ЗВАРЮВАНІСТЬ МАТЕРІАЛІВ

Зварюваність — це здатність матеріалів для виготовлення зварних конструкцій. Розрізняють фізичну і технологічну зварюваність.

Фізична зварюваність — здатність зварюваних матеріалів створювати надійні зв'язки між атомами. Таку зварюваність мають чисті метали й технічні сплави, а також деякі сплави металів із неметалами.

Технологічна зварюваність — здатність матеріалів зварюватись за певних видів і режимів зварювання.

Зварюваність залежить від властивостей металу, кристалічної решітки, наявності шкідливих елементів тощо. Зварюваність вважається кращою при використанні простої технології, коли є широкі межі режимів зварювання, у швах відсутні тріщини, пори, неметалеві включення та інші дефекти.

Особливими показниками зварюваності є:

—відповідність металу заданим вимогам;

—окиснюваність металу;

—стійкість проти утворення пор;

—чутливість до теплового впливу зварювання;

—стійкість проти утворення гарячих і холодних тріщин;

—стійкість проти утворення біляшовних тріщин;

—стійкість проти корозії;

—міцність, стійкість проти спрацювання, витривалість;

—величина внутрішніх напруг і деформацій;

—якість формування зварного шва.

Спосіб зварювання, зварювальні матеріали і техніку зварювання для кожного матеріалу вибирають залежно від основних показників і його зварюваності. Не зварюється мідь з свинцем, утруднене зварювання титану з вуглецевими сталями і міддю, заліза із свинцем тощо.

Дайте відповідь на запитання.

1.Що називається зварюванням?

2.Що ми називаємо фізичною зварюваністю?

3.Що ми називаємо технологічною зварюваністю?

4.Назвіть основні показники зварюваності?