ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Світлана КОВАЛЕВСЬКА
вихователь ГПД
загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Анотація. У статті йдеться про поняття «інформаційна компетентність», «метод проєктів»,описано механізм реалізації проєктної технології, виокремлено основні етапи створення та реалізації проєкту, визначено доцільність використання у освітньому процесі методу проєктів як способу досягнення дидактичної мети. З’ясовано значення використання проєктної технології у освітньому процесі на групі подовженого дня, її сутність. Досліджується значення та роль проєктної діяльності для формування ІКТ-компетентностей в учнів початкової школи. Обґрунтовано необхідність застосування проєктної діяльності як засіб формування у учнів інформаційної компетентності. Висвітлено можливості й особливості впровадження проєктної діяльності з учнями 1-4 класів на ГПД. Вказано, що інформаційна компетентність передбачає впевнене і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією.
Ключові слова: компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, ІКТ-компетентність, метод проєктів, проєктування, проектна технологія.
Вступ. Сьогодення ставить перед суспільством нові вимоги, оскільки основною частиною сучасного світу є цифрові технології. Найважливішу роль у формуванні сучасних життєвих і соціальних навичок, загальнокультурних і морально-етичних цінностей та ключових компетентностей особистості відводять школі[6,с.63]. Однією із ключових компетентностей Нової української школи є інформаційно-цифрова компетентність, яка передбачає впевнене і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією. Інформаційна компетентність– це здатність визначати інформаційну потребу, шукати відомості й ефективно працювати з ними як у традиційній, друкованій, так і в електронній формах; уміння працювати з комп’ютерною технікою і телекомунікаційними технологіями, застосовувати їх у повсякденному житті[6, с.64].
Мета.
Виклад основного матеріалу. Метод проєктів (від грец. - шлях дослідження) – система навчання, за якої учні отримують знання в процесі планування і виконання практичних завдань – проєктів[1,с.2].
Проєктування – дуже хороший інструмент для формування медіа компетентної особистості, розвитку творчих здібностей дитини, удосконалення таких якостей, як самостійність, критичність мислення, бути співтворцем особистого змісту в мас-медіа, володіти навичками самопрезентації та спілкування з іншими користувачами медіа і, якщо потрібно, вміти критично оцінювати власну медіа активність. Крім того, через проєктну технологію відбувається формування і розвиток особистісних якостей – вміння працювати спільно, здатність бути повноправним членом колективу, терпимим до своїх товаришів, вибудовувати ділові відносини . Тож підготовка учнів початкових класів до свідомого існування у медіа середовищі, перетворення їх, як споживачів медіа продуктів, у свідомих користувачів мас-медіа, вироблення імунітету до маніпулятивних дій медіа та створення умов інформаційної безпеки неможливі без опанування учнями сходинок медіа грамотності. Саме на такому підґрунті можна свідомо спілкуватися з масмедіа, критично оцінювати інформацію та побудувати власну позицію і норми поведінки в суспільстві[5,с.5].
Проєктна технологія належить до четвертого покоління освітніх і виховних технологій. Це один з ефективних способів розвитку креативності (обдарованості) учнів. Крім того, робота над проєктами – це захоплююча, цікава і цілком посильна для дітей організація науково – дослідницької діяльності вихователя і учнів ГПД.
Вже у молодших школярів розвиваємо творчі здібності, нахили, інтереси. Бо якщо дитина ще в початковій школі не навчиться самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті. Розвивати творчість для мене означає виховувати інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де, і як я можу ці знання застосувати– ось основна теза сучасного розуміння методу проєктів.
На кожному етапі проєктної діяльності чітко проявляються психологічні здібності особистості, усвідомлення своєї ролі в колективі: генератора ідей, координатора, організатора, дослідника, ініціативного виконавця і т. д. Можливість проявити свої найкращі якості різко підвищує самооцінку, навчає вмінню вирішувати конфліктні ситуації, підвищує мотивацію до діяльності, дозволяє розкривати потенціал талановитих дітей та їх індивідуальність. Працюючи над впровадженням проєктної діяльності в мене поступово склалася певна структура діяльності:
Метод проєктів дає змогу учням вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.
Беручи участь у проєктній діяльності, учні ГПД не тільки здобувають і застосовують знання, а й розвивають комунікативні навички, навички самоконтролю, самооцінки, творчі здібності. Учні початкової школи мають лише елементарні знання, досвід, і тому плануючи роботу з впровадження проєктної діяльності, враховуючи вік та можливості учнів, залучаю до цієї роботи батьків.
Етапи роботи над проєктом:
Етап визначення вихователем ГПД стратегії діяльності, яка полягає у виборі виду й теми проекту, формулюванні провідної проблеми та дидактичної мети.
На початковому, підготовчому етапі важливо виробити в учнів мотивацію до інформаційно-дослідницької роботи, оскільки особистий інтерес учнів сприяє усвідомленому підходу до виконання проєкту в цілому.
Вихователь ГПД ознайомлює дітей із загальною темою проєкту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та орієнтує на усвідомлення задуму проєкту; створює ініціативні групи школярів за напрямками, допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку підпроблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає в її плануванні [7,с.49], залучає учнів до використання цифрових ресурсів та інформаційних технологій, формує комунікативні компетентності та комунікативні уміння.
У процесі спільної роботи над проєктом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір розв’язку, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.
Етап відрізняється інформаційно-операційним характером діяльності учасників. Учні ГПД за допомогою вихователя визначають можливі джерела інформації [7,с.55], вчаться самостійно знаходити, аналізувати й оцінювати зміст медіа, бути співтворцем особистого змісту в мас-медіа, володіти навичками самопрезентації та спілкування з іншими користувачами медіа, обрання засобів та форм медіа для створення власних медіа текстів [5,с.5].
Вихователь ГПД займає позицію консультанта, а за потреби — координатора; він спрямовує інформаційно – пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі. Етап завершується виготовленням освітнього продукту, визначеного на попередньому етапі діяльності [7,с.55].
На завершальному етапі розроблення проєкту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз й оцінка проєктної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проєкту.
Педагогічна цінність проєктної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. На підсумковому етапі вихователя ГПД передусім цікавить, як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, формати в яких відбувається створення, зберігання, передавання інформації, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонстрацією зростання своїх ІКТ-компетентностей [7,с.57-58].
Проєктна технологія дає можливість широко використовувати комп’ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею, для презентації матеріалів проєкту і, таким чином, формує компетентності з інформаційних і комунікативних технологій.
Застосування проектної технології — один із шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти в межах правового поля. Учні вчаться самостійно розв’язувати проблеми, приймати й обґрунтовувати рішення, виконувати роботу за складеним проєктом. Це дає їм упевненість у собі, тому що уможливлює для кожного демонстрацію своїх знань, умінь і досягнень. Також це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини. Такий підхід дає можливість сприяти формуванню у дітей молодшого шкільного віку вміння працювати у команді, а отже, — розвивати здатність соціальної взаємодії.
Отже, систематичне й наскрізне застосування ІКТ на ГПД охоплює всі її види, суттєво розширюючи можливості вихователя, водночас формуючи в учнів важливі для ХХІ ст., технологічні компетентності. Адже сьогодні навчання з цифровими технологіями – вже не тренд, а вимога часу. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві, відображаються в освіті. ХХІ століття – інформаційне, тому, безумовно, освіта має пристосовуватись і забезпечувати сучасні запити. Зауважимо, що цифрові технології – досить потужні механізми, які мають багато можливостей. Але вони не замінюють вихователя, а можуть бути тільки інструментом у його руках. Причому інструментом, потужним у своїх функціях, що має дуже великий ресурс використання. Інструмент «виконує» завдання того, хто ним керує. Таким чином, ставитися до цих технологій треба лише як до інструменту, зробленого для полегшення праці, а не як до генератора команд та ідей [6,с.67-68].
Висновки. Формування у учнів інформаційної компетентності задовольнить основну вимогу до якості сучасної освіти:
Список використаної літератури: