Миролюбівська загальноосвітня  школа І-ІІ ступенів

(філія  Комунального  закладу  освіти  «Голубівський  опорний  освітній  заклад» Перещепинської міської ради Дніпропетровської області»)

51232, Новомосковський район, с-ще Миролюбівка, вулиця Шкільна, 6,

телефон  0977275842  e-mail:  miroljubka87@ukr.net , сайт: widvijen.klasna.com

ідентифікаційний код 26368430

Н А К А З   №_______                                            від     02  червня     2021 р.

Про  підсумки  навчальної  роботи

за  2020-2021  н.р.

Відповідно до законів України «Про освіту»,«Про  повну   загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України     від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 року,  у  2020-2021  навчальному  році  продовжено роботу щодо упровадження компетентісного підходу до формування змісту та організації навчально-виховного процесу.

2020-2021    навчальний  рік у    Миролюбівській  загальноосвітній    школі   І-ІІ  ступенів філії  КЗО  «Голубівський  ООЗ  Перещепинської міської ради  Дніпропетровської області» розпочався  у День знань – 01 вересня 2020 року і закінчився   28  травня 2021  року.

        Основними документами, що регламентували   освітній процес у 2020-2021 навчальному році   були  статут закладу, робочий навчальний план закладу освіти (погоджений відділом освіти), перспективний та річний плани роботи.

        Робочі навчальні плани закладу  освіти  на 2020-2021 навчальний рік були  складені   відповідно до  освітніх програм затверджених наказами Міністерства освіти і науки України:

для 1-2 класів -  типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я. затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272  «Про затвердження типових освітніх  програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».

для 3-х класів -  на основі типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273  «Про затвердження типових освітніх  програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

-навчальні   програми  для учнів 4 класів  затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584.

        -навчальних  програми  для  учнів  5-9  класів  затверджені  наказами  МОН  від  07.06.2017  №  804  та  від  23.10.2017  №  1470.

Для ефективного планування та здійснення освітнього процесу з дітьми, які мають особливі освітні потреби, у 2020-2021 навчальному році  використовувалася   типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затверджена   наказом МОН України від 12.06.2018 № 627.

         Робота групи продовженого дня була  організована відповідно до наказу МОН України від 25.06.2018 № 677, листів МОН від 30.08.2018 № 1/11-9224, від 06.09.2018 № 1/9-535 та за погодженням відділу освіти.

         Варіант  Типового навчального плану навчальний заклад обрав   в залежності від освітньої програми закладу, запитів учнів і їхніх батьків з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.    

        Навчальні заняття    у  школі  були  організовані   за семестровою системою:

І семестр – з 01.09 до 25.12.2020, ІІ семестр – з 11.01 до 28.05.2021р.  Канікули для учнів  проведено:

осінні  з 24.10.20 до  01.11.2020;

зимові –  25.12.2020  до 10.01.2021;

весняні – 20.03.2020 до 28.03.2021;

літні – з дня закінчення навчального року до 31.08.2020 (включно).

        У  зв’язку із   запобіганням  поширення  гострої  респіраторної  хвороби  COVID-19,  спричиненої    корона вірусом  SARS-CoV-2  освітній  процес  у  школі  з  02.11.20  по  27.11.20,  з  11.01.  по  22.01.21, з  29.03.21  по  26.04.21,  з  27.04.21  по  11.05.21  було  організовано  з  використанням  технологій  дистанційного  навчання.

         З метою успішної  виконання   державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти    вчителі   Миролюбівської   ЗОШ І-ІІ  ступенів    продовжили  реалізацію  державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти  “Нова українська школа”.

        Адміністрацією  школи  було  здійснено  перевірку знань   вчителів нормативних документів з питань    впровадження   “Нової української школи”,  організацію освітнього середовища в 1-му,  2-му та  3-му   класах  НУШ,  проведення ранкових зустрічей,  використання LEGO в навчально-виховному процесі,  проведення інтегрованих уроків,  формувальне оцінювання в 1-му,  2-му та  3-му класах,  портфоліо учня,  портфоліо вчителя,  використання ІКТ.

        В  ході  перевірки  виявлено,  що  вчителі  знають  основні положення Концепції «Нова українська школа», затвердженої Кабінетом Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988,    ознайомлені з наказом МОН України від 13.07.2017р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня»,  з Законом України «Про освіту», прийнятого Верховною Радою України 05.09.2017р., підписаного Президентом України 25.09.2017р.,  з Листом МОН України №1/9-554 від 13.10.2017 «Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту»,  з Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87,  з наказом МОН України №137 від 13.02.2018 «Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи»,  з   наказом МОН України №283 від 23.03.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи»,  опрацювали  посібники   «Нова українська школа: порадник для вчителя» під заг. ред.Бібік   Н.М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017,  Постанову Кабінету міністрів України від 15.08.2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 588 від 09.08.2017р., Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти від 05.02.2018р. №2.5-281 «Роз´яснення щодо тривалості уроку в інклюзивних класах та функціональних обов’язків асистента учителя», матеріали статей про інклюзивну освіту на сайтах «Освіторія. Медіа», «НУШ», «На Урок».

        В  ході  проведення  місячника  виявлено,  що  організація  освітнього середовища  у  1-му.  2-му    та  3-му  класах  НУШ  сприяє   вільному розвитку особистості дитини.

        Вчителем  у  1-му  класі  працює  Дерило Людмила Володимирівна,  стаж  роботи  12  років,    кваліфікаційна  категорія  «спеціаліст  І  категорії». Протягом  2019-2020  навчального  року  вчитель  пройшов  курсову  перепідготовку  відповідно до Концепції «Нова українська школа»,  має  сертифікат  про  проходження   курсів на сайті студії онлайн-освітиЕdEra згідно «Нової української школи».

 На виконання   методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» у   1-му  класі створені:

- Навчальний центр (з відповідними меблями)

- Центр відпочинку (з килимом для сидіння та гри, диванчиком)

- Центр творчості (з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки         дитячих робіт)

- Ігровий центр (оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор, LEGO)

- Читацький  центр

- Інформаційний центр (дошка, стенди)

- Осередок вчителя (оснащений столом, стільцем, ноутбуком, телевізором)

1. У класі достатня кількість стільців та столів, усім дітям зручно сидіти.

2. Класна кімната облаштована таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом.

3. Матеріали та дитячі роботи розміщенні на рівні, зручному для дітей.

4. У класі є місце, де діти зберігають особисті речі.

5. На стінах кімнати розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються.

6. Матеріали логічно згруповані й розміщені у відповідних місцях кімнати, а також підписані.

7. Меблі та обладнання в класі розташовані таким чином, щоб дітям були зручно і безпечно пересуватись.

        Навчальні осередки допомагають створити певну систему, що заощаджують час і підтримують порядок у класі з першого ж дня.

Крім того, використовуються рутини–вони формують у дітей алгоритм, що за чим робити.

        Рутини–це необхідні й передбачувані щоденні задачі, які супроводжують навчально-виховний процес.

Рутини доповнюють правила і вивільняють час для навчання. Ще мені подобається коло вибору – як діяти в конфліктній ситуації, як уникнути конфлікту.

        Освітній простір в 1-му класі організовано таким чином, що вчитель може спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках. Дизайн кабінету спрямований на розвиток дитини та мотивацію до навчання. Учні володіють інформацією про тему тижня, знають призначення осередків, вільно спілкуються, працюють в групах, парах.

    Щодня навчання розпочинається із ранкової зустрічі, де учні діляться своїми враженнями, настроєм, щоденними новинами. Це дуже важливий елемент, спрямований на розвиток співпраці, емоційного інтелекту і вміння працювати в команді. Сидячи в колі один проти одного  діти ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у коротких групових вправах, спрямованих на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова   зустріч  закінчується  обміном  щоденними новинами, на яких здобувачі освіти дізнаються, що вони будуть досліджувати  протягом дня. Також, виконується такий вид роботи, як Автор дня. Призначається учень, який хоче розповісти віршик, цікаву новину, чи відбувається привітання іменинника.

        Вітання, цікаве подання матеріалу, групова робота, ігри та завдання розвивального характеру, диференційований підхід до кожного учня допомагали  згуртувати дитячий колектив, сприяли   розвитку навичок спілкування, логічного мислення молодших школярів, їхньої творчої уяви, самостійності.

 Кожен тиждень у  1 класі – тематичний.

        Більшість уроків у 1 класі  інтегровані. Це означає, що одну тему діти вивчали   з перспективи різних предметів. (“Я досліджую світ”, наприклад, об’єднує сім освітніх галузей). Також діти вчаться використовувати отримані знання на практиці. Так від “я знаю” переходять до “я вмію”.

        Значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язують , наприклад, математичні приклади, а роблять проєкти і спільно шукають рішення проблем.

     Велика увага приділяється дослідницькій діяльності першокласників, де діти самостійно шукають відповіді на запитання, осмислюють вивчене.

Під час навчальної діяльності у класі активно використовую LEGO. Хоч цеглинки і надійшли з запізненням, але діти відразу почали їх використовувати . Це дозволяє допитливим та активним учням на 100% проявити свої можливості та творчі нахили. Прийшовши до першого класу, діти швидко вчаться розуміти, що навчання та гра – різні речі, які між собою ніяк не пов’язані. З допомогою  цеглинок  LEGO вони вчаться рахувати, поділяти ціле на частини, рахувати ланцюжки і т.д. Учні, виконуючи веселі завдання, тренують пам’ять, розвивають моторику і мислять творчо.

        Учням подобається  створювати Лепбук, дотримуватися правил класу та виконувати рутини. Лепбуки робили про зимові свята, місяці, прикмети, загадки.

Цікавими є заняття дослідницького характеру, проведені на шкільному подвір’ї або за межами школи. Діти багато часу проводять на шкільному подвір’ї.   Вчитель   прагне показати їм життя, що вирує за межами школи.

        Людмила  Володимирівна часто застосовує групову роботу. Діти опановували її поступово– багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Використовує різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використати потенціал кожного учня.

     На виконання наказу МОН № 924 від 20.08.2018 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу Нової української школи» станом на жовтень місяць 2020 року наявні свідоцтва досягнень учнів, в яких зафіксовано проміжний звіт. Батьки першокласників ознайомлені зі свідоцтвами досягнень здобувачів освіти.

        Результати формувального оцінювання учнів 1-го   класу 2020-2021 н.р.(в колонках відображається кількість учнів)

        Для кожного вихованця створена папка «Портфоліо учня». Цю папку заповнюють учні, вчитель та батьки. Папки знаходяться в класі. В «Портфоліо учня» прослідковується ріст кожного учня, малі успіхи та досягнення. Вчитель 1-го класу  створив  «Портфоліо учителя», яке поповнюється новими надбаннями. До папки входять відомості про вчителя (фото, стаж, категорія, фах за дипломом, звання); автобіографія; ксерокопії дипломів, свідоцтв курсової перепідготовки, грамот та нагород;  педагогічне кредо; методична тема над якою працює; творчі надбання; друковані надбання; перелік участі у конкурсах; перелік педагогічних правил якими керується; перелік участі вихованців у шкільних та позашкільних заходах, участь їх у конкурсах, акціях; перелік сучасних технологій, які використовує у повсякденній роботі; фото роботи з класом НУШ, батьками; модель випускника початкової ланки; поради для колег; картки для тестування учнів.  Ця папка знаходиться разом з учнівськими .  Портфоліо, що дає можливість для відкритого перегляду як учнями, так і батьками.

    На уроках, виховних годинах, під час ранкових зустрічей, позакласних заходах щоденно  використовується ІКТ. Це дає змогу зацікавити учнів, зробити урок, захоплюючим, хвилюючим, яскравим, емоційно насиченим та сприяти більш ефективному навчанню школярів слухати, чути, аналізувати, висловлювати свої думки про вивчений матеріал, розвивати практичні навички. В роботі  використовуються  готові мультимедійні презентації,  вчитель створює  власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проекти, використовує засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.

    Неоціненну допомогу в роботі робить мережа Інтернет.   Вона включає в себе електронну пошту, пошукові системи і допомагає здійснювати доступ до різних інформаційних ресурсів.

        ІКТ істотно допомагають педагогу   у  підборі   додаткового текстового та ілюстративного матеріалу, створенні  карток з індивідуальними завданнями та додатковими пізнавальними текстами, створенню електронної бази моніторингу, систематизації   і збереженню особистих методичних напрацювань, підготовці   звітної документації, оформленні навчальних стендів.

        Застосування ІКТ на уроках   допомагає  вчителю   активізувати  пізнавальну діяльність учнів,   забезпечується високий ступінь диференціації навчання,   розширюється можливість  для   самостійної діяльності  учнів.

Не менш цікаво проходять у класі свята, в яких кожен учень бере активну участь у прагненні прекрасного.

        Інтеграція тем тижня передбачає і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь.

        За  період  з  вересня  по  грудень  2020  року учні успішно пройшли адаптаційний період у школі, вони стали більш самостійними, впевненими в собі, приходять до школи з позитивним настроєм та великим бажанням до пізнання нового.

        Кілька перших тижнів  вчитель  витратив на формування колективу– проводив ігри та тренінгові вправи. Прагне  до створення родинного затишку. Діти мають відчути, що вони потрібні вчителю, тому я намагаюсь частіше казати їм про свої відчуття щодо нашої спільної роботи, розповідати про своє дитинство. Це дозволяє налагодити “відкриті” стосунки.

        Під час планування роботи вчитель  відразу передбачає ігрові, динамічні моменти, щоб учні мали зміну діяльності та рухливі активності.

        Урізноманітнювати діяльність допомагають нові засоби навчання.

        Основне джерело інформації для учнів – це спілкування з усіма суб’єктами освітнього процесу. Діти багато спілкуються між собою, з вчителем та іншими працівниками школи.

        Проекти  учні роблять разом– тож  часто застосовується  групова  робота. Діти опановували її поступово– багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності

        Технічне забезпечення класу– ноутбук, телевізор, підключення до Інтернету– звісно, дуже полегшують роботу. Користуюсь технікою щодня і багато. Техніка допомагає продемонструвати моїм учням те, що ми не можемо побачити особисто, наприклад, пінгвінів. Дітям більше подобається проводити досліди самостійно, ніж переглядати їх на екрані. У роботі прагну задіювати тактильні відчуття. На мою думку, це більш ефективно.

Цифровий  звіт  з предметів учнів 1 класу  за  рік  2020-2021  н/р

        Вчителем  у  2-му  класі  працює  Мовчан  Тетяна  Миколаївна,  стаж  роботи  24  роки,   кваліфікаційна  категорія  -«спеціаліст вищої  категорії» ,  педагогічне    звання  «старший  учитель».  Протягом  2018-2019 навчального  року пройшла курсову перепідготовку відповідно до Концепції «Нова українська школа»,  має сертифікат  про  проходження курсів на сайті студії онлайн-освіти ЕdEra згідно «Нової української школи».

