик, яка стала першою жінкою-президентом Бразилії [5].
Перша у світі жінка-президент - це аргентинка Марія Естела Мартінес де Перон (Хоча вона була усунута з цієї посади в результаті перевороту, який здійснив генерал Хорхе Рафаель Відел) [5].
Дослідження доводять, що жінки частіше виявляють чутливість, і саме це може зробити їх ефективними лідерами. У них часто запитують: «А як вам вдається поєднувати політику і особисте життя?». Деякі чоловіки думають, що жінки слабкі, тому прирівнюють їх до дітей у сфері політики [7].
За законом жінка має рівні права з чоловіком. Але як тільки вона дійде до вершини, знайдеться ряд причин, за яким жінка не зможе реалізувати свої плани. Та ще слід зауважити, що сама культура пригнічує статус жінки і ускладнює їй доступ до тих чи інших посад (наприклад, водій, поліцейський, машиніст тощо) [7]. Тож знову йде боротьба за рівноправність у сучасному світі.
У новітньому світі жінка може побувати в космосі. Протягом тривалого часу ця сфера традиційно вважалася чоловічою, але знайшлись сміливі та рішучі жінки, які кинули виклик та довели, що ґендер не є перешкодою для здійснення мрій. Ось декілька прикладів:
Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер - американська астронавтка, українка за походженням. Зараз капітанка Військово-морських сил США. Батько Гайдемарі -українець, родом зі Львівщини.
Ліна Бороздіна: у 2023 році стала першою українкою, яка здійснила суборбітальний політ у космосі на кораблі Virgin Galactic [1].
Надзвичайно важливою сьогодні є роль українських жінок у війні. Вони не лише воюють на фронті, але й активно допомагають армії та піклуються про своїх близьких. Станом на 2024 рік у Збройних силах України служать понад 45 тисяч жінок, з них чотири тисячі на передовій [4]. Незважаючи на всі труднощі, жінки України роблять значний внесок у перемогу над ворогом. Їхні історії свідчать про силу, стійкість та відданість спільній справі.
Людина ХХІ століття активно протидіє ґендерним стереотипам в усіх можливих напрямках. Вона розуміє, що кожна особистість по-своєму унікальна та має власну точку зору на життя. Ми не повинні піддаватися стандартам. Адже вони можуть зламатися, якщо кожен усвідомить, що жінка має рівні права з чоловіком.
Ці права записані, затверджені, але при цьому чомусь жінки не стають робітниками вугільних шахт, а чоловіки в деяких країнах - майстрами нігтів (манікюрницями). Тому що культура та переконання, які вкорінені у суспільстві, не дозволяють самовиразитися в різних сферах чи то жінкам, чи то чоловікам. Проте зараз з’являються чоловіки, які можуть робити нігті, але не виключено, що їх булитимуть через те, що така професія не личить представникам сильної статі. Часто чоловіки повинні приховувати свої справжні емоції, на прояв яких має повне право. Право є, але на ділі все по-іншому.
Отже, відмова від ґендерної нерівності є актуальною і в наш час. Поступово зникає тримання жінок на другому плані в економічних питаннях. У наші дні жінки часто заробляють більше грошей, аніж чоловіки. Вони отримують доступ до вищої освіти та роботи, які раніше були притаманні лише чоловікам. За останні роки спостерігається значний прогрес у боротьбі з ґендерною нерівністю. Люди розуміють, що кожна особистість має право на свободу самовираження. Приймаються закони, які запобігають ґендерній дискримінації. Це допомагає вплинути на свідомість людей та поширення рівних прав чоловіків і жінок у суспільстві. Ґендерна рівність відіграє ключову роль у формуванні сучасного суспільства, допомагає нам краще розуміти себе та інших, сприяє побудові більш справедливого та рівноправного світу.
Використані джерела
1. Бороздіна Л. 23 астронавтів на борту Unity.
URL: https://techno.nv.ua/ukr/popscience/lina-borozdina-50388487.html (дата звернення: 31.03.2024)
4. Крук В. «У Збройних силах України служать понад 45 тисяч жінок, з них чотири тисячі зараз на передовій». URL: https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10126526-u-zbrojnih-silah-ukrajini-sluzhat-ponad-45-tisjach-zhinok-z-nih-chotiri-tisjachi-zaraz-na-peredovij.html (дата звернення: 31.03.2024)
5. Манджоса С. Президентки та очільниці уряду: якими країнами світу керують жінки. URL:
https://24tv.ua/yakimi-krayinami-svitu-uryadami-keruyut-zhinki-garyachi-novini_n1562451 (дата звернення: 31.03.2024)
6. Оріщенко О.А. Емпатія та гендер: пошук індивідуальних відомостей. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/journals/2012/NiO_6_2012/2/Ori.htm
7. Середа С., Паунтов В. Чи є у політиці місце для жінок? Погляд депутатки та депутата. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30853314.html (дата звернення: 31.03.2024)
https://naurok.com.ua/treningove-zanyattya-rivni-prava-i-mozhlivosti-dlya-cholovikiv-i-zhinok-191964.html (дата звернення: 31.03.2024)