Напрям оцінювання

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

За результатами спостереження за освітнім середовищем, опитування учасників освітнього процесу з'ясовано, що в закладі вживаються заходи щодо безпечного облаштування території. Територія закладу чиста, доглянута,  огороджена парканом однак, він має незначні пошкодження. Окрасою подвір’я є великі квітники; немає нагромадження сміття, будівельних матеріалів чи опалого листя; відсутні дерева та кущі з отруйними плодами. Територія недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. У приміщення допускаються виключно учасники освітнього процесу. Є 2 майданчики, обладнані ігровим та спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів, проте відсутні тіньові навіси-альтанки.

Із інтерв’ю з керівником та під час вивчення документації з’ясовано, що територія закладу щодня оглядається завгоспом, обстежуються приміщення та кабінети підвищеної небезпеки, чотири рази на рік здійснюється комплексне обстеження закладу під час тижнів охорони праці та кожного року створюється комісія, яка оцінює стан готовності до нового навчального року. Поблизу ліцею розташований стадіон, де проходять заняття фізичної культури. Сучасний футбольний майданчик зі штучним покриттям, зони для занять легкою атлетикою, спортивні тренажери.  Обладнання справне, підтримується в належному стані. Є альтанка для відпочинку. Облаштування приміщень закладу є безпечним (неслизьке покриття підлоги, візуалізація призначень приміщень, вказівники, відсутність несправного чи пошкодженого обладнання, захаращення коридорів). У закладі наявний  спортзал.  Роздягальні облаштовано для учнів 5-11 класів окремо для хлопців та дівчат. Навчальні приміщення для здобувачів освіти початкової школи є непрохідними, відокремленими та недоступними для користування здобувачами інших вікових категорій. У цокольних та підвальних поверхах відсутні навчальні приміщення. Під час спостереження за освітнім середовищем встановлено, що для всіх учасників освітнього процесу забезпечено комфортні умови для перебування в школі: повітряно-тепловий режим і режим прибирання відповідає вимогам Санітарного регламенту: здійснюється щоденне вологе прибирання усіх приміщень та провітрювання відповідно до графіка. За результатами анкетування 100% учнів задоволені облаштуванням території, 130% - дизайном приміщень (вестибюлі, рекреації, актова зала), 141% - чистотою та облаштуванням навчальних кабінетів; 97% - чистотою та облаштуванням туалетних кімнат; 145% -  чистотою та облаштуванням їдальні; 126% - чистотою та облаштуванням спортивної зали; 113% - температурним режимом у закладі освіти; 117% - бомбосховище відповідає вимогам безпеки та гігієни.

 Усі навчальні приміщення закладу мають природне та штучне освітлення, що є рівномірним і не створює блиску, відповідає вимогам ДБНВ.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». Задовольняються потреби учасників освітнього процесу у безпечній та якісній питній воді, зокрема через використання індивідуальних ємностей кожним учнем, також у класних кімнатах наявні кулери з питною водою та кип'ячена вода в їдальні. У закладі освіти є окремі туалетні кімнати для учнів та педагогічних працівників, для дітей з ООП. Туалетні кімнати обладнані кабінками, забезпечені  рідким милом; розміщено інформаційні матеріали щодо дотримання правил гігієни. Усі приміщення закладу освіти використовуються в освітньому процесі. Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність. Вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу, а саме: поділ класів за профілями та на групи для вивчення окремих предметів, пропорційний розподіл здобувачів освіти у класах однієї паралелі, раціональне використання навчальних приміщень та облаштування зон ігрового та мотивуючого спрямування для учнів початкової школи. Педагогічні працівники мають робочі місця в класних кімнатах, навчальних кабінетах; є окрема учительська кімната для роботи та відпочинку педагогів. Для учнів початкової та старшої школи облаштовано місця відпочинку в коридорах закладу, у  початкових класах  облаштовано ігрові осередки з м’якими килимками, мішками для сидіння та ігровими конструкторами), однак для учнів 5-11 класів недостатньо таких осередків для відпочинку в коридорах та вестибюлі. За результатами спостереження за освітнім середовищем, вивчення документації та інтерв'ю з директором з'ясовано, що заклад освіти забезпечений необхідними навчальними кабінетами і приміщеннями для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Відповідно до статистичної звітності ЗНЗ-1 у закладі є достатня кількість навчальних приміщень, 1 спортзал та 1 актова зала. За результатами спостереження за освітнім середовищем та аналізу інтерв'ю директора  встановлено, що навчальні кабінети обладнані для виконання вимог державних стандартів та навчальних планів (9 класних кімнат початкової школи, що обладнані відповідним матеріально-технічним забезпеченням, необхідним для реалізації НУШ та 18 навчальних кабінетів для 5-11-х класів, обладнані засобами навчання, зокрема для проведення лабораторних та практичних робіт). Є Кабінет безпеки. Проведено капітальний ремонт, забезпечено сучасний дизайн і технічне обладнання кабінетів, але спортзал потребує оновлення спортивного інвентаря, а бібліотека, кабінет трудового навчання, Клас безпеки– навчального обладнання. За результатами спостереження за навчальними заняттями та інтерв’ю з керівником і заступниками керівника із навчально-виховної роботи з’ясовано, що навчальні приміщення закладу освіти забезпечено доступом до дротової та бездротової мережі Інтернет, який дає можливість використовувати електронні освітні платформи під час підготовки та проведення навчальних занять та інших заходів. За результатами спостереження за освітнім середовищем, навчальними заняттями та вивченням документації можна зробити висновок, що у закладі освіти організовано роботу з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу: призначено особу відповідального за охорону праці; проводяться навчання та інструктажі із залученням відповідних служб, що зафіксовано у відповідних журналах та підтверджено переважною більшістю педагогів(95, 92%) й учнів (87,27%). У річному плані роботи закладу освіти передбачені навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги.