        На виконання   методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» у   2-му  класі створені і працюють:
- осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями;
-       змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошка, стенди;
- осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор, LEGO;
- осередок   творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки        дитячих робіт;
-куточок живої природи;
- осередок відпочинку з диванчиком для сидіння, столиками для гри, стільцями;
- дитяча класна бібліотечка;
- осередок вчителя,оснащений столом, стільцем, ноутбуком, принтером, ламінатором,        телевізором.
  У 2020-2021році другокласники отримали конструктор LEGO для гри та відпочинку на перервах. .
        Велике значення на сучасному етапі розвитку школи має організація розвиваючого, безпечного освітнього середовища. В цьому році вектор творчості та натхнення вчителя  було направлено на оформлення рекреацій: на стінах коридору ІІ поверху з ініціативи вчителя Мовчан Тетяни Миколаївни створено нову рекреацію «Бджілки-трудівниці» з фотографіями найяскравіших моментів життя діток у 1 класі. Школярі з задоволенням проводять вільний час в оновленому коридорі школи.  Усе, від  естетики  дизайну до емоційного фону в закладі, направлено на створення таких умов, за яких  учні  зростатимуть   як особистості.
        Освітній простір в 2-му класі організовано таким чином, що вчитель може спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках. Дизайн кабінету спрямований на розвиток  дитини та мотивацію до навчання. Учні  володіють  інформацією про тему тижня, знають  призначення  осередків,   вільно  спілкуються, працюють в групах, парах.

Для організації освітньої діяльності Тетяна Миколаївна продовжує впроваджувати  ранкові зустрічі. Вони допомагають у створенні  спільноти  класу, позитивної  атмосфери на весь час перебування   дітей у школі.
        Другокласники   вітають  одне одного, вислуховують думки друзів, ставлять та обговорюють  запитання. Вчитель   формує у дітей  ті  цінності, що  стають основою для створення   відповідальної та дбайливої  спільноти  дітей, навчає  школярів  взаємної  поваги та позитивного ставлення  одне до одного.         Ранкові  зустрічі  відбуваються у колі на килимку  або біля дошки. Піклування  одне про одного, відчуття  емоційної   безпеки, потрібної для того, аби  ділитися  важливими  ідеями та досвідом, готовність  допомогти-це  сааме  ті  якості, щопродовжують формуватися        у        2        класі.
         В освітньому   процесі  широко  використовується LEGO. Це  дозволяє  допитливим та активним  учням на 100% проявити  свої  можливості та творчі  нахили.

        Використання LEGO-підтримки на уроках математики дозволяє вчителеві
- знайомити учнів з арифметичними діями і сприяє формуванню обчислювальних навичок;
- формувати і розвивати вміння складати і розв’язувати завдання вивчених видів;

- знайомити з геометричним матеріалом (фігури, периметр);

- розвивати логіку і мислення;

- розвивати пізнавальні процеси і комунікативні навички;

- розвивати дрібну моторику рук, орієнтування в просторі і на площині;

- виховувати акуратність і чіткість в роботі, колективізм, взаємодопомогу (учні вчаться працювати в групах і спільно знаходити вирішення завдань)

- розвивати творчі здібності учнів.

 З LEGO вчитель демонструє учням можливість застосування науково-практичних знань у реальному житті.
    Тетяна  Миколаївна  враховує   те, що учень не може довго сприймати одноманітної інформації,   тому  часто  поєднує   на уроці два-три  навчальні   предмети,   забезпечуючи   активізацію пізнавальної діяльності дітей.  Під  час  навчального  процесу  у  2-му  класі  вчитель  стимулює інтерес до навчання, показує взаємозв’язок навчальних дисциплін, зв’язок з життям. Інтеграція впроваджується, починаючи з ранкової зустрічі, і переплітається на всіх уроках. Так, розв’язуючи приклади, діти  потрапляють   у зоомагазин , а, вирушаючи у подорож  «Зимовими святами», занурюються  у картину Галини Назаренко «Колядники». При вивченні теми «Пишу з великої букви назви гір, річок, озер і морів» дізнаються про географічні об’єкти України: Говерлу, Світязь, Синевир, Чорне        і        Азовське        моря.
   Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки,  які  проводить  вчитель,  вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність, сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання, створюють сприятливі умови для реалізації особисто-орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів.
На уроках математики впроваджуються «Щоденні 3». Кожен вид діяльності  иконується  упродовж 20 хв:

• математика самостійно;
• математика разом;

-математика        письмово.
        Під час роботи з другом або в групах використовуються «Математичне доміно»., «Утвори фігури з паличок», «Лабіринти», «Математичне лото», «Знайди  закономірність», «Розклади фігури»,«Графічні малюнки» , «Знайди  відмінності»,«Завдання для конструювання та моделювання».
    На уроках української мови та літературного читання  вчитель впроваджує в роботу «Щоденні 5»: Читання для себе. Читання для когось. Письмо для себе. Робота        зі        словами.        Слухання.
        Тетяна Миколаївна на етапі «Читання для себе» забезпечує те, що учень самостійно обирає книгу чи текст для читання. Для цього у класі створенобібліотечку, зважаючи на інтересидітей. Вчитель не нав’язує свою літературу. Учні читають протягом 15 хвилин.
Такий вид діяльності як «Читання для когось»спонукає дітей вчитися співпрацювати, а сааме слухати один одного, виконувати завдання в парі, ставити запитання за змістом прочитаного та аналізувати опрацьований твір. Д        ругокласники дуже люблять цей вид діяльності на уроках читання.
«Письмо для себе» допомогає дітям навчитися висловлювати думки й записуватиїх на папері, розвивати зв’язне мовлення.
         Учні з задоволенням обирають тему для письма, виконують роботу протягом певного часу, після написання перечитують написане, виправляють допущені помилки. Вчитель не критикує роботу учнів, дає змогу самостійно обрати тему.
        Під час такого виду діяльності як «Робота зі словами» вчитель добирає слова, які необхідно опрацювати з учнями, також використовує і ті слова, які передбачені навчальною програмою. Тетяна Миколаївна  для цього виду діяльності готує учням різні завдання для роботи, а також дає змогу закріплювати вивчений матеріал на уроках української мови. Після вивчення певної кількості слів , діти складають словникову історію, казку, оповідання з їх використанням.
        На  етапі «Слухання» вчитель готує для учнів аудіозаписи, які вони обирають і слухають, або учні можуть самостійно обрати файли для слухання, використовуючи відповідні гаджети. На сьогоднішній день є дуже багато інтернет-джерел з аудіо записами літературних творів. Після завершення «Слухання» другокласники розпочинають роботу над виконанням завдань, що спрямовані на перевірку прослуханого.
Вправи системи «Щоденні 5» є достатньо різноманітними, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів, сприяє розвитку та формуванню мовної особистості школярів.
        Вчитель 2 класу  працює  на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчитель об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. З перших днів навчання батьки підтримують вчителя, є однодумцями і порадниками. Змінився час, змінюються і вимоги до людини, їїосвіченості. Кожна дитина – це маленький всесвіт. І, правильно дібравши  ключик, можна виховати  особистість. Спільними зусиллями вчитель та батьки підтримують дітей в реалізації їх  інтересів, здібностей у школі і в сім’ї, створюютьнавчально-розвиваюче  середовище, організовують походи, екскурсії, поїздки, обирають шляхи досягнення  спільної мети – всебічного  розвитку  дитини як особистості та найвищої  цінності. У класі створено дружній, активний у всіх починаннях  колектив, у якому діти почуваються комфортно, працюють творчо,        активно.
                На виконання наказу МОН № 924 від 20.08.2018 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу Нової української школи» станом на 24 грудня 2020 року дітям видано проміжні свідоцтва досягнень здобувачів освіти, батьки ознайомлені з даними результатами.

        Результати формувального оцінювання учнів 2-го   класу 2020-2021н.р.(в колонках відображається кількість учнів)

        У другому класі вчителем поповнюються папки «Портфоліо учня», в яких прослідковується ріст кожного здобувача освіти, малі успіхи та досягнення.  Діти  полюбляють  переглядати  свої  роботи, що  стимулює їх на покращення  результатів.
        Вчитель 2-го класу  поповнює також папку  «Портфоліо учителя». До папки входять відомості про вчителя (фото, стаж, категорія, фах за дипломом, звання); автобіографія; ксерокопії дипломів, свідоцтв курсової перепідготовки, грамот та нагород;  педагогічне кредо; методична тема над якою працює; творчі надбання; друковані надбання; перелік участі у конкурсах; перелік педагогічних правил якими керується; перелік участі вихованців у шкільних та позашкільних заходах, участь їх у конкурсах, акціях; перелік сучасних технологій, які використовує у повсякденній роботі; фото роботи з класом НУШ, батьками; модель випускника початкової ланки; поради для колег; картки для тестування учнів. Ця папка знаходиться разом з учнівськими   портфоліо, що дає можливість для відкритого перегляду як учнями, так        і        батьками.
        На уроках, виховних годинах, під час ранкових зустрічей, позакласних заходів  щоденно  використовується   ІКТ. Це дає змогу зацікавити учнів, зробити урок, захоплюючим, хвилюючим, яскравим, емоційно насиченим та сприяти більш ефективному навчанню школярів слухати, чути, аналізувати, висловлювати свої думки про вивчений матеріал, розвивати практичні навички. В роботі  використовуються  готові мультимедійні презентації,  вчитель створює  власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проекти, використовує засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.
   Неоціненну допомогу в роботі надають спільноти вчителів початкових класів, створені у мережі «Фейсбук» , які допомагають здійснювати доступ до різних інформаційних ресурсів та надають свої власні матеріали.

        ІКТ істотно допомагають педагогу   у  підборі   додаткового текстового та ілюстративного матеріалу, створенні  карток з індивідуальними завданнями та додатковими пізнавальними текстами, створенню електронної бази моніторингу, систематизації   і збереженню особистих методичних напрацювань, підготовці   звітної документації, оформленні навчальних стендів.

        Застосування ІКТ на уроках   допомагає  вчителю   активізувати  пізнавальну діяльність учнів, забезпечується високий ступінь диференціації навчання,   розширюється можливість  для   самостійної діяльності  учнів.

Цифровий  звіт  з предметів учнів 2   класу  за  рік  2020-2021  н/р

Вчителем   3-го   класу в  2020/2021    працює  Дерило  Аліна  Сергіївна.          Педагогічний  стаж  24  роки,  кваліфікаційна  категорія  «спеціаліст  вищої  категорії»,  педагогічне  звання  «старший  учитель».  

        Вчитель  систематично ознайомлюється з новинками щодо  нормативних  документів  з питань   впровадження “Нової української школи”,    метою  і головними компонентами  Концепції Нової української школи,  ключовими компетентностями,  які  необхідно  реалізовувати  в  процесі  навчання,  принципами  педагогіки  партнерства.

        Класна  кімната  3-го  класу  містить  кількість  стільців  та  столів,  відповідно  до  кількості  учнів  у  класі. Розташування  меблів  зручне  для  пересування  дітей, відповідно до карантинних вимог .  У  класі  є  спеціальне  місце  для  ранкових  зустрічей,  обладнано  зручний  м’якийкуточок для відпочинку.   Під  час  уроків   вчитель  одночасно  бачить  всіх  учнів,  незалежно  від  виду  діяльності.  Матеріали  логічно  згруповані,  розміщені  у  відповідних  місцях  та  підписані,  розміщуються  на  рівні,  зручному  для  дітей.  Наочні  матеріали  відповідають  темам,  які  вивчаються.  

        Навчальний день щодня  у 3 класі традиційно починається з ранкової зустрічі,  де здобувачі освіти продовжують навчатися умінню розмовляти й слухати, брати участь у групових обговореннях, а вчитель має можливість моделювати й активно вдосконалювати уміння й навички ефективного спілкування, як-от:

• Висловлює свою думку і пояснює її;
• Уважно слухає, коли говорять інші;
• Аналізує інформацію, отриману з різних джерел;
• Ставить цікавізапитання;
• Добираєаргументи для обґрунтуваннявласноїдумки;
• Доброзичливо ставиться до інших;
• Бере участь у життікласу.

Окрім розвитку навичок спілкування, на ранкових зустрічах відбувається формування соціальних навичок, а саме: толерантне ставлення один до одного, розуміння точки зору інших дітей; відповідні соціальні стосунки та поведінка; навички вирішення конфліктів тощо.

        Окрім осередку для ранкових зустрічей у класі створені наступні осередки:

• Навчальний центр
• Центр відпочинку
• Центр творчості
• Ігровий центр
• Бібліотечний (читацький ) центр
• Інформаційний центр тощо.

Діти  на почату навчального року були повторно ознайомлені з  правилами поводження з предметами та навчальними матеріалами, які знаходяться у класі за допомогою рутин.

          Педагог  спланував  освітнє  середовище  таким  чином,  щоб  забезпечувало  індивідуалізацію  навчання.  Для  заощадження  часу  вчителя  та  підтримання  порядку  у  класі  з  першого  дня  створена  система  компонентів,  які  входять  до    семи  навчальних  зон:  «Зони Відкриттів», «Зони  Новин», «Зони  Матеріалів», «Комунікативна  Зона»,«Тематична Зона», «Зона Вчителя» і «Зона Тиші».

        Ще  в   першому класі  кожна дитина отримала 6 цеглинок  конструктора LEGO.  Вчитель продовжує використовувати його на ранкових зустрічах, певних етапах уроків, під час проведення фізкультхвилинок, руханок.

        Найчастіше конструктор використовується під час проведення уроків  з математики,  вчитель демонструє учням певні позиції фігури, а учні їх відтворюють; використовується під час усного рахунку - кожному кольору конструктора LEGO надається  певне число, учні розв’язуючи приклади піднімають відповідну цеглинку; для створення двоцифрових, трицифрових  чисел; при розв’язування задач; використовуються як сигнальні картки: правильна відповідь – зелений колір, невірна – червоний; для рефлексії на уроці. На уроках мистецтва та  трудового навчання використовується як шаблон майбутнього малюнка або аплікації. На уроках навчання грамоти допомагає скласти речення,  поділити слова на склади, скласти звукову модель слова та інше.

Завдяки конструктору діти навчаються зосереджено слухати, працювати творчо, працювати індивідуально та в малих групах, спілкуватися, бути терпимими до невдач своїх однокласників, приходити на допомогу один одному, а також, розвивати малу моторику руки.  У  процесі конструювання та інсценізації діти переживають події ще раз, також,  збагачується запас учнів, створюється атмосфера змагання.

У 3 класі Аліна Сергіївна продовжує інтегрувати уроки, на уроках учні малюють, співають, рахують, читають, досліджують, конструюють.  Все перелічуване використовується на різних етапах уроку для  підвищення активності дітей на уроці, попереджування стомлюваності, зміни різних видів діяльності, зосередженому виконанні певного завдання.

На таких уроках діти різносторонньо розвиваються, працюють з задоволенням, забувають за втому,  активно включаються в будь який вид діяльності, навчаються працювати в команді, в парі, з колективом.

У роботі вчителя прослідковується «Трикутник партнерства» - дитина, вчитель, батьки. Аліна Сергіївна знайшла однодумців, батьків, які підтримують, допомагають разом  виховувати та різносторонньо розвивати майбутнє покоління, своїх дітей. До батьків та учнів вчитель ставиться вимогливо, але з повагою. Завжди вислухає думку іншого, надасть пораду, підтримає , що викликає довіру зі сторони учнів та батьків і вони відкрито ідуть на контакт.  Нажаль, є іще деякі сім’ї та учні, які неохоче ідуть на контакт, тому Аліна Сергіївна працює з ними індивідуально,  після уроків проводить батьківські всеобучі, завжди на зв’язку з батьками в будь який час.

