МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
Н А К А З
м. Івано-Франківськ
24 червня 2021 р. № 150
наказ ректора від 24 червня 2021 року №150
Про шифрування методів навчання,
методів і форм оцінювання
На виконання рішення методичної ради ІФНТУНГ від 23.06.2021 року, протокол №4,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити та ввести в дію з моменту реєстрації наказу методи навчання (Додаток 1) та методи і форми оцінювання (Додаток 2) в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
2. Керівникам структурних підрозділів університету використовувати шифри методів навчання (Додаток 1) а також методів і форм оцінювання (Додаток 2) під час планування освітнього процесу та підготовки нормативних документів.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на завідувачів кафедр, директорів інститутів, гарантів освітніх програм, першого проректора проф. Мандрика О. М.
Ректор Є.І. Крижанівський
Додаток №1 до наказу №150
від 24 червня 2021 р.
Коди методів навчання
Код та вид методу | Пояснення методу | |
МН 1 - словесні методи | МН 1.1 - лекція | передбачає усний виклад великого за обсягом, а також складного за логічною побудовою матеріалу |
МН 1.2 – розповідь -пояснення | передбачає послідовне розкриття змісту навчального матеріалу шляхом словесного тлумачення понять, явищ, слів, термінів | |
МН 1.3 - бесіда | передбачає запитання та відповіді | |
МН 1.4 - інструктаж | передбачає ознайомлення з способами виконання завдань, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій | |
МН 2 - наочні методи | МН 2.1 - ілюстрування | передбачає використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин) з метою оптимізації засвоєння знань |
МН 2.2 - демонстрування | передбачає використання приладів, дослідів, технічних установок | |
МН 2.3 - спостереження | передбачає безпосереднє сприймання явищ дійсності | |
МН 2.4 - комп’ютерні і мультимедійні методи | передбачають використання мультимедійних презентацій, а також комп’ютерних навчальних програм | |
МН 3 - практичні методи | МН 3.1 - вправи | це планомірно організоване, свідомо осмислене багаторазове повторення певних дій і прийомів, які ускладнюються, з метою формування, закріплення та вдосконалення практичних навичок і вмінь студентів |
МН 3.2 - дослідні роботи | це своєрідний творчий процес, який потребує наявності цілої низки здібностей, умінь і навичок, а саме: творчого мислення, глибокого проникнення в суть фактів і явищ з використанням законів мислення | |
МН 3.3 - лабораторні роботи | це такий метод навчання, при якому учні під керівництвом викладача і за заздалегідь наміченим планом проробляють досліди або виконують певні практичні завдання і в процесі їх сприймають і осмислюють новий навчальний матеріал, закріплюють отримані раніше знання. | |
МН 3.4 - практичні роботи | це такий метод навчання, при якому науково-педагогічний працівник організовує засвоєння студентами теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом виконання спеціально сформульованих завдань та сприяє формуванню у них вмінь і навичок практичного застосування цих теоретичних положень | |
МН 4 - індуктивний | метод навчання, що забезпечує перехід від часткового до загального, від конкретного до абстрактного (викладач подає і пояснює факти, наводить приклади, демонструє досліди, наочні посібники, підводячи до узагальнення, виведення правил, законів, нових понять – студенти засвоюють окремі факти, роблять висновки, узагальнюють навчальний матеріал) | |
МН 5 - дедуктивний | метод навчання, що забезпечує перехід від загального до часткового, від абстрактного до конкретного, процес логічного переходу від деяких припущень, посилань до їх наслідків, висновків (викладач повідомляє загальне положення, формулу, закон, згодом поступово підкріплює їх конкретними прикладами, наводить окремі випадки, конкретні завдання – студенти сприймають загальні положення, формули, закони, потім засвоюють висновки, наводять власні приклади) | |
МН 6 - традуктивний | метод навчання, що передбачає рух від окремого до окремого, від одиничного до одиничного, від загального до загального через порівняння за ознаками подібності (аналогії) чи відмінності. Сутність традуктивного методу полягає у з'ясуванні подібності деяких ознак двох чи більше явищ, на основі чого роблять висновок про подібність усіх інших ознак цих явищ, завдяки чому аналогія здійснюється за основною, суттєвою ознакою досліджуваного явища, а не за випадковою чи другорядною. Тому важливо чітко визначати основні і другорядні ознаки досліджуваних явищ і процесів. Аналогія не може існувати самостійно, тільки в єдності з іншими логічними методами (аналіз, синтез, індукція, дедукція) вона сприяє реалізації завдань навчання. | |
МН 7 - аналітичний | метод навчання, що передбачає виокремлення частини з цілого і має такі компоненти: осмислене сприйняття інформації, виокремлення суттєвих ознак і відношень, поділ на елементи і знаходження вихідної структурної одиниці; осмислення зв'язків, їх синтез | |
МН 8 - синтетичний | метод навчання, що передбачає уявне або практичне поєднання виокремлених шляхом аналізу елементів в єдине ціле і забезпечує пізнання конкретного через єдність різноманітного і здійснюється переважно на теоретичному рівні пізнання | |
МН 9 - порівняння | метод навчання, що полягає у виявленні подібності та відмінностей між предметами і явищами і передбачає такі дії: визначення об'єктів порівняння; виявлення основних ознак; зіставлення; знаходження подібності чи відмінності; знакове оформлення результатів порівняння (складання таблиці, плану, схеми чи моделі) | |