За участю практичних психологів та  відповідних служб проводяться профілактичні заходи для учасників освітнього процесу щодо збереження життя і здоров’я, усунення причин та профілактики дитячого травматизму (тижні безпеки життєдіяльності, розроблені бесіди, години спілкування для усіх вікових категорій). 3 метою створення належних умов навчання та праці у ЗО проводять інструктажі з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травматизму та дотримання розробленого алгоритму дій у разі нещасного випадку, в річному плані закладу враховано навчання педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги. 100% вчителів володіють навичками домедичної допомоги та обізнані з порядком дій у разі травмування учасників освітнього процесу.  Із аналізу результатів спостереження за освітнім середовищем та навчальними заняттями з’ясовано, що учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки  життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки, прийнятих у закладі освіти, як під час перерв так і при проведенні навчальних занять, виконанні практичних та лабораторних робіт. Оскільки питання безпеки середовища, дотримання правил і вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності під час освітнього процесу, проведення профілактичної роботи є предметом постійної уваги керівництва та персоналу, упродовж останніх двох років нещасних випадків у закладі не зафіксовано.

За результатами спостереження за освітнім середовищем, вивчення документації та інтерв’ю з керівником та заступниками керівника експертною групою з’ясовано, що у закладі створюються належні умови для харчування учасників освітнього процесу: наявне щоденне меню-розклад; визначено режим харчування для учнів початкової школи та 5- 11 класів, забезпечено матеріально технічний стан харчоблоку та їдальні, в оформленні використано інформацію щодо здорового харчування, здійснюється щоденний контроль за якістю продуктів, умовами їхнього зберігання. Їдальня розрахована на 160 місць. Приміщення їдальні, столи, стільці, місця для видачі готових страв чисті та регулярно миються. У кожному навчальному кабінеті та окремо біля їдальні облаштовано рукомийники, наявне рідке мило. Для контролю безпеки харчування, формування культури та правильних харчових звичок розроблено систему НАССР. За результатами опитування батьків встановлено, що у їдальні харчується 65% учнів, 59%  учнів задоволені харчуванням, 30% батьків не влаштовує висока вартість харчування та несмачні страви.  69% учнів зазначили, що страви в їдальні смачні та різноманітні. Близько 24 % учнів не харчуються. Причини: 21% зазначили, що їжа не смачна, 17% - купують їжу біля школи, 34% - приносять бутерброди із собою. 69% здобувачів освіти зазначили, що вони проінформовані про правила поведінки під час прийому їжі та вплив харчування на стан здоров’я.

76% учителів вважають їжу смачною та різноманітною.  В асортименті їдальні  відсутня продукція, заборонена Санітарним регламентом. Медичний працівник контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм на всіх етапах приготування страв та їх реалізації.

