ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК ТРЕНД СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Наталія ВОЛЄГОВА

вихователь-методист СДНЗ (ясла-садок) № 46 «Краплинка»

Анотація. В статті розглянуто можливості закладу дошкільної освіти в рамках цифрової трансформації освітнього процесу, а саме розглянуто поняття цифрового простору, цифровізації, цифрових технології та їх впровадження в педагогічній діяльності вихователя дошкільного закладу. Обґрунтовано актуальність формування інформаційно-комунікаційної компетентності у дітей дошкільного віку; визначено з покликанням до нормативно-правових вимог здатності, вміння та навички, якими має володіти сучасний педагог. Виокремлено чотири основні напрями, в яких реалізуються навички цифровізації та медіаграмотності вихователя дошкільного закладу з подальшим розкриттям їх змісту. Цифровізація як сучасна тенденція, яка інтегрується в усі сфері діяльності та життя людини, ставить свої виклики як і перед освітянами так і перед здобувачами освіти, відповідно має як позитивні впливи так і негативні. Особливо це стосується дітей дошкільного віку, у яких інтенсивно формуються вміння та навички, предметно-просторові уявлення, морально-етичні норми, форми соціального орієнтування тощо, а також дошкільнята перебувають у віці активного фізичного розвитку. Вплив цифровізації на фізичний та розумовий розвиток дитини на пряму залежить від орієнтування та контролю зі сторони дорослого, час активного використання гаджетів має бути нормованим та відповідати вимогам щодо безпечної поведінки та використання інструментів контролю контенту, захисту персональних даних тощо.

Ключові слова: цифровізація, цифровий простір, цифровий контент, інформаційно-комунікаційна компетентність, медіаграмотність, професійний стандарт, діти дошкільного віку, діти з ООП.

Цифровий простір – невід’ємна складова життя кожної сучасної людини, якому властива тенденція до швидких змін та постійної трансформації в нові форми, у тому числі і суспільні. Такі зміни стають прямою передумовою до формування нових підходів до розвитку системи освіти, тобто цифровізації.

Науковці розглядають цифровізацію як: трансформацію, що передбачає широкий спектр інтерактивних та мультимедійних ресурсів, які дозволяють побудувати онлайн-діалог між усіма учасниками освітнього процесу; як перехід на цифровий спосіб комунікації, збереження та передачі інформації за допомогою цифрових пристроїв; як зміна парадигми того, як ми мислимо, як ми діємо, як ми спілкуємося із зовнішнім середовищем та один з одним [2].

Цифровізація освітньої сфери дошкільної освіти постає актуальним питанням в низці нормативно-правових документів, а саме: Закон України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція). Зокрема в Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) введено у варіативну складову освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп’ютерна грамота», що передбачає формування цифрової компетентності дошкільника, адже для сучасної дитини дошкільного віку, у якої провідною є ігрова та пізнавальна діяльність цифровий простір став невід’ємною складовою та способом отримання нових знань та емоцій, формування інформаційно-комунікаційної компетентності.

Цифрові технології досить швидко та стрімко інтегруються в освітні процеси закладів освіти, у тому числі і закладів дошкільної освіти, що характеризує сучасний етап її розвитку, якісні зміни змісту, структури освітніх процесів, активне впровадження дистанційних технологій, особливо коли в цьому виникає нагальна потреба.

На мою думку впровадження та використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти передбачає:

• модернізацію технічного забезпечення закладу дошкільної освіти;
• створення безпечного цифрового освітнього середовища;
• розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів;
• якісних змін у підходах до організації освітньої діяльності дітей дошкільного віку;
• стимулювання пізнавальної активності дошкільнят за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій;
• виховання інтелектуальної, різнобічно розвиненої, креативної особистості та підготовку дошкільника до цифрових реалій сьогодення.

Виходячи з вищезазначених умов та вимог сучасного суспільства в умовах цифровізації щодо формування інформаційно-комунікаційної компетентності у дітей дошкільного віку дещо змінюється і роль педагога, оскільки тепер «він є не лише носієм знань, якими ділиться з вихованцями, а й провідником до цифрового світу» [5].