У роботі з учнями прослідковується повага до особистості, доброзичливе та позитивне ставлення, довіра у відносинах, відчувається рівність сторін, вимогливо ставиться до обов’язкового виконання домовленості.  Кожен учень у центрі уваги. Справедливо оцінює рівень досягнень кожного учня. У коректній формі пояснює кожному учневі його досягнення та невдачі.  В результаті цього діти охоче ідуть на контакт, довіряють та поважають свого вчителя.

На початку 2020-2021навчального року всі батьки були ознайомленні з орієнтовними вимогами до оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи та загальними критеріями оцінювання учнів початкової школи з навчальних предметів (інтегрованих курсів)мовно-літературної освітньої галузі,  з переліком діагностичних перевірних робіт, вимогами, щодо письма та читання третьокласників.  Протягом навчання дітям  надавалися рекомендації щодо успішного оволодіння знаннями та вміннями здобувачів освіти, також це обговорювалося з батьками під час індивідуальних консультацій..

За цей період більшість учнів навчилися  реально оцінювати свої  досягнення, знаходити помилки у виконанні завдання та виправляти їх, що дало змогу покращити їхні результати.  

Формувальне оцінювання відбувається на всіх етапах уроку: під час опитування пройденого матеріалу, актуалізації знань, вивчені нового матеріалу, підведені підсумку уроку.

Для моніторингу знань учнів вчитель використовує перфокарти, індивідуальні картки з різною ступеню складності;  тести;  продумує роботу в парі, групі; вікторини; завдання з логічним навантаженням; сюжетно-рольові ігри; проблемні завдання в роботі з якими дитина проявляє свій рівень розвитку та навченості. Всі роботи зібрані в «Портфоліо учнів», що дає можливість прослідкувати динаміку розвитку кожного учня.

Результати формувального оцінювання (в колонках відображається кількість учнів)

Формувальне оцінювання допомогло вчителю вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів; оцінити  досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу;  вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню; мотивувати учнів до прагнення здобути  максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості,  бажання навчатися,  відсутність побоювання   помилитися, переконання у своїх можливостях і   здібностях.

        Для кожного учня  3-го  класу ще в 1 класі була створена папка «Портфоліо учня». Цю папку заповнюють учні, вчитель та батьки. До папки входять:

• Відомості про учня «Знайомтеся – це я» (розміщені відомості про улюблені книжку, іграшку, відомості про захоплення та мрії, вказується, що дитині подобається, а що – ні) ;
• Родове дерево;
• Фото класу;
• Коло друзів;
• Результати тесту «Який я»;
• Результати анкетування «Про себе» (улюблені пора року, колір, вид спорту, заняття, телепередача, музика, пісня, люблю коли мене називають);
• Провідний лист «Відвідування гуртків;
• Участь у шкільних, позашкільних заходах, конкурсах, акціях;
• Мої досягнення у навчанні (ввідне анкетування батьків, свідоцтво досягнень, індивідуальні картки, вироби створені на уроках мистецтва та трудового навчання.

Папки знаходяться у вільному доступі для учнів та батьків. На батьківських зборах батьки мали змогу ознайомитися  зі змістом папки, додали додаткову інформацію. В «Портфоліо учня» прослідковується ріст кожного учня, малі успіхи та досягнення.  Діти полюбляють переглядати свої роботи, що стимулює на покращення їхніх нових результатів.

Дерило Аліна Сергіївна створила «Портфоліо учителя».  До якого систематично додає нові матеріали.

До папки входять:

• Відомості про вчителя (фото, стаж, категорія, фах за дипломом, звання);
• Автобіографія;
• Ксерокопії дипломів, свідоцтва курсової перепідготовки, грамот та дипломів;
• Педагогічне кредо;
• Методична тема над якою працює;
• Творчі надбання;
• Друковані надбання;
• Перелік участі у конкурсах;
• Перелік педагогічних правил якими керується;
• Перелік участі вихованців у шкільних та позашкільних заходах, участь їх у конкурсах, акціях;
• Перелік сучасних технологій, які використовує у повсякденній роботі;
• Фото роботи з класом НУШ;
• Модель випускника початкової ланки;
• Поради для колег;
• Зразки перфокарток, індивідуальних карточок, які використовуються для моніторингу знань учнів;
• Анкети для батьків;
• Карточки для тестування учнів.

Ця папка знаходиться разом з учнівськими Портфоліо, що дає можливість для відкритого перегляду  як учнями, так і батьками.

Під час проведення ранкових зустрічей, уроків, руханок, виховних заходів широко застосовується ІКТ.

Надзвичайно продуктивними є уроки математики, забезпечені мультимедійною підтримкою. За допомогою комп’ютерних програм швидко й ефективно проводиться закріплення вивченого матеріалу, де учні допомагають казковим героя справитися з завданням, що виховує в учнів бажання прийти на допомогу. Готуються завдання як індивідуальні, так і загальні для класу.

Найбільше комп’ютерна підтримка використовується під час проведення уроків «Я досліджую світ». Діти мають можливість на тільки прослухати розповідь вчителя, а й ознайомитися з образами, що допомагає краще усвідомлювати почуте.  На таких уроках діти відправляються у віртуальну подорож краєвидами нашої землі, її найбільшими містами, горами, ріками, полями, лісами. Музичний супровід, слова за кадром, звучання національного гімну сприяють усвідомленню дітьми себе як частини великої нації з багатовіковими традиціями та прагненням до власного волевиявлення, формуванню любові до прекрасної землі – України.

Використання навчальних презентацій, фільмів дозволяє підвищити увагу, створює позитивний емоційний фон, допомагає створювати опорні схеми для кращого засвоєння матеріалу.

Результативність роботи прослідковується в тому, що учні:

•        уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях на рівні своїх вікових можливостей;

•        з великим бажанням виконують творчі, презентаційні роботи;

•        вміють співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;

•        успішно опановують навчальні програми відповідно до вимог Державного стандарту загальної початкової освіти;

•        деякі діти уже за допомогою батьків використовують Інтернет-ресурси.

        Засідання методоб’єднання   початкових  класів  побудовані так, щоб кожен його член мав змогу ознайомитися з новими технологіями викладання предметів у початкових класів. На  засіданні    ШМО   у  жовтні 2020-2021  н/р.  для колег були проведенні майстер-класи Дерило А.С. та Мовчан Т.М. Тетяна Миколаївна ознайомила учасників з методикою проведення «Ранкових зустрічей» та провела практичні заняття. Аліна Сергіївна ознайомила з методикою проведення «Щоденних 5» та «Щоденних 3», підготувала наочний матеріал з яким поділилася з колегами, щоб вони мали змогу використовувати даний матеріал у своїй роботі.

Цифровий  звіт  з предметів учнів 3   класу  за  рік  2020-2021  н/р

        Сосненко  Наталія  Сергіївна,  асистент вчителя  у  3-му  класі  протягом 2020-2021  навчального  року   забезпечувала    соціально-педагогічний супровід Мітнікової  Марини  Тарасівни-  дитини з  ООП  (на уроках , перервах, під час відвідування їдальні, на прогулянках, шкільних заходах, тощо).

Разом з учителем класу  Наталія  Сергіївна виконувала навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення (використання медіа, дидактичного матеріалу, робота парами, групами, «зустрічі на килимку», спілкування, спільні ігри та трудова діяльність з однокласниками, прийоми вмовляння, заохочення, переконання, переключення уваги,тощо), допомагала дівчинці у виконанні навчальних завдань (робота в зошиті, з підручником, магнітною дошкою, оперувати ножицями, клеєм, пензликом, олівцями, проводити різноманітні дослідження, працювати з планшетом). Повсякденно допомагала в   організації навчально-виховного процесу (допомагала відстаючим учням під час уроків, у підготовці до класних та шкільних виховних заходів, створювати доброзичливу атмосферу), адаптувавала наочний матеріал та надавала допомогу Марині в організації робочого місця (знати своє місце, готувати відповідні речі до уроку, тримати робоче місце в порядку).         Проводила спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб, вела щоденник у довільній формі, проводила ігри та вправи «Мої речі», «Що я бачу», «Порівняй», ігри на розвиток моторики «Гумка на пальчиках», «Веселі прищіпки» (сенсорна інтеграція), «Пінцети», «Змійка». Проводила тестування в ігровій формі, зокрема тест Кетрін Тейлор, «Кубик Блума»  для визначення рівня розумового розвитку дитини,проводила на початку навчального року та в кінці першого семестру. Допомагала концентрувати увагу (написання букв та цифр крейдою на дошці, асфальті і ще подібні вправи, читання казок з ілюстраціями, перегляд мультфільмів разом з вчителем, ігри «Математичний футбол», «Колір за номером», «Впіймай звук»). Сприяла саморегуляції та самоконтролю учениці «Злови не потрібне слово», «Зроби так само»-склади квадрат з різнокольорових трикутників, ялинку, композицію, зафарбувати круги за зразком). Співпрацювала з фахівцями, які безпосередньо працюють з дівчинкою, забезпечувала разом зіншими працівниками, здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці- це облаштована ресурсна кімната, де є навчально-пізнавальна зона, соціально-побутова та ігрова зони, безпечні прилади для занять і відпочинку, праці, бесіди, пояснення на тему безпеки). Ретельно дбала про соціальну адаптацію (використовувала казки, як засіб соціальної адаптації, бесіди та анкетування членів сім’ї дитини, консультації по питанням фізіологічного та психологічного розвитку дитини, що впливає на здоровий клімат в сім’ї, індивідуальні та групові заняття: аплікація, ліплення, ручна праця, налагоджується вербальний контакт, де проявляється ініціатива, участь дівчинки в конкурсах і розвагах). Завжди дотримуюсь педагогічної етики, поважаю гідність особистості дитини, захищаю від будь-яких форм фізичного та психічного насильства.Для кращої адаптації дитини до школи та засвоєння програмного матеріалу, згідно індивідуальному плану, на уроках використовувалася яскрава, доступна наочність, яка відповідає віковим особливостям учениці, тривалість уроків -35 хвилин, також для передбачення стомлюваності на уроках проводяться різноманітні руханки, фізкультхвилинки. Зранку проводилися ранкові зустрічі, що допомогло налаштувати Марину на позитивний лад, відчути себе потрібною. Проводилися групові, парні заняття в ігровій формі, що допомагало навчити ученицю керувати своєю поведінкою та через взаємодію з ровесниками розширювати її можливості. Створювалася  на уроках ситуація успіху, яка допомагала Марині самостверджуватись, відчувати впевненість у собі, сприяла ефективнішому засвоєнню знань.

Протягом   навчального  року   проводився моніторинг стану розвитку Мітнікової Марини та її навчальних досягнень за допомогою індивідуальних карток, діагностування, спостережень.  Всі результати зберігаються у портфоліо учениці.

      З метою аналізу проведеної роботи по створенню умов розвитку для дитини з ООП, організації навчально- виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням було проведено оцінку актуальних знань, умінь і навичок, загальних здібностей до навчання,  поточний аналіз труднощів і обмежень, сильних і слабких сторін дитини в ході якої було виявлено(за результатами спостережень когніктивного розвитку):

-здатність встановлювати взаємозв’язок (ставить запитання з метою уточнення, приймає рішення стосовно використання матеріалу засвоєного раніше,  з допомогою асистента вчителя може обгрунтувати рішення, встановити нескладні логічні зв’язки, вміє системазувати ознаки,  інколи планує діяльність);

-значення чисел та нумерації (володіє знаннями письмового додавання і віднімання чисел в межах 20 за допомогою лінійки, дидактичного матеріалу, калькулятора, усними майже не володіє,також володіє знаннями

 письмового додавання і віднімання чисел в межах 100 за допомогою калькулятора,за інструктажем та  допомогою асистента вчителя виконує обчислення знайомої структури; з наданням певного алгоритму, користується правилами додавання і віднімання чисел в межах 20, порівнює порядок та кількість предметів, роставляє за порядком дні тижня, пори року, може знайти і сортувати числа за їх властивостями-одноцифрові, двоцифрові; має уявлення про процес розв’язання простої задачі у вигляді допоміжної моделі, обгрунтовує вибір арифметичної дії необхідної відповіді на  запитання задачі; визначає плоскі фігури у середовищі,інколи використовує слова ,які позначають позицію та напрямок, створює геометричні шаблони, називає кути: прямий, гострий, тупий; вміє користуватися лінійкою, за допомогою якої креслить відрізки, кути, геометричні фігури);

-здійснює операції вимірювання (вміє досліджувати довжину, ширину, визначає частини доби, розуміє взаємозв’язок  між днями, частково орієнтується у вартості монет).

Складовими розвитку мовлення є усне мовлення, читання, письмо.Спостереження проводилося за такими показниками – за  станом сформованості усного мовлення:

-використання усних комунікативних навичок (висловлює свої потреби, використовує особистий досвід у розповідях,події переказує не завжди послідовно,ставить запитання доречні, інколи дає адекватні відповіді та цікавиться ідеями інших);

-оволодіння структурного усного мовлення (має достатній словниковий запас, інколи самостійно і за допомогою асистента вчителя відповідає на запитання вчителя, мова відзначається більш зв’язною, впевненішою, використовує описове мовлення);

-сформованість слухацьких навичок (розуміє прості інструкції, зосереджує увагу на темі, яка обговорюється, виявляє прийнятну поведінку під час групової дискусії, уникає перебивання чи відволікання того,хто розповідає, але незавжди.

Показники, за якими здійснювали спостереження за читанням: виявляє задоволення від читання, читає  за допомогою асистента вчителя, але вже на 50-60% може читати самостійно, усвідомлює прочитане тільки після читання матеріалу де-кількох разів, інколи ставить запитання за змістом прочитаного тексту; збагачує словниковий запас, використовує знайомі склади або короткі слова для розшифрування великих слів, але це буває незавжди, перечитує, щоб краще зрозуміти контекст за інструктажем асистента вчителя  та виправляє помилки читання, частково виявляє розуміння прочитаного (переказує прочитане без послідовності, запам’ятоввує деталі, порівнює та протиставляє персонажів, події); читання вголос (читає повільно, з помилками звуковимови, що обумовлено  анатомо-фізичними дефектами мовленевого апарату та не стійкої пам’яті).

Показники, за якими здійснюється спостереження за письмом: виникають труднощі під час роботи у зошиті,намагається писати каліграфічно, проте швидко втомлюється (може концентрувати увагу 7-10хв) . під час виконання письмових завдань потребує постійної допомоги з боку асистента вчителя,спостерігається порушення поведінкових реакцій (кидання ручки, смоктання пальців, викрикування); сформованість навичок письма розвинена на середньому рівні (намагається писати акуратно, проте процес письма значно ускладнюється порушенням функцій мілкої моторики, зорово- моторної координації рухів); культура письма(стійкого інтересу до письма не виявляє, ініціює письмо тільки з певною метою та активною допомогою з боку асистента вчителя, здатна списувати друкований текст, але також за інструктажем асистента вчителя).

За результатами спостережень фізичного розвитку було з’ясовано:

-протягом дня здатна підтримувати фізичну активність, проте швидко втомлюється, діяльність стає менш продуктивною. Дотримується оптичної корекції зору, прояви нервово-психічного розладу інколи присутні. Надається можливість грати та відпочивати в ресурсній кімнаті. Протягом навчального процесу і в повсякденному житті дитина забезпечина підтримкою асистента вчителя.  Але, не дивлячись на всі негаразди, Марина приймає активну участь у житті класу і школи ( танцює, співає,приймає участь в іграх, творчих проектах, конкурсах на рівні ОТГ, тощо).

Таким чином, проведення комплексного спостереження дає можливість зробити правильний прогноз стосовно подальшого розвитку дитини.

Також я, як асистент вчителя, здійснювала соціально-педагогічний супровід дитини з ООП, соціальну адаптацію, покращення її психічного стану, стимулювала розвиток соціальної активності дитини шляхом залучення її до участі у благодійних акціях, виступах у шкільній самодіяльності, художній творчості, що сприяло виявленню та розкриттю її здібностей, талантів, обдарувань.

Створювала навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах у майбутньому, залучала до активної співпраці на уроках.

Разом з вчителем 3 класу Дерило А,С, та фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з ООП здійснювала реалізацію ІПР.

В результаті підтримки, розвивальноі та роз’яснювальної роботи з учиницею досягнено позитивного результату у покращенні навчальної діяльності,здатності до свідомого та цілеспрямованого регулювання поведінки, спостерігалась зацікавленість у вивченні інших предметів (інформатики, ЯДС, образотворчого мистецтва), покращення психологічного стану дівчинки, навички самообслуговування та соціальної взаємодії формуються.

Марині подобається робота з комп’ютером на уроці з інформатики (робота в програмах «Сходинки до інформатики» та графічному редакторі «Tuxpaint», «Paint»). Також, робота на персональному планшеті за програмою«Розумники».

Створення ресурсної кімнати, з відповідними зонами, дає можливість індивідуально працювати з дівчинкою. Надавати їй можливість комфортно відпочивати.

        Особиста діяльність вчителя  4-го  класу  Тесленко  О.С.  спрямовувалась на реалізацію особистісного потенціалу учня, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду. Основна освітня мета визначалась програмою та календарним плануванням.  Навчальний процес був спрямований на формування  основних ключових компетентностей школярів, здійснювалась індивідуальна педагогічна підтримка учнів.  

          Вчитель  продовжує   працювати  над  проблемною  темою  : «Виховання всебічно розвиненої, творчої особистості.» Протягом навчального  року   активно працював  над використанням ІКТ під час уроків, творчо перепрацьовув презентації, створені за допомогою електронного конструктору уроку, підбирав відеофільми, користуючись інтернет  мережею, розробляв  дидактичні картки, використовуючи диференційований підхід, застосовував    такі інтерактивні методи навчання, як «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», робота в парі. Кожен урок включав обов’язкові динамічні паузи. Для результативності уроку  Ольга  Станіславівна  чергувала завдання , що вимагають різних видів сприймання, проводила інтегровані уроки, надавала індивідуальну допомогу учням в позаурочний час.    При  плануванні проведення уроків   в першу чергу брався до уваги рівень навчальних досягнень учнів. Так як більшість дітей класу мають середній рівень досягнень, завдання для самостійної роботи добирались,  враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини. Завдання для контрольних робіт добирались, враховуючи можливості класу.
    Дітям, які навчаються на достатній і високий рівень організовувалась самостійна робота (індивідуальна, в парі), велика увага приділялась творчим роботам, проектній діяльності.  Намагалась на уроках створювати проблемні ситуації, щоб діти дійшли до висновків самостійно.
      Готуючись до кожного уроку  вчитель  планує ,  якої мети необхідно досягти, чітко усвідомлює  цілі та завдання уроку,   як цей урок  пов'язаний з іншими уроками в темі, продумує  складні моменти нової теми, і як їх простіше пояснити дітям , продумує проблемні ситуації, які можуть довести учнів до правильних рішень. Готує  до уроку демонстраційний матеріал, картки для індивідуальної роботи, презентації. На уроках застосовує  диференційований підхід на етапі актуалізації опорних знань та закріпленні вивченого. Уроки намагається  проводити у швидкому темпі, змінюючи види робіт, але це не завжди вдається. На етапі актуалізації намагається  використовувати ТЗН, картки, диктанти, щоб встигнути виконати більше видів робіт. На кожному уроці на етапі організації класу та в перервах між видами робіт застосовує  вірші – діалоги, віршовані фізкульт хвилинки.
На етапі закріплення вивченого часто застосовує  роботу в парах, групах. Самостійну роботу учнів на уроці використовує  постійно. Систематично готує  картки на етапі актуалізації знань, діти високого рівня мають більше навантаження , отримують творчі завдання і працюють самостійно (Гординський В., Черкашин Е., Бойко В.,Вакулик А.) .

        На уроках української мови  використовувались спеціальні види робіт, що забезпечували  регулярний контроль за сформованістю всіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Для активізації пізнавальної діяльності, уміння уважно слухати, стежити за розгортанням думки, уявляти почуте, відчувати красу  мови добиралися для каліграфічних хвилинок рядки з поезій відомих українських поетів, які спочатку виразно читалися, а потім  діти записували. З цими реченнями виконувалось багато різноманітних завдань, щоб повторити вивчене (підкреслити головні і другорядні члени, дібрати до певного слова спільнокореневе, антоніми чи синоніми, розібрати за будовою, виконати звуко -буквений аналіз, знайти певну частину мови, поширити речення і т.д.)  Діти вчилися висловлювати власну думку, починаючи відповідь словами: «На мою думку», «Я вважаю, що…». Велика увага приділялася роботі над словниковими словами. Щоб краще їх запам’ятати , діти вчилися  пов’язувати, на перший погляд, зовсім несумісні слова у оповідання , запам’ятовуючи написання цих слів. На уроках  постійно створювалися проблемні ситуації, щоб мотивувати учнів до вивчення певної теми.
І, звичайно , велика робота  відводилася виконанню творчих завдань. Діти люблять виконувати такі завдання в парах, групах, диференційовано. Ольга  Станіславівна   намагалась дати учням можливість активно розвивати свій словник, збагачувати мову новими зворотами, афоризмами, образами, заглиблюватись у джерела народної творчості. Діти навчалися їх бачити і відчувати красу рідного краю на екскурсіях, які передують урокам розвитку мовлення, у картинах художників, малюнках, віршах, піснях, казках. Протягом навчального  року  вчитель   багато  уваги   приділяв  каліграфії Ксензової В., Красько В., Ворони С., але їх старань не вистачає надовго,бо діти весь час поспішають, швидко говорять. Є  відхилення у вимові у Трошина Д., тому під час письма хлопчик пише слова навпаки (як вимовляє).
        У своїй діяльності завдання соціалізації на практиці вчитель   реалізує   шляхом використання інтерактивних форм навчання: бесіди, дискусії, мозкові штурми, обговорення ситуацій, ділові та рольові ігри, робота в групах, в парах, анкетування, змагання,  вікторини  тощо.

           На своїх уроках з метою стимулювання висловлювань дітей з теми або питання   вчитель  використовує  метод мозкового штурму.
        На уроках української мови  Ольга  Станіславівна   розширювала  культурно-пізнавальні інтереси дітей,   виховувала  в учнів любов та повагу до традицій українського народу. На уроках «Я у світі» прививала  усвідомлення себе як громадянина Батьківщини –України. На уроках «Мистецтва» формувала  здатність до художньо - творчої самореалізації та культурного самовираження. На уроках фізичної культури розвивала  розуміння необхідності дбайливого ставлення до здоров’я.

       Для того, щоб учням було легше оволодіти вмінням розв’язувати задачі різних видів та рівняння, вчителем  використовувалися  опорні схеми, які пояснюють розв’язування задач того чи іншого виду.  На кожному уроці математики  обов’язково проводилася  усна лічба  .
    Особливе місце на уроках для формування обчислювальних навичок
надавалося  математичним диктантам, які проводяться майже на кожному
уроці. Вчителем  постійно використовуються  різноманітні цікаві вправи,
нестандартні арифметичні вправи, нестандартні арифметичні задачі й
приклади, «магічні квадрати», «лабіринти», арифметичні ребуси,
головоломки, логічні задачі, задачі- жарти.
    Регулярно перевіряються  зошити, зміст уроків відповідає вимогам
навчальних програм та календарному плануванню. Аналізуючи учнівські
зошити з математики, слід відзначити, що  приділяється увага
формуванню  навичок каліграфії і культурі письмових робіт. У зошитах
подаються зразки, висловлюються пропозиції учням щодо покращення виконання      завдань. На  уроках  математики  забезпечується  засвоєння  учнями
предметних  математичних  компетенцій, використовуються  інтерактивні методи та сучасні прийоми організації навчально-виховного процесу,  різноманітні форми роботи, які формують  в учнів потребу  у пізнавальній діяльності, забезпечують емоційне  забарвлення уроку, інформаційну насиченість. Майже  кожен урок
насичений різноманітними творчими розробками (тестами,  математичними диктантами, дидактичними іграми, картками), ефективно  використовуються  інтерактивні технології, комп’ютерна підтримка.

        Домашні завдання задавались як усні, так і письмові.  Для учнів високого рівня іноді добирались індивідуальні завдання, що заохочують, стимулюють до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини. При визначенні обсягів домашніх завдань важливим було врахування темпу і ритму роботи учнів, навантаження їх навчальною роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я. Письмові домашні завдання не задавались на канікули, на вихідні та святкові дні. Систематично у щоденниках батьки  повідомлялись про результати виконання домашніх завдань.У цьому семестрі спостерігалось невиконання учнями домашніх завдань. Ці діти залишались після уроків: Красько В.,Ксензова В., Черкашин Е..

        Цифровий звіт з предметів учнів 4 класу   за рік 2020 -2021 н.р.

        Шпанук Євгенія Вікторівна  під  час  уроків  географії  ознайомлювала   учнів з особливостями вивчення географії в різних класах згідно вікових особливостей.  На  заняттях  розвивала   наукове мислення, зацікавлення до предмету,   допитливість, створювала   умови для розвитку пізнавальної діяльності учнів,  виховувала відповідальність,  акуратність,  взаєморозуміння, любов до природи.  Вчитель  працює  над  проблемною  темою:  «Підвищення сучасного уроку географії засобами творчої лабораторії вчителя».  Євгенія  Вікторівна  опрацювала  тему  самоосвіти:  «Формування   у  здобувачів освіти знань умінь та навичок досліджувати, спостерігати, узагальнювати шляхом використання новітніх технологій та практичної діяльності».

Впроваджує в освітній процес передовий педагогічний досвід.  Під час проведення уроку на різних його етапах використовуює : метод мозкового штурму, бліц- опитування,  географічні диктанти, нетрадиційні форми роботи:

урок- мандрівка,  урок- гра,  «Дивуй», «Мікрофон», « Фантастична добавка»,  «Практичність теорії».

Також готує учнів до написання доповідей, рефератів, задаючи їм  випереджальне завдання,  під час яких діти виявляють свої пізнавальні здібності, внаслідок чого формується довготривала пам'ять, увага, мислення, творчий підхід до виконання відповідного завдання згідно теми уроку.  На уроках географії   використовуює    міжпредметні зв’язки.

         Учні 7-8 класів складали   експрес-тести, кросворди, колекції корисних копалин або гірських порід, писали   розповіді „Уявна подорож до материка" (який вивчали). Вчитель  часто практикував  випереджальні завдання: підготовка експрес-інформацій, повідомлень, створення кросвордів, тестових завдань, мультимедійних презентацій, фотоматеріалів під час або після вивчення теми.  Діти   із задоволенням читали   додаткову художню та наукову літературу, активно шукаи   інформацію в Інтернеті.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв'язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв'язок класної і домашньої самостійної роботі.  Тому  вчитель   організовував  класну роботу так, щоб домашня самостійна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід уроку тісно зв'язані і залежали   від якості самостійної роботи учнів удома. На уроці   вчитель  намагався   максимально застосовувати прийоми стимуляції активного самостійного мислення,   контролював  роботу учнів через фронтальні опитування. Не всі учні володіють належним темпом читання, і цей недолік негативно позначається на успішності. Для того, щоб виправити становище вчитель  намагався   більше уваги приділяти самостійній роботі над текстом підручника, застосовував систему вправ на читання і аналіз тексту підручника, а також давав   додаткові завдання додому. Самостійну роботу учнів над ілюстраціями підручника   було   організовано   так, щоб вона була різноманітною - це і уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника і використання для порівняння двох або кількох ілюстрацій і інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів з ілюстраціями є вміле поєднання слова вчителя з текстом підручника і малюнкам.

Використовуючи на уроках тематичну карту, вчитель більш активно діяв  на пізнавальну діяльність учня.

Шпанчук  Є.В.  проведено відкриті уроки із географії:

-Тема 1: Гідросфера. Життя в океанах та морях. « Географічний тренажер.( 6клас);

-Тема 2: « Я знаю Україну» ( 8 клас)- форма: інтелектуальна гра.

-Тема 3: « Подорож материками»( урок- мандрівка)- 7 клас.

По географії в цьому навчальному році з Івановим Максимом була написана пошуково- дослідницька робота по географії по дослідженню вітру у нашій місцевості( перший етап). На наступний рік учень продовжить писати її з подальшим дослідженням та спостереженням на географічному майданчику школи. У цьому навчальному році : Іванов М., Кулаков Я. взяли участь в дистанційному онлайнконкурсі»Колосок», за що нагороджені сертифікатами. А Пустовойтов Богдан та Поліна ( 6 клас) в онлайн олімпіаді по географії « На Урок». В якій нагороджені дипломами 2 та 3 ступенів, Липський Д.- дипломом за участь ( весна 2021р). А Дерило К. ( 7 клас) – дипломом 2 ступеня (осінь 2020р).

Цифровий  звіт  з природознавства  та  географії   за   2020-2021 н/р

Українська  мова  та  українська  література-  Саленко  Н.О.

        Проблемна  тема над якою працює вчитель: «Розвиток критичного мислення учнів на уроках мови і літератури».

Використовуючи у своїй практиці методику особистісно зорієнтованого навчання, вчитель  формував  життєво необхідні компетентності учня, прагнув , щоб учень умів реалізувати себе в житті, вів активний спосіб життя, критично оцінював власну діяльність, умів працювати в колективі, не боявся висловлювати власну думку.

На етапі опрацювання навчального матеріалу  вчителем  організовувалася  самостійна та парно-групова роботи. На уроках використовувалися інтерактивні методи і прийоми: мозковий штурм, ПРЕС, знайди помилку, викресли зайве, акваріум, укладання таблиць, опорних схем, асоціативний кущ.

При цьому діти вчилися  здійснювати взаємоконтроль і самоконтроль, працювали  над виробленням навичок оволодіння новими формами планування самостійної роботи.