Під час спостереження за освітнім середовищем виявлено, що мережа інтернет використовується для навчальних цілей під час уроків  і закладом вжито заходів для безпечного використання мережі Інтернет: встановлено антивірусне програмне забезпечення, але наявний доступ до сайтів з небажаним змістом. Здійснюється постійний моніторинг шкільних ресурсів щодо розміщення на них інформації та збереження персональних даних учасників освітнього процесу; обмеження за часом роботи за комп'ютером. Розроблено правила користування Інтернетом для школярів.

З аналізу результатів спостереження за освітнім середовищем, вивчення документації та результатами анкетування можна зробити висновок, що переважна більшість учнів (89%) та більшість батьків (89%) поінформовані про те, як безпечно користуватися мережею Інтернет. Педагогічні працівники закладу систематично проводять просвітницьку роботу щодо розвитку медіакультури та медіаграмотності, попередження кібербулінгу . Про це зазначило 92% батьків. Така робота здійснюється, як в очному форматі, під час уроків і позакласних заходів, так і в дистанційному - шляхом розміщення пам’яток на сторінках офіційного сайту школи та їх розсилки в батьківські й учнівські групи, створені в месенджері Viber.

У закладі налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу. Адаптації потребують учні 1-х, 5 – х,10-х, новоприбулі здобувачі освіти будь – яких класів та діти з ООП, діти ВПО. Проводяться консультації класних керівників та батьків з метою забезпечення адаптації учнів, корекційно-розвивальна робота з учнями, які виявили низький рівень адаптації, діагностика рівня загальної тривожності в ліцеї здобувачів освіти 5-х  класів, діагностика психологічної зрілості дітей до навчання. Розроблено план адаптації школярів до процесу навчання в 1-х, 5-х, 10-х класах. Напрацьовано методичні прийоми з питань  адаптації: здійснюється  інтегрований підхід до навчання, застосовуються ігрові та проєктні технології. Учителі продумують різнорівневі завдання. На уроках практикується командна і групова робота. Створюються ситуації успіху.  Здійснюється наставництво. Також створюються  умови для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище, зокрема:  безбар’єрне середовище, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей, корекційне спрямування змісту, форм та методів навчання. Наявна ресурсна кімната. За результатами опитування  80% батьків зазначили, що в адаптаційний період їх дитина не втрачала інтересу до навчання; 94% - не було ніяких конфліктів ні з однокласниками, ні з учителями, ні ознак стурбованості.

За результатами опитування (опитувальник для практичного психолога/ соціального педагога) у закладі надається психологічна допомога та емоційна підтримка учням, які є внутрішньо переміщеними особами та із сімей учасників АТО/ООС, військових ЗСУ, постраждалих від воєнних дій. Створюються групи психологічної підтримки, проводяться психоедукаційні міні-лекці,  індивідуальні та групові консультації, корекційні заняття, навчаються технікам самодопомоги.

У закладі проводяться заходи з адаптації педагогічних працівників до умов праці: організовано стажування та наставництво. Складено індивідуальні плани молодого педагога. Відбувається взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів. Допомога молодому педагогу у розробці  уроків та позаурочних заходів. Обговорення новинок педагогічної літератури. Психологом та соціальним педагогом надається психологічна підтримка педагогічним працівникам з питань адаптації до умов роботи: проводяться психоедукаційні міні-лекці, індивідуальні та групові консультації, навчаються технікам самодопомоги та саморегуляції, тренінгові заняття.

Також проводяться заходи з адаптації учителів до змін в освітній політиці, умовах праці:  бесіди, тренінги, круглі столи, засідання педагогічних рад, педагогічних спільнот, консиліуми, де розглядаються питання змін.

23% учителів зазначило, що обговорюються зміни умов праці у закладі, 21% - обговорюються зміни в освітній політиці  закладу та проводяться тренінги з аналізом педагогічних ситуацій; 17% - заходи, спрямовані на формування команди та взаємин у колективі; 19% - проводиться індивідуальна робота з керівництвом або психологом та соціальним педагогом.