Згідно Професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти» затвердженого Наказом Міністерством економіки України від 19 жовтня 2021 року за №755-21 в описі трудових функцій, а саме професійного розвитку та самовдосконалення, виокремлено інформаційно-комунікаційну здатність як окрему опцію вихователя.

Інформаційно-комунікаційна здатність в свою чергу передбачає формування у вихователя дошкільного закладу таких професійних компетентностей, як от здатність орієнтуватися в інформаційному просторі; здатність ефективно використовувати ІКТ та електронні освітні ресурси в професійній діяльності; здатність дотримуватися правил в цифровому середовищі. Кожна здатність в свою чергу формується лише за умови сформованих у вихователя сталих знань, умінь та навичок.

Покликаючись на Професійний стандарт варто деталізувати:

• здатність орієнтуватися в інформаційному просторі передбачає сформовані знання педагога з основ медіаграмотності, способів та правил використання сучасного медіапростору, культури користування мережею Інтернет; розвинених умінь та навичок знаходити, опрацьовувати, критично оцінювати зміст та достовірність, надійність інформаційних джерел та застосовувати їх у професійній діяльності;
• здатність ефективно використовувати ІКТ та електронні освітні ресурси в професійній діяльності передбачає вільне орієнтування педагога в нормативно-правовому забезпеченні та дотриманні правових вимог використання ІКТ та електронних освітніх ресурсів в професійній діяльності; а також дотримання санітарно-гігієнічних вимог ІКТ в професійній діяльності, їх особливостей;
• здатність дотримуватися правил в цифровому середовищі передбачає те, що педагог знає та орієнтується в правилах безпечної поведінки в цифровому середовищі, способах контролю контенту та реагування на ризики в цифровому середовищі, що передбачає дотримання вимог щодо безпечної поведінки та використання інструментів контролю контенту, захисту персональних даних, охорони прав інтелектуальної власності в цифровому середовищі [4].

Сформовані вищезгадані здатності на сучасному етапі становлення суспільства «стали потужним ресурсом професійного розвитку педагогів, забезпечуючи їм швидку адаптацію до сучасних умов існування в інформаційному суспільства, розширення комунікаційних можливостей, самореалізацію, збагачення професійного досвіду» [5].

На мою думку, в професійній діяльності педагога варто виокремити чотири основні напрями, в яких реалізуються навички цифровізації та медіаграмотності вихователя дошкільного закладу:

• організація освітнього процесу та безпосередня педагогічна діяльність з дітьми дошкільного віку відповідно до запитів та потреб здобувачів освіти, в тому числі і забезпечення здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами;
• організація ефективної співпраці та безконфліктної комунікації з батьками;
• співпраця з колегами на принципах командної взаємодії;
• планування та реалізація індивідуального професійного розвитку та самоосвіти.

Розкриваючи зміст першого відокремленого напряму доцільно зазначити, що сьогоднішні реалії цифровізації суспільних відносин дозволяють визначити дошкільний вік як початковий та сенситивний етап формування цифрової компетентності. Цифрову компетентність дитини дошкільного віку варто виокремити як нову форму грамотності, яка в сучасному соціумі постає необхідним компонентом будь-якого процесу життєдіяльності та співумовою набуття дитиною особистісного практичного досвіду [5].

Дитина дошкільного віку вже є активним користувачем цифрових пристроїв, вміло користується різного роду гаджетами, й поява та постійне оновлення технологій, орієнтованих на дошкільний вік, є не чим іншим, як формою задоволенням суспільного запиту. На дітей дошкільного віку орієнтовані: комп’ютерні ігри на розвиток математичних здібностей; ігри, які навчають навичкам планування та управління; ігри з розвитку основних психологічних процесів; програми, що сприяють мовному розвитку; ігри-подорожі; арт-студії; віртуальні екскурсії тощо.

