Аналіз результатів анонімного анкетування
серед викладачів та студентів ХНУРЕ (лютий 2019 року)
з загальною темою
“Технології дистанційного навчання у ХНУРЕ”
Вступ
Метою анонімного анкетування “Технології дистанційного навчання у ХНУРЕ” було визначення загальних тенденцій відношення викладачів та студентів до технологій дистанційного навчання у світі та ХНУРЕ, а також виявлення загальних чинників, які впливають на подальший розвиток впровадження технологій дистанційного навчання.
Інформаційного листа із посиланнями на електронні анкети було розіслано усім без виключення викладачам та студентам денної форми ХНУРЕ.
Відповіді отримано:
- 431 на анкету для викладачів (із 840 викладачів, що склало біля 50% від загальної кількості);
- 605 на анкету для студентів (із 6 000 студентів денної форми, що склало біля 10% від загальної кількості).
Анонімне анкетування не дозволяє чітко визначити що відповідь надійшла від викладача або студента.
Розподіл респондентів за факультетами виглядає таким чином:
Викладачі:
КН - 38,1%
КІУ - 18,8%
АКІТ - 7,7%
ІАТМ - 8,4%
ІК - 10,4%
ЕлБІ - 6%
ІРТЗІ - 8,6%
ФНІГ - 2,1%
Студенти:
КН - 49,3%
КІУ - 17,5%
АКІТ - 7,6%
ІАТМ - 6,9%
ІК - 10,2%
ЕлБІ - 3,6%
ІРТЗІ - 4,6%
ФНІГ - 0%
Розподіл студентів, які прийняли участь у анкетуванні за курсами навчання має такий вигляд:
Для інформування студентів були обрані різні канали доведення інформації: електронний лист на персональну корпоративну адресу, публікація інформації у соціальних мережах та новинах на сайті університету, а також інші канали у тому числі усні повідомлення.
Розподіл ефективності каналів інформування наведено нижче:
З новин на dl.nure.ua - 2,8%
З соціальних мереж - 12,1%
З листа що надійшов мені на університетську пошту - 80%
Інше - 5,1%
Рівень реальної зацікавленості у співпраці задля розвитку технологій дистанційного навчання у викладачів та студентів визначається за допомогою необов’язвого запиту на надання електронної адреси. Результати за категоріями наступні:
викладачі - надано 76 адрес (із 431 анкети, що склало 17,6%);
студенти - надано 127 адрес (із 605 анкет, що склало 21 %).
Спільні запитання до викладачів та студентів
Викладачам та студентам було запропоновано запитання “Яке Ваше ставлення до впровадження нових інформаційних технологій в процес Вашого викладання (навчання)?”. Пропонувалося відповісти за шкалою (від 1 - “не вважаю доцільним” до 5 - “в захваті від цієї думки”).
Результати наступні:
викладачі - 1-6,3%; 2-3,9%; 3-21,1%; 4-29,2%; 5-39,4%;
студенти - 1-1% ; 2-0,7%; 3-11,1%; 4-27,4%; 5-59,8%.
Розподіл відповідей студентів розподілених по курсах та шкалі ставлення виглядає так
Показово, що негативні відповіді на всіх 6 курсах зустрічаються одиночно, тоді як позитивні відповіді суттєво домінують. На другому курсу нейтральна відповідь (показник 2,3) дещо вища порівняно з аналогічними відповідями на першому и старших курсах. Це може бути показником того, що саме на другому курсі стається зміна мотивації в навчанні.
Для викладачів зберігається така ж тенденція ставлення до впровадження НІТ в процес навчання, абсолютна більшість підтримує цю ідею, але спостерігається більше негативних відповідей (27 повністю негативно та 13 опосередковано негативно).
На питання “Чи користувались Ви раніше нашим сервісом https://dl.nure.ua” відповіді були практично однакові “так” (студенти - 71,6% і викладачі 71,2%); “ні, але маю бажання” (студенти - 12,2% і викладачі - 10%); “ні” (студенти - 16,2% і викладачі - 17,6%). Загалом більше чверті опитаних студентів та викладачів сервісом не користувались, причому відсоток викладачів, що не користувались й не бажають більший за студентів й це практично кожний п’ятий опитаний викладач.
