C:\Users\VGresko\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\Ukranian_Horizontal_2PMS.JPG

 



  1. Зміст

Вступ        5

1.        Визначення основних завдань, що покладаються на систему енергетичного менеджменту в місті        5

1.1.        Моніторинг енергоспоживання та впровадження організаційних заходів.        6

1.2.        Планування впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.        6

1.3.        Залучення джерел фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.        6

1.4.        Контроль за ефективністю впровадження заходів зі зниження енергоспоживання.        7

1.5.        Навчання персоналу відповідального за ощадне енергоспоживання        7

1.6.        Мотивація ощадного енергоспоживання        7

2.        Опис існуючих структур управління містами з точки зору контролю за ефективністю енергоспоживання        7

2.1.        Фінансування капітальних ремонтів та реконструкцій, спрямованих на зниження енергоспоживання        9

2.2.        Залучення бюджетних та позабюджетних коштів на впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання        9

3.        Впровадження системи енергетичного менеджменту        9

3.1.        Рекомендації щодо організаційного та кількісного складу підрозділів, якф задіяні в системі енергоменеджменту.        9

3.2.        Алгоритм роботи системи енергетичного менеджменту та взаємодія підрозділів.        15

3.3.        Організаційне, інструментальне та документальне забезпечення впровадження системи енергетичного менеджменту.        18

3.3.1.        Положення про систему енергетичного менеджменту міста        19

3.3.2.        Посадові інструкції спеціалістів, що задіяні в роботі системи енергетичного менеджменту.        19

3.3.3.        Рекомендації щодо забезпечення підрозділів з енергетичного менеджменту приладами.        19

3.4.        Інтеграція міської системи енергетичного менеджменту у вищі системи управління (моніторингу).        20

3.5.        Інструкції з підготовки заявок на отримання фінансування з бюджетних та позабюджетних джерел.        20

4.        Аналіз ефективності енергоспоживання закладами бюджетної сфери        21

4.1.        Аналіз факторів, що впливають на енергоспоживання, налагодження збору даних.        21

4.2.        Групування будівель бюджетної сфери для подальшого порівняння ефективності енергоспоживання (за функціональним призначенням, за графіком роботи, за джерелом енергопостачання).        23

4.3.        Методика визначення об’єктивних базових рівнів (лімітів) споживання енергоресурсів.        24

4.3.1.        За результатами експрес-аналізу даних про енергоспоживання та впливових факторів.        24

4.3.2.        Побудова моделі енергоспоспоживання закладу за результатами енергетичного аудиту та енергопаспортизації.        24

4.4.        Критерії для порівняння закладів між собою з огляду на ефективність енергоспоживання.        24

5.        Впровадження системи моніторингу використання енергоресурсів        26

5.1.        Рекомендації по впровадженню системи моніторингу енергоспоживання. Цілі та задачі системи моніторингу.        26

5.1.1.        Періодичність моніторингу.        26

5.1.2.        Відповідальність за функціонування системи моніторингу.        26

5.1.3.        Структура системи моніторингу для міст різного розміру.        26

5.2.        Розпорядження щодо участі структурних підрозділів та комунальних підприємств (теплопостачання, водопостачання) в зборі даних по системі енергомоніторингу.        26

5.3.        Перелік параметрів, що збираються на рівні закладу з вказанням джерел (основних та альтернативних) їх отримання, а також періодичності.        26

5.4.        Перелік параметрів, що передаються на вищий рівень управління (районний, обласний, державний).        28

5.5.        Рекомендації щодо оприлюднення результатів моніторингу.        28

6.        Критерії оцінки ефективності функціонування системи енергетичного менеджменту.        29

7.        Пропозиції щодо впровадження системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів.        29

7.1.        Загальний опис можливої системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів.        29

Додатки        31

Додаток 1. Перелік нормативної документації, що пов’язана з роботою системи енергетичного менеджменту.        32

Додаток 2. Положення про систему енергетичного менеджменту міста.        34

Додаток 4. Структури даних, що передаються за допомогою автоматизованих систем енергомоніторингу на рівень району, області, країни        38

Додаток 5. Методика визначення базового споживання енергоресурсів та розрахунку економії/перевитрат енергоресурсів.        40

Додаток 6. Рекомендації щодо підготовки  технічних завдань на впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.        59

Додаток 7.Посадова інструкція енергоменеджера.        64

Додаток 8. Посадова інструкція начальника Служби з  енергоменеджменту        67

Додаток 9. Посадова інструкція головного спеціаліста Служби енергоменеджменту        71

Додаток 10. Доповнення посадової інструкція відповідального за ефективне споживання енергоресурсів в закладі.        74

Додаток 11. Положення про підрозділ енергоменеджменту        76

Додаток 12. Рішення міської ради про створення комунально підприємства для реалізації проектів з підвищення ефективності енергоспоживання        79

Додаток 13. Порядок стимулювання закладів бюджетної сфери, їх посадових осіб та посадових осіб органів місцевого самоврядування, відповідальних за впровадження заходів економії комунальних послуг та енергоносіїв (рекомендований)        85

Додаток 14. Положення про матеріальне стимулювання посадових осіб закладу бюджетної сфери (рекомендоване)        87

Додаток 15. Положення про матеріальне стимулювання посадових осіб органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено координацію роботи закладів бюджетної сфери (рекомендоване)        89

Додаток 16. Положення про матеріальне стимулювання заступника керівника органу місцевого самоврядування, органу місцевого самоврядування, який відповідає за енергозбереження та енергоефективність на території населеного пункту (рекомендоване)        92

Додаток 17. Положення про матеріальне стимулювання закладу бюджетної сфери (рекомендоване)        94

Додаток 18. Положення про матеріальне стимулювання закладу бюджетної сфери (рекомендоване)        96

Додаток 19. Положення про матеріальне стимулювання ощадного енергоспоживання (рекомендований) (варіант 2).        98

Додаток 20. Концепція запровадження системи енергетичного менеджменту        105

Додаток 21. Порядок прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності енергоспоживання споживання енергоресурсів.        109

Додаток 22. Положення про створення та функціонування груп впровадження проектів (рекомендоване).        111

Додаток 23. Положення про енергетичний моніторинг (рекомендоване).        112

Додаток 24. Планування витрат на енергопостачання об’єктів бюджетної сфери        118


Вступ

Зазначений документ розроблений відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про План заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах» з метою запровадження комплексу інструментів, які створять нормативно-правові, організаційні, фінансові, адміністративні основи впровадження систем енергоменеджменту на місцевому рівні та в окремих бюджетних установах, а також відповідно до  указів Президента №174/2008 від 28.02.2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та № 662/99 від 16.06.1999 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами.

Він містить основні підходи та рекомендації щодо створення системи енергетичного менеджменту на місцевому  рівні, а саме:

В основу підготовленого документу покладені вимоги та рекомендації державних стандартів України ДСТУ ISO 5000.

  1. Визначення основних завдань, що покладаються на систему енергетичного менеджменту в місті

Основними задачами системи енергетичного менеджменту на місцевому рівні  є:

Для успішного виконання зазначених завдань необхідно забезпечити ефективне функціонування наступних підсистем:

  1. Моніторинг енергоспоживання та впровадження організаційних заходів.

Основними задачами підсистеми моніторингу енергоспоживання є:

  1. Планування впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

В зазначеній підсистемі ключовими завданнями є наступні:

  1.  Залучення джерел фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Дана підсистема забезпечує:

 

  1.  Контроль за ефективністю впровадження заходів зі зниження енергоспоживання.

Забезпечення ефективності впровадження заходів включає:

  1.  Навчання персоналу відповідального за ощадне енергоспоживання

Навчання з питань ощадного енергоспоживання здійснюється:

  1.  Мотивація ощадного енергоспоживання

Мотивація ощадного енергоспоживання може бути реалізована за рахунок введення рейтингових показників пов’язаних з ефективністю енергоспоживання, що впливають зокрема на:

  1. Опис існуючих структур управління містами з точки зору контролю за ефективністю енергоспоживання

В даний час в Україні склалися порівняно однакові структури управління міським господарством. З огляду на управління енергоспоживанням і подальшого включення в систему енергоменеджменту необхідно виділити наступні підрозділи:

В їх безпосередньому підпорядкуванні знаходяться бюджетні заклади які є балансоутримувачами відповідних будівель та  основними споживачами енергоресурсів. На зазначені підрозділи покладається планування видатків на енергоресурси, планування та проведення поточних та капітальних ремонтів, що безпосередньо впливає на споживання енергоресурсів.

Забезпечує розподіл видатків міського бюджету, в т. ч. на енергоносії, планує та забезпечує  залучення коштів від міжнародних фінансових установ.

Забезпечує планування видатків на функціонування міського господарства в т. ч. на енергоресурси та заходи з підвищення ефективності енергоспоживання. Займається пошуком та залученням позабюджетних коштів.

Забезпечує підготовку та реалізацію реконструкцій та капітальних ремонтів закладів бюджетної сфери.

Займається питаннями забезпечення міського господарства і в т. ч. бюджетних закладів енергоресурсами.

Забезпечує контроль за споживанням енергоресурсів та готує пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання.

Фінансування видатків на енергопостачання та водопостачання бюджетних установ

Видатки на енергоносії та воду входять в перелік захищених статей бюджету та фінансуються в першочерговому порядку. Ці затрати фінансуються з загального фонду бюджету.

Кошторис на оплату енергоресурсів затверджується управлінням/департаментом фінансів за поданням розпорядників бюджетних коштів. Фактично планові  видатки на енергоресурси визначаються на рівні міста.

За умови економії коштів на оплату енергоресурсів ці кошти розподіляються між іншими статтями бюджету. Це дає змогу прийняттям рішень про зміни до міського бюджету перерозподіляти отримані кошти в т. ч. на подальше впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Детальна інформація щодо планування видатків бюджетних закладів на енергоносії наведена в додатку 24.

  1. Фінансування капітальних ремонтів та реконструкцій, спрямованих на зниження енергоспоживання

Фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, як правило, здійснюється зі спеціального фонду бюджету в рамках програми соціально-економічного розвитку.

  1. Залучення бюджетних та позабюджетних коштів на впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання

Джерела фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання:

  1. Впровадження системи енергетичного менеджменту

Основні підходи щодо формування системи енергоменеджменту:

  1. Рекомендації щодо організаційного та кількісного складу підрозділів, які задіяні в системі енергоменеджменту.

Варіант 1. Переважно для міст з кількістю закладів, що не перевищує 100

Відповідальний за енергоменеджмент – мер/профільний заступник

Йому безпосередньо підпорядковується відділ/департамент/сектор енергоменеджменту (далі по тексту – підрозділ з енергоменеджменту)

Штатний розклад підрозділу включає  3 спеціаліста .

В складі підрозділів створюється посада енергоменеджер за умови, що кількість закладів, які фінансуються з міського бюджету та підпорядковуються підрозділу більше 50.

В разі якщо кількість закладів до 50 включно – призначається енергоменеджер за сумісництвом.  

В кожному закладі призначається відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів (за сумісництвом).

