ОРГАНІЗАЦІЯ STEM-СЕРЕДОВИЩА В ЗДО
Олена ДАНИЛИШИНА
вихователь ДНЗ №63 «Посмішка»
Анотація. В роботі розглянуто впровадження STEM-орієнтованого навчання в освітній простір закладів дошкільної освіти, здатність дитячих садків забезпечити готовність вихователів підтримувати цей процес та створювати STEM-середовище до якого входять цільова складова, змістовно інформаційна, виховна, технологічна складова та система засобів навчання й виховання, які можна використовувати для покращення STEM-навчання. До важливих елементів STEM-середовища відносять архітектурно-ландшафні та природничо-екологічні об’єкти, що знаходяться на території та в приміщенні дошкільного закладу, як то куточок природи, міні-оранжерея, екологічна стежка, рослинна дослідна ділянка, метеомайданчик, альпійська гірка та осередок дослідницької лабораторної діяльності. Важливою умовою є функціонування STEAM-лабораторії, що має розвинути в дитини цікавість до світу, потяг до дослідницької діяльності, сприяти формуванню світогляду. У статті розглянуто умови та особливості створення у ЗДО таких типів лабораторій (осередків): лабораторія (осередок) в окремому приміщенні, тематичні міні-лабораторії та лабораторія на веранді, під частковим захистом.
Ключові слова: методи навчання, освітній процес, STEM-освіта, STEM-середовище, STEM-проект, STEM-навчання, STREAM-лабораторія.
Освітній процес у ЗДО має готувати дошкільників до потреб сучасного суспільства. Цифрова трансформація освітнього процесу обумовлена необхідністю якісної дистанційної та змішаної освіти в умовах воєнного стану. Провідне місце в умовах цифровізації посідає STEM-освіта – це педагогічний процес (технологія) формування та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці. STEM - акронім Science, Technology, Engineering, Mathematics, тобто поєднання природничих наук, інженерії, математики і технології для пізнання навколишнього світу. STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей із використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності.
Як же виховати майбутніх інженерів, ІТ-фахівців, дизайнерів – графіків, індустріальних дизайнерів, спеціалістів високотехнологічних виробництв? Культуру інженерного мислення слід формувати з дошкільного віку – розповідати дошкільникам про науку зрозуміло, доступно й цікаво, так, щоб майбутні технологічні фахівці спочатку захотіли пов’язати своє життя з інженерією і технологіями, а згодом, не відступили б від своєї мети та продовжили навчання та використання набутих знань на практиці.
Сучасні методики для навчання дошкільників покликані допомагати у формуванні креативних навичок; розвивати допитливість, сприяти покращенню пізнавальної активності; навчати вирішувати нестандартні завдання шляхом тестування та проведення різноманітних дослідів; сприяти розвитку вміння критично мислити та аналізувати; набути якостей, які необхідні для роботи в команді – навчитися будувати діалог із дорослими та своїми друзями; підготувати до дорослого життя, де вони можуть зіткнутися з незвичайними, нестандартними проблемами, до опанування технологічних інновацій у повсякденному житті.
STREAM-лабораторія – це новий елемент предметно-розвивального середовища ЗДО. Вона створюється для розвитку в дітей пізнавального інтересу, інтересу до дослідницької діяльності та сприяє формуванню наукового світогляду.
У той же час лабораторія – це база для специфічної діяльності дитини (робота в лабораторії припускає перетворення дітей у “науковців”, які проводять досліди, експерименти, спостереження). Під лабораторію можна використовувати звичайні підсобні приміщення. Бажано, щоб там були крани з водою й раковини, на дверях лабораторії вивішується табличка з назвою та емблемою, які діти придумують разом із дорослим.