МН 10 - узагальнення | метод навчання, що полягає в переході між менш загальних до більш загальних знань, абстрагуванні та знаходженні спільних ознак і передбачає такі дії: добір типових фактів, знаходження основного; порівняння; первинні висновки, їх теоретична інтерпретація; аналіз діалектики розвитку явища; знакове оформлення результатів узагальнення (формули, моделі, тенденції та ін.) | |
МН 11 - конкретизація | передбачає перехід від безпосередніх вражень до суп спостережуваного явища і має такі елементи: сходження від абстрактного до конкретного; знакове оформлення результатів конкретизації (приклади, задачі, схеми, моделі та ін.). Його використовують для уточнення умов існування чи розвитку явища, для підсилення теоретичних знань прикладами з практики | |
МН 12 - виокремлення основного | передбачає конкретизацію предмета пізнання, розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння, відокремлення. Для цього методу характерні: дії знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, схема, опорний конспект, алгоритм, заголовок). Метод виокремлення основного часто використовують для теоретичних узагальнень, для звільнення змісту навчального матеріалу підручників від надлишкового, другорядного матеріалу | |
МН 13 - репродуктивний | відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків, робота за готовими зразками | |
МН 14 - творчий | створення нового, оригінального, суспільно вартісного матеріального або духовного продукту | |
МН 15 - проблемно-пошуковий | викладач ставить проблему, формулює пізнавальні завдання, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різна підходи, знаходить спосіб розв’язання поставлених завдань | |
МН 16 - евристичний | організація активного пошуку висунутих викладачем пізнавальних завдань на основі евристичних програм і вказівок | |
МН 17 - дослідницький | після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного і письмово інструктажу, студенти самостійно вивчають літературу, наукові джерела, ведуть спостереження, виміри і виконують пошукові дії | |
МН 18 - методи самостійної роботи вдома | самостійна робота без контролю викладача (усні та письмові домашні завдання, завдання самостійної роботи) | |
МН 19 - робота під керівництвом викладача | самостійна робота в аудиторії (самостійна робота, розв’язування задач, виконання письмових робіт, виконання практичних завдань) | |
МН 20 - інтерактивні методи | МН 20.1 - кейс-метод | дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем |
МН 20.2 - дискусія, диспут | колективне обговорення якогось складного питання в процесі зіткнення ідей, думок, точок зору | |
МН 20.3 - мозковий штурм | один із методів, який сприяє розвитку творчості. Даний метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою а через цей час збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення. Учасники “мозкової атаки” мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв’язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти правильне рішення | |
МН 20.4 - рольові і ділові ігри | пізнавальна гра, яка складається із запитань та відповідей на теми з різних галузей знань | |
МН 20.5 - тренінгові заняття | метод, спрямований на одержання знань, умінь, навичок для успішного розв’язання навчально-виховних завдань | |
МН 20.6 - банк ідей | це раціональний спосіб колективного вирішення проблеми яка не піддається розв’язанню традиційним способом | |
МН 20.7 - бесіда-діалог | метод, спрямований на співучасть з тим, хто виступає. В ході свого виступу, подачі знань, закріплення матеріалу викладач ставить супроводжуючі запитання до учасників, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації |
Додаток №2 до наказу № 150
від 24 червня 2021 р.
Коди методів і форм оцінювання
Код та вид методу | Пояснення методу |
МФО 1 - іспит | це форма підсумкової атестації засвоєння здобувачем вищої освіти теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр |
МФО 2 - залік | це форма підсумкової атестації, що полягає в оцінці засвоєння здобувачем вищої освіти теоретичного та практичного матеріалу (виконаних ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях та під час самостійної роботи) з навчальної дисципліни за семестр |
МФО 3 - диференційований залік | це форма атестації, що дозволяє оцінити виконання та засвоєння здобувачем вищої освіти теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр |
МФО 4 - поточний контроль | здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача вищої освіти до виконання конкретної роботи |
МФО 5 - усний контроль | усне опитування (фронтальне, індивідуальне, групове), обговорення теоретичних питань, доповіді, дискусії, дебати |
МФО 6 - письмовий контроль | контрольна робота, написання есе, твору, переказу, диктанту, письмове виконання практичних завдань |
МФО 7 - лабораторно-практичний контроль | графіки, схеми, креслення, розрахунково-аналітичні, розрахунково-графічні роботи тощо |
МФО 8 - тестовий контроль | застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу значень |
МФО 9 - програмований контроль | використання сучасних інформаційних, комп’ютерних технологій |
МФО 10 - комплексний контроль | вимір і оцінка різних показників в циклах тренування з метою визначення рівня психофізичної підготовленості студента (спортсмена) (педагогічні, психологічні, біологічні, спортивно-медичні, соціометричні і ін. методи і тести) |
МФО 11 - самооцінювання | здобувач вищої освіти самостійно оцінює наявні у нього професійні знання, уміння та навички за переліком питань, які сформовані в анкеті самооцінювання |
МФО 12 - портфоліо | набір доказів, що підтверджують індивідуальні досягнення особи щодо засвоєння видів робіт (основних трудових функцій), які складають кваліфікацію |