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Заклад освіти дбає про створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації. У 2023 році розроблено, затверджено й оприлюднено План заходів із протидії булінгу (цькуванню), спрямованих на всіх учасників освітнього процесу, передбачають залучення різних служб, зокрема, працівників Національної поліції. У закладі створена постійнодіюча комісія. Проводиться постійний моніторинг психічного здоров'я практичним психологом, соціальним педагогом, класними керівниками. Практичним психологом проводяться психоедукаційні лекції, тренінги, профілактичні програми, інтерактивні заняття, флешмоби, консультування, індивідуальна робота в класах. Для попередження насильства або раннього виявлення його ознак у закладі проводиться анкетування для виявлення проявів насильства, здійснюється інформаційно-просвітницька робота,  переглядаються та обговорюються відеоматеріали, тренінгові заняття,  акція «16 днів проти насильства». Існує консультативний пункт «Скринька довіри». Практичний психолог здійснює  роботу щодо запобігання проявів дискримінації між учасниками освітнього процесу: проводить тренінгові заняття «Знай та реалізовуй свої права та обов'язки». Найчастіше до практичного психолога  надходять звернення від учасників освітнього процесу щодо підвищеної тривожності, панічних атак, мотивації до навчання, профорієнтації, конфліктних ситуацій в сім'ї або в класі.

Аналізуючи опитувальник представника учнівського самоврядування, виявили, що  учні брали участь у розробленні Плану заходів із запобігання та протидії булінгу (цькуванню): надавали пропозиції щодо теми проведення позаурочних заходів з профілактики конфліктних ситуацій з використанням медіації, організації занять з формування навичок ефективного спілкування та мирного розв'язання конфліктів, а також тематичних рольових ігор для початкових класів.

За результатами анкетування 30% учителів створюють в класі атмосферу рівності, доброзичливості, взаємодопомоги; 29% - власним прикладом навчають дітей толерантному ставленню та взаємоповазі; 22%-  проводять класні години, бесіди з учнями; 19% - проводять інформаційно-просвітницькі заходи для батьків учнів.

96% педагогів вважають,  що в закладі наявні безпечні умови навчання та праці: здійснюється інформування педагогічних працівників щодо ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. 94% педагогів вважають, що відбувається систематична співпраця з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу; 96% - наголошують на комфортній міжособистісній взаємодії, що сприяє емоційному благополуччю педагогів, учнів та їхніх батьків. 96% -  вважають, що  кожен педагог вільно висловлює власні думки під час обговорення питань, відсутній тиск керівництва на педагогічних працівників та діє система психологічної допомоги для педагогів. 93% - між колегами існує особистісно-довірливе спілкування. 86% - зазначило, що  керівництво закладу  ставиться уважно до  прохань і пропозицій здобувачів освіти.

За результатами анкетування виявлено, що 74% батьків зазначили, що дитина з гордістю розповідає про свої успіхи у школі та йде до школи в піднесеному настрої, з радістю, але 6% - зазначили, йдуть діти до ліцею в пригніченому настрої, скаржаться на взаємини з однокласниками або з іншими учнями. І тільки 3% учнів неохоче йдуть до ліцею, скаржаться на упереджене ставлення з боку вчителів. 82% вчителів вважають поодинокі випадки образливої поведінки, приниження з боку однокласників та інших учнів ліцею. 94% батьків учнів вважають неприпустимими  випадки фізичного насильства з боку однокласників та інших учнів школи, психологічний тиск з боку вчителів та керівництва школи; 82% зазначили, що психологічний тиск з боку вчителів та керівництва ліцею відсутній.

64% здобувачів освіти з гордістю розповідаю про свої успіхи у школі, але у 18% дітей відсутній інтерес до навчання та його результатів; 72% - йдуть  до ліцею в піднесеному настрої. 12% здобувачів освіти відчувають упереджене ставлення з боку керівництва ліцею. У 20% - відсутнє бажання йти до школи.

19% здобувачів освіти зазначили, що отримують інформацію про те, що таке булінг, інші форми насильства від класного керівника; 18% - від психолога чи соціального педагога; 13% - від працівників поліції та соціальних служб, які виступали в ліцеї та з соцмереж та інтернеті; 8% - з сайту; 10% - від батьків і однолітків.

Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини. Аналізуючи форму спостереження за освітнім середовищем бачимо, що  учасники освітнього процесу постійно взаємодіють на засадах взаємоповаги; не спостерігаються випадки образливої поведінки, приниження, прояви психологічного  насильства в закладі; постійно  впроваджується культура гендерної рівності (рівність прав та можливостей жінок і чоловіків). Учасники освітнього процесу постійно дотримуються правил поведінки (визначено відповідальних осіб, чергування). Розроблені правила поведінки здобувачів освіти, які оприлюднено у різний спосіб (у класних куточках, у фоє, на сайті закладу), проте вони не формують позитивної мотивації. Відбувається ознайомлення учасників освітнього процесу із Правилами поведінки, прийнятими у ліцеї на класних годинах. До розроблення Правил залучаються учні.

З інтерв'ю з практичними психологами з’ясовано, що з метою попередження та протидії булінгу (цькуванню) в закладі проводяться інформаційно-просвітницькі заходи, здійснюється облік відвідування та аналіз причин відсутності учнів, заклад  співпрацює працівниками ювенальної превенції, службою у справах дітей, патрульною поліцією та залучає до виховних годин, бесід. Фахівці вказаних служб систематично залучаються до проведення спільних заходів, метою яких є підвищення рівня обізнаності школярів з питань профілактики та протидії булінгу, запобігання дискримінації та різним формам насильства в учнівському середовищі. Учителі та соціальний педагог також долучаються до навчання з питань превенції ризикованої поведінки учнівської молоді.

Представники учнівського самоврядування беруть участь у розробленні Правил поведінки у школі: вносили пропозиції щодо організація чергування по школі та класі, щодо організації дозвілля на перерві, самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог щодо збереження шкільного майна, води, електроенергії.

Учнівське самоврядування сприяє дотриманню учнями Правил поведінки у ліцеї. Контролює дисципліну та порядок в закладі під час чергування, відвідування занять учнями, організовує дозвілля на перервах.

 93% учителів зазначили, що правила поведінки розроблені, оприлюднені на стенді та вебсайті школи і учасники освітнього процесу їх дотримуються, а 37% - правила поведінки розроблені, оприлюднені на стенді та вебсайті школи, однак учасники освітнього процесу не завжди їх дотримуються. 94% батьків теж ознайомлені  з правилами поведінки, що діють у ліцеї. 80% учнів підтвердили, що правила розроблені, оприлюднені на стенді та вебсайті школи, і вони їх  дотримуються.

Керівник та заступники керівника  закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Створена комісія з розгляду випадку булінгу (цькування). Випадків булінгу не зафіксовано.

У закладі проводиться інформаційно-просвітницька робота з учасниками освітнього процесу щодо протидії булінгу та запобіганню проявів насильства.

Аналізуючи опитувальник керівника закладу, з’ясовуємо, що  в ліцеї проводяться з учасниками освітнього процесу заходи  щодо реалізації антибулінгової політики в школі: ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою щодо попередження проблем насилля. Проведення зустрічей, круглих столів, тренінгових занять із залученням представників правоохоронних органів. Створено інформаційний куточок для учнів.  З метою формування обізнаності про онлайн-безпеку серед учасників освітнього процесу проводяться заходи: перегляд відеоматеріалу з теми, перегляд освітнього серіалу "Обережно! Кібершахраї", День безпечного інтернету, уроки з теми.

У закладі ведеться облік відвідування учнями навчальних занять, здійснюється аналіз причин відсутності учнів на навчальних заняттях, потім  відбувається спілкування з учнями та батьками, письмові пояснення від батьків.

Заклад співпрацює зі службами: з ювінальною превенцією, з Безоплатною правовою допомогою, Службою у справах дітей для вирішення проблем, пов’язаних з булінгом/насильством).

З інтерв'ю з практичним психологом з’ясовано, що надається допомога  дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема: здійснюється соціально-педагогічний патронаж, надаються консультації індивідуальні та групові, переадресація до фахівців. Постійна співпраця зі Службою у справах дітей, поліцією, відділом освіти, селищною радою.

У закладі освіти вживаються заходи для попередження проявів насильства, зокрема: проводяться ряд превентивних заходів. Усі учасники освітнього процесу ознайомлені із законодавством щодо попередження проявів насильства. Учні звертаються  за допомогою до практичного психолога та соціального педагога, зокрема в конфліктних ситуаціях з однокласниками (конфлікти учень-учень, дитина-батьки, учень-вчитель).  Практичний психолог  реагує на подібні звернення: повідомляє адміністрацію, батьків, бере участь у роботі комісії навчального закладу з питань протидії насильству чи булінгу.