Залежно від розміру приміщення в цій кімнаті можуть бути або тільки невеличкі столики, або столики зі стільчиками, розміщуються полиці для устаткування й матеріалів (скляних колб, пробірок, книг, макетів; на підвіконнях і поблизу них – ящики з рослинами для спостережень, влаштувати міні-город або міні-теплицю. Прикрасять стіни годинник, барометр, картини (пейзажі), панно із природних матеріалів. Штучних рослин в оформленні лабораторії слід уникати. Для проведення дослідів використовуються пакувальні матеріали різних розміру та форми: стаканчики різного ступеня прозорості й кольору з-під йогуртів, сметани тощо, коробки з-під тортів, пластмасові ложки для сипких матеріалів, палички, трубочки для коктейлів (нові), папір для фільтрування (типу промокальної або серветки), використовується також наявний спеціальний матеріал (глеки, стаканчики для переливання води, циліндри тощо). З метою досліджень у лабораторії та на прогулянках знадобляться лупи, бажано мати мікроскопи (п’ять приладів на підгрупу), термометри (для вимірювання температури повітря й води), пісочний годинник, будильник, великі й маленькі магніти, магнітну дошку, міні планетарій, миски та інші місткості різних розмірів, ваги, лінійки, мотузки та шнури різної довжини для вимірювань, комплекти для ігор із водою, папір, фломастери тощо [1]. У лабораторії також можна розмістити “Шафу знахідок”.
Видатний польський лікар і педагог Януш Корчак пропонував організувати “Шафу знахідок”. До цієї шафи діти (а краще, якщо це робитимуть і батьки групи) приносять і складають усе те незвичайне, що вони знаходять у довкіллі та що може бути цікавим для опису, порівняння, виховання спостережливості.
Наприклад: красивий листочок, фантик, камінчик. Надалі відбувається обговорення знайдених предметів.
Завданнями STREAM-лабораторії є:
- розширення уявлень дітей про фізичні властивості довкілля: знайомство з різними властивостями речовин (твердість, м’якість, сипкість, в’язкість, плавучість, розчинність); знайомство з основними видами і характеристиками руху (швидкість, напрямок);
- розвиток уявлень про основні фізичні явища (віддзеркалення, заломлення світла, магнітне тяжіння тощо);
- розвиток уявлень дітей про деякі чинники середовища (світло, температура повітря та його мінливість; вода – перехід в різні стани: рідкий, твердий, газоподібний, їх відмінність один від одного; повітря – його тиск і сила; ґрунт – склад, вологість, сухість тощо);
- розширення уявлень про використання людиною довкілля: сонце, земля, повітря, вода, рослини і тварини – для задоволення своїх потреб;
- знайомство дітей з властивостями ґрунту (входять до його складу пісок і глина);
- формування досвіду виконання правил техніки безпеки при проведенні фізичних і хімічних експериментів;
- розвиток емоційно-ціннісного ставлення до довкілля. Види лабораторій, які доречно створювати в дитячому садку: лабораторія в окремому приміщенні, тематичні міні-лабораторії, лабораторія на веранді, лабораторія на ділянці дитячого садка [2].
Для сюрпризних моментів можна використовувати незнайомих дітям персонажів або в лабораторії поселити постійних жителів. Логічно, коли лабораторія є частиною екологічного комплексу, що охоплює куточок природи, музей природи тощо. Можна використовувати під лабораторію як частину приміщення, так і коридор, або частину групового приміщення або роздягальні, якщо розміри приміщення дозволяють. Наявність у дитячому садку лабораторії в окремому приміщенні не означає, що в групах не потрібно мати міні-лабораторій. У групових кімнатах дошкільнята проводять досліди, спостереження, які розпочато у великій лабораторії. Такі міні-лабораторії можуть бути й тематичними. Крім шафок з обладнанням і матеріалами, столиками для проведення дослідів, лабораторію можна доповнити календарем природи.
Лабораторія на ділянці дитячого садка може функціонувати весь рік, хоча її використання особливо ефективно в теплу пору року [2]. Можна розбити поруч із лабораторією клумбу з рослинами-годинами або рослинами-барометрами, зробити сонячний годинник. Різноманітні флюгери, вертушки й інші прилади допоможуть стежити за вітром. Можна зробити дощомір. Скільки води натекло в дощомір можуть визначати самі діти. Специфіка організації досліджень у лабораторії: спільна діяльність вихователя в лабораторії організовується щотижня з дітьми молодшого дошкільного віку (1-2 досліди до 15-20 хв.), з дітьми старшого дошкільного віку (2-3 досліди до 25-30 хв.). Робота проводиться невеличкими підгрупами (6-8 дітей), з урахуванням рівня розвитку пізнавальних інтересів та активності дітей.
