ЦИФРОВІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Юлія СТЕЦ
вихователь ДНЗ № 17 «Орлятко»
Анотація. В роботі розглянуто основні причини цифровізації сучасного освітнього процесу, дослідження цього процесу науковцями; охарактеризовано особливості застосування ІКТ в дошкільній освіті; окреслено та проаналізовано шляхи застосування цифровізації в інклюзивній освіті; представлено приклади використання цифрових технологій в освітньому процесі.
Ключові слова: цифровізація сучасної освіти, цифрова компетентність, інклюзивна освіта, новітні технології навчання, дошкільна освіта.
Освітній процес завжди потребує змін, так як відображає еволюцію розвитку суспільства, в якому він перебуває. Сучасний освітній процес в Україні на даному етапі є у стані цифрової трансформації і пов’язано це не лише з цифровою революцією в суспільстві, а й таким кризовим явищем як пандемія COVID-19 та запровадженням воєнного стану в державі. Проблеми та ризики застосування ІКТ в процесі навчання розглядалося вченими та практиками ще набагато раніше. На думку Н.Б. Стрекалової, цифровізація освіти передбачає «трансформацію у цифровий формат усіх навчально-методичних матеріалів і створення на їх основі загальнодоступних баз знань, максимальну трансформацію освітнього процесу у глобальну мережу і використання для організації навчання мобільних і хмарних технологій, застосування для управління навчальним процесом інтелектуальних систем, широке впровадження відкритих навчальних курсів». [2; с.5] Це призводить до того, що здобувач освіти може самостійно коригувати свій навчальний процес, рівень навантаження, подолання психологічних бар’єрів. Але все змінює традиційну усталену педагогічну науку та її принципи. Технологічний розвиток людства неможливо зупинити і учасники сучасного освітній процесу мають використати саме переваги цього розвитку. Цифровізація системи освіти полягає у технологічних та цифрових змінах в структурі закладу освіти, забезпечення безпечного цифрового освітнього простору , розвитку цифрової компетентності педагогічних, науково-педагогічних та адміністративних кадрів, які здатні ефективно використовувати цифрові технології в освітньому процесі.
Сучасні технології використовуються не лише в заклад вищої та середньої освіти, а також і в дошкільній освіті, яка також зазнає ряду змін, зумовлених упровадженням інновацій. Цифровий простір став невід’ємною складовою життя кожної людини. Він є джерелом формування уявлень дитини про навколишній світ. Цифрові технології задають нові орієнтири та виклики. Застосування ІКТ технологій під час занять з дошкільниками дають позитивні результати, кращу засвоєність матеріалу, поглиблений інтерес до теми, яка вивчається. Звичайно, педагоги-вихователі мають дозовано застосовувати такі технології в освітньому процесі, тому що основним способом здобуття нових знань та навичок для дітей має бути пряма взаємодія з навколишнім середовищем через дослідницьку та пізнавальну діяльність.
Важливо забезпечити кожній людині доступ до якісної освіти з самих ранніх років, що матиме позитивний вплив на їх подальше навчання й соціалізацію. Так, згідно з результатами дослідження Національного об’єднаного комітету з питань навчання дітей з особливими потребами США (National Joint Committee on Learning Disabilities), було встановлено, що діти з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР), які мали доступ до якісних освітніх послуг у ранньому віці, демонструють більш високі навчальні результати у початковій школі (не лише відносно набутих знань, а й навичок соціальної взаємодії). [1;с.12]
Цифровізація в дошкільній освіті також сприяє кращій взаємодії педагогів та батьків. Використання месенджерів, сайтів, соціальних мереж дають більший доступ батькам до освітнього процесу, тим самим збільшуючи довіру батьків до педагогів та навчального закладу. Під час дистанційного навчання, саме завдяки цифровим технологіям, вихователі мали змогу проводити заняття онлайн для вихованців, не перериваючи освітній процес. Звичайно, гостро постає питання навчання педагогів застосування ІКТ у пізнавальній та дослідницькій діяльності, формування їх цифрової компетентності, а також матеріальне забезпечення закладів відповідними гаджетами.
