ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА
В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Антоніна МІХЄЄВА
керівник гуртка ЦДЮТ «Надія»
КЗ «Ліцей «Науковий» Міської ради міста Кропивницького
Анотація. Поняття «цифрова грамотність» як інструмент інформаційної діяльності вийшло за рамки вміння тільки використовувати комп'ютер і стало розглядатися в ряду понять, пов'язаних з технологічної грамотністю: комп'ютерної та ІКТ грамотністю.
Цифрова компетентність – це базова річ, без якої неможливо уявити ефективну роботу сучасного вчителя. В умовах періодичних локдаунів і карантинів саме цифрові технології дають змогу не зупиняти навчання, а безпечно продовжувати його в дистанційному або змішаному форматі.
Сьогодні вчитель виступає, як експерт з оцінки інформації, показуючи які відмінності між надійними і марними цифровими ресурсами. Задача вчителя навчитися самому і навчити учнів синтезувати, підсумовувати, порівнювати і виявляти протиріччя в інформації, одержуваної з різноманітних джерел. Тому сьогодні цифрова грамотність для вчителя стає пріоритетом.
Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, інформаційно- комунікаційними технологіями (ІКТ), авторське право, інтелектуальна власність, самовдосконалення, інтернет-ресурси, діджиталізація, синтезування, кібербезпека.
Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися.(Сенека)
Сучасне суспільство характеризується прискореним прогресом. Інформаційно-цифрові технології викликають закономірні зміни в житті людства і стосуються всіх сфер діяльності, зокрема й освітньої, яка водночас стає основою й передумовою розвитку суспільства.[1]
Саме тому важливим завданням освіти у ХХІ столітті є формування нових професійних компетентностей педагогів, пов'язаних зі стрімким розвитком цифрового суспільства.
Сприяння формуванню інформаційно-цифрової компетентності всебічно розвиненої людини сьогодні ґрунтується на сучасному законодавстві, зокрема на Законі України «Про Національну програму інформатизації», Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні», п. 3: «надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки».[2]
У Концепції Нової Української Школи (2016 р.) вживається термін «інформаційно-цифрова компетентність», який передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні; інформаційну й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібер безпеку; розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).[3]
Поняття інформаційно-цифрової компетентності включає в себе інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, вміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, а також розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). Сукупність даних знань, умінь та навичок відкриває перед педагогом такі можливості як, здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, доступність користування відомостями онлайнових бібліотек, веб браузерів, програми Word тощо.[4]
Щодня змінюються джерела і способи отримання знань. Це спонукає керівника гуртка творчо підходити до організації освітнього процесу, навчати вихованця навичкам аналізу отриманих відомостей, вміння шукати і знаходити необхідні знання різними способами та з різних джерел, синтезувати їх та створювати нові. [5] Суспільство потребує нового педагога, що вміє вчитися сам і усвідомлює необхідність вчитися постійно; здатний реагувати на вимоги часу та відповідати на них; орієнтований не на передачу знань вихованцям, а на навчання способам їх отримання; володіє інноваційними інформаційно- комунікаційними технологіями (ІКТ). Важливого значення набуває проблема професійного самовдосконалення педагога шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Розв’язати цю проблему допоможе використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою професійного зростання, формування у педагога прагнення до самовдосконалення, саморозвитку та самореалізації.
Використання ІКТ у роботі керівника гуртка дає можливість:
- самоосвіти, підвищення його професійного рівня;
- отримувати найсучаснішу інформацію по темі;
- оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
- мати доступ до методичної бази розробок;
- спілкуватися з колегами на різних форумах;
- публікувати свої матеріали та брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
- брати участь у професійних конкурсах;
- обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн. [6]
Корисними для професійного самовдосконалення педагога та підвищення ефективності його діяльності є Інтернет-ресурси, до яких можна віднести сайти органів державної влади, новинні освітні сайти, методичні електронні ресурси, сайти видавництв, бібліотек та електронних бібліотек, музеїв та картинних галерей України та світу тощо.
Сьогодні кожен педагог має відчувати потребу у застосуванні цифрових технологій у своїй роботі. Адже ці технології дають можливість створити принципово нові, сучасні підходи в освіті, коли головним завданням стає не стільки оволодіння сумою знань, скільки розвиток творчого мислення вихованців, формування вмінь і навичок самостійного пошуку, аналізу та оцінки інформації.
Запровадження у освітній процес сучасних інформаційних технологій є вимогою часу. Без їх використання забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх вихованців неможливо. Сучасні цифрові технології навчання забезпечують високий темп занять, наочність подання матеріалу.
Самоосвіта вчителя під час дистанційної освіти відбувається з використанням онлайн-вебінарів на платформах:
https://vseosvita.ua/webinar ,
https://www.edcamp.org.ua/onlineedcamp2020
https://osvita.diia.gov.ua/courses,
«Навчатися постійно, навчатися разом з дітьми» - це професійне кредо, яке відображається у гуртковій роботі.
Урізноманітнити роботу гуртка, так щоб було цікаво, пізнавально як раз можна завдяки цифровим технологіям. В своїй роботі використовуємо різні цифрові платформи, соціальні мережі, додатки і редактори. Наприклад, для заохочення у вивченні скоромовок і пісень використовуємо месенджер, точніше смайлики. За допомогою емоджі діти спочатку зашифровують текст, а потім обмінюються і розгадують. Загадки — це дуже корисна вправа для дитячого розуму. Вони розвивають абстрактне мислення, кмітливість. Загадки інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію.
Дітям повинно бути цікаво і комфортно під час відвідування гуртка, тому ми вистроюємо свої заняття таким чином, щоб кожні 15-20 хвилин видозмінювати форму роботи. До основної роботи за програмою додаємо фізичну активність. Фізична активність – це весело, це будь-які активності, що подобаються дітям ( частіше це відео з Тік Ток, Like, YouTube).
На заняттях гуртків використовуємо мережу Інтернет, ноутбуки , екран і проєктор, які дозволяють проводити різнопланові майстер-класи та ігри, за допомагою яких розвивається допитливість дітей, логічне мислення, поповнюється словниковий запас, сприяє кращому запам’ятовуванню теоретичного матеріалу.
Керівник гуртка повинен так організувати роботу гуртка, щоб заняття не були одноманітним, щоб дитина кожного разу відкривала в собі нові якості і можливості, щоб панувала атмосфера взаємодовіри і співпраці. Всього цього керівник гуртка не зможе добитися, якщо не буде мати високий рівень педагогічної майстерності і постійно вдосконалювати власні знання.
ВИСНОВКИ
Глобальне впровадження цифрових технологій в освітній сфері діяльності, формування нових комунікацій і високо автоматизованого інформаційного середовища стало початком перетворення традиційної системи освіти, першим кроком до формування високо інформаційного суспільства. Отже, сучасний процес отримання освіти неможливий без застосування інформаційних, цифрових, комунікаційних технологій.
Самоосвіта керівника гуртка є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи, грамотне та компетентне використання Інтернет-ресурсів допоможе керівникам самостійно підвищувати рівень освіти, долучаюсь до онлайн-навчання, аналізу інформації та репрезентації її через систему комп’ютерних програм, оволодіння якими допоможе використання мережі Інтернет (онлайн-тренінги).
Література