Експериментування, дослідження, милування природою тощо сприяє формуванню в дітей уявлень про об’єкти, предмети та явища природи, активізує пізнавальний розвиток і закладає основи для усвідомлено правильного ставлення до об’єктів природи, формує культуру інженерного мислення. Це дає поштовх для розвитку пізнавальних інтересів дітей, розширення досвіду орієнтування в довкіллі, впливає на сенсорний розвиток, розвиток допитливості та пізнавальної мотивації, на формування пізнавальних дій, становлення свідомості; розвиток уяви і творчої активності; формування первинних уявлень про об’єкти, властивості й відносини об’єктів довкілля (форму, колір, розмір, матеріал, звучання, ритм, темп, причини та наслідки тощо); сприяє розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, спостережливості, здатності аналізувати, порівнювати, визначати характерні, суттєві ознаки предметів і явищ навколишнього світу; сприяє формуванню вміння встановлювати найпростіші зв’язки між предметами та явищами, робити найпростіші узагальнення, що в подальшому буде сприяти різнобічному розвитку кожної дитини [3].
Структура STEM-середовища в закладах дошкільної освіти включає різні компоненти та елементи, які сприяють інтеграції STEM-освіти в освітній процес. До ключових елементів структури STEM-середовища можна віднести підготовлених вихователів, вони розробляють та забезпечують STEM-заняття, надають допомогу дітям та створюють стимулююче навчальне середовище; лабораторії та обладнання, що дозволяє дітям отримувати практичний досвід та проводити експерименти; матеріали для STEM-навчання (підручники, інтерактивні програми тощо); проекти та змагання (заохочення дошкільників брати участь у STEM-проектах та змаганнях); підтримка батьків (залучення батьків у STEM-навчання їхніх дітей дошкільним закладом за допомогою відкритих занять та інших заходів); партнерські стосунки, співпраця з місцевими компаніями та науковими організаціями [4]. Також надзвичайно важливими є оцінка та відстеження успіху в STEM-навчанні. STEM-середовище в закладі дошкільної освіти має бути стимулюючим та орієнтованим на підготовку дошкільників до викликів майбутнього [5].
Висновки. Інтеграція STEM-освіти в цифровий освітній процес є кроком для підготовки дітей до майбутнього. Це дозволяє створити більш комплексну і сучасну освіту, яка враховує реальні потреби суспільства та прискорений темп технологічного розвитку. Отже, STEM-освіта – сучасна прогресивна система, яка на відміну від традиційного навчання, є змішаним середовищем та дозволяє на практиці продемонструвати, як даний науковий метод, що вивчається, може бути застосований у повсякденному житті. Інноваційна освітня концепція дозволить на професійному рівні підготувати дітей до технічно розвиненого світу.
Список використаних джерел
1. Борисенко Н., Малік Ю. Організаційно-педагогічні умови створення осередку природи в дошкільних закладах. Пошук молодих:
https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/14958/Tsurul%20Domanchuk%2013.pdf?sequence=1
2. Крутій К. Stream-освіта для дошкільників або «Стежинки у Всесвіт» Наукові записки Малої академії наук України, 2017р., No10 URL:
3. Крутій К.Л., Грицишина Т.І. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення // Дошкільне виховання. – 2016. No1. – С.3-7.
4. Морзе Н. В., Нанаєва Т., Омельченко Н. О. STEM в освіті : навч. посіб. Київ, ACCORD GROUP. 2018. 116 c.
5. Подлєсний С. В., Тарасов О. Ф. Актуальність використання STEM-STEAM-STREAM-технологій в сфері інженерно-технічної освіти для сталого розвитку економіки України. Вісник ВПІ, Вінниця 2019. Вип. 2. С. 123–131.