Не менш цікавою та проблемною є тема цифровізації інклюзивної освіти в дошкільних закладах. Адже реалізація інклюзивного підходу в освіті передбачає створення відповідного балансу: отримання особам з інвалідністю належних освітніх послуг та відчуття власної особистісної значущості у навчальному середовищі [4, с. 47]. Завдяки використанню цифрових технологій( наприклад, ноутбук, SMART-дошка, проєктор, планшет) можна налагодити процес комунікації з дітьми, які мають певні труднощі, також посили їх інтерес до навчання. Ю. Запороженко виокремлює такі шляхи і можливості застосування ІКТ в інклюзивному процесі:
− у компенсаційних цілях (означає застосування їх у якості технічної допомоги, підтримки, яка дозволяє дітям з особливими потребами залучатись до процесів взаємодії та спілкування.
Таким чином, ІКТ здатні значно полегшити вихованцям та їх батькам доступ до навчальної інформації, їх взаємодію з найближчим оточенням та зі світом, частково компенсуючи або заміщуючи відсутність природних функцій);
− у комунікаційних цілях (ІКТ як інструмент, що полегшує особам з комунікативними розладами обмінюватися інформацією у більш зручний спосіб, можуть також слугувати посередником у спілкуванні між людьми з особливими потребами, як альтернативна форма зв’язку. У дошкільному закладі це можуть бути різного типу ігри на планшеті, де дитина показує чого саме потребує на даний момент, або відображає свій настрій);
− у дидактичних цілях (можливість дистанційного навчання дозволяє впровадити спеціальні послуги для географічно віддалених учасників освітнього процесу. Сучасний спектр цифрових інструментів і ресурсів уможливлює проектування різноманіття педагогічних стратегій для навчання дітей з особливими потребами). [3, с. 141]
Комп’ютерні дидактичні ігри на планшетах або персональних комп’ютерах, ноутбуках можуть сприяти зняття психологічної напруги, розвитку дрібної моторики, логічного мислення, сприяти розвитку мовлення.
Наприклад, під час роботи з дітьми с особливими освітніми потребами, часто заспокійлива музика допомагає дитині розслабитися та зняти напругу. Під час занять можливо застосування індивідуальної форми роботи (в супроводі асистента) для кращого засвоєння матеріалу.
Наприклад, дитина може не сприймати цифровий ряд на картках, але у вигляді гри на планшеті з відповідних звуковим супроводом виконає завдання. Також такі діти можуть виконувати завдання в своєму темпі, і повертатися за потреби знову до завдання.
Використання цифрових технологій дуже допомагають у співпраці з батьками дітей з особливими освітніми потребами. Педагоги, батьки, реабілітологи можуть надавати відеозаписи, де можна спостерігати прогрес або, навпаки, регрес дитини в процесі навчання, самообслуговування, спілкування з іншими учасниками навчального процесу, виконання тих чи інших завдань, тим самим ефективніше скореговувати індивідуальні програми розвитку дитини та індивідуальний навчальний план. Педагоги, асистенти педагогів можуть скоординовувати роботу батьків з дитиною вдома, надаючи посилання на корисні вправи, відеозаписи, заняття через соціальні мережі та платформи.
Наприклад, через платформу YouTube дитина може вдома разом з батьками вчити руханку або пісню, яку вихователь вчить в групі з усіма вихованцями.
В умовах глобальної цифровізації доцільно застосовувати ІКТ таким чином, щоби їхні потужності сприяли урізноманітненню шляхів й можливостей здобуття освіти і професійного досвіду для всіх без виключення верств населення, підтримували реалізацію інклюзивної освіти – освіти для всіх і кожного, незалежно від психофізичного, соціального чи ін. стану.
Висновки. Впровадження та постійне застосування новітніх технологій в процесі навчання дає свої позитивні результати для дітей будь-якого віку та з будь-якими освітніми потребами. Головним пріоритетом роботи МОН залишається створення безпечного та здорового освітнього середовища, а також інклюзивна освіта та цифровізація начального процесу. Отже, дослідження даної тематики є перспективним та потребує подальшого вивчення.
Список використаних джерел
1. Арешонков В. Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник НАПН України. 2020. № 2
2. Будник О.Б. Педагогічний супровід інклюзивної освіти: навчальний посібник [для студентів спеціальності 013 Початкова освіта]. Івано-
Франківськ: Видавець Кушнір Г.М., 2019. 232 с.
3. Запорожченко Ю.Г. Використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти. Інформаційні технології в освіті, 2013. № 15.
С. 138–135.
4. Семеніхіна О.В., Юрченко А.О., Сбруєва А. А. та ін. Відкриті цифрові освітні ресурси в галузі ІТ: Кількісний аналіз. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75, №1. С. 331-348.