Наступним запитанням анкети було: “Чи навчалися Ви на інших платформах дистанційного навчання?”
Приблизно 25% студентів відповіли, що не вчилися дистанційно на жодній платформі, і це може бути показником загальної відсутності мотивації у навчанні, або що студенти не вважають використання ресурсів Інтернет без цілей вивчення та отримання оцінок або сертифікатів самонавчанням.
У той же час 60,6% викладачів відповіли що не мають такого досвіду, тобто практично більше половини викладачів не використовують можливості Інтернет для підвищення власної кваліфікації.
У відповідь на запитання: “Чи готові Ви розробляти (або вдосконалювати існуючий) дистанційний курс за власною навчальною дисципліною?” викладачі надали відповідь “так” у 47% випадків та “ні” у 45%. Тобто 15% викладачів, які не мають досвіду навчання дистанційно все ж бажать створювати свої дистанційні курси.
Якщо узагальнювати відповіді, то можна отримати наступне: бракує досвіду; при виконанні певних умов (зменшення навантаження, авторські права, фінансове стимулювання); вже маю окремі авторські ресурси що підтримують процесс викладання дисциплін; за власною ініціативою ні, а за вказівкою буду саботувати; є також філософська відповідь - Навіщо?
Студенти на аналогічне запитання: “Чи готові Ви долучитися до розробки нових дистанційних курсів?” відповіли: так - 55%, ні - 45%.
Залучення студентів до активного формування дистанційних курсів може сприяти їх обізнаності у предметній галузі та взагалі покращенню процесів при створенні дистанційних курсів.
Викладачам та студентам було задано питання у відкритій формі: “Що саме слід покращити на сервісі dl.nure.ua?”
Серед відповідей студентів були найчастіші:
- нічого;
- дизайн;
- додати більше дисциплін;
- додати запис лекцій;
- додати гостьовий доступ;
- навчити викладачів користуватися усіма можливостями.
Серед відповідей викладачів були найчастіші:
- дизайн;
- інтеграція із розкладом занять;
- складність користування;
- покращення мобільної версії.
Окремі запитання до викладачів та студентів
Студенти мали можливість визначити види занять, які на їх думку можливо перенести в дистанційну форму у першу чергу.
Майже 75% вважають що лекції можуть бути дистанційними, третина бачить можливість вивчати практичні заняття за допомогою дистанційної форми, біля половини готові консультуватись он-лайн.
Для визначення комерційного потенціалу реалізації дистанційних курсів серед студентів було сформульоване запитання таким чином : “Ви вважаєте, що якісний дистанційний курс має бути: варіанти відповіді: безкоштовним; за невеликі кошти (до 500 грн), за розумні гроші, інше”. Розподіл відповідей студентів наведено нижче:
Більшість студентів (58%) вважають, що дистанційні курси університету мають бути безкоштовні. Близько 30% вважають що можно щось сплатити за якісний дистанційний курс.
У викладачів окремо запитувало про то, яка необхідна допомога від співробітників ЦТДН на даному етапі. Найбільш згадувані відповіді:
- ніякої (більшість);
- покращення системи (менш 10%);
- консультування (менш 5%).
Дуже важливим питанням (у відкритій формі) до викладачів було таке: “Напишіть пропозиції щодо мотивації розробки дистанційних курсів”.
Найбільш згадувані були наступні пропозиції:
- матеріальна компенсація часу, який витрачено на створення та підтримку дистанційного курсу;
- вивільнення часу для творчої роботи;
- додавання в нормативи першої половини дня викладача;
- гарантія того, що викладач буде викладати той курс, який розробив;
- врахування такої діяльності у рейтингах та т.п.;
- зменшення кількості дисциплін, які викладаються;
- наявність загальної політики (стратегії) в університеті з цього напряму діяльності.