Цифрові технології приходять на допомогу сучасному  вихователю як потужний засіб моделювання процесу, який складно візуалізувати в реальних умовах та робить освітній процес наочним, формує інформаційну культуру дитини дошкільного віку, сприяє розвитку розумово-аналітичних, дослідницьких здібностей. Цифровізація освітнього процесу, особливо в спеціальних закладах дошкільної освіти, інклюзивних закладах дошкільної освіти, за умов дозованого впровадження коректних технологій в педагогічну діяльність, відкриває дітям  дошкільного віку з особливими освітніми потребами великий спектр нових можливостей пізнання світ та форм соціалізації, забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу та набуття дитиною практичного досвіду.  

Однак, не дивлячись на значну кількість переваг, інтенсивна цифровізація та вплив на ранній розвиток дитини широкого інформаційного простору має і ряд негативних сторін, а саме: негативний вплив на фізичне здоров’я дитини (зір, постава); негативний вплив на соціальний розвиток дитини при безконтрольному використання нею інформаційно-цифрового простору; негативний вплив на розвиток пізнавальних здібностей; витіснення інших видів діяльності, які характерні для дітей дошкільного віку та слугують підґрунтям для повноцінного розвитку дитячого організму; ризики негативного небезпечного контенту.

Окремою проблематикою цифровізації закладу дошкільної освіти, на мою думку, варто виокремити питання впливу ІКТ на дітей, що мають вади зору. При використанні моніторів, екранів потрібно враховувати такі чинники:

• відстань дитини від екрану;
• оснащення, наприклад діти зі складним ураженням зорового апарату потребують спеціальних пристосувань, індивідуального режиму та постійного контролю окуліста; діти з розладами зору можуть працювати із засобами цифровізації після консультації окуліста за умови оптимальної оптичної корекції, нормального об’єму акомодації та індивідуального режиму, періодичного офтальмологічного контролю;
• якість цифрового зображення (розмір та чіткість);
• освітлення;
• періодичне виконання гімнастик для очей; відпочинок, адже перевтома, яку отримують очі та опорний апарат при тривалому використанні гаджетів знімається досить довго. [1]

Шкідливий вплив на зоровий апарат відбувається поступово, негативний ефект теж накопичується поступово, тож важливим є контроль зі сторони дорослого за дотриманням тривалості використання цифрових засобів дитиною та безпечності цифрового контенту. [1]

Організація ефективної співпраці та безконфліктної комунікації з батьками забезпечує синергію партнерства учасників освітнього процесу, ефективність та спрямованість виховання дітей дошкільного віку в єдності поглядів. Також цифровізація освітнього процесу впливає на форми роботи з батьками, а саме забезпечує появу нових, відкритість системи взаємодії. Використання нових форм роботи дозволяє вихователю дошкільного віку йти в ногу з часом, здійснювати швидкий збір інформації та її узагальнення, поширення потрібного інформаційного контенту спрямованого на педагогічний супровід батьківської громадськості. Разом з тим, висвітлення діяльності дітей в закладі протягом дня чи під час певного заходу дозволяє створювати позитивну атмосферу взаємодії, фасилітації батьківського колективу зі сторони педагога, пропедевтичну роботу з конфліктами тощо.

Однак, відповідно до Методичних рекомендацій  щодо організації освітнього процесу у 2023/ 2024 н. р. у закладах дошкільної освіти (додаток до листа МОН від 21.08.2023 №1/012490-23) йдеться про те, що: «Звітування батькам фото та відео про перебіг заходів не входить до посадових обов’язків педагогів, вони можуть це робити виключно за своїм бажанням» [3]. Тож вихователю важливо враховувати нормативно-правовий аспект щодо розміщення фото та відео презентування власної педагогічної діяльності чи висвітлення заходів закладу за участі дітей в соціальних мережах, на сайтах, а саме наявність письмового дозволу батьків, або представників дитини.