На уроках української мови та літератури Наталія  Олегівна  не лише давала  дітям знання,  а й навчала   бачити головне, робити висновки, самостійно здобувати знання, відкривати для себе щось нове, щоб потім адаптуватися в суспільстві та творчо працювати. Для цього формувала   в учнів такі вміння:

-прочитавши твір, уміти визначити проблеми , які порушуються , самостійно та критично їх аналізувати;

-уміти працювати з текстом твору, добирати факти, художні деталі , аналізувати їх , робити висновки й узагальнення;

-працювати в колективі над розв’язанням проблеми, поставлених однокласниками;

-користуватись знаннями, одержаними поза школою (радіо, телебачення, інтернет);

-уміння правильно говорити й писати;

-добирати мовно-виражанні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування;

-уміння створювати власні висловлювання.

Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках вчителем використовувалися   різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, письмо, говоріння, читання.

Розвивалися   вміння коректно вести навчальний діалог. Практикувалися  різні за характером діалогічні висловлювання.

Ефективним засобом формування комунікативної компетентності Саленко  Н.О. вважає ситуативні завдання, які використовує у певній послідовності з урахуванням теми, змісту, етапу уроку, підготовленості класу. На уроках рідної мови використовує   текстовий матеріал з елементами новизни, який відповідає віковим особливостей дітей, є цікавим для них , викликає бажання вчитися. Вчитель  навчав учнів  знаходити свої помилки та помилки товаришів, самостійно аналізувати їх, аргументувати свої міркування.

Уроки літератури були  плодотворним ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У кожному творі є художня деталь, яка збуджувала   уяву читачів, змушувала   задуматись, провести аналогії з сучасним життям.

Так, вивчаючи твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», дітям  пропонувалося   написати листа Яві та Павлуші (на вибір учня), дати їм цінні поради. Діти залюбки виконували  такі творчі завдання.

На уроках української літератури пропонувалося  учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору. Наприклад:  «Як би вчинили ваші батьки, уявляючи себе на місці матері й батька героїні поеми Т. Шевченка «Катерина»?».

Корисним засобом формування комунікативної компетентності   була  дискусія, у процесі якої діти розмірковували, вчилися  аргументовано доводити свою думку, шукати  істину.

Протягом навчального  року   вчителем  проведені   нестандартні уроки, що розвивали комунікативні вміння: урок-подорож, урок-суд, урок-творчий звіт, прес-конференція тощо.

Все це забезпечувало  уміння усної мовленнєвої діяльності, спрямовувало  здобувачів освіти на розвиток умінь слухати й розуміти сприйняте на слух, уміння говорити, спілкуватися, а також уміння читати й писати, уміння презентувати свою роботу, адаптацію в мовному середовищі.

Для формування творчої компетентності учнів застосовувалися   методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяли пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед таких методів є:

-метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини;

-метод порівнянь;

-метод придумування (Напишіть власне закінчення оповідання Г. Тютюнника «Дивак»);

-метод евристичних питань на прикладі повісті А. Чайковського «За сестрою».

На  уроках української мови дітям  запропоновані  вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивали  образне мислення, художнє бачення світу, розширювали  словниковий запас, сприяли   кращому засвоєнню семантики слів:

-дописати віршовані рядки;

-дібрати якнайбільше означень до поданого;

-реклама прочитаної книжки;

-написати твір за початком (наприклад, «Падав торішній сніг…»).

        Для забезпечення стратегії та процедури якості освіти з української мови та літератури  Наталія  Олегівна  намагалася    забезпечити високий рівень навченості випускників у сполученні з якостями громадянина та патріота, якостями особистості, що гарантують успішність у професійній сфері, стійкість у світі, що змінюється,  враховує вимоги, запити, очікування, що відносяться до якості освіти учасників освітнього процесу.

Згідно з річним планом роботи з обдарованими дітьми  на 2020/2021 навчальний рік активно здійснювалась робота по виявленню обдарованих учнів через різноманітні форми у навчально-виховній діяльності.

Здібності до написання віршів та загадок, ребусів були виявлені у Мельниченка Артема та Лемешка Сергія, який поповнив шкільний альманах власними віршами..

Серед п’ятикласників обдарованими виявились:  Глухенко Злата, Калінчук Аліна, Маслак Константин, які  набрали найбільшу кількість балів на шкільному етапі конкурсу імені Петра Яцика.

Серед  учнів сьомого класу обдарованою виявилася Мовчан Арина.  

Серед учнів 8- го класу Бабін Ілля, який який набрав найбільшу кількість балів на шкільному етапі конкурсу імені Петра Яцика та приймав участь у другому етапі  Конкурсу.

Серед учнів дев’ятого  класу обдарованими виявились: Мельниченко Артем, Лемешко Сергій, Пучка Христина які мають не лише значні інтелектуальні здібності, а й мають талант до написання віршів та оповідань.

Також з метою розвитку інтелектуальних здібностей  школи  прийняли участь в таких інтерактивних конкурсах: «Соняшник», «Олімпус».

Повноцінний розвиток сприяє і повноцінному навчанню. Про це свідчать навчальні досягнення учнів. Як правило, творчі і активні учні навчаються на високому і достатньому рівнях.

 У своїй педагогічній практиці вчитель  апробовує спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання: проблемне навчання, розвивальне навчання, ігрове навчання, особистісно орієнтоване навчання; проектне навчання.

Для пояснення теми використовує малюнки-схеми, таблиці, лепбуки, скрайбінг.  Учні 7 – 8 класів на уроках мови стають мовознавцями, проводять наукові конференції, викладаючи матеріал у вигляді презентацій, досліджень.         На уроках української літератури дослідження біографії письменників, поетів учні подають у формі карт життєвих шляхів митців (схеми, асоціативні малюнки). Головне завдання таких робіт розкрити літератора як особистість. Під час роботи над твором доцільним є прийом «Філологічний мікс», який допомагає розвивати логічне мислення, вчить відчувати ритм поезії. На цьому етапі можна використати такі прийоми: «Гамбургер», «Якби», «Скринька мудрості», «Мороки з діжки», «Квітка мудрості», «Квітка цінностей», «Словниковий куб», «Піраміда твору», «Злови помилку», «Пастка», «Мозковий штурм», «Мозаїка», «Робота в парах», «Ротацйні двійки», «Ажурна пилка», «Аналіз ситуації», «Мовний футбол», суд над помилками, лист в майбутнє, інтерв’ю,завдання з ключем і т. д.

        На етапі закріплення теми використовуються  такі методи і прийоми: «Шість капелюхів мислення», «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Прес», «Долоньки», «Мнемотур», складання міні-акротворів, сенканів, омофонів, логічних ланцюжків.

Під час рефлексії Саленко  Н.О, використовуються  «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Перевтілення», «Доміно прагнень» та ін.

У п’ятому класі акцентувалася  увага на тому, щоб створити сприятливий мікроклімат у класі,  виявити ті теми, які є складними для дітей.         Після початкової школи дітям важко сприймати деякі теми. В них відсутні пунктуаційні навички, учні не можуть сконцентрувати свою увагу на виконанні певних завдань.

         Враховуючі низькі показники успішності п’ятикласників вчителю  потрібно більше уваги приділити індивідуальній роботі, щоб вивити прогалини в знаннях та працювати над їх усуненням. Також систематично проводити роботу над повторенням певних тем, оскільки учні швидко забувають  вивчений матеріал.  Потрібно проводити роботу з відстаючими дітьми такими як Липський Давід, Пустовойтов Богдан.

Також вчитель  працював  над розвитком зв’язного мовлення, оскільки в дітей відсутні навички формувати свої думки та аргументовано доводити їх.

Основними методами й прийомами  були «мікрофон», словниковий диктант, користування опорними схемами, пояснювальний диктант. Робота  була направлена на вивчення  та систематичне повторення раніше вивчених правил орфографії, засвоєння основних понять з роділу «Морфологія». Знайшли відображення фонетико-орфографічні, граматико-орфографічні,а також питання повторення й узагальнення  пройденого.  Вимагала від учнів  обґрунтування вивчених правил. Це ,на мою думку, сприяє  розвитку навичок самостійного аналізу мовних фактів, що забезпечить стійке засвоєння теоретичних знань, вдосконалюватиме вміння застосовувати їх на практиці.

Слід відмітити успіхи з української мови та літератури у такої учениці як Мовчан Арина. Вона  демонструє  належний рівень мовленнєвої культури, вміння формулювати думки,здатний свої знання використовувати у практичній діяльності,сумлінно виконує домашні завдання.

У 9 класі   майже всі учні досить не погано засвоюють програмовий матеріал, крім Герасименко А., Овчиннікової О.  Для них вчитель  використовує диференційовані завдання з таким рівнем складності, який відповідає їхнім розумовим здібностям.  

Основним методом, який  застосовувала Наталія  Олегівна  на уроках у  8 класі  була диференціація, оскільки   вчитель   орієнтувався  на те, що  учні мають різний рівень знань та умінь. Щоб контролювати рівень засвоєння учнями матеріалу,  періодично проводилися  тестові опитування та бесіди та використовувала друковані зошити для перевірки та контролю знань учнів.  При виявленні поганого засвоєння матеріалу проводилося   повторення тих тем, які не засвоїлись.

У 9 класі  більшість учнів класу   мають прогалини в знаннях з таких тем:

• визначення виду словосполучень;
• характеристика речень;
• розпізнавання виду односкладних речень;      
• не розуміють як визначати частини мови;
• не орієнтуються в теоретичному матеріалі та не можуть застосовувати його на практиці.

   Доцільними шляхами  усунення  прогалин  є:

а)систематичне повторення вивченого матеріалу протягом подальших занять;

б) збагачення словникового запасу, урізноманітнення граматичної будови усного і писемного мовлення учнів.

Типовим недоліком у всіх класах є невміння учнів будувати зв’язне висловлювання  на задану тему (відхилення від теми, бідність лексичного запасу, однотипність синтаксичних конструкцій, відсутність аргументації, порушення пропорцій твору, відсутність висновків).

Майже у всіх класах є учні з низьким рівнем пізнавальних інтересів,які не володіють матеріалом та навичками аналізу літературного твору,не вміють висловлювати власні думки,добирати аргументи на підтвердження власних міркувань.

Вчителем  здійснювався індивідуальний та диференційований підхід до робіт учнів, обсяг і характер домашніх завдань за рівнем складності відповідав змісту вивченого в класі. Приділялася  увага зовнішньому вигляду зошитів та дотриманню Єдиного орфографічного режиму. Позитивний результат давало проведення індивідуальних занять з невстигаючими учнями в позаурочний час.

У процесі роботи  вчитель  зіткнувся  з труднощами в розподілі часу уроку та ефективному його використанні,також мали місце  пропуски помилок під час перевірки робіт, систематичне невиконання домашніх завдань окремими учнями.

Як вчителю-предметнику Саленко  Н.О. слід посилити  роботу з  обдарованими дітьми з української мови та літератури, сприяти їх  залученню до участі в  проектній діяльності, предметній олімпіаді, Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, конкурсах учнівської творчості («Об’єднаймося ж, брати мої» та ін.).

Максимально наближати предметні цілі сучасного курсу української мови та літератури до життєвих потреб учнів.Відпрацьовувати в учнів навички виконання тестових завдань різної форми та ступеня складності.Під час перевірки зошитів враховувати наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.Слідкувати за дотриманням учнями орфографічного режиму.

Використовувати елементи духовного та патріотичного виховання на уроках української мови та літератури.                                      

Цифровий  звіт  з  української  мови   за    2020-2021 н/р

Цифровий  звіт  з  української літератури   за   2020-2021 н/р

                  Цифровий  звіт  з  українознавства за    2020-2021 н/р

        Вчитель  Лаудіна  Наталія  Миколаївна   основними завданнями вивчення зар.літ. та рос.мови    вважала   формування стійкої мотивації до читання літератури та вивчення рос.мови як скарбниці духовних цінностей, поглиблення уявлень про специфіку вивчення цих предметів як мистецтва слова, формування читацької та мовленнєвої  культури; розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати, та інтерпретувати літературні твори у культурному контексті у зв’язках з іншими видами мистецтва та здійснення міжпредметних зв’язків, зокрема історією, українською літературою.

        Завдання вивчення зар.літ. та рос.мови реалізувала   шляхом вирішення методичної проблеми : «Формування компетентностей на уроках гуманітарних предметів для соціалізації особистості»

        На уроках зар.літ. та рос.мови велася  постійна робота над розвитком творчої особистості, формуванням в неї гуманітарного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України: патріотизму, національної   самосвідомості  та інтернаціоналізму, поваги  до традицій та толерантності.

        Уроки зар.літ. та рос.мови- це перш за все уроки духовності, то ж і методика їх проведення в більшості нестандартна. Характерними ознаками яких  була  дискусія, полеміка, обмін емоціями, враженнями, творче продовження («фенфікшн»), відгук, висновки, мораль. Для структури цих уроків характерними  було визначення домашнього завдання після мотивації, диференціація завдань та індивідуальні творчі завдання до або  після уроку, актуалізація набутих знань . Так перевірка домашнього завдання проводилася часто самими ( завчасно визначеними) учнями прийомом «навчаючись учусь» ( вікторина, кросворд, продовж думку, речення та ін..

        Особливістю  методики проведення уроків   Наталії  Миколаївни можна вважати обов’язкову   додаткову  інформацію   до теми,  багато поезії та обов’язкове здійснення на кожному уроці компетентнісного підходу, соціалізації та збагачення учнів практичним життєвим досвідом. Зокрема на уроках рос.мови і як міжпредметні зв’язки з уроками зар.літ.-це готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур, зіставлення текстів перекладів.

Н а кожному уроці акцентувалося  значення розуміння ролі читання для власного інтелектуального і духовного зростання. Важко нинішнім учням дається формування соціальної та громадянської компетентності, критично оцінювати тексти соціально політичного змісту та твори, які містять моделі  державного демократичного устрою ( наприклад: 9 кл.Дж.Свіфт «Подорож Гуллівера», Дж. Бавйрона «Мазепа», О.Пушкін «Євгеній Онегін»).

         Відкритих уроків не було через порушення графіків навчання в умовах карантину.

        Протягом  року  велася систематична робота з обдарованими та бажаючими учнями з рос.мови та зар.літ: 13 учнів узяли  участь у шкільній олімпіаді з рос.мови та зар.літ. Учні щодня після уроків мали   можливість працювати в бібліотеці кабінету і отримувати необхідні їм консультації і додаткові заняття.

        Особливу увага  приділялася   учням, що мають низький рівень  читацьких, мовленнєвих та письмових знань. Реально робота з ними проводилася, але недостатньо через карантин. Хоч такі діти в режимі онлайн мають індивідуальні рекомендації та консультації, але ні вони, ні їхні батьки ними не скористалися. Індивідуальна робота на перервах і після уроків у незначній мірі, але дещо покрашила читацькі вміння і навички таких учнів, як: Кабаненко В. 5 кл., Брижан Д. 5 кл., Ульченко А. 5 кл., Дорош В. 5 кл., Дубина Х. 5 кл. і ще ряд учнів, які не систематично користувалися додатковими заняттями з учителем.

        Ефективними домашніми завданнями з рос.мови та зар.літ. були   вивчення напамять віршів, фразеологізмів, афоризмів та читання художніх творів, а також у 8-9 класах створення розумних конспектів.

