ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ STEM-ОСВІТИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Ірина БЕЦЕНКО
вчитель англійської мови КЗ «Ліцей «Центральний» КМР»
Анотація. У статті розглянуто основні особливості сучасної STEM-освіти в умовах цифровізації навчання на уроках англійської мови. Проаналізовано деякі зразкові цифрові технології STEM-освіти, що полягають у переході від традиційного навчання до інноваційного шляхом використання діджитал-прийомів. У роботі визначено важливість транс дисциплінарних зв’язків як основу будь-яких STEM-технологій, невід’ємною ланкою яких є використання англійської мови як власне на уроках іноземної мови, так і на інших шкільних та позашкільних заняттях.
Ключові слова: STEM-освіта, STEM-технології, цифрові технології, трансдисциплінарні зв’язки, інтегроване навчання, інноваційна діяльність, урок англійської мови.
У сучасному світі англійська мова є універсальним засобом навчання будь-де, будь-кого та будь-чому. Тож і унікальність уроків англійської мови полягає у тому, що вивчаючи певну тему («Погода», «Природа», «Країни», «Я, моя родина та друзі» тощо), так чи інакше встановлюються потужні міждисциплінарні зв’язки. Навчаючи іноземною мовою, ми охоплюємо весь спектр повсякденної діяльності та різноманітну тематику, що дозволяє охоплювати всі сфери діяльності та використання STEM-технологій, в основу яких покладено метод інтеграції предметів, вирішення проблемно-орієнтованих завдань. Перевага такого підходу полягає в тому, що його можна застосувати до будь-якої шкільної дисципліни. Наприклад, урок фізики, математики та англійської мови можна перетворити у ще цікавіше заняття, якщо поєднати зміст та форми роботи [4, с. 103-104]. Наприклад, можна вивчати звуки за допомогою музики або числа - з роботами, вивчення географічних об'єктів поєднати з хімічними чи фізичними дослідами, аналізувати літературний твір через призму історичної епохи з її відлунням у мистецтві, і усе це – англійскою мовою.
Теоретичні та практичні аспекти інформатизації освіти, зокрема використання інформаційних технологій як одного із напрямів впровадження STEM-освіти, досліджені у працях М.І. Жалдака, Н.В. Морзе, Ю.С. Рамського, О.М. Спіріна, С.О. Семерікова, Є.М. Смирнової-Трибульської, О.В. Співаковського та інших. Проблемам інноваційного, науково-дослідного мислення учителя та учня як бази STEM-освіти присвячено роботи вітчизняних та зарубіжних науковців як: Н.В. Морзе, Т.І. Андрущенко, С.М. Буліга, С.М. Бревус., В.Ю. Величко, С.А. Гальченко, Л.С. Глоба, К.Д. Гуляєв, В.В. Камишин, Е.Я. Клімова, О.Б. Комова, О.В. Лісовий, Л.Г. Ніколенко, Р.В. Норчевський, М.А. Попова, В.В. Приходнюк, М.Н. Рибалко, О.Є. Стрижак, І.С. Чернецький, M. Harrison, D. Langdon, B. Means, E. Peters-Burton, N. Morel, J. Confrey, A. House та інших. Чимало науковців зазначають, що впровадження STEM-освіти передбачає міждисциплінарний та проєктний підходи [3, с. 67].
STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) — наука, технології, інженерія, математика. Цим терміном традиційно окреслюють підхід до освітнього процесу, відповідно до якого основою набуття знань є проста та доступна візуалізація наукових явищ, що дає змогу легко охопити і здобути знання на основі практики та глибокого розуміння процесів [1, с. 16-17]. STEM-навчання розвиває навички критичного мислення, дозволяє долати труднощі, з якими здобувачів освіти стикаються під час навчання. Учні вчаться діяти самостійно і разом з іншими, співпрацювати, висловлювати власну думку, слухати один одного [2, с. 145]. STEM-навчання – це підвищення впевненості у своїх силах, комунікація і командна робота.