67% учителів зазначили, що не зверталися до керівництва з приводу випадків булінгу , бо таких випадків не було; 33% - проблема вирішувалась конструктивно і подібних випадків більше не траплялося. 78% учителів  зверталися до психолога та отримували кваліфіковану допомогу або консультаці; 18% - не зверталися; 4 % - зверталися, але  не отримали очікуваної допомоги.

69% батьків не зверталися, бо таких випадків не було; 23% говорили, що проблема вирішувалась конструктивно і подібних випадків з дитиною більше не траплялося, 88% батьків не зверталися за допомогою до психолога; 9% -зверталися та отримували кваліфіковану допомогу або консультацію; 3% - зверталися, але не отримали очікуваної допомоги.

Якщо учень був свідком булінгу, то 30% учнів зазначили, що зверталися за допомогою до заступника та класного керівника, 13% - не потерпали від булінгу, а ще зверталися до вчителів та психолога чи соціального педагога.

48% учнів заявили, що булінг припинився після скарги; 9%- булінг припинився, але не надовго; 22%- не було вжито заходів.

80% учнів зазначили, що випадки психологічного насильства не траплялися останнім часом; 20% - так. 30% учнів психологічного насильства зазнавали від інших учнів; 19% - однокласників та батьків інших учнів.

94%  учнів зазначили, що не траплялося  з ними за останній рік у школі або за її територією випадків ні економічного, ні фізичного насильства, а 6% - так. 19% -  зазнавали економічного насильства від однокласників, інших учнів. 64% - не зверталися ні до кого за допомогою, 30% -  зверталися та отримували кваліфіковану допомогу або консультацію.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Результати спостережень свідчать, що в закладі поступово створюється зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище. Забезпечено безперешкодний рух територією закладу (широкі не захаращені алеї; двір заасфальтований) та доступ до будівлі, приміщень, широкі дверні проходи та коридори, наявність позначок, написів на дверях, вказівників, наявний пандус, але немає можливості безперешкодного пересування між поверхами для людей з обмеженими можливостями та контрастного, рельєфного маркування на стінах та підлозі, перед та на кінці сходової частини. Наявні туалетні кімнати для осіб з ООП (широкий безпороговий прохід, наявність поручнів, достатня площа). Вони вільно та зручного можуть переміщуватися у навчальних кабінетах та користуватися меблями. У закладі  замінено меблі, шафи, полиці, стелажі надійно закріплені, висота учнівських парт та стільців регулюється за потребою. Створена ресурсна кімната та  оснащена відповідно до освітніх, вікових запитів осіб з ООП з урахуванням ІПР, містить навчально-пізнавальну та ігрові зони. Наявне комп’ютерне обладнання та  обладнання для забезпечення корекції мовленнєвої сфери відповідно до потреб учнів з ООП, обладнання для кабінету психологічної реабілітації, мультимедійне та демонстраційне обладнання,  дидактичні матеріали для розвитку ігрової діяльності (розвивальні ігри, моделі предметів, приладдя для малювання), моделі площинні, об'ємні, муляжі.

Не придбано корекційні засоби навчання для осіб із сенсорними порушеннями (зі зниженим слухом та глухих учнів), обладнання для осіб із сенсорними порушеннями (зі зниженим зором та для сліпих учнів) та корекційні засоби навчання для осіб сліпих та зі зниженим зором тому, що в закладі немає дітей з такими порушеннями. 

Наявний кабінет для  практичного психолога та соціального педагога, який оснащений дидактичними засобами. З інтерв’ю із заступниками та спостереження за навчальними заняттями робоча група з’ясувала, що навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти формуються переважно під час викладання окремих предметів.