        Виховна   мета  на  уроках  реалізовувалася   Наталією  Миколаївною   як у процесі аналізу художнього твору, так і в постійному прищепленні, тренінгу норм культури та формування рис трудолюбивої, освіченої, порядної людини.

        Здійснення навчання, онлайн-консультацій та залучення до роботи в навчальних проектах здійснювалось за допомогою дистанційних технологій. Таккож використовувалися рекомендації обласного навчально-методичного проекту «Обласні творчі філологічні майстерні» , зокрема О.В.Гусєвої, Н.В.Пастушенко,  І.А.Доброгорської.

        Згідно «Закону про освіту» уроки зар.літ. та рос.мови будуються на основі методичних принципів практичної направленості, взаємозв’язку навчання і соціокультурної інформації. Органічний  взаємозв’язок навчальної і діяльнісної лінії є основними на уроках, який ефективно реалізується під час щоурочних мовленнєвих тем, які охоплюють усі сфери життя учнів в соціумі. Наприклад, такі теми: «Шкільне життя», «Памятники архітектури», «Здоровий спосіб життя», «Манери поведінки», «Життя суспільства» та ін..

        У  2021-2022  навчальному  році  вчитель  планує   забезпечити більш ефективний зворотній зв'язок з учнями та батьками під час дистанційного навчання;  систематично і завчасно готувати навчальні матеріали для забезпечення освітнього процесу; домогтися позитивних результатів індивідуальної, диференційованої роботи з учнями, зокрема Бабіним І., Ульченко М., Нечепоренком М., Татарчуком О., Сосненком Д., Пронько Ю. більшістю учнів 6 класу, які мають різноманітні проблеми в навчанні;  залучати до цікавих проектів учнів школи здібних у навчанні.

Цифровий  звіт  з російської  мови   за   2020-2021 н/р

Цифровий  звіт із  зарубіжної  літератури  за   2020-2021 н/р

Основи  здоров’я- вчитель   Верас  Тетяна  Валентинівна.

        У 2020-2021 навчальному році вчитель  працює  над проблемною  темою «Формування   та  розвиток  життєвої   компетентності учнів на   уроках  основ здоров'я  шляхом  використання інноваційних технологій»

Організовуючи інтерактивне навчання, моделює життєві ситуації, використовує ролові ігри, казку, спільно розв’язує проблеми на основі аналізу відповідної ситуації, проводить різноманітні конкурси, змагання, інтелектуальні ігри, КВК – це все дає можливість учням реалізувати себе.        Успішно реалізовує на уроках такі стратегії:

-  «мозковий штурм»;

-  джигсоу;

-  ґронування;

-  асоціативний кущ;

-  запитання до автора;

- мікрофон;

- ажурна пилка;

- авторське крісло;

- пошук запитань;

- ЗХВ (Знаю. Хочу знати. Вивчу.)

-  дискусійна сітка.

Більшість методів роботи з використанням елементів ІКТ спрямовані на роботу учнів в парах, у групах, адже саме через групові форми роботи формується позитивна мотивація до навчального співробітництва в класі.

Застосування методик розвитку критичного мислення на уроках сприяє активізації роботи учнів, стимулюванню міркувань, застосуванню здобутих знань у розв’язанні життєвих завдань, розвитку творчої особистості.         Використання сучасних інноваційних технологій інтерактивного навчання дає можливість перетворити традиційний урок на інтерактивний. Це сприяє тому, що учні засвоюють програмовий матеріал значно краще, адже інтерактивні методики розраховані на творчий процес пізнання світу, на постановку проблем та шляхів їх розв’язання, а не зазубрювання матеріалу.

На  уроках  вчитель  використовує  проблемні завдання, суперечності, що виникають під час розв’язання проблеми,  спонукає  дітей  до роздумів, пошукової діяльності та висновків.

Актуальним завданням вчителя  з   предмету «Основи здоров`я» є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості.

Дієвим засобом формування мотивації до навчання, підвищення пізнавальної активності, поглиблення і розширення знань школярів, пропаганді здорового способу життя, прищепленню навичок турботливого ставлення до свого здоров’я є різноманітні форми позакласної роботи з предмета.  Так, у рамках місячника «Увага! Діти на дорогах» проходили вікторини, «Тиждень здорового способу життя», створені антиреклами шкідливих звичок, учні залучалися  до   написання  творів «Ми – за здоровий спосіб життя!», до  участі  у тренінгу «Я обираю здоровий спосіб життя» .

Учитель самостійно виготовляє необхідний дидактичний і роздатковий матеріал та обладнання для забезпечення уроків. Використовує на уроках зразки гігієнічних засобів, малюнки, таблиці, які виготовляє за допомогою мережі Інтернет.

        Оформлені куточки «Куточки здоров’я», в яких розміщенні матеріали з питань профілактики наркоманії, СНІДу, режим дня, правила гігієни, телефони екстренних служб, правила запамп’ятовування(за кошти вчителя).

Протягом усього періоду  проводилися  не лише уроки, а й  заходи  превентивного характеру, які були спрямовані на збереження здоров`я учнів.

   Учні 5-9 класів переглянули  відерок  «Що захищає від коронавірусу» та пройшли тестування. Серед учнів 5-9 класі участь у тестуванні прийняло – 25 учні. Майже всі показали високий результат, крім Дубини В., Марчука І., та Капітаненка Є.

16 листопада було проведено День толерантності.

Соціальний педагог   та вчитель основ здоров`я залучили учнів 1-9 класів, створивши відео «Толерантна людина, це  - людина  …». Учні 1-4 класів намалювали малюнки «Я  толерантна людина».

23 листопада учні прийняли участь у  противірусному челенджі #ЗДОРОВОТАНЦЮЙ#COVID-19.

 ЮНІСЕФ Україна запустила танцювальний конкурс для шкіл, який допоможе учням запам’ятати правила гігієни. Це ж правда — дітям стає нудно, коли йдеться про правила. Тож ЮНІСЕФ ініціював активну гру-танець, у якій кожен рух відтворює потрібні в умовах карантину елементи поведінки: ретельно мити руки, не торкатись обличчя, чхати у лікоть, тощо. З такою захопливою грою єдине, що можна «підхопити» — це бажання нагадувати правила іншим.  

Участь прийняли учні 1-7 класів

 Відзначено: Дерило К., Терещенко А., Ізмоденову Н., Денисенко А., Бойко В., Олексенко А., Тесленко В., Легку А..

        24 листопада  проведено виховну  година з елементами практичного заняття : "Особиста гігієна під час пандемії»

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Учні 5-7 класів прийняли участь у флешмобі «СТОП насильство»

Долучившись до акції учні 1-4 класів намалювали «Символ моєї сім`ї»

Учні 8 класу під керівництвом класного керівника Кузніченко Н.С. провели виховну годину «Ми проти насильства в  сім`ї

Протягом  грудня-січня  2020-2021  навчального  року  вчителем   проведено відриті уроки (тренінги ) 5-8 клас « Ми за світ без насильства» , 9 клас «Як захистити  себе від ВІЛ/СНІДу».

Цифровий  звіт  з «Основ здоров’я» за 2020-2021 н.р.

Цифровий  звіт  з етики за   2020-2021  н.р.

Математика,  фізика,  алгебра,  геометрія-Кузніченко  Н.С.

        Згідно з оновленою програмою, «Законом про освіту»  вчитель   визначив мету своєї діяльності – здійснювати компетентнісний підхід у викладанні предмету. Досягнути своєї мети намагається  через формування математичної компетентності, позитивного ставлення до математики як  складової загальної культури, розвиток логічного і критичного мислення, формування умінь працювати з підручником, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, формування здатності оцінювати правильність і раціональність, застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

        Зважаючи на постійні зміни в освіті, важливо, щоб кожен здобувач освіти мав навички самостійно діяти, навчатися, планувати та керувати власним майбутнім. Тому, своїм головним завданням вчитель  вважає створення оптимальних умов для реалізації кожним учнем власної освітньої траєкторії індивідуального розвитку відповідно до його можливостей, здібностей та потреб.

        Основними цілями  роботи Наталії  Сергіївни є  формування:

1) цілісної системи знань з математики;

2) базових компетентностей учнів, які необхідні   для швидкої адаптації випускника школи до умов сучасного соціуму;

3) мовної особистості, здатної грамотно аргументувати власні думки, як усною, так і писемною мовами;

        Окрім існуючих принципів науковості та проблемності, послідовності та логічності викладання курсу математики, системності, доступності та наочності навчання, вчитель  намагається реалізовувати нові принципи: навчання через діяльність; проблемність для підвищення мотивації; навчання мислення через розмірковування; формування творчого підходу.

         Четвертий  рік працює над проблемною темою «Розвиток логічного мислення і творчих здібностей через компетентнісний підхід викладання математики». Для реалізації теми використовує систему завдань з логічним навантаженням і практичного спрямування, залучаю дітей до позакласної роботи і участі в різноманітних конкурсах.

         Підготовка до уроку починається з ознайомлення навчального матеріалу, формулюю мету навчальну, розвиваючу, виховну, підбираю завдання, які б розкривали поставлені цілі, вибираю  методи і прийоми для успішної реалізації мети. Одним із ефективних засобів впливу на учнів є розв’язування задач з виховним навантаженням.

        Навчальний рік 2020 – 2021 оголошено роком математики.  На початку навчального року було проведено анкетування з метою виявлення обдарованих або здібних учнів у сфері математики. Особливо обдарованих і талановитих немає, є певна група учнів здібних до вивчення математики, але не менш важливим фактором є бажання дитини розвивати здібності в цій сфері. В цьому році ряди здібних учнів поповнили п’ятикласники Маслак К., Калінчук А., Круглій М..   Мають потенціал до вивчення математики, але  не доводять роботу до логічного кінця, не виявлють прагнення розвиватися Бабін І., Рудь А., Марчук І. (8 кл.), Денисюк Я., Овчинніков Д., Дерило К., (6 кл.), Озеров Б., Мовчан А. (7 кл.), Лемешко С. ( 9 кл.), які засвоюють програму на достатньо-високому рівні, але складні завдання і з логічним навантаженням їм не під силу, не виявляють бажання приймати участь у конкурсах.  Проведена шкільна олімпіада по математиці.

        Зараз набирають популярності і більш практикують onlineолімпіади на сайтах «Всеосвіта» і «На урок.»

            Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання, а також від того, на якому етапі перебуває вивчення теми.         Теоретична частина або знання формул перевіряються  математичним диктантом з записом короткої відповіді, додатковими питаннями у формі взаємоопитування. Практична частина іноді перевіряється  усно (не зовсім вдала форма), частіше виконуємо на дошці, завчасно виконавши записи. Щоб навчити дітей мислити, а не бездумно списувати, застосовую прийом «злови помилку».  В 6 класі формуються навички обчислення, тому перевіряється  кожна робота. При перевірці практичної частини аналізуються  помилки, повторно задаються аналогічні приклади. Одиниці дітей виконують домашні завдання самостійно або з частковою допомогою батьків: Лемешко С.,  Марчук І., Рудь А., Мовчан А., Озеров Б., Денисюк Я., Овчинніков Д., Іванов М., Маслак К., Калінчук А., Верас Д., Глухенко З., Денисенко А., Круглій М., Кайзер Н., орієнтуючись на класну роботу і приклади до параграфу;  більшість користуються довідниками або сайтами «Готові домашні завдання», або списують у однокласників,  не в змозі пояснити хід розв’язування: Ткаченко П., Мельниченко С., Креп С., Помазанова П., Сущенко М., Столярчук Є., Мельниченко А., Коровай Н., Пучка К., Кузьмич В., Голуб К., Спіріденко О.; частина учнів постійно не виконують домашні завдання – Пронько Ю., Кабаненко Д., Рузаєва М., Ульченко М., Дубина В., Таршин Д., Красько В., Яцків А..Теоретичній частині дома діти приділяють мало уваги, хоча на уроці  вчитель   звертає увагу і виділяє головне в параграфі. Інформація до батьків доводиться через щоденник відповідними записами або оцінкою, спілкуюся з класними керівниками, залишаю після уроків для надання консультації або виконання домашньої роботи.

        Для мотивації навчальної діяльності  використовуються вислови відомих особистостей, розмірковуючи чи аналізуючи можливо хтось з дітей усвідомить необхідність отримання знань, або отримають певні виховні настанови від людей, які досягли успіху у житті. В ході уроку  доводиться аналізувати влучні і не дуже відповіді учнів, оцінювати прийоми роботи, манеру поведінки, хвалити, надихати або, навпаки, «ставити на місце». І тут влучне слово, іронічний афоризм іноді більш повчальні, ніж  нотація.

        В 5, 6 класах при підведенні підсумків вивченої теми застосовуються    дидактичні ігри, що сприяє розвитку інтелектуальних, емоційних, мотиваційних  якостей особистості

      Дидактичні ігри насамперед формують соціальні якості особистості: вміння прислухатися до думки інших, працювати у команді, проявляти виконавські та лідерські якості. У процесі гри виховується наполегливість, організованість, відповідальність. Наприклад, одноманітне розв’язування прикладів стомлює дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв’язування  цих самих прикладів у процесі гри “Хто швидше?” стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він вміє, знає.Зацікавити учнів в процесі розв’язування прикладів можна і результатом:  спеціально дібрати числа так, щоб у результаті вийшло не просто число – а якась знаменна дата. Можна підібрати цікавий кросворд або провести гру «Поле чудес», в результаті яких  виходить слово, яке несе в собі виховне навантаження.

        Також на уроках застосовувався  прийом «Міжпредметні зв’язки», що збуджує інтерес до навчання шляхом поєднання викладеного матеріалу з знаннями із інших навчальних предметів.  

        Вчителем   використовувалися   наступні технології або їх елементи:

1) інформаційно – комунікаційні: проходження тестування on-line з метою підготовки до  ДПА; побудова графіків, діаграм;

2) компетентісний підхід;

3) рівнева диференціація і індивідуалізація;

4) проблемне навчання і дослідницька діяльність: практичні роботи, дослідити скільки розв’язків має задача, різні способи розв’язання однієї задачі і вибір раціонального;

5) тестові технології;

6) особистісно- орієнтовані;

7) здоров’язберігаючі:  рівномірно під час уроку розподіляю різні види завдань, контролюю обсяг навчального навантаження  з урахуванням динамічності учнів, його працездатності; виконую гігієнічні вимоги (свіже повітря, гарна освітленість, чистота); сприятливий емоційний настрій; профілактика стресів (робота в парах, групах, стимулювання учнів);  змінюю види  діяльності на уроці, що допомагає подолати втому, зневіру, незадовільність.

Результати навчальних досягнень з математики і алгебри  за  2020-2021  н.р.

Результати навчальних досягнень з геометрії.

Результати навчальних досягнень з фізики.

Історія,  мистецтво,  правознавство- Денисенко  Олена  Володимирівна.

Предмет «Історія» викладається з урахуванням методичних рекомендацій МОН України на 2020-2021 н.р. та згідно чинних програм.

        Досягнення  навчальної мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині. 

        При організації навчальної діяльності вчитель дбав насамперед про розвиток історичного мислення учнів, орієнтації в історичному часі, запам’ятовуванні основних подій та діячів із ними пов’язаними.Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Для реалізації даного завдання  вчитель    підбирав   відповідний  джерельний матеріал (історичні документи, словники, довідникова література, карти та атласи, історичні оповідання, різноманітні інтеренет ресурси, відео та аудіо матеріали тощо), підбираларізноманітні методи та прийоми навчання як традиційні так і інноваційні.