Необхідність використання STEM-технологій полягає перш за все у активізації свідомої пізнавальної діяльності здобувачів освіти у навчанні, а також це є невід’ємною частиною сучасного уроку. Використання STEM-технологій позитивно впливає на рівень мотивації, саморозвиток здобувачів освіти, навчальні досягнення, рівень сформованості ключових компетентностей. Завдяки використанню STEM-технологій, освітній процес стає сучасним та креативним, ефективним, продуктивним та орієнтованим на здобувачів освіти. Науково-методичні засади створення моделі STEM-освіти полягають у переході від традиційного навчання до інноваційного шляхом використання методів проектноорієнтованого навчання [5, с.20].
Засоби STEM-навчання – це сукупність обладнання, ідей, форм роботи, які забезпечують реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у навчально-виховному процесі. Особливо актуальними є цифрові засоби навчання, а саме: відеоапаратура комп’ютери, мультимедійні технології, кінопроектори, проекційні екрани різноманітних моделей, оверхед-проектори, слайдпроектори, копі-дошки, інтерактивні дошки, документ-камери, маркерні та текстильні дошки, 3D – принтери, окуляри доповненої реальності тощо [7, с. 68-69].
Впроваджуючи STEM-технології ( інтерактивні вправи, проєтування, веб-квести) на уроках англійської мови, вчителі ліцею «Центральний» використовують інтерактивні дошки для активізації пізнавального інтересу учнів.
Однією з найцікавіших універсальних цифрових технологій є застосування QR-кодування на уроках та під час позакласних заходів, наприклад у квестах (кодування завдань чи подальшого маршруту).
Досить популярним у школі є використання MozaBook – це програмне забезпечення, яке урізноманітнює інструментарій шкільних уроків численними ілюстрацій ними, анімаційними та творчими презентаційними можливостями. Видовищні інтерактивні елементи та вбудовані додатки сприяють розвитку навичок, полегшують проведення дослідів, пробуджують зацікавленість учнів. Moza є незамінний інструментом для будь-якого STEM-проєкту, що стає елементом учнівської та учительської інноваційної діяльності.
Інновація завжди є цікавою, незвичною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без вчителя-дослідника, який готовий до змін. Педагогу інноваційного спрямування властива чітка мотивація інноваційної діяльності, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.
Висновки
Отже, визначальною особливістю STEM-освіти є інтегроване навчання, застосування науково-технічних знань у реальному житті. Перспективи подальших досліджень у цій галузі полягають у координації зусиль науковців і педагогів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, вищих навчальних закладів з метою поширення кращих STEM-освітніх практик, створенні стратегічного партнерства між університетом, середніми школами та підприємствами. Тож користуймося можливостями STEM-технологій, інноваційно-цифрових технологій, зростаймо професійно, адаптуймо методи навчання й навчальні матеріали до інтересів сучасних дітей і вони віддячать вам своїми успіхами. Адже серед принципів Нової української школи — вчитися впродовж життя. Учительство, яке демонструє здатність навчатися новому, — найкращий приклад для учнівства і джерело натхнення для розвитку.
Список використаних джерел
1. Балик Н.Р. Формування інформаційних та соціальних компетентностей студентів з метою їх професійної підготовки у педагогічному університеті / Н.Р. Балик, Г.П. Шмигер // Науковий огляд. – 2016. – №1(22) – С. 14-21
2. Гончарова Н. О. Професійна компетентність вчителя у системі навчання STEM / Гончарова Н. О. // Наукові записки Малої академії наук України. – 2015. – № 7. – С. 141-147.
3. Морзе Н.В. Основи робототехніки: навчальний посібник / Н.В. Морзе, Л.О. ВарченкоТроценко, М.А. Гладун. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2016. – 184 с.
4. Патрикєєва О. О. Актуальність запровадження STEM-навчання в Україні / Патрикєєва О. О. // Інформаційний збірник для директорів школи та завідуючого дитячим садочком. – 2016.
5. Harrison, M. Supporting the T and the E in STEM: 2004–2010. Design and Technology Education: An International Journal, 2011. – 16(1), pр.17–25.
6. Morel, N. J. Setting the Stage for Collaboration: An Essential Skill for Professional Growth. Delta Kappa Gamma Bulletin, 2014. – 81(1), pр.36-39.
7. Peters-Burton, E. E., Lynch, S. J., Behrend, T. S., & Means, B. B. Inclusive STEM high school design: 10 critical components. Theory Into Practice, 2014. – 53(1), pр.67–71.