Суміжні підрозділи в своїй роботі керуються рекомендаціями щодо підвищення ефективності енергоспоживання наданими підрозділом з енергоменеджменту.

Основні обов’язки:

Мер/заступник мера

Управління / відділ  з енергоменеджменту

Енергоменеджер структурного підрозділу

Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів

Варіант 2. Переважно для міст з кількістю закладів, що перевищує 200

Відповідальний за енергоменеджмент – мер/профільний заступник

Йому безпосередньо підпорядковується підрозділ енергоменеджменту

Штатний розкладу підрозділу визначається наступним чином:  2 людини + 1 людина на кожні 200-300 об’єктів бюджетної сфери

В підпорядкуванні підрозділу енергоменеджменту створюється комунальне підприємство, що  займається питаннями підготовки, впровадження та подальшого супроводу проектів з підвищення ефективності енергоспоживання бюджетних закладів.

В складі підрозділів створюється посада енергоменеджер за умови, що кількість закладів, які фінансуються з міського бюджету та підпорядковуються підрозділу більше 50.

В разі якщо кількість закладів  до 50 включно – призначається енергоменеджер за сумісництвом.  

В кожному закладі призначається відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів (за сумісництвом).

Суміжні підрозділи в своїй роботі керуються рекомендаціями щодо підвищення ефективності енергоспоживання, які надані підрозділом з енергоменеджментом.

Основні обов’язки:

Мер/заступник мера

Підрозділ з енергоменеджменту

Підрозділ може делегувати частину своїх повноважень підпорядкованому комунальному підприємству

Комунальне підприємство

Чисельність комунального підприємства визначається виходячи з розподілу зобов’язань між підрозділом енергоменеджменту та  комунальним підприємством та може розширюватись на період реалізації широкомасштабних проектів.

Фінансування підприємства пропорційне до показників економії енергетичних ресурсів та обсягів проектів, що знаходяться в реалізації.

Обов’язки структурних підрозділів комунального підприємства на різних етапах функціонування наведені в таблиці

Таблиця 3.1. Завдання підрозділів під час реалізації проектів

Відділ

Завдання в розрізі етапів реалізації Проекту

Підготовчий етап

Етап реалізації

Після реалізації

Технічний відділ

  • формування реєстру будівель та заходів;
  • визначення базового рівня та моніторинг енергоспоживання;
  • підготовка технічного завдання;
  • контроль за якістю виконання робіт;
  • організація навчання проектантів, монтажників та експлуатуючого персоналу;
  • організація і проведення енергоаудитів (зокрема уточнюючих та контрольних).
  • моніторинг енергоспоживання;
  • уточнення технічного завдання для наступних етапів;
  • контроль за якістю виконання робіт;
  • організація навчання проектантів, монтажників та експлуатуючого персоналу.

  • моніторинг енергоспоживання;
  • організація обслуговування об’єктів;
  • організація і проведення енергоаудитів (для інших закладів бюджетної сфери та житлового фонду);
  • виконання функцій енергоменеджменту, зокрема підготовка звітів щодо досягнутої економії.

Відділ закупівель

  • організація і проведення закупівель робіт, послуг та матеріалів;

Економіч-ний відділ

  • взаємодія зі структурними підрозділами адміністрації;
  • взаємодія з МФО;
  • взаємодія з центральними органами влади;
  • підготовка необхідної документації для отримання фінансування;
  • контроль за виконанням робіт та фінансуванням проектів;
  • підготовка звітних документів для МФО, місцевих та центральних органів влади.

  • контроль за поверненням позики;
  • моніторинг інших міжнародних, міських та державних програм з підвищення ефективності енергоспоживання;
  • підготовка заявок на отримання фінансування з бюджету та позабюджетних джерел.

Енергоменеджер структурного підрозділу

Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів

Орієнтовний перелік документів, що регламентують діяльність служб енергоменеджменту міста:

1. Рішення сесії міськради та накази керівників комунальних підприємств.

2. Положення про службу енергетичного менеджменту.

3. Посадові інструкції енергоменеджерів.

4. Доповнення до посадових інструкцій інших служб та підрозділів, які стосуються енергоспоживання, включаючи керівників  підприємств та посадових осіб села, селища, міста.

5. Порядок документування енергоспоживання та документообігу на всіх рівнях управління від рядового об’єкта до міста в цілому.

6. Порядок прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності енергоспоживання.

7. Положення про створення та функціонування груп впровадження проектів.

8. Положення про матеріальне заохочення енергоефективності.

Варіант 3. Переважно для міст з кількістю закладів 100-200

Для міст з кількістю закладів 100-200 може використовуватися перший або другий варіант залежно від існуючої структури управління.

  1. Алгоритм роботи системи енергетичного менеджменту та взаємодія підрозділів.

Етап 1. Збір та систематизація наявної інформації по об’єктам бюджетної сфери, що споживають енергетичні ресурси та фінансуються повністю або частково за рахунок бюджету міста.

До таких характеристик зокрема відноситься:

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

Етап 2. Організація безперервного моніторингу енергоспоживання

Після формування бази даних основних споживачів енергоресурсів в бюджетній сфері запроваджується система моніторингу споживання енергоресурсів як складова системи енергетичного менеджменту.

Система передбачає безперервний збір та аналіз даних про споживання енергоресурсів, енергетичні характеристики будівель та заплановані або виконані роботи з реконструкції, модернізації та капітального ремонту.

Джерела отримання даних про енергоспоживання:

Максимальна періодичність моніторингу енергоспоживання 1 тиждень за умови використання ручного вводу. Дозволяється встановлювати періодичність проведення моніторингу в 1 місяць, але не довше ніж протягом 1 року після запровадження системи енергетичного менеджменту, після чого періодичність моніторингу скорочується до 1 тижня чи рідше.

За умови використання автоматизованих систем, а також за умови реалізації заходів з підвищення ефективності енергоспоживання на об’єкті максимальна періодичність моніторингу складає 1 день (за виключенням вихідних та святкових днів).

Рекомендовано впроваджувати систему моніторингу, що передає дані з лічильників та давачів в повністю автоматизованому режимі.

За умови впровадження на об’єкті заходів, направлених на підвищення ефективності енергоспоживання вартістю більше ніж 250 тис. грн. необхідно передбачати встановлення автоматизованої системи моніторингу енергоспоживання.

Мінімальний перелік даних, що збирається під час моніторингу складає:

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

Етап 3. Розрахунок базових рівнів споживання енергоресурсів (енергетичних характеристик закладів).

На основі даних про споживання енергетичних ресурсів за попередні періоди визначається базові показники енергоспоживання об’єктів відповідно до методик, викладених в додатку 5  .

Рекомендовані наступні показники:

Для теплової енергії та палива:

Для електричної енергії:

Для холодної та гарячої води та водовідведення

Після запровадження подобового моніторингу можливе виділення показника Споживання електричної енергії на 1 вихідний або святковий день.

Базові рівні (енергетичні характеристики) повинні переглядатися не рідше ніж 1 раз на півріччя, або після впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання чи змін в режимі роботи закладу, та в разі виявлення помилок у вхідних даних, які використовувалися для розрахунку показників енергоспоживання.

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

Етап 4. Постійний аналіз даних про споживання енергоресурсів та підготовка рекомендацій про підвищення ефективності енергоспоживання.

 

Узагальнюючий аналіз по ефективності споживання енергоресурсів здійснюється 1 раз на квартал. Оперативний аналіз ефективності споживання здійснюється після завершення кожного циклу моніторингу (але не рідше ніж 1 раз на місяць).

По результатам аналізу надаються рекомендації щодо:

В результаті аналізу виявляються заклади, що мають найгірші та найкращі показники ефективності енергоспоживання та проводиться їх додатковий аналіз для з’ясування причин такого відхилення, що може включати:

За результатами проведення первинного та вторинного аналізу формується перелік закладів, що претендують на першочергове фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

Етап 5. Підготовка та реалізація проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.

 Зазначений етап включає:

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

Етап 6. Організація сервісного обслуговування та ефективної експлуатації об’єктів після реалізації заходів.

Зазначений етап включає:

Підрозділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:

  1. Організаційне, інструментальне та документальне забезпечення впровадження системи енергетичного менеджменту.

  1. Положення про систему енергетичного менеджменту міста

Положення про систему енергетичного менеджменту повинно відображати взаємозв’язки між підрозділами міської влади в питаннях підвищення ефективності споживання енергоресусрів та впровадження заходів з енергозбереження.

Зразок положення про систему енергетичного менеджменту міста наведений в додатках 2 та 11.

  1. Посадові інструкції спеціалістів, що задіяні в роботі системи енергетичного менеджменту.

Зразки посадових інструкцій наведено в додатку 7

  1. Рекомендації щодо забезпечення підрозділів з енергетичного менеджменту приладами.

Для ефективного та оперативного аналізу енергоспоживання необхідне наступне обладнання:

Для підрозділу енергоменеджменту:

Обов’язкове:

Додаткове:

Встановлене на об’єктах:

Обов’язкове:

Додаткове:


  1. Інтеграція міської системи енергетичного менеджменту у вищі системи управління (моніторингу).

В своїй діяльності підрозділи з енергоменеджменту міст керуються рекомендаціями центрального органу влади з питань ефективного використання ресурсів.

Для реалізації загальнодержавної системи контролю за ефективністю енергоспоживання, що реалізується центральним органом виконавчої влади в сфері ефективного споживання енергоресурсів та впровадження відновлювальних джерел енергії пропонується наступна система взаємодії:

Інформація щодо фактичного стану ефективності енергоспоживаня, а також результатів впровадження проектів з підвищення ефективності енергоспоживання агрегується та передається на верхній рівень в стандартизованій формі для подальшого проведення загальнодержавного аналізу стану ефективності енергоспоживання, порівняння показників ефективності енергоспоживання  та планування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Перелік та структура звітів з агрегованими показниками наведені в додатку 3.

  1. Інструкції з підготовки заявок на отримання фінансування з бюджетних та позабюджетних джерел.

Щорічно до початку формування бюджету міста на наступний рік підрозділ з енергетичного менеджменту готує заявку на отримання фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання та подає її на розгляд міського голови та депутатської комісії.

Заявка повинна містити:

При цьому підрозділом ведеться база даних щодо робіт які виконуються іншими структурними підрозділами та направлені на зміну споживання енергоресурсів.

В разі виявлення ситуації, коли через вихід з ладу обладнання чи інженерних систем, що призводить до перевитрат коштів на енергоносії та воду, підрозділ енергоменеджменту формує заявку на термінове проведення робіт протягом не більше ніж 1 дня після виявлення випадку таких перевитрат. Фінансування таких робіт переважно здійснюється за рахунок коштів на поточний ремонт.

Підрозділ з енергоменеджменту постійно проводить аналіз доступних позабюджетних джерел фінансування та виносить на розгляд пропозиції щодо участі міста в зазначених програмах.


  1. Аналіз ефективності енергоспоживання закладами бюджетної сфери

  1. Аналіз факторів, що впливають на енергоспоживання, налагодження збору даних.

Типові енергетичні потоки в бюджетних закладах наведені на діаграм.