        Під час викладання історії вчитель обов’язково звертає увагу на літературні твори (назви, короткий зміст, цитати їх авторів) , на твори  образотворчого мистецтва, які відображають історичні події та процеси.         Вчитель широко використовує  демонстраційний  матеріал, проводить аналогії з іншими  навчальними предметами.

        Олена   Володимирівна часто задає завдання для виконання яких необхідно користуватись Інтернет-ресурсами, електоронними скриньками, компютерними програмами (для створеннятаблиць та презентацій).

        Аналізуючи діяльність видатних особистостей, героїчні вчинки, різноманітні події, визначаючи уроки історії в учнів створюється власний світогляд, громадянська позиція, прагнення переймати та впроваджувати досвід кращих.

        Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах. Але, порівнюючи з попередніми роками, в учнів відсутні будь-які бажання творчо працювати та розвивати пізнавальні інтереси.

        Під час практичних занять учні залучались до створення  навчальних проектів.

        Ефективним методом навчання виявилось сприймання учнів інформації через перегляд історичних відеоматеріалів за такою методикою:

- мотивація, звертання  уваги на ключових питаннях, перегляд, виділення ключових моментів, питання-відповіді до відеоряду, перегляд. Більш здібні учні вчились самостійно виділяти основні моменти які стосувались навчальної мети уроку.

        Такий метод подачі та вивчення нового матеріалу був досить ефективним на уроках у 6-7  класах.

Аналізуючи  результати навчально-виховної діяльності на уроках історії протягом навчального року вчитель під час роботи з учнями приділяв   увагу таким аспектам :

1. Під час проведення уроків історії відпрацьовувати навички роботи з

історичними документами.

2. Активізувати роботу з історичними термінами.

3. Вчити учнів не механічно запам’ятовувати дати та події, та логічно

пов’язувати їх із характеристикою явища та епохи.

4. Вдосконалювати просторову компетентність учнів, детально аналізувати історичні карти, тренуватися у виконанні завдань на контурній карті.

5. Організовувати постійний практикум зі складання різних варіантів

планів, тез, історичних довідок, доповідей, статей для енциклопедій

тощо.

6. Учити учнів методів і засобів розв’язування проблемних питань,

приділяти увагу чіткості формулювань, структуруванню відповіді.

7. Належну увагу приділяти аналізу історіографії з ключових проблем

історичних курсів.

        Денисенко О.В. предмет викладає доступно, чергуючи форми та методи навчання учнів. Учні активно працюють із текстом підручника, шукають відповіді на запитання, добирають нові слова та намагаються тлумачити їх. Учитель активно впроваджує у мистецтво викладання інтерактивні методи навчання на всіх етапах уроку. Особливу увагу приділяє вмінню опрацьовувати історичний матеріал, формування в учнів уміння відокремлювати важливу інформацію історичного та політичного змісту чи проводити паралелі між історичними епохами, подіями, діячами, таким чином розвивається аксіологічна компетентність (критичного мислення).        Намагається  впроваджувати інтерактивні методи навчання, що дає можливість генерувати велику кількість рішень однієї проблеми, розвивати вміння аргументовано, науково, толерантно дискутувати, лаконічно висловлювати свої думки.

        Широко використовувалися  дидактичні та наочні матеріали. Учні  вчилися  працювати з довідниковою літературою, історичними джерелами,  картами. Велике значення приділялося  вивченню ролі в історії України та світу видатних діячів. Учні вчилися встановлювати причини того чи іншого факту, досліджувати суспільні, політичні, громадські відносини в суспільстві та виникнення на їх основі національних рухів, а також їх наслідки; вчилися працювати зі схемами, історичними документами.

        На уроках історії використовувались різні методи  та форми роботи: «мікрофон», «чиста дошка», «перекладач», «Асоціювання», для запам’ятовування дат гра «Герой, дата, подія» інші). Обов’язковим елементом практично кожного уроку є робота з історичною картою або атласом, порівняння з сучасними картами України та Європи, поступово удосконалюється робота з контурними картами, але основний недолік – не всі учні забезпечені контурними картами, на низькому рівні орієнтуються по легенді карти та її оформленні). Під час актуалізації знань використовуються завдання з коротким змістом відповіді, так як учні мають труднощі з відтворенням та висловлюванням думки, використовуючи елементи порівняння та причинно-наслідкових зв’язків.  

        Мистецтво. Головна увага приділялась розкриттю змісту культурної спадщини українського народу та народів світу, мета – привити учням інтерес до мистецтва, розвивати почуття естетики та смаку, збагачувати світогляд школярів.  На уроках розглядались та характеризувались основні напрямки мистецтва та культури  України та світу, пояснення супроводжувались прослуховуванням музичних композицій відповідної епохи або стилю, які вивчались, переглядом відео фрагментів, проводились віртуальні-екскурсії художніми галереями. На уроках учні розучували пісні, вчились зображувати на папері стильові елементи.

        Налаштовані на прийняття мистецької спадщини були більшість учнів, готували повідомлення про творчий шлях художників та композиторів, кінорежисерів та акторів. Велике  значення  приділялось вивченню саме українського мистецтва та визначення місця українських митців у світовій культурній спадщині. Вчились розрізняти різноманітні стилі мистецтв за їх характерними ознаками. Цікавим для дітей стала творчість С.Далі та П.Пікассо, К. Моне, М. Приймаченко, Т. Яблонської, Г.Мартоса, К Білокур та ін..

                Цифровий  звіт  з історіїї, право, мистецтво  за    2020-2021 н/р

Англійська  мова-Маслак  Тетяна  Григорівна.

        Темою  самоосвіти  вчителя  є : “Розвиток комунікативної компетентності засобами інтерактивних технологій  на уроках англійської мови”, проблемна тема: “Використання нестандартних форм роботи з учнями з метою виховання інтересу до англійської мови”. Навчання та виховання особистості засобами англійської мови,  уміння спілкуватися англійською мовою є основною метою навчальної діяльності,   належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) має здійснюватися у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів.

Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування допомагає учню оволодіти базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

        Головна мета учителя на початковому етапі у викладанні англійської мови - сприяти виникненню в учнів бажання вивчати іноземну мову, а також підбирати ті методи, форми, засоби, технології та принципи навчання, які б задовольнили вимоги, що висуває нова программа початкової школи.

Надзвичайно ефективним засобом підвищення якості навчання молодших школярів  з  англійської  мови  було         застосування  вчителем  інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчально-виховному процесі

        ІКТ дозволяють зробити урок цікавим, динамічним та ефективним, підвищують унаочненість навчального процесу.

        Ефективному засвоєнню іншомовного матеріалу, поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню психологічних бар’єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом   сприяло  використастання ігор.

На початковому етапі навчання перед учнями вчителем  було поставлене   завдання- опанувати певний обсяг англомовного лексичного, граматичного та мовленнєвого матеріалу згідно з навчальною програмою.

Використовуючи Інтернет-ресурси, Тетяна  Григорівна  підібрала  галерею яскравих ілюстрацій, дидактичних матеріалів, презентацій, лексичних та грамотичних писень з певної теми.

ІКТ допомагали  вчителю   зробити урок  більш яскравим, що підвищувало інтерес учнів до навчального матеріалу, знімало  напругу та нервозність у школярів, які надто критично оцінюють свої успіхи у вивченні англійської мови.

Застосування ІКТ на уроках англійської мови в початковій школі допомагло вчителю:

– удосконалювати вміння і навички аудіювання на основі аутентичних звукозаписів в мережі Інтернету;

– формувати вміння і навички читання, безпосередньо використовуючи матеріали різного ступеня складності;

– удосконалювати вміння монологічного та діалогічного мовлення на основі проблемного обговорення питань;

– поповнювати словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної англійської мови, що відображає певний етап розвитку культури народу, соціального чи політичного устрою суспільства;

– знайомитися із культурознавчими поняттями, що включають мовний етикет, особливості мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традиції країни, мова якої вивчається.

           При підготовці та проведенні уроків англійської мови у початковій школі  використовувався текстовий редактор Word, та презентації, виконані у PowerPoint.

        Використання презентацій застосовувалося  вчителем  на будь-якому етапі уроку: в процесі пояснення або закріплення нового матеріалу, повторення або контролю раніше вивченого матеріалу.

        З метою закріплення програмового матеріалу,   учням запропоновано розгадування тематичних кросвордів, тестів, ребусів, загадок різного рівня складності.

         Навчання лексиці займає чи не найважливіше місце у викладанні англійської мови на початковому етапі, тому вчитель свою роботу  починав   з простих інтерактивних технологій - робота в парах, малих групах - і переходжу до більш складних. На кожному з етапів уроку використовувалися  різноманітні інтерактивні технології та вправи такі як:

Мотивація-«Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ».

Актуалізація- «Мікрофон», «Оціні власні здібності», «Сніжний ком».

Засвоєння- «Займи позицію», «Ситуативне моделювання», «Акваріум»,  навчальна гра.

Закріплення- «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Самооцінювання».

        У 7-8  класі використовувалися   такі методи та форми роботи:

1. Вправи в диференціації та ідентифікації:

а) визначте на слух слова, які стосуються однієї темі;

б) згрупувати  слова за вказаною ознакою;

2. Вправи в імітації;

3. Вправи на  розвиток словотвірної і контекстуальної здогадки.

        Мовні вправи  проводилися    на текстах, які мають великий творчий потенціал у плані рішення як комунікативних, а й пізнавальних завдань. За виконання цих вправ актуалізація нові значення слів повинно бути лише на рівні мимовільної уваги.

Цифровий  звіт  з англійської мови  за    2020-2021 н/р.

        Глухенко  Віталій  Анатолійович,  вчитель  фізичної  культури    працює  над  науково-методичною  темою:     «Вплив  рухової  активності  на  здоров’я  і  фізичну  підготовленість  дітей  і  підлітків».

        На  уроках  фізичної  культури    застосовував  комплексний  підхід  до  вирішення  навчальних,  оздоровчих  і  виховних  завдань.  Під  керівництвом  вчителя  відбувається  цілеспрямоване  опанування  обраним  видом  рухової  діяльності. Під  час  занять  діти знайомляться з психолого-педагогічними,  анатомо-фізіологічними  основами  знань,  гігієнічними  вимогами  до  фізичного  виховання.  

          Увага вчителя    була  спрямована  на    формування  вміння  щодо  організації  та  проведення  самостійних  форм  занять  оздоровчо-корегувальної  та  спортивної  спрямованості,    пізнавальних  та  творчих  здібностей.  Під  час  уроків  триває   процес  розвитку  фізичних  якостей  та  зміцнення  здоров’я  учнів,   зміцнюється  їх  громадянська  та  патріотична  свідомість.

На заняттях з фізичної культури  здійснювався    особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів. Учні   вчилися   «слухати» й «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.

Вчителем    реалізовувалися      основні  положення  Концепції    НУШ.  Під  час  вивчення  варіативних  модулів  програми  забезпечувалася    послідовність.  

        У  вересні-жовтні  кожен  учень  виконав  тести  з  бігових  вправ,  вправ  із  силової  підготовки,  які  стали  корекцією  розвитку  фізичних  якостей  протягом  навчального  року.

        Для  покращення  результатів  та  їх  досягнення  згідно  Перспективного  плану  фізичного  навантаження  протягом  навчального  року,  дітям  було  запропоновано    виконувати  вправи  вдома.  Учні  отримували   домашні  завдання,  які    направлені  на  корекцію  у  виконанні  загальнорозвивальних  вправ,  техніки  виконання  силових,  бігових  та  стрибкових  вправ,  технічних  прийомів  ігрових  видів  спорту.

Важливою складовою частиною навчально-виховного процесу  було    оцінювання і перевірка знань, рухових умінь і навичок, техніки виконання фізичних вправ, навчальних нормативів і вимог навчальної програми. При оцінюванні  враховувався  рівень досягнень учня, зважаючи на те, що основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.

        Уроки  фізичної  культури  проводилися   вчителем    відповідно  до  методичних  рекомендацій.  В  уроці   виділялися   три  основні  частини:  підготовча,  основна,  заключна).    На  початковому  етапі  уроку  проводилася  мотиваційно-роз’яснювальна  робота  про  значення  та  необхідність  занять  фізичними  вправами  для  нормального росту  та розвитку  організму.  

        Протягом  уроку    проводилося    спостереження  за  зміною  фізичного  стану  дітей  в  результаті  виконання  вправ  з  поступовим  фізичним  навантаженням,   шляхом    пульсометрії.  

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 №518/674 учні були  розподілені   на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Для учнів основної медичної групи фізична підготовка проводилася   в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Учні, які за станом здоров’я відносилися до підготовчої медичної групи, відвідували   обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводилися      за загальною програмою фізичної культури. 

Учні, які за станом здоров’я були  віднесені до спеціальної медичної групи, відвідували   обов’язкові уроки фізичної культури, але виконували     корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.  

        Завдання,  які   ставилися   вчителем   на  уроці   були   спрямовані   на  формування  в  учнів  ключових  компетентностей:

        -соціальних(здатність  до  співробітництва,  розв’язання  життєвих  проблем,  взаєморозуміння,  соціальної  активності,  формування  фізичної  культури  особистості,  основ  здорового  способу  життя);

        -особистісних(формування  важливих  для  професійної  діяльності  особистісних  якостей);

        -професійно-прикладних(сприяння  формуванню  умінь  і  навичок  використання  фізичних  вправ  у  повсякденній  і  подальшій  професійній  діяльності);

        -мотиваційних(формування  громадських  і  особистісних  уявлень  про  пристижність  високого  рівня  здоров’я  та  фізичної  підготовленості,  здатність  до  навчання,   проявлення  творчості  у  застосуванні  рухових  дій  у  різних  по  складності  умовах);

        -функціональних(здатність  до  оперування  знаннями  про  закономірності  рухової  активності,  знаннями  з  історії  фізичної  культури  та  спорту,  розширення  рухового  досвіду  з  метою  розвитку  фізичних  якостей  і  рухових  здібностей  відповідно  віковим  особливостям,  засвоєння  термінологічних  та  методичних  компетентностей);

        -когнітивних(здатність  до  набуття  основ  знань   для  здійснення  педагогічної  діяльності  в  галузі  фізичного  виховання  і  спорту);

        -технологічних(володіння  методиками,  спрямованими  на  збереження  і  зміцнення  здоров’я  та  підвищення  рівня  фізичної  підготовленості).

        Під час оцінювання   здійснюється  індивідуальний підхід, тобто створюються    для учня такі умови, які відповідають   рівню фізичного підготовленості, стану здоров’я,  враховуються   особисті досягнення учня   протягом навчального року, ступінь активності учня   на уроках,   залучення учня   до занять фізичною культурою в позаурочний час,   участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.

        Основними  принципами  побудови  навчального  процесу була   безперервність,  цілісність  процесу  навчання  та  особистісно-орієнтоване  спрямування  навчально-виховного  процесу.