 Забезпечується рухова активність школярів. У фоє розміщені тенісні столи. Учні самостійно виготовили на уроці трудового навчання шашки, тому під час перерв грають в настільні ігри.  За результатами спостережень за освітнім середовищем та навчальними заняттями встановлено, що простір закладу освіти сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей. Під час аналізу анкетування здобувачів освіти, експертами відмічено, що до прийняття рішень щодо змін в організації освітнього середовищ залучаються школярі. Оформлення приміщень має навчальну, пізнавальну, мотивуючу та розвивальну спрямованість. У дизайні доцільно обрано збалансовані кольорові рішення, використовуються змінні виставки творчих робіт учнів. Облаштування навчальних кабінетів початкової школи дозволяє швидко змінювати конфігурацію освітнього середовища, форми роботи під час заняття. Однак у старшій школі обладнання та засоби навчання використовуються не повною мірою. Це пов’язано з навчанням впродовж значного проміжку часу в режимі класних кімнат, а не кабінетної системи. Задля забезпечення практичної спрямованості навчання, діяльнісного підходу, варто керуватися принципом доцільності під час вибору засобів навчання та надавати перевагу можливостям ІКТ. За результатами спостережень робочою групою встановлено, що 100% вчителів під час організації роботи з учнями ООП використовують додаткові ігрові та навчальні матеріали, 25% - використовує допоміжні засоби для навчання (спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку), яких потребує дитина з ООП.

Посаду асистента учителя введено відповідно до кількості інклюзивних класів (8). Затверджено Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Створено команди психолого-педагогічного супроводу для кожної дитини з ООП. Склад Команди супроводу визначено відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у ЗЗСО, з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. До команди супроводу входять учителі-предметники, асистент вчителя, батьки та представники ІРЦ. Визначено способи адаптації/модифікації освітнього середовища, навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП. Індивідуальна програма розвитку розроблена для кожної дитини з ООП та заповнена відповідно до визначеної форми. Здійснюється моніторинг виконання ІПР з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини з ООП.

Учителі-предметники розробляють  індивідуальні навчальні плани дітей з особливими освітніми потребами. Кількість годин для проведення корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять з дітьми з ООП складає 9 і більше годин. Адміністрація закладу  надає методичної підтримки педагогічним працівникам ЗО з питань організації інклюзивного навчання.

За результатами опитувальника психолога робоча група встановила, що психолог забезпечує корекційну спрямованість освітнього процесу дітей з ООП: проводить розвивальні та арттерапевтичні заняття, застосовуючи прийоми, що сприяють інтелектуальному та фізичному розвитку дитини з ООП.

За результатами спостереження за проведенням занять в інклюзивних класах робоча група встановила, що усі учителі-предметники  пропонують індивідуальні завдання відповідно до потенційних можливостей учнів з ООП, надають додаткові пояснення щодо вивчення навчального матеріалу або виконання завдань; враховують темп сприйняття інформації та навчального матеріалу учнями з ООП; збільшують час на виконання завдань; надають можливість дитині з ООП обирати спосіб виконання завдання: писати ручкою чи олівцем, відповідати усно чи письмово, читати чи слухати;  залучають дітей з ООП до спільної діяльності з учнями класу; адаптують завдання для оцінювання результатів навчання дітей з ООП до особливостей сприйняття інформації; використовують заохочення, відзначають позитивну динаміку  дітей з ООП; застосовують альтернативні засоби комунікації. Здійснюють адаптацію навчального матеріалу: використовують картки-підказки, картки-інструкції, підбирають рівень складності завдань з урахуванням індивідуальних  можливостей учнів з ООП.

 75%  учителів модифікують зміст навчального предмета  з урахуванням особливих освітніх потреб учнів; 38% - використовують спеціальні методи; добирають форми роботи та види діяльності, що відповідають індивідуальним можливостям учнів з ООП; змінюють види діяльності, за потреби, використовує перерви у навчанні; підбирають матеріали до уроку з урахуванням індивідуальних потреб.

Асистент учителя надає допомогу в організації робочого місця дітям з ООП;  мотивує дітей з ООП до уважності, зосередженості, самостійного мислення, але не оцінює результати навчання дітей з ООП; надає додаткові пояснення, інструкції; допомогає дітям з ООП працювати над завданнями, надає додаткові пояснення; допомогає іншим дітям класу працювати над завданнями, надає додаткові пояснення; допомагає концентрувати увагу дітей з ООП; забезпечує учнів роздатковим матеріалом; бере участь в організації роботи учнів у групах; підтримує позитивний емоційний стан дітей з ООП; залучає  до спільної діяльності з іншими учнями класу.

Під час відвідування занять робочою групою встановлено узгодження  спільних дій між асистентом учителя та учителем-предметником, чіткий розподіл ролей та обов’язків.

