УДК 81'373:[811.111+811.161.2]
Оксана КОВАЛЬЧУК
канд. філол. наук, доцент
Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу
Вікторія АНДРЕЙКО
студентка групи ФІЛ-22-2
Інститут гуманітарної підготовки
та державного управління
Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу
ЛЕКСИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ МАКСА КІДРУКА «ДОКИ СВІТЛО НЕ ЗГАСНЕ НАЗАВЖДИ» ТА БЛЕЙКА КРАУЧА «ТЕМНА МАТЕРІЯ»)
У сучасному мовознавстві все більше уваги приділяють порівнянню запозичень у різних мовах, щоб виявити їхні спільні риси та відмінності. Англійська мова є одним із головних джерел нової лексики для інших мов. А українська активно засвоює англіцизми, що пов’язано з сучасними культурними та комунікативними потребами суспільства.
Дослідження ґрунтується на аналізі романів Макса Кідрука «Доки світло не згасне назавжди» та Блейка Крауча «Темна матерія». Обидві мовні системи демонструють схожі тенденції у використанні запозичень: англійська мова активно утворює на їх основі нові слова, тоді як українська – інтенсивно інтегрує англіцизми в повсякденне мовлення, особливо у сферах ІТ, бізнесу та молодіжної комунікації. У контексті глобалізаційних процесів такі явища є природним результатом мовного і культурного обміну. Досліджувані твори належать до жанру науково-фантастичного трилера, що дає змогу простежити особливості використання запозичень у науково-технічній, психологічній та соціальній сферах.
У романі Б. Крауча «Темна матерія» переважають повні запозичення (ampoule [5, с. 157], corridor [5, с. 165], adrenaline [5, с. 323]); трапляються також часткові (quantum state, neurotransmitter, hyperspace) та кальки (наприклад, parallel worlds). Частка запозичень за походженням у вибірці становила: латинізми – 42%, грецизми – 30%, германізми – 15%, францизми – 8% та інші – 5%. Значна частина цих лексем зберігає оригінальну форму та вимову, що пояснюється аналітичним характером англійської мови [4, с. 112]. За тематикою переважає науково-технічна лексика (близько 45%), філософська (25%) та медична (15%).
Запозичення виконують у тексті кілька функцій: вони створюють ефект наукової достовірності, забезпечують точність опису подій і слугують засобом формування атмосфери реалізму в межах фантастичного сюжету. Окрім термінологічних одиниць, у романі трапляються й міжкультурні запозичення, що додають стилістичної виразності, наприклад: adrenaline [5, с. 323] – використовується у різних мовах в науково-медичному контексті, frosty silencе – словосполучення з англійської мови, що може бути кальковане або адаптоване в іншій культурі. Ці слова не лише збагачують мовну палітру, а й відображають глобальний характер сучасної англійської мови, яка функціонує як інтернаціональний лексичний код.
У романі М. Кідрука «Доки світло не згасне назавжди» спостерігається активне використання англіцизмів, що відображає мовні тенденції останніх десятиліть. До запозичень, що функціонують у тексті, належать слова: гаджет [2, с. 410], вейп [1, с. 468], скролити [2, с. 112], хайп [1, с. 53], чат [2, с. 5] тощо. Найбільшу частку серед них становлять англіцизми (65%), менше представлені германізми (18%), полонізми (10%) і латинізми (7%). За тематикою їх можна розподілити на технічну лексику (40%), соціокультурну (35%) та побутово-молодіжну (25%). Більшість одиниць адаптовано до української граматики: гаджет — гаджета, гаджетом; лайкнути — лайкає, лайкнув.
На відміну від Б. Крауча, який переважно використовує вже усталені іншомовні одиниці, М. Кідрук нерідко застосовує контекстуальні неологізми та гібридні форми, створені на основі англійських коренів і українських афіксів.
Порівняння двох мов засвідчує, що англійська схильна зберігати іншомовні елементи у їх первісному вигляді, тоді як українська інтегрує їх у свою систему через фонетичну, морфологічну та семантичну адаптацію. Аналітична англійська мова залишає запозичені лексеми без змін, у той час як синтетична українська прагне узгоджувати їх із граматичними нормами. Окрім того, англійська здебільшого застосовує запозичення у вузьких сферах — науковій, технічній, культурній, тоді як українська мова демонструє тенденцію розширювати їхнє вживання у повсякденному мовленні. Виявлено також стилістичні відмінності у використанні запозиченої лексики. В англійському тексті іншомовні слова виконують переважно інформативну функцію, забезпечуючи точність опису. В українському ж тексті вони часто мають експресивно-оцінне забарвлення та передають сучасний стиль мовлення. Такий підхід зумовлений прагненням української мови не просто переймати іншомовні елементи, а гармонійно поєднувати їх із власними засобами вираження.
Отже, запозичення є важливим чинником розвитку англійської та української мов. Вони збагачують словниковий склад, відображають культурні контакти й сприяють оновленню мови. Під впливом глобалізації обидві мови демонструють спільну тенденцію до інтернаціоналізації лексики, зберігаючи власну ідентичність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