            На  уроках    використовувалися   такі  методичні   прийоми:

        -фронтальний   у  5-6  класах (шикування, акробатичні та загальнорозвиваючі вправи, ходьба, біг, метання,  вправи зі скакалкою) . Цей спосіб організації діяльності учнів — найефективніший, бо допомагає досягти найбільшої моторної щільності на уроці.

        -потоковий   у  7-9 класах(суть його полягає в тому, що одну й ту ж саму вправу учні виконують по черзі, один за одним, безперервним потоком,  що  давало  змогу  підвищувати  щільність  уроку).

        -індивідуальний (один учень виконує вправу, а інші — спостерігають).    На  початковому  етапі  уроку  проводиться   мотиваційно-роз’яснювальна  робота  про  значення  та  необхідність  занять  фізичними  вправами  для  нормального росту  та розвитку  організму.  

На  уроках  використовувалися    також  такі  методи  навчання:

        -словесні — пояснення, розповідь, розпорядження, команда, підрахунок;

         -наочні — показ вправи;

        -практичні — виконання вправ учнями;

        -змагальні-  виконання  вправ  учнями  у  командах  на  швидкість;

        -поточно-груповий  -  розподіл учнів  на відповідну кількість груп.

Цифровий  звіт  з  фізичної  культури  за 2020-2021 н.р.

         До  Дня  фізичної  культури  та  спорту  вчителем  проведений  «Олімпійський  тиждень»,  до  програми  якого  ввійшли  такі  заходи:

-усний  журнал  «Результати  олімпійської  збірної  України»;

-анкетування  «Що  ти  знаєш  про  олімпійський  рух?»;

-розгадування  кросвордів  на  олімпійську  тематику;

-відвідування  олімпійського  музею;

-проведення  виховних  годин  на  спортивну  тематику;

-відкриття  та  закриття  олімпіади;

-проведення  Єдиного  олімпійського  уроку.

        До  Дня  Захисника  України     був  проведений  у  школі  ФОПФ  «Козацький  гарт»,  який  включав  фестивальну  та  спортивну  частини.  Учні  показали  гарну  підготовку  під  час  виконання  стройових  козацьких    пісень,  під  час  проведення  спортивних  змагань  та  практичний   семінар  для  педагогів   районного  МО  вчителів  фізичної  культури  та  «Захисту  України».

         Велика  увага    приділялася  обдарованим  учням. Учні  5-9  класів  були призерами   територіальних,  фінальних  районних    змагань  з  футболу  та  ДФП.  

  З  учнями  постійно  проводилася    робота,  направлена  на  вдосконалення  стройових  прийомів,  чіткості  у  виконанні  загально розвивальних  вправ,  техніки  виконання  гімнастичних,  легкоатлетичних  вправ.  

Діти  були  залучені  до  власного  оздоровчого    проекту  «Олімпійський  кілометр».

 Мета діяльності вчителя  хімії  та  біології Бойко  О.Ю.  ґрунтується на принципах особисто орієнтованого навчання, що реалізовується в засобах індивідуалізації змісту, форм, методів і педагогічних засобів досягнення цілей навчання, переведення процесу розвитку учнів в режим самоорганізації і саморозвитку, спрямована на прищеплення інтересу учнів до знань і активізації пізнавальної діяльності через різноманітні методи і форми організації навчання, за допомогою включення їх в активну пізнавальну діяльність.

Ольга  Юріївна  продовжує  роботу над проблемною темою «Формування предметних компетентностей та творчих здібностей учнів у освітньому  процесі з хімії, біології та інформатики  в умовах становлення Нової української школи»

Вивчає і впроваджує педагогічний досвід вчителя Рогожнікової Ольги Володимирівни, вчителя хімії та біології комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 148 «спеціалізована школа-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета Щастя» Дніпровської міської ради, учасника конкурсу Вчитель року-2020.

В своїй роботі використовує такі освітні технології: інтерактивні; проектні; інформаційні; особистісно – орієнтовані; технології навчання як дослідження.

Основними методами навчання на уроках засвоєння нових знань (перші уроки тем)є словесно-ілюстративний, проблемно-пошуковий, науково-дослідницький, які покликані формувати в учнів уміння і навички самостійної творчої діяльності. Часто використовую графічні схеми, які служать учням алгоритмами засвоєння навчального матеріалу. Вивчення нового матеріалу пропонується на основі багаторазового повторення на різних рівнях засвоєння. При цьому учні виконують ряд конкретних завдань, що мають за мету закріплення ЗУН.

Коли вивчаються невеликі теми, зміст попереднього уроку пов’язаний з наступним і повторення його змісту переходить у вивчення нового матеріалу проводжу комбіновані уроки.

Практичні та лабораторні роботи проводяться як уроки застосування ЗУН. Практичні роботи з хімії проводяться протягом 45 хв. Обов’язкові елементи практичної роботи з хімії: актуалізація знань (роздача інструкцій, повідомлення часу та форми перевірки, розробка учнями плану проведення роботи), інструктаж з техніки безпеки, виконання експериментальної частини роботи (з записом спостережень у зошиті), складання письмового звіту (аналіз результатів роботи), підбиття підсумків.

Методика проведення лабораторних робіт на уроці біології має ряд особливостей. Організовуючи лабораторну роботу, обов’язково вчитель спирається  на предметну наочність в поєднанні з пізнавальними завданнями, наприклад використовуємо гербарії місцевих видів рослин з визначними картками. Завдання для перших лабораторних робіт є детальними, з чітким виділенням етапів роботи. Наступні лабораторні роботи виконують з менш детальним інструктажем. Лабораторна робота розпочинається з постановки перед учнями навчально-пізнавального завдання. . Для його вирішення проводиться інструктаж, пояснення правил поведінки з роздавальним матеріалом, лупою і мікроскопом, а також письмове конкретне завдання. В кінці роботи учні роблять висновок.

Для поточного контролю ЗУН учнів використовуються    усна перевірка, письмові самостійні роботи, диктанти, роботи за картками, графічний і тестовий контроль.

Для підсумкових контрольних робіт завдання складаються  так, щоб вони охоплювали найважливіший матеріал з теми, засвоєння якої контролюється.

Домашні завдання формулюються  чітко диференційовано відповідно до можливостей  та зацікавленості різних груп учнів у класному колективі.

Для  формування стійкого інтересу в учнів до вивчення предмета та для підвищення розумової та пізнавальної діяльності школярів використовуються проблемні питання та ситуації, парадоксальні факти, висловлювання вчених, елементи дослідження, натуральні об’єкти, відео- та фотоматеріали, комп’ютерні програми, елементи ігр на уроках, тощо. До вподоби учням виготовлення лепбуків.

Проводилися  також  уроки,  на  яких  застосовувалися  інноваційні  технологі ї-  уроки-ігри,  уроки-тренінги,  уроки-дослідження

Враховуючи необхідність диференціації та індивідуалізації навчальної діяльності школярів при підготовці до уроку на кожен етап заняття розробляються  відповідні завдання. Це можуть бути різнорівневі тести, рівневі усні запитання, рівнева перевірка (н-д, для учнів всього класу обов’язкових хімічний чи біологічний диктант на 6б., для решти хто хоче більше – задача чи обґрунтована відповідь). Практикуються ситуації, коли на кожен етап уроку розраховані певні завдання, вирішення яких у сумі дає 12 балів, при цьому опитані майже всі учні, але частина їх справляється з всіма завданнями, а частина – лише з деякими, які є для них посильними.

На уроках інформатики та технологій більша увага  звертається  на практичну навченість учнів, тому застосовується  велика кількість вправ та завдань на дієве закріплення теоретичних знань. Часто контроль знань з цих предметів здійснюю через комп’ютерне тестування, що дуже подобається учням.

Показниками якості освіти з моїх предметів можна назвати наступне:

• навчальний процес ведеться відповідно до діючих програм та стандарту освіти;
• залучення учнів до самоосвітньої діяльності (підготовка доповідей, повідомлень, рефератів, презентацій тощо, використання довідкової літератури);
• відсутність учнів з початковим рівнем навчальних досягнень;
• організація діяльності учнівського самоврядування на уроці за потреби;
• формування толерантних відносин у класних колективах, співпраця з батьками;
• здійснення екологічного виховання учнів на уроках;
• організація додаткових занять з учнями для покращення навчальних результатів;
• залучення учнів до предметних олімпіад та конкурсів;
• підвищення свого педагогічного рівня через проходження курсів (ДАНО та он-лайн на різних платформах), роботу з педагогічною пресою, написання статей з описом власного досвіду;
• використання у освітньому процесі засобів ІКТ.

Про результативність роботи з обдарованими  та здібними учнями свідчать отримані результати  І етапу предметних олімпіад: з 25 учасників олімпіади з біології 11 призових місць, з 11 учасників олімпіади з хімії  7 призових місць, з 12 учасників олімпіади з інформатики 9 призових місць.

Дослідну роботу з екології виконував учень 9 класу Лемешко Сергій.

У Інтернет-олімпіаді «На урок» сертифікати з хімії отримало 11 учнів (дипломи ІІ ступеня: Дерило К., Мовчан А., дипломи ІІІ ступеня: Озеров Б., Слабинська М.), з біології 25 учнів (дипломи І ступеня: Іванов М., Дерило К.,  дипломи ІІ ступеня: Дерило К., Котков А, Креп С., Пустовойтові Богдан і Поліна, диплом ІІІ ступеня:Марчук І.),, з інформатики 12 учнів (дипломи ІІІ ступеня: Іванов М., Дерило К.).

Взято участь в акції «Україна – сад». У протоколі підсумків Дніпропетровського обласного еколого-натуралістичного центру звіт нашого закладу відзначено ІІІ місцем.

Організаційна робота вчителя здійснювалася шляхом організації освітньої діяльності учнів: уроків, позакласних заходів, участі в олімпіадах і конкурсах. Виховна – через здійснення класного керівництва та реалізацію виховної мети уроків та освітніх заходів, методична – через участь у засіданнях шкільних МО, педрад, нарад, організацію роботи районного МО вчителів природничого циклу.

Протягом навчального року здійснювалося керівництво методичним об’єднанням вчителів природничих дисциплін навчальних закладів ОТГ.

Учнів з початковим рівнем навчальних досягнень з хімії, біології  немає.

Самоосвітня діяльність

Пройдено вебінари на порталі Всеосвіта з отриманням сертифікатів:

• Ефективна хімічна освіта: дизайнуємо (не)ідеальний урок хімії
• Ефективна цифрова взаємодія з учнями в умовах дистанційного навчання. Онлайн-ресурси для урізноманітнення освітнього процесу

Пройдено одноденні тематичні курси ДАНО:

• "Інтерактивні методи швидких опитувань та тестувань при викладанні природничо-математичних дисциплін" 18.12.20
• "Дослідницький метод навчання. Метод проектів на уроках природничого циклу( фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, екологія)" 9.11.20

Навчальний курсу від  Академії цифрового розвитку "Ефективні рішення Google for Education для хмарної взаємодії", який був організований в рамках партнерства Google України з Міністерством освіти і науки Україн.

Цифровий звіт з ХІМІЇ  за 2020-2021 року

Цифровий звіт з БІОЛОГІЇ за 2020-2021 року

Цифровий звіт з ІНФОРМАТИКИ за 2020-2021 року

На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, наказу Міністерства освіти і науки України №406 від 16.03.2020 «Про організаційні заходи для запобігання
поширенню корона вірусу  COVID-19», з метою мінімізації поширення коронавірусу COVID-19 на території Перещепинської ОТГ  і виконання освітніх програм закладів освіти, зокрема шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами, та у виняткових випадках шляхом ущільнення графіку освітнього процесу, а також виконання працівниками закладів освіти з іншої роботи (організаційно-педагогічної, методичної, наукової   у  школі  з  02.11.20  по  27.11.20,  з  11.01.  по  22.01.21, з  29.03.21  по  26.04.21,  з  27.04.21  по  11.05.21    було  організовано  дистанційне  навчання.

        Для  спілкування  під  час  дистанційного  навчання  вчителями   застосовані  такі  інструменти:

-електронна пошта – це стандартний сервіс інтернету, що забезпечував  передавання повідомлень, як у формі звичайних текстів, як і в інших формах (програмах, графіці, звуках, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді.

         -чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативного спілкування людей через інтернет.

-відеоконференції  – один із сучасних способів зв’язку, що дозволило проводити заняття, коли учні і вчитель перебувають на відстані.

-блог – форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей.

        -середовище Classroom дозволило  організувати онлайн-навчання, використовуючи відео, текстову та графічну інформацію, різні додатки Google. Учитель має можливість контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати результати виконання вправ, застосовувати різні форми оцінювання.

        -соціальні мережі та месенджери,  які   дозволили  створювати закриті групи, чати, теми, завдань, проблем, інформації.

        Під  час  дистанційного  навчання  вчителі  використовували      інтернет  платформи    «Країна мрій»,  «Розумники»,  «Едера»,  «Prometheus»,  «Join.naurok.ua mon.gov.ua «Освіта»,   «Всеосвіта»,  «Mon-Edera»,   «Osvitoria», «Google Classroom»,   «Naurok»,  «Moodle»,  «KM MediaEdProfi»,  «Студія онлайн освіти».

Для  оцінювання   учнів 1-3  класів  вчителями початкової школи здійснено     формувальне та підсумкове оцінювання,  вчителями  1-9  класів  використовувався      сервіс https://classroom.google.com/.  Результати  навчальних  досягнень  учнів  вчителі  повідомляли   учням  та  їх   батькам  чарез   Viber.

Педагогами  школи  широко  використовували   такі  форми  контролю  як:

-виконання   тестів на платформах Google Classroom, Moodl;

-виконання  письмових робіт  із використанням відеоінструментів  Zoom;

-онлайн опитування;        

-усні форми  контролю із використанням відеоінструментів Zoom;

        -поточне,  тематичне  оцінювання  з використанням цифрових технологій(месенджерів (Viber, Facebook);

        -тестові форми контролю;

- фронтальне опитування під час  онлайн  конференцій;

- онлайн-тести на сайті https://naurok.com.ua/

Відповідно до листа МОН «Про організоване завершення 2020/2021 н.р. та реалізацію Закону України «Про внесення змін до Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України,спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширеннямкоронавірусної хвороби»(щодо окремих питань завершення 2020/2021 н.р.) № 1/9-2018 від 27.04.2021 року та з метою організованого закінчення 2020/2021 н.р.  було  затверджено   План заходів щодо організованого завершення 2020/2021 н.р.:

-при здійсненні поточного,тематичного та семестрового оцінювання вчителі  дотримувалися  принципу академічної доброчесності.

-при здійсненні підсумкового,семестрового оцінювання педагоги зважали  на навчальні досягнення учнів під час дистанційного навчання у 2020/2021 н.р.

-під  час   заповнення  класних   журналів   враховано   уроки,  які  були проведенні під час дистанційного навчання.

Згідно  плану  внутрішкільного  контролю  на  2020-2021  навчальний  рік  у  Миролюбівській  загальноосвітній    школі  І-ІІ  ступенів   була  здійснена  експертиза  навчальних  досягнень  учнів  1-9  класів  за    2020-2021  навчальний  рік.

Аналіз  навчальних  досягнень  учнів  1-9  класів  за    2020-2021  н/  рік