З батьками проводяться профілактичні бесіди щодо особливостей розвитку, навчання та  виховання дітей з ООП. Запрошуються на засідання команди супроводу. Заклад тісно співпрацює з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо організації освітнього процесу та підтримки дітей з ООП.  Працівники ІРЦ беруть  участь у команді психолого-педагогічного супроводу, у розробленні  індивідуальної програми розвитку, проводять бесіди, надають методичну допомогу.

За результатами анкетування усі 100% учителів забезпечують реалізацію освітнього процесу дітей з ООП: ведуть щоденник спостережень з метою відстеження динаміки; надають інформацію батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП;  здійснюють підготовку інформації для учасників засідання Команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб розвитку та оцінки рівня досягнення цілей навчання, зазначених в ІПР; комунікують з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу.

Освітнє середовище мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя. Спостерігаючи  за освітнім середовищем  робимо висновки, що в закладі  запроваджено шкільну політику «мінімізації» відходів та сортування сміття; запроваджено енергозбереження; екологічна стежина; здійснено озеленення пришкільної території та класних кімнат. На шкільному вебсайті наявні матеріали про участь учнів в екологічних заходах, проєктах, акціях. Середовище мотивує до рухової активності на території та у приміщеннях ліцею (учні мають доступ до спортивного обладнання під час перерв, настільний теніс). Здійснюється контроль та попередження спроб тютюнопаління у приміщенні та на території школи. У початковій школі наявні осередки, елементи інтер’єру, що зацікавлюють учнів до пізнавальної діяльності (візуалізація на стінах), але в приміщенні старшої школи візуалізація відсутня. Наявні обладнання та засоби навчання використовуються у навчально-пізнавальній діяльності здобувачів освіти. За результатами анкетування здобувачів освіти виявлено, що 43% учителів використовують лабораторне обладнання, 39% - іноді і 18% - рідко. 100% використовують мультимедійне обладнання (інтерактивна дошка, проектор); 77%- комп’ютерну техніку і програми та гаджети; 20%-інколи; 2%- рідко. Усі користуються мережею інтернет( постійно-71%, часто – 18%, рідко – 2%, іноді – 10%); візуалізація інформації (карти, графіки, формули) –68%, іноді – 25%, рідко- 6%; наочність (муляжі, моделі, макети, гербарії, колекції) – 49%, іноді – 31%, рідко – 20%. Спортивний інвентар (м’ячі, обручі, гімнастична стінка, канат, ракетки, гімнастичні палиці, скакалки) – 92%, іноді – 8%.

За результатами анкетування  педагогічних працівників виявлено, що 32% у своїй діяльності використовують лабораторне обладнання, 37% - іноді, 31% - рідко. Мультимедійне обладнання (інтерактивна дошка, проектор)- 100%.  Комп’ютерна техніка і програми та гаджети – 98%, рідко – 2%.  86% - постійно користуються мережею інтернет, 2% - рідко, 12% - часто. Візуалізація інформації (карти, графіки, формули) –85%, іноді – 8%, рідко- 6%.  Наочність (муляжі, моделі, макети, гербарії, колекції) – 77%, іноді – 8%, рідко – 14%. Спортивний інвентар (м’ячі, обручі, гімнастична стінка, канат, ракетки, гімнастичні палиці, скакалки) – 47%, іноді – 18%, рідко – 35%.

За результатами спостереження виявлено, що приміщення та облаштування бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, культурно-освітніх заходів. Учні відвідують бібліотеку під час перерв та після уроків, працюють над індивідуальними та груповими завданнями, але бібліотека не діє як інформаційно-ресурсний центр. Бібліотека постійно функціонує. поповнюється бібліотечний фонд. Однак невелика площа унеможливлює її використання в рамках освітнього процесу для проведення групової, проєктної та іншої діяльності. У бібліотеці є один персональний комп’ютер з доступом до мережі Інтернет та використовується тільки бібліотекарем. За результатами спостереження та анкетування  34% учнів не відвідують бібліотеку, лише 21% використовують для самопідготовки, а 30% – для отримання підручників, 15% -  під час заходів зустрічей з письменниками, виставок учнівських робіт.

Вимога/правило

Вимога/правило

1.1

Вимагає покращення

1.2

Достатній

1.3

Достатній

За напрямом 1

Достатній