Співпраця з колегами на принципах командної взаємодії теж асимілювала в себе методи та прийоми цифровізації. З досвіду роботи можу зазначити, що це: створення спільних документів, проєктів за умови дистанційної діяльності один з одним та в зручний для кожного з педагогів час;  висвітлення власного педагогічного досвіду на електронних ресурсах та обмін досвідом з колегами через інтернет платформи, дошки, програми тощо; методичний супровід педагогічного колективу чи окремо визначеного педагога. Тож володіння цифровими засобами спілкування, обміну інформацією, створенням цифрового контенту дозволяє забезпечити безперервність освітнього процесу за умови здійснення дистанційної освітньої діяльності закладу дошкільної освіти.

Модель сучасного педагога передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку; здійснення планування та реалізації індивідуального професійного розвитку та самоосвіти. За словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як  учителі", гадаю, до цього числа сміливо можна віднести і модель вихователя дошкільного закладу. Для сучасного вихователя підвищення рівня своєї обізнаності в сучасних освітніх тенденціях передбачає добір та проходження різного роду курсів, семінарів-практикумів, тренінгів; участь в офлайн та онлайн зустрічах з різного роду методичних питань; поділ досвідом з колегами в межах та поза межами закладу тощо.

Власне у Професійному стандарті щодо здатності вихователя планувати та реалізовувати індивідуальний професійний розвиток та самоосвіту зазначено наступне: «Планує професійний розвиток відповідно до визначених цілей. Критично обирає види форми, програми та суб’єктів підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб та вимог законодавста». Все це потребує володіння навичками цифровізації та вміння аналізувати та критично оцінювати наявний інтернет контент. Особливо це вміння актуальне в сучасних реаліях українського суспільства, коли безпекова ситуація спонукає до використання онлайнових ресурсів та різного роду форм дистанційного комунікування, що неможливе без розвинених диджитал навичок.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що цифровізація як тенденція розвитку сучасного суспільства вдало впроваджується в освітній процес та є невід’ємною його складовою. Вимагає від вихователя сформаваних здатностей, умінь та навичок ефективно використовувати ІКТ та електронні ресурси в професійній діяльності: здійсненні роботи з дітьми та батьками, як учасниками освітнього процесу; в командній взаємодії з колегами; самовдосконаленні власних професійних знань та вмінь. Певним чином законодавчо регламентовані вимоги до формування інформаційно-комунікаційної компетентності у вихованців закладів дошкільної освіти передбачають виховання «дошкільника ХХІ сторіччя, дитини, яка є активним користувачем цифрових пристроїв» [5]. Завданням педагога у цьому розрізі є формування користувацької культури дошкільника з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог користування ІКТ, безпечної поведінки та формування корисного, дидактичного спрямованого контенту.

Отже, цифровізація як тренд сучасного суспільства передбачає ранню дитячу цифрову соціалізацію, в тому числі дітей з ООП; потребу у відповідно сформованих знаннях дорослого; синергію партнерства закладу дошкільної освіти та батьківської громадськості, завданням якої постає мінімізація впливу цифрових технологій на дошкільників.

Список використаних джерел

1. Інклюзивне навчання дітей з порушенням зору: монографія / за ред. д-ра психол. н. проф. Синьової Є.П.., д-ра мед. н., проф. Рикова С.О. та авторів. – К.: Кафедра, 2017. – 320 с.

2. Колеснікова І. В. Цифровізація освітнього процесу в закладі післядипломної педагогічної освіти. Науковий часопис Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи,2020. Вип. 78. С. 117-120.

3. Лист МОН від 21.08.2023 №1/012490-23 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/ 2024 навчальному році» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-u-20232024-navchalnomu-roci 

4. Професійний стандарт ««Вихователь закладу дошкільної освіти» затверджено Наказом Міністерством економіки України від 19 жовтня 2021 року за №755-21 https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu-doshkilnoyi-osviti 

5. Цифровізація освітнього процесу в закладі дошкільної освіти: стаття / Колеснікова І.В., Орлова О.А. – Інноваційна педагогіка, Том 2, 2022. – стор188-191 http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/50/part_2/37.pdf