Рис. 4.1. Типові енергетичні потоки на об’єкті

Таблиця 4.1. Перелік типових заходів з підвищення ефективності енергоспоживання з показниками, необхідними для об’єктивного визначення досягнутої економії

Захід

Ресурси, що економляться

Орієнтовний відсоток економії*

Пропозиції по вимірюванню та верифікації (показники, що мають фіксуватися)

1

Налаштування інженерних систем (ІТП, балансування, водопостачання) та впровадження системи моніторингу енергоспоживання

Теплова енергія та паливо, вода. Електроенергія – в меншому ступені.

10-20%

Вимірювання споживання теплової та електричної енергії, води до та після реалізації проекту, та фіксація внутрішньої та зовнішньої температури (для заходів, пов’язаних з опаленням)

2

Встановлення погодного регулювання теплоспоживання

Теплова енергія

10-20%

Вимірювання споживання теплової та електричної (для врахування можливого використання електроопалення) енергії до та після реалізації проекту, фіксація внутрішньої та зовнішньої температури

3

Модернізація системи освітлення з заміною ламп та/або впровадженням систем управління

Електроенергія

50-80%

Вимірювання споживання електричної енергії до та після реалізації проекту, фіксація рівня освітленості, фіксація кількості годин роботи закладу

4

Використання електропідігріву на потреби гарячого водопостачання та опалення по нічному тарифу

Теплова енергія, паливо

30-60%

Вимірювання споживання електричної та теплової енергії (палива) до та після реалізації проекту. В разі використання електроопалення – фіксація зовнішньої та внутрішньої температур

5

Заміна модернізація обладнання харчоблоків

Електроенергія

5-30%

Вимірювання споживання електричної енергії до та після реалізації заходів, фіксація кількості приготованих порцій

6

Заміна/модернізація теплогенераторів (котлів)

Паливо

5-10%

Фіксація витрат палива до та після реалізації заходів, фіксація зовнішньої та внутрішньої температур, фіксація калорійності палива.

7

Модернізація системи опалення (утеплення трубопроводів, балансування системи, встановлення терморегуляторів)

Теплова енергія (паливо)

5-10%

Фіксація витрат електричної та теплової енергії (палива), зовнішньої та внутрішньої температури до та після реалізації проекту

8

Підвищення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій (часткове або повне)

Теплова енергія (паливо)

40-50%

Фіксація витрат теплової енергії (палива), зовнішньої та внутрішньої температури до та після реалізації проекту

*При впровадженні одночасно декількох заходів відсотки, як правило, не додаються.

Для підвищення точності розрахунків економії можуть бути встановлені додаткові прилади обліку енергетичних ресурсів, що повинні пройти метрологічну повірку в установленому порядку та бути опломбованими представниками Замовника та Виконавця.

  1. Групування будівель бюджетної сфери для подальшого порівняння ефективності енергоспоживання (за функціональним призначенням, за графіком роботи, за джерелом енергопостачання).

Таблиця 4.2. Основні групи бюджетних будівель з огляду на функціональне призначення та режими споживання енергоресурсів

Тип будівлі

Режим роботи

Основні споживачі ПЕР

Річний

Тижневий

Добовий

Дитячи садки

Весь рік,  зменшується кількість відвідувачів в  літній період

5 днів

8 годин

система опалення, освітлення, кухня

Школи

Весь  рік з перервами на канікули

5 днів

7-8 годин

система опалення, освітлення, кухня,

комп’ютерна техніка

Лікувальні заклади (поліклініки)

Весь рік

6-7 днів

12 годин

системи опалення, системи освітлення, лабораторне та лікувальне обладнання, офісна та комп’ютерна техніка

Лікувальні заклади (лікарні)

Весь рік

7 днів

24 годин

системи опалення, системи освітлення, лабораторне та лікувальне обладнання, офісна та комп’ютерна техніка

Адміністративні будівлі

Весь рік

5 днів

8 годин

системи опалення, системи освітлення, офісна та комп’ютерна техніку

  1. Методика визначення об’єктивних базових рівнів (лімітів) споживання енергоресурсів.

Визначення об’єктивного та обґрунтованого базового рівня споживання (та встановлення на його основі лімітів споживання) є ключовою задачею для ефективного функціонування системи енергетичного менеджменту.

  1. За результатами експрес-аналізу даних про енергоспоживання та впливових факторів.

Зазначений метод є достатньо простим і швидким та може бути застосований за наявності об’єктивних даних про споживання енергоресурсів за попередні періоди.

Методика визначення базового рівня споживання теплової енергії закладом наведена в додатку 5.

  1. Побудова моделі енергоспоспоживання закладу за результатами енергетичного аудиту та енергопаспортизації.

В разі виконання комплексного енергоаудиту та розробки енергопаспорту будівлі в якості базового рівня може використовуватися модель енергоспоживання, отримана відповідно до ДСТУ «Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні» та/або ДСТУ  «Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків»  з обов’язковим коригуванням на фактичні показники кліматичних умов, що спостерігалися в досліджуваному періоді.

  1. Критерії для порівняння закладів між собою з огляду на ефективність енергоспоживання.

Для порівняння ефективності енергоспоживання закладів використовуються наступні показники:

По системі опалення:

Питоме споживання енергії/палива на потреби опалення з розрахунку на 1 кв. м.

Поп1 = Кп х Е оп/А,

де Е оп    кількість спожитої енергії та опалення (кВт-год); Кп – коефіцієнт приведення, що використовується в разі якщо температура в закладі нижча за нормативну, А – опалювальна площа будівлі;

Поп2 = Кп х Е оп/V,

де  V – опалювальний об’єм будівлі;

Кп = (Твф - Тз)/ (Твн - Тз),

де Тз , Твф та Твн – відповідно зовнішня, внутрішня фактична та внутрішня нормативні температури.

Використання питомого споживання з розрахунку на квадратний метр дозволяє порівнювати зазначений показник з нормативним відповідно до ДБН «Теплова ізоляція будівель».

В разі споживання палива енергоспоживання розраховується виходячи з фактичних показників в натуральних одиницях з врахуванням калорійності палива.

По системі електроспоживання:

Пел = Е ел /Sоп,

По системі холодного водопостачання:

Пхвп = С хвп /Nпр,

де  Nпр – середньодобова кількість присутніх в закладі, включаючи відвідувачів та персонал, С хвп – споживання холодної води;

По системі гарячого водопостачання:

Пхвп = С гвп /Nпр,

де  Nпр – середньодобова кількість присутніх у закладі, включаючи відвідувачів та персонал, С хвп – споживання гарячої води;

Узагальнюючою характеристикою по закладу є питома вартість енергоресурсів, що визначається як:

Ве = (Еоп х Топ + Еел  х Тел+ Схвп х Тхвп + Сгвп х Тгвп)/А,

де Топ, Тел, Тхвп, Тгвп   - відповідно тарифи на опалення, електроенергію, холодне та гаряче водопостачання.

Зазначені показники аналізуються:

На рівні структурного підрозділу – раз на тиждень;

На рівні міста – раз на місяць;

На рівні району та області – раз на квартал;

На рівні країни – раз на півріччя.

  1. Впровадження системи моніторингу використання енергоресурсів

  1. Рекомендації по впровадженню системи моніторингу енергоспоживання. Цілі та задачі системи моніторингу.

Отримання оперативної та достовірної інформації щодо споживання енергоресурсів та показників факторів, які впливають на енергоспоживання.

  1. Періодичність моніторингу.

Мінімальна періодичність моніторингу на рівні міста – один раз на тиждень. Рекомендована – 1 раз на добу без автоматизованої системи та 1 раз/10 хв.– за наявності автоматизованої системи.

  1. Відповідальність за функціонування системи моніторингу.

Відповідно до запровадженої структури енергоменеджменту.

Показники щодо своєчасної та достовірної передачі даних вносяться в рейтинг відповідальних осіб.

  1. Структура системи моніторингу для міст різного розміру.

Описана в додатку 23.

  1. Розпорядження щодо участі структурних підрозділів та комунальних підприємств (теплопостачання, водопостачання) в зборі даних по системі енергомоніторингу.

Енергопостачальні підприємства зобов’язують передавати до служби енергоменеджменту дані про споживання енергоресурсів бюджетними закладами з періодичністю 1 раз на місяць в електронному вигляді в форматі узгодженому з службою енергоменеджменту.

Перелік даних, що передаються повинен включати:

Особовий рахунок, назву закладу/будівлі, адресу, споживання за обліковий період в натуральних показниках, вартість спожитої енергії за обліковий період, інформацію щодо нарахувань за показниками лічильника чи за розрахунковими показниками.

  1. Перелік параметрів, що збираються на рівні закладу з вказанням джерел (основних та альтернативних) їх отримання, а також періодичності.

Основні показники:

Показники лічильників теплової енергії та/або газу;

Температуру в подавальному та зворотному трубопроводах (для закладів з централізованим теплопостачанням);

Витрату в подавальному та зворотному трубопроводах (для закладів з централізованим теплопостачанням);

Показники лічильників електричної енергії;

Показники лічильників холодної та гарячої води;

Показники температури в середині приміщень;

Показники зовнішньої температури.


  1. Перелік параметрів, що передаються на вищий рівень управління (районний, обласний, державний).

На вищий рівень управління передаються наступні параметри щодо ефективності енергоспоживання бюджетних будівель:

  1. Кількість закладів з розбивкою за призначенням:
  1. Опалювальна площа та опалювальний об’єм закладів з розбивкою за призначенням;
  2. Середньодобова кількість відвідувачів та персоналу;
  3. Інформація щодо споживання енергоресурсів за попередній період в розрізі груп будівель;
  4. Інформація щодо наявності/відсутності централізованого теплопостачання, гарячої води, індивідуальних котелень на газу, на твердому палив (у відсотках від загальної опалювальної площі);
  5. Питомі показники енергоспоживання для груп будівель;
  6. Середньозважений тариф на енергоносії в розрізі груп будівель;
  7. Інформація щодо вартості реалізованих заходів в звітному періоді по групам будівель;
  8. Інформація щодо переліку заходів, що реалізовувались;
  9. Інформація щодо прогнозованої економії в натуральних показниках по групам будівель;
  10. Інформація щодо температури зовнішнього повітря за звітний період.

Приклад та структура документа, що в електронному вигляді передається від міста на районний, обласний і державний рівні наведено в додатку 4.

  1. Рекомендації щодо оприлюднення результатів моніторингу.

Інформація щодо результатів моніторингу енергоспоживання, а саме:

розміщується на сайтах місцевих громад для залучення ЕСКО-компанії, демонстрації кращих практик, участі громадськості в обговоренні проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.

  1. Критерії оцінки ефективності функціонування системи енергетичного менеджменту.

Ефективність функціонування системи енергоменеджменту в місті оцінюється по наступним критеріям:

  1. Неперевищення споживання енергоресурсів базового рівня.
  2. Зниження споживання енергоресурсів відносно базового рівня. При цьому під час підрахунку не враховуються заклади, де було виявлена невідповідність нормативним вимогам мікроклімату.
  3. Кількість залучених коштів на потреби підвищення ефективності енергоспоживання.
  4. Ефективність реалізації проектів, що характеризується параметром: фактично досягнута річна економія/вкладені кошти.
  5. Дотримання нормативних вимог до мікроклімату в приміщеннях.

За результатами річної діяльності служби енергоменеджменту виводиться інтегральний показник ефективності, що зокрема може застосовуватися в системі стимулювання.

  1. Пропозиції щодо впровадження системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів.

  1.   Загальний опис можливої системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів.

Стимулювання передбачається здійснювати за рахунок коштів отриманих в результаті досягнутої економії витрат на енергоносії у поточному бюджетному періоді які утворюють фонд стимулювання.

Кошти фонду стимулювання розподіляються наступним чином:

70 відсотків направляються на матеріальне стимулювання відповідальних працівників та посадових осіб задіяних в процесі забезпечення енергоефективності;

30 відсотків направляються на забезпечення здійснення заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Зазначені вище показники можуть корегуватися залежно від структури системи енергетичного менеджменту.

Загальний фонд витрат на преміювання плануються кожним головним розпорядником за відповідною сферою управління, до якої входять розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів. Загальний розмір фонду витрат на преміювання встановлюється за відповідною галуззю в розмірі запланованої економії на наступний бюджетний рік,  виходячи із даних отриманих в результаті здійснення енергоменеджменту та за умови затвердження базового рівня для бюджетних установ (лімітів споживання), проте не менше 2 (двох) відсотків від фонду витрат на оплату енергоносіїв в попередньому періоді.

Преміювання здійснюється по факту досягнення реальних показників економії у поточному бюджетному періоді за результатами кварталу.  

Приблизний розподіл фонду преміювання:

Приблизний розмір премій який може бути застосований:

  1. у випадку досягнення показника вище 5% від базового рівня – преміювання не здійснюється;
  2. у випадку досягнення показника в діапазоні +\- 5% від базового рівня – преміювання здійснюється у розмірі 50 %;
  3. у випадку досягнення показника нижче 5-10 % від базового рівня – преміювання здійснюється  у розмірі 75%
  4. у випадку досягнення показника нижче 10% від базового рівня – преміювання здійснюється у розмірі 100%

Додатковим інструментом стимулювання є розподіл коштів на матеріальне забезпечення закладів відповідно до досягнутих показників енергоспоживання. В цьому разі, від 20 до 30% від фонду на капітальні видатки по розпоряднику коштів розподіляються між закладами пропорційно зазначеним вище відсоткам.

В разі організації служби енергетичного менеджменту на базі комунального підприємства, показники його фінансування на наступний рік в частині пов’язаній з забезпеченням функцій енергоменеджменту, встановлюються на рівні 15% від фактично досягнутої економії в порівнянні з базовим рівнем енергоспоживання, але не менше ніж 0,3% від фактичних витрат на енергоресурси.

Місцеві та державні органи влади можуть використовувати декілька варіантів стимулювання, з метою напрацювання звички, бажання та можливості економити споживання комунальних послуг та енергоносіїв. Такі механізми можуть бути застосовані як окремо, так і усі разом. Їх застосування не потребує суттєвої зміни кола чинних актів, що діють на території, а обмежується прийняттям лише одного акту. Проте, запровадження таких механізмів варто продовжувати протягом певного періоду, не обмежуючись одноразовим застосуванням.

Приклади положень, що запроваджують систему стимулювання наведені в додатках 13-19.


Додатки


Додаток 1. Перелік нормативної документації, що пов’язана з роботою системи енергетичного менеджменту.

Закон України від 01.07.1994 № 74/94 ВР Про енергозбереження

Указ президента №174/2008 від 28.02.2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Указ президента № 662/99 від 16.06.1999 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами

ДБН В.2.2-28:2010. Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.3.2-2-2009. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт

ДБН В.2.2-15-2005 . Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.2-4-97. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів

ДБН В.2.2-18:2007. Заклади соціального захисту населення

ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

ДБН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоров'я (укр)

ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення (укр)

ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги (ANSI/IEEE 739:1995, NEQ)

ДСТУ 4472:2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Методи та етапи проведення енергетичного аудиту будівель

ДСТУ ISO 50001:2014 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання (ISO 50001:2011, IDT)

ДСТУ ISO 50001:2014 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання. Поправка

ДСТУ ISO 50003:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію систем енергетичного менеджменту (ISO 50003:2014, IDT)

ДСТУ ISO 50004:2016 Системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо впровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту (ISO 50004:2014, IDT)

ДСТУ ISO 50006:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання рівня досягнутої/досяжної енергоефективності з використанням базових рівнів енергоспоживання та показників енергоефективності. Загальні положення та настанова (ISO 50006:2014, IDT)

ДСТУ ISO 50015:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання та верифікація рівня досягнутої/досяжної енергоефективності організацій. Загальні принципи та настанова (ISO 50015:2014, IDT)

ДСТУ Б EN ISO 13790:2011. Енергетична ефективність будівель. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження (EN ISO 13790:2008, IDT)

ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню

ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні

ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель (EN 15217:2007, IDT)

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель

ДСТУ-Н Б В.2.5-45:2010. Настанова з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем холодного та гарячого водопостачання, опалення й охолодження з використанням мідних безшовних круглих труб.

ДСТУ Б В.2.2-21:2008. Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків

ДСТУ Б EN 15251:2011. Розрахункові параметри мікроклімату приміщень для проектування та оцінки енергетичних характеристик будівель по відношенню до якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики (EN 15251:2007, IDT).

КТМ 204 Україна 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні

КТМ 204 Україна 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. Посібник та доповнення

Розпорядження КМУ від 25.11.2015 № 1228-р Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року

Наказ від 06.03.1996 № 10 "Про Типове положення про підрозділ з енергозбереження в галузевому міністерстві і інших центральних органах виконавчої влади і інших центральних органах виконавчої влади"

Наказ Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 р. № 91 “Про затвердження міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України”.


Додаток 2. Положення про систему енергетичного менеджменту міста.

Додаток до рішення

виконавчого комітету міської ради

від __________ № ______

Положення

Про систему енергетичного менеджменту міста

(проект)

Перелік скорочень

ЕМ                –  енергетичний менеджмент;

СЕнМ                –  система енергетичного менеджменту;

МСЕнМ        –  муніципальна система енергетичного менеджменту;

АСКОЕ        –  автоматизовані системи контролю та обліку енергоносіїв;

ПЕР                –  паливно-енергетичні ресурси;

СПЗ                –  спеціалізовані програмні засоби;

  1. Загальні положення

Метою затвердження Положення є створення міської системи енергетичного менеджменту (МСЕнМ) шляхом організаційного забезпечення постійно діючої системи управління ефективністю енергоспоживання закладів, що фінансуються з місцевого бюджету.

Це Положення розроблено відповідно до діючих в Україні стандартів з енергозбереження та встановлює вимоги до керівників та фахівців підрозділів міської/сільської/селищної ради (далі по тексту - рада), виконавчих органів місцевих рад, бюджетних установ і комунальних підприємств щодо підтримання та покращення процедур аналізу ефективності енергоспоживання, підготовки та реалізації проектів, направлених на підвищення ефективності енергоспоживання.

Дія цього Положення розповсюджується на бюджетні установи та об’єкти витрати на енергоресурси для яких здійснюються з  бюджету місцевого самоврядування (далі по тексту - бюджет).

 В структурі виконавчого органу місцевого самоврядування за рішенням місцевої ради створюється Служба з енергоменеджменту.

Служба з енергоменеджменту є виконавчим органом місцевого самоврядування, діє на підставі Положення затвердженого рішенням ради, є юридичною особою….

В кожному управлінні, відділі виконавчого органу ради, комунальному підприємстві та бюджетній установі призначається особа відповідальна за ефективне споживання енергоресурсів.  

Зазначені спеціалісти готують та передають до Служби  з енергетичного менеджменту інформацію про:

Служба з енергоменеджменту узагальнює і аналізують отримані звіти, подає узагальнену інформацію разом з аналізом та пропозиціями керівництву міста.

Особи відповідальні за ефективне споживання енергоресурсів, у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, нормативними актами центральних органів влади, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням та наказами Служби з енергоефективності.

За недотримання вимог Положення відповідальні особи несуть відповідальність згідно із Законом України «Про енергозбереження» та іншими законодавчими актами України.

Всі прилади обліку, за допомогою яких здійснюється контроль споживання енергоносіїв, повинні бути сертифіковані на території України, внесені в реєстр засобів вимірювальної техніки, мати чинне свідоцтво про державну повірку та згідно з актом введені в експлуатацію.

  1. Функціонування системи
  1. Оперативний контроль та аналіз показників енергоефективності

Безперервне циклічне функціонування системи енергоменеджменту включає оперативний контроль та аналіз показників енергоефективності, а також моніторинг реалізації енергоефективних проектів. Для досягнення мети застосування процедури енергоменеджменту на відповідальних осіб покладаються наступні обов’язки :

  1.  Заступник міського голови (Міський Голова):

- здійснює контроль та загальну координацію роботи Служби з енергоменеджменту, його взаємодію з виконавчими органами ради, комунальними підприємствами та бюджетними установами;

- забезпечує представництво міста в переговорах з органами влади та міжнародними організаціями з питань ефективності енергоспоживання;

- контролює загальний стан енергоефективності закладів бюджетної сфери та стан реалізації проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.

  1. Служба з енергоменеджменту

- збирає та аналізує дані про енергоспоживання;

- готує рекомендації щодо підвищення рівня енергоефективності;

- розраховує та подає на затвердження обґрунтовані базові рівні/ліміти споживання енергоресурсів та подає на затвердження головним розпорядникам бюджетних коштів;

- розробляє інструкції щодо ощадного енергоспоживання;

- збирає та аналізує дані щодо виконаних та запланованих капітальних та поточних ремонтів, пов’язаних зі зниженням енергоспоживання;

- розробляє  технічні завдання на виконання робіт пов’язаних з підвищенням ефективності енергоспоживання;

- бере участь у розробці технічних завдання на технічне обслуговування інженерних систем будівель, що пов’язані з ефективністю енергоспоживання;

- готує пропозиції щодо включення проектів з підвищення ефективності енергоспоживання в програму соціально-економічного розвитку;

- аналізує доступні джерела позабюджетного фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання;

- контролює ефективність реалізації проектів з підвищення ефективності енергоспоживання в т. ч. з застосуванням ЕСКО-механізму;

- готує самостійно або з залученням сторонніх компаній техніко-економічні обґрунтування/енергоаудити/програми енергоефективності та інші керівні документи в сфері ефективності енергоспоживання;

- взаємодіє з іншими структурними підрозділами, а також сторонніми організаціями з питань підвищення ефективності енергоспоживання.

  1. Енергоменеджер структурного підрозділу

- збирає та аналізує дані про енергоспоживання;

- готує рекомендації щодо підвищення рівня енергоефективності на рівні підрозділу;

 -збирає та аналізує дані щодо виконаних та запланованих капітальних та поточних ремонтів, пов’язаних зі зниженням енергоспоживання;

- розробляє  технічні завдання на виконання робіт пов’язаних з підвищенням ефективності енергоспоживання;

- бере участь у розробці технічних завдання на технічне обслуговування інженерних систем будівель, що пов’язані з ефективністю енергоспоживання;

- готує пропозиції щодо включення проектів з підвищення ефективності енергоспоживання по своєму підрозділу в програму соціально-економічного розвитку та в інші міські програми;

- контролює ефективність реалізації проектів з підвищення ефективності енергоспоживання в т. ч. з застосуванням ЕСКО-механізму.

  1. Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів в закладі

- збирає та передає дані про енергоспоживання та умови мікроклімату в приміщеннях, а також про виникнення аварійних ситуацій;

- слідкує за дотриманням інструкцій з ефективного енергоспоживання;

- забезпечує виконання вимог та наказів Служби з енергоменеджменту в закладі;

- бере участь у контролі за виконанням технічного обслуговування інженерних системи, а також інших заходів пов’язаних з підвищенням ефективності енергоспоживання;

- надає пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання на своєму об’єкті.

  1. Підрозділ з капітального будівництва

- під час підготовки технічного завдання на виконання робіт керується рекомендаціями, підготовленими відділом енергоменеджменту;

- надає інформацію щодо запланованих та виконаних капітальних ремонтах, пов’язаних зі змінами енергоспоживання об’єктів;

- виступає в якості Замовника в міжнародних проектах пов’язаних з підвищенням ефективності енергоспоживання;

  1. Департамент/управління фінансів

- під час підготовки проекту бюджету враховує рекомендації Служби з  енергоменеджменту щодо запланованих показників споживання енергоресурсів;

- готує документи (в межах компетенції) щодо участі в міжнародних проектах та програмах пов’язаних з впровадженням заходів з підвищення ефективності енергоспоживання;

  1. Департамент/управління економіки

- під час підготовки проекту програми соціально-економічного розвитку міста враховує рекомендації Служби з  енергоменеджменту щодо необхідних заходів з підвищення ефективності споживання енергоресурсів;

- готує документи (в межах компетенції) щодо участі в міжнародних проектах та програмах пов’язаних з впровадженням заходів з підвищення ефективності енергоспоживання;

  1. Робоча група в складі представників підрозділу енергоменеджменту, енергоменеджерів структурних підрозділів та представників депутатів міської ради:

Керуючий справами виконкому

міської ради                                                                _________________


Додаток 4. Структури даних, що передаються за допомогою автоматизованих систем енергомоніторингу на рівень району, області, країни

Маркування файлу проводиться наступним чином.

Приклад:

Ім’я файлу – 01030095YY20150101101010CS, де:

01 – адміністративна одиниця (наприклад Київ);

03 – район (район міста – наприклад Деснянський);

ZZ00 – підмножина закладів, де

1100 – дитячі навчальні заклади;

1200 – загальноосвітні навчальні заклади;

1300 – вищі навчальні заклади;

2100 – поліклініки та амбулаторії;;

2200 – лікарні та шпиталі;

2300 – інші заклади охорони здоров’я;

3300 – адміністративні будівлі;

4400 – заклади культури;

5500 – заклади, що не увійшли у вищенаведені категорії.

YY - тип архіву, де:

01 – квартальний звіт;

02 – піврічний звіт;

03 – річний звіт

20150101 - дата формування файлу в форматі %Y%m%d;

101010 – час формування файлу в форматі %H%M%S.

Дані передаються в файлі формату «*csv».

Ознака показника розміщується в окремій клітинці в новому стовпчику документу. Кожна нова стрічка відповідає наступному місяцю із даними по споживанню ПЕР та води. Кожен новий показник розміщується в окремій клітинці під ознакою. Автоматично створюється саме та кількість ознак і клітинок, які необхідні для кожної конкретної будівлі.

Легенда позначень:

00 – дані про об’єкт

%Y-%m-%d %H:%M:%S < адміністративна одиниця > < район > <тип установи> <кількість закладів в підмножині><опалювальна площа загалом по типу, м2> <опалювальний об’єм загалом по типу, м3> <спискова чисельність постійно перебуваючих осіб> < джерело теплопостачання >

01 – дані споживання теплової енергії

%Y-%m-%d %  <споживання за період> %Y-%m-%d %  (початок періоду – споживання, кВт-год – кінець періоду)

02 - дані споживання електричної енергії

%Y-%m-%d < споживання за період > %Y-%m-%d %

03 – дані споживання холодної води

%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %

04 – дані споживання гарячої води

%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %

05 – дані споживання природного газу

%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %

08 – дані про тарифи

%Y-%m-%d < тариф теплова енергія > < тариф електроенергія 0 > < тариф електроенергія 1-3 ><тариф холодна вода> <тариф гаряча вода> < тариф природний газ>

09 – дані про заходи

%Y-%m-%d < затрати на впровадження заходів у звітному періоді > < запланована економія на опалення, кВт-год > < запланована економія на електроенергію, кВт-год> < запланована економія на природний газ, куб. м >< запланована економія на холодну воду, куб.м > < запланована економія на гарячу воду, куб. м.>  %Y-%m-%d

роздільник строк <\n>

роздільник полів <пробіл>

Примітка:

            “%Y-%m-%d на початку строки це відповідно рік-місяць-день початку періоду.

“%Y-%m-%d  в кінці строки це відповідно рік-місяць-день-закінчення періоду.

Після стрічок даних надати підтвердження їх коректності. Достовірність даних підтверджується електронним цифровим підписом (ЕЦП) у наступному форматі:

пуста стрічка

sygned by:

name*

sygnature:

підпис закритим ключем за стандартом RSA

.


Додаток 5. Методика визначення базового споживання енергоресурсів та розрахунку економії/перевитрат енергоресурсів.

Методика визначання базового споживання теплової енергії

Вступ

Обґрунтований базовий рівень споживання теплової енергії закладами бюджетної сфери є основою для:

планування витрат на паливно-енергетичні ресурси та визначення обґрунтованих лімітів споживання паливно-енергетичних ресурсів;

розрахунку економічного ефекту від впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, зокрема термосанації;

впровадження системи стимулювання ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів в бюджетних закладах.

Базовий рівень енергоспоживання повинен враховувати фактичний стан будівель бюджетної сфери та дотримання санітарних умов в середині приміщень.

Сфера застосування

Цю методику застосовують для визначення базового рівня споживання теплової енергії закладами бюджетної сфери, розрахунку заходів з підвищення ефективності використання теплової енергії та для визначення лімітів споживання теплової енергії.

Нормативні посилання

У цій Методиці є посилання на такі нормативні документи:

Закон України «Про енергозбереження»;

Закон України «Про теплопостачання»;

КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 14 грудня 1993 р; – К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2001р. – 376с.;

Міжгалузеві норми споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999р. № 91, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 березня 2000 р. за №175/4396. – К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2000р. – 104с.;

ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення;

ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення;

ДСТУ 3755-98 Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію;

 ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню.

Терміни та визначення понять

Нижче подано терміни, вжиті в цій Методиці, та визначення позначених ними понять:

базовий рівень споживання теплової енергії – умовний нормативний показник споживання теплової енергії будівлями до початку впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, скоригований з урахуванням необхідності дотримання санітарних умов перебування персоналу та відвідувачів;

градусо-день – характеристика клімату за порівняльний період;

споживач теплової енергії – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і якій належать теплоспоживаючі пристрої, що приєднані до системи теплоспоживання; 

прилад обліку теплової   енергії  –  засіб вимірювальної   техніки,    що    має   нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів
вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії;
 

моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - моніторинг) – вид діяльності, направлений на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, відслідковувати тенденції динаміки споживання паливно-енергетичних ресурсів, оперативно виявляти результати дії на об’єкти різноманітних процесів і факторів, здійснювати прогнозування теплоспоживання.

Познаки та скорочення

ГВП – гаряче водопостачання;

ГД – градусо-дні;

СТП – системи теплопостачання.

1. Загальна частина        

Основною метою застосування методики є орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію теплової енергії, контроль виконання норм законодавства з енергозбереження.

Головною складовою частиною оцінки ефективності енергозберігаючих заходів є визначення базового рівня споживання теплової енергії будівлями бюджетної сфери, яке складається з витрат теплової енергії на опалення, гаряче водопостачання та вентиляцію.

Кількість спожитої теплової енергії на потреби закладу визначається приладом обліку теплової енергії. Як правило, застосовується один прилад обліку теплової енергії при її використанні на різні потреби (опалення, гаряче водопостачання та вентиляція), що ускладнює визначення фактичного споживання різними інженерними системами закладу.

За умови відсутності приладу обліку або виходу його з ладу нарахування за теплову енергію відбуваються відповідно до договірних навантажень.

        В більшості закладів встановлені індивідуальні теплові пункти, які дозволяють регулювати витрату теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання в залежності від фактичних потреб.

В більшості закладів система механічної припливної вентиляції не працює, що є однією з причин недотримання санітарних умов в частині температури всередині приміщення та повітрообміну.

Базовий рівень фіксує існуючий стан теплоспоживання об’єкту за 3 роки, що передують впровадженню заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, та коригується з урахуванням нормативних показників санітарних умов перебування людей у приміщеннях. За умови відсутності даних або впровадження інших заходів з підвищення ефективності енергоспоживання протягом зазначеного періоду даний термін може бути зменшений. Базовий рівень відповідає фактичному споживанню закладу за умови дотримання санітарних вимог та перевищує фактичне споживання за умови недотримання.

Базовий рівень не повинен змінюватись протягом періоду реалізації енергоефективних проектів (окрім випадків зміни призначення будівлі, впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання поза рамками енергоефективних проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів).

Різниця між базовим рівнем споживання теплової енергії (з врахуванням погодних умов та інших впливових факторів) та фактичним споживанням теплової енергії визначає фактичну економію або перевитрати теплової енергії за звітний період.

Величина економії теплової енергії залежить від ефективності її використання та від кліматичних умов.

2. Розрахунок базового рівня споживання теплової енергії

Щомісячний базовий рівень енергоспоживання визначається як:

        Qб і= Qб і оп +Qб і гвп +Qб і вент  ,         (1)

де Qб і  – базовий рівень споживання теплової енергії закладу, Гкал/місяць;

i – місяць, для якого розраховується базовий рівень;

Qб і оп  – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби опалення, Гкал/місяць;

Qбі гвп – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, Гкал/місяць;

Qбі вент – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби вентиляції, Гкал/місяць.

Базовий рівень споживання теплової енергії розраховується виходячи з:

Даних про фактичне споживання теплової енергії за попередні 3 (три) календарних роки.

Даних про проектне теплове навантаження на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання.

Договорів на теплопостачання.

Енергетичних паспортів та сертифікатів.

Енергетичних аудитів.

2.1 Розрахунок базового рівня споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання

За відсутності окремого вузла обліку теплової енергії на гаряче водопостачання та за наявності інформації про нарахування за спожиту теплову енергію на потреби гарячого водопостачання щомісячний базовий рівень споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання для всіх місяців року визначається як:

        ,        (2)                

де – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, Гкал/місяць;

– коефіцієнт, що враховує збільшення витрат теплової енергії на гаряче водопостачання в опалювальний період ,=1,25,  в міжопалювальний =1.

 – кількість робочих днів в місяці, для якого визначається базовий рівень споживання теплової енергії;

n – кількість місяців, по яким усереднювалось споживання теплової енергії на гаряче водопостачання;

 – споживання теплової енергії відповідно до нарахувань за i-тий місяць, Гкал/місяць;

– кількість робочих днів в i-тому місяці, протягом яких відбувалося гаряче водопостачання (до робочих днів не відносяться період канікул в загальноосвітніх навчальних закладах);

За наявності інформації щодо подобового або щотижневого споживання теплової енергії в неопалювальний період базовий рівень теплоспоживання на потреби гарячого водопостачання для всіх місяців у Гкал/місяць визначається за формулою:

        ,        (3)

де – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, Гкал/місяць;

 – споживання на потреби ГВП за j-й період, Гкал;

– кількість робочих днів в j-тому періоді, протягом яких відбувалося гаряче водопостачання (до робочих днів не відносяться період канікул в загальноосвітніх навчальних закладах).

Узагальнена характеристика споживання теплової енергії закладом по теплоспоживанню на потреби гарячого водопостачання у Гкал/добу визначається за формулою:

        

        ,        (4)

де   – узагальнена характеристика споживання теплової енергії закладом по теплоспоживанню на потреби гарячого водопостачання,  Гкал/добу;

Тоді (3) можна записати у вигляді:

                (5)

2.2 Розрахунок базового рівня споживання теплової енергії на потреби вентиляції

За відсутності окремого обліку на потреби вентиляції місячний базовий рівень споживання теплової енергії на потреби вентиляції визначається за формулою:

        ,        (6)

де – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби вентиляції, Гкал/місяць;

 – максимальне теплове навантаження на потреби вентиляції відповідно до проекту або договору на теплопостачання, Гкал/год;

        l – кількість годин роботи системи вентиляції в періоді, для якого визначається базовий рівень (фактичне – за умови, що вентиляція працює в проектному режимі, нормативне – за умови, що вентиляція не працює);

 – нормативна температура внутрішнього повітря в закладі, ºС;

 – розрахункова температура зовнішнього повітря для якої визначено  , ºС;

 – фактична температура зовнішнього повітря протягом періоду, для якого визначається базовий рівень, ºС;

За умови, якщо :    

        ,         (7)

Узагальнена характеристика закладу на потреби вентиляції визначається за формулою:

        ,        (8)

де   – узагальнена характеристика споживання теплової енергії закладом по теплоспоживанню на потреби вентиляції,  Гкал/добу· 0С;

Тоді:

         [Гкал/місяць],         (9)

де - коефіцієнт, що враховує температуру зовнішнього повітря:

                 , якщо  ;

та                 , якщо

Формули (9) та (6) є еквівалентними.

Для закладів, в яких проектом не передбачена механічна припливна вентиляція, а проектні рішення по повітрообміну відповідають діючим нормативним документам, приймається, що теплоспоживання на потреби вентиляції враховано в базовому рівні на опалення.

2.3 Розрахунок базового рівня споживання теплової енергії на потреби опалення

За відсутності окремого обліку на потреби опалення та за умови, що припливні вентиляційні установки не працюють місячний базовий рівень споживання теплової енергії на потреби опалення визначається за формулою:

        ,        (10)

За умови, що припливна механічна система вентиляції працює:

        ,        (11)

де – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби опалення, Гкал/місяць;

 – кількість діб протягом і-го періоду, коли відбувалося теплопостачання на потреби опалення;

 – нормативна температура внутрішнього повітря в закладі;

– середня за і-й період температура зовнішнього повітря;

– середня за і-й період температура внутрішнього повітря, за відсутності підтвердженої інформації про її величину приймається рівною ;

– середня температура зовнішнього повітря, протягом місяця для якого розраховується базовий рівень;

– кількість градусо-діб в і-му періоді.

n – кількість періодів;

де – загальне споживання теплової енергії закладом протягом і-го періоду (враховуються лише місяці опалювального періоду: жовтень-квітень);

 – базове теплоспоживання на гаряче водопостачання для і-го періоду, розраховане згідно (2) або (3).

 – базове теплоспоживання на вентиляцію для і-го періоду, розраховане згідно (10);

Для періодів з 1 по n аналізується величина  – теплова характеристика закладу, в разі коли  (де - середнє значення теплової характеристики для періодів з 1 по n), період  і  в розрахунках базового рівня не враховується. Це дозволяє виключити періоди протягом яких спостерігалися значні недотопи та погіршення умов перебування відвідувачів та персоналу.

Узагальнена характеристика закладу на потреби опалення визначається за формулою:

                (12)

Або                 (13)

де  – узагальнена характеристика закладу на потреби опалення, Гкал/(доба· 0С

Тоді (10) можна записати у вигляді:        

        

                (14)

В загальному випадку базовий рівень теплоспоживання для і-го місяця визначається за формулою:

                (15)

При цьому базовий рівень для місяців між опалювального періоду визначатиметься за формулою:

                (16)

Середньогодинне базове теплоспоживання для оперативного контролю за теплоспоживанням визначатиметься по формулі:

                        (17)

де   – середньогодинне базове теплоспоживання, Гкал/год;

Базовий рівень визначається для кожного місяця нормативного року. В якості нормативного року приймається умовний рік, протягом якого температура та кількість робочих днів по місяцям року відповідає усередненому показнику за 3 останні роки, що передують впровадженню заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.  

В разі, якщо інформація по всім або частині показників, зазначених в методиці, відсутня (відсутня проектна документація, нова будівля, будівля після реконструкції тощо) розрахунок базового рівня ведеться на основі енергетичних аудитів, паспортів та сертифікатів.

Річний базовий рівень визначається як:

        ,        (18)

де   – річний базовий рівень теплоспоживання, Гкал/рік;

 – базовий рівень для i–го місяця, Гкал/місяць.

3. Рекомендації щодо коригування плану витрат на теплову енергію

Для планування витрат на енергоносії на наступний має бути врахована інформація щодо:

– кліматичних умов;

– кількості робочих днів;

– реконструкції закладу;

– зміни режиму роботи робочого закладу;

– інформація щодо змін чисельності відвідувачів та персоналу.

4. Рекомендації щодо оцінювання ефективності впровадження проектів з підвищення ефективності теплоспоживання.

Фактична величина економії або перевитрат теплової енергії визначається після закінчення звітного періоду виходячи з фактичних даних про теплоспоживання, зовнішню температуру та кількість робочих днів.


Методика визначення базового рівня споживання електричної енергії

Основою для оцінки ефективності реалізації енергозберігаючих проектів та запровадження системи стимулювання ощадливого використання енергоресурсів є необхідність визначення економії паливно-енергетичних ресурсів, досягнутої за рахунок впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. Обсяг такої економії має визначатися як різниця між базовим рівнем енергоспоживання (з врахуванням дотримання санітарних норм) та фактичним рівнем енергоспоживання після реалізації заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Тому актуальним є розроблення відповідної методики, застосування якої дасть змогу визначати обґрунтований базовий рівень споживання електричної енергії з врахуванням нормативних вимог.

 Сфера застосування

Ця Методика розроблена для визначення базового рівня споживання електричної енергії закладами бюджетної сфери для подальшого планування обґрунтованих лімітів енергоспоживання, а також для підготовки техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних енергозберігаючих проектів з технічної модернізації енергетичного обладнання та впровадження системи стимулювання ощадливого використання паливно-енергетичних ресурсів в бюджетних закладах.

Метою Методики є:

забезпечення єдиної методології при розрахунках базових рівнів споживання електричної енергії закладами бюджетної сфери;

забезпечення розрахунку обґрунтованих обсягів споживання електричної енергії для кожної окремої будівлі з дотриманням санітарних умов у середині приміщень;

забезпечення можливості аналізу обсягів споживання електричної енергії для визначення найбільш ефективних методів їх зниження;

орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію енергоресурсів.

Нормативні посилання

Закон України «Про енергозбереження»;

Міжгалузеві норми споживання теплової та електричної енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999р. № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 березня 2000 р. за №175/4396; (– К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2000р. – 104стр.);

ДСТУ 2339-94 «Енергозбереження. Основні положення»;

ДСТУ 2420-94 «Енергоощадність. Терміни та визначення»;

ДСТУ 3755-98 «Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію»;

ДСТУ 2155-93 «Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню»;

ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

Терміни та визначення понять

У цій  Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

базовий рівень споживання електричної енергії – умовний показник споживання електричної енергії будівлями до початку впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, скоригований з урахуванням необхідності дотримання санітарних умов перебування персоналу та відвідувачів у будівлі.

споживач електричної енергії – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і  використовує  електричну  енергію  для забезпечення потреб власних  електроустановок.

прилад обліку електричної енергії – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики та на основі показань якого визначається обсяг спожитої електричної енергії.

моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів – вид діяльності, направлений на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання електроенергії, відслідковувати тенденції динаміки споживання паливно-енергетичних ресурсів, оперативно виявляти результати дії на об’єкти різноманітних процесів і факторів, здійснювати прогнозування електроспоживання.

Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії

Базовий рівень розраховується із усереднених показників обсягу споживання електричної енергії за обраний період, що передує року, в якому планується впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, та коригується з урахуванням даних щодо режиму роботи закладу, фактичної кількості відвідувачів та дотримання нормативних вимог до рівня освітленості в приміщеннях.  

Всі дані, що використовуються для розрахунків, повинні ґрунтуватися на достовірній інформації показників приладів обліку електричної енергії, режимів роботи закладу тощо.

За умови відсутності даних або у випадку, якщо протягом обраного періоду впроваджувалися інші енергоефективні заходи, період може бути змінено, а необхідну інформацію визначено за результатами проведення енергетичного аудиту.

Базовий рівень не повинен змінюватись протягом періоду реалізації енергоефективних проектів (окрім випадків зміни призначення будівлі, введення в дію нового електрообладнання, впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання поза рамками енергоефективних проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів) і може перевищувати фактичне споживання електричної енергії закладом за умови недотримання санітарних норм.

  Загальний розрахунок базового рівня споживання електричної енергії закладом

Щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії закладом розраховується  за формулою:

,                                                         (1)

де  – базовий рівень споживання електричної енергії закладом у i-му місяці, кВт·год/місяць;

 – кількість робочих днів у i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання електричної енергії, днів;

 – кількість відвідувачів закладу в i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання електричної енергії, чоловік;

 – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом для i-го місяця, кВт·год/добу·чоловік.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом визначається як:

                                            ,                                  (2)

де  n – кількість обраних періодів, за якими усереднюється споживання електроенергії закладом;

 – загальний фактичний рівень споживання електроенергії закладом відповідно до показників приладів обліку за j-й період i-го місяця, кВт·год;

 – фактична кількість робочих днів у  j - му періоді i-го місяця, днів;

 – фактична кількість відвідувачів закладу в j - му періоді i-го місяця, чоловік.

Для виключення з аналізу періодів, протягом яких спостерігалися відхилення в електроспоживанні (карантини, збої в електропостачанні тощо), аналізується величина. За умови, якщо для періодів з 1 до  n величина  (де  –  середнє значення електричної характеристики закладу для періодів з 1 до  n ), то j-й період в розрахунках базового рівня не враховується.

Річний базовий рівень споживання електричної енергії визначається як:

                                        ,                                                      (3)

де – річний базовий рівень споживання електричної енергії, кВт·год /рік;

Wб і – базовий рівень споживання електричної енергії для i–го місяця, кВт·год/місяць.

  Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії за умови недотримання нормативних вимог до рівня освітленості в приміщеннях

Якщо рівень освітленості в навчальних приміщеннях закладу, визначений за результатами відповідних замірів, не відповідає нормативним вимогам, базовий рівень споживання електричної енергії розраховується за формулою:

                                         ,                                               (4)                            

де – базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення у i-му місяці, кВт·год/місяць;

       – базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби у i-му місяці, кВт·год/місяць.

 Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на потреби освітлення

За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:

                                   ,                                         (5)

де  – базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення, кВт·год/місяць;

        – коефіцієнт, що враховує невідповідність рівня освітленості приміщень закладу нормативним показникам і розраховується за формулою:

                                         ,                                                                     (6)

де  –  нормативний рівень освітленості для приміщень закладу, люкс;

      –  фактичний рівень освітленості в приміщеннях закладу, люкс.

 – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на потреби освітлення для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на потреби освітлення  визначається як:

                                                                                   (7)

де    – фактичний рівень споживання електроенергії системою освітлення відповідно до показників приладу обліку за j-й період, кВт·год.

Аналогічно до аналізу величини  , що наводиться у п.2.1 цього розділу, проводиться аналіз  для виявлення відхилень у електроспоживанні системою освітлення.

За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення фактичний рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:                                                                                                             (8)

де – електричне навантаження системи освітлення певної установи відповідно до проведених замірів,  кВт;

число годин використання виміряного максимального навантаження системи освітлення в j-му періоді, год/міс.

 Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на інші потреби

За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби визначається як:

                                                                          (9)

де  – базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби у i-му місяці, кВт·год/місяць.

 – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на інші потреби для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на інші потреби визначається як:

                                                                    (10)

де  – фактичний рівень споживання електричної енергії закладу на інші потреби відповідно до нарахувань за j-й період, кВт·год.

Аналіз величини  проводиться аналогічно до аналізу , що наводиться в цьому розділі .

За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби та у випадку наявності даних щодо обсягів споживання електричної енергії системою освітлення  розраховується за формулою:

                                                                              (11)

де  – загальний фактичний рівень споживання електричної енергії закладом за j-й період, кВт·год/місяць.

або ( у випадку введення в дію нового електрообладнання):

                                                                                (12)

де Р інш. – електричне навантаження інших енергоустановок, кВт;

 – число годин використання енергоустановок в j-му періоді, год/міс;

 Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії закладом за умови наявності даних щодо споживання електричної енергії окремо у вихідні та робочі дні

При наявності даних щодо споживання електричної енергії упродовж вихідних днів щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії закладом розраховується  за формулою:

                                ,        (13)

де ,  – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом упродовж робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чоловік.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом визначається як:

  упродовж робочих днів:

        ,         (14)

  упродовж вихідних днів:

        ,                                         (15)

де  ,  – загальний фактичний рівень споживання електроенергії закладом упродовж робочих та вихідних днів відповідно до показників приладів обліку за j-й період i-го місяця, кВт·год;

,  – фактична кількість робочих та вихідних днів у  j - му періоді i-го місяця, днів.

Якщо рівень освітленості у навчальних приміщеннях закладу, визначений за результатами відповідних замірів, не відповідає нормативним вимогам, базовий рівень споживання електричної енергії у робочі та  вихідні дні розраховується за формулою (4).

 Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на потреби в освітленні

За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:

,                                           (16)

де ,  – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на потреби в освітленні упродовж робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на потреби в освітленні визначається як:

  упродовж робочих днів:

                                                          (17)

 упродовж вихідних днів:

                                                          (18)

де ,  – фактичний рівень споживання електроенергії системою освітлення відповідно до показників приладу обліку протягом робочих та вихідних днів за j-й період, кВт·год.

За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, фактичний рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:

                                                (19)

де – електричне навантаження системи освітлення певної установи відповідно до проведених замірів,  кВт;

,  число годин використання виміряного максимального навантаження системи освітлення протягом робочих та вихідних днів у j-му періоді, год/міс;

 Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на інші потреби

За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби визначається як:

                                           (20)

де ,  – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на інші потреби протягом робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.

Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на інші потреби визначається як:

  упродовж робочих днів:

                                          ,                 (21)

  упродовж вихідних днів:

                                 ,                        (22)

де   ,         – фактичний рівень споживання електричної енергії закладу на інші потреби відповідно до нарахувань протягом робочих та вихідних днів за j-й період, кВт·год.

За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби та у випадку наявності даних щодо обсягів споживання електричної енергії системою освітлення,  розраховується за формулою:

                                               ,                                          (23)

де  – загальний фактичний рівень споживання електричної енергії закладом за j-й період, кВт·год/місяць.

або ( у випадку введення в дію нового електрообладнання):

                                        ,                                 (24)

де Р інш. – електричне навантаження інших енергоустановок, кВт;

 ,  – число годин використання енергоустановок протягом вихідних та робочих днів в j-му періоді, год/міс;

Рекомендації щодо коригування плану витрат на електричну енергію

Для планування витрат на енергоносії на наступний рік має бути врахована інформація щодо:

– кількості робочих днів;

– реконструкції закладу;

– зміни режиму роботи робочого закладу;

– інформація щодо змін чисельності відвідувачів та персоналу.

Рекомендації щодо доцільності впровадження проектів з підвищення ефективності споживання електричної енергії

Величина економії або перевитрат електроенергії визначається після закінчення звітного періоду, виходячи з базового рівня споживання електричної енергії та фактичного рівня споживання, досягнутого після впровадження енергозберігаючих заходів, і визначається як:

                                                                     (25)

де  – економія електричної енергії, досягнута за результатами впровадження енергозберігаючих заходів, кВт·год/рік;

– розрахований відповідно до Методики базовий рівень споживання електричної енергії закладом, кВт·год/рік;

– фактичний рівень споживання електричної енергії закладом у звітному періоді, кВт·год/рік.

У випадку якщо ,  необхідно визначити причини перевитрат електроенергії та визначити шляхи їх усунення.


Методика визначення базового рівня споживання води

Основою для оцінки ефективності реалізації ресурсозберігаючих проектів та запровадження системи стимулювання ощадного використання холодної води є необхідність визначення економії водних ресурсів, досягнутої за рахунок впровадження ресурсозберігаючих заходів. Обсяг такої економії має визначатися як різниця між базовим рівнем водоспоживання (з урахуванням дотримання санітарних норм) та фактичним рівнем споживання холодної води після реалізації  заходів.

1. Загальні положення

     1.1. Сфера застосування

        Ця Методика розроблена з метою визначення базового рівня споживання холодної води закладами бюджетної сфери міста для подальшого планування обґрунтованих лімітів водоспоживання, а також для підготовки техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних  ресурсозберігаючих проектів з технічної модернізації водопровідного обладнання та впровадження системи стимулювання ощадливого використання водних ресурсів в бюджетних закладах.

Метою Методики є:

забезпечення єдиної методології при розрахунках базових рівнів споживання холодної води закладами бюджетної сфери міста;

забезпечення розрахунку обґрунтованих обсягів споживання холодної води для кожної окремої будівлі з урахуванням її режиму роботи, кількості відвідувачів тощо;

забезпечення можливості аналізу обсягів споживання холодної води з метою визначення найбільш економічних методів їх зниження;

орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію води.

1.2. Нормативні посилання

Закон України «Про енергозбереження»;

ДСТУ 2569-94 «Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення».

1.3. Терміни та визначення понять

У цій Методиці, терміни вживаються в таких значеннях:

базовий рівень споживання холодної води – умовний показник споживання холодної води будівлями до початку впровадження заходів з раціонального використання холодної води, скоригований з урахуванням режиму роботи закладу та перебування персоналу і відвідувачів;

споживач холодної води – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і  отримує послуги з водопостачання;

прилад обліку холодної води  –  засіб вимірювальної   техніки,  що  має  нормовані метрологічні характеристики, на основі показань якого визначається обсяг спожитої води;

моніторинг споживання холодної води – вид діяльності, спрямований на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання холодної води, відслідковувати тенденції динаміки її споживання і здійснювати прогнозування обсягів споживання.

2. Розрахунок базового рівня споживання холодної води

Базовий рівень споживання холодної води розраховується із усереднених показників  обсягу споживання холодної води за обраний період, що передує року, в якому планується впровадження  заходів з раціонального використання холодної води, та коригується з урахуванням даних щодо режиму роботи закладу та фактичної кількості відвідувачів.

Всі дані, що використовуються для розрахунків, повинні ґрунтуватися на достовірній інформації показників приладів обліку холодної води, режимів роботи закладу, кількості споживачів, які користуються холодною водою тощо.

За умови відсутності даних або якщо протягом обраного періоду впроваджувалися інші ресурсозберігаючі заходи, період може бути змінено, а необхідну інформацію визначено за результатами проведення енергетичного аудиту.

Базовий рівень споживання холодної води не повинен змінюватися протягом періоду реалізації ресурсозберігаючих проектів (крім випадків зміни призначення будівлі, впровадження заходів, що впливають на водоспоживання поза рамками  проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів) та має відповідати фактичному споживанню закладу за умови дотримання санітарних вимог, та перевищувати фактичне споживання за умови недотримання.

Щомісячний базовий рівень споживання холодної води закладом розраховується  за формулою:

                     ,                                               (1)

де   – базовий рівень споживання холодної води закладом у i-му місяці, куб.м.;

 – кількість робочих днів у i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання холодної води, днів;

 – кількість відвідувачів закладу в i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання холодної води, чоловік;

 – узагальнена характеристика споживання холодної води закладом,  куб.м./добу·чол.

Узагальнена характеристика споживання холодної води закладом визначається як:

                              ,                         (2)

де   n – кількість періодів, за якими усереднюється споживання холодної води закладом;

– фактичний рівень споживання холодної води закладом відповідно до нарахувань за  j-й період i-го місяця, куб.м.;

 – фактична кількість робочих днів у  j - му періоді  i-го місяця, днів;

 – фактична кількість відвідувачів закладу в j -му періоді i-го місяця, чоловік.

Для виключення з аналізу періодів, протягом яких спостерігалися відхилення в водоспоживанні (карантини, збої у водопостачанні тощо), аналізується величина. Якщо для періодів з 1 до  n величина  (де  –  середнє значення характеристики споживання холодної води закладом для періодів з 1 до  n ), то j-й період в розрахунках базового рівня не враховується.

Річний базовий рівень споживання холодної води закладом, визначається як:

                                                               (3)

де  –  річний базовий рівень споживання холодної води в куб.м.

За відсутності окремого вузла обліку холодної води, базовий рівень приймається відповідно до рахунків водопостачальної  компанії.

  1. Рекомендації щодо коригування плану витрат на холодну воду

Для планування витрат на енергоносії на наступний рік має бути врахована інформація щодо:

кількості робочих днів закладу;

змін чисельності відвідувачів та персоналу;

зміни режиму роботи закладу.

  1.  Рекомендації щодо доцільності впровадження проектів з підвищення ефективності водоспоживання

Величина економії або перевитрат холодної води визначається після закінчення звітного періоду, виходячи з базового рівня споживання холодної води та фактичного рівня споживання, досягнутого після впровадження енергозберігаючих заходів, і визначається як:

                                                                          (4)

де  – економія холодної води, досягнута за результатами впровадження енергозберігаючих заходів, м3;

– розрахований відповідно до Методики базовий рівень споживання холодної води закладом, м3 ;

– фактичний рівень споживання холодної води закладом у звітному періоді, м3.

У випадку якщо ,  необхідно визначити причини перевитрат холодної води та визначити шляхи їх усунення.


Додаток 6. Рекомендації щодо підготовки  технічних завдань на впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

Енергетичний аудит.

Обов’язкові вимоги:

наявність приладів для проведення енергетичного аудиту з невичерпаним строком повірки або метрологічної атестації;

перелік приладів, для проведення енергоадиту будівель повинен включати  логери температури і вологості, тепловізор, люксметр, вимірювач СО2; струмовимірювальні клещі-ватметр; дальномір.

підтверджений досвід виконання енергетичних аудитів в бюджетних закладах в кількості, що перевищує заплановану кількість енергоаудів;

наявність спеціалістів з технічною освітою, що мають сертифікат енергоаудитора та досвід виконання енергоаудитів;

наявність методології на виконання енергоаудитів, зокрема наявність діючих в Україні стандартів з енергоаудиту;

підтвердження виконання розрахунків згідно з діючими нормативами.

Рекомендовані параметри:

підтверджена інформація щодо виконання робіт на об’єктах відповідно до підготовлених раніше енергоаудитів.

Система моніторингу енергоспоживання.

Обов’язкові вимоги:

система моніторингу повинна відповідати діючій структурі управління містом;

система повинна дозволяти модифікацію під задачі енергоменеджера;

система повинна мати можливість працювати як в ручному так і в автоматизованому режимі;

система повинна мати мінімальні затрати на експлуатацію;

можливість вводу та аналізу даних про споживання всіх наявних енергоресурсів;

можливість вводу та аналізу даних про параметри мікроклімату;

ввід та аналіз даних по зовнішній температури;

можливість обміну даними між різними системами;

можливість приймання даних від давачів та лічильників без участі людини;

ведення архівів про енергоспоживання та параметрів мікроклімату та погодних даних строком не менше ніж 5 років;

розмежування доступу;

захист інформації від несанкціонованого втручання.

Рекомендовані параметри:

ведення даних про параметри роботи тепломережі;

можливість дублюючого каналу зв’язку.

Приклад технічного завдання на систему моніторингу енергоспоживання

ВСТУП

Дане технічне завдання містить вимоги до можливостей та функціоналу системи моніторингу споживання енергоресурсів.

Реалізація системи моніторингу дозволить забезпечити належний контроль за станом енергоспоживання в бюджетних закладах, що стане  основою функціонування системи енергетичного менеджменту та ефективного впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. Наявність моніторингу дозволить виявляти випадки нераціонального енергоспоживання, планувати витрати на енергоносії та визначати будівлі, що потребують першочергового впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Програмне забезпечення Системи моніторингу – веб-сайт та база даних закладів бюджетної сфери міста та значень спожитих ними обсягів теплової енергії, електричної енергії, холодної та гарячої води, внутрішніх температур в приміщеннях.

Заклад – будівля бюджетної сфери міста, задіяна в системі моніторингу.

Дані енергоспоживання – накопичувальні та миттєві значення приладів обліку теплової енергії, електричної енергії, холодної (гарячої води) та показники приладів для вимірювання внутрішніх температур в приміщеннях.

Накопичувальні значення приладів обліку:

теплова енергія  теплоспоживання, маса та (або) об’єм в подавальному та зворотному трубопроводах, час напрацювання;

електрична енергія – показання електролічильника;

холодна (гаряча вода) – показання лічильника;

Миттєві значення: температура в подавальному та зворотному трубопроводах (за показниками вузла обліку теплової енергії), температура в приміщеннях закладів.


ОСНОВНІ ЗАДАЧІ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ В БУДІВЛЯХ

виявлення неефективного енергоспоживання;

прогнозування витрат на енергоносії;

планування впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання;

збір та накопичення бази даних щодо енергоспоживання по закладам;

ведення бази характеристик будівель, що впливають на енергоспоживання;

визначення фактичної економії енергоресурсів після впровадження заходів;

стимулювання персоналу до ощадного енергоспоживання;

допомога енергоменеджерам у прийнятті рішень щодо підвищення ефективності енергоспоживання;

інтеграція з іншими системами, зокрема з системами розрахунків за енергоносії, системами енергопостачальних організацій.

 ІСНУЮЧА СИТУАЦІЯ

Облік енергоспоживання в закладах ведеться за показниками діючих вузлів обліку теплової енергії, електричної енергії, холодної (гарячої) води.

Лічильники теплової енергії

Лічильники теплової енергії, що встановлені в будівлях дозволяють отримувати інформацію про миттєве, погодинне та подобове теплоспоживання, температуру та витрати теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах.

Лічильники обліку води

Як правило, встановлені лічильники механічного типу, що не мають імпульсних або інтерфейс них виходів.

Лічильники обліку електроенергії

Встановлені лічильники різних типів, частина яких має інтерфейсні та/або імпульсні виходи.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ

Ієрархія об’єктів в системі (будівля-заклад-управління-департамент) повинні відповідати діючій організаційній структурі муніципалітету та мати можливість коригуватися у разі її зміни;

Система повинна мати декілька рівнів доступу, таких як енергоменеджери (штатні одиниці структурних підрозділів муніципалітету) та оператори вводу даних (відповідальні особи в закладах);

Забезпечення цілодобового доступу всіх користувачів до програмного забезпечення Системи через веб-інтерфейс (за допомогою веб-браузера, без додаткових інсталяцій на пристрій користувача);

Наповнення бази даних забезпечується шляхом ручного внесення даних енергоспоживання;

Накопичувальні та миттєві значення вносяться в наступних одиницях виміру:

- теплоспоживання в Гкал, ГДж, МВт.год;

- температура в  подавальному та зворотному трубопроводах в градусах Цельсія;

- маса в подавальному та зворотному трубопроводах в тоннах;

- об’єм в подавальному та зворотному трубопроводах в куб.м.;

- час напрацювання (вузол обліку теплової енергії) в годинах;

- електроспоживання – показник лічильника електричної енергії;

- споживання води – показник лічильника холодної (гарячої води);

- температура в  приміщеннях закладу в градусах Цельсія.

Кількість приладів обліку енергетичних ресурсів та приладів для вимірювання температури в приміщеннях за якими вносяться дані до бази даних системи кожного енергетичного ресурсу може бути не обмежена.

Здійснення аналізу споживання всіх видів енергетичних ресурсів, облік яких забезпечується приладами обліку та внутрішніх температур в приміщеннях за показами встановлених приладів шляхом візуалізації інформації у табличному та графічному виглядах.

Можливість попередження появи аварійних ситуацій в системах теплопостачання закладів для їх недопущення.

Надійне збереження та захист даних від несанкціонованого доступу.

Можливість розширення Системи у відповідності до вимог Замовника, в т.ч. до виконання функцій автоматизованого обліку енергоспоживання (комбінований збір даних).

ВИМОГИ ДО АНАЛІЗУ ДАНИХ СПОЖИВАННЯ

порівняння даних енергоспоживання для закладу за різні періоди;

порівняння фактичного споживання з базовим рівнем та лімітами (за наявності їх встановлення);

порівняння закладів між собою, особливо для однотипних будівель;

перевірка кореляції між споживанням різних видів енергоресурсів та зовнішніми/внутрішніми умовами;

виявлення «проблемних» закладів, що могли б відображатися в головному вікні та показувати найбільш критичні будівлі без входження безпосередньо в заклад;

наявність підказок про основні причини несправностей, щоб користувач навіть початкового рівня міг би користуватися системою;

формування звітів у форматі PDF та експорт даних у форматі XLS.

ОБСЯГИ РОБІТ

внесення первинної інформації до бази даних Системи щодо закладів, які передбачається задіяти;

внесення первинної інформації до бази даних Системи щодо наявних приладів обліку в закладах;

розробка інструкцій та проведення навчання з користування Системою для кожного кола користувачів.

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРИСТУВАЧА

Робоча станція (персональний комп’ютер, ноутбук, планшет) з операційною системою Microsoft Windows XP/Vista/7, Linux або Macintosh та веб-браузером Google Chrome, Mozilla.


Додаток 7.Посадова інструкція енергоменеджера.

1. Загальні положення

1.1. Енергоменеджер відноситься до категорії фахівців і безпосередньо підпорядковується [найменування посади безпосереднього керівника].

1.2. На посаду енергоменеджера призначається  особа, що має вищу професійну освіту відповідного профілю і стаж роботи [значення] років.

1.3. Енергоменеджер призначається та звільняється з посади  наказом [найменування посади керівника].

1.4. Енергоменеджер повинен знати:

- законодавство та нормативні документи в галузі енергоефективності, законодавство про охорону навколишнього середовища;

- концепцію енергетичного менеджменту та енергетичної ефективності;

- принципи формування бюджету міста і методи розробки бізнес-планів в галузі енергетичної ефективності;

- технологію виконання будівельних та ремонтних робіт;

- методику оцінки енергетичного менеджменту і підготовки працівників в цій області;

2. Завдання та обов'язки

Енергоменеджер:

2.1. Розробляє та вдосконалює політику ощадного використання енергоресурсів в сфері _____________.

2.2. Аналізує показники споживання енергоресурсів.

2.3. Організовує моніторинг споживання енергії в підпорядкованих закладах і в  цілому по підрозділу.

2.5. Готує пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання, технічного обслуговування і функціонування закладів.

2.6. Визначає ефективність роботи споживачів енергії.

2.7. Здійснює контроль за інвестуванням в заходи щодо економії енергії.

2.8. Проводить внутрішній енергетичний аудит.

2.9. Перевіряє і оцінює рахунку на оплату за спожиту енергію і пов'язані з енергоспоживанням договори.

2.10. Визначає і постійно контролює питомі показники енергоспоживання та базові рівні енергоспоживання.

2.11. Вносить керівництву пропозиції, що стосуються організації і технології, а також нової інвестиційної політики.

2.12. Проводить розрахунки капіталовкладень і експлуатаційних витрат.

2.13. Розробляє пропозиції з метою зацікавити персонал в економії енергії.

2.14. Стежить за змінами законодавства та нормативних документів в галузі енергоефективності, податків, охорони навколишнього середовища, субсидій, технологічного приєднання тощо.

2.15. Відстежує рішення місцевої влади, що стосуються даного виробництва, екології, споживання енергії тощо.

2.16. Керує підлеглим персоналом.

2.17. Консультує з питань економії енергії та використання нового обладнання в закладах, а також з питань тарифної політики.

2.18. [Інші посадові обов'язки].

3. Права

Енергоменеджер має право:

3.1. На всі передбачені законодавством України соціальні гарантії.

3.2. Вимагати створення умов для виконання професійних обов